ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 7)
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
* * *
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

хома дідим
2026.09.24 23:03
* 212 *
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
У сквері
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Підкажи сонечку
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Шерех часу невагомих
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
* * *
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
***
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Прощання
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
* * *
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 6)
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
* 211 *
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Повноводність
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
5. Шум-Кушта
   14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!    Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:    – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
Згорілий рондель
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Міський романс (переклад з російської)
Я гуляв якось раз по столиці - і
Хуліганам двом здачі так дав,
Що потрапив за це у міліцію,
Де побачив її - і пропав.

Що вона там робила, білявочка,
Мо', за паспортом мусила йти -
Закохався у неї я палко так...
Й захотів чим скоріш віднайти.

Йшов за нею – під’їзд запримітив і
Що сказати мав? - я ж - хуліган...
Все ж красуню покликав я, випивши,
В привокзальний один ресторан.

Ну, а їй посміхались на вулиці -
Ревнував я, ледь матом не гнув, -
Одному навіть врізав по вилиці
Лиш за те, що він їй підморгнув.

Я ікрою млинці їй намащував
І було досхочу на столі, -
Я ж піснями її навіть влещував!
Хіт замовив тоді - «Журавлі».

Обіцяв їй до ранку до самого
І повторював знову і знов:
"Та ж не крав цілих п'ять днів ні в кого я,
О, моя незабутня любов!"

Говорив, що життя все – загублене…
І не знав, чи повірить сльозам, -
"Зрозуміла я, - стиха вона мені, -
Що ж, себе вам дешевше віддам".

Навідліг вдарив я в біле личенько, -
Закипіла розбурхана кров:
Ось чому у міліцію кликали
Мою першу гарячу любов...


19.01.2011

http://www.youtube.com/watch?v=4dRWUsyFh4E&feature=player_detailpage#t=10s


http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=i-UvoDhhpqk


Текст оригіналу для ознайомлення:


Городской романс ♫ ♩ ◡


Я однажды гулял по столице - и
Двух прохожих случайно зашиб, -
И, попавши за это в милицию,
Я увидел ее - и погиб.

Я не знаю, что там она делала, -
Видно, паспорт пришла получать -
Молодая, красивая, белая...
И решил я ее разыскать.

Шел за ней - и запомнил парадное.
Что сказать ей? - ведь я ж - хулиган...
Выпил я - и позвал ненаглядную
В привокзальный один ресторан.

Ну а ей улыбались прохожие -
Мне хоть просто кричи «Караул!» -
Одному человеку по роже я
Дал за то, что он ей подморгнул.

Я икрою ей булки намазывал,
Деньги прямо рекою текли, -
Я ж такие ей песни заказывал!
А в конце заказал - «Журавли».

Обещанья я ей до утра давал,
Повторял что-то вновь ей и вновь:
«Я ж пять дней никого не обкрадывал,
Моя с первого взгляда любовь!»

Говорил я, что жизнь потеряна,
Я сморкался и плакал в кашне, -
А она мне сказала: «Я верю вам -
И отдамся по сходной цене».

Я ударил ее, птицу белую, -
Закипела горячая кровь:
Понял я, что в милиции делала
Моя с первого взгляда любовь...

© Владимир Высоцкий. Текст, музыка, 1963
© Владимир Высоцкий. Исполнение, 1964

http://www.wysotsky.com/1058.htm?272


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Владимир Высоцкий Городской романс


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-19 16:22:55
Переглядів сторінки твору 4676
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
ПЕРЕКЛАДИ
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 16:58:49 ]
Я також люблю В. Висоцького.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:41:01 ]
Тут наші смаки співпадають.) Дякую, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 17:05:42 ]
Не знаю, что сказать.
Перевод, как я вижу, конкурсный.
Его жюри должно рассматривать. Я понимаю, что мой голос ничего не значит, но с точки зрения этики как? Получится, что я выскочка. Я когда-то был ватажным атаманом, и на собраниях ватаги (это такая рыбацкая артель) специально первым не голосовал. Это для того, чтобы не повлиять на волеизъявление внушаемых людей.
Потом, после собрания, я думал, как мне с этим самым общим мнением. Как правило, я его отменял. Атаман я или кто?
Ватага со временем распалась. Рыба вечна только лишь в коллекциях.
Я сейчас Ваш перевод пропущу через машинный переводчик в одну сторону, а оригинал – в другую. Затем сличу.
Совпадет или нет?
Иначе мне трудновато судить.
Мне песни Высоцкого очень дороги. То есть, я могу быть необъективным. А вот техника – никогда.

Пока что не прощаемся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 18:21:41 ]
Прозрачно работает электронный переводчик.
После двукратного прогона получилось следующее:

"Якось я проходжався столицею,
Де роззявам я двом увалив -
І за це опинився в міліції,
Як побачив її – та й "поплив".

Представив, как намучусь с остальными куплетами, я решил оставить это занятие в покое.
У нас ведь с его песнями все очень просто.
Будет когда-нибудь и у вас. Все выучат русский язык. И будете Вы, Валерий, придумывать свои новые песни. Тогда я Вам и помогу с переводом на украинский. Даст Бог, осилю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:39:59 ]
Електронний перекладач - чудова річ, але не для віршів.) Треба й самому чудово знати і мову оригіналу, і мову перекладу, аби вийшло більш-менш пристойно.)

Алексію, а у нас практично всі знають російську мову, навіть і ті школярі, які за часів незалежності вивчали російську як іноземну. Адже російськомовний продукт - і на телебаченні, і в кіно, і на радіо, і в книгарнях... Та й 350-літня історія об'єднання України з Росією не минула безслідно... Дивно, що українська мова взагалі ще збереглась.)

До речі, були спроби перекладу моїх українських віршів російською мовою, але настільки невдалі, що я одразу ж після того сам робив російськомовну версію цих віршів.) Автору ж видніше, що саме він хотів сказати своїм віршем.) Та й, на мою думку, переклад має робити саме носій мови перекладу (звичайно, досконало знаючи і мову оригіналу). А я, перекладаючи, просто пробую відшліфувати свою майстерність.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 19:41:01 ]
Цікаво порівнювати текст перекладу з оригіналом. Ніби те саме і, ніби, зовсім інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 09:25:41 ]
Труднощі перекладу...))) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 22:21:20 ]
Вітаю, Валерію!Згоден з Василем - деякі неточності перекладу приводять до нового звучання, якого нема в оригіналі.Наприклад, в передостанньому рядку "робила" ще можна зрозуміти в значенні "працювала", що суттєво змінює зміст.Хоч на перший погляд точно.Пару таких моментів назбирується у перекладі. Теж дуже люблю Висоцького.
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-21 08:20:08 ]
Вже вкотре коректую, не надто добре вдалося з нальоту перекласти.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 17:18:51 ]
Нє, це треба знову, і українською. Перекладайте не слова, а словосполучення, ба навіть і короткі речення.

Наприклад, хіба ж не природніше звучатиме: "Що вона там робила, білявочка"?

Це поки що напівпереклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-13 11:46:02 ]
Слушне зауваження, приймаю.
Дякую.