ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Міський романс (переклад з російської)
Я гуляв якось раз по столиці - і
Хуліганам двом здачі так дав,
Що потрапив за це у міліцію,
Де побачив її - і пропав.

Що вона там робила, білявочка,
Мо', за паспортом мусила йти -
Закохався у неї я палко так...
Захотів чим скоріш віднайти.

Йшов за нею – під’їзд запримітив і
Що сказати мав? - я ж - хуліган...
Все ж красуню покликав я, випивши,
В привокзальний один ресторан.

Ну, а їй посміхались на вулиці -
Ревнував я, ледь матом не гнув, -
Одному навіть врізав по вилиці
Лиш за те, що він їй підморгнув.

Я ікрою млинці їй намащував
І було досхочу на столі, -
Я ж піснями її навіть влещував!
І замовив тоді - «Журавлі».

Обіцяв їй до ранку самого я,
І повторював знову і знов:
"Не украв аж п'ять днів ні у кого я,
О, моя незабутня любов!"

Говорив, що життя все – загублене…
І не знав, чи повірить сльозам, -
"Зрозуміла я, - стиха вона мені, -
Я себе вам дешевше віддам".

Навідліг вдарив я в біле личенько, -
Закипіла розбурхана кров:
Зрозумів, чом в міліцію кликали
Цю мою незабутню любов...


19.01.2011

http://www.youtube.com/watch?v=4dRWUsyFh4E&feature=player_detailpage#t=10s


http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=i-UvoDhhpqk


Текст оригіналу для ознайомлення:


Городской романс ♫ ♩ ◡


Я однажды гулял по столице - и
Двух прохожих случайно зашиб, -
И, попавши за это в милицию,
Я увидел ее - и погиб.

Я не знаю, что там она делала, -
Видно, паспорт пришла получать -
Молодая, красивая, белая...
И решил я ее разыскать.

Шел за ней - и запомнил парадное.
Что сказать ей? - ведь я ж - хулиган...
Выпил я - и позвал ненаглядную
В привокзальный один ресторан.

Ну а ей улыбались прохожие -
Мне хоть просто кричи «Караул!» -
Одному человеку по роже я
Дал за то, что он ей подморгнул.

Я икрою ей булки намазывал,
Деньги прямо рекою текли, -
Я ж такие ей песни заказывал!
А в конце заказал - «Журавли».

Обещанья я ей до утра давал,
Повторял что-то вновь ей и вновь:
«Я ж пять дней никого не обкрадывал,
Моя с первого взгляда любовь!»

Говорил я, что жизнь потеряна,
Я сморкался и плакал в кашне, -
А она мне сказала: «Я верю вам -
И отдамся по сходной цене».

Я ударил ее, птицу белую, -
Закипела горячая кровь:
Понял я, что в милиции делала
Моя с первого взгляда любовь...

© Владимир Высоцкий. Текст, музыка, 1963
© Владимир Высоцкий. Исполнение, 1964

http://www.wysotsky.com/1058.htm?272


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Владимир Высоцкий Городской романс



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-19 16:22:55
Переглядів сторінки твору 2435
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
ПЕРЕКЛАДИ
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 16:58:49 ]
Я також люблю В. Висоцького.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:41:01 ]
Тут наші смаки співпадають.) Дякую, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 17:05:42 ]
Не знаю, что сказать.
Перевод, как я вижу, конкурсный.
Его жюри должно рассматривать. Я понимаю, что мой голос ничего не значит, но с точки зрения этики как? Получится, что я выскочка. Я когда-то был ватажным атаманом, и на собраниях ватаги (это такая рыбацкая артель) специально первым не голосовал. Это для того, чтобы не повлиять на волеизъявление внушаемых людей.
Потом, после собрания, я думал, как мне с этим самым общим мнением. Как правило, я его отменял. Атаман я или кто?
Ватага со временем распалась. Рыба вечна только лишь в коллекциях.
Я сейчас Ваш перевод пропущу через машинный переводчик в одну сторону, а оригинал – в другую. Затем сличу.
Совпадет или нет?
Иначе мне трудновато судить.
Мне песни Высоцкого очень дороги. То есть, я могу быть необъективным. А вот техника – никогда.

Пока что не прощаемся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 18:21:41 ]
Прозрачно работает электронный переводчик.
После двукратного прогона получилось следующее:

"Якось я проходжався столицею,
Де роззявам я двом увалив -
І за це опинився в міліції,
Як побачив її – та й "поплив".

Представив, как намучусь с остальными куплетами, я решил оставить это занятие в покое.
У нас ведь с его песнями все очень просто.
Будет когда-нибудь и у вас. Все выучат русский язык. И будете Вы, Валерий, придумывать свои новые песни. Тогда я Вам и помогу с переводом на украинский. Даст Бог, осилю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:39:59 ]
Електронний перекладач - чудова річ, але не для віршів.) Треба й самому чудово знати і мову оригіналу, і мову перекладу, аби вийшло більш-менш пристойно.)

Алексію, а у нас практично всі знають російську мову, навіть і ті школярі, які за часів незалежності вивчали російську як іноземну. Адже російськомовний продукт - і на телебаченні, і в кіно, і на радіо, і в книгарнях... Та й 350-літня історія об'єднання України з Росією не минула безслідно... Дивно, що українська мова взагалі ще збереглась.)

До речі, були спроби перекладу моїх українських віршів російською мовою, але настільки невдалі, що я одразу ж після того сам робив російськомовну версію цих віршів.) Автору ж видніше, що саме він хотів сказати своїм віршем.) Та й, на мою думку, переклад має робити саме носій мови перекладу (звичайно, досконало знаючи і мову оригіналу). А я, перекладаючи, просто пробую відшліфувати свою майстерність.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 19:41:01 ]
Цікаво порівнювати текст перекладу з оригіналом. Ніби те саме і, ніби, зовсім інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:25:41 ]
Труднощі перекладу...))) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 22:21:20 ]
Вітаю, Валерію!Згоден з Василем - деякі неточності перекладу приводять до нового звучання, якого нема в оригіналі.Наприклад, в передостанньому рядку "робила" ще можна зрозуміти в значенні "працювала", що суттєво змінює зміст.Хоч на перший погляд точно.Пару таких моментів назбирується у перекладі. Теж дуже люблю Висоцького.
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-01-21 08:20:08 ]
Вже вкотре коректую, не надто добре вдалося з нальоту перекласти.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 17:18:51 ]
Нє, це треба знову, і українською. Перекладайте не слова, а словосполучення, ба навіть і короткі речення.

Наприклад, хіба ж не природніше звучатиме: "Що вона там робила, білявочка"?

Це поки що напівпереклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-13 11:46:02 ]
Слушне зауваження, приймаю.
Дякую.