ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
***
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри...
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
До редакції майстерень
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
* * *
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
Перший стрибок
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Не за кашей
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 13:44:30
Переглядів сторінки твору 6318
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:00:03 ]
Третій вірш можеш написати про те, як ЛГ переодягнувся монахинею і потрапив в жіночий монастир. І там почав шукати "пропавшую сестру".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:06:20 ]
Юля, твой юмор меня разоружает.
Прекрасная идея.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 17:01:29 ]
добре, що не раздражаєт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:08:35 ]
Юля, Доброта и Тепло чувствуется и на расстоянии.
+ к тому мы сюда ведь за чем-то пришли.
Я пришел к Друзьям. Учиться. И валять дурака на переменках. Я еще помню о Школе.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:34:46 ]
Я бачу, та прекрасна монахиня таки не на жарт полонила Вашого ЛГ! Щиро за нього вболіваю... Розкажете про його подальшу долю? З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:44:36 ]
Мне Юля предложила то, о чем ЛГ моего стихотворения не успел еще и подумать.
Два часа т.н. был ужин. Ее снова не было.
Я также в печали...
Вы хоть не очень волнуйтесь.
Одной парой больше - одной меньше...

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:49:06 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:59:23 ]
Не смешно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:26:19 ]
А можна ще записатись у кочегари в той жіночий монастир.
Нехай чорно-рясі приходять погрітися,
Слідую за розвитком подій.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:58:43 ]
Пока что нужно проверить свои чувства в условиях временной разлуки. Если тоска-печаль попустит (как уже бывало - и не раз) или потянет на другую, тогда это была не любовь, а мимолетное увлечение. Он уже одну заприметил, но побаивается сознаться себе в том, что та самая единственная уже не та, а эта. Хотя они же похожи. Платки, рясы...
Но след ведет к монастырю. Или к монахам.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 20:13:17 ]
А може, Олексію, Вашому ЛГ просто жінки в рясах подобаються. Звичайно, не всі. Більш-менш вродливі та більш-менш підходящі за віком?.. Як-от деяким жінкам - чоловіки у формі.
То можна тоді не так і перейматися - нехай хапає першу-ліпшу! Хоча про що це я? Що ж там за перспектива може бути? Тільки до гріха бідну жінку довести та й годі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 20:56:58 ]
Она могла скрываться от воинов какого-нибудь братства. А увидев заинтересованный взгляд довольно подтянутого (кушаком) человека в лисьем треухе, могла взволноваться. А вдруг он ОТТУДА?
И ее жизни угрожает опасность?
Какова перспектива в одном или другом случае? А есть и третий - она окончательно и глубоко скрывается в монастыре. Первый (нереальный и ошибочный) - ее выкрадывают и возвращают в братство. Второй же - ЛГ берет ее в жены, и они вместе трудятся на пяти работах, иногда встречаясь, может быть, в театре, а в один из более-менее теплых месяцев - на протоке, живя по очереди (иногда и в месте) в палатке. Я точно не знаю. Нужно будет уточнить у ЛГ. Чужая душа - потемки. Это ведь так?
Спасибон, Юля. Рад Вашему визиту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-08 09:14:21 ]
Олексію, Вам романи пора писати.) Чи, може, вже?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 09:36:43 ]
Со временем сложно, Валерий.
Я его использую, а тратить не могу.
С утра - рикша. Придет зима - сани. Я товар по палаткам развожу. И людей также. Плюс дежурства.
Казалось бы, ночь - она твоя. Но не каждая...
Нередко приходится ходить с баклушей в руке и ею по жердочкам забора стучать - тра-та-та, тра-тра-та... Начеку, мол. Не приближайтесь, мелкие воришки. Прибью.
Да и заинтересует ли обычнейшая история?
Сны не снятся, ибо не сплю. А мог бы их описать.
Клипы, знаете, какие? В очереди за кашей, бывает, стою и кемарю. Такое снится... Сначала еда от пуза, а потом - глаза любимых женщин, их улыбки, жесты, кое-какие совместные действия...

Спасибон.
Кстати, полубелым стихом считается и стих, в строфе которого хотя бы одна строка не рифмуется.
Это не литр и не поллитра, чтобы четко делить.
А одна строка шестистопного анапеста, формально разбитого на две строки, не всегда обращается в две полноценные строки и получается 2, по сути, инвалида. Потому что нужна рифма. Или стих становится полубелым. Вы догадываетесь, о чем это я.
Но мы не спорим и не ссоримся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:23:00 ]
А улыбка вовсе и не смех. Извини, я же порадовался от стихотворения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:12 ]
Нормально. Улыбка - это всегда улыбка.
Извини ты, если чего не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:26 ]
Ви праві, Олексію! Але виходячи з окреслених Вами ймовірних планів на майбутнє ліричних героїв, перед чоловіком (((може, й перед вами?:), хоча я проти прямого ототожнення автора з його ЛГ. Взагалі))) постає надзавдання - не тільки відшукати омріяну жінку, а й міцно закохати її в себе. Настільки міцно, щоб вона пішла за ним на край світу, вже не кажучи про те далеко не солодке життя, яке чекає на молоду пару.
Швидкої жаданої зустрічі Вашому ліричному героєві!

P. S. До речі, ще декілька таких віршів - продовжень сюжету, і вийде гарна, життєва (а то й пригодницька, авантюрна) поема! Я вже уявляю собі назву:-) Але забігла занадто далеко наперед. Пора вертатися.

Творчих звершень Вам і досягнення мети!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:34:54 ]
И Вам )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:38:52 ]
В Якутске раннее утро. Уже около шести часов.
У вас, наверное, гораздо раньше.
Не время ли спать?
А мне время готовить рикшу, пока нет снега.
Побегаю немного до завтрака. Развезу желающих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:02:18 ]
А стихотворение мне и в самом деле - лучше предыдущих двух...