Шось у цьому є - незважаючи на технічну недбалість, короткі форми дієслів, приблизні рими - точно шось є. дякую

Стягнені форми дієслів - мій "коник". Люблю...
Сонети шаную також. З радістю додав до кожної строфи по одній пісні вірша.
Потім у кінці синтезував те, про що писалось вище.
Проста поетична кухня.
Дякую,
Семен.

Бува, бува) Ще й як.
І... краще пізно, ніж ніколи)

Створено настрій безнадійності. Але ж не все залежить од того, що діється в Природі. Зрештою, можна віднайти радість і в "сніговій картечі"...

ну то не так, як я)) бо стиль впізнаваний, що є плюсом :)

не знаю, чи знаєте, не люблю усічених дієслів і саам їх не вживаю, хоч часом так і просяться, так і лягають до рими або де не вміщається довгі :)

В мене інтернет-пошуковик якийсь тупий, і тому мої коментарі у відповідь на коментарі чиїсь все одно опиняються нижче всіх.

І не лише він відбиває бажання відповідать і творить, а ще й необхідність працювать з регістрами. От і написав я про стиль написання малими літерами.
Щодо стягнених форм дієслів я хотів би сказать, що не слід займатись мішаниною.
Або стягнені форми (їх багато хто зве усіченими), або повні.
Семен.

Я теж кажу, що бува.
Дякую, Семен.

Осінь ось-ось перейде в нецікаву демісезонну фазу - ні те-ні се. Хотілось би визначеності. Та і вона в перспективі не краща.
Дякую, пане Іване. Семен.