ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Міський романс (переклад з російської)
Я гуляв якось раз по столиці - і
Хуліганам двом здачі так дав,
Що потрапив за це у міліцію,
Де побачив її - і пропав.

Що вона там робила, білявочка,
Мо', за паспортом мусила йти -
Закохався у неї я палко так...
Й захотів чим скоріш віднайти.

Йшов за нею – під’їзд запримітив і
Що сказати мав? - я ж - хуліган...
Все ж красуню покликав я, випивши,
В привокзальний один ресторан.

Ну, а їй посміхались на вулиці -
Ревнував я, ледь матом не гнув, -
Одному навіть врізав по вилиці
Лиш за те, що він їй підморгнув.

Я ікрою млинці їй намащував
І було досхочу на столі, -
Я ж піснями її навіть влещував!
Хіт замовив тоді - «Журавлі».

Обіцяв їй до ранку до самого
І повторював знову і знов:
"Та ж не крав цілих п'ять днів ні в кого я,
О, моя незабутня любов!"

Говорив, що життя все – загублене…
І не знав, чи повірить сльозам, -
"Зрозуміла я, - стиха вона мені, -
Що ж, себе вам дешевше віддам".

Навідліг вдарив я в біле личенько, -
Закипіла розбурхана кров:
Ось чому у міліцію кликали
Мою першу гарячу любов...


19.01.2011

http://www.youtube.com/watch?v=4dRWUsyFh4E&feature=player_detailpage#t=10s


http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=i-UvoDhhpqk


Текст оригіналу для ознайомлення:


Городской романс ♫ ♩ ◡


Я однажды гулял по столице - и
Двух прохожих случайно зашиб, -
И, попавши за это в милицию,
Я увидел ее - и погиб.

Я не знаю, что там она делала, -
Видно, паспорт пришла получать -
Молодая, красивая, белая...
И решил я ее разыскать.

Шел за ней - и запомнил парадное.
Что сказать ей? - ведь я ж - хулиган...
Выпил я - и позвал ненаглядную
В привокзальный один ресторан.

Ну а ей улыбались прохожие -
Мне хоть просто кричи «Караул!» -
Одному человеку по роже я
Дал за то, что он ей подморгнул.

Я икрою ей булки намазывал,
Деньги прямо рекою текли, -
Я ж такие ей песни заказывал!
А в конце заказал - «Журавли».

Обещанья я ей до утра давал,
Повторял что-то вновь ей и вновь:
«Я ж пять дней никого не обкрадывал,
Моя с первого взгляда любовь!»

Говорил я, что жизнь потеряна,
Я сморкался и плакал в кашне, -
А она мне сказала: «Я верю вам -
И отдамся по сходной цене».

Я ударил ее, птицу белую, -
Закипела горячая кровь:
Понял я, что в милиции делала
Моя с первого взгляда любовь...

© Владимир Высоцкий. Текст, музыка, 1963
© Владимир Высоцкий. Исполнение, 1964

http://www.wysotsky.com/1058.htm?272


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Владимир Высоцкий Городской романс


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-19 16:22:55
Переглядів сторінки твору 4326
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
ПЕРЕКЛАДИ
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 16:58:49 ]
Я також люблю В. Висоцького.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:41:01 ]
Тут наші смаки співпадають.) Дякую, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 17:05:42 ]
Не знаю, что сказать.
Перевод, как я вижу, конкурсный.
Его жюри должно рассматривать. Я понимаю, что мой голос ничего не значит, но с точки зрения этики как? Получится, что я выскочка. Я когда-то был ватажным атаманом, и на собраниях ватаги (это такая рыбацкая артель) специально первым не голосовал. Это для того, чтобы не повлиять на волеизъявление внушаемых людей.
Потом, после собрания, я думал, как мне с этим самым общим мнением. Как правило, я его отменял. Атаман я или кто?
Ватага со временем распалась. Рыба вечна только лишь в коллекциях.
Я сейчас Ваш перевод пропущу через машинный переводчик в одну сторону, а оригинал – в другую. Затем сличу.
Совпадет или нет?
Иначе мне трудновато судить.
Мне песни Высоцкого очень дороги. То есть, я могу быть необъективным. А вот техника – никогда.

Пока что не прощаемся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 18:21:41 ]
Прозрачно работает электронный переводчик.
После двукратного прогона получилось следующее:

"Якось я проходжався столицею,
Де роззявам я двом увалив -
І за це опинився в міліції,
Як побачив її – та й "поплив".

Представив, как намучусь с остальными куплетами, я решил оставить это занятие в покое.
У нас ведь с его песнями все очень просто.
Будет когда-нибудь и у вас. Все выучат русский язык. И будете Вы, Валерий, придумывать свои новые песни. Тогда я Вам и помогу с переводом на украинский. Даст Бог, осилю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:39:59 ]
Електронний перекладач - чудова річ, але не для віршів.) Треба й самому чудово знати і мову оригіналу, і мову перекладу, аби вийшло більш-менш пристойно.)

Алексію, а у нас практично всі знають російську мову, навіть і ті школярі, які за часів незалежності вивчали російську як іноземну. Адже російськомовний продукт - і на телебаченні, і в кіно, і на радіо, і в книгарнях... Та й 350-літня історія об'єднання України з Росією не минула безслідно... Дивно, що українська мова взагалі ще збереглась.)

До речі, були спроби перекладу моїх українських віршів російською мовою, але настільки невдалі, що я одразу ж після того сам робив російськомовну версію цих віршів.) Автору ж видніше, що саме він хотів сказати своїм віршем.) Та й, на мою думку, переклад має робити саме носій мови перекладу (звичайно, досконало знаючи і мову оригіналу). А я, перекладаючи, просто пробую відшліфувати свою майстерність.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 19:41:01 ]
Цікаво порівнювати текст перекладу з оригіналом. Ніби те саме і, ніби, зовсім інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:25:41 ]
Труднощі перекладу...))) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 22:21:20 ]
Вітаю, Валерію!Згоден з Василем - деякі неточності перекладу приводять до нового звучання, якого нема в оригіналі.Наприклад, в передостанньому рядку "робила" ще можна зрозуміти в значенні "працювала", що суттєво змінює зміст.Хоч на перший погляд точно.Пару таких моментів назбирується у перекладі. Теж дуже люблю Висоцького.
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-21 08:20:08 ]
Вже вкотре коректую, не надто добре вдалося з нальоту перекласти.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 17:18:51 ]
Нє, це треба знову, і українською. Перекладайте не слова, а словосполучення, ба навіть і короткі речення.

Наприклад, хіба ж не природніше звучатиме: "Що вона там робила, білявочка"?

Це поки що напівпереклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-13 11:46:02 ]
Слушне зауваження, приймаю.
Дякую.