ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 НЕСПРАВЖНІЙ ПТАХ
І
Кажуть, істина - це золота середина,
Істина завжди посередині...
Не люблю середини,
Вона - для посередностей.
ІІ
Ти така стримана,
У тебе все в міру -
Чи випить чи пожартувати,
Співати або кохати -
У тебе все в міру.
ІІІ
Половинчаста і дволика -
Все у тебе посередині,
Скрізь шукаєш "золоту" середину,
Ти уся може і золота,
Але ж - золота посередність.
Тебе пристрасть не спопелить,
Ти зупинишся вчасно.
ІУ
Напівмертва у почуттях,
Ти не здатна в них вся згоріти,
Ти - лиш курка, не справжній птах,
Неспроможна високо злетіти.

7506 р. (від Трипілля) (1998)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-12 22:28:51
Переглядів сторінки твору 6908
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.561 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.561 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.05.03 22:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 02:32:42 ]
і цікаве ставлення автора до ЛГ..

на першому катрені так і кортить роздумувати про нелюбов ЛГ до істини, але до кінця тексту стає видно що істина не те, що про неї кажуть?

але тоді починаєш міркувати над "злетом"..


*задумливо стежить за тінями хмарин, у нічному світлі, тихо дихає*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 10:32:48 ]
Пане Ярославе, послухайте маленьку сповідь: я завжди була впевненою у собі, все сприймала з захопленням, у всьому шукала максимуму, зима – люті морози, на серці радість – на увесь світ, у небі «курли» - і я у вирій, посмішка – щира і відверта. Виросла, поруч люди…, сядь і сиди, особливих бути не може, ш-ш-ш-ш-ш, випендрюється, а може взагалі «того»…, довелось стати посередньою, жити простіше, нарешті сприймають, правду і відвертість ковтаю. В курнику всі голосно квокчуть про вирій, та хай тільки хто спробує змахнути крилами!

А може «вона» тільки в новорічному маскарадному костюмі курки!?

Дякую, зачепило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 17:44:59 ]
"Та хай тільки хто спробує змахнути крилами!" - саме так. Не дати вирватися із тісної компанії однаково нещасливих? :(
Можливо, усе Ікара згадують?

Оленко, мені утім здається, що впевненість у собі, у своїх силах і талантах, до вас повертається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 12:10:31 ]
Ось тому і хочеться іноді жити одному в лісі, і вмерти на гордім ложі самоти. Бо говориш правду, а перед нею - всі рівні, а це ж не подобається тим, хто на горі, хоч і там є достойні люди. Був такий кобзар - Гриценко-Холодний у ХІХ столітті. Він людей не любив, волів сліпцем ночувати в канаві під дощем, аби не йти до когось в хату. Зате грав і співав так, як ніхто, і значно краще від "блюдолиза" Остапа Вересая, в котрого від братів царя була срібна табакерка. За це його вигнали з кобзарського цеху. Можна стати чорною вороною, як усі, але чи залишишся тоді собою, поетом? За що Тарас ішов у заслання, а потім після нього писав, що "ничто в моем внутреннем облике не изменилось. Хорошо ли это? Хорошо, во всяком случае я так считаю". Зате, як змінився український народ після його правди, казати яку він виборов право ціною мук і передчасної смерті.
Ну до Тараса нам рости й не дорости, якби хоча б до Галілея, сказати: "А все-таки вона крутиться!"
А вона? Вона живе в гармонії з людьми і з цим світом, але видатною у своїй галузі не стала, так люди її поважають, люблять, але вона не є птахом високого польоту, Олено, хоч потенційно могла б бути. Характеру не вистачило.
Я дозволив собі запропонувати свій варіант істини, пане СонцеМісяцю, з Вашого дозволу. Я ніколи цей вірш не виставляв на обговорення, хоч він є у збірці. А так хоч знатиму, до чого я дописався. Спасибі ВАм обом, що відгукнулися.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 15:26:23 ]
...жити в гармонії зі світом і людьми – це дуже велике щастя, НМСД, пане Ярославе...
і якщо тут Ви змалювали б ЛГ саме такою, то це був би інший мотив, ні?
а тут якась еклектика: стримана, все в міру – і тут же дволика, напівмертва (це ж уже з іншої арії, здаєтьяс)
тобто, у вірші якась суперечливість, гадаю, простежується;
а курку хочу захистити :))
чим вона гірша за ластівку чи лелеку? вони високо літають? ну і що? яка користь ліричному герєві, якби лірична героїня літала, як ластівка, у теплі краї на зиму :)
чи це у творі просто банальний, навіть заяложений образ курки, гуски – а насправді просто тієї, що тримає три кути сімейного щастя на своїх плечах, поки глава сім’ї витає в небесах?..
ну ось, такі враження від твору і коментів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-13 14:00:29 ]
правда... середина це найстрашніше місце...
На мою думку, треба іти завжди спереду або позаду.
коли ти йдеш позаду, то борешся, щоб опинитися попереду.
а коли ти йдеш попереду, то робиш усе, щоб не попасти назад.

а коли ти йдеш посередині у тебе немає стимулу досягти чогось більшого, ти просто сіра маса, неіндивідуальність...

(так, просто роздуми...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-13 15:08:38 ]
Цікава тема! І вірш оригінальний і думки неординарні. З "куркою" більш-менш їй і ситніше і видніше знизу, до її честі вона і не думала про небо і журавля. Нащо розказувати їй про вищі матерії. Вона сама не просить.
А от поет і біла ворона майже синоніми? Звучить дивно. Це тільки стосовно поезії чи і на інші сторони життя людського перекладається?
Про "неіндивідуальність" тут певно говориться з хорошої сторони, а "сіру масу" з поганої.
Стимул є завжди, навіть коли його немає. Не завжди по силах. Так що немає шляху вперед, тоді лапки в купу і каменем вниз? Хороша думка. Може пізніше з'явиться відблиск надії, може світ зміниться трошки, може випадок щасливий і що тоді знов все спочатку? Ні, коли померти зразу чи помучитися, то краще помучитися.
А Шевченка так канонізовують, що не дивним стає поява всяких Бузин.
Пане Ярославе, а Ваша стаття про пані-мадам Керн... може Ви її вже десь в і-неті опублікували?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-13 15:58:32 ]
ні, про "неіндивідуальність" я говорив з поганого боку.
взагалі, навіть не уявляю, як можна це слово характеризувати з хорошої сторони

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:08:39 ]
Пані Василино! Я Вас розумію, Ви захищаєте жінку. Мені подобаються жвнки такі, як Ліна Костенко або в бандурі - львів"янка Людмила Посікіра - і сім"ю тримає, і бандуристка найкраща в Україні. І дуже бойова за характером. А цій "курці" я стільки присвятив гарних віршів, що парочку "не дуже" їй не завадить. Вона навіть не знає, що це їй присвячено. Зате яке бурхливе обговорення! Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:17:40 ]
Я не захищаю нікого :)
йдеться про певну "нелогічність" образу, НМСД



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:12:27 ]
Саме так, Павле. Я в поезії - ближче до переду, а в мистецтві бандури - ближче до кінця. Є стимул поборотись, щоб розвиватись. Але в цілому - не посередині ні там, ні там. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-13 16:31:56 ]
Пане Ярославе, так Ви романтик. Це багато пояснює.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:35:19 ]
Дійсно, пане Олександре. Навіщо лелеці любити курку? ВІн її спершу підняв до вершин, а потім побачив, що спільного польоту не буде, посадив акуратно на землю, попрощався і полетів далі. Вона велика для мене вже тим, що надихнула на гарні вірші, не тільки на цей. Як Анна Керн. Спеціально для Вас намагався надрукувати цю статтю тут, але не вийшло поки що. Щось зірвалося. Я вже її сканував, спробую на Ваш е-мейл надіслати.
А біла ворона і поет - може й не дуже вдало. Краще - білий лебідь, але їх багато. Тому залишається ворона. Символ індивідуальності, особистості, що не така, як усі.
А щодо Шевченка - я старомодний у поглядах, і буду воювати з Бузинами до останнього. Шевченко, після знищення козацтва один захистив увесь народ і підняв його на світовий рівень, бо по перекладах програє тільки Шандору Петефі. А по пам"ятниках, які поставлені йому за межами України, причому далеко не завжди за кошти діаспори - перше місце у світі! Хай зможе так ще хтось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:39:22 ]
Дозволите питання, пане Ярославе? хіба Шандора Петефі перекладено більше, ніж Шевченка? Я цього не знала :(( якщо можна, звідки така інформація?

маєте на увазі кількість мов чи кількість перекладених творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:39:17 ]
Стриманість дуже часто іде в парі з дволикістю і половинчастістю. Як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:44:00 ]
і нестриманість, НМСД, теж :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:40:42 ]
Романтик, так, хоч уже не зовсім ідеаліст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:43:46 ]
Кількість мов. У 80-х роках була інформація - 136 - мов Шевченко, і навіть - папуаси - Петефі - 145. Які цифри зараз - не скажу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:45:20 ]
от угорці працюють на свій імідж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:03:14 ]
Нестриманість - зашкалює за середину. Працюють, за пам"ятниками ми їх обігнали. 85 поза Україною. А скільки в них - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-03-25 17:46:20 ]
Так, курка хоча і птиця ніколи не злетить! Мудрий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-03-25 18:06:34 ]
Дякую, дорога Таню, ти мене розумієш, як ніхто!)))