ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна суб

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 "Будні" ---- Сльозливо-сентиментальне
Мій хлопчику (хоч зовсім і не мій)
із лагідними синіми очима, –
занадто часто бачу тебе в сні:
прийдеш і тихо станеш за плечима...

Не озирнусь, не мовлю навздогад –
це ти, коханий? –
прогортаю тишу...
Чи випірну зі споминів – у сад,
де ніжні айстри смуток свій колишуть?..

1991




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 14:57:52
Переглядів сторінки твору 6924
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.735 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.692 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 15:25:21 ]
Будні?.. Які ж це будні, коли душа святкує?
В останньому рядку схований тонкий нюанс...
Знайдіть його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:16:21 ]
Іванку, дякую Вам за відгук :)
Можливо, "смуток мій колишуть" ?
бо чого ж їм сумувати
хоча для мене айстри чогось завжди уособлення суму, навіть їх запах – щось мінорне навіває :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 15:36:54 ]
Гарно написано. Можна було б назвати "Ніжні айстри смутку". А втім - автору видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:18:29 ]
Ярославе, дякую Вам за комплімент. Щодо назви – дуже гарно Ви запропонували. тільки це був такий цикл...
утім, можна його розформувати, як військову частину після втрати прапора :)
і назвати кожен твір інакше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 15:44:35 ]
... чомусь пригадався вірш:

Хлопченя з розумними очима
І з чолом високим і ясним
Гріє серце постать ця любима
Це обличчя рідне нам усім.

З року в рік безсмертна слава лине
До найдальших на землі країн
Він рядянську збудував державу
Заповів прекрасну дружбу нам.

:)
... вірш хороший!
З найкращими побажаннями, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:20:45 ]
Костику, ти, як і Сашко, багато у школі вчив напам’ять :))
Куди нам до класиків :)
дякую, дорогий, навідуйся частіше, рада тобі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 15:45:37 ]
Гарно. Зачепило за душу і навіяло спогади...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:30:52 ]
Красно дякую за відгук :)
Сподіваюсь, Анатолію, спогади Ваші не принесли Вам гіркоти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 15:59:35 ]
Костю! Якщо це делікатний натяк мені, то, осмисливши минуле, я хотів би вибачитись перед Вами за свою різкість і, можливо, гордовиту упередженість до Вас і відновити спілкування, і навіть дружбу.
Бо по великому рахунку шаную Вас, як гарного поета. А то, знаєте, буває щось находить на тебе, і не знаєш, як його здихатися. Мабуть, молитись треба частіше.
Хай вибачить мені шановна Василина, що з"ясовую стосунки на її сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 16:00:11 ]
Гарнй хлопчик, ой, - вірш! Скільки їх синььооких приходить в сни! А, може, вони приносять натхнення? Щасливої Вам сентиментальності, ніжна авторко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:22:10 ]
Дорога Олесю, Ви мене розчулили, щиро дякую і Вам бажаю подальших успіхів на творчій ниві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 22:09:02 ]
А мені інший хлопчик бачиться (автора Яни Кутько):

А час іде на прив'язі у ночі,
А день іде на прив'язі в подій.
От тільки щастя синьоокий хлопчик
Не йде нікуди. Хлопчику, ти чий?..

То Ваш хлопчик, Василинко, чи не Ваш? (я про щастя) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:25:05 ]
Світланко, спасибі!!! Як казав Сковорода, "щастя в тобі" (чи не він?)
намагаюсь утимати – інколи вдається
а наведена Вами цитата дуже сподобалася, такі місткі, глибокі образи. Ви знаєте авторку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-23 01:55:05 ]
оця річ мені чомусь найбільше до душі, Василинко
мабуть, це все ритм, такий спадаюче- елегійний
і зміст підпадає під музичну магію, ім&о

із усякими світлими побажаннями..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 19:08:44 ]
Дякую красно, Сонцю, із цих трьох і мені цей здається "найсерйознішим", можливо, він був написаний пізніше за інші два :))
достатньо півроку, щоб змінити точку зору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 20:39:46 ]
Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 03:40:04 ]
Зорянко, дуже дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 19:50:13 ]
Дивовижно! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 07:47:10 ]
Щиро вдячна, Тетяно, за гарні слова.