Я щиро сподіваюся, що цю статтю ми писатимемо разом зі всіма небайдужими - і вона, в основному, формуватиметься стереоскопією коментування зазначеної проблематики. Тож і не буду вдавати, що знаю про "поетичний еротизм" більше за пересічного професора-академіка української гуманітарної школи. Але ми тут всі практики, а не теоретики, тому суто практичним шляхом можемо скласти більш-менш достовірну картину щодо "поетичної еротики" на сторінках Майстерень. Тим більше, що знання - лише форма того чи того життя-буття, а формальну частину завжди видно краще, аніж не формальну. )
Та й еротика постає з форми, так? Як ви вважаєте? Ця форма набуває певного наповнення, отримує свою особливу динаміку, своє подальше зростання, вростання, до чогось такого значимого призводить... До чого, зрештою, приходить еротика, якщо ми погодимося, що вона таки вічна, в тому числі, вічна і в нас?
А ще ж еротика завше присутня у будь-якому іншому мистецькому прояві - в тій, чи тій мірі, так?
Тож як говорити лише про еротику, і не говорити про інше?
Але в нас чіткі плани - осягати зараз саме поетичну еротику на авторських сторінках ПМ. Для чого це потрібно? Потрібно й тому, що ці питання все частіше виринають на поверхні нашого життя, в тому числі - у вирі новітніх форм інформаційного громадського самоуправління, в так званих соц.мережах. Але, найголовніше, потрібно нам самим аби осмислити-відчути таке чудесне явище, як "поетична еротика", чи "еротика в поезії". Зрештою, хто, як не ми - практики, може знати і прагнув би знати про все це більше й більше?

Відкидаємо, наразі, історію тисяч і тисяч років цього питання до нас. Бо, по-перше, нас цікавить дійсність, а значить саме ті знання, які є формою нашого нинішнього еротичного поетичного буття, і, по-друге, ми можемо всі ті "форми від попередників" передати скупим висновком тлумачного словника, - і цього для балансу поетичного позиціювання наразі виглядає цілком достатньо, і в третіх, - історія будь якого питання збирається нами всіма, нехай і всіма нашими попередниками теж, - але розставляє все на свої полички - біль, радість, смуток, гордощі, пам'ять, тощо - тільки мистецтво. Але мистецтво - це зрілі плоди творчості, а творчість - це зріла доброчинність...
Отже а) наша дійсність, б) академічне тлумачення), с) доброчинність...

с) Доброчинність - це, ясно, напрямок погляду, з яким спробуємо побачити Предмет. І, ясно, аби дивитися весь час вгору, почнемо з наймасовішого для ПМ рівня існування поетичної еротики.

б) Сенсові пояснення:
ЕРОТИКА, -и, ж. 1. Підвищений інтерес до проблем статі, чуттєвість, сексуальність, хтивість. // Сексуальні почуття, фантазії та переживання, чуттєвість, а також те, що їх викликає. 2. Твори літератури та мистецтва, насичені чуттєвістю, присвячені опису її прояву. // Психологічні аспекти сексуальності, її розвитку і прояву у спілкуванні, моді, мистецтві і т. ін.

а)Наша дійсність.
Також цілком зрозуміло, що доведеться говорити про "він" і "вона", а, врешті-решт, де він і вона, там і завжди "воно" - і що такий стан справ завжди існував, і ми не будемо від цього розбиття, чи там природного розділення, в жодному разі відмовлятися, так?
"Вона" - це цікавить наразі найбільше, бо першим "кваліфікованим" впливом на вир громадської думки в соцмережах від ПМ хотілося аби прозвучали імена наших прекрасних авторок, за якими вимальовуються (з роками все чіткіше і чіткіше) вельми і вельми цікаві, в тому числі, й такі еротично-привабливі, творчі світи.
Але коли адміністрація Поетичних Майстерень впритул підійшла до акцентування творчості наших авторок за межами ПМ, то відразу виникла проблематика філогенезу явища поетичної еротики на ПМ. І в цьому питанні нас щось поєднує і щось вирізняє. Що саме і як? І де межі-кордони? Допустиме і надмірне?
Зрештою, говорячи саме про "жіночу поезію" - в сенсі поезію, написану жінками і опубліковану на ПМ - з погляду наявної в творах еротики, тобто, помічаючи в творах оцю домінанту явного чи не явного, вираженого в тій чи тій формі "зацікавлення" ( див. пункт б) "Сенсові пояснення") бачимо, ніби, таке:
Формально-раціональне
1) "Золоті початки". Спільне для всіх первинне відкриття у творах свого еротизму, еротизму статі - своєї і протилежної,
2) "Золота доба". Спільний для всіх традиційний досвід перемог і поразок, "стандартна" психологія стосунків, приправлена розмаїтістю суттєвих подробиць, якими відрізняються відбиття в дзеркалі одне від одного - кожна лінія, кожен штрих тут має своє еротичне значення, "географія" цього внутрішнього жіночого еротизму, хоча і прихована, але не настільки, аби ніхто не міг розшукати потрібне. "Золота доба" може і не наступити, але може й тривати довічно в творчості, хоча далеко і не у всіх, авторок.
3)"Золоте згасання". Жіноча чуттєвість, емоційність, все це неймовірне багатство "Золотої доби" відступає глибоко в зміст, у все глибший простір поміж рядків, аж доки не стає геть зовсім малопомітним явищем...
Можливо все це можна показати більш докладно й іншим чином, але вже потім уточнимо, або ж виправимо. )

Та разом із "формально-раціональним" існуванням еротизму в жіночій поезії, вочевидь, варто говорити і про "містично-ірраціональні" явища, які, як на мене, можна звести до чітких двох пунктів, чи двох виразних відмінностей у жіночому поетичному еротизмі, і, напевно, навіть у чоловічому...
Та перед тим, як спробувати визначити ці пункти, думаю, є сенс повторити, що так зване мистецьке самовираження жінки - у нинішньому, наскрізь чоловічому світі греко-римського права, релігійної патріархальності, і т.п. "чоловічих штучок" - знаходиться ще тільки на стадії свого стрімкого розвитку. Що "обов'язкова" програма (як у танцях на льоду), якої раніше лише й обмежувала суто чоловіча цивілізаційна система всі творчі намагання жінок, нині "воленс-ноленс", поза бажаннями, доповнюється програмою "вільною". Тобто "ірраціональна загадка" жінки стає ще більш відчутною і впливовою, і звести все до примітивного вирішення європейських, так би мовити, мислителів минулих сторіч - що загадка жінки вирішується лише її вагітністю - вже аж ніяк не вдасться. Та попри все це, як "остаточне" чи "завжди властиве жінкам" явище, варто зазначити ще і звикле (в т.ч. і творче) впорядкування ними до стану краси усього "свого, особистого", що для кожної жінки має значно більше значення, аніж для чоловіків. Саме на цьому рівні - що саме "своє", і що "не своє", - схоже, й відрізняються нині жіноче і чоловіче в мистецтві. Тобто - над чим саме митець працює, так? )
Для чого всі ці сентенції? Лише задля точнішого увиразнення цих, щонайменше, двох пунктів, за якими адміністрація ПМ і пропонує наразі (щоправда і досить умовно) поділяти географію творчих світів поезії наших авторок. Поділяти для того, аби чіткіше являти читачам відмінності, кожні з яких і самоцінні, і взаємопов'язані, але за ступенем свідомого чи не надто усвідомленого керівництва ними, опанування ними, і можна поділяти наших авторок на, скажімо, дві, звичайно, досить ефемерно складені групи.
До чого тут поетична еротика? Бо в еротиці - це найбільш, ймовірно, очевидно.
Отже, так би мовити, можливі "містично-ірраціональні" сфери еротики в поезії наших авторок:

І. Сфера "еротичного самовираження, самовідчуття, самоусвідомлення, самопоказу", що здійснюється всіма поетичними засобами більш або менш уміло, більш або менш усвідомлено.

ІІ. Сфера "контекстного еротичного розширення" - себто відбувається ще й поетична еротизація простору, яка теж здійснюється всіма поетичними засобами більш або менш уміло, більш або менш усвідомлено, але межі жіночого "я" "захоплюють" все, про що йдеться в творі. При чому сфера (І) суто "еротичного самопоказу, самоусвідомлення" може бути і поміж рядками...

Власне, навіть розуміючи, що кожна авторка може у своїй творчості вдало оперувати обома сферами, пропонується нині представляти еротичну поезію ПМ саме цими двома сферами, звичайно, уточнивши й імена, й подробиці такого "містично-ірраціонального" поділу. )
..........................................................

Так як, приміром, на Фейсбуці акцентування авторів засобами голосування, чи опитуванням обмежене приблизно 40-ма позиціями, то адміністрація ПМ планує створити два одночасних голосування.

І з врахуванням усього вище написаного ми можемо, наприклад, спробувати сформувати два опитування - прошу авторок надсилати свої пропозиції - URL рубрики на своїй сторінці, чи окремого вірша, які докладатимемо до імені авторки.

Перше
І. Безпосередність самоусвідомлення. Жіноча еротична поезія на ПМ. Кого читали? Хто сподобався"
- (назва і склад учасниць ще уточнюються)

• Олена Багрянцева
• Ольга Бражник
• Патара Бачія
• Любов Долик
• Юлія Гриценко
• Світлана-Майя Залізняк
• Ірина Зелененька
• Юлія Зотова
• Жінка Золота
• Марина Єщенко
• Людмила Калиновська
• Марія Кореновська
• Наталія Крісман
• Рудокоса Схимниця
• Анна Малігон
• Юлія-Ванда Мусаковська
• Мар'яна Невиліковна
• Лілія Ніколаєнко
• Ондо Линде
• Олена Осінь
• Ганна Осмоловська
• Мрія Поета
• Оксана Пухонська
• Сін Семілья
• Олена Ткачук
• Яна Устимко
• Шувалова Ірина
• Шутко Маріанна
• Шешуряк Юлія
• Ірина Шушняк-Федоришин
• Оксана Яблонська
• Наталка Янушевич
..........................

Друге
ІІ. Магія еротизації простору. Жіноча еротична поезія на ПМ Кого читали? Хто сподобався"
- (назва і склад учасниць ще уточнюються)

• Наталка Бельченко
• Бенедишин Любов
• Юлія Броварна
• Іванина Василина
• Ната Вірлена
• Тамара Ганенко
• Наталя Годун
• Гренуіль де Маре
• Зоряна Ель
• Світлана Ілініч
• Наталя Клименко
• Софія Кримовська
• Світлана Козаченко
• Ольга Лахоцька
• Любов Лібуркіна
• Оксана Лозова
• Світлана Луцкова
• Оксана Мазур
• Ніка Новікова
• Олеся Овчар
• Ганна Осадко
• Вікторія Осташ
• Ірина Пиріг
• Тетяна Рибар
• Адель Станіславська
..............................................

---

Він.
Чоловіча еротична поезія на ПМ...

........................................................

(Сподіваюся, що далі буде)

Деякі стильові особливості суто еротичної поезії на ПМ:

Чоловіча поетична еротика начебто добре описана від найдавніших часів до сьогодення, жіноча - значно менша, але торкаючись "напрямкової" аналітики, і, напевно радіючи, що "жіноча лицарська поезія" ще не надто помітна, можна говорити про спільне в тонкощах.
Наприклад про те, що на відміну від "маньєристичної" поетичної еротики, яка завше тягнеться до "ніби", до витончення в нереальність (особливо твори від "куртуазного маньєризму"), і з більш-менш виразним акцентом на специфічній грі-грайливості, "традиційна" - "серйозно-еротична", ясно, більш витончена в реальність. І тут може бути і "модерна" ("жестова", "динаміка новосимволів") еротика, і навіть "постмодерна" (позажестова, постновосимвольна), і, ясно, "романтична", модерністична", "барокова", "готична" і т.д. - навіть "постмодерністична", але це завжди еротика - адекватний сенсу еротики - як дотику словом до кохання, пристрасті, мрії"...