ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.08.11 18:13
З чаші гірко п'ємо
І у злі живемо
По законах, здебільшого вовчих.
А відтак і дочасно
Зо світу йдемо,
Бо затруєні власною жовчю.

Сергій Губерначук
2020.08.11 10:07
Хай кожен твій сон
обрамляється сірим папірусом ранку.
Мов чудний агат
поглинаєш у себе й загублюєш чисто.
Ти, ніби дитина,
чиї безсистемні питання, мов допит,
збивають мене з пантелику
й розхитують пам’ять і дійсність.

Микола Соболь
2020.08.11 08:21
Піском крізь пальці, водою у ситі…
Як дні вигорають швидко у серпні.
І літо шепоче: «Досить, ми квиті,
Ваші тіла мені більше нестерпні.
Все остогидло, не хочу ілюзій,
плачуть у небі нічнім Персеїди,
тумани готують наступ у лузі,
сонце допалить трав

Віктор Кучерук
2020.08.11 07:35
Пустоту безкраю
Зором обійму
І собі співаю,
Як нема кому.
Щось робити мушу,
Поки не закляк, –
Звеселяю душу,
Часом, і отак.

Пиріжкарня Асорті
2020.08.11 06:51
благар благав блажив блажав
усі ми із такого ж тіста
то оптиміст чи песиміст
& грязь на всіх одна й та сама




Олександр Сушко
2020.08.11 06:19
Втрапити до раю - справжнє щастя,
Та забудь про ці солодкі сни.
Бо за боягузтво аз воздасться,
Сірка вже булькоче в казані.

Тамко знають що ти за людина :
Сильний духом чи слизька черва.
Йде війна, а ти купив будинок,

Дума Козак
2020.08.11 04:33
Чумацький шлях – дорога соляна
усім Великим степом, аж до Криму.
Воли – тягло не тільки на ланах,
вони – брати солоним пілігримам!

На захід сонце і обоз ожив,
жара спадає, знову у дорогу…
Риплять колеса повної мажі,

Дума Козак
2020.08.10 20:25
Упали яблука червоні
на теплу землю у саду.
Не встигли підхопить долоні
красу ту стигло-молоду.
Налиті сонцем і любов‘ю
ясніють мило у траві,
а поряд, весь залитий кров‘ю,
юнак лежить… Не буревій

Олексій Кацай
2020.08.10 19:33
в заіржавлених пісках
найсухішої з планет
бродить крижана луна
вкритих памороззю міст
зниклих разом з нею під
зіткненнями місяців
під падіннями зірок
і космічних кораблів

Євген Федчук
2020.08.10 19:28
Було в часи це давні, знані мало,
Як боги вже на небесах жили,
Хоч іноді й спускатися могли,
Як люд звичайний по землі ступали.
Жив рід древлянський в ті часи не тут,
А в болотах Мазовії далеких.
Хоча жилося в ті часи нелегко,
Та ж рідні землі вмер

Тата Рівна
2020.08.10 17:04
Коли помирають нації — народжуються Тантали
Земля відригає їх, викидаючи з чрева

Вона могла би стати Бабою, поліською королевою
Але — народила анчутку
Стала матір’ю не тому сину
І жоною не тому пану

Олександр Сушко
2020.08.10 15:31
Люби мене - прехтивого козла,
Даруй цілунки та палкі обійми.
З тобою - ніч ( ох як мене трясла!),
Не треба й дилетантських порнофільмів.

А завтра - інша. Бабця хоч куди,
А післязавтра - юна незнайомка.
Оце життя! Амурний парадиз!

Олександр Панін
2020.08.10 14:50
За мотивами - М. Гоголь "Вій".

Десь далеко в хмарах грім гуркоче,
Сріблом віддзеркалює ріка,
Проти Віри і Людини злочин:
Захопила Відьма Бурсака...

Вечір, ще далеко до світання,

Тетяна Левицька
2020.08.10 13:01
Пленительных очей холодный изумруд -
былой загадки деревянная матрешка.
Не возвращайтесь вы туда, где вас не ждут,
где двери на замке, не светится окошко.

Собака цепи рвет завидя чужака,
и лица неприветливы, черствы, суровы.
Вас не узнают сразу,

Сергій Губерначук
2020.08.10 10:31
Художники з маленького села,
ви оприлюднили любов до світу.
Картинна галерея розцвіла
у місті, де проводжу кожне літо.

Художники з маленького села,
ви світ ліпили з глини й малювали.
Картинна галерея ожила

Сонце Місяць
2020.08.10 01:26
врапт елегійний навіть
текст а-ля мріяти мрії
хто профітує надто
суспільство звісне хворіє



Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Два крила
Черемха запашна перецвіла,
обсипалось пелюстя
світанкове.
О, дай мені здійняти два крила,
над осяйною долею, любове.

Цвіте пахуча липа за ставком,
в рясних садах пташині переливи.
До тебе в'ється стежка бережком,
а ти без мене, радосте - щасливий.

Не вишиваю більше рушники,
і не чекаю на гучне весілля.
Торкнувся несподівано щоки
промінчик сонця, напоїв чар-зіллям.

А я для тебе дзвін, що пролунав,
не залишивши спогадів відлуння.
Покоси оксамитових отав,
волошок і ромашок повна клуня.

У небесах клекочуть журавлі,
і від любові голову втрачають.
Якби ж мене кохав ти, як її,
я б не блукала поміж пеклом й раєм!
2019р

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-01 07:19:50
Переглядів сторінки твору 1446
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.153 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.249 / 5.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.08.10 14:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:55:23 ]
Як я можу "споганювати чуже"?
Я не розумію Ваших нетактовних коментарів на адресу Любові та мене.
Навіщо брати мої розмисли у свій текст? Я проти колективної творчості, завжди пишу сама.
Беручи чуже рішення у свій текст, автор виказує слабкість. Завжди наголошувала: працюйте самі.
Поет справжній росте самотужки. Це все. Відповідати не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 14:07:47 ]
До тебе в'ється стежка бережком,
а ти без мене, радосте - щасливий.
про радосте писали вище

а ти без мене десь отам щасливий
можна так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 14:35:03 ]
Дякую, буду шукати інший епітет. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 16:21:49 ]
Цікаво, просто. Якби я написала, "а ти без мене, сонечко, - щасливий", теж було б не узгодження, бо сонечко- середній рід? Не розумію цієї примудрості?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 16:26:58 ]
Поміж пеклом-раєм звучить, як одне ціле, можна подумати, що рай це пекло, а пекло це рай, а мені "й", якось розділяло пекло й рай. Хотіла пояснити свою думку чому я написала , "поміж пеклом й раєм" і досі мені цей варіант блищий до змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 18:39:04 ]
Пані Тетяно, ви праві! Це я воду скаламутила)))) Упустила десь при читанні "поміж". Прошу у вас вибачення!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 18:41:03 ]
Ой, треба казати - маєте рацію!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 08:57:44 ]
Дякую, Пані Надіє, все добре!))) Робочі моменти!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:47:02 ]
......та ми всі тут стали банальними, неоковирними. Лишимо сайт на Вас і Сушка).
Ніколи не наполягала, думку висловлювала.....
у мене інший стиль. Не буду коментувати Танині поезії, Ви її взяли під крило, все без нас дошліфуєте. Що я думаю, коли коментую. знаю лише я, не Ви.
Не пріть танком, я не потребую у Вашому лиці наратора.
Лишимося нейтральними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 23:55:18 ]
Шановна Світлано-Майє! Можливо я був різким і нетактовним у своїх висловах на Вашу чи на Любину адресу! То прошу мене вибачити вас обох. Не знаю, хто, чи що у цьому винен, можливо магнітні бурі перед затемненням світила, а може. Просто, не витримала душа поета. Я довго мовчав, мовчки спостерігав, як Ви тут, і Люба, і інші автори, препаруєте Тетянині вірші, а вона майже постійно згоджується з вами усіма і безкінечно виправляє, виправляє, виправляє, і останнім часом, дедалі більше на шкоду собі. А сама росте, росте, росте, як літератор, як поетеса, на очах.
Вибачте мені за мій безапеляційний менторський тон, я справді попер як танк, і в цьому неправий можливо, але погодьтеся, що в поезії я дещо умію і знаю, як і Ви, шановна Світлано-Майє, і Люба і деякі інші сильні автори. І якщо в Тетяни не вистачає впевненості і бачення відстояти свої вдалі рядки, то в мене цієї впевненості вистачить на двох.
Просто вона мені чомусь, а не комусь іншому, довірила редагувати її книжку. Отже, я несу певну відповідальність за її тексти, за її шлях в літературу.
Я не знаю, чи помітили Ви, наскільки у творчому плані, Тетяна Левицька виросла, ну, буквально за останні півроку?
Оригінальність Образна, неординарність мислення, бачення, особливо у любовній і філософській ліриці. Та й у житейських історіях, згадайте її вірш про Голодомор і т.д.
Я, наприклад, сам собі кажу, що деякі вірші я на такому рівні написати не зміг би. Не знаю як Ви, чи ставитесь Ви до своїх писань хоч трохи самокритично? Люба ставиться сто відсотків, а Ви, Світлано-Майє? Бо дуже багато тут запевнень від Вас, що Ви унікальна, талановита, неповторна і т.д. Так, я з цим згоден. А Ви як вважаєте, Ви можете іноді помилятись, чи ні? Я стосовно себе вважаю, що можу. Так от я просто думаю, що ви з Любою, дорогі мої дівчата, ще не усвідомили, наскільки Таня виросла, і в деяких своїх віршах пише не гірше нас, а в чомусь і краще!
А Ви все по-старому, думаєте, що от вона то ніби і майстер зі статусом R2, але пише гірше нас, і треба її учити, учити і ще раз учити. Вона виросла колосально, і це при тому, що вона в побуті російськомовна і в родині і тільки тут, на сайті, спілкується українською.
Так от я хочу Вам відкрити очі на те, що ситуація змінилася досить різко, і в кращий бік. От чомусь не з"являється на сайті така сильна поетеса, як Світлана Луцкова, от вважайте, що Тетяна Левицька посіла її місце, її нішу тут. І де в чому вже і нам треба повчитися в неї. А ми її товчемо, як другокласницю у середній школі. То, може вже трохи треба зупинитися, га? Як Ви вважаєте?
Це не значить, звісно, що надалі їй не треба робити вже ніяких зауважень! Треба безумовно, ніхто з нас не є поза критикою. Але вже більш виважено, толерантно, вдумливо.
Вона виросла, хочу сказати, великою мірою і через те, що Ви і Люба, і іноді я, і, і пан Іван Потьомкін, і не любий Вами і довгий час і мною, Олександр Сушко, і інші автори, робили їй слушні зауваження, і вони слушні на 80, а то й 90 відсотків.
А ще віддаймо належне її прекрасній людській рисі, коли вона ставиться з любов`ю до всіх нас, переживає, щоб не було сварок, бійок на “ПМ», а була спокійна, творча ділова атмосфера. Мене особисто вона помирила з моїм старим другом Олександром Сушком, і ми обоє, не боюсь розписатися за Сашка, їй дуже вдячні за це! Миротворчий поетичний контингент! Я б до пари їй ще додав пана Івана Потьомкіна, який теж завжди конструктивний з усіма, і схильний сказати, як кіт Леопольд, «Ребята, давайте жити дружно!».
Так що радіймо, друзі, ми разом допомогли становленню нової зірки на нашому поетичному небосхилі!
"Поетичні майстерні" виправдовують свою назву! Віват нашій Тані, віват усим, хто за 10 років її перебування на сайті, причетний до її творчого становлення!
Вважаю за доцільне винести цей коментар, як окрему публікацію!

З повагою до Вас, Світлано-Майє, і усіх присутніх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 07:50:40 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку, але мені чомусь соромно! Не знаю, чи я дійсно на все те заслуговую, що ти написав з прихильністю та терлом? Всіх люблю і критику сприймаю, бо вона мені на користь.
Я скромна людина і до такої хвальби не звикла. Пробачте всі мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 08:06:01 ]
Пробачте мені!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 08:25:10 ]
Не завжди на користь, Таню, не завжди! Все в житті треба ділити наполовину, одна половина дає користь, інша шкодить! І все життя бути винною, вже маючи 10-річний досвід за плечима перебування на цьому сайті? Та скільки можна ходити в початківцях?! Вище носа, і більше гідності, самоповаги!