ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 ***
Інів ранковий парк.
Небо у гайворонні.
Нібито просто так
руки були холодні.

Очі були сумні,
билося серце часто.
Жінка сьогодні – ні! –
тут не шукала щастя.

Слабкість її тепер
вся – у єдиний постріл.
...Хто споміж них помер
певне, вгадають потім...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-20 22:16:04
Переглядів сторінки твору 5482
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.04 18:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 22:28:07 ]
Гарно!!!
Але останній рядок... може якось "вже зрозуміють потім" або ще якось?
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 22:35:27 ]
Сергію, дякую! Підкажи ще щось, бо він мені дещо перегукується ось з віршем "Смерть".... А "вже" не хочу вживати - якось нагадує допоміжне слово

Смерть

Зламане стебло тіла

падає в перший сніг.

Кров’ю залито крила –

твій найсвятіший гріх.



Постріл, один лиш постріл –

гаряче в голові.

Ти зрозумієш потім,

що не усі живі.



Кров’ю розквітли груди,

каркання звідусіль.

Байдуже, що там буде –

ти не відчуєш біль.

Тільки цей написаний в 1998-му....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 22:42:05 ]
ну.... "певно, вгадають потім"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 23:07:20 ]
Дякую, Сергію!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 22:38:41 ]
Файно, Софійко! Я якщо вкінці так:

"Слабкість її тепер
Постріл єдиний - квити.
...Хто споміж них помер,
Хто залишився жити?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 23:09:01 ]
Дякую, Іванчику! Сергіїв варіант мені трохи ближчий)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 22:56:45 ]
Софі, маленька, знов налетіло гайвороння?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 23:08:27 ]
Та сьогодні вже й воронів бачила.... сиділа пара на осокорі...... Якось аж моторошно....... Права, ще лунів бачила та ястребів..... Щось нині забагато не милих птахів бачу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:23:58 ]
Як я тебе розумію :)) М, Іванків варіант надто категоричний: пацієнт лібо жив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:40:33 ]
Жінку сьогодні? – ні!
Завтра - хай вмре від щастя :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 07:35:05 ]
цьом!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 00:11:39 ]
з вашого дозволу:

двоє
Небо у гайворонні -
зовсім не просто так.
Руки стягли холодний
/в смужечку/ лапсердак.

Очі були сумні,
серце зайшлося часто.
без чоловіка – ні! –
тут не шукають щастя.

Млосно їм відтепер.
Інів ранковий парк.
більше ніхто не вмер -
просто ворона каррррррр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 07:35:37 ]
Дуже!!! Настрій із самого ранку піднімаєте)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 00:43:37 ]
Хто споміж них помер
Сніжна не видасть постіль:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 07:36:09 ]
Резонує))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 08:59:50 ]
Дуже, дуже... Від твого вірша "...билося серце часто..." І що та осінь отак розперезалася: убиває сумом, розстрілює втратами.
Дякую, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-21 09:34:52 ]
Це справді так, Софі! Я теж це відчула (((
Софійко, чекаю радісних віршів, а їх нема чомусь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 11:01:36 ]
Будуть! Тільки сьогодні, певне, рано ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 11:01:10 ]
Цьом, Наталочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 11:57:32 ]
ГАРНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:20:02 ]
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 13:43:53 ]
споміж ? є таке слово? По-моєму правильно "з-поміж"...
Дуже сподобались перші дві строфи. Потужна енергетика. Майстерні, влучні мазки... І третя - теж сильна сама по собі.
Але чомусь таке враження, що між другою і третьою - щось пропущено. Є жінка в парку - в розпачі і на межі самогубства.
"...Хто з-поміж них помер" - а хто той другий? Його не видно в тексті, і поза текстом не проглядається... Чесно, Софійко. Цьом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:21:07 ]
Любонько, щодо слова, то сама над ним думала, але найшла у словнику...... Я його взагалі на поміж зміню! Що ж до незрозумілості, що їх двоє - то таке є..... Подумаю трохи, пошукаю!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 15:02:45 ]
Гарний вірш, Софійко!
Нагадав мені цей вірш французький психологічний фільм "Сусідка" з Ж. Депардьє і Ф. Ардан. Наче написаний під його враженням. Фільм про патологічну любов однієї жінки до чоловіка, який зі своєю сім"єю випадково оселився по сусідству від неї. Колись в молодості вони були коханцями. В чоловіка все давно перегоріло, а в неї почуття прокинулися з шаленою силою. так до останнього його моменту не було відомо, хто із них двох залишиться живим. даааавно дивився, але по сьогодн фінальна його сцена стоїть в мене перед очима. рекомендую подивитися... Фільм 1981 року, бо є кілька фільмів з подібною назвою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:21:29 ]
Дякую красно!!!!
Подивлюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 15:31:02 ]
чудова легка замальовка. справді, дуже кінематографічно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:21:55 ]
Дякую, Ніко! Сонечка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-11-28 04:54:02 ]
Душа ти, душа, Софійко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-11-28 07:46:55 ]
Та ну!)))
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-11-28 17:12:33 ]
...тебе читатимуть всі жінки у всі часи - за вуші не відірвеш, я певна... Щастя тобі!