ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Про ауру та псячу арію

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-08 10:05:04
Переглядів сторінки твору 3891
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 07:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-09 11:29:51 ]
Сидорів Юрій сказав(ла) про критику Пиріжкова поезія , автор Майстерень Редакція (2020.01.08 21:22)

рожева мрія дуремара
місток упав ставок засох
пасеться жаб'яча отара
а він вигулює п'яво́к
........

певно, такий план дуремарів сайтових
Юрій тонко, іронічно прогнозує...чи мені здалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-09 15:10:05 ]
Не проти будь яких розумних тлумачень.
Автор не з числа любителів "прозорих" текстів, в яких літо - це літо, а зима - це зима. І так далі та все таке інше.

Головне - щоб не "поїхати головою" у сатиризм (любителів сатири просив би не турбуватися. Це різні речі), не виставлятися казановою-хуаном-переможцем. Краще, нмд, скромно навпаки - невдахою, тим більше, що насправді не самим собою.
І ще більше, що це є тайною за десятком пересторог і засувів.
Це ж поезія - країна вигадок, банальностей, дешевої та дорожчої популярності.
Кому яка випаде і хто за чим до неї прийшов.

Та й пиріжки - що в них серйозного.
Щоправда, останнє, якщо є до чого його прикласти, то так воно і вийде.

Дякую за увагу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-09 15:54:57 ]
......Усі ми розуміємо, що критика озлоблює людей, робить їх серця кам'яними і зменшує емпатію. Попри те, що основна її мета - воювати із чимось неідеальним, критика не завжди увінчується успіхом і той, кого критикують, рідко-коли стає перфектним... Сальвадор Далі казав: "Не бійтеся досконалості, вам її не досягти".
С. Запоржанин, фейсбук.

Щодо пиріжків, я переглядаю і сміюся.
Сатирики... я б порадила таким придбати дзеркало нове, є таке. Електронне, багато чого про свій фейс і нутро дізналися б. Гаяти хвилину на таке зась, не те що години.
Тому пішла. Хай озеро й риба дуремарам та купальницям. Та перехожим, що заблукали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-09 15:56:26 ]
Переклад свіжий на Фейсбуці, глянете. Ви ж там наче маєте профіль - здогадуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-09 16:20:28 ]
Маю профіль, щоб бачити те, куди приводять гіпер- та інші посилання. Сторінка практично не оновлюється. Немає потреби і особливого інтересу також.
Ні там, ні тут не маю бажання сперечатися, сваритися.
Вже і критикувати нічиє не берусь.
Самі клопоти від цього.
"Пиріжки" подобаються, але щоб тільки нормальною мовою, з позитивом.
Та, здається, це не зовсім реально.

Сатиризм має більш довгу назву, але спираючись на надану мною, можна знайти сатириазис

На все добре,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-09 16:34:57 ]
Такої охоти - сперечатися - не мала, та примусили полюбити цей марудний процес). Треба ж було змітати жабуриння, скукоблене листя... Отримала досвід: поет не має ходити серед чужих.
"Опріч людей собі ходила" - таке ліпше. Бо люди... різномасті, хочуть бачити у мені (в мене) своє... буває - наділяють невластивими рисами... свої вишиванки секендівські пропонують...
Тепер таким негаціям назва газлайтинг. Щоб не отримати епічне засмічення мозку, варто лишити цю запінену сайтівську оазу.
І нести лотос творчості гідно.
Хай нам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-09 22:26:18 ]
https://www.youtube.com/watch?v=LALl8B6970k&app=desktop

я спешу...
Юрію, для відходу пана Г... саме та мелодія. На пиріжковій сторінці таку наводку побачила.
Посміялася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-01-09 22:39:34 ]
Хотілося, щоби негативні моменти залишилися в минулому.
Слова "я спєшу - ізвінітє мєня" пригадалися самі собою. Пісні російською - пісні мого отроцтва.

Ще є один шанс - на Василя (і Новий рік за старим стилем). Друга спроба Нового року.

З пів десятка нових "пиріжків" - і та скандальна сторінка зміниться наступною, і гарно, якщо таки не скандальною, а знову з гумором.

Гарного настрою.
Щасти.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-10 09:55:35 ]
Світлано, я не знаю, що треба робити у випадку міжособистих конфліктів на сайті, але я знаю, чого не треба робити. Не треба звертатися до редакції – допомоги не буде. Чим вони керуються, коли не бажають видалити хоча б найбільш брутальні коментарі (мова навіть не про забанення) -- таємниця за сімома замками Мабуть, їх втішає кількість читачів – люди злітаються на скандал, як мухи (чим, власне, й користується частина авторів). Той вірш, під яким усе почалося, за нормальних умов набрав би у кращому випадку зо 20-30 читачів, але зі скандалом – аж 600! І друге – не втягуйтесь у вияснення стосунків із цією групою чоловіків. Ви не переможете їх у їхній примітивній брутальності, і перемагати тут вам не потрібно. Ваші пояснення і спроби порозумітися із ними виглядають наївно, і тільки під’южують їх до ще більшого глузування. Якщо вони вже взялися висміювати зовнішність жінки, анатомічні особливості її будови – то їм уже далі падати нікуди. І знову ж таки – на поміч редакції розраховувати марно. Не відповідайте їм, пишіть. публікуйтесь, помагайте тим, хто це цінує, використовуйте інші сайти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-10 10:13:10 ]
Вікторіє...
Брутальні чоловіки самі лисіючі, сивіючі, підтоптані... вони виглядають старшими за мене років на 7... Мені соромитися нічого. Навпаки.Породиста.
Мріють про перемоги... Вчора порозглядала світлини одного з претендентів на мою увагу: соняшник похилений серед студенток...
Наївно - не те слово.
Я обрала модус: крапля скелю точить.
І лише тому коментувала їхні випади. Не наївно, а з ціллю змінити хоч щось на сайті... Стоїчно.
Нічого не змінилося. Збайдужів до ПМ власник давно... модерування відсутнє........
Перебувати серед болота я не хочу!
Осушити не вдалося.
Тепер про анатомічні... Про що мова? Їхні дружини на світлинах є поряд? Нема. Ті пані моделі? Авжеж...на городах чи за столами...земні мадонни.
Бо соромляться показати! Своє ж не в'яне...не пропадає...
чого соромитися мені - у 56 років? Про що мова? Я імпозантна, молодява жінка. Ніхто не писав, не казав подібного - "свиня"... як можна...Сала не вживаю. ці дурбили тим салом свої старіючі обличчя намазали і лізуть мені межи очі. Чому мені? та я ж терпляча... добра.
Є фото, де Сушко, я і ще дехто.
Та я від них ліпше й досі виглядаю.
Я порадила одному розглядати фото Анни Ахматової молодої і в зрілості.
Найліпше вдивлятися у свої обличчя. Мені соромитися точно нічого.
Пишна? Всі мої родичі такі. І що? Професори, знавці мов, я поетка. А оті жевжики - хто... Римувальники пересічні. Сухі, пузаті... нечемні.
Я козацького роду, а не засохла грушка при дорозі.
Нема про що.
Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-10 10:38:59 ]
Вірш не вершинний, чому лишаю тут? фабула саме ця...

Українська поезія

Автор - Ivan Strig
Модератор · 8 січня о 08:52
Не шукай вади в жінці - Обпалишся...
* * *
Чом про жінок важливих доста слів –
Чоловіки не так у шані
Чом у жінок епітетів ясних
Чоловікам лише нестачі
.
На те звичайно є значних причин
І недалеко їх шукати –
На кожну жінку погляд лише кинь
І кожна – погляду – загадка
.
Оглянь її хоч з голови до п’ят
А хоч почни глядіти з ніжок
І разом знайдеш тисячу підстав
Чому лишень вона – не інша
.
У неї очі – світ не знав таких
А губи – на обличчі квітка
А голосок – ласкавий і легкий
І поведуть до згуби вії
.
Та повідку противитись не смій
Від щічок погляд не відірвеш
Забудеш про обов’язок і дім
Торкнешся вуст і десь полинеш
.
Що ж до чоловіків – Простіше тут
Усі однакові неначе
Мізків – краплина
Двоє ніг і рук
Та всім – Аби своє дістати
.
Тому жінкам дається майже все
Їм
І епітети
І ласка
Чоловікам лишається одне –
Про перший поцілунок згадка...