ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 пізно

Живильним дощем напува
Щороку негода осіння -
І знов зеленіє трава,
Вклоняючись їй за спасіння.
Гуманна пора дощова!

І поки шукав я слова
Струнких аналогій з Ла-Нінья,
Підмога прийшла теплова -
Летюча, немов ескадрилья.
Не вірте, що так не бува.

Та поки писав про тепло,
Про піковий спад холоднечі,
На жаль, і воно відбуло
В місця африканські й лелечі.
І близяться, наче на зло,
Часи снігової картечі.

(2019)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-10-10 13:26:17
Переглядів сторінки твору 2746
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.389 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2026.07.10 23:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2019-10-10 18:18:42 ]
Шось у цьому є - незважаючи на технічну недбалість, короткі форми дієслів, приблизні рими - точно шось є. дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-10-10 19:07:19 ]
Стягнені форми дієслів - мій "коник". Люблю...
Сонети шаную також. З радістю додав до кожної строфи по одній пісні вірша.
Потім у кінці синтезував те, про що писалось вище.
Проста поетична кухня.
Дякую,
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-11 09:30:01 ]
Бува, бува) Ще й як.
І... краще пізно, ніж ніколи)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-10-11 10:27:00 ]
Створено настрій безнадійності. Але ж не все залежить од того, що діється в Природі. Зрештою, можна віднайти радість і в "сніговій картечі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2019-10-11 15:22:56 ]
ну то не так, як я)) бо стиль впізнаваний, що є плюсом :)

не знаю, чи знаєте, не люблю усічених дієслів і саам їх не вживаю, хоч часом так і просяться, так і лягають до рими або де не вміщається довгі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-10-11 21:16:21 ]
В мене інтернет-пошуковик якийсь тупий, і тому мої коментарі у відповідь на коментарі чиїсь все одно опиняються нижче всіх.

І не лише він відбиває бажання відповідать і творить, а ще й необхідність працювать з регістрами. От і написав я про стиль написання малими літерами.
Щодо стягнених форм дієслів я хотів би сказать, що не слід займатись мішаниною.
Або стягнені форми (їх багато хто зве усіченими), або повні.
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-10-12 07:13:54 ]
Я теж кажу, що бува.
Дякую, Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-10-12 07:18:33 ]
Осінь ось-ось перейде в нецікаву демісезонну фазу - ні те-ні се. Хотілось би визначеності. Та і вона в перспективі не краща.
Дякую, пане Іване. Семен.