ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2020.05.28 21:33
Світає... і світиться світ
у сяєві іншого світу.
Коли не минає політ,
життю не пиши заповіту.

Не знає ніхто і ніде,
кудою надія літає.
За обрії сонце зайде,

Євген Федчук
2020.05.28 19:19
У широкім степу понад шляхом
Одинока береза стоїть.
Чорна смуга, що схожа на рану,
Білий стовбур берези ятрить.
Пам’ятає береза багато,
Бо вже років і років пройшло,
Як колись на узбіччі дороги
Гомонілося людне село.

Олександр Панін
2020.05.28 16:02
Привиддя тяжкі
Мені душу гнітили…

Л. Українка

***

Вітались

Галина Сливка
2020.05.28 15:15
І як воно? Здійнятися в політ,
Коли усе змаліле, мов полова,
Летить за вітром і хурделить світ...
А ти - навпроти... Ти - на крилах слова...
Тобі - піском солоним в очі, в рот.
Тобі іржавий свист вражає вуха
Так, що не годна вже знайти чеснот
В ска

Шон Маклех
2020.05.28 12:28
Сурма босоногого ангела
Зроблена з синього повітря:
Густого – наче сльози старої берези
Пораненої диким лісовим привидом,
Що блукає одвіку стежками,
Якими ніхто не ходить –
Ніхто, навіть олені з очима-тінями,
Навіть тупоноги голкоспинні.

Тетяна Левицька
2020.05.28 12:10
Листопад зривав іржаве листя з дерев, шматував і кидав на мокру бруківку під ноги перехожим. Обважніле небо торкалося верхівок пірамідальних тополь, ніби хотіло на них спочити. Різко похолодало, погода була глибоко осінньою, та я маиже кожного дня забирал

Дума Козак
2020.05.28 11:12
У ревній повені думок
втопає смуток мій.
Над нею стелиться димок
із нездійсненних мрій
і тане в озері зі снів,
без берега і дна,
поміж затоплених човнів
і присмаку багна…

Алла Даниленко
2020.05.28 11:03
Ви мною не хворієте. Нехай.
І радісно, що хвора я не вами.
І що ніколи куля ця - Земля -
Не пропливе під нашими ногами.
Подобається те, що я смішна
Розкута і не граюся словами.
І червоніти не дано мені
Злегка стискнувшись з вами рукавами.

Іван Потьомкін
2020.05.28 09:27
Уперше жабенята
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.

Сергій Губерначук
2020.05.28 09:06
Тривога. День. Народження царя.
Сурмлять ґазети про блокаду міста.
Переворот. У вас на шиї – я,
моя пречиста діво орґаніста.

Біжіть, біжіть, біжіть негайно в двір –
там з літаків порозкидали святці.
Дізнайтеся, хто ще спустився з гір –

Микола Соболь
2020.05.28 06:43
Не вір своїм очам і власним вухам.
Нарід купити легко на «Свати».
Коли здається близько до мети,
Йому «Слугу народу» деспот втюхав.

З екрана ми отримали екстаз.
На лісапеті їде президент…
Та є у цьому ще один момент –

Віктор Кучерук
2020.05.28 06:13
Яке це щастя - прагнути і вміти
Слова ласкаві сіяти тобі
І від смеркання до самого світу
Вустами пестить очі голубі.
Яка то радість - бачити і знати,
Що ти мені себе всю віддаєш
І безсоромно просиш більше свята
Кохання, без умовностей і меж.

Олександр Панін
2020.05.28 01:14
Сем - ковбой
скандал отримав
від дружини-злюки:
"Нащо ти привів
у гості
негідника - друга?
Більше бачити
не хочу

Шон Маклех
2020.05.28 01:08
Очерет озера моїх снів
Шепоче мені про спокій:
Спокій води, що не знає дна,
Спокій дверей, що ведуть в порожнечу,
Спокій очей, що не бачили світла,
Спокій хмари, що несе буревій.

Чапля озера моїх снів

Серго Сокольник
2020.05.27 22:28
О Боже!... Нарешті літо!
Очікуване, воно
Надходить... Його відпити,
Ми, ніби п"янке вино,
Жадаємо... Бо весною,
Долучені до "утіх"
Обіймів чуми з війною,
Лишились утіх своїх...

Олександр Сушко
2020.05.27 20:45
Марш до хати і сиди опеньком,
Чи гнилим уклякни штурпаком.
Дихай через хусточку, легенько,
Хай ланцюг позичить пес Рябко.

Спи, козаче, доки прийде осінь
Як нема і крихточки ума.
Вийдеш з карантину голий-босий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Квантова осінь
Дивом собі дивуюся
З того добірного розсипу,
Що зворухобився в обрії
І пересипався в яр,
На позмійковані вулиці -
У перелітнені спохлипи,
на перевернені лодії,
В успані атоми трав...

Чаром собі чаруюся...
Словом зашіптую промені -
Буде землі під голівоньку
Злоте провиддя і сни.
На перетлілім папірусі -
Вузлики часу покомкані...
З крони вичісую вироки:
Вроки, сніги, буруни...

Жовтня фантоми туляться
Неба - гілками сторукими.
Квантове стерня підкошене,
В листі тривога гірчить.
Ладом собі ладуюся
В далеч гінку - віадуками.
Йду собі боса повз осені
З чорним котом на плечі.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-29 16:25:19
Переглядів сторінки твору 932
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.28 18:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-29 17:50:01 ]
І в кожному кванті енергетика Вашої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-11-02 15:48:06 ]
Радію, що так відчуваються вам ці рядки. Дякую гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-29 18:54:03 ]
Потішила моє професійне – трохи вже призабуте з часів вишу,
де отримав «добірний розсип» знань про кванти космічних і штучних світил…
І пересипала їх, так густо, неймовірними образами, що голі формули
враз засяяли незвіданим, неземним спектром, що манить і заворожує…
А ДИВО останнього рядка змусило комонника спішитися…
Дякую, Роксолянко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-11-02 15:50:33 ]
Маю мрію перевести квантову фізику у квантову поезію, з голих формул зробити образи - цікаво ж, але чи можливо. Дякую, Василю. Завше рада тобі! 😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 13:13:06 ]
Не простий вірш, надзвичайний, образний, гранений, виспіваний, вимолений у неба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 18:13:47 ]
Дякую, що завітали на сторінку мою...за відгук - спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 14:16:48 ]
цікава картина


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 18:12:54 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 18:15:27 ]
о, Роксолано

віадуки це навіть трохи класика снореалій
але й ще до них забирає текст у свої тенета
непересічні якби невірогідні на позір
але водночас такі зрозумілі й неквапні
щодо впізнавання їх нашвидкуруч
або як то кажуть, діагоналлю

про квантове тут навіть годі й рефлексувати
під час читання, це таке, що
збирається круг підмурків власних віадуків сновидських


в той спосіб, який потрібно саме йому, а ми навіть
може і не вибираємо на ділі, навіть якщо певні свого вибору



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 18:16:14 ]
...може і не виббираємо, або якщо вибираємо - то десь ізвідтам...попри все - цікаво, з огляду на вічність вічностей - все олна ж щось треба робити у цій безконечності :) най твориться 🙋


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-03 18:53:50 ]
се безумовно, робити-непереробити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-10-30 21:44:59 ]
О) Це трохи й по відьмацьки... Дяка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 18:12:30 ]
Трохи так.. Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-31 11:13:54 ]
Так містичненько… з цим котом...
правий Серго)))

П.С. маю сумнів щодо слова "покомкані"
української - радше "пожмакані"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-01 18:31:27 ]
Хай живе...
Не мала наміру Вас образити