ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 ти...
неначе і правда що ти не приходиш даремно
і руки твої не порізані вени ховають
ти дівчинко хлопчику друже чи вороже кревний
коли то стається із рейок зіходять трамваї

ти плачеш за предками що відійшли за всі межі
звичайного світу із виду загублені наче
ти рідко смієшся у хвилях безмежних мережив
ховаючи віру від поглядів звуків означень

коли тобі боляче очі блищать навіть більше
а надто твій голос звучить гвердцителевим співом
твоя легковажність шокує як вирок старійшин
ніколи не вийти на берег пухнастим припливом




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-03 00:50:53
Переглядів сторінки твору 3846
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.130 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.892 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.04.27 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 01:05:58 ]
Ві`,
"зіходять" - якось не дуже мені. мо` просто "злітають"?
"ти плачеш за предками що відійшли за всі межі " - щось тут мене зупинило, якось особливо "за всі межі"... :(
"твій голос звучить гвердцителевим співом" - чудово. :)
"пухнастий приплив" - це "піна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 01:15:13 ]
Дякую, ЛЮ!

Про "зіходити":

В брунатнім небі, за імлою,

зіходять зорі голубі.

Ти чуєш плач? То за тобою

голосить вічність. По тобі. (Василь Стус)

ЗІХОДИТИ
(вгору) підійматися, здиратися, (- сонце) підбиватися, підхоплюватися, зводитися, (- траву) проростати, (- тісто) підходити, (згори) спускатися, (з коня) злазити, (з поїзда) виходити, (з човна) висаджуватися, (- вечір) наставати, (на кого) поймати кого, (з дороги) З Б О Ч У В А Т И, (на думку) спадати, (на манівці) збиватися, (- синці) зникати, (з очей) забиратися, (- жнива) минати, (кров'ю) спливати, збігати, (на що) (- гроші) витрачатися, (з рук) ІД. минати безкарно...

Про межі не знаю... Може, і правий ти...

"пухнастий" - випадково виник (але ж вірш сугестивний наче, то воно і "виникло"...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 09:46:36 ]
Медитативний ритм... Із виду загублені наче - зачепило!
СтаріЙшин?
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 12:34:21 ]
Дякую, Віталію!

І справді - старіЙшин, випустила... Виправляю.

І вам - наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 15:46:13 ]
Ваші вірші вирізняються тут по-особливому якоюсь глибокою зануреністю у підсвідомість, так мені здається, пані Вікторіє.
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 16:37:39 ]
Дякую, пане Іване!
Щодо пошани - навзаєм!

З повагою, Вікторія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-11 12:34:43 ]
Шановна Вікторіє, я тільки хотів зазначити, що Ваші твори привертають увагу, відрізняються особливим світобаченням, я читаю їх із задоволенням.
І це не зобов’язує Вас на якісь уточнення "навзаєм": я ж вважаю себе тільки слабким аматором і розумію, що моє "призначення" – читати, насолоджуватися справжньою поезією :)
Що я й роблю.
А ще хотів додати: радий, що Ви частіше публікуєтеся тепер; гадаю, це не тому, що Вам потрібний був "розчищений простір"...
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:46:48 ]
давно не заходив на вашу сторінку, на жаль.
а тепер бачу, що пропустив багато хорошої поезії.

навіть не знаю, яким чином у цей вірш можна би було внести якісь корективи - бо дуже органічно, цілісно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 22:35:56 ]
Спасибі, Мирославе!
Від вас це особливо приємно чути (читати)!
Я ваші твори взагалі дуже пізно для себе відкрила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 17:05:52 ]
Уррррр.... так. Дуже!)