ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
* * *
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Невечірній
складати веселку з вечірнього світла,
між грою у бісер хрипіти: я вірю...
хто втому стирає, і сльози їм витре –
один - невечірній.

вкладаючись в ясла прокрустових правил,
збирати надію з найменших окрушин,
що він не пішов, не забув, не зоставив,
а значить – я мушу…

бо право свободи – це право на втрату,
і тут не знайти, не сплести оберега,
хіба тільки цвях, що кувався на брата,
ввіб'єш до ковчега.

а сталь – все гостріша, зливаються тіні,
шепоче порадник: ось міра – і крито…
ми всі – півтонами – пекучі, невірні,
життя нерозлите...

складаєм веселку з вечірнього світла –
колиску для ноя у слові "людина",
марія співає у ніч ненаситну,
ніхто не загине…

Світло Невечірнє (рос. – Свет Невечерний) – в богословській традиції одне з Божественних імен.

І ще одне – найголовніше – з Різдвом, братці!





Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Мельничук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-06 16:54:27
Переглядів сторінки твору 7697
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.42  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:14:23 ]
чудовий вірш... ритм такий особливий...
а хотіла зауважити про велику літеру, а потім побачила твій коментар... так - узагальнює все... З Різдвом, Олю! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:58:29 ]
Він мені чувся, як речитатив… Така бойова пісня )))
Я думала - можна було б поставити великі літери, але там майже весь вірш буде з великої літери...
З Різдвом, Наталю! Світла і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 13:18:50 ]
Ви філософ. А ми інколи чуємо одне, а читач - інше. У мене зовсім інший ритм, зовсім не бойовий, дещо сумно-романтичний. Прекрасно!
І правдиво:"...бо право свободи – це право на втрату"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-06 22:14:49 ]
Оляшко, з Рiздвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-06 22:55:52 ]
Щиро дякую, Марі!
Теплого тобі і світлого Різдва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 00:02:57 ]
Глибоко. На грані.
Як натягнута тятива...
З Різдвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:07:02 ]
Щиро дякую, пане Василю!
Христос народився!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 00:19:06 ]
Вторая строка первой строфы, по-моему, сложна для ощущения абсолютного благозвучия.
И вообще, с бисером связаны и новозаветные значения.
"Прокрустово ложе" - это понятный образ и мерило, а вот насчет правил... Что-то новое, как мне кажется, в предложенной Вами метафоре есть. Но ясли... Эффектно, но мне не совсем понятно. Ясли - это не детский сад начальной ступени. Это - колыбель. Кто и что в нем и кому предавал усекновению?
Мера и крыто. Вы имели в виду "шито - крыто"? Но без первой половины сложно, как мне кажется понять, что и как.
Самое главное и самое то, что меня привлекает в Вашей поэзии, это - неординарность мышления м отображения результата, который проявляется в отсутствии обычных элементов и средств давления на лирические чувства читателя - типа стенаний по проданным и брошенным избам, по встречам и прощаниям, и т.д., и т.п. Я ощущаю творческий поиск и обнаруживаю вместе с Вами, как мне кажется, довольно любопытные находки. И их настолько много, что можно было бы и приберечь "на потом" или раскрыть в следующем произведении.
Прошу не воспринимать мой комментарий со всей строгостью восприятия. Вам же виднее.

Всяческих благ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:03:02 ]
Дякую, Алексію :)) З вами спілкуватися, як завжди, цікаво.
Отже, "гра в бісер" - тут я апелюю до відомого твору Гессе, в якому знаковою була не стільки вічна потреба людського розуму знайти спосіб якогось адекватного відображення об'єктивної реальності, скільки піти трохи далі – вловити її саму суть, знайти джерело мудрості і умиротворення. Це неможливо без віри - але мислячій людині вірити дуже важко, легше вірити сліпо - звідси і всі муки… Розум, коли бере на себе тягар віри, - свідомо вкладає себе в рамки закону, якихось правил – звідси і образ прокрустових правил. А ясла - тут я роблю пряму аналогію: так, як безмежний Бог колись вклався в ясла, так розум вкладається в межі правил.
І тут, зрозуміло, розум тужить за свободою. З'являється розуміння, що вона вже в нього була - інакше звідки ця пам'ять про волю, прагнення польоту… Свобода, виявляється, має дивну властивість – вона може сама себе втратити…
Але все-таки якийсь момент свободи у кожного з нас залишився - як вибір, куди далі направити свою силу…
Ось така приблизно філософія першої половини вірша :))
Дякую вам за теплі слова і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 11:31:13 ]
А, я пропустила питання про "міра - і крито" - тут в образі порадника я маю на увазі того, хто підкидає лукаві думки. Тобто десь так: ти вже стільки зробив, досить, відпочинь, можна взагалі нічого не робити. Щось з розряду, що будь-яка доброчесність мала б мати міру, як і "скільки разів прощати брату" :)) Тобто це наші півтони - ми хочем любити без міри, а не вдається… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 14:27:13 ]
А я не туманно написал об этом:
"міЖ ГРою у бісеР ХРипіти".
Сложновато читается. А это - минус благозвучию.
Но Вам, конечно же, виднее :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 19:43:15 ]
Тут чергуються дзвінкі-глухі, тому навряд чи це можна вважати якоюсь серйозною проблемою :)) Ну, і звучання відповідає змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:12:29 ]
КП дуже гарний, а якщо думати лише про технічну сторону - можна втратити поезію. Тому аж так циклитись на приголосних не варто)
тому - слухай своє серце і пиши. І про гру в бісер ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 12:14:07 ]
Хорошая вещь!