ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.01.17 16:42
Але ж – було!
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.

Але ж – нема
І сліду тих мелодій,

Тетяна Левицька
2020.01.17 14:19
Збирають думи кучуруги
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.

І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мізку - думка.
А після мрії голубині

Вікторія Лимарівна
2020.01.17 14:09
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.

Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!

Козак Дума
2020.01.17 14:00
Я – Україна. Я вмираю!
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…

Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?

Ярослав Чорногуз
2020.01.17 11:45
Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.

Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…

Серго Сокольник
2020.01.17 11:32
сюр***

Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...

Микола Соболь
2020.01.17 05:27
Здається розум щось інопланетне.
Для «Homo sapiens» недоступна річ.
Вже не камінням, обстріли – ракетні
Та не шаблями, – кулеметна січ.

Чи може хтось знущається над нами?
Чи буде промінь світла ув імлі?
Дамоклів меч навис над головами

Олексій Кацай
2020.01.16 22:01
В ніч упурхує птах Гамаюн.
Я себе силуетом окреслюю
і сиджу з марсіанською «Теслою»
поміж обертів космосу й дюн.

До Землі, для авто недосяжної,
Гамаюне, прошу, долети
попри відстаней і самоти,

Іван Потьомкін
2020.01.16 21:43
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Сергій Губерначук
2020.01.16 18:54
На безлюддя сільських ландшафтів
визвірився собака на цепу,
це доказ моєї бездарності,
прорив свійських кілометрів,
це тиранія великого міста,
множена на нулі сповитух-пупорізок,
що жодну мою думку не приймуть
до складу мовних колізій,

Надія Тарасюк
2020.01.16 14:39
Чіпкий туман.
Розморена розлука.
Шкребе засмуток, наче кіт у двері…
Тремтливо мревом ходять попід руки
розквітлі душі
наших півмістерій.

Вечірніх зір

Козак Дума
2020.01.16 14:00
Було завжди відвертим важко жити,
в наш час велика розкіш благородність.
Як любиш правду в вічі говорити –
повинен полюбити і самотність…

Галина Сливка
2020.01.16 11:37
Ти не одна, хоч нас лиш по одному,
Ховала душу у жалях і втратах,
Крапки лічила, не шукала коми,
Жадала тверді й виплітала ґрати.
Ти не одна блукала попелищем.
Уже в снігу вчорашнє, щоб заснуло.
Вгорі вітрисько дивну пісню свище.
Іди вперед і залиш

Олександр Сушко
2020.01.16 10:34
Свята у мене жінка! Роботяща!
А я у неї - форменне ледащо.
Працюю на печі - не так як всі,
Щоб догодить її святій красі.

Мій хрест легкий, її ж тягар – важезний:
коса, сокира із гострющим лезом,
курчата, дві корови, кнур, коза...

Тетяна Левицька
2020.01.16 07:30
Я не бачу тебе коло себе
не сьогодні, ні завтра, не після.
Мабуть, я - не твоя вічна Геба,
певно ти - не моя більше пісня.

Не буває два сонця на небі,
дві любові на двох не буває.
Я та річка, що рве тихі греблі,

Микола Соболь
2020.01.16 06:13
Перші: «Агу» і несміливі кроки
У пам’яті моїй ніби кіно.
Тобі сьогодні вже чотири роки!
Як це було недавно і давно.
Лапатий сніг лягав на підвіконня,
Писав зими нетлінне полотно.
І я по снігу біг до тебе, доня…
Як це було недавно і давно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29

Олена Цип'ящук
2019.12.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Н Кап (1978) / Вірші

 Ранок
Дрімали на кухні
старі табуретки,
давився слізьМИ
недокручений кран...
Тремтіла від страху
забута котлета,
бо повз до тарілки
рудий таракан.

Лежав без свідомості
з"язаний янгол
між мрій, незворотньо
роздавлених вщерть:
тут ВІДЧАЙ у карти
програв на світанні
безжальній красуні
із бейджиком СМЕРТЬ.

І сонячний ранок-
веселий,рум"яний!-
влетів крізь кватирку
в"юнким вітерцем,
де тихо гойдалась
на шворочці панна
з уже нетутешнім
блакитним лицем.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-12-01 17:02:05
Переглядів сторінки твору 130
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.249 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.249 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.627
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.27 11:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-12-02 19:53:42 ]
Ого! І всі мовчать ) Ну ви закрутили ідилію! Якщо чесно, кожен інколи прагне позбутися, хоча б на трішки, свого янгола-охоронця, закрутити підозрілий роман, чи там взагалі майнути куди подалі від отриманого промислу-долі.
На перший погляд ніби нічого такого незвичного, бувало і не раз, але, раптом , такий вихід не прийматься? І все доведеться повторювати і повторювати цей епізод аж до іншого його вирішення? Наприклад, в колі друзів-поетів )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Н Кап (Л.П./М.К.) [ 2019-12-04 08:12:12 ]
Щож, така небезпека є... Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-12-02 20:17:03 ]
Цікавий вірш... Несподіване закінчення.

Можливо, про котлету варто було трохи стриманіше оживляти її, без тремтіння, бо то трохи комічно на тлі канви цього трагічного насправді вірша. Бо якщо про табуретки і кран - зримо-образно, то зі страхом котлети перебор, нмд. Варто ще подумати.
Може якось так:
Самотньо дубіла
забута котлета,
і повз до тарілки
рудий таракан.

ну це як варіант, для прикладу, можна й ще краще щось підшукати)

А взагалі - мені таке подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Н Кап (Л.П./М.К.) [ 2019-12-04 08:11:49 ]
Дякую. Подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-12-03 13:43:52 ]
Є й такий -- готично-іронічний -- жанр, і вірш чудово в нього вписується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Н Кап (Л.П./М.К.) [ 2019-12-04 08:12:50 ]
Авжеж. Дякую Вам