ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Православна / Вірші

 Присвята поетам
Бачиш, брате, як повниться світлом душа,
Сокровенне вплітаючи в вірш,
В небо думка злітає несмілим пташам,
І щемить в глибині все частіш?..

Онде місяць над стріхою спішно зійшов,
Сяє ясно зірок водограй...
Не зміряй своїм розумом Божу любов —
Лиш смиренням її пізнавай!

Б‘ється серце квапливо — зболілось либóнь,
Та спочити йому не пора —
У руках твоїх шпарко палає вогонь,
Ніч згорає під тиском пера!

Підіймайся і словом літай поміж хмар,
Та забути не смій одногó:
Варто помислом гордим привласнити дар —
І позбудешся, брате, його!
_____________________
2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-12-12 13:59:32
Переглядів сторінки твору 2818
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.009 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.692 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.02.03 12:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 16:39:56 ]
Вельми мудро, пані Ольго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:06:26 ]
Щиро дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 18:27:44 ]
Брате, бачиш [пропоную]

і

Онде місяць за стріху поспішно зайшов [чи якось інакше. Можливі варіанти]

замість немилозвучних збігів
"Бачиш, брате" ШБР
та "Онде місяць над стріхою". ДСТР
Дякую і сподіваюся на краще,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:07:03 ]
Дуже вдячна! Завжди з нетерпінням чекаю на Ваші правки!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 18:33:27 ]
Далі теж не без проблем.
В цій же строфі.

В цілому чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:07:45 ]
А можете про всі проблеми написати? Будь ласка. І як виправити на краще?))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 21:23:00 ]
Щонайменше "яєясно"
Лиш смиренням ШСМ.
У руках твоїх. ХТВ.
Ніч згорає. ЧЗГ.
Гордим привласнити дар. МПР.

Не всі збіги обов'язково мають бути усунутими.
Тут інше питання.
Про спеціальні знання - не з інститутів і академій, а з початку. З середини. З книжок.

Це може бути довга розмова і нецікавий коментар.

Вірш менший і цікавіший.

В цілому ж чудово.

Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 02:20:30 ]
Дякую завжди і ціную кожний коментар, особливо критичний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 09:19:51 ]
Та нащо Вам та критика.
Пишіть краще, а дехто радить - що і більше.

Бозна-який критик і поганий порадник
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:19:50 ]
Приємно погоджуватися і мені з коментарями читачів, теж, авторів. І кожен з нас, зазвичай, здатен бачити доліки-недоліки і уявляти, як би воно могло бути найкраще.
Але тут є певні моменти особистого вибору, що пов'язаний в ідеалі з Вищим Промислом, з тим, за для чого кожен з нас тут, на Землі. )
З вашого дозволу - спробую помудрувати загалом про нашу спільну проблематику.
Отже, один побачить в більш ідеальному творі прекрасний ландшафт і свою зупинку в ньому, аж до повного поєднання, інший - щасливий рух над цим усім, а ще хтось вибудує з найкращих моментів власного життя цю картину, хтось "потягне" вгору, до ідеалів гармонії, цивілізацію... Тому, відчуваючи за собою такі світоглядні відмінності, більшість із нас дає поради обережно, з опиранням: на тонкощі і точність мовного звучання, інколи ще й на бАжані багатопланові взаємозв'язки автора (ліргероя) і середовища навколо нього в творі. Зазвичай, якщо авторський підхід "класичний", то коефіцієнт прозорості значно менший 0,75 (в укр.мові) свідчить про диктат ідей, які на передньому плані. Але фактично, все наше (чи навіяне нам, бо й так буває) мислення в нас завжди на передньому плані. Можна, певно, і без мислення спробувати писати, але це, схоже, вже перебір. ) Так чи так, характерне мислення підключаємо, але, найкраще, це робити ніби вслід "мисленню". Тобто, йти слідами важливої думки, що залишаються в образах - на образах, пов"язаних з тою думкою. Точність особистого підходу, звичайно, трішки розмивається при цьому, але краси чомусь більшає.
Тож, головне, не надто рефлексувати над можливими особистими (до пори - до часу не примітними) помилками, а пильніше і частіше приглядатися до образів, яких торкаємось, увиразнювати їх ( в тому числі і від необов'язкових збігів приголосних).

Одна лише печаль, шукаючи досконалості, ми змінюємося, і це не завжди до вподоби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 10:30:05 ]
У Вас свій стиль. Можна написати – у Вас є свій стиль. Це не міняє суті сказаного, але при декламації в першому випадку збіг приголосних заважає чіткій артикуляції. Це і вся премудрість і до збігу голосних не має ніякого відношення. Набагато важливіша граматика і прозорість думки.
Найперше я порадив би
прибрати наголоси, вони тут і так природні. Ну і напевне вірш ще краще звучав би у такому варіанті:

Бачиш, брате, як повниться світлом душа?
Сокровенне вплітаю у вірш.
В небо думка злітає несмілим пташам
І щемить моє серце частіш.

Онде місяць над стріхою хати зійшов,
Зорі сяють на весь небокрай...
Якщо хочеш увічнити Божу любов,
То смиренням її пізнавай!

Б‘ється серце зболіле — стомилось либонь,
Та заснути йому не пора —
У думках твоїх є Прометея вогонь,
а не завчена проба пера!

Підіймайся! І словом літай поміж хмар...
Та забути не смій одного –
Варто помислом гордим привласнити дар
І позбудешся, брате, його.

Пробачте за втручання у Вашу творчу кухню, але вірш того вартий.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:49:20 ]
Артикуляція тут ні до чого.
Можна було би і згадувати.
Йшлося за орфоепію.
А якщо Вам таки цікаве питання артикуляції, то від збігів голосних, які систематично зустрічаються у Ваших тестах, виникає певна оскома.
І давайте цю тему закривати.
Вам до вподоби Ваша задача "надзадача", то будь ласка.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 11:20:13 ]
Заперечувальну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 16:27:23 ]
Я теж з нетерпінням чекаю Вас із виваженою критикою, але на своїй сторінці.
Тут зауважу тільки, що Ви захищаєте не орфоепію, а стилі певної кон'юнктури або бажання бути істиною в останній інстанції. Якщо я у своїх публікаціях строго дотримуюсь правил, регламентованих насамперед РМ, а потім фонетики, морфології, орфографії, синтаксису, то це не великий гріх. Маніпуляція збігами – це справді оскомина із вуст майстрів.

Щодо орфоепії, згідно Вікіпедії:
« Культу́ра мо́влення, культура мови, мовна культура — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування»
Одне слово вживання замість використання говорить, що це написано навіть не за Огієнка, а за царя Гороха і полемізувати є сенс хіба-що про «фіфкцію проізношєнія» лекторів, дикторів, ораторів і співаків.
Дякую.
І. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:50:41 ]
Можна було би і не згадувати.
Т9 "з'їв" заперечували ну частку або RER.