ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.12.11 13:25
Порожня банка – ґеніальна річ!
холодна – лід,
прозора – світ,
пластмасову покришку скинь:
море – вухо болить!
Чим літровіша за розміром,
тим більше почуттів,
тим менша твоя аномалія розвитку,

Олександр Сушко
2019.12.11 10:57
Зазирає в передзим'я
Місяченька ріг твердий.
Мрійна тканка повечір'я
Сад накрила від шопти.

Лебедію в нічку темну
Поміж аспідних нірван.
Спінюю крильми щоденно

Н Кап
2019.12.11 09:40
Мій малесенький білий і сонячний "Port Lligat",
Де рибальських човнів ще блукають солоні душі,
Де кімнати здаються за безцінь... З усіх принад
Не Wi-Fi, казино, ресторани, несправжні сУші,
А блаженна самотність. І голос - у кожній мушлі.
І примарні

Олена Побийголод
2019.12.11 06:51
Володимир Висоцький. «Аліса»

Пояснюю, як ерудит, досвідчено цілком:
Чеширський Кіт - не індивід, що чеше язиком;
чеширський - не замислений, чи ширшати, чи ні,
а просто він - зачислений в істоти чарівні!

Чим ширші роти,

Микола Соболь
2019.12.11 05:45
Від чаю ранок терпкий
Сон у провалля кане.
Чашка благає: «Допий,
Буде тобі нірвана.» –
Напій випиваю до дна,
Мудрість вбираю книги…
Посвіт упав до вікна,
Сипле додолу снігом.

Галина Сливка
2019.12.10 22:27
Вітром гойдається вишня,
В небо вростає гілля.
Вкутана в пам'ять колишню,
Прийшле вітає здаля.
Інеєм сріблені віти -
Стежка в заобрію вись,
Духом аби забриніти
Мріям, що вшиті колись

Іван Потьомкін
2019.12.10 21:14
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої

Олександр Сушко
2019.12.10 18:56
Рече колега: - Ти - мій кат! - і що?
Жувати все підряд, неначе паця,-
У позолоту вгорнуте ніщо,
Ліричного фразерства прілий пляцик?

Пегасе, з цього раю завертай,
У тебе і у мене інші друзі:
Глибінь, поліфонічна широта

Редакція Майстерень
2019.12.10 15:01
УК_РА_Ї_НА" за символьною своєю частиною безпосередньо тягнеться аж до "РА" - що найдавніше із відомих символьних походжень. "УК_РА_Ї_НА" - символьно це значить "Будову (або ж " ВІД") _ РА _ І _ Отримай (На)" - тобто, найвищий дарунок від Ра.

Сергій Губерначук
2019.12.10 13:25
Якби мені зір коршака,
зіниці – гострі шпиці –
я б землю не навідував,
я б землю озирав!
Я б з викопного горщика
з трипільської землиці
зростав із зерня в ідола –
і смерть на смерть скарав!

Н Кап
2019.12.10 12:42
Дозвольте на вухо...
Лиш вам... По секрету...
Ви тільки нікому про це не кажіть!
нехай пропонують корону... карету...
хоч пів-королівства - будь-ласка,мовчіть!

І навіть якщо вам
підсунуть принцесу

Ігор Деркач
2019.12.10 09:47
Як хочеться вернутись у світи
дитячої мети на перепутті
тай іншою дорогою іти
у паралельно обране майбутнє.

Але не досягаю висоти,
з якої видно істини забуті,
що нічого заради суєти

Галина Михайлик
2019.12.10 09:37
Все як завжди: початок&кінець.
Інтрига тільки «як?», «коли?», «навіщо?».
…В єдину мить дерева стали нижчі,
а стежка розчинилась навпростець…

Чи, хепіенд? Розв’язка і фінал -
фортіссімо акорд на ноті щастя!
…Сюжетний вузол саморозрубався

Віктор Кучерук
2019.12.10 08:12
Г. С...
Стосунків наших пізню зав’язь
Руйнує ранній холод чвар,
Хоч ми обоє намагались
Незгоди стримати удар.
Стражденним душам на догоду,
Не оберталися назад, –
Раділи будь-якій погоді

Микола Соболь
2019.12.10 05:23
Вона любить зорі ясні,
Дерева од інею срібні,
Сніги до перини подібні,
Короткі, насуплені дні.
Милується нині зима
На те, як веселі синички
Під вікна летять з годівнички,
Бо стужа до серця пройма.

Олександр Сушко
2019.12.10 03:56
Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:
Лапу шобтиздохові потисну,
А тобі руки не простягну.

Бо собака ліпша за людину,
Віддана як жінка, їсть усе.
Ти ж мене кладеш під гільйотину
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мидрон Тазинк
2019.12.09

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої)
Образ твору Вже скільки їх упало в цю безодню,
Розверсту вдалині.
Настане день, і ангели господні
Співатимуть й мені.

Застигне все, що сяяло, боролось,
Рвалося в небеса,
Смарагд очей моїх, і ніжний голос,
І золота коса.

Триватиме життя з насущним хлібом,
Непам’ятливим днем.
Під вічним небом так все буде, ніби
І не було мене.

Мінливої, як діти, в кожній міні,
Що не тримала зла,
Яка любила час, коли в каміні
Не дрова, а зола.

Віолончель, і кавалькади в хащах,
І дзвони на селі…
– Мене, в якій життя нуртує справжнє
На лагідній землі!

До всіх – бо я ж не знала міри –
Чужих-своїх, агов!
Звертаюся із вимаганням віри,
З проханням про любов.

І день, і ніч, і усно, і письмово:
За правду так і ні,
За те, що надсумні мої розмови,
За двадцять літ мої.

За визнану гіркаву необхідність
Всепрóщення образ,
За всю мою нестримувану ніжність
І гордість напоказ.

За швидкоплинність змін, подій гонитву,
За правду і за гру…
– Послухайте! – А ще мене любіть ви
За те, що я помру.

***

Уж сколько их упало в эту бездну,
Разверзтую вдали!
Настанет день, когда и я исчезну
С поверхности земли.

Застынет все, что пело и боролось,
Сияло и рвалось.
И зелень глаз моих, и нежный голос,
И золото волос.

И будет жизнь с ее насущным хлебом,
С забывчивостью дня.
И будет все - как будто бы под небом
И не было меня!

Изменчивой, как дети, в каждой мине,
И так недолго злой,
Любившей час, когда дрова в камине
Становятся золой.

Виолончель, и кавалькады в чаще,
И колокол в селе...
- Меня, такой живой и настоящей
На ласковой земле!

К вам всем - что мне, ни в чем не знавшей меры,
Чужие и свои?!-
Я обращаюсь с требованьем веры
И с просьбой о любви.

И день и ночь, и письменно и устно:
За правду да и нет,
За то, что мне так часто - слишком грустно
И только двадцать лет,

За то, что мне прямая неизбежность -
Прощение обид,
За всю мою безудержную нежность
И слишком гордый вид,

За быстроту стремительных событий,
За правду, за игру...
- Послушайте!- Еще меня любите
За то, что я умру.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка ХХХХХХХХ ХХХХХХХХ 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Калєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-12 13:16:19
Переглядів сторінки твору 17757
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.786 / 5.42  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 22:29:24 ]
Читай-читай, Ярославе, тільки не падай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-13 23:14:00 ]
Шо, розслабилася? А здря… тут ше одного критика принесло :)) І не спиться ж людям!
Ну, я так, по мєлочам. «Як ніби» - «масло масляне». Або «як», або «ніби». Варіант: «буде так все, ніби».
А от «вимагання» мене наштовхує на суворі думки про кримінальний кодекс. Якась там стаття за сіє дєяніє («вымогательство») існує…
Може, щось таке:

До всіх – бо тій, котра не знала міри,
Чужі й свої – одно, -
До вас усіх - моя вимога віри
І просьба про любов.

І наостанок: ти, звичайно, можеш «осучаснити» і «кавалькаду», і «міну». Але тоді благаю тебе: не берися перекладати Пушкіна!! Це ж, йомайо, половину слів доведеться викинути… ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-13 23:29:55 ]
О, ще: золота коса мене щось тойво... муляє. Це все-таки конкретний зоровий образ, а МЦ в основному стрижена, здається, ходила. Кілька разів у юності навіть брилася наголо: щоб кучері відросли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 17:29:48 ]
Переклад я проспівала (люблю цю пісню). Проспівалось, але кілька рядків зашпортало:

Під вічним небом буде все, як ніби
(тут уже, бачу, Грені висловилась, тож не буду повторюватись).

Мінливої, як діти, в кожній міні,
Що не тримала зла
(логічно складається враження, що це міна не тримала зла... щось воно не те...)
Може: "як діти, в кожній міні, що не тримають зла"?

За мої двадцять літ... (мОї?) тай, взагалі, щось воно не звучить... неживий якийсь рядок...
Може,
За те, що надсумні мої розмови -
в неповних двадцять літ. (в якихось двадцять літ) тощо...

Коса - теж мене насторожила... (а ще як уявити її, спрямовану в небо))))

а щодо "агов" - у мене двояке ставлення. Воно якось і незвично, але й свіжо водночас і живо...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 18:00:10 ]
А ще мене любіть ви...
(і ось тут, по-моєму доцільніше "іще", в "а ще" - інше забарвлення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 22:05:03 ]
"Эта музыка будет вечной,
если я не сменю батарейки" :))

Усім аграмєнна дяка, переклад пішов відлежуватися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-16 00:19:46 ]
Відлежиться - зазвучить!бо й зараз - звучить..
Знала б ти,як вгадала час!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-16 00:22:23 ]
Та я зрозуміла, коли твоє прочитала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-16 00:25:19 ]
От і ще одне звучить:"Луна и голос":)
Відлунює:)
Дякую,Лю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-16 00:27:02 ]
Це тобі дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ХХХХХХХХ ХХХХХХХХ (Л.П./М.К.) [ 2012-03-10 16:26:13 ]
Люба, спасибо за ЭТО! вы мне напомнили его, так что я даже взяла себе отсюда на профайл строфу - саму для меня ударную. мне очень понравился ваш перевод. практически нигде не стопорнулась. но вариант той самой строфы в комментариях - мне ещё более - признаюсь - по душе, и семантически, и фонетически.
у меня же только одно замечание - по следующей за этой строфе и последней её строке - там в переводе ритмический сбой "за мОї 20 літ" получается. а что если инверсировать: "за двадцать літ мої(х)"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-10 16:46:49 ]
Дякую, Таню, маєте рацію - зробила інверсію. Корисно все ж таки "відлежуватися" текстам :)

Щодо оцінки. Я розумію, що Ви поставили 5 з найкращих побажань, але на ПМ система координат в оцінках трішки інша, тому Ваша 5 дорівнює десь 3.
Це на той випадок, якщо Ви ще комусь захочете ставити оцінки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ХХХХХХХХ ХХХХХХХХ (Л.П./М.К.) [ 2012-03-10 16:58:47 ]
cпасибо! странно как-то. я думала 5 это 5:)
я вообще не сторонник оценок. и уж тем более вы в них не нуждаетесь.
но мне бы хотелось понимать систему здешнюю. надеюсь - освою со временем, и с вашей помощью.
оценку я постаралась изменить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-10 17:24:12 ]
Это не хитрая наука :) Возле окошечка с оценками есть опция "Про оцінювання". Там. кажется, всё расписано. Хотя Вы правы, оценивание вовсе не обязательный элемент общения :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 13:03:02 ]
Ну здрастє, Чорнявка і як це називається? Ще Шарл.. Шар.., словом ще Саша Перо знав, що після дров залишається попіл, а в нас проти всіх законів звідкісь взялася -зола. Для кого мадам де Маре розпиналася з трактатом про сім чудес світу чи сім секретів перекладу з російської на українську і навпаки, з на українську з російської? Ні знов, -зола живе і перемагає. Хай зола перемагає в металургії й інших неорганічних сполуках, а в поезії, живе -попіл.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 13:25:23 ]
Ааааа! Комароффф дарагой, живий і неушкоджений! І я тобі дуже рада :)

А про золу ти МЦ розкажи, бо в неї теж зола перемагає :) А попіл, він, Санчику, як казав класик, "стучиться у серця".


1   ...   3   4   5   6   7   Переглянути все