ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.05.29 06:21
Казка для дорослих
На болоті жаба ква та ква
Витирає сопляки зелені:
«Порятуй нас, матінко Москва,
Від бандер спаси, великий Ленін!
Мову відбери нам, хай язик
Чоботи сатрапові оближе,
Бо для мене Україна – пшик,
Мокшинська братва до серця ближче…»

Ігор Деркач
2020.05.28 21:33
Репетиції незвіданого
Світає... і світиться світ
у сяєві іншого світу.
Коли не минає політ,
життю не пиши заповіту.

Не знає ніхто і ніде,
кудою надія літає.
За обрії сонце зайде,

Євген Федчук
2020.05.28 19:19
Балада про березу
У широкім степу понад шляхом
Одинока береза стоїть.
Чорна смуга, що схожа на рану,
Білий стовбур берези ятрить.
Пам’ятає береза багато,
Бо вже років і років пройшло,
Як колись на узбіччі дороги
Гомонілося людне село.

Олександр Панін
2020.05.28 16:02
Вихор Долі
Привиддя тяжкі
Мені душу гнітили…

Л. Українка

***

Вітались

Галина Сливка
2020.05.28 15:15
***
І як воно? Здійнятися в політ,
Коли усе змаліле, мов полова,
Летить за вітром і хурделить світ...
А ти - навпроти... Ти - на крилах слова...
Тобі - піском солоним в очі, в рот.
Тобі іржавий свист вражає вуха
Так, що не годна вже знайти чеснот
В ска

Шон Маклех
2020.05.28 12:28
Сурма
Сурма босоногого ангела
Зроблена з синього повітря:
Густого – наче сльози старої берези
Пораненої диким лісовим привидом,
Що блукає одвіку стежками,
Якими ніхто не ходить –
Ніхто, навіть олені з очима-тінями,
Навіть тупоноги голкоспинні.

Тетяна Левицька
2020.05.28 12:10
Шоколад
Листопад зривав іржаве листя з дерев, шматував і кидав на мокру бруківку під ноги перехожим. Обважніле небо торкалося верхівок пірамідальних тополь, ніби хотіло на них спочити. Різко похолодало, погода була глибоко осінньою, та я маиже кожного дня забирал

Дума Козак
2020.05.28 11:12
Повінь
У ревній повені думок
втопає смуток мій.
Над нею стелиться димок
із нездійсненних мрій
і тане в озері зі снів,
без берега і дна,
поміж затоплених човнів
і присмаку багна…

Алла Даниленко
2020.05.28 11:03
Цвєтаєва. Переклад. Ви мною не хворієте...
Ви мною не хворієте. Нехай.
І радісно, що хвора я не вами.
І що ніколи куля ця - Земля -
Не пропливе під нашими ногами.
Подобається те, що я смішна
Розкута і не граюся словами.
І червоніти не дано мені
Злегка стискнувшись з вами рукавами.

Іван Потьомкін
2020.05.28 09:27
З голосу Езопа
Уперше жабенята
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.

Сергій Губерначук
2020.05.28 09:06
Блокада
Тривога. День. Народження царя.
Сурмлять ґазети про блокаду міста.
Переворот. У вас на шиї – я,
моя пречиста діво орґаніста.

Біжіть, біжіть, біжіть негайно в двір –
там з літаків порозкидали святці.
Дізнайтеся, хто ще спустився з гір –

Микола Соболь
2020.05.28 06:43
Не вір нікому
Не вір своїм очам і власним вухам.
Нарід купити легко на «Свати».
Коли здається близько до мети,
Йому «Слугу народу» деспот втюхав.

З екрана ми отримали екстаз.
На лісапеті їде президент…
Та є у цьому ще один момент –

Віктор Кучерук
2020.05.28 06:13
* * *
Яке це щастя - прагнути і вміти
Слова ласкаві сіяти тобі
І від смеркання до самого світу
Вустами пестить очі голубі.
Яка то радість - бачити і знати,
Що ти мені себе всю віддаєш
І безсоромно просиш більше свята
Кохання, без умовностей і меж.

Олександр Панін
2020.05.28 01:14
Срібні Ложки
Сем - ковбой
скандал отримав
від дружини-злюки:
"Нащо ти привів
у гості
негідника - друга?
Більше бачити
не хочу

Шон Маклех
2020.05.28 01:08
Очерет
Очерет озера моїх снів
Шепоче мені про спокій:
Спокій води, що не знає дна,
Спокій дверей, що ведуть в порожнечу,
Спокій очей, що не бачили світла,
Спокій хмари, що несе буревій.

Чапля озера моїх снів

Серго Сокольник
2020.05.27 22:28
Нарешті літо!
О Боже!... Нарешті літо!
Очікуване, воно
Надходить... Його відпити,
Ми, ніби п"янке вино,
Жадаємо... Бо весною,
Долучені до "утіх"
Обіймів чуми з війною,
Лишились утіх своїх...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші / Химерики

 Оглашенним і собі
...
перейти до тексту твору





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-09-10 09:21:20
Переглядів сторінки твору 458
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.151 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.069 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.117
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2020.05.28 21:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-10 12:19:45 ]
Так ніззя. Я ж читаю, тружустья. Ваші творіння, зокрема. А Ви - графоманія! Плакати хочеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:22:49 ]

А я кажу, - льзя! Якщо когось дістає, то це його проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 15:02:44 ]
Не можу сприйняти таке от прямолінійне та просте як "Істину читати" [sik].
Може, краще якось інакше? "Вдумливо читати" чи якось інакше. Істина - це ж не газета. "Комплексно" не пораджу в жодному випадку. Але явище, на мою думку, таки гідне уваги.
Вибачте мені розлогий коментар, але хотілося би зауважити, що не лише пересічний читач, але, так би мовити, і прописаний тут не завжди бачить трішки більше, ніж надруковано. Йому щось сподобалося, якась там окрема дрібничка - і гайда хвалити. Була б на сайті філія ФБ - то додав би автора до друзів. Гірших творів читач наше не бачив, а автора бачить наче вперше. От і немає виваженого підходу, а є щось ситуативне. Як око критика або цінителя бачить одне, так око пересічного читача бачить інше. Комплексного підходу немає. Все якісь епізоди.

Ваші куценькі римовані закиди є унікальною технологією маскування. Це коли немає чого сказати або немає чого сказати про когось, а кортиться.
Або про щось десь там, з кимось, яке трапилося з тієї чи іншої причини.
От і виходять начебто зубасті мініатюри, певна кількість яких практично ні про що.
Щоправда, є авторське начебто звернення до себе.
Це таки "плюс", якщо це не самореклама.

Врешті автор виконав замислене. Засвітився, відписався. Завданнячко (свідомо вживаю зменшувальну форму) виконав і про надзавдання теж не забув. Конвейєр працює.

Дякую,
Ю. С.
Не збирався писати щось критичне або збивати ціну виставленому для огляду друкованому виробу.
І Якутія з Китаєм там якось докупи стулені.
Може, "Якутського Китаю". Така неіснуюча географія.
Але тоді виникне проблема з надзавданням.
Воно більш важливе, розумію,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:20:36 ]
Дякую, що примушуєте пояснювати очевидне:
рубаї тому і рубаї, що більше дратують, ніж приносять естетичне задоволення як, наприклад, хоку чи пейзажна лірика;
це правда,, що тут кожен катрен, а то й кожен рядок комусь адресований;
1-й – автору, який «писатель, а не читатель»;
2-й – в тому числі совку, який не визнає, що Якутія може належати Китаю;
3-й – інтелектуалу, який сприймає слово читати у ширшому масштабі – з листа, між рядків, а якщо думку, то чому б і не істину, оминаючи дурниці;
4-й – явищу без ознак у плодовитих авторів і т. д.
І тому все разом це чіпляє, подразнює, дратує кожного, у кого принаймні на рівні підсвідомості є почуття самоіронії.
Хоча було би правильним сприймати твір(як і людину) в цілому, не деталізуючи те, що комусь імпонує, а комусь ні.
Немає ніякого надзавдання, а є практична закономірність – чим прозоріший для декламації текст, тим більша в ньому концентрація сказаного.
Поезія тому й поезія, що в одній душі включає рецептори поверхневого відчуття, а в іншій – глибинного. Це відголосок думок у Ваших коментарях іншим, більш майстерним авторам. А хто має іншу думку, на те його воля.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:50:04 ]
Зрозуміло.
От і висновки:
Якщо у творах якогось іншого автора набігає менший арифметичний показник, то за їхню прозорість немає чого казати. Її щонайбільше 2/3. Все інше - каламуть.

З рубоями та рубаями мені зрозуміло теж.
Московіти нам нав'язали свою вимову.
Це нормально. Існує безліч перекладів саме з російських. І на той час персько-українських словників з перської на укра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:56:10 ]
Щось мені не щастить с моїм планшетом. Непевний дотик при наборі тексту - і недописаний коментар відправляється. А я ще не вирішив, варто його надсилати чи ні. Хотів би я вступати в обговорення чи ні.
Але вже як є.
Не було персько-українських словників, але були персько-російські.
То нічого дивного, що спме "рубаї".
Нехай собі рубають послідовники.

Можна вважати, що я нічого не зауважував.
Воно саме відправилося.

Зичу успіхів і вищих надзавдань.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 17:24:25 ]
Декому і справді здаються недосконалими оці - цитую оригінал - "куценькі закиди". Бо в одній строфі умістити всю думку - це надзадача не для слабаків. Простіше розливатися мислію по дрєву "от заката до рассвєта". І хай тече дзюркітливим струмочком думка майстра на папірець перед його носом. Інколи можна і покуняти над написаним. Чом би й ні?
І ось тоді надзавдання відходить на задній план.
А коли в намережане в довжелезні ковбаси власне ніщо заглибиться читач, той він починає куняти над написаним. Бо відсутній один з наріжних каменів красного письма - лапідарність. А у вас цей елемент є.
Декого лякає така подача матеріалу. А от мене - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 17:28:04 ]
Писалося не Вам, Маестро.
Пан Ігор вміє бачити більше написаного мною або менше.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 18:37:17 ]
Я й відповідаю не Вам. Наче. Звертаюся прямо до пана Ігоря. Чи не так, шановний колего?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 19:33:34 ]
Цитування деяких з моїх слів - це, як я розумію, до мене відношення не має.
Просвітили, дякую.
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 23:02:28 ]
Правильно. Цитуючи Святе письмо я ж не сподіваюся, що зі мною загомонятиь небожителі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:37:09 ]
Трохи сумбурні, але тверезі думки і важливо, що не в догоду авторитарності.