ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Невечірній
складати веселку з вечірнього світла,
між грою у бісер хрипіти: я вірю...
хто втому стирає, і сльози їм витре –
один - невечірній.

вкладаючись в ясла прокрустових правил,
збирати надію з найменших окрушин,
що він не пішов, не забув, не зоставив,
а значить – я мушу…

бо право свободи – це право на втрату,
і тут не знайти, не сплести оберега,
хіба тільки цвях, що кувався на брата,
ввіб'єш до ковчега.

а сталь – все гостріша, зливаються тіні,
шепоче порадник: ось міра – і крито…
ми всі – півтонами – пекучі, невірні,
життя нерозлите...

складаєм веселку з вечірнього світла –
колиску для ноя у слові "людина",
марія співає у ніч ненаситну,
ніхто не загине…

Світло Невечірнє (рос. – Свет Невечерний) – в богословській традиції одне з Божественних імен.

І ще одне – найголовніше – з Різдвом, братці!





Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Мельничук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-06 16:54:27
Переглядів сторінки твору 5940
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.42  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:14:23 ]
чудовий вірш... ритм такий особливий...
а хотіла зауважити про велику літеру, а потім побачила твій коментар... так - узагальнює все... З Різдвом, Олю! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:58:29 ]
Він мені чувся, як речитатив… Така бойова пісня )))
Я думала - можна було б поставити великі літери, але там майже весь вірш буде з великої літери...
З Різдвом, Наталю! Світла і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 13:18:50 ]
Ви філософ. А ми інколи чуємо одне, а читач - інше. У мене зовсім інший ритм, зовсім не бойовий, дещо сумно-романтичний. Прекрасно!
І правдиво:"...бо право свободи – це право на втрату"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-06 22:14:49 ]
Оляшко, з Рiздвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:55:52 ]
Щиро дякую, Марі!
Теплого тобі і світлого Різдва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 00:02:57 ]
Глибоко. На грані.
Як натягнута тятива...
З Різдвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:07:02 ]
Щиро дякую, пане Василю!
Христос народився!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 00:19:06 ]
Вторая строка первой строфы, по-моему, сложна для ощущения абсолютного благозвучия.
И вообще, с бисером связаны и новозаветные значения.
"Прокрустово ложе" - это понятный образ и мерило, а вот насчет правил... Что-то новое, как мне кажется, в предложенной Вами метафоре есть. Но ясли... Эффектно, но мне не совсем понятно. Ясли - это не детский сад начальной ступени. Это - колыбель. Кто и что в нем и кому предавал усекновению?
Мера и крыто. Вы имели в виду "шито - крыто"? Но без первой половины сложно, как мне кажется понять, что и как.
Самое главное и самое то, что меня привлекает в Вашей поэзии, это - неординарность мышления м отображения результата, который проявляется в отсутствии обычных элементов и средств давления на лирические чувства читателя - типа стенаний по проданным и брошенным избам, по встречам и прощаниям, и т.д., и т.п. Я ощущаю творческий поиск и обнаруживаю вместе с Вами, как мне кажется, довольно любопытные находки. И их настолько много, что можно было бы и приберечь "на потом" или раскрыть в следующем произведении.
Прошу не воспринимать мой комментарий со всей строгостью восприятия. Вам же виднее.

Всяческих благ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:03:02 ]
Дякую, Алексію :)) З вами спілкуватися, як завжди, цікаво.
Отже, "гра в бісер" - тут я апелюю до відомого твору Гессе, в якому знаковою була не стільки вічна потреба людського розуму знайти спосіб якогось адекватного відображення об'єктивної реальності, скільки піти трохи далі – вловити її саму суть, знайти джерело мудрості і умиротворення. Це неможливо без віри - але мислячій людині вірити дуже важко, легше вірити сліпо - звідси і всі муки… Розум, коли бере на себе тягар віри, - свідомо вкладає себе в рамки закону, якихось правил – звідси і образ прокрустових правил. А ясла - тут я роблю пряму аналогію: так, як безмежний Бог колись вклався в ясла, так розум вкладається в межі правил.
І тут, зрозуміло, розум тужить за свободою. З'являється розуміння, що вона вже в нього була - інакше звідки ця пам'ять про волю, прагнення польоту… Свобода, виявляється, має дивну властивість – вона може сама себе втратити…
Але все-таки якийсь момент свободи у кожного з нас залишився - як вибір, куди далі направити свою силу…
Ось така приблизно філософія першої половини вірша :))
Дякую вам за теплі слова і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:31:13 ]
А, я пропустила питання про "міра - і крито" - тут в образі порадника я маю на увазі того, хто підкидає лукаві думки. Тобто десь так: ти вже стільки зробив, досить, відпочинь, можна взагалі нічого не робити. Щось з розряду, що будь-яка доброчесність мала б мати міру, як і "скільки разів прощати брату" :)) Тобто це наші півтони - ми хочем любити без міри, а не вдається… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 14:27:13 ]
А я не туманно написал об этом:
"міЖ ГРою у бісеР ХРипіти".
Сложновато читается. А это - минус благозвучию.
Но Вам, конечно же, виднее :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 19:43:15 ]
Тут чергуються дзвінкі-глухі, тому навряд чи це можна вважати якоюсь серйозною проблемою :)) Ну, і звучання відповідає змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:12:29 ]
КП дуже гарний, а якщо думати лише про технічну сторону - можна втратити поезію. Тому аж так циклитись на приголосних не варто)
тому - слухай своє серце і пиши. І про гру в бісер ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 12:14:07 ]
Хорошая вещь!