ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Образ твору Залишимось удвох.
Залишимось, кохана.
Кімната – три на п’ять
І килим – два на три.
Залишимось удвох,
Полічим наші рани
І заговорим їх.
Кохана, говори…

Десь ніжність відцвіла
На полинових вітах,
На лозах залізниць,
На колючках невдач…
Десь вигіркла любов…
На вигорілих квітах –
Наш світанковий сміх
І опівнічний плач.

Як далі? Далі як?
По колу все, по колу…
Нудний калейдоскоп
Продмагів і боргів…
…Тут є один трамвай,
Який виходить в поле,
Тут є один лиман
І хвилі кураїв.

Над урвищем одним,
Над глинищем червоним,
Над вогнищем небес
Вечірніх золотих,
Я так тобі скажу –
Що ми удвох – до скону…
Ти пробувала йти,
І я піти не зміг.

Нам двох одні свята,
І храми, й попелища…
І ніч – одна на двох,
І син…
І номери…
І номери могил
Міського кладовища:
Якщо вже – 202,
Тоді вже – 203…




Найвища оцінка Ніна Омельчук 7 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-12 17:17:19
Переглядів сторінки твору 11418
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.561 / 6.38  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.363 / 6.17  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 17:19:10 ]
Цей вірш - із першої збірки поезій Тараса Федюка "Чорним по білому" (Київ, 1990).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 17:35:32 ]
До речі, цей вірш добре показує, як шліфувалася поезія Майстра.
Чудовий вірш. Браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 18:17:07 ]
Анечко, бажано і дату ставити під віршем, аби читач бачив і розумів масштаб автора, динаміку.
Зрозуміло, що ранні вірші трохи поступаються зрілим за технікою "виконання", але несуть свої красоти, тому важливо все правильно розуміти. :)
А вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 19:28:32 ]
Добре, Володю, надалі датуватиму тексти)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 17:24:57 ]
"Нам двох одні свята" чи
"НА двох" ?

Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 19:29:00 ]
Ні, власне "нам двох одні свята")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 17:57:51 ]
Так, класно. Просто, спокійно, без псевдопоетичних "красивостей".
"І син…" - чи "ы снм" - одрукывка?
"Полічим" якось гальмує, але - згодна з Олександрою щодо шліфовки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 17:58:52 ]
заплуталась у клавішах :)
"і син" чи "і сни"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 19:30:10 ]
син один на двох, Чорі)
ну, розумієш, дитина...важко ділити дітей)тим паче, коли син - один)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 19:49:53 ]
До речі, ось зразок, коли начебто немилозвучність поєднання вирішується за рахунок внутрішньої паузи (цезури), так? "І килим – два на три." "Полічим наші рани".

А ось тут,
"полинових вітах",
"лозах залізниць",
"вигорілих квітах", як на мою думку,, слабкі місця. Сенс гарний, а беззаперечної краси рядка - нема.
І внутрішні паузи відсутні і деяка немилозвучність поєднання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 21:35:42 ]
На мою скромну думку, треба обережніше використовувати такі означення, як "беззаперечна краса". Для кого беззаперечна? Для мене, наприклад, у наведених прикладах беззаперечна алітерація, і це, знов таки,на мою скромну думку, аж ніяк не шкодить красі рядка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-13 09:39:50 ]
Звичайно, Любо, обережність ніколи ще не шкодила. Утім, коли йдеться про ідеологію "найкращого від найкращих", так?, то потреба у "беззаперечній красі" ніби логічна? :)
Та й хто може собі дозволити заперечити? Нехай спробує, та ще й пояснить задовільним чином таке заперечення, і підтвердить власним досвідом, мовляв потрібно так, а не так. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 12:38:26 ]
форма то лише засіб донесення змісту. чи варто заради форми нехтувати змістом? які Ви суворі, Редакціє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:09:58 ]
Юлечко, ми ж не можемо Майстрам ставити задачі нижчого рівня?
Навіть коли вони (Майстри) були ще зовсім юні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:11:47 ]
А щодо форми, - я уявляю собі, як обурилися б милі наші жіночки, якби хтось зауважив, що надання їм для життя звабливої форми - не важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:12:45 ]
суворі, але дипломатичні, Редакціє:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:15:36 ]
не повірите, але я чекала такого аргументу:) але ж форма і в цьому випадку буде влучним доповненням змісту?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-17 13:37:31 ]
Саме так, Юлечко, саме так. Турбуючись одним - вдосконалюєш інше, і навпаки. А ознакою золотого січення напевно є присутність поетичного ефіру в кожному рядку композиції, і відсутність потреби якогось особливого виконання, озвучування твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 18:22:24 ]
А мены його выршы завжди подобались