ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Со́вки*
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
* * *
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Краплинки дощу на смарагді
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Пий свій чай, Семірамі
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Чуттєвий шал (вінок сонетів)
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Серед білих акацій
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Розваги Морфея
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сонце Місяць 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-26 22:55:42
Переглядів сторінки твору 20718
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.44  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.833 / 5.44  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:36:27 ]
1. "німу пантоміму" - масло масляне
2.Ти хочеш віддати життя за одну лиш хвилину,
Зустрітись на мить, а по тому - померти відразу. - То за хвилину чи за мить?
3.Чи каменем з даху старої, як світ кам’яниці, - а звідки на даху старої кам'яниці камінь? Голуби нанесли каменюк, чи в давнину дахи робили з каменю? Чи це будинок реставрується, і в майстрів цегла падає? Чи камінь просто мусить впасти на голову, хтось хоче віддати життя за хвилину?
4. А загалом враження приємне, левів лише шкода, стільки років утримуються ))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:13:21 ]
Даю відповідь усім Вашим Х.
1. Пантоміма говорить мовою жестів, рухів. Німа ж пантоміма - це зміна форми у просторі і часі;
2. Мить не має розміру, вона у всіх різна. І день спливає, як єдина мить...;
3. Ваше третє нагадало мені епоху примітивного соцреалізму, де все незрозуміле було неможливим. Щоб зрозуміти, треба народитися у Львові. Камінь, це просто образ. А щодо дахів, то підніміться на дахи на Ринку, там все і побачите.
4. А що, левиця потрібна лише для примітивного сексу? І від чого у Вас "загалом враження приємне".
Шановна Х, мене не засмутила ваша оцінка. Френка Гері теж не всі розуміють. Ну знайдіть поезію про кризу, просто і актуально, а головне доступно.
З повагою до всіх Ваших Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:50:36 ]
Людо, Ви, мабуть, вирішили, з однієї крайності в іншу кинутись. Як не "6", то "4". Чесно кажучи, серед всіх ваших зауважень тільки перше має під собою підставу.
Бо хвилина і мить - тут синоніми. А каменем - з кам"яниці - все одно, як каменем у воду.
Буду рада прочитати у Вас вірші, які були б хоча б на рівні цього, за який ви поставили "4".

Тезко, а кому все ж таки постав "старої, як світ(,)". І "ламає дороги" - якось не вкладається у мене в цільний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:57:13 ]
4 за правилами оцінювання означає "Було б добре, якби..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:59:58 ]
Отож, якби. Просто я думаю, що ставити оцінки (якщо так вже кортить, бо це ніяк не є обов"язком) треба більш виважено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:24:43 ]
Дякую, кома випала по дорозі, вже на місці.
Це був сон, дивна подорож дорогами, що прокладає Морфей, а світанок все зруйнував. Як це вкласти в образ без ламання доріг? Help me.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 10:45:55 ]
Любочко, з минулими святами! :-)
Чудовий вірш, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:12:39 ]
Взаємні вітання і велике дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 11:42:09 ]
:)))))))))))))

Любове, з поверненням Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:18:22 ]
Дякую, може якось відсвяткуємо зустріч і сотворимо щось спільне? Це було весело:) Рада чути тебе і ми, здається, були на ти?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 15:38:26 ]
І мені сподобався:)) Такі вірші, мабуть, тільки у Львові пишуться. Дуже красиві образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:26:49 ]
Ти просто відчуваєш Львів, дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:31:05 ]
гарно, Любо.
дуже мені зараз у такт.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:51:44 ]
І я тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 20:53:34 ]
:-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:45:21 ]
Читаючи такі речі, можна пошкодувати, що я не львів"янка, і що на майстернях не можуть уявити, звідки береться камінь на даху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:58:49 ]
Якщо важко уявити, варто побачити. А дахи у нас знамениті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 20:30:36 ]
Любцю,
Файний віршик і вартує (імхо) більше ніж штири - то факт.
Думаю, що Людмила просто підійшла до цього вірша з гумором.
А шо хоїнку Ти ше не розібрала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 20:35:23 ]
намйок зрозуміла, хоїнку приберемо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 22:52:54 ]
Любо, відповім на вашій сторінці на ваше запитання.
Нормальний вірш у вас. Гарний і на своїй хвилі.
І особливої різниці із Натальчиним не має - хіба що Наталя дещо доробить свого. Та і вашу композицію можна, звичайно, напевно удосконалити, але навіщо і чи буде вона тоді ваша?
Ви ж не ставите собі за мету поетичні надзавдання. Просто пишете вірші для себе і друзів. І воно вартує того. І це є самодостатньою цінністю.
Щодо оцінок.
Ми ставимо оцінки - бо у нас Майстерні (напевно мільйонний раз це кажу) - не виставкова зала, а певний інструментарій допомоги, впливу, натяку, подяки авторові зі сторони інших авторів. І аби не прибити автора таким впливом і існують поради для оцінювання. І все - хочеш оцінюй, хочеш - не оцінюй, не оцінюйся...
І взагалі, коли автори вперше з'являються (або після дуже тривалої відсутності) в Інтернет спільнотах, то вони поводять себе спочатку не так, як потім,- спершу надто різко, з викликом, потім це проходить. Думаю, що у цьому основна причина сьогоднішнього непорозуміння.
І звичайно потрібно, аби швидше призвичаїтись, утихомирювати свій гонор до прийнятного спільнотою рівня. І все.
Бо як написано у Львові, на фронтоні Домініканського собору
Soli Deo honor et gloria est


1   2   3   Переглянути все