ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Не клич мене
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
* * *
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Свої - чужі
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
* 135 *
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
надіянадиво
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Рокі Ракун (The Beatles)
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
* * *
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Роксолана Вірлан
2026.07.09 03:55
Готель ' Каліфорнія
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак - отак!

А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
* 134 *
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
* * *
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Невечірній
складати веселку з вечірнього світла,
між грою у бісер хрипіти: я вірю...
хто втому стирає, і сльози їм витре –
один - невечірній.

вкладаючись в ясла прокрустових правил,
збирати надію з найменших окрушин,
що він не пішов, не забув, не зоставив,
а значить – я мушу…

бо право свободи – це право на втрату,
і тут не знайти, не сплести оберега,
хіба тільки цвях, що кувався на брата,
ввіб'єш до ковчега.

а сталь – все гостріша, зливаються тіні,
шепоче порадник: ось міра – і крито…
ми всі – півтонами – пекучі, невірні,
життя нерозлите...

складаєм веселку з вечірнього світла –
колиску для ноя у слові "людина",
марія співає у ніч ненаситну,
ніхто не загине…

Світло Невечірнє (рос. – Свет Невечерний) – в богословській традиції одне з Божественних імен.

І ще одне – найголовніше – з Різдвом, братці!





Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Мельничук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-06 16:54:27
Переглядів сторінки твору 7405
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.42  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:14:23 ]
чудовий вірш... ритм такий особливий...
а хотіла зауважити про велику літеру, а потім побачила твій коментар... так - узагальнює все... З Різдвом, Олю! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:58:29 ]
Він мені чувся, як речитатив… Така бойова пісня )))
Я думала - можна було б поставити великі літери, але там майже весь вірш буде з великої літери...
З Різдвом, Наталю! Світла і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 13:18:50 ]
Ви філософ. А ми інколи чуємо одне, а читач - інше. У мене зовсім інший ритм, зовсім не бойовий, дещо сумно-романтичний. Прекрасно!
І правдиво:"...бо право свободи – це право на втрату"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-06 22:14:49 ]
Оляшко, з Рiздвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:55:52 ]
Щиро дякую, Марі!
Теплого тобі і світлого Різдва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 00:02:57 ]
Глибоко. На грані.
Як натягнута тятива...
З Різдвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:07:02 ]
Щиро дякую, пане Василю!
Христос народився!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 00:19:06 ]
Вторая строка первой строфы, по-моему, сложна для ощущения абсолютного благозвучия.
И вообще, с бисером связаны и новозаветные значения.
"Прокрустово ложе" - это понятный образ и мерило, а вот насчет правил... Что-то новое, как мне кажется, в предложенной Вами метафоре есть. Но ясли... Эффектно, но мне не совсем понятно. Ясли - это не детский сад начальной ступени. Это - колыбель. Кто и что в нем и кому предавал усекновению?
Мера и крыто. Вы имели в виду "шито - крыто"? Но без первой половины сложно, как мне кажется понять, что и как.
Самое главное и самое то, что меня привлекает в Вашей поэзии, это - неординарность мышления м отображения результата, который проявляется в отсутствии обычных элементов и средств давления на лирические чувства читателя - типа стенаний по проданным и брошенным избам, по встречам и прощаниям, и т.д., и т.п. Я ощущаю творческий поиск и обнаруживаю вместе с Вами, как мне кажется, довольно любопытные находки. И их настолько много, что можно было бы и приберечь "на потом" или раскрыть в следующем произведении.
Прошу не воспринимать мой комментарий со всей строгостью восприятия. Вам же виднее.

Всяческих благ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:03:02 ]
Дякую, Алексію :)) З вами спілкуватися, як завжди, цікаво.
Отже, "гра в бісер" - тут я апелюю до відомого твору Гессе, в якому знаковою була не стільки вічна потреба людського розуму знайти спосіб якогось адекватного відображення об'єктивної реальності, скільки піти трохи далі – вловити її саму суть, знайти джерело мудрості і умиротворення. Це неможливо без віри - але мислячій людині вірити дуже важко, легше вірити сліпо - звідси і всі муки… Розум, коли бере на себе тягар віри, - свідомо вкладає себе в рамки закону, якихось правил – звідси і образ прокрустових правил. А ясла - тут я роблю пряму аналогію: так, як безмежний Бог колись вклався в ясла, так розум вкладається в межі правил.
І тут, зрозуміло, розум тужить за свободою. З'являється розуміння, що вона вже в нього була - інакше звідки ця пам'ять про волю, прагнення польоту… Свобода, виявляється, має дивну властивість – вона може сама себе втратити…
Але все-таки якийсь момент свободи у кожного з нас залишився - як вибір, куди далі направити свою силу…
Ось така приблизно філософія першої половини вірша :))
Дякую вам за теплі слова і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:31:13 ]
А, я пропустила питання про "міра - і крито" - тут в образі порадника я маю на увазі того, хто підкидає лукаві думки. Тобто десь так: ти вже стільки зробив, досить, відпочинь, можна взагалі нічого не робити. Щось з розряду, що будь-яка доброчесність мала б мати міру, як і "скільки разів прощати брату" :)) Тобто це наші півтони - ми хочем любити без міри, а не вдається… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 14:27:13 ]
А я не туманно написал об этом:
"міЖ ГРою у бісеР ХРипіти".
Сложновато читается. А это - минус благозвучию.
Но Вам, конечно же, виднее :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 19:43:15 ]
Тут чергуються дзвінкі-глухі, тому навряд чи це можна вважати якоюсь серйозною проблемою :)) Ну, і звучання відповідає змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:12:29 ]
КП дуже гарний, а якщо думати лише про технічну сторону - можна втратити поезію. Тому аж так циклитись на приголосних не варто)
тому - слухай своє серце і пиши. І про гру в бісер ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 12:14:07 ]
Хорошая вещь!