ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Мішок

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-15 09:42:17
Переглядів сторінки твору 2496
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 10:10:04 ]
А може, і буде щось краще за все...
цей вірш спонукає, надію несе...

Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:30:35 ]
Несе надію на те, що буде краще, але як завжди і всюди - нашим нащадкам.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 10:20:32 ]
Дякую, дуже зачепив вірш, пане Юрію! Дійсно, все так реалістично. Краса поряд з технологією, яка вбиває красу. Як красі важко врятувати світ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:28:18 ]
Спробував поєднати у вірші. Воно ж усе поряд і в Природі.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 11:22:50 ]
Краса спасе тільки тих, хто вміє її бачити й відчувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:31:37 ]
І кому пощастить крім них.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 16:45:28 ]
"Обладнання якось працює донині." Трохи насторожило оте якось. Давайте додамо смислу та експресії. Наприклад, Краще " В обладнанні кубла байдужих ериній".
"... останнього газу." Чому останнього? Далі газу вже не буде? Не буде чистого, але будь-який інший газ буде. Туманно трохи. Пропоную: "...зіпсутого газу".
" Краса, як відомо - вона і спасе.
Щоб тільки була на природному рівні."
До чого тут краса? Тут ідеться про розум та почуття самозбереження. Можна було би написати "Краса, як відомо - і дурнів спасе", але це була би чиста брехня. Не спасе вона бевзів. Аж ніяк. Тому оце мрійливе закінчення пропоную трішки підкоригувати.
Наприклад,
"Бацила смертельна планету спасе,
Та люди не вірять. Чекаю опіній."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 19:10:15 ]
Дякую за ґрунтовний аналіз. Я можу зрозуміти, чому виникли такі думки, якими Ви поділилися.
Все трішки простіше, але це "трішки" врешті-решт набуває інших значень.
Мішок є частиною геосфери.
Фізика та хімія життєвого процесу такі, що без повітря нам немає в геосфері чого робити. Крім як умерти.
Повітря перебуває у русі, який забезпечується природними механізмами. В мене вони технічні: компресори тощо. І я знаю, чому, бо я автор.
Все інше, сподіваюся, зрозуміле.
Краса вірша чи краса життя - все одно краса.
Але я пишу вірш. Мене більше непокоїть його краса.
В ній немає чого робити отим технічним пристроям - у переносному значенні вони вжиті чи ні. Або їм є чого робити з точки зору автора і не лише одного його. Вона може бути суб'єктивною. А та друга - помилковою або в залежності від жанру, віянь тощо.
І от коли є чого робити, то поєднання природних механізмів з технічними і музичними (вони вжиті в переносному значенні. Фанфари та кураї-сопілки) повинно бути гармонійним.
І це мені вдалося, а з яким гротеском - то вже друге питання. Духовне чи бездуховне, з ресиверами чи без. Балонів і іншого технологічного посуду я не згадував.
Ще раз дякую,
Ю. С.
P. S. Так вийшло, що коефіцієнт прозорості вийшов 0,777.
Шкода на нього штучно впливати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 21:29:16 ]
От і я кажу: якщо авторові подобаться - так тому і бути! Мої дружні пропозиції хай залишаються пропозиціями. Інколи навіть холості постріли є корисними. Проте подумайте над передостаннім рядком: "Краса, як відомо - вона і спасе." Краса і справді вона, жіночого роду. Але ж це не головне. Нащо про це взагалі казати.
"Краса покарає. Вона ж і спасе". "Краса універсум від глупства спасе". "Краса - це єдиний у світі хосен".
Але тут ідеться про музичну лінію, гармонію, дисонанси, співи. Давайте закінчимо величаво:
"А, може, і буде щось краще за все,
Аніж дисонанси оці когнітивні...
На сцені "Кармен". Бачу Жоржа Бізе,
Стою заворожено я на коліні".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 22:28:42 ]
Дуже цікаві пропозиції. Дякую.
Я вже якось казав про он-лайн словники рим, одним з яких я користуюся, і яким Ви.
Ваш значно кращий, а тим, що в мене, мені вже нецікаво користуватися, бо будуть самі повтори. І рими другого чи третього ґатунку.
Четвертий і всі наступні теж не для мене.
А от Ваші збережу для сцени. Для актора або виконавця вона є звичним місцем роботи. А для мене - мало не майбутнім ешафотом, на якому стратити ката повинен я. А не навпаки.
Буде все саме так. І я вже почав діяти навпаки - а саме нікого не слухати і пропагувати своє. Воно спочатку різатиме слух, а потім читач звикне, а критик критикуватиме когось з інших.
І приживуться і балони, і ресивери, і вогнегасники поряд з небесами, земними та неземними чарами, бо вони якими би не були вогнегасниками або балонами, але у переносному значенні вони будуть чимось іншим - лебедями чи чим там ще. Морями чи річками - це вже в залежності від сюжету.
Дякую за увагу і за терплячість.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 04:52:14 ]
Гарна поетика, читається без порогів. І вдалий ритм - ніби розганяєшся на "Феррарі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 09:34:08 ]
Амфібрахій.
"Мой любімий размєр".©
Дякую,
Ю. С.