ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хто ти?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-10 09:44:50
Переглядів сторінки твору 5004
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.445 / 6.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.528 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 10:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:41:13 ]
Є такий персонаж в українській міфології - Перелесник. Змученій жіночій душі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:47:51 ]
Я Вам пишу, а Ви мені одночасно.☺☺☺
Дякую, Світлано! Ми чимось схожі, фантазерки ще ті і образи знаходимо астральні.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 12:58:40 ]
На голих вітах або голій віті. Віття не зустрічав ніде. Але якщо слідувати цій логіці, то треба писати з подвоєнням - вітті. Є цілий синонімічний ряд - галузка, било, лапа, гілка тощо.

Таємничий вершник чи меч булатний - ну це вже крайнощі. Спинітьсчя на чомусь одному - на живій істоті чи неживому одухотвореному предметі. Вершник - живий, моцний чолов'яга, а меч - шматок бездушної залізяки. І з запамороченням трохи того..перебор. Наче. Тут треба писати про інші дві крайності: або запаморочення - або просвітлення, або гібернація або моторна жвавість.
Бархатні - оксамитові.
"Її кривих дзеркал вітраж розбито". Чому вітраж, а не вітражі? Дзеркал же багато. У них один вітраж на всіх? Чи вітраж зроблено з багатьох дзеркал?
І взагалі - вітраж розчарування - не хто, а що. Чи хай так буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:14:53 ]
Дякую, Олександре, за красномовність. А вірш дійсно вдався і образи мені зрозумілі і вершник таємничий і меч, який нищить вірші, все на мій погляд зрозуміло. Щоб щось знищити не потрібно багато сили. Вітраж складаються з маленьких дзеркал, або зі скла, тому тут теж все зрозуміло. Що до віт, де - на віті, так вказує словник. Ще раз перевірю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:20:30 ]
На голій віті виправила, дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:23:20 ]
Її кривих дзеркал не повісті, а жінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:59:24 ]
Жінки фантазують, мріють. От і відпочинок. Гарного дня, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:25:32 ]
Дуже дякую, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:24:50 ]

ві́ття – іменник середнього роду

відмінок однина множина
називний ві́ття
родовий ві́ття
давальний ві́ттю
знахідний ві́ття
орудний ві́ттям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:27:56 ]
я так розумію, тут в Тетяни

Віть - ж.р.

дав. відм. - кому, чому - віті

Множина наче й не підходить до рядка, адже йдеться про один пуп'янок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:31:55 ]
Щойно у словнику перевірила. "віта - на віті" дякую, Майє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-10 13:24:55 ]
Ну й добре, якщо Вам подобається. Після "на" можна прибрати кому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:28:05 ]
Дякую, Олександре, мені рідко, що подобається із того, що пишу, це правда, та цей вірш заслуговує на увагу!😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:26:32 ]
Вірш гарний, мені зрозумілий.

Окрім одного моменту в кінці.

За ради нас на, що завгодно здатний? - коми після НА не треба аж ніяк

Її кривих дзеркал вітраж розбитий. - кого Її?

Просто в тексті Вона якось несподівано з'являється. Я повернулась по тексту вище - жіночого роду є слово любов. То про неї?

Але тут тоді про кого? -

не мій і не її... - а тут про кого - ЇЇ - йдеться?

Оце мене заплутало.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:41:17 ]
Минулі повісті, це минуле життя. У ньому могла бути жінка тому її, і вітраж її розбито і я не знаю, кому він належить, чи їй, чи ЛГ
Нехай читач домислює.
Дякую, Любове, кому я прибрала, думала, що перед що ставиться.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:43:55 ]
Читач то хай домислює, звісно)
Але слово "любов" у тексті перетягує ЇЇ на себе... І це збиває з пантелику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:32:00 ]
Про повість минулу йдеться. Можливо, там прибрати крапку? І після розбитий продовжити," її"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:33:42 ]
Ні там у множені, повістей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 14:41:41 ]
Тетяно, я б таки радила одне ЇЇ прибрати.
Наприклад так

Кривих дзеркал вітраж давно розбитий.

по-перше - так близько двічі ЇЇ не на користь тексту по-любому)
по-друге - випрозорюється зміст, як на мене і стає зрозуміло вкінці що вона - то інша жінка

Вибач, що набридаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 15:49:02 ]
Дякую, Любове, суттєве зауваження! Її треба прибрати.


1   2   3   Переглянути все