Поезія - Ірина Людвенко - Прощай і все, нічого більше.

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2022.01.22 18:40

***

Давайте - давайте! Давайте - давайте…
Як ся рождає і оживає моє і твоє?…
Хором, гуськом - Отче! стрічайте на сайтах
І не біда, що кожен плює…

На ранок мережі вже більш обережно
Пір’я від шкіри… і не почуєш вже: Боженько наш…

Юлія Івченко

2022.01.22 08:43

Брату. (Цикл

ми обіцяли один одному: ні — коханню!
лише дотики слів, лише легкі розмови,
що не напружують зіркових інів та янів,
бо ми не уміє вчасно з’являтись додому.
рому ти хочеш? рому й роменових квітів?
уже за сонник, а ми — лише склад із літер?

мені не

Олександр Сушко

2022.01.22 07:41

Чорне та біле

Цей рік не рік - якесь прокляття...
Не устигав цвяшки в гроби
Вбивати, друзям, рідним, браттям,
І сам себе ледь не убив.

Недоля ставить на коліна,
А від безсоння їде дах...
Суцільні тризни, роковини

Тетяна Левицька

2022.01.22 06:57

Біль

Це не просто негода, а схлипує серце у тиші,
І кладе на вівтар облямований смутою біль.
Тільки сльози тепер, тільки вірші, тепер тільки вірші.
Гріють душу мою. Та крадуться чомусь звідусіль

Чорні тіні вини, наче присмак гіркого полину
На губах, що

Микола Соболь

2022.01.22 05:46

Завія

Завила біла заметіль.
Немає сну, немає сну…
Заплющу очі і весну:
квітучу, яру, запашну
угледжу ніби мимовіль.
Все білосніжне навкруги
і тихо так. І тихо так
метуть за вікнами сніги –

Віктор Кучерук

2022.01.22 04:35

* * *

Вам сніг хоробро в очі зазирав
І намагавсь лишитися на віях,
Неначе гру з нудьги собі затіяв –
Тривожити красиву без угав.
Вам сніг уперто пальці цілував,
Як ті стирали зі щоки сніжинки,
І дотиками зроджені краплинки
Зволожували шкіру і рукав.

Олександр Сушко

2022.01.22 02:51

Вічність

Дурного щоденно, вперто
Вірянин у Бога просить...
Та нащо ж тобі безсмертя?
Пожив на землі - і досить.

Посіяв пшеницю-жито
І виростив зграю діток.
Та...багнеться вічно жити

Микола Дудар

2022.01.22 00:48

Як тільки но...

Як тільки но проснешся - прополощи боліле…
З помпезним вітерцем, чи з дощиком, чи без
Лети понад Дніпром вже, а хочеш, понад Нілом
Допоки білий світ не вигорів, не щез…

Як тільки но проснешся, у стіл змети вчорашнє.
Дивись, наздожене і вріже із ног

Тетяна Левицька

2022.01.21 23:33

Поговорили

— Як ти, любий?
— Та нічого,
все у мене добре!
— Може, холодно, убого,
хочеться на море?
Пам'ятаєш, грала хвиля
на віолончелі?
Ти на мене щастя вилив

Володимир Бойко

2022.01.21 22:19

Холоднеча

Укриває біле покривало
Душу, що оголено дрижить.
Як мені тебе не вистачало
У порожніх снах вже стільки літ.

Холоднеча біла і стерильна
Пригасила жар, що дотліва.
Почуття бентежно-божевільні

Микола Дудар

2022.01.21 20:01

Всього один...

Всього один забитий м’яч…
І зупинилось все навколо
Будь - де, будь - що, але не плач
Це лише Зборище і Поле…

Всього один забитий цвях…
Через роки заіржавіє
А в сни коли приходить птах -

Ігор Шоха

2022.01.21 15:51

В'юнка нитка історії

Немає ані тактики, ні цілі,
ні якоря, ні палуби, ні кіля...
у морі лиха ми, таки, одні...
рабів галери позмивали хвилі,
а до Європи милі... милі... милі...
надійно сидимо на мілині.

***

Тетяна Левицька

2022.01.21 10:51

Снігуркою тану...

Снігуркою тану, принижену, голу
не кинь на поталу відлизі дарма.
Не звикла я крихти збирати зі столу,
благати любові, якої катма.

Чіпляла на грішника янгольські крила,
будила найкращі, святі почуття.
З розгніваним Богом щоразу мирила

Тамара Шкіндер

2022.01.21 08:35

Снмить земля під білим покривалом

Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.
До шибок мороз приклав лекало -
Візерунком став прозорий лід.

У ярах принишкла хуртовина,
Не порушить тишу вітруган -
Промайнув тихцем поміж ялини,

Микола Соболь

2022.01.21 06:26

Повертайся

Падають зорі у роси
тиша така, що аж-аж.
Берегом річки йду босий
вітер зі мною мов паж.
Гладить волосся і плечі,
ніжно торкається щік,
мовить словами предтечі:
«Знову ти прийдеш за рік,

Віктор Кучерук

2022.01.21 05:10

* * *

Ясніє місяць. Зяє ніч.
Кругом лежать сніги безкраї.
Летить повз мене вітер пріч
І білі вихори здіймає.
Тремтять зіщулені сади
Уздовж узбіч доріг рахманних,
Де загубилися сліди
Несамовитого кохання.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2022.01.16

2022.01.12

2022.01.04

2021.12.28

2021.12.04

2021.12.02

2021.11.30

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2010-10-21 01:01:53
Переглядів сторінки твору	4495
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	4.290 / 5.5 (4.806 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень"	4.045 / 5.5 (4.492 / 5.42)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.642
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	оцінювати
Конкурси. Теми	Тема №15 «Прощай літо. Осінь!»
Автор востаннє на сайті	2020.05.05 18:52
Автор у цю хвилину	відсутній