ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.06.27 19:25
Кілька слів від Михайла Сидоржевського
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…» Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест

Микола Дудар
2026.06.27 18:55
"СІм нот на пагорбі"
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ «ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО» ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер

Роксолана Вірлан
2026.06.27 14:56
Холодне сяйво - 18 аркан
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.

Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,

Борис Костиря
2026.06.27 13:28
Безхатько
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.

Лайдак шукає те, чого нема,

хома дідим
2026.06.27 08:41
* 124 *
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
* * *
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:

Ірина Вовк
2026.06.27 06:48
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 6)
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ «Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій

Юрій Лазірко
2026.06.26 16:53
Words are Ashes --- tango - English version
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine

С М
2026.06.26 16:36
Боже Мій & Гімн 43 (Jethro Tull)
Боже Мій

Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили

Він є богом анічого

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Поезія серця
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
* * *
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 5)
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
* 122 *
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Батий
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...


Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
* * *
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Спека (сонет)
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Невечірній
складати веселку з вечірнього світла,
між грою у бісер хрипіти: я вірю...
хто втому стирає, і сльози їм витре –
один - невечірній.

вкладаючись в ясла прокрустових правил,
збирати надію з найменших окрушин,
що він не пішов, не забув, не зоставив,
а значить – я мушу…

бо право свободи – це право на втрату,
і тут не знайти, не сплести оберега,
хіба тільки цвях, що кувався на брата,
ввіб'єш до ковчега.

а сталь – все гостріша, зливаються тіні,
шепоче порадник: ось міра – і крито…
ми всі – півтонами – пекучі, невірні,
життя нерозлите...

складаєм веселку з вечірнього світла –
колиску для ноя у слові "людина",
марія співає у ніч ненаситну,
ніхто не загине…

Світло Невечірнє (рос. – Свет Невечерний) – в богословській традиції одне з Божественних імен.

І ще одне – найголовніше – з Різдвом, братці!





Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Мельничук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-06 16:54:27
Переглядів сторінки твору 7347
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.42  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:14:23 ]
чудовий вірш... ритм такий особливий...
а хотіла зауважити про велику літеру, а потім побачила твій коментар... так - узагальнює все... З Різдвом, Олю! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:58:29 ]
Він мені чувся, як речитатив… Така бойова пісня )))
Я думала - можна було б поставити великі літери, але там майже весь вірш буде з великої літери...
З Різдвом, Наталю! Світла і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 13:18:50 ]
Ви філософ. А ми інколи чуємо одне, а читач - інше. У мене зовсім інший ритм, зовсім не бойовий, дещо сумно-романтичний. Прекрасно!
І правдиво:"...бо право свободи – це право на втрату"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-06 22:14:49 ]
Оляшко, з Рiздвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:55:52 ]
Щиро дякую, Марі!
Теплого тобі і світлого Різдва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 00:02:57 ]
Глибоко. На грані.
Як натягнута тятива...
З Різдвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:07:02 ]
Щиро дякую, пане Василю!
Христос народився!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 00:19:06 ]
Вторая строка первой строфы, по-моему, сложна для ощущения абсолютного благозвучия.
И вообще, с бисером связаны и новозаветные значения.
"Прокрустово ложе" - это понятный образ и мерило, а вот насчет правил... Что-то новое, как мне кажется, в предложенной Вами метафоре есть. Но ясли... Эффектно, но мне не совсем понятно. Ясли - это не детский сад начальной ступени. Это - колыбель. Кто и что в нем и кому предавал усекновению?
Мера и крыто. Вы имели в виду "шито - крыто"? Но без первой половины сложно, как мне кажется понять, что и как.
Самое главное и самое то, что меня привлекает в Вашей поэзии, это - неординарность мышления м отображения результата, который проявляется в отсутствии обычных элементов и средств давления на лирические чувства читателя - типа стенаний по проданным и брошенным избам, по встречам и прощаниям, и т.д., и т.п. Я ощущаю творческий поиск и обнаруживаю вместе с Вами, как мне кажется, довольно любопытные находки. И их настолько много, что можно было бы и приберечь "на потом" или раскрыть в следующем произведении.
Прошу не воспринимать мой комментарий со всей строгостью восприятия. Вам же виднее.

Всяческих благ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:03:02 ]
Дякую, Алексію :)) З вами спілкуватися, як завжди, цікаво.
Отже, "гра в бісер" - тут я апелюю до відомого твору Гессе, в якому знаковою була не стільки вічна потреба людського розуму знайти спосіб якогось адекватного відображення об'єктивної реальності, скільки піти трохи далі – вловити її саму суть, знайти джерело мудрості і умиротворення. Це неможливо без віри - але мислячій людині вірити дуже важко, легше вірити сліпо - звідси і всі муки… Розум, коли бере на себе тягар віри, - свідомо вкладає себе в рамки закону, якихось правил – звідси і образ прокрустових правил. А ясла - тут я роблю пряму аналогію: так, як безмежний Бог колись вклався в ясла, так розум вкладається в межі правил.
І тут, зрозуміло, розум тужить за свободою. З'являється розуміння, що вона вже в нього була - інакше звідки ця пам'ять про волю, прагнення польоту… Свобода, виявляється, має дивну властивість – вона може сама себе втратити…
Але все-таки якийсь момент свободи у кожного з нас залишився - як вибір, куди далі направити свою силу…
Ось така приблизно філософія першої половини вірша :))
Дякую вам за теплі слова і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:31:13 ]
А, я пропустила питання про "міра - і крито" - тут в образі порадника я маю на увазі того, хто підкидає лукаві думки. Тобто десь так: ти вже стільки зробив, досить, відпочинь, можна взагалі нічого не робити. Щось з розряду, що будь-яка доброчесність мала б мати міру, як і "скільки разів прощати брату" :)) Тобто це наші півтони - ми хочем любити без міри, а не вдається… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 14:27:13 ]
А я не туманно написал об этом:
"міЖ ГРою у бісеР ХРипіти".
Сложновато читается. А это - минус благозвучию.
Но Вам, конечно же, виднее :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 19:43:15 ]
Тут чергуються дзвінкі-глухі, тому навряд чи це можна вважати якоюсь серйозною проблемою :)) Ну, і звучання відповідає змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:12:29 ]
КП дуже гарний, а якщо думати лише про технічну сторону - можна втратити поезію. Тому аж так циклитись на приголосних не варто)
тому - слухай своє серце і пиши. І про гру в бісер ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 12:14:07 ]
Хорошая вещь!