ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
ЦАРИЦЯ ВАШТІ
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Невечірній
складати веселку з вечірнього світла,
між грою у бісер хрипіти: я вірю...
хто втому стирає, і сльози їм витре –
один - невечірній.

вкладаючись в ясла прокрустових правил,
збирати надію з найменших окрушин,
що він не пішов, не забув, не зоставив,
а значить – я мушу…

бо право свободи – це право на втрату,
і тут не знайти, не сплести оберега,
хіба тільки цвях, що кувався на брата,
ввіб'єш до ковчега.

а сталь – все гостріша, зливаються тіні,
шепоче порадник: ось міра – і крито…
ми всі – півтонами – пекучі, невірні,
життя нерозлите...

складаєм веселку з вечірнього світла –
колиску для ноя у слові "людина",
марія співає у ніч ненаситну,
ніхто не загине…

Світло Невечірнє (рос. – Свет Невечерний) – в богословській традиції одне з Божественних імен.

І ще одне – найголовніше – з Різдвом, братці!





Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Мельничук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-06 16:54:27
Переглядів сторінки твору 6892
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.42  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:14:23 ]
чудовий вірш... ритм такий особливий...
а хотіла зауважити про велику літеру, а потім побачила твій коментар... так - узагальнює все... З Різдвом, Олю! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:58:29 ]
Він мені чувся, як речитатив… Така бойова пісня )))
Я думала - можна було б поставити великі літери, але там майже весь вірш буде з великої літери...
З Різдвом, Наталю! Світла і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 13:18:50 ]
Ви філософ. А ми інколи чуємо одне, а читач - інше. У мене зовсім інший ритм, зовсім не бойовий, дещо сумно-романтичний. Прекрасно!
І правдиво:"...бо право свободи – це право на втрату"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-06 22:14:49 ]
Оляшко, з Рiздвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:55:52 ]
Щиро дякую, Марі!
Теплого тобі і світлого Різдва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 00:02:57 ]
Глибоко. На грані.
Як натягнута тятива...
З Різдвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:07:02 ]
Щиро дякую, пане Василю!
Христос народився!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 00:19:06 ]
Вторая строка первой строфы, по-моему, сложна для ощущения абсолютного благозвучия.
И вообще, с бисером связаны и новозаветные значения.
"Прокрустово ложе" - это понятный образ и мерило, а вот насчет правил... Что-то новое, как мне кажется, в предложенной Вами метафоре есть. Но ясли... Эффектно, но мне не совсем понятно. Ясли - это не детский сад начальной ступени. Это - колыбель. Кто и что в нем и кому предавал усекновению?
Мера и крыто. Вы имели в виду "шито - крыто"? Но без первой половины сложно, как мне кажется понять, что и как.
Самое главное и самое то, что меня привлекает в Вашей поэзии, это - неординарность мышления м отображения результата, который проявляется в отсутствии обычных элементов и средств давления на лирические чувства читателя - типа стенаний по проданным и брошенным избам, по встречам и прощаниям, и т.д., и т.п. Я ощущаю творческий поиск и обнаруживаю вместе с Вами, как мне кажется, довольно любопытные находки. И их настолько много, что можно было бы и приберечь "на потом" или раскрыть в следующем произведении.
Прошу не воспринимать мой комментарий со всей строгостью восприятия. Вам же виднее.

Всяческих благ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:03:02 ]
Дякую, Алексію :)) З вами спілкуватися, як завжди, цікаво.
Отже, "гра в бісер" - тут я апелюю до відомого твору Гессе, в якому знаковою була не стільки вічна потреба людського розуму знайти спосіб якогось адекватного відображення об'єктивної реальності, скільки піти трохи далі – вловити її саму суть, знайти джерело мудрості і умиротворення. Це неможливо без віри - але мислячій людині вірити дуже важко, легше вірити сліпо - звідси і всі муки… Розум, коли бере на себе тягар віри, - свідомо вкладає себе в рамки закону, якихось правил – звідси і образ прокрустових правил. А ясла - тут я роблю пряму аналогію: так, як безмежний Бог колись вклався в ясла, так розум вкладається в межі правил.
І тут, зрозуміло, розум тужить за свободою. З'являється розуміння, що вона вже в нього була - інакше звідки ця пам'ять про волю, прагнення польоту… Свобода, виявляється, має дивну властивість – вона може сама себе втратити…
Але все-таки якийсь момент свободи у кожного з нас залишився - як вибір, куди далі направити свою силу…
Ось така приблизно філософія першої половини вірша :))
Дякую вам за теплі слова і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:31:13 ]
А, я пропустила питання про "міра - і крито" - тут в образі порадника я маю на увазі того, хто підкидає лукаві думки. Тобто десь так: ти вже стільки зробив, досить, відпочинь, можна взагалі нічого не робити. Щось з розряду, що будь-яка доброчесність мала б мати міру, як і "скільки разів прощати брату" :)) Тобто це наші півтони - ми хочем любити без міри, а не вдається… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 14:27:13 ]
А я не туманно написал об этом:
"міЖ ГРою у бісеР ХРипіти".
Сложновато читается. А это - минус благозвучию.
Но Вам, конечно же, виднее :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 19:43:15 ]
Тут чергуються дзвінкі-глухі, тому навряд чи це можна вважати якоюсь серйозною проблемою :)) Ну, і звучання відповідає змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:12:29 ]
КП дуже гарний, а якщо думати лише про технічну сторону - можна втратити поезію. Тому аж так циклитись на приголосних не варто)
тому - слухай своє серце і пиши. І про гру в бісер ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 12:14:07 ]
Хорошая вещь!