ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Сучасна українська еліта
Хто вони, і де їх шукати, і , найголовніше, як скористатися їхньою мудрістю?
Щодо еліти:
• Ініціативна група «Першого грудня» (наша еліта, питання моралі).
• Еліта — Вікіпедія
• Українська еліта — Вікіпедія
• Кавалери ордена "За інтелектуальну відвагу"
...................
а також:
Наші сучасники, що відповідають всім критеріям визначення:
Поза сумнівами, сенс поняття "українська еліта" стосується усіх сфер творчого життя українського народу, та, враховуючи специфіку нашого ресурсу, говоритимемо про еліту, що формує український дух, українське слово, українське мислення. І хоча говоритимемо, в основному, про живих, та не забуватимемо і вічноживих.
Публікації на тему:
• Релігійні питання - сьогодення і контекст історії
• «В. Липинський, як дзеркало ситуації в Україні?»
• П.Скунць «Чи належить мистець до еліти?»
• Л. Шульман. «Хто я такий: сіоніст чи антисеміт?»
• В.Кузан. «Поет як символ...»
• С.Корнієнко. Своя «Америка»
• С.Корнієнко. «Від етнічної міфопоетики до християнської постісторії»
• О.Гуцуляк. «Нова культурна революція»
Зрозуміло, що на цю тему сказано достатньо. Та що б там не говорилося про еліту і людство в цілому, ясно одне: товщина озонового прошарку до всієї іншої повітряної маси над нашими головами співвідноситься схожим чином. Тобто, еліти завжди малувато; і вона, насправді, критично функціональна (без неї смерть); та (за нормальних умов) її чомусь завжди достатньо для явища суспільного процвітання, хоча дірки в її середовищі очевидні...
Що ще відомо про еліту? Напевно те, що визначальним фактором тут є не порода, не стан тіла і його (тіла) можливості, не кількість грошей, чи ж бо кількість владних ресурсів в окремих руках, а щось найбільш якісне сутнісно - душевно найкраще, найбільш духовне, на межі погляду, на обрії професійних здатностей і таланту.
Парадокс, ніби і в тому, що у кожного з нас і свої обрії. Та здебільшого ці обрії дуже далекі від тих місцин, де перебувають кращі з кращих?
І, найчастіше, заклопотана днем нинішнім більшість про справжню сучасну еліту не знає нічого і, можливо, за свого життя ніколи і не знатиме. І потрібно, воістину, бути генієм (величним духом охоронцем чогось такого, усім помітного) аби суспільство сприйняло елітність сучасника.
Тому і не дивно, що найкращих знаходять в минулому, а, отже, і скористатися мудрістю сучасної еліти вкрай важко. І ми - "ліфтом" цивілізації здійнявшись на вищі поверхи, на якісніші рівні життя (витонченіші, менш дикунські, де більше простору для творчості і реалізації своєї свободи), щоразу тільки там вже знаходимо своїх "елітних" попередників. І, звичайно, бідним кісткам дістається за те, що їх володар посмів бути кращим і, взагалі, невідомо як, обминувши суспільний прогрес, досягнув таких висот і нашого прозріння.
Словом, життя приведе і майбутні покоління українців до проміжних вершин, на котрих уже сьогодні знаходяться наші і не наші сучасники. Давайте спробуємо пошукати сучасні особистісні вершини "від майбутнього", і, якщо пощастить, може навіть зауважимо, що на них діється.
Критерії для визначення еліти:
1_1. Позитивний вплив на місцеву громаду, на суспільство; (?)
1_2. Очевидне розширення українських обріїв; (?)
1_3. Дієво творчий патріотизм; (?)
1_4. Безсумнівна повага в найвищих наукових і мистецьких колах; (?)
1_5. Життя по-совісті. Зрілість, інтелектуальна чутливість, самовіддача.
...................
2_1. Відсутність нарочито-пишного достатку. Що в нинішніх умовах потрібно розглядати як непродажність і незрадливість.(?)
2_2. Обмежена публічна відомість. Такі особистості навряд чи шукатимуть собі популярності на телебаченні і в інших ЗМІ. (?)
...................
Пропонуйте й інші критерії та ознаки, називайте своїх кандидатів - адже вони, здебільшого, "малопомітні" за життя...
• Аудіозаписи прес-конференції про започаткування Національного круглого столу.
Л.Гузар, М.Попович, І.Дзюба, Є.Сверстюк
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сучасна українська еліта
" Ми в осені таки похожі
Хоч капельку на образ божій
Звичайно що не всі, а так
Хоч б деякі... " *
Ми добре знаємо і про Івана Котляревського, і про Тараса Шевченка, і про Юрія Липу, і про Василя Стуса, про багатьох і багатьох Вічноживих, котрі становлять безсмертну еліту нашого народу. Та мало знаємо про найкращих, котрі ще посеред нас.
Хто вони, і де їх шукати, і , найголовніше, як скористатися їхньою мудрістю?
Щодо еліти:
• Ініціативна група «Першого грудня» (наша еліта, питання моралі).
• Еліта — Вікіпедія
• Українська еліта — Вікіпедія
• Кавалери ордена "За інтелектуальну відвагу"
...................
а також:
Наші сучасники, що відповідають всім критеріям визначення:
Поза сумнівами, сенс поняття "українська еліта" стосується усіх сфер творчого життя українського народу, та, враховуючи специфіку нашого ресурсу, говоритимемо про еліту, що формує український дух, українське слово, українське мислення. І хоча говоритимемо, в основному, про живих, та не забуватимемо і вічноживих.
Публікації на тему:
• Релігійні питання - сьогодення і контекст історії
• «В. Липинський, як дзеркало ситуації в Україні?»
• П.Скунць «Чи належить мистець до еліти?»
• Л. Шульман. «Хто я такий: сіоніст чи антисеміт?»
• В.Кузан. «Поет як символ...»
• С.Корнієнко. Своя «Америка»
• С.Корнієнко. «Від етнічної міфопоетики до християнської постісторії»
• О.Гуцуляк. «Нова культурна революція»
Зрозуміло, що на цю тему сказано достатньо. Та що б там не говорилося про еліту і людство в цілому, ясно одне: товщина озонового прошарку до всієї іншої повітряної маси над нашими головами співвідноситься схожим чином. Тобто, еліти завжди малувато; і вона, насправді, критично функціональна (без неї смерть); та (за нормальних умов) її чомусь завжди достатньо для явища суспільного процвітання, хоча дірки в її середовищі очевидні...
Що ще відомо про еліту? Напевно те, що визначальним фактором тут є не порода, не стан тіла і його (тіла) можливості, не кількість грошей, чи ж бо кількість владних ресурсів в окремих руках, а щось найбільш якісне сутнісно - душевно найкраще, найбільш духовне, на межі погляду, на обрії професійних здатностей і таланту.
Парадокс, ніби і в тому, що у кожного з нас і свої обрії. Та здебільшого ці обрії дуже далекі від тих місцин, де перебувають кращі з кращих?
І, найчастіше, заклопотана днем нинішнім більшість про справжню сучасну еліту не знає нічого і, можливо, за свого життя ніколи і не знатиме. І потрібно, воістину, бути генієм (величним духом охоронцем чогось такого, усім помітного) аби суспільство сприйняло елітність сучасника.
Тому і не дивно, що найкращих знаходять в минулому, а, отже, і скористатися мудрістю сучасної еліти вкрай важко. І ми - "ліфтом" цивілізації здійнявшись на вищі поверхи, на якісніші рівні життя (витонченіші, менш дикунські, де більше простору для творчості і реалізації своєї свободи), щоразу тільки там вже знаходимо своїх "елітних" попередників. І, звичайно, бідним кісткам дістається за те, що їх володар посмів бути кращим і, взагалі, невідомо як, обминувши суспільний прогрес, досягнув таких висот і нашого прозріння.
Словом, життя приведе і майбутні покоління українців до проміжних вершин, на котрих уже сьогодні знаходяться наші і не наші сучасники. Давайте спробуємо пошукати сучасні особистісні вершини "від майбутнього", і, якщо пощастить, може навіть зауважимо, що на них діється.
Критерії для визначення еліти:
1_1. Позитивний вплив на місцеву громаду, на суспільство; (?)
1_2. Очевидне розширення українських обріїв; (?)
1_3. Дієво творчий патріотизм; (?)
1_4. Безсумнівна повага в найвищих наукових і мистецьких колах; (?)
1_5. Життя по-совісті. Зрілість, інтелектуальна чутливість, самовіддача.
...................
2_1. Відсутність нарочито-пишного достатку. Що в нинішніх умовах потрібно розглядати як непродажність і незрадливість.(?)
2_2. Обмежена публічна відомість. Такі особистості навряд чи шукатимуть собі популярності на телебаченні і в інших ЗМІ. (?)
...................
Пропонуйте й інші критерії та ознаки, називайте своїх кандидатів - адже вони, здебільшого, "малопомітні" за життя...
Л.Гузар, М.Попович, І.Дзюба, Є.Сверстюк
* Епіграф до статті взятий із факсимільного видання рукописної збірки Т.Г.Шевченка "Бильша книжка" (поезія).
** Ми говоримо не про так звану професійну еліту - видних спеціалістів тої чи тої галузі українського буття, а про еліту українського народу в цілому, себто, про найважливіше.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нарешті Захід протверезів і дуже здивувався українській владі?"
• Перейти на сторінку •
"Україну готують до розколу?"
• Перейти на сторінку •
"Україну готують до розколу?"
Про публікацію