ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 "Будні" ---- Сльозливо-сентиментальне
Мій хлопчику (хоч зовсім і не мій)
із лагідними синіми очима, –
занадто часто бачу тебе в сні:
прийдеш і тихо станеш за плечима...

Не озирнусь, не мовлю навздогад –
це ти, коханий? –
прогортаю тишу...
Чи випірну зі споминів – у сад,
де ніжні айстри смуток свій колишуть?..

1991




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 14:57:52
Переглядів сторінки твору 7285
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.735 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.692 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 15:25:21 ]
Будні?.. Які ж це будні, коли душа святкує?
В останньому рядку схований тонкий нюанс...
Знайдіть його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:16:21 ]
Іванку, дякую Вам за відгук :)
Можливо, "смуток мій колишуть" ?
бо чого ж їм сумувати
хоча для мене айстри чогось завжди уособлення суму, навіть їх запах – щось мінорне навіває :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 15:36:54 ]
Гарно написано. Можна було б назвати "Ніжні айстри смутку". А втім - автору видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:18:29 ]
Ярославе, дякую Вам за комплімент. Щодо назви – дуже гарно Ви запропонували. тільки це був такий цикл...
утім, можна його розформувати, як військову частину після втрати прапора :)
і назвати кожен твір інакше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 15:44:35 ]
... чомусь пригадався вірш:

Хлопченя з розумними очима
І з чолом високим і ясним
Гріє серце постать ця любима
Це обличчя рідне нам усім.

З року в рік безсмертна слава лине
До найдальших на землі країн
Він рядянську збудував державу
Заповів прекрасну дружбу нам.

:)
... вірш хороший!
З найкращими побажаннями, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:20:45 ]
Костику, ти, як і Сашко, багато у школі вчив напам’ять :))
Куди нам до класиків :)
дякую, дорогий, навідуйся частіше, рада тобі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 15:45:37 ]
Гарно. Зачепило за душу і навіяло спогади...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:30:52 ]
Красно дякую за відгук :)
Сподіваюсь, Анатолію, спогади Ваші не принесли Вам гіркоти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 15:59:35 ]
Костю! Якщо це делікатний натяк мені, то, осмисливши минуле, я хотів би вибачитись перед Вами за свою різкість і, можливо, гордовиту упередженість до Вас і відновити спілкування, і навіть дружбу.
Бо по великому рахунку шаную Вас, як гарного поета. А то, знаєте, буває щось находить на тебе, і не знаєш, як його здихатися. Мабуть, молитись треба частіше.
Хай вибачить мені шановна Василина, що з"ясовую стосунки на її сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 16:00:11 ]
Гарнй хлопчик, ой, - вірш! Скільки їх синььооких приходить в сни! А, може, вони приносять натхнення? Щасливої Вам сентиментальності, ніжна авторко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:22:10 ]
Дорога Олесю, Ви мене розчулили, щиро дякую і Вам бажаю подальших успіхів на творчій ниві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 22:09:02 ]
А мені інший хлопчик бачиться (автора Яни Кутько):

А час іде на прив'язі у ночі,
А день іде на прив'язі в подій.
От тільки щастя синьоокий хлопчик
Не йде нікуди. Хлопчику, ти чий?..

То Ваш хлопчик, Василинко, чи не Ваш? (я про щастя) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:25:05 ]
Світланко, спасибі!!! Як казав Сковорода, "щастя в тобі" (чи не він?)
намагаюсь утимати – інколи вдається
а наведена Вами цитата дуже сподобалася, такі місткі, глибокі образи. Ви знаєте авторку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-23 01:55:05 ]
оця річ мені чомусь найбільше до душі, Василинко
мабуть, це все ритм, такий спадаюче- елегійний
і зміст підпадає під музичну магію, ім&о

із усякими світлими побажаннями..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 19:08:44 ]
Дякую красно, Сонцю, із цих трьох і мені цей здається "найсерйознішим", можливо, він був написаний пізніше за інші два :))
достатньо півроку, щоб змінити точку зору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 20:39:46 ]
Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 03:40:04 ]
Зорянко, дуже дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 19:50:13 ]
Дивовижно! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 07:47:10 ]
Щиро вдячна, Тетяно, за гарні слова.