ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди. І довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим, опинившись непрошеним гостем
сонних дерев, що у воду зайшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні твори

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тамара Шкіндер
2019.11.17 09:28
Коли самотністю прилине ніч
Під злато-блиском темної вуалі,
Далекий спомин доторкнеться пліч
І перлами розсипле на скрижалі

Ось ті хвилини-зерна збіглих літ.
Не сіються - густе занадто сито.
Милує око мальв рожевий цвіт

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:

Серго Сокольник
2019.11.16 21:42
сучасне еротично-драматичне оповідання*** Ти вже не так часто, як колись, приходиш у мої сни... Я все рідше роздивляюсь у комп’ютері твої фото... Десь у коробці досі лежать напівзношені, колись подаровані мені тобою в нашу останню зустріч туфлі, що д

Олександр Сушко
2019.11.16 19:25
Дорогі друзі!
Запрошую Вас на мій спільний з поетом Олександром Обрієм творчий вечір у Національному музеї літератури в м. Києві. Захід відбудеться 30 листопада. Початок о 16-00. Ведуча - Нобелівський лауреат у галузі літератури за 2018 рік Ольга Токарч

Галина Михайлик
2019.11.16 18:44
Відома біблійна притча про таланти і про прямий обов'язок наділених ними їх розвивати, спонукає мене поділитись власним досвідом пошуку щастя і віднайдення його у моїй творчій діяльності. Музика, поезія, прикладне мистецтво – ось три складові мого коду,

Олег Вишень
2019.11.16 17:37
Чуттєвий світ безкраїй, неосяжний.
Світ розуму надповнений хімер.

Тиран, що так боїться смерті,
Палач, що смерті той жада,-
Мій розум, що не хоче вмерти,
І звільнення бажаюча душа.

Микола Дудар
2019.11.16 17:32
Зголошуютесь на пізнє визнання
У партитурі вільних місць доволі...
І досить продиратись навмання
Учора ви дожерли свій
Пуд солі…

І випрямтесь… Полиште той тягар
Оте ярмо, де неуч ви у справі, - нікудишній

Володимир Бойко
2019.11.16 16:47
Алкоголіки в селищі Димері
Опинилися в іншому вимірі.
Напросилася п'янь
До інопланетян
І скінчилось пияцтво у Димері.

Землевласники під Кобеляками
Подорожніх цькували собаками.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Не сон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-20 07:30:58
Переглядів сторінки твору 1008
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.133 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.030 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2019.11.17 21:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-11 21:22:31 ]
Тобто, написавши по-своєму, показував авторам, ті казали, що то вже не їхнє, і він писав...за мотивами...беручи ту тему, розвивав її. Бо перші рядки сильні, надихали. Що за інтерес?
Я такого не роблю, навіть самповторів уникаю.
А тут...що за манія писати, не зупинятися, будь-що, про мене... Та обере хай іншу, скільки відомих, знакомитих...
Ні, заклинило Сушка.
Я ж не чіпаю, сам провокує, пасквілі на Пм і ФБ, мабуть, виставляє.
Заблокувала на ФБ. Тут теж. Хто його відчепить від мене?
.....Я б пішла спокійно з сайту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 22:14:13 ]
Авторам, які вважають себе сатириками та пародистами, така поведінка властива.
І не лише для сатири і пародій.
Знайшовши (побачивши) у когось незамацаний частим вживанням образ, метафору тощо, вони можуть, як вони гадають, розвивати його. Мовне ж багатство ж спільне - як надра, небо... І їх можна зрозуміти. А читач цей образ або метафору може бачити вперше. От і виростає колос (статуя тощо). Перед такими от читачами.
І ця манера поведінки оволодіває цими авторами настільки, що вони не можуть без того, щоби щось, як вони гадають, не розвивати.
Я вже якось писав про футболіста, що бігає біля воріт суперника, чекаючи на пас. Дещо подібне спостерігається не лише в спорті або літературі.
Щодо ФБ.
Я навряд чи помилюся, якщо висловлю припущення, що автору таких от віршів, один з яких сьогодні знову викликав як Ваше, так і моє невдоволення (і певною мірою образу та відразу), хтось з ФБ співчуває.
Це ніщо інше, ніж один з пропагандистських трюків, перебільшую я чи ні, але гібридної війни.

Да вже й мене щось тягне піти з сайту. Без анонсів, як і раніше. На тиждень-другий або й третій. Це, нмд, нормальна реакція.

У мене не виникає тих думок щодо Вас, які старанно генерує наш спільний знайомий.
Так само, гадаю, що і в інших читачів і колег.

Так, у нас є свої характери та авторські переконання щодо цінності свого літературного доробку, але якщо вони і справді комусь здаються несерйозними або якимось іншими, то ніхто не заважає посміхнутися або навіть поіронізувати про себе. А третирувати, як це ми бачимо, це вже за межами гуманності.

Сподіваюся, що все мине, як і минало.
Може, на сайті буде спокійніше.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-11 22:56:07 ]
Все тече, все змінюється...Я не нав'язлива, живу тихо, не вчу нікого... Нову книгу почала готувати.
Звісно, помітна постать, не сіра. Не мара, навпаки, імпозантна.
То Сушко палко мене шанував, то перейшов у стан збудженого старіючого мачо-писуна, якому закортіло привернути мою увагу, а я легковажно повірила у пошанівок...чи він таки був щирим? Допомагала редагувати, дякував мені прилюдно, на презентації своєї книги, мені писали... ...не сприйняла його рівним, бо це ж очевидно, що ми різні...титаном... Так і я ж про те, генерувати думку про мене, як про відьму чи козу - низько, підло.
Резинка трусів образ у пасквілі - це вже фантазії хворобливі. Я з вами чесна, хочу піти з сайту, бо опускатися до рівня пасквілянта не личить мені, перевиховати не вдалося, лізе у шпари сайту, хоча в карантин модератор відправив.
Дякую за небайдужість.


1   2   3   Переглянути все