Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Любов Бенедишин (1964)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Ти створений з неба
    І трохи… з вершини.
  •   Покутне
    Пробач мені, Боже!
    Ця чаша – остання.
  •   Монологи
    «Вікно» мерехтливе…
    І вогник зелений…
  •   ***
    Якась вона непевна, дивна:
    То експресивна, то пасивна…
  •   ***
    Навіщо шипи-докори?
    Що далі – і так відомо.
  •   ***
    За щастям – біль. І щастя мить – за болем.
    Усе життя по замкнутому колу:
  •   Біль
    Залиш ображену і злу мене!
    Надій кореневище
  •   Тут...
    Тут все навиворіт, невлад.
    Сміється з істини омана.
  •   Вибір
    З дня радості до радісної дати
    зелений вогник втомлено чекати…
  •   ***
    Забула ціль, високі плани, Бога:
    Побачила тебе – й зійшла з дороги.
  •   ***
    Гіркого смутку очманіла мжичка
    Терзає душу, в спогади жене…
  •   Утекла...
    Зачинила вікна, двері.
    Затулила діри, шпари.
  •   Не-роман
    Не прояснили змісту коми ці,
    Розставлені старанно…
  •   ***
    Ти не підліток. Я не дівчинка.
    Купка спогадів… Бачиш – час який?
  •   (Не)герої
    Усе «на злеті»
    Здавалось вічним –
  •   ***
    Дивилася погідно,
    Горнулась: «Не тужи…»
  •   ***
    Було? Чи вже забули ми:
    Оманливе… правдиве?
  •   ***
    Та ж терпка дорога.
    Та ж банальна тема.
  •   ***
    Сумніви стриножу,
    смутки перелущу...
  •   (Роз)минання
    Якщо не вчора, не сьогодні -
    тоді колИ ще?
  •   Гостя
    Ні в найми не годиться, ні у прийми.
    Замало їй – поклонів, слів, обіймів…
  •   ***
    Любов манила, як Говерла –
    Творила сни і міражі…
  •   ***
    Із упертістю мольфарки,
    Відігнала туги хмарку.
  •   ***
    Жила б собі в багатстві літ:
    Надбала снів, основ...
  •   ***
    Сюжетні колізії, правки…
    Розв’язка. Так вирішив Бог.
  •   ***
    Любов таки буває зла,
    Й не все блищить – що золото.
  •   Не варто...
    Ця зустріч – бажана – гірка,
    Не варто долю лаяти.
  •   Любов
    …Сподівається, це вже востаннє.
    Мов осінній листок, тремтить.
  •   До краю...
    То ненависті метала
    кинджали.
  •   ***
    Вколов янгол потай: «Ледащо!
    Марнуєш літа свої нащо?
  •   Незрівнянна
    Садок повен сонця і квітів,
    Милуються ружами крокуси…
  •   Крихта
    І слів, і звуків
    було замало.
  •   З Вероніки Тушнової "Я одна тебе любити вмію..."
    Я одна тебе любити вмію,
    та не маю права – тож не смію,
  •   З Вероніки Тушнової "Твій погляд захмарений..."
    Твій погляд захмарений –
    серце стискається.
  •   З Вероніки Тушнової "Мовчання"
    Ти ритуалу вірний свято,
    що ж, серце слухати – не гріх.
  •   ***
    Знов зустрілись на межі доречності.
    (Час портали спрощує і звужує).
  •   Ірина Снєгова "Є, здоровий..."
    Є, здоровий. Не мрієш про іншу.
    От і добре. Все решта стерплю…
  •   З Вероніки Тушнової "Я бажаю тобі добра"
    Усміхаюсь, а серце плаче,
    вечори – в самоті й журбі.
  •   З Вероніки Тушнової "Усе в будинку..."
    Усе в будинку ветхо й тьмяно,
    скриплять сходини, мох в пазах…
  •   З Вероніки Тушнової "Землю похмуру..."
    Землю похмуру
    хуга скувала,
  •   З Вероніки Доліної
    Загравала з вогнем,
    Не боялась – торкне.
  •   Бузок
    Поникла гілочка бузку…
    З журби?
  •   На межі...
    Вимарювала з безвісті. Гукала.
    Очікувала на межі надій.
  •   Безсмертна
    Тулюсь до крила німоти:
    Не злюсь, не благаю, не плачу…
  •   Поїзд
    Нестримні веселощі…
    бал-маскарад…
  •   ***
    Пригадаю - і світ мені світиться,
    і бентежить душі тихе озеро.
  •   Калач
    Не журися.
    Берись до роботи:
  •   Любили мене...
    Любили мене очима…
    Обожнювали словами…
  •   ***
    Переверти, верески, грюки…
    Свідомість задраює люки.
  •   Сюр-реалістичне
    – Мовою серця спілкуються браття.
    Агов, українці!
  •   ***
    Потішається сумнів
    з мовчань і розмов…
  •   Абсурдне
    Неправда – персона-ВІП,
    За неї вже зуб дають.
  •   ***
    Хтось позіхає: "Де болить?"
    Хтось казочку розказує.
  •   Кадрики
    Отут: якби ще стан тонкий
    і пасмо – щоб не сиве…
  •   Цирк. У житті та під куполом
    Клоун.
    Ілюзіоніст.
  •   ***
    Мрій обіцянкам замало,
    Досить – пліток та огуди.
  •   ***
    Листівки, пазлики, картинки,
    спогАдки, домисли, слова…
  •   Популярне
    У гримі чи без
    граматика,
  •   ***
    В тебе інші: вимір, осі,
    вектори, координати…
  •   ***
    Серцю боляче мовчати.
    І самотньо – іпостасі…
  •   Темпоритми
    Плідно пишеться хореєм, –
    Є в нас теми та ідеї!
  •   ***
    До сонця ближче й до крила –
    Помітній за версту.
  •   Голос
    Страхала мене снами-нетлями,
    Жмутом фатальних версій.
  •   ***
    У тебе очі голубі,
    А я гадала - сірі...
  •   Проти-стояння
    Чашу випито до дна.
    Час жадає жертви.
  •   "Дивись, люби!.."
    Ромашки. Русява косичка.
    Важливі слова. Голуби.
  •   Жалива
    Стежка - доки не щезну -
    то шмагає, то колеться.
  •   ***
    Хочеться крикнути: «Де ти?» –
    У глибину Інтернету.
  •   ***
    Украдено щастя. Підмінені ліра і міра.
    Загублено зернятко істини. Втрачено суть.
  •   Покутне
    Чи вирвати серце,
    чи руки відтяти –
  •   З Юлії Друніної
    Не шукайте стріч з коханням першим,
    Хай зоріє в пам'яті на дні –
  •   Планида
    Хтось простягав хустинку:
    «Сльози витри…»
  •   З Марини Цвєтаєвої
    Днів слизька тягуча гуща
    ...Доля нить рядків снує...
  •   Маестро
    Мелодії пізньої осені.
    Палітра – від Баха до Ліста…
  •   Дари
    Тут вогко, тьмяно. І… нікого.
    Горнусь до стовбура шорсткого.
  •   Божество
    Назбиралося спогадів… Ще би
    Упіймати й затримати мить.
  •   Обличчя
    Біленька хустка – акуратні кінчики.
    В тісний автобус жіночка зайшла.
  •   (Не)спортивне
    Хто вище, моторніше, вдатніше –
    Пружинить митецький батут.
  •   ***
    Ще мрії високі личать,
    І руки – вправні.
  •   ***
    Шиплять самозванці,
    човпуть посланці:
  •   Призначення (Світлані-Майї Залізняк)
    Розкішна мова. Не осот, будяк.
    Не паслись тут одвік «будь-що» й «будь-як».
  •   Покрова
    Диявол розшарпує поли
    небес безкраїх.
  •   Десерт
    Для когось поезія – з дійками.
    Молочна? Жени у степи.
  •   "І звали її Софія..."
    Нутро в заготовках ословлень.
    Не треба їй «Но-шпу» чи «Смекту»,
  •   ***
    Крізь біль і самотність –
    від краю до краю…
  •   Жорстоке
    Скільки їх: недолугі, сухотні,
    Кривобокі, скарлючені, кволі…
  •   Сповідь (не)читальниці
    Нечитані книги…
    Оцю з понеділка зачну –
  •   Зимові яблука
    Вересень повіки стулить у знемозі…
  •   Графоманське
    Нефрити, смарагди,
    рубіни, опали…
  •   ***
    Колючі спогади… І вісті –
    ні одійти, ні одмахнутись.
  •   Мала б...
    Час трясе дірявим ситом:
    «А могла би попросити
  •   "День бабака"
    Зриваю сну намисто.
    Їм і п’ю.
  •   Я була!..
    Я була. Та була я – невидима.
    І була я без тіні й без імені.
  •   Той самий сон...
    ...Ще надто далеко до хати.
    І жах - наче брила в душі.
  •   Світ. Люди бавляться...
    Світ веселих і похмурих.
    Барви, біржі, зодіаки...
  •   ***
    Тягар образ, липкі спокуси,
    знак провини...
  •   Не списаний аркуш
    Не списаний аркуш - не треба й конвертика...
    Адреси нема. Текст порву...
  •   Скрипка
    О, не змовкай!
    Ні під овацій шквалом,
  •   Пройшов....
    Не озирнувсь... І пустота
    у сни фальшиві...
  •   Агатове намисто
    Що мало бути - сталося.
    І до весни - ще трохи...
  •   Тайна Різдва
    Тяжка хода. Од смутку - сиво.
    Хай небезпека даленіє...
  •   ***
    До Суду Страшного
    від осуду –
  •   Без назви
    В долині зла, як на долоні,
    Пасе війна залізних коней…
  •   ***
    Січень із-за обрію сурмить:
    Обіцяє сніг і насолоду…
  •   Беззахисне...
    Вже смерть готова до двобою:
    Зловісний гонг, недуг орда.
  •   Таки не мучте...
    Не мучте джинсики і светрики,
    папір і слово - поготів.
  •   Згадати все...
    ...І здасться раптом - хтось присів на покуті,
    Хитнувши тінь невидимим крилом.
  •   ***
    Оздобить слава перлами корито,
    Натре до блиску саморобний німб.
  •   Сам...
    Міцній-кучерявся, пагінчику,
    допнися до власних узвиш…
  •   Перехожий

    Гадаєте, що Бог – як дідуган:
  •   Виходжу...
    У дзеркалі – залишки вроди,
    Що час монотонно стира.
  •   Мовчання
    На місці товчемся. Очікуєм шари.
    Лише на заклання – з тісної кошари.
  •   Блаженне
    Усі ворогують: богема й боги.
    Образ оберемки, щоденні торги.
  •   Медитаційне
    …запитую всоте…
    Запитую в тисячне: хто я?
  •   На волю...
    Світ – розхитаний вулик.
    Страшно й гамірно нині.
  •   На кону...
    Останній шанс – і я, й ти теж –
    Отримали неждано…
  •   Майже містичне
    Фліртувала з випадком.
    В оченятах – бісики…
  •   Та, що біжить по клавішах…

    1.
  •   «Лихо – не біда»
    Вишивала бісером
    І була веселою…
  •   ***
    …А з моря надій
    ні знамення, ні знаку.
  •   ***
    Жаских літавиць ласки неземні,
    Чар андромед і андромах.
  •   ***
    Щира публіка, типаж –
    Шарм, харизма, антураж.
  •   Аукціонне
    Вергай діла, слова верзи –
    Усі «вагомі».
  •   ***
    Перевтома блукань безнадійних.
    Безголоса печаль самоти.
  •   ***
    У талантів нова висота –
    Друга… третя… і далі за списком.
  •   ***
    Так навкруги бентежно, хлипко…
    Сумних мелодій – океан.
  •   ***
    Вже скапує з листя зелена гуаш,
    Бідніша на барви палітра…
  •   ***
    Безглузді витівки химер.
    Порожніх слів попкорн.
  •   Старість
    Старість – міра.
    Старість – миро.
  •   Яблуневе
    Серпень щодня голічерева, –
    Де там ще ті холоди!
  •   Серпень
    Де ж ті зливи-хвищі
    З цівками, як пруття?
  •   Про хтивих корифеїв
    В портупеї і без неї
    Ходять хтиві корифеї:
  •   Нетипове
    Плід у лоні носила.
    В строгості
  •   До тебе...
    Хитається плід заборонений
    На гілці у райськім саду…
  •   Кумедне
    Жадоба кумкає завзято.
    Закон – кум королю.
  •   І щось таке...
    Коли вже, Господи?! Коли ж…
    …Звіряче ікло. Бравий клич.
  •   ***
    Недогарок. Айстри одцвілі.
    І муза - в сльозах - на могилі
  •   ***
    Ні в казці, ні пустці, ні в пастці...
    Відніметься десь, десь - воздасться.
  •   ***
    Двомовні, дволикі, двожильні…
    Безпутні, безкарні, безжальні…
  •   ***
    Доля: ні страшно, ні стразно.
    Жду: то повинність, то повня.
  •   ***
    Цей океан безмежжя і блакиту…
    Долонею прикрию пів вікна –
  •   ***
    Осінні ябка соком наливаються, –
    Порипують (а чи здалось?), тугі.
  •   Гроза
    Сад потемнів, розкошланий незграба:
    Набрався ляку, цвіту не вберіг…
  •   ***
    Гроза зупинилась край хати.
    Йти далі - забракло сил?..
  •   ***
    Новини з фронту – мов цунамі,
    Як і десятки літ назад…
  •   ***
    Земля у травневім розмаї.
    Пора-не-пора – реноме:
  •   Квітневі перегони
    "Хто перший в красу?!" -
    заблуд грає деревами.
  •   ***
    Мамині обійми.
    Снів насіння зоряне...
  •   ***
    Понад Голгофою й Синаєм
    віки примарами…
  •   Сповідальне
    «Біда навчить!»
    Ото біда й навчила:
  •   "Мушка"*
    Красива мушка золотава
    (колиска, снів яйце-райце)
  •   ***
    Монументальне…
    ментальне…
  •   ***
    Паралельні світи.
    Поблукаємо між…
  •   ***
    Та ж весна.
    Синє тло…
  •   Берізка
    Вже не видко денця…
    Цівка…
  •   ***
    Не сперечаються в штукарстві*,
    Змагаються одначе:
  •   А ти?!
    Злі та ти…
    З літа ти!
  •   Тінь уявної свободи
    Що мені – тенета, гак,
    Пастка і решітка…
  •   В океані життя
    Човни… комфортні кораблі…
    Яхтсмени… гондольєри…
  •   З досвіду…
    Спішать до мисливця опеньки.
    Годує господаря грядка.
  •   ***
    За славу
    десь із кубків п’ють,
  •   ***

    Мовили,
  •   Секонд-хендне
    Подіум доби:
    лахмітниці і модниці.
  •   ***
    Ой, не плачте по мені
    Так неса(у)мовито!
  •   Епітафне
    Пом’яне (до слова)
    проминуща слава:
  •   ***
    «Яка жестикуляція! Експресія!
    Все супер: макіяж і пеньюар!»
  •   Весна. Перед виходом...
    Тонкий прозорий силует...
    Цнотливих дум вериги...
  •   Жінка-українка
    Радість – людям, сум – наспід…
    Скрути повна скриня…
  •   ***
    Огида й страх. Шуліки і шакали.
    З усіх стежин – обрати всує ту…
  •   ***
    Час ткати килими з квіток і зелені…
    Стоїть весна, пригадує свій дар.
  •   Коли?...
    Коли вже світанок? Остання
    Надія на вічне «колись»…
  •   ***
    Смертей засіяні сузір’я:
    Герої – не перевелись…
  •   Бажання
    Летіли в неоновий світ
    сніжинки блакитні й рожеві…
  •   Бурлескно-гротескне
    …Пророк ненароком
    комусь перешле SMS-ку, –
  •   ***
    Мрії вичахли потроху.
    В душах – пліснява і мох.
  •   Страх
    Безглузда витівка якась -
    отак лякати!
  •   ***
    Життю жертовно,
    а смерті – «хлібно»…
  •   Час-ПІк
    А Часу – як буде:
    у нього в коморі
  •   Зустріч
    Киваєш співрозмовнику…
  •   ***
    Кривавий азарт… Маріуполь… Алеппо…
    Звірячий оскал… Хижий кіготь – у небо…
  •   Роздуми над хлібиною
    Правда людства жива:
    Всьому хліб голова.
  •   Мамин хліб
    – Причащайтесь,
    їжте, любі,
  •   Все життя...
    Між чутками і чудами -
    дві сполучні посудини.
  •   ***
    Сни забутого плоду
    білий сад виколисує.
  •   ***
    Весняним вітром
    увірвався в сон:
  •   ***
    Зі снів
    проводжають до брами.
  •   В "дружніх" обіймах
    Потиснуть в обіймах:
    тримайся! - Війна...
  •   Ти десь є...
    Заманю... Заміню
    на ману - цю вину:
  •   Моя путь (Френк Синатра)
    Дивлюсь,
    Як час летить! –
  •   ***
    Нехай ще ця осінь побуде -
    Дарма, що давно безприданниця.
  •   Жовтню
    Дні вдалеч – один за одним.
    Невже поспішати конче?
  •   ***
    В житті бува по-різному:
    спіткнуся на наріжному
  •   ***
    Знесилені, знервовані -
    крізь мат і каламуть -
  •   Неназвана
    Гібридна, бридка, пеклом проклята
    (колись не змовчить... все розкаже нам)
  •   Амнезія
    Не забути: вела мета...
    снив Майдан... плакав Крим...
  •   Осінь інша...
    Все на статки - копійка і цент:
    Тут парча заяскріє, там - люрекс.
  •   ***
    І садить сад (бо ж садить!) суд.
    І бісить бос надію босу.
  •   (Не)городні нотатки
    Поклали ідею в гріб.
    Замість кропила – кріп.
  •   Ранок у лісі
    Лісу сни високочолі
    поміж кронами пливуть...
  •   Насниться Вкраїні...
    Розгойдали небо.
    Аж хочеться крикнути:
  •   ***
    Час озирається на неї,
    За межі вабить вишина:
  •   ***
    Святкують везіння вцілілі.
    Блазнюють примарні кумири.
  •   ***
    Епохи - повз нас - без упину.
    Йдемо? Чи очам здалося?
  •   До Сокальської Божої Матері Потішення
    Покута війни нерозгрішена
    Вже переганяла свій час…
  •   ***
    Луна ланцюгова:
    з життя - у безсмертя.
  •   На хресті
    Правічну темінь світу
    Днем Світла перекреслити.
  •   Травневе
    Поріділий змикається стрій,
    ген за обрієм. Не на параді.
  •   Клич
    Ходім у засвіти, ходім
    у сон до_світній...
  •   Віз
    Понеділок (повно ж діл!)
    витирає піт:
  •   Безкрайня хата
    Веселий вогник блимнув і зачах.
    З усіх усюд - ні звіту, ні привіту.
  •   ***
    Воїн - каску. А злодій - касу.
    Хто в безсмертя, а хто - у "мерси".
  •   ***
    Ілюстрація ґвалту - люстрація.
    Глузду вибрики і вихиляси.
  •   ***
    "До Божого Світла (облиште жалі!)
    по всьому дістанусь... нон-стопом".
  •   ***
    Шляхами горбатої дійсності
    гарба "нічиєї" доби:
  •   ***
    Зіпсований дух шоко-ладу.
    Планида, гнилої закваски.
  •   ***
    Розгорну цукерку, як цикуту:
    хоч у свято - мінімум біди.
  •   Свято
    Намалюю вечір зі сніжинками
    і шматок Європи у вікні...
  •   ***
    Небес блакитним перламутром
    глибокий погляд заяснів...
  •   ***
    Селам аж дивно, їй-право.
    Звістку смакують міста:
  •   Варіації зі снігом
    Живи собі й тішся... Та от
    халепа - усе чогось мало нам.
  •   ***
    Листопад
    на дороги безпутні
  •   ***
    Марудна мряка - вже не гість:
    від обрію до неба.
  •   Любов
    Святкує диявол і кров розливає в карафи...
    За вибухом - тиша... така, аж у вухах дзвенить.
  •   Надія
    Казок надсвіти дивограйні
    зорять у розстріляних снах...
  •   Самотність...
    - Як мені колір цей - личить?
    (Мутно у дзеркалі плеса).
  •   Віра
    Химерна тиша.
    Снів безодня-тьма.
  •   Рівновага
    То у захваті, то...
    знов у тузі.
  •   Голуб
    Перестуда підкосила?
    Зголоднів? Намокли крила?
  •   Без ліку...
    Просяк будинок сумом і дощем.
    Од Всесвіту - ні жалості, ні милості.
  •   Добити війну...
    До фронту - сім днів Інтернетом. І...
    війну (з усіма "іпостасями")
  •   Додому...
    Додому...
    з болю і тривог,
  •   За лаштунками
    Вже вітер-костюмер
    явив свою личину.
  •   Зненацька...
    Ніяк не скину фартушка -
    доволі справ є.
  •   Післясон
    Неба миро.
    Саду птахоспіви.
  •   ***
    ...по сей бік зими за межею
    у безмірі маряться знов мені
  •   *** (2)
    Замрії прив'яла квітка.
    Долина розлуки. Доля.
  •   *** (1)
    Часу отерплі жовна:
    Доки - по ранах, рунах?
  •   Ненаписаний вірш
    Задухи пелена. Безсилий порух слова.
    За розчахом дверей: вологе і густе
  •   ***
    ...Заскорублі спогади, обітниці.
    Зимний чай, канапа, канапе...
  •   Інерція
    Невідь -
    від кроку до краху.
  •   ***
    Нестримна спрага літа...
    Летючі міражі...
  •   Чужа Несміяна
    Мережила маревом ночі сумні...
    Гіркої біди наковталась, як трунку...
  •   Скарби
    Скарбів розмаїття одвічне -
    Природи прикметні принади.
  •   З Іллі Сельвінського
    Нема безсмертя. Слава ж тільки дим,
    І надими на поколінь хоч сто ти,
  •   Зі Світлани Винокурової
    «Я від кохання вмер», - гладенький білий камінь
    І гра безглуздих слів, як недоречний збіг.
  •   Виняткові дні (З Бориса Пастернака)
    Згадаю серед зим тривких
    Сонцестояння дні чудові:
  •   В Зарваниці
    1. Зірка Зарваниці
  •   З Роберта Рождественського
    що схожий з небом зірним.
    Щедрого удаючи,
  •   Анна Ахматова. Ввечері
    Дзвеніла музика в саду
    До болю несказанним горем.
  •   Шоста...
    Ближче до істини
    хвиля за хвилею.
  •   ***
    Жага квітуча,
    жура лелітна...
  •   ***
    Дрібка великого.
    Безліч дрібного.
  •   Елегія раннього літа
    Позаростали споришами
    весною ходжені стежки.
  •   Мойсей
    Тремтить Синай,
    коли Господь говорить...
  •   ***
    Проклять "гоморра і содом".
    Божки убогі.
  •   ***
    Недовіри недокрів'я...
    Злісних виправдань сухоти...
  •   Спокуса
    Спасенна даль.
    Світіння незникоме...
  •   Євангеліє від Любові
    Бути у Слові. Творити, як жити.
    Шептати надії: живи...
  •   Жінці, що має крила...
    Ґрати - в театрі абсурду.
    Оплески від Сатани.
  •   ***
    Просіює душі крізь сутності сито
    час фарсу, афер, офір...
  •   ***
    Офіри... ефіри... піари...
    Невидиме... видиме... фари...
  •   ***
    Здається, нема на те ради, -
    терпи від закону до скону:
  •   ***
    Плювався чадом
    пристрастей вулкан,
  •   Зимі-не_зимі
    Брунькуй, виструнчуйся, брини,
    викралюйся і троль!
  •   ***
    Там: Ату! А тут - АТО.
    Перемога тільки сниться.
  •   Навіяне
    Сумна - Гора Весела
    (все тяжче впізнавати):
  •   У пошуках Ревеки
    Мій Господи, почуй – і приведи
    Примхливу долю до цієї студні:
  •   І знову... Передноворічне
    А нам би пережити свято.
    І не впустити зло до хати
  •   Рута
    В теплій земній утробі
    зріють Давидові зерна...
  •   З Вероніки Тушнової "Як часто лежу я без сну..."
    Як часто лежу я без сну в темноті,
    і будять уяву мою
  •   Напередодні Року Вівці
    Затерли вже до чорних дір
    портфелики і течки.
  •   Ной. Перед потопом
    Яка вага! –
    у землю вгрузло днище.
  •   Пророк Йона
    Твоя душа – м’якуш,
    без віри зглевіє:
  •   Цар Навуходоносор і троє сміливців
    Перед ідолом благоговіймо
    І на заклик труби – клякаймо!
  •   Даниїл і цар Дарій
    – Живий, як бачиш.
    Дякую на слові…
  •   Даниїл і Валтасар
    – Вже дні твої, Валтасаре,
    злічені до кінця.
  •   Цар Йоаким і пророк Єремія
    Сувій тримає, як вужа.
    Вуста безкровні.
  •   Пророк Ісая. Одкровення
    Яка ж то мука вдалині!
    Душа – спасенна…
  •   Йов. Діаметральний діалог
    І прийшов Сатана до Бога.
    І спитав у лукавця Господь:
  •   Священик Езра. Покаянна молитва
    Мій Господи, перед Твоїм лицем
    У соромі стою… ховаю очі…
  •   Чорна Книга пам'яті
    Втирає пам'ять сліз струмки солоні,
    Аж вечір причаївся і - мовчок...
  •   Реанімація осені
    Самотньо і гірко...
    Кінець.
  •   Завіт царя Йосії
    Ні захлинутись у журбі,
    Ні вмерти од розпуки…
  •   Молитва царя Єзекії
    – О Господи, Боже, надіюсь на Тебе,
    Того, Хто створив і цю землю, і небо.
  •   Царствування Йоаса
    - Хвала царю і небесам!
    Нехай живе сто років!..
  •   Пророк Єлисей
    – Так, вірний мій слуго,
    наш ворог – сильний.
  •   Пророк Ілля
    Ці сумніви, як тіні, звідусіль…
    Ахаве, чи ТЕБЕ вона кохала?
  •   Соломонові скарби
    Благай у Бога, що завгодно,
    Лише багатства не проси…
  •   Смерть Авесалома*
    Мов точені – статура і лице.
    Від матері, либонь, – волосся пишне.
  •   Давидові псалми
    О Боже мій! Хто я перед Тобою?
    Спасибі, що звеличуєш мене –
  •   Давид і Голіаф
    На мене, Голіафа – з патерицею!?
    Якесь безвусе набожне хлоп’я!?
  •   Самуїл
    ...Кого приставлю до благого діла?
    Хто сум змахне з моєї сивини?
  •   Самсон
    Такі ж підступні, як моя Даліла...
    Кладуть своєму богові куші...
  •   Гедеон
    Ріка життя… струмочок голубий
    Між берегів із хвищами і хащами…
  •   ***
    Всесильний Бог
    зішле нам допомогу:
  •   Єрихон
    Той довгий шлях здаля -
    покута чи осанна?
  •   Помилка пророка Валаама
    Покликали: прийди і прокляни -
    нам цей народ, немов у горлі кістка!
  •   Вихід
    Ніяк не вгодиш їм: ні з неба манною,
    Ні сплеском джерела – де цвіль і твань.
  •   ***
    Єгипте! Роззирнися надовкіл,
    в майбутнє зазирни - в слова і лиця.
  •   Про виночерпа
    А на четвертий день
    таки збулось –
  •   (Не)Якову
    Тепер – люби, шануй, жалій.
    Тепер це –
  •   Той, хто боровся з Богом…
    Жадана ціль.
    Обман.
  •   ***
    Далеких предків первородний гріх...
    Украдене у брата первородство...
  •   Випробування віри
    ...худенькі плечі. Дрова для жертовника.
    Стражденна путь... угору... В небеса?...
  •   Вибір Лота
    Водойми щедрі, ниви плодовиті.
    Є де пасти і сіяти є де.
  •   Вавилон - ХХI
    Вертляві плани. Вертикальні гони.
    Агов, куди ти пнешся, Вавилоне?
  •   Каїн і Авель
    Трудися на землі.
    Паси овець.
  •   ***
    Отак би й кільчилось повік...
    Безмежно. Ясно.
  •   скриЖАЛЬне. Замість епілогу
    Душі суцільний морок... запах крові...
    Світ вип'є небо й вічністю заїсть...
  •   ***
    у сутність
    у реальність
  •   Нічний монолог
    Пересохлі губи.
    Ночі глибочінь.
  •   Хід конем
    Прилюдно, не соромлячись,
    чин-чином
  •   ***
    Горе, що ближче за долю, - здаля.
    Авеля вбито. Насіялись каїни.
  •   ***
    Небеса безборонні...
    Слова вкрадені корені...
  •   ***
    Смиренних, аж святих, Господь мирує миром...
    Затерпни і мовчи, моя лірична ліро.
  •   Рейс у Небеса
    небесний тихохід...
    рухома срібна цятка...
  •   Поет і час
    Шукати лик Спасителя
    у лицях
  •   ***

    По той бік Слова, де слова –
  •   Прощальне…

    Хай дзвони скорботні
  •   Зачаття неба
    У собі зачати вись -
    хай народиться колись...
  •   Реанімація літа-2014
    Дитяча мрія
    щулиться під обстрілом.
  •   ***
    це ж треба
    так розбовтатись
  •   ***
    У всячині тліну і тлущу,
    В безладді, де смуток і смог,
  •   За любов...
    Спивати біль калиново-полинний,
    Горнутися до пісні й вишиття...
  •   Без слів...
    ...бо в цій пекельній кузні,
    у цій різні безбожній
  •   ***
    До Воскреслого
    спраглий просвітлення
  •   ***
    Роду славного корені -
    від Трипілля до Прип'яті:
  •   ***
    Знову правді - і мілко, і мулько.
    Стигне в часі желе дежавю.
  •   Різні...
    Хто манто заплямує, хто - мантію,
    хто - матерію, хто - материк...
  •   (((
    Салюти: від Тули до Тузли.
    Дамокле, твій меч - іще твій?!
  •   Ласкаво просимо?..
    - Чолом Вашій мутності-темності!
    (Крим стримає стогін із надр).
  •   ***
    І незчулись:
    як нутром - у нетрі;
  •   Нонсенс-анонс
    Годі сльози лити! Гей, народ!
    Хто живий, оговтуйся, виходь -
  •   Реферндум_не
    Матимете пиво і креветки,
    й бонус від "російської рулетки".
  •   ***
    під кадри сфабрикованих подій
    у випарах прострочених надій
  •   ***
    Криму тяжко - за галасом, димом -
    Світ зійшовся на ньому клином.
  •   Струни
    В найвищому світі, найдальшій глуші
    невимірне і многолунне
  •   А знаєш, Кобзарю...
    Хитнеться свобода,
    долонею серце затулить.
  •   Міфічне...
    Прорвало тривкі ланцюги і загати
    Майдану священне цунамі.
  •   ***
    Розпука і біль...
    Що ж ви, нелюди, робите?
  •   Майдан.Forever...
    І знову безвихідь.
    Обіруч - брехня і дурня.
  •   Реанімація зими
    Пустилась берегів чи з глузду з'їхала?
    Ти ж сильна. Будь собою. Схаменись!
  •   Послання Рокові Коня
    Пишу Новому Рокові послання:
    Не віддавай надію на заклання!
  •   Діалог
    - Це тільки ілюзія раю...
    - Я знаю...
  •   По_дорожнє
    Якщо в дороги
    не державне значення,
  •   Криза
    Суспільству кепсько:
    виснажене й хворе.
  •   Неопалимі
    1. Василь Макух (1968)
  •   Довкола_літературне*
    Яка жестикуляція! Експресія!
    Все супер: макіяж і пеньюар!
  •   ...і поезія
    Поезіє, нутро моє боляще...
    Є десь і слава. Й почесті десь є.
  •   Поет
    Нірванами, ранами - як іще...
    Од злету до Лети - колú ще...
  •   Ти...
    То роз_долля весіль,
    то оплакувань
  •   З голосІНЬ - 3
    Ой, ладо... Ой, люлі... Ой, леле...
    Пройдисвіти, прусти, прокрусти...
  •   З голосІНЬ - 2
    - Мій лірнику... ратнику... зраднику... -
    увись лебеджу, лебедію...
  •   З голосІНЬ
    Шарадами, шорами, шАрами -
    незвідане... Піки і крайності.
  •   Відлуння лісу
    На пні, край стежки,
    (раптом дощик знову?)
  •   До лісу...
    - Здорові будьте, берести, ялини...
    Сумна осико, і тобі - чолом!
  •   ***
    Промінчик
    маслюка покаже...
  •   ***
    Просвітлення за крок до божевілля.
    За подих до осяяння - пітьма.
  •   Переміщення
    по соші
    по зачовганій шинами трасі
  •   Позашляхове...
    Мостів потовчені хребти.
    Доріг невиліковна віспа.
  •   ***
    Ледь хитнеться гілочка бентежно, -
    Жовто блисне на зеленім тлі.
  •   ***
    Добра вість: народилась людина.
    Трохи - й вилюдніє* народ.
  •   Біла Пані*
    Льоху темний колодязь…
    І часу глибінь…
  •   Вишиваний Сокаль
    Дива! - що не майстриня, то чаклунка.
    Краса! - що не сорочка, то шедевр.
  •   ***
    Природ(н)ою бути нелегко...
    Листком золотавим тремчу:
  •   Стара картина на новий лад
    Чорнозем під ногами і Небеса вгорі…
    Розумні, працьовиті і хоробрі,
  •   ***
    Час мене підганяє. Іти
    важче тим, хто обдумує кроки,
  •   ***
    У синяві очей богині Лади -
    розпуки ненароджені громи.
  •   ***
    Десь поза часом, на межі,
    де Бог і тиша віща,
  •   Ірина Білик. Сніг
    Сніг жорстокий – чому так? -
    Залишає твої сліди.
  •   ***
    Це ж треба десь не мати голови –
    Щоб вистругати довбню з булави!
  •   ***
    Змирись, надіятись дарма.
    Забудь: про щебет і суцвіття.
  •   ***
    Так легко: без гніву й образ…
    Крізь ніч усміхається Спас.
  •   ***
    Якась багатовимірна покута,
    Якась багатозначна плутанина:
  •   Поезії
    Належиш всім. (Не в клітці золотій!)
    І нічия. (Оце – єдина втіха!)
  •   ***
    Овідій лайнувся б у рупор
    На дивні ці метаморфози:
  •   ***
    Навперейми: і пункти, і пунктики.
    Інновація - як інквізиція.
  •   Зимове…

    Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
  •   Ображена жінка
    Ображена жінка,
    словами, як струмом,
  •   NB
    Бентежне дійство –
    бенефіс життя:
  •   ***
    Чумацька сіль - на язви* - занедбаним дорогам...
    На шахівниці зиску - глибока туга шахт...
  •   Услід любові...
    Коли забуду я, моя любове,
    твій силует печально-неземний.
  •   ***
    Не виростуть зі свар, як зі старої форми.
    То кулуарний дим, то віча у вбиральнях.
  •   ***
    До дідька - всі ці кодекси і коди.
    Конфуцій мертвий. Хай живе конфуз!
  •   ***
    ...І що не день - азартна вікторина:
    безглуздя парадигм і словоформ.
  •   Чаклунка
    Раменом поведе - і заіскриться
    бурульок діамантове кольє.
  •   СнігоПАд…
    Снігопад за вікном…
    Снігошал…
  •   Сніг...
    В полоні снігу пів планети.
    Біліє – в місті і селі:
  •   Христос народився...
    В надвечірній тиші січня
    Зі зорею на чолі
  •   Ні те, ні се...
    Утну куплетів купу - ще і ще...
    З емоцій бозна-що наторочу.
  •   І готується світ...
    Вже гаптує зима
    найгарнішу, найтоншу мережку.
  •   (Не)тутешнє
    Хатина-привид на краю зими...
    Усе сучасне, а вона – в старому:
  •   Вибори-2012. Відголос.
    Свист і писк – на всякий лад.
    Кольори – на вибір.
  •   Осінь під_ступна...
    Замріяна і тиха,
    на осонні
  •   Право
    Я землю цю не розлюблю ніколи.
    Я цій землі судилася. І все ж
  •   Посланець…
    «Даремно прилетів…» -
    опустить руки-крила.
  •   Вихід…
    Волаєш: «Випусти! Не муч!»
    А щойно впораєшся з нервами,
  •   З темноти…
    Задмухати свічку покути.
    Зацитькати жалощі-зваби.
  •   кРАмольне…

    По літу.
  •   Ти – в слові…
    Не виблагати
    благодати,
  •   Танець зі Скибою…
    …питоме запитання
    і – пітьма.
  •   Первозданне
    …де древність
    задивилася на гори,
  •   Тополя
    ...заламує руки,
    рвучись то за пруг,
  •   Востаннє…
    Все геніальне –
    варте поклоніння…
  •   Липа
    Серпень у серденько глипне,
    Рій-гіркоту розтривожить...
  •   У зіницях німоти...
    О, мово зболена моя,
    ще кличеш за собою...
  •   ***
    В які світи помандрувала, Музо?
    Не дорікаю далями. І все ж…
  •   Україні – з надією…
    ...поблагословиш,
    і торкнешся мечем
  •   Українській жінці
    ...Атланти пішли воювати.
    В атлантів - важливі дебати:
  •   ***
    Ще крутиться Земля,
    по небеса в гріхах,
  •   Журналіст
    Всюдисущий, мов янгол.
    Суттєво озброєний:
  •   Випадок у Гетсиманському саду…
    …не знаю ще:
    де я і хто я.
  •   ***
    Той смутку смичок,
    із натхненням ножа…
  •   ШКІЛЬНИЙ ПОРІГ
    Все більше слідів незагойних.
    Неходжених – менше доріг.
  •   ***

    Смерть переверне все. І виверне
  •   Хустка
    Пригадую матусю молодою
    (Русяві кучері, природний макіяж),
  •   Жереб…
    Життя – єдиний вир і сотні вирв,
    І плуг, і мрії пруг на видноколі.
  •   І знов прийшла весна...
    І знов прийшла весна -
    дванадцята вона
  •   Еволюція світосприймання
    В душі: зневіри виразка
    і впевненість-пітьма,
  •   ***
    Серед безміру і суєти
    Божий задум - життя твоє.
  •   Така як усі...
    Краю миті, мережу вірші.
    І купаюсь у Слова красі…
  •   Реанімація весни
    Воно то так… Великий Віз… Без візи…
    Важкий – трансгалактичний переліт…
  •   скриЖАЛЬне. Замість прологу
    Не віриться, що тут був Рай…
    Бедлам!
  •   Веснянка
    Ще хмурять брови мовчазні діброви…
    А над рікою – ввись і навскоси –
  •   Сно_видне…
    Чи наснилося?
    Чи я марила?
  •   Де гуси?!
    Мінерві зле, у неї щось із нервами.
    Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
  •   ***
    «Отче наш, Ти, що єси…»
    …Яке квітневе небо чисте!
  •   Без п’єдесталу
    П’єдестали всіх уже дістали…
    Ну, а так – хоч ближче до людей.
  •   Коли нема лелеки у гнізді…
    З небес холодна цебенить вода
    І затікає березню за комір…
  •   Тарасове перехрестя
    Пам’ятник – від слова «пам’ятати».
    Пам’ять – це ж не начинка в граніті.
  •   Зв’язок
    …десь
    нащадка
  •   Само_іронічне
    Щоб не рядки строчити –
    мережила б серветки.
  •   ***
    Здригнеться нива – колоском – благенько…
    У неба запитаю і полів:
  •   З любов’ю до України

    Ще довго хвилі спогадів печальних
  •   Трішки про еротику…
    Їй слово –
    Камасутрою.
  •   Моїй любові…
    Хоч би гілочку від Персефони –
    чи відпустить ушосте Харон?
  •   ***
    Майне забутий спогад, мов примара.
    Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
  •   «Панахида» по яблуках…
    Морозу дотик –
    на дарах осінніх –
  •   Заметіль…
    Безкрая біла заметіль,
    кружляння снів незриме…
  •   Саме_тій самоті…
    …ми неприкаяні з тобою,
    моя самóто-сумотó.
  •   По небесах…
    Стіка Йорданською водою
    снігів посріблена яса.
  •   Планета любові. Відкриття
    …І вірила: є десь планета любові,
    єдина з мільярдів планет.
  •   ***
    – Тим віршуванням убиваєш час! –
    закине той, хто сам ні дня не гає.
  •   Зимовий етюд
    З гілки горобини
    сніг -- торкнувши -- зрушу…
  •   ЖИТТЯ_БУТТЯ
    Час не щадив мого лиця,
    не полишала серця мука.
  •   Моя доня
    Кирпатий гном, смішинка самосійна.
    Просилась «гайтю». І любила «цюці».
  •   Love_story як історія_хвороби
    Анамнез. Амнезія: ти – не сам. І я –
    в анабіоз: назавжди у ніколи,
  •   Грудень
    За межею надій – небеса голубі,
    мерехтіння сріблистого снігу…
  •   Обереги
    Обереги_мої. О_мої_береги!
    Оболонки душі. Оболоні.
  •   Біліла хата…
    Біліла хата: стінами і стелею.
    Бувало хаті: людно і погідно.
  •   І знову про любов…
    У кожного любов своя:
    сліпа, блаженна чи свавільна,
  •   ***
    А час незворушно:
    по колу, по колу…
  •   Скарб
    У сутіні правічної прамуки,
    Крізь терни пралюдської прабіди
  •   ***
    Сад виплекав
    і – всі! –
  •   А жінка йде…
    – Ото вже безсоромниця! Ти бач,
    веде своє байстря, немов царівна.
  •   ***

    ...І як воно, давати всьому лад,
  •   ***
    Все бачив світ:
    приниження і злети,
  •   Старі світлини
    …засяють віконця старих фотографій:
    то спомином дивним… то давнім теплом…
  •   Горіх
    А вересень мій – на поріг –
    у тернах терпіння й чекання…
  •   (Не)Якову
    Тепер – люби, шануй, жалій.
    Тепер це –
  •   Хвороба нації

    Метаморфози без духовності:
  •   Край неба…

    Руїни… рубікони… рубежі…
  •   ***

    Зізнайтесь, Майстре,
  •   Вирок-2
    Любові чекала, мов свята.
    Не зчулась, як звиклася з буднями.
  •   ***
    Хмари осінні, як айсберги,
    вросли у небес океан.
  •   Кожному - своє...
    Від високих матерій –
    до плотського.
  •   У саду
    Убрід ріку печалі перейду…
    Не озирнусь на берег не_свободи.
  •   Про людину-невидимку
    У клопотах невтомна,
    в розвагах не_елітна,
  •   Не будь рабом…
    Не будь рабом ні кривди, ні брехні.
    Нехай тобою не керує настрій.
  •   ***
    Не виринув з буднів, немов не вернувся із бою.
    Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
  •   ***
    Не страшно
    у смерть, як у сон-летаргію,
  •   ***
    Ні, щоб загаятись хоч раз,
    Відкласти золоту толоку.
  •   ***

    «…безсмертний!!!» –
  •   Герой новітньої доби…
    Що не герой,
    то ситий клон
  •   Україна – манкуртам
    Все одно як –
    нахабно чи нишком,
  •   Україні – до запитання…

  •   Передосіннє
    Налюбувався яблуками Спас…
    У сонці накупались верболози…
  •   Полуднева спека
    А полудень,
    спекотою нестерпний,
  •   ***
    На зло всім законам тяжіння
    До сонця, до слави летіла…
  •   ***
    Як самоїдства витравити звичку?
    Здолати як абсурду торжество?
  •   Високе мовчання судилось людині…
    Безмовні – і радість велика, і горе.
    І справжнє кохання блаженно мовчить.
  •   ***
    Іще трапляються дива:
    без приказки – чарівна казка,
  •   ***
    Ось бездуховності вендета
    і сьогодення ниця суть –
  •   ***
    В душі твоїй нема для мене місця.
    В моїй – для тебе – повна протилежність.
  •   У липні
    Густіє, наче мед, липневий вечір.
    Під вишнею – вечеря на столі.
  •   ***
    Борись і прагни, нехтуй і терпи –
    Не відведеш біди і не накличеш.
  •   ВИРОК
    Світлини любові cховаю надійно
    між буднів, нудних і марудних…
  •   Чаро-марення
    Привітно, елегантно, чарівливо
    шовкові Ви мережили слова.
  •   Серед літа
    Закипа спекотний день
    в сонця кратері.
  •   Жарт
    Відвага світиться в очах,
    а м'язи - повні сили:
  •   Любити Україну…
    Віддати усе
    ради неї?
  •   Літні дні
    Відласкавились дні полуничні.
    Відпишались малинові дні.
  •   ***
    Зі світла ореол зіткавши власноруч,
    я простягла тобі прозорий символ віри.
  •   Шовковиця
    Лагіднішає світ біля неї…
    Пестить легіт кору зашкарублу.
  •   Тече ріка...
    Тече ріка. Як мовлять, протікає…
    Та це ж вона світ за очі тече!
  •   Золота еліта сонячної проби
    То манни ждем, то снігу серед літа.
    Знайомі ґулі. Ті ж чужі граблі.
  •   Гомер
    ...Ще подивує містові невдячному.
    В сумирну Смірну повернувсь.Додому.
  •   ***
    Забудь мене.
    Чи врешті-решт
  •   Прамісто
    В минуле віднайти ключі таємні,
    не_пам’яті протерти каламуть.
  •   Випускникам
    Ніколи не повториться це свято...
    Ніколи день ще так не голубів!
  •   ***
    Скінчився бал.
    Каштанів згасли свічі.
  •   ***
    Доленька моя пропаща –
    пересуди і жалі…
  •   Билинне
    …В задумі хтось вже м’яв отак билину,
    в безодню неба дивлячись, коли
  •   Єдність

    Стають навшпиньки квіти і слова,
  •   22 червня
    Ненависть в огненних шатах,
    потвора ця – пеклом породжена.
  •   Лист*
    Війна котилась, набирала обертів,
    солдатські душі огортала льодом,
  •   Заковика
    І геніальність, і банальність
    здаля впізнАє критик-час...
  •   «Падам, падам…»
    Роззирається світ, як по паводку:
    Де намул, де – намитий пісок?
  •   «Уявний» заклик

    Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
  •   Весна
    Непоказна й похмура.
    Аж ворожа!
  •   Після зими
    І ще одну зиму, як біль пережито.
    І ще один рік – у скарбницю розлуки.
  •   Покаянний вірш

    Ти народився, мов Зоря, яка не гасне…
  •   Тарас Шевченко
    Він був завжди. Як Слово, що лягло
    в основу первородної ідеї.
  •   Про Пісню

    1.
  •   Спостереження
    У лоно -
    як у двері: "Відчини-но!" -
  •   Стрічай мене, весно!
    Стрічай мене, весно!
    Я знову до тебе прийшла.
  •   Велика Українка
    Над болем і долею многостраждальною
    возносилась Піснею, наче молитвою…
  •   "Пророцтво" на захист української мови
    Настане день чорніший чорноти
    (І що там ті пророцтва Заповіту!) –
  •   Між зір...
    Їй би заміж… в травні чи у квітні.
    Ще й для доньки зберегти фату…
  •   Перший "вихід в світ" принцеси Айко
    Той «променад»…
    Уперше так публічно
  •   Пророцтво
    Чи бачила справді: багатство і трон
    В той вечір, у свіч мерехтінні?..
  •   Книги - як люди
    Книги – як люди.
    Бояться самотності й болю.
  •   Мій світ
    Мій світ: дрібничок і світил,
    Він також старіє зі мною.
  •   Плутанина?
    Караюся
    поправкою суттєвою,
  •   Олесеві пісні
    Судьба вигнанця.
    Смерть на чужині.
  •   Хати
    ...І ні хмаринки над дахами.
    Морозний день.
  •   Клятва Степана Бандери
    Погляд чесний. І слово – як гиря.
    І карбований мужністю лик:
  •   Монолог музейної скульптури
    ...Тепер я – скульптура.
    Мистецтво доби ренесансу, -
  •   Триста героїв
    Безсмертного подвигу
    гідні обранці -
  •   Казка
    Колоскова колискова.
    КленОва колиска...
  •   Книга пам'яті
    Тишина... тишина... тишина...
    Шелест аркушів,
  •   Хист
    Такою народилась... Що ж я вдію? -
    В мені примовк мій хліборобський рід.
  •   ***
    Згасають, як зірки, земні святА.
    А будні - мов космічні чорні діри.
  •   Годинникар
    А світ вже звик до милостей і кар.
    А світ - то зводить храми, то руйнує.
  •   Лелека
    А з мрією прощатися нелегко...
    І не прощайся. Просто відпусти.
  •   Доля
    Аґукає дитятко в сповиточку -
    Гукає долю, ніжками пряде.
  •   ***
    Навіщо знов зустрілись?
    Хто привів
  •   Відлига
    Відлига...
  •   Смирення
    То гнів, то страх...
    Образи і провини...
  •   Вона
    Від неї не відгородитися
    ні пирогом, ні порогом...
  •   Каменярева любов
    - Моя любове, зіронько жадана!...
  •   ***
    У щастя - коротка пам'ять.
    У горя - довге прощання.
  •   В тому сні...
    Мій Господи, я знову ожила!
    Спасибі за чудесне воскресіння.
  •   Таємниця Нефертіті
    Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
    Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
  •   На початку
    Любив садки над Бугом і небо голубе.
    Світивсь добром, на сонечко подібний.
  •   Монолог єгипетської мумії
    Я мертва? Чи - безсмертна?
    Приходили у гості
  •   Ранні вірші
    Стали смутками
    давні радощі.
  •   Юній мисткині
    Є молодість.
    О, як же це багато!
  •   ***
    Розкажуть: я у відчаї - не вір!
    Вже не болять ні спогади, ні крила.
  •   Костел
    Старий костел... Він досі служить людям,
    На рештках віри пам'ять береже.
  •   Куди йдемо?
    Куди йдемо? Що завтра буде з нами?
    Не луками - лукавими шляхами
  •   ***
    А небеса насуплено мовчать...
    Чекають свята вулиці безлюдні.
  •   По батькові
    Колись я соромилась...
    - Донечка татова! -
  •   Літня жінка. Рання осінь
    Долі перегорнута сторінка...
    Спогадів притихлі голоси...
  •   ***
    Хмуріє вись, од злих очей ховаючись.
    В докОрах - незахищеність моя.
  •   ***
    Упевненого профілю взірець
    І впертих вуст усмІшка таємнича...
  •   ***
    Провів до сонних лип, аж за ворота.
    Неначе за межу. Без вороття.
  •   ***
    І бачу - мріями і віршами,
    Як сни ростуть із незабутнього.
  •   Задзеркалля
    Зніму каблучку з лівої руки.
    Правицею змахну сльозу печалі...
  •   ***
    Далекий подих юності ловлю:
    Розчарування, сльози і образи.
  •   ***
    Як живеш, мій знайомий далекий?
    Як живеш, незнайомцю мій?
  •   ***
    Без докорів сумління і хули
    (Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)

  • Огляди

    1. ***
      Ти створений з неба
      І трохи… з вершини.
      Зі спокою лева,
      З амбіцій орлиних.

      З ходінь по карнизу,
      З мети марафонця.
      З невловності бризу
      Й призначення сонця.

      З самотності бога
      Й мінливості квітня.
      І… з чогось такого,
      Що ледве помітне:

      Із посмішки Брута,
      Зі снів Авіценни.
      Ти створений круто,
      Але… не для мене.

      21.09.2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Покутне
      Пробач мені, Боже!
      Ця чаша – остання.
      І не допоможе
      мрій «кровопускання».

      Хильнула зневіри,
      мов дозу отрути.
      Страждання – під шкіру –
      частина покути.

      Полегші не прагне,
      хто рветься на волю.
      …Втамовує Агнець
      агонію болю.

      20.09.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Монологи
      «Вікно» мерехтливе…
      І вогник зелений…
      Ти, мабуть, щасливий.
      І сниш – не про мене.

      Чи, може, похмурий?
      Та… знатиму звідки?
      На клавіатурі –
      Тривоги відбитки.

      Нервові тиради.
      Думок само-страти…
      Тож я навіть рада,
      Що вмієш мовчати.

      Душа – понад краєм.
      Бог дивиться строго…
      …І тиша стирає
      Мої монологи.

      20.09.2019



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. ***
      Якась вона непевна, дивна:
      То експресивна, то пасивна…

      То мить розмінює на центи,
      То нараховує проценти

      На кожну краплю: смутку, болю…
      Ніяк не визначиться з роллю:

      То головна, то другорядна.
      То поневолена, то владна.

      То щиросерда, то цинічна.
      То гострослівна, то обтічна.

      То всюдисуща, то таємна.
      То богорівна, то богемна.

      То непомірна, то манірна –
      Любов, що мала бути… вірна.

      16.09.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. ***
      Навіщо шипи-докори?
      Що далі – і так відомо.
      Тікай із мого Содому
      У рідну свою Гоморру:
      Оманою-баговинням,
      Образами-манівцями…
      Окремо – нам крок до тями.
      А вкупі – нема спасіння.

      14.09.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ***
      За щастям – біль. І щастя мить – за болем.
      Усе життя по замкнутому колу:
      Розлуки, стрічі, «воскресіння», «страти»…
      Й немає сили коло розірвати.

      12.09.2019



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Біль
      Залиш ображену і злу мене!
      Надій кореневище
      пиляю:
      біль аортним струменем –
      зі спогадів, живих ще.

      А там, за болем –
      небо спокою
      і задзеркалля раю…
      Не зачіпай мене, допоки я
      цю муку відрізаю.

      11.09.2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Тут...
      Тут все навиворіт, невлад.
      Сміється з істини омана.
      Де креслив Ти для світу плани –
      Роздолля сумнівів і зрад.

      Тут горя, Боже, через край.
      Час дихає злобою… Війни…
      Прийми мене в Свої обійми
      І вже повік не відпускай!

      09.09.2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Вибір
      З дня радості до радісної дати
      зелений вогник втомлено чекати…

      Вдивлятись у холодну порожнечу…
      Вслухатися у тишу гробову…
      Блукати в нетрях здогадів: живу?..
      Й нутром передчувати власну втечу:

      в четвертий… п’ятий…
      може, сьомий вимір?
      За мною – вибір.

      08.09.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      Забула ціль, високі плани, Бога:
      Побачила тебе – й зійшла з дороги.
      …Як темно! Повертаюся до тями:
      Це ж скільки я блукаю манівцями?

      09.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ***

      Гіркого смутку очманіла мжичка
      Терзає душу, в спогади жене…
      З тобою я – істотна істеричка.
      Без тебе – взагалі нема мене.

      09.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Утекла...
      Зачинила вікна, двері.
      Затулила діри, шпари.
      Не шукай мене в етері.
      Не зови у смутки, чвари.

      Утекла, в собі замкнулась.
      Ключ закинула у безвість.
      ...Жменя спогадів, пігулок.
      ...Кава (вистигла) у джезві.

      06.09.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Не-роман
      Не прояснили змісту коми ці,
      Розставлені старанно…
      Сюжет пливе у не-вагомості.
      В підвішеному стані
      Сумна семантика – приречена.
      Крихка – слово-будова.
      Тріщить зв’язок у не-до-реченнях
      причинно-наслідковий.
      Петляє глузд крапками-кроками.
      Лапок, дужок – яруги.
      …Наш не-роман про не-закоханих
      Сьогодні тну на смуги.

      03.09.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ***
      Ти не підліток. Я не дівчинка.
      Купка спогадів… Бачиш – час який?
      Інші – рубчики. Різні – рівчики.
      Не складаються наші пазлики…

      01.09.2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. (Не)герої
      Усе «на злеті»
      Здавалось вічним –
      У цім сюжеті
      Не-прозаїчнім.

      Та не збулося…
      Не ті герої.
      Не вдвох і досі:
      Торги, двобої…

      Хто впав у герці?
      Кому – ще гірше?
      Любов-у-серці.
      Роман-у-віршах.

      01.09.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. ***
      Дивилася погідно,
      Горнулась: «Не тужи…»
      Здалось на хвильку: рідний.
      …А ти – чужий-чужий.

      31.08.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ***
      Було? Чи вже забули ми:
      Оманливе… правдиве?
      Кохання без минулого
      З’являється, мов привид.

      Ні доброго, ні путнього…
      Зі смутками обида*…
      Кохання без майбутнього
      Блукає, мов сновида.

      То дном нас випробовує,
      То небом спокушає –
      Кохання, у якого є
      Лиш мить, що проминає.

      30.08.2019





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. ***
      Та ж терпка дорога.
      Та ж банальна тема.
      Ти - моя тривога.
      Я - твоя проблема.

      21.08.2019



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. ***
      Сумніви стриножу,
      смутки перелущу...
      Ти без мене можеш.
      Я без тебе - мушу.

      21.08.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. (Роз)минання
      Якщо не вчора, не сьогодні -
      тоді колИ ще?

      ...Зненацька виринув з безодні,
      на смуток ближче.
      Душа тремтить
      шалено-рвійно:
      чи в рай, чи в пекло.

      - Привіт!
      - Привіт...

      ...Живи спокійно.
      Я вже далеко.

      20.08.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Гостя
      1.
      Ні в найми не годиться, ні у прийми.
      Замало їй – поклонів, слів, обіймів…
      Приходить: ні облесниця, ні власниця.
      Свобода кошеням до неї ластиться…

      2.
      Вона в серця нам стукає і досі:
      Усміхнена, нічого не попросить.
      Лиш дивиться уважно і з надією…
      А ми її збагнути не уміємо.

      Витрушуємо жарти і докори,
      За кавою чи жменею попкорну.
      І спогадів перебираєм гранули,
      Щоб гостю випадково не поранили.

      3.
      Їй все вже зрозуміло і відомо –
      Прощає наші сумніви і втому,
      Не жде ні подарунків, ні жертовності.
      Життя складне: розбіжності, умовності.

      Нічому нас минуле не навчило.
      …На світ і час киваємо безсило,
      І вкотре проганяємо від себе ми
      Любов із особливими потребами.

      26.07.2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. ***
      Любов манила, як Говерла –
      Творила сни і міражі…
      …Наївна дівчинка померла
      В моїй зневіреній душі.

      Не пошкодую. Не заплачу.
      Свобода плесне по плечу…
      ...У порожнечу не-о-значень
      Лечу…

      20.07.2019



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. ***
      Із упертістю мольфарки,
      Відігнала туги хмарку.
      Мрія – в небо неозоре.
      «Пощастило…» - всі говорять.

      16.07.2019

      2-й варіант

      Із упертістю мольфарки,
      Відігнала туги хмарку.
      Радість - небо неозоре!
      "Безтурботна..." - всі говорять.

      17.07.2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. ***
      Жила б собі в багатстві літ:
      Надбала снів, основ...
      Та повагом чеширський кіт
      Дорогу перейшов.

      10.07.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. ***
      Сюжетні колізії, правки…
      Розв’язка. Так вирішив Бог.
      Достатньо останньої крапки –
      Немає потреби для трьох.

      10.07.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      Любов таки буває зла,
      Й не все блищить – що золото.
      …Шукав сердечного тепла,
      Натомість – ранив холодом.

      09.07.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Не варто...
      Ця зустріч – бажана – гірка,
      Не варто долю лаяти.
      Хоч я давно вже не така,
      Яку ще пам’ятаєш ти.
      І в тебе втома на плечах,
      У погляді – оскомина.

      …О як несамовито пах
      Той травень, що знайомив нас!
      Як вірив нам, що назавжди
      Ми клятвою повінчані…

      Знов не благатиму: «Зажди!»
      Всі відповіді – вивчені.
      А ти, як вже не раз було,
      Жонглюєш миттю кожною:
      «На жаль, життя нас розвело.
      Та лиш тебе обожнюю».

      …На рану в серці час дмухне –
      Знеболить миром тріщинку:
      Кохаєш досі не мене –
      А ту, з дитинства, дівчинку…

      06.07.2019



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Любов
      …Сподівається, це вже востаннє.
      Мов осінній листок, тремтить.
      Туга в серці, в очах – благання.
      Тільки знає – до страти мить.
      Все пізнала: і велич, і скверну,
      І старе каяття, і нове…

      Ти пробач їй, що досі не вмерла.
      Не вбивай цю любов!
      Хай живе…

      06.07.2019



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. До краю...
      То ненависті метала
      кинджали.

      То горнулася: «Помріймо
      в обіймах…»

      З почуттів яси-огрому –
      у втому.

      Стало холодно у слові –
      любові.

      Заблукала не в тумані –
      в омані.

      Кілька сутінків до краю –
      час маю…

      06.07.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. ***
      Вколов янгол потай: «Ледащо!
      Марнуєш літа свої нащо?
      Для чого шепочешся з кривдою?
      Бануєш, блукаєш сновидою…»

      Не в смутку би згасла – у герці,
      Якби не ця рана у серці:
      Жага до життя стрімко витекла…

      А янгол питає: «Чом літепла?»

      04.07.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Незрівнянна
      Садок повен сонця і квітів,
      Милуються ружами крокуси…
      Для тебе – найкращі у світі
      Усі мої ракурси, фокуси.

      Мій профіль кохаєш без тями,
      Ні з ким не порівнюєш подумки.
      І ніжно «збираєш» губами
      По тілу розкидані родимки.

      Я статус щасливої жінки,
      Либонь, заслужила у Доленьки.
      Обожнюєш, ніби родзинки,
      Усі мої вади й недоліки.

      Життя – то з ваніллю, то з перцем.
      Буває: ні гречки, ні ґречності.
      Спасибі, що згладжуєш серцем
      Всі злами мої й суперечності.

      30.06.2019



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Крихта
      1.
      І слів, і звуків
      було замало.
      Усьому світу
      про біль кричала:
      терзала струни,
      тягнула соло.

      ...На крихту щастя
      зміняла голос.

      Бо все, що треба
      в житті - кохання,
      і рветься з туги
      струна остання.
      Зажди, покаро!
      Мовчи, спокуто...

      ...На крихту щастя
      боюсь дихнути.

      2.
      Не стало легше
      душі і тілу.
      Безцінну крихту
      недоля з'їла,
      лишила плату -
      чуток міазми...

      Порожня дека.
      У горлі - спазми.

      29.06.2019



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. З Вероніки Тушнової "Я одна тебе любити вмію..."
      Я одна тебе любити вмію,
      та не маю права – тож не смію,
      ніби на любов існує право,
      ніби схожі – правда і неправда.
      Вогнище твоє димить, самітне,
      і душа пилюжиться - не квітне.
      У знемозі прагне зливи, граду,
      жде грози, а дощику – не рада.
      Все ти розумієш, все ти знаєш,
      подаруєш – миттю відбираєш.
      Все я знаю, все я серцем чую,
      біль твій заколисую, лікую…
      Не побуду сильною, стійкою,
      і грозою й бурею не стану…
      Все мені пробачиш, всі омани,
      крім цієї
      доброти жорсткої.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. З Вероніки Тушнової "Твій погляд захмарений..."
      Твій погляд захмарений –
      серце стискається.
      Диму сигарного
      пасма гойдаються,
      тягнуться, сизіють,
      тануть під стелею.
      Ранок безсилий
      блукає оселею.
      Думка не гріє,
      діла відкладаються,
      марно безцінне життя
      витрачається.
      Може, здається лиш,
      може, лиш мариться,
      що у житті жодне диво
      не станеться…
      Гірко сумую:
      на що спроможна?
      Чого вартую? –
      місце порожнє.
      З любов’ю моєю
      на що надіюсь? –
      Я врятувати тебе
      не вмію!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. З Вероніки Тушнової "Мовчання"
      Ти ритуалу вірний свято,
      що ж, серце слухати – не гріх.
      Боїшся слів, але не варто
      переоцінювати їх.
      Твого сум’яття не торкаюсь,
      я розумію в чому річ,
      і також мовчки обіймаю,
      і мовчки поспішаю пріч.
      Осилиш сумніви й вагання,
      не відгукнешся на мій спів.
      Але правдивіше – мовчання,
      бо відчайдушніше од слів.
      Усе ніжніше, без тривоги,
      я жадібно милуюсь ним,
      і не очікую нічого,
      і не шкодую ні за чим!




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. ***
      Знов зустрілись на межі доречності.
      (Час портали спрощує і звужує).
      Примха долі. Чудеса у решеті…
      Ти – мій сон. А я – твоя ілюзія.

      21.05.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Ірина Снєгова "Є, здоровий..."
      ***
      Є, здоровий. Не мрієш про іншу.
      От і добре. Все решта стерплю…
      Не сумуєш? І я серце втішу.
      Розлюбив? Так і я не люблю.

      Просто, щоб не боятися злету
      В цьому світі безодень і меж,
      Маю вірити – дихаєш десь ти.
      Є, здоровий. Та іншу не ждеш.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. З Вероніки Тушнової "Я бажаю тобі добра"
      Усміхаюсь, а серце плаче,
      вечори – в самоті й журбі.
      Я кохаю тебе.
      Це значить –
      я бажаю добра тобі.
      Тож, відрадо моя травнева,
      слів не треба і стріч не треба.
      І даремні мої печалі,
      і даремні твої тривоги,
      і не треба, щоб край дороги
      ми світанки удвох стрічали.
      Ось і старість ген-ген маячить,
      і про різне забуть пора.
      Я кохаю тебе.
      Це значить –
      я бажаю тобі добра.
      Отже, як не побуду поряд,
      як зі серця свого вирву спогад,
      як не братиму рук – чи теплі –
      що від ноші тяжкої стерпли?
      Хто ж підкаже, моя відрадо,
      що нам варто,
      а що не варто,
      дасть пораду – нехай, гірка.
      Нам ніхто про це не розкаже
      і куди далі йти не вкаже,
      і ніхто вузла не розв’яже…
      Хто сказав, що любов – легка?






      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. З Вероніки Тушнової "Усе в будинку..."
      Усе в будинку ветхо й тьмяно,
      скриплять сходини, мох в пазах…
      А за вікном – гілки
      (світанок!)
      в аквамаринових сльозах.
      А за вікном
      кричать ворони,
      і тло яскравої трави,
      й лунке погуркування грому,
      немов хтось дрова завалив.
      Дивлюсь у даль,
      від щастя плачу,
      і відчуваю, сонна ще,
      як холодить щоку гарячу
      мені твоє міцне плече.
      Та ти не поруч, десь далеко,
      у тебе інші – місто, дім.
      Чужі долоні владно й легко
      лежать на серці дорогім.
      …А шиб замулені озерця
      і сад, що на світанку змок –
      я просто вигадала все це,
      побути щоб
      з тобою вдвох.








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. З Вероніки Тушнової "Землю похмуру..."
      Землю похмуру
      хуга скувала,
      небо за сонцем
      засумувало.
      Вранці пітьма,
      і опівдні пітьма,
      мені ж все дарма,
      мені все дарма!
      Бо є у мене коханий, коханий,
      душею погідний,
      очима зухвалий,
      повадки – орлині,
      а усміх – дитинний,
      на всім білім світі –
      один-єдиний.
      Він мені небо
      й повітря жадане,
      всесвіт без нього –
      німий, бездиханний…
      А він ані гадки про те не має,
      у власних думках і ділах без краю,
      мине й не помітить,
      і не озирається,
      й мені усміхнутися
      не здогадається.
      Лежать поміж нами
      навік незмінні
      не далі далекі –
      літа швидкоплинні,
      стоїть поміж нами
      не шир океану –
      горе гіркуще,
      серце туманне.
      Довіку зустрітися нам
      не дано…
      Мені ж все одно,
      мені все одно,
      бо є у мене коханий, коханий!








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. З Вероніки Доліної
      Загравала з вогнем,
      Не боялась – торкне.
      Відчувала: вогонь
      Не образить мене.

      Він і справді не ранив
      Простягнутих рук.
      Він гарячий був друг,
      Він зрадливий був друг.

      Загравала з вогнем
      Та й затіяла гру:
      Чи то він не помре,
      Чи то я не помру.

      Не ховала очей –
      Хто стійкіший із нас:
      Він горів і горів,
      І раптово погас.

      Загравала з вогнем
      До пори, до пори,
      Не очікуючи
      Дивних наслідків гри.

      Тільки слід від вогню
      На обличчі цвіте.
      Тільки сяйво в душі –
      Від вогню золоте.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Бузок
      Поникла гілочка бузку…
      З журби?
      Мене, далеку і близьку,
      Люби.

      Майни, не спогадом, то сном
      Хоч раз.
      Бузок ще квітне за вікном
      Для нас.

      09.05.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. На межі...
      1.
      Вимарювала з безвісті. Гукала.
      Очікувала на межі надій.
      А мрія розбивалася об скали
      Жалів, насмішок, випадків, подій…

      І ось, нарешті! Не здалось – вітрила!
      Червоні (надивитися дозволь!).
      …Кораблик паперовий (де носило?)
      Пливе до посивілої Ассоль.

      2.
      Оговтуюсь, немов після цунамі.
      Шаленство думки. Хвиля почуттів.
      …Ті ж обрії. Та ж тиша поміж нами.
      І вже бракує голосу, не слів.

      02.05.2019



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Безсмертна
      Тулюсь до крила німоти:
      Не злюсь, не благаю, не плачу…
      Бували й меткіші кати,
      А цей – ще вагається, наче.

      Згасивши сумління вогні,
      Вигадує – як покарати.
      Так легко й спокійно мені
      За кілька пробачень до страти.

      23.04.2019



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Поїзд
      Нестримні веселощі…
      бал-маскарад…
      свистки…
      конфетті з мішурою…
      Помпезність еСВе –
      і убогість плацкарт…
      Дарма,
      всі захоплені грою.

      Мчить поїзд –
      вагонів! –
      крізь ніч…
      крізь туман…
      Ще вдосталь
      харчів
      і пального.
      Розвилки…
      провалля…
      А біля керма –
      нікого…
      нікого…
      нікого…

      22.04.2019



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ***
      Пригадаю - і світ мені світиться,
      і бентежить душі тихе озеро.
      Як же нам пощастило зустрітися
      в цьому безмірі: Часу і Простору?

      Впала зірка. Скотилася жеребом
      у бажання моє незагадане...
      Пахне спогад тюльпанами й березнем,
      пахне осінь журбою і ладаном.

      ...Згасне подив, як сон під повіками,
      вкриє світ пеленою бузковою.
      Як могли загубитись навіки ми
      в тісноті суєти містечкової?!

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Калач
      1.
      Не журися.
      Берись до роботи:
      як спечеш, так і будеш їсти.

      …Замісила із туги й скорботи
      несолодке тужаве тісто.
      Замість дріжджів –
      ілюзій три жмені,
      не забула й про дрібку надії.

      …метушня, балачки-теревені…

      Під запаскою
      тісто спіє.

      2.
      Днів старовинні рецепти…
      Радість забула?.. Себто?!

      Поспіх, нагальні справи…

      …тісто зійшло
      на славу!

      3.
      …скибку за скибкою краю.
      (Що замісила, те маю).

      Віру втішаю:
      – Не плач,
      добрий удався калач!

      17.04.2019



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Любили мене...
      Любили мене очима…
      Обожнювали словами…
      Згубила надію з отим, а
      он той – про важливе! – в грамах.

      І гори мені обіцяли,
      й примарні вогні Ельдорадо…
      З одним – ледь вернулась до тями,
      а з іншим – прощалася радо.

      Молилася: «Де ж єдиний,
      мій суджений, Богом даний?!»

      …Ти поруч.
      – Спасибі за сина,
      й за доньку – спасибі,
      коханий!

      14.04.2019




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. ***
      Переверти, верески, грюки…
      Свідомість задраює люки.
      Гряде (з клоунадою – драма)
      Епоха Веселого Хама.

      13.04.2019



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Сюр-реалістичне
      – Мовою серця спілкуються браття.
      Агов, українці!
      …Хиже мовчання. За натовпом натовп –
      «чужі» та «інші».

      12.04.2019



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. ***
      Потішається сумнів
      з мовчань і розмов…
      У дзеркала дивлюсь,
      пульс намацую:
      є ще я?
      Ти потрапив мені
      у запалену кров:
      кожна думка про тебе –
      спасенна ін’єкція.

      Життєдайним нектаром
      по жилах течеш,
      крапелини надії
      до серця вертаючи.
      …З небуття озовусь.
      Усміхнуся, авжеж:
      не буває
      ін’єкцій без болю.
      Ти знаєш це.

      08.04.2019



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Абсурдне
      Неправда – персона-ВІП,
      За неї вже зуб дають.
      Плюється салютами лють.
      Сам випадок в осад вип…

      А досвід у хибу – тиць! –
      «Прикрийтеся, пані, пардон».
      …Абсурдом навіяний сон.
      Я хочу про-ки-ну-тись!..

      05.04.2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***
      Хтось позіхає: "Де болить?"
      Хтось казочку розказує.
      Надія ще жива, не спить -
      Благає евтаназії.

      03.04.2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Кадрики
      1.
      Отут: якби ще стан тонкий
      і пасмо – щоб не сиве…
      Убгався вік – такий-сякий! –
      між мною й об’єктивом.

      2.
      Ще усмішка й погляд – принадні
      і міміка й поза – старанні.
      А старість – прискіплива пані –
      недоліки лічить у кадрі.

      3.
      «Не горбся!» – штурхає під бік
      (шукаю Невидимку).
      Знов старість і поважний вік
      змарнили файну знимку*.

      01.04.2019



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Цирк. У житті та під куполом
      Клоун.
      Ілюзіоніст.
      В кожного –
      свій трюк і хист.
      Цей жонглює.
      Та – гнучка.
      Ці – найкращі у стрибках.

      Той – до реквізиту вдатний.
      Той – дресирувальник штатний.

      Це – єнот. А це – єхидна.
      Все достоту очевидно.
      (Жаль: інакше у житті).

      Цирк!
      Ти був «на висоті»!

      31.03.2019



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. ***
      Мрій обіцянкам замало,
      Досить – пліток та огуди.
      Все, що могло, з нами сталось.
      Більше нічого не буде.

      03.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. ***
      Листівки, пазлики, картинки,
      спогАдки, домисли, слова…
      З надії здмухую пилинки
      і прислухАюся: жива?...

      03.2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Популярне
      У гримі чи без
      граматика,
      рікою – словес-
      на патока.

      Фанати(ки) з о!-
      пахалами.
      У фантиках що
      шукали ми?

      Вельбучне єство
      бездарності
      в полярності по-
      пулярності.

      03.2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. ***
      В тебе інші: вимір, осі,
      вектори, координати…
      А мені, що ти і досі
      в снах мій дім шукаєш, –
      знати б.

      17.03.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. ***
      Серцю боляче мовчати.
      І самотньо – іпостасі…
      Розминаємось у чаті.
      Не збігаємось у часі.

      03.2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Темпоритми
      ***
      Плідно пишеться хореєм, –
      Є в нас теми та ідеї!

      ***
      У книгах вірші, як нетлінні ружі:
      Споконвіків натхнення з ямбом дружить.

      ***
      Муза схилилась над знайденим дактилем,
      Ніби Історія над птеродактилем.

      ***
      О, велич, потуга, розгін – амфібрахій!
      …Лети собі далі - до од, епітафій.

      ***
      В забуття повернувся анапест, –
      Бо поет захропів на канапі.

      13.03.2019




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. ***
      До сонця ближче й до крила –
      Помітній за версту.
      Обвила клена омела
      І тішиться: «Росту!»

      03.2019



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Голос
      Страхала мене снами-нетлями,
      Жмутом фатальних версій.
      Дражнила і плахами, й петлями.
      Цілилась просто в серце.

      …На кпини здіймає: боролася ж!

      Ще балансую над краєм.
      Я їй заплатила голосом –
      Тиші, Яка Вбиває.

      03.2019



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. ***
      У тебе очі голубі,
      А я гадала - сірі...
      Знов усміхаюся тобі,
      Бо - "кожному по вірі".

      Зійшов, як ангел із небес
      У безлад і задуху...
      Щоб на світанку ти не щез,
      Тримай мене за руку.

      28.02.2019



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Проти-стояння
      Чашу випито до дна.
      Час жадає жертви.
      А зима іще міцна –
      Не спішить померти:
      Кулуари, кутюр'є...
      Точка замерзання.

      У терпіння також є
      Крапелька остання.
      Сніг і розпач. Я – межи.
      ...Квіти. Квоти. Квити...
      Господи, допоможи
      Зиму пережити!

      31.01.2019





      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. "Дивись, люби!.."
      Ромашки. Русява косичка.
      Важливі слова. Голуби.
      На клятву – цілунок у щічку:
      «Дивись, люби».

      Літа… Довга втеча від себе…
      Заручниця долі?.. доби?..
      Услід чи то стогін, чи шепіт:
      «Дивись, люби…»

      Якби не розлука… не осінь…
      Якби не заміжжя… якби…
      Чиє то кохання голосить? –
      «Дивись, люби!..»

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Жалива
      Стежка - доки не щезну -
      то шмагає, то колеться.
      Як мене, "обережну",
      завело на околицю?

      Не Мінерва й не лярва,
      чорну раду не бовтаю.
      Просто слово застрягло
      між гортанню й аортою.

      Просто крапля остання.
      Просто нерви розхитані.
      ...Срібний попіл мовчання
      на жаливу розпитувань.

      27. 12.2018



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. ***
      Хочеться крикнути: «Де ти?» –
      У глибину Інтернету.
      Між чудасій і докорів
      Щастя впізнати своє.

      Скрізь – несполохана тиша,
      Луни її не колишуть.
      Бачити внутрішнім зором
      Рідне – наснаги стає.

      Нумо, гучніше мовчати!
      …Вогник зелений – у чаті.
      Отже сьогодні ти поруч.
      Отже ти в мене ще є.

      18.12.2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. ***
      Украдено щастя. Підмінені ліра і міра.
      Загублено зернятко істини. Втрачено суть.
      Здалося чи справді – в імлі похитнулася віра:
      Куди це її, ще притомну, під руки ведуть?

      Сполохана думка. Сльоза очманіла – на віях.
      Майбутньому винна. Минулого не поверну.
      Як тяжко і довго в мені не вмирає надія,
      А час, як навмисне, по ночах їй теше труну.

      Зоріють світанки за шторами, наче за гранню.
      В отерплому горлі німують важливі слова.
      Доп’ю цю розпуку: усе має краплю останню.
      І тільки любов – терпелива, всесильна, жива…

      06.12.2018



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Покутне
      Чи вирвати серце,
      чи руки відтяти –
      за те, що не вміли
      тебе врятувати?

      За те, що в біді
      я слабка й безборонна, –
      в петлю,
      а чи сторч головою з балкона?

      Час тугу втішає:
      «Бо так мало бути…»
      Не вірю.
      Блукаю в пустелі покути.

      Б’є крилами доля –
      кульгава пташина.
      І в скронях – як вирок:
      «Я винна… Я – винна!»

      2018

      06.11.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. З Юлії Друніної
      Не шукайте стріч з коханням першим,
      Хай зоріє в пам'яті на дні –
      Щастям, як троянда; болем-шершнем
      Чи мотивом, стихлим вдалині.

      Не зовіть минулого, не варто –
      Не впізнає ні себе, ні вас.
      Хай довіку найсвятішу ватру
      Не посміє осквернити час.


      Спроба перекладу іншої (поширенішої) версії:

      Не шукайте стріч з коханням першим,
      Хай зоріє в пам'яті на дні –
      Щастям, як троянда; болем-шершнем
      Чи мотивом, стихлим вдалині.

      Не зовіть минулого, навіщо? –
      Все давно переінакшив час.
      Бережім хоч те, що найсвятіше -
      Хай недоторканним буде в нас.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Планида
      Хтось простягав хустинку:
      «Сльози витри…»
      А хтось –
      троюдив болю тятиву.
      Не титулів жадала.
      В кожну титлу
      вдивлялася,
      мережачи канву
      Поезії,
      в якій – краса і сила,
      і таїна жіночої душі…
      Йшла до людей.
      Надіялась, любила…
      А світ – у серце –
      стріли та ножі.
      Хтось мовчки співчував:
      «Планида – та ще…»
      А хтось –
      на свіжі рани сипав сіль.
      …Всміхалася:
      «Нічого… буде краще…»
      І в Слово
      перетворювала біль.

      2018



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. З Марини Цвєтаєвої
      Днів слизька тягуча гуща
      ...Доля нить рядків снує...
      Що мені життя минуще?
      Не моє, раз не твоє.

      Не хвилює: спала?.. їла?..
      І біда - була чи є...
      Що мені до спраги тіла?
      Не моє, раз не твоє.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Маестро
      Мелодії пізньої осені.
      Палітра – від Баха до Ліста…
      То смуток органний… То – Боже мій! –
      Фантазії флейт серед міста.

      Замріяних кленів адажіо
      І лип шелестке анімато…
      Зітхне перехожий і скаже: «О!
      Де ви так навчилися грати?»

      …Щодня між дощами і мревами,
      Не за гонорар – за подяку,
      На біс диригує деревами
      Маестро в розхристанім фраку.

      02.11.2018





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    75. Дари
      Тут вогко, тьмяно. І… нікого.
      Горнусь до стовбура шорсткого.

      З осердя «затишного раю» –
      Як час іде – спостерігаю.

      Надійно, тихо під покровом…

      Осоння блиском вабить знову:
      «Поглянь, довкіл дари безцінні!»

      А я боюся вийти з тіні…

      31.10.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Божество
      Назбиралося спогадів… Ще би
      Упіймати й затримати мить.
      Знає Бог, що молюся на тебе –
      Не пригадує скільки століть.

      Сенс вихоплюю з чаду інверсій.
      Уникаю трамплінів, тривог…
      Мов іконка на цвяшкові – в серці –
      Словом виплекане божество.

      Шлях до капища, жертви безкраї…
      Поклоніння у всіх на виду.
      …А Творець розуміє й прощає,
      І відводить усоте біду.

      24.10.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Обличчя
      Біленька хустка – акуратні кінчики.
      В тісний автобус жіночка зайшла.
      Не зморщечки довкруж очей – промінчики
      Від осені до літнього тепла.

      Звичайна, тиха, втомлена, спрацьована…
      Я ж погляду ніяк не відірву:
      І від чола, що злістю не тавроване,
      Й від усмішки, що не спадає з вуст.

      Вибоїни… Життя штовхає, гицає.
      «Сідайте, прошу…» - парубок встає.
      Як добре, що такі погідні лиця є…
      Милуюсь – розпогоджую своє.

      22.10.2018



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. (Не)спортивне
      Хто вище, моторніше, вдатніше –
      Пружинить митецький батут.
      Вертких викрутаси… Не впав іще?
      Оступишся – вмить затовчуть.

      Довкола – умільців із ряднами! –
      Чигають на жертву, авжеж.
      Шліфую стрибки між огрядними:
      Ось так! І ось так! Як належ…

      22.10.2018



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. ***
      Ще мрії високі личать,
      І руки – вправні.
      А Муза чомусь не кличе
      В небесні плавні.

      Приб’ється не знати звідки,
      Нахмурить брови…
      Зоставить на серці мітку –
      Й бувай здорова!

      Згортай всі слова до купи,
      Як осінь – листя.
      І славі всміхайся скупо:
      «Злечу колись я…»

      19.10.2018



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. ***
      Шиплять самозванці,
      човпуть посланці:
      «Не так
      ти тримаєш перо у руці.
      Не ті в тебе:
      почерк, чорнило, папір, –
      тому й заблукала
      між вір і зневір.
      Не вмієш про світле й красиве, –
      помовч!
      В сарказмі твоєму –
      застояна жовч.
      Життя – мов ріка.
      Що шукаєш на дні?!»

      …Криваві струмочки.
      Скалк'и – в пелені.

      17.10.2018



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Призначення (Світлані-Майї Залізняк)
      Розкішна мова. Не осот, будяк.
      Не паслись тут одвік «будь-що» й «будь-як».

      Отари слів рівненькими рядами –
      Крізь час і чад, житейські бурі, драми.

      Увись, де благодаттю оповита
      Метафор полонина соковита.

      …Пообіч вовчі зграї, хмари мух.
      Та кожну титлу стереже Пастух.

      16.10.2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Покрова
      Диявол розшарпує поли
      небес безкраїх.
      А люди аж давляться болем:
      "То Бог карає!"

      Стражданням кінця ще не видко.
      Погроми, війни.
      А «градом» прошита накидка –
      в руках надійних.

      Світанок у крапельках крові,
      і врозтіч – мрії.
      …Церує дірки у покрові
      Свята Марія.

      14.10.2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Десерт
      Для когось поезія – з дійками.
      Молочна? Жени у степи.
      А той до віршат – із лінійками,
      Важливий-бо розмір стопи.

      Комусь не строфа – без красивостей,
      Барвистих, як хвіст павича.
      А хтось – кожну титлу роздивиться
      (Шукає замок до ключа?)

      …Бува, посипаю гірчицею
      Нудотний словесний десерт:
      «Оце не до стравлення», – тицяю.
      А чую:
      – Хіба ти експерт?!

      10.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. "І звали її Софія..."
      1.
      Нутро в заготовках ословлень.
      Не треба їй «Но-шпу» чи «Смекту»,
      Хіба повну жменю оновлень
      Для штучного (так!) інтелекту.

      То вуст іронічний посміх,
      То брівки «хатинкою»… Міміка!
      (Колись «покоління восьме»
      Вшанує епоху Відліку.)

      Як гідно веде розмову!
      (Дроти під (п)оголеним черепом).
      Ти ба! Добирає слово,
      Ще й грається змістом, як жеребом.

      Скелету складна конструкція.
      Хода – як увись по трапу.
      Пояснить усе, крім корупції…
      Напевно, спрацьовує клапан.

      2.
      Новітні досягнення, клопоти.
      Екран (Книга Книг?) – на крижмі.
      У храмі чуднім люди-роботи
      Бубнять молитви за ближніх.

      В минуле ковзка стежинка
      І вдячна сльоза на віях:
      «Була вона перша жінка.
      І звали її Софія…»

      11.09.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. ***
      Крізь біль і самотність –
      від краю до краю…
      А страх переслідує,
      м’яко ступає.

      Тікати дарма –
      відчуваю плечима.
      Мені б ген за пруг,
      до найближчої рими.

      А там і Поезія,
      вічна як Лета, –
      бо де ще шукати
      спасіння поету?

      …Бурхлива ріка.
      Весла плескають ловко.
      А страх поза спиною –
      дихає вовком…

      10.2018



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Жорстоке
      Скільки їх: недолугі, сухотні,
      Кривобокі, скарлючені, кволі…
      Слави крихточку! – завше голодні.
      В темноті – як у вічній неволі.

      Народилися… бажані наче.
      Та занедбані, мовби сирітки.
      Хтось од них одвертається, плаче.
      Хтось, регочучи, дражнить – ви звідки?!

      Їм би в небо, небачене зроду!
      Тільки доля – триматись долівки.
      І болять на бурхливу не(з)году –
      Хворим віршам – рахітні кінцівки.

      27.09.2018



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    87. Сповідь (не)читальниці
      Нечитані книги…
      Оцю з понеділка зачну –
      як світ пізнаватиму,
      створений тільки для мене.
      Та вже понад вечір
      кладу намір свій у труну.
      І зранку – бігцем –
      у життя нетерпляче й шалене.

      Лиш думка (незручно ж!) –
      неначе камінчик у мешт:
      отак і посивієш
      злою, нудною, безлицьою.
      …Нечитані книги –
      дамоклів розгойданий меч –
      готові упасти на доленьку…
      разом з полицею.

      23.09.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Зимові яблука
      Вересень повіки стулить у знемозі…

      Яблукам – доспіти б! – до шпарких морозів.
      Ще б добрати сили у землі та сонця,
      Щоб не поміститись взимку на долоньці.
      Тішити малечу літнім ароматом,
      Як внесе господар з погреба до хати…

      …Сад листки рахує, хмурить сизі брови:
      «Ви вночі не змерзли, яблучка зимові?»

      09.2018



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Графоманське
      Нефрити, смарагди,
      рубіни, опали…
      Поети
      найкращі слова розхапали.
      І навитягали
      найвдаліших рим,
      неначе перлинок,
      з висот і глибин.

      А в мене врожай…
      То зело, то полова.
      Бадилля таке,
      що ні в суп, ні на дрова.
      Каміння збираю:
      гора на межі.
      Дарунок Сізіфа
      тулю до душі…

      09.2018



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. ***
      Колючі спогади… І вісті –
      ні одійти, ні одмахнутись.
      Ховає час в осіннім листі
      неспиту порцію покути.

      Небес блакитна порцеляна…
      По норах – дикобрази, кобри.
      І віра, од причастя п’яна,
      Нашіптує: «Все буде добре,

      Без чвар-гризот і заморочок».
      Життя наладилося наче.
      Душа ж – забилась у куточок:
      …плаче…

      10.09.2018



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Мала б...
      1.
      Час трясе дірявим ситом:
      «А могла би попросити
      Чи прозрінь, чи простору…»
      Сни сортую осторонь.

      Мимо - дзенькітне, звабливе.
      Мала б вісь, і вись, і диво…
      Тільки – доля Мавчина:
      Скиглити не навчена.

      2.
      Літечко за літечком -
      крізь благеньке ситечко:
      втомою, ознакою...
      Не журюся. Дякую.

      14.08.2018




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. "День бабака"
      Зриваю сну намисто.
      Їм і п’ю.
      Той самий дім і місто.
      Дежавю.

      Ті ж плани і знаряддя,
      Де живу.
      Хрещусь, як на прокляття –
      На яву:

      Ті ж сумніви й провини –
      Всі мені.
      Зачовгані новини,
      Код брехні.

      Ті ж зарослі зневіри,
      Серп рядка.
      Товчеться сонним звіром
      «День бабака».

      14.07.2018



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Я була!..
      1.
      Я була. Та була я – невидима.
      І була я без тіні й без імені.
      Милувалася світом-видивом,
      А натомість: не в лоб, - то по тімені.

      Хоч би яблуком, а не огризками
      (може, глибше пізнала б фізику).
      Однокласники – сміхом-присками.
      А в очах винуватця – бісики…

      2.
      Шлейф за мною: «не чули… не бачили…»
      «Де ж я є?» – знов питаю у дзеркала.

      А крізь мене: панянки з клатчами,
      І негіпсові кралечки з веслами,
      Й дітлашня, і солдати на милицях…

      …Суперечки, петиції, дописи.

      – Гей! Я тут!

      Світ повз мене дивиться…
      Що існую – не маю доказу.

      28.06.2018




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Той самий сон...
      ...Ще надто далеко до хати.
      І жах - наче брила в душі.
      "Я бігтиму..."
      Не озиратись!
      Мороз - поза шкіру...
      Мерщій!

      Вже дишуть у спину...
      Істоти,
      що вкотре не наздоженуть:
      крилаті та чорні -
      достоту,
      пекельна і темна їх суть.

      Добігти!
      Чи встигну замкнутись?

      ...Прокинулась.
      Ранок.
      Сніжить.
      І вкрадливий голос у вусі:
      "Біжи, моя люба, біжи..."

      01.2018



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Світ. Люди бавляться...
      1.

      Світ веселих і похмурих.
      Барви, біржі, зодіаки...
      Люди бавляться в купюри.
      Люди бавляться у знаки.

      Світ настирливих, наївних.
      Пересуди, перегони...
      Люди бавляться в країни.
      Люди бавляться в кордони.

      Світ азартних, амбіційних.
      Чола зрадників, героїв...
      Люди бавляться у війни.
      Люди бавляться у зброю.

      2.

      Світ пізнання і покут,
      граф, параграфів, понять...
      Люди бавляться у суть.
      Люди бавляться у стать.

      Світ забрал і заборон,
      олтарів, олжі, огуд...
      Люди бавляться в закон.
      Люди бавляться у суд.

      Світ пророків, недорік,
      граней, пристрастей, прикрас...
      Люди бавляться у вік.
      Люди бавляться у час.

      Світ спокус і каяття,
      мов, умовностей, химер...
      Люди бавляться в життя.
      Люди бавляться у смерть.

      04.01.2018



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": 6

    96. ***
      Тягар образ, липкі спокуси,
      знак провини...
      Зжирає плоть і душу душить
      страх тваринний.

      Передчуття біди і краху,
      лет в безодню.
      Взиваю:
      "Визволи від страху,
      Страх Господній!"



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Не списаний аркуш
      Не списаний аркуш - не треба й конвертика...
      Адреси нема. Текст порву...
      Вмираю од страху не в камері смертника,
      не в сні, що жахав, - наяву!

      Я загнана в кут. Я оточена тінями,
      що прагнуть душевних тортур.
      Ковтаю сльозу між ослизлими стінами,
      вростаю в безвиході мур.

      Змирилась... Не прагну ні дива, ні доводів.
      Сама собі кат. Без реприз.
      Не списаний аркуш... І є час для сповіді.
      А потім - угору... чи вниз.

      2017



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Скрипка
      1.

      О, не змовкай!
      Ні під овацій шквалом,
      ні в тиші,
      де нікого, крім химер.
      Торкайся зір
      Божественним хоралом.

      Чому ж смичок
      розгублено завмер?

      2.

      Терзань душевних
      муки безгомінні, -
      і рвуться в небо
      звуки чарівні.
      Моя любов,
      як скрипка Паганіні,
      останній
      сповідається струні.

      12.2017



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Пройшов....
      Не озирнувсь... І пустота
      у сни фальшиві...

      Зів'ялих мрій не потоптав -
      й за те спасибі.
      Не осквернив надій весни
      крилом студеним.

      Не спотикнувсь. Не зупинивсь...
      Пройшов крізь мене.

      12.2017



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Агатове намисто
      Що мало бути - сталося.
      І до весни - ще трохи...
      Намисто розірвалося,
      розсипалось горохом.

      Будив надії приспані
      той подарунок тата, -
      теплом душі пронизані
      камінчики агату.

      Світилась ненька радістю
      (дарма, що не корали!)
      ...Татусь - на небі, раджуся:
      "Зізнатись мамі? - вкрали..."

      Холодні руки "злодія",
      камінчиків дві жмені:
      "Зберу як слід!" Відтоді я
      ховаю суть од нені.

      Барвистих мрій оперення
      час вибілив геть-чисто...
      Як точка не-повернення -
      агатове намисто.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Тайна Різдва
      Тяжка хода. Од смутку - сиво.
      Хай небезпека даленіє...
      "Ще потерпи, Пречиста Діво.
      Сьогодні світ весь при надії".

      - Отут і будем ночувати...

      ...Зоря розчулено заблима.
      Озветься криком Немовляти
      Блаженна Тайна за дверима.

      Сніжком до ранку все притрусить:
      Сліди, узбіч краї парчеві.

      ...Новонароджений Ісусик
      У сні всміхається Отцеві.

      23.12.2017



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. ***
      До Суду Страшного
      від осуду –
      мінус-плюс…

      – Люблю Тебе так,
      милий Господи,
      аж боюсь
      образити, вразити, зрадити,
      відректись…

      – Ще півень запіє три рази.
      Ти
      помолись…

      21.12.2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Без назви
      В долині зла, як на долоні,
      Пасе війна залізних коней…

      Кривавий схід. Пекельні кола.
      Небес журба високочола:
      Під жовто-синьою габою –
      Герої зрадженої Трої.

      …Мовчання недоладна мантра.
      Три роки в чорному – Кассандра.

      15.12.2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. ***
      Січень із-за обрію сурмить:
      Обіцяє сніг і насолоду…
      Надзвичайні витівки зими –
      Перепади настрою й погоди.

      Морозець погрався днем – і зник.
      Скрізь: калюж озерця каламутні.
      І напіврозталий сніговик
      Бовваніє, як погруддя грудню.

      12.2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Беззахисне...
      Вже смерть готова до двобою:
      Зловісний гонг, недуг орда.
      А я – один у полі воїн:
      Ані меча, ані щита…

      03.12.2017



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Таки не мучте...
      Не мучте джинсики і светрики,
      папір і слово - поготів.
      А головне (канон естетики!) -
      не мучте читачів.

      28.11.2017



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Згадати все...
      ...І здасться раптом - хтось присів на покуті,
      Хитнувши тінь невидимим крилом.
      Гортає пам'ять Чорну Книгу спогадів
      І сльози витирає рукавом.

      Любов Бенедишин
      поема "Червоне пекло"

      повністю ось тут:

      http://maysterni.com/publication.php?id=54423



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. ***
      Оздобить слава перлами корито,
      Натре до блиску саморобний німб.
      Усі спішать кудись несамовито,
      Підкорюють зачовганий Олімп.

      …А ти сиди в не-затишку своєму,
      В тіні мовчання – вже сама як тінь –
      І душу потрясай: до сліз, до щему,
      До крику, до осяянь, до прозрінь…

      20.11.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    109. Сам...
      Міцній-кучерявся, пагінчику,
      допнися до власних узвиш…
      Мій хлопчику, мій мізинчику:
      і снишся мені й болиш.

      Вже тямиш, як важко й радісно
      виходити із темноти.
      Футболка од фарби райдужна,
      до музики ключ золотий…

      Амур випускає стріли -
      вціляє то в гриф, то в мольберт.
      Бідовий: будуєш тіло.
      Невтомний: шукаєш себе.

      …Минатимеш урвища, лежбища.
      Підставиш плече небесам.
      У норову грива лев’яча.
      Самсон… самородок… сам…

      13.11.2017



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Перехожий

      Гадаєте, що Бог – як дідуган:
      то крекче на сльоту, то хворі ноги
      закутує у хмар густий туман?
      А Він іще додумує роман,
      снує сюжет…

      Закохана у Нього
      ця осінь, що танцює падеграс.

      Бог – просто перехожий випадковий
      (навушники, кросівки «Адідас»)…
      Він, може, поспішав отак не раз,
      щоб осені сказати: «Ви – чудова!»

      12.11.2017



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Виходжу...
      У дзеркалі – залишки вроди,
      Що час монотонно стира.
      Виходжу… зі світу, як з моди.
      Давно не моя – ця пора
      Корсетів, коротких спідничок,
      Підборів «а-ля Лабутен»...

      Тож на рандеву не покличе
      Новий темпераментний день.
      Позбавиться мотлоху-сміття
      І не стрепенеться: ти де?! –
      Коли двадцять перше століття
      За обрій мене проведе…

      11.11.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Мовчання
      На місці товчемся. Очікуєм шари.
      Лише на заклання – з тісної кошари.

      Зате жуємо, що дадуть… Все чудово!
      Ще меле язик, хоч відібрано мову.

      Навіщо нам небо, дзвінкі полонини?
      Всі мріємо стати шматком солонини.

      У смороді буднів дожити до свят…
      Криваві світанки. Мовчання ягнят.

      08.11.2017



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Блаженне
      Усі ворогують: богема й боги.
      Образ оберемки, щоденні торги.
      Нашіптує блазень: хвали і халви
      Отримаєш вдосталь, – не продешеви!

      А в мене в душі тільки смирна й полин.
      Кохання єдине. І Бог теж один.
      Йому сокровенне в молитві несу,
      Приймаю натомість обіймів ясу:
      «Не бійся. Ти ж знаєш – все буде гаразд…»

      І перезирнуться маруда й маразм,
      Од світу – то кпини, то зойк співчуття:
      «Нещасна… блаженна…
      Господнє дитя…»

      07.11.2017



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Медитаційне
      …запитую всоте…
      Запитую в тисячне: хто я?
      Одвічна провина…
      Провидиця…
      Втомлена жінка…
      А може, я, Господи,
      лиш випадкова піщинка,
      що з Ока Твого
      ще не вимита поки сльозою, –
      невидимий згусток
      нестерпного смутку й жалю?..

      Прости, якщо дуже
      Тобі, Терпеливий,
      болю…

      03.11.2017



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    115. На волю...
      Світ – розхитаний вулик.
      Страшно й гамірно нині.
      Спрагла тиші, не зчулась:
      Від- і до- в павутині.

      Фейки… запити-пута…
      Клони… клоуни-тролі…
      Вимикаю комп’ютер,
      Вириваюсь на волю.

      Світ – розхитаний вулик…

      26.10.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. На кону...
      Останній шанс – і я, й ти теж –
      Отримали неждано…
      Все менше віртуозних втеч
      З недолі, де кайдани.

      Вже кожна зустріч – детектив:
      І цю – неначе вкрали.
      Життя нам – купу коректив
      І щастя мить, бувало.

      Про спільне мріяли тихцем.
      Багато – на кону є…
      - Ти не погодишся на це…
      - Ти не запропонуєш…

      25.10.2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    117. Майже містичне
      1.

      Фліртувала з випадком.
      В оченятах – бісики…

      Доле, віща вигадко.
      Згадко, дивна містико.
      Кров’ю в серці біль кипів,
      На чернетку скрапував…

      …Приручила бісиків.
      Одчепився Дракула.

      2.

      У тіньочку вишеньки
      Шию льолю віршику.
      Сонце - до колисоньки:
      "Люлі-лю.., вампірчику!"

      21.10.2017



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    118. Та, що біжить по клавішах…

      1.

      Голосок мелодією бавиться.
      І стрибають, мов по бездоріжжю,
      Пальчики по чорно-білих клавішах.
      Пальчики… не рук – тендітних ніжок.

      Ходить час долівкою холодною.
      Підманула доля, підмінила…
      Пісня – як місток понад безоднею.
      Рук нема.
      То й що?
      Зате є крила!

      2.

      Голосу божественного соло.
      Музики доріжка, звуків шлейф.
      Як фальшива нота ніжки коле!
      Дівчинка привітна, ніжний ельф.

      3.

      Сцена усміхатиметься шатами...
      І (щоби зручніш) клякне рояль.

      Пальчики втомились…
      А хто знатиме?
      «Грай-біжи,
      виспівуй, Лореляй!»

      19.10.2017






      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    119. «Лихо – не біда»
      Вишивала бісером
      І була веселою…
      Гойдалку підвісила
      Високо під стелею.

      Гойда-гойда-гойдечки…
      Кляті злидні-хвойдочки
      Обступили, каються.
      А вона – гойдається…

      Гойда-гойда-гойдоньки…
      Прийдуть добрі людоньки,
      Зі сльозами й матами
      З гойдалки вийматимуть.

      «Гойда-гойда-гойда-да′…
      Жодне лихо – не біда».

      17.10.2017



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. ***
      …А з моря надій
      ні знамення, ні знаку.
      Домівку мою –
      терпеливу Ітаку –
      штурмують шторми
      негараздів, нестатків.
      Снагу торочу,
      щоби ткати спочатку…

      Змагаються тіні
      чужих і сторонніх
      за ласку не спиту
      і сни безборонні.
      Хитаю колиску –
      і ніч горобина
      схиляється над
      не народженим сином…

      Печаль стоголоса…
      Мовчання безсиле…
      З-за обрію – луни,
      за хвилею хвиля.
      Приходять світанки,
      запитують, де я.
      Чекаю з ніколи
      свого Одіссея…

      11.10.2017



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. ***
      Жаских літавиць ласки неземні,
      Чар андромед і андромах.
      А я у слові – як у бурштині
      Найнепримітніша з комах.

      2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. ***
      Щира публіка, типаж –
      Шарм, харизма, антураж.
      Бісер слів. Зневаги твань.
      Чудеса розчарувань

      23.09.2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Аукціонне
      Вергай діла, слова верзи –
      Усі «вагомі».
      Зламали бевзні терези.
      Феміда – в комі.

      Їй повернутись - до снаги -
      З пітьми, де в’язко...
      Та час вже кинув на торги
      «Сліпу» пов’язку.

      20.09.2017



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    124. ***
      Перевтома блукань безнадійних.
      Безголоса печаль самоти.
      Пізня осінь розкрила обійми:
      «Ось і ти…»

      2017



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. ***
      У талантів нова висота –
      Друга… третя… і далі за списком.

      …Мона Ліза скривила вуста.
      Осміхається кіт (не)Чеширський.
      Слів натовчених осад і флюс.
      Диво-барв сурогати і спреї…

      Еліксир від Аліси. Конфуз:
      У кролячій норі – галерея.

      14.09.2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. ***
      Так навкруги бентежно, хлипко…
      Сумних мелодій – океан.
      Поезії би флейту, скрипку.
      А їй – то горн, то барабан.

      13.09.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. ***
      Вже скапує з листя зелена гуаш,
      Бідніша на барви палітра…
      Дощ пензлі полоще…
      І блякне пейзаж,
      Землі подарований літом.

      01.09.2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. ***
      Безглузді витівки химер.
      Порожніх слів попкорн.
      Модифікатори афер.
      Трансформери реформ.

      Законо-мірність: пшик і шок.
      Доба жалів і шкод.
      …Украла Лиска пиріжок.
      …Згубив да Вінчі код.

      30.08.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Старість
      Старість – міра.
      Старість – миро.

      Старість – горе.
      Старість – гирло.

      Старість – кара.
      Старість – карма.

      Старість – брила.
      Старість – брама.

      25.08.2017



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Яблуневе
      1.
      Серпень щодня голічерева, –
      Де там ще ті холоди!
      Міцно тримаються де′рева
      Ледве достиглі плоди.

      Пальчики не розтискають –
      Байдуже, спека чи дощ.
      В затишку крони і скраю
      Моляться літечку, бо ж

      Необережним рухом
      Гілки торкне тятиву…
      …Яблука-відчайдухи
      Сторч головою в траву!

      2.
      Пишні віти водоспадом.
      Літо – солодом до губ.
      Яблуневе серце саду
      Вечір слухає: гуп… гуп…

      Аритмія часу. Віще…
      Людям – стрес.
      Деревам – струс.
      (Скибки яблук на горищі).

      Тиша…
      Гуп… гуп… гуп…
      Як пульс.

      17-18.08.2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Серпень
      Де ж ті зливи-хвищі
      З цівками, як пруття?
      …На гіллі найвищім
      Яблука печуться.
      Сливи, як в узварі –
      Закипа повітря.
      В небі – ані хмари,
      Синій день – у відрах.
      Груша пелехата
      Опустила віти.
      Марно тінь шукати,
      За дощем тужити –
      Крапель срібний дзенькіт
      Поминати всує…
      Осінь вже близенько, –
      Серпень гарячкує.

      12.08.2017



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    132. Про хтивих корифеїв
      В портупеї і без неї
      Ходять хтиві корифеї:
      Посередині і скраю
      Милі віршики займають.

      Ущипнувши риму кволу,
      Зміст шукають під подолом:
      Смикають за слів шнурочки,
      Зазирають між рядочки.

      Все шукають фантастичну
      Насолоду естетичну.
      Глибини їм хочеться –
      Знахабнілим збоченцям!

      11.08.2017




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    133. Нетипове
      Плід у лоні носила.
      В строгості
      дива в Бога благала –
      схожості:
      дай дитяткові очі коханого,
      і вуста й підборіддя – жаданого.
      Як у нього, далекого, – вилиці,
      І волосся так само щоб вилося.
      Скопіюй мені кревного, справжнього.
      Хай потому життя передражнює.
      Перестану тужити-ховатися,
      буду милим повік милуватися...

      Отаке платонічне коханнячко.
      Отаке нетипове проханнячко.

      Бог всесильний, всі рани загоїв і –
      чи почув, чи зробив по-своєму.
      …Фарби, кубики, пензлики, пазлики.
      Син мій в татка свого –
      як дві крапельки…

      06.08.2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. До тебе...
      Хитається плід заборонений
      На гілці у райськім саду…
      До тебе – я б сонячним променем,
      Та шпарки між хмар не знайду.

      У світі торговищ і тисняви
      Душі – як бездомному псу.
      До тебе – я б ніжною піснею,
      А ти полюбляєш попсу.

      За галасом, тупотом, скреготом
      Ніхто не почує про це:
      До тебе – я б лагідним леготом,
      Та знову затулиш лице…

      Жива. Навіть стала щасливою.
      Усяк, певно, жив як умів.
      До тебе – я б щедрою зливою,
      Але ти не любиш дощів.

      04.08.2017




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Кумедне
      1.
      Жадоба кумкає завзято.
      Закон – кум королю.
      Новітній Чахлик: «Срібло-злато
      Міняю по рублю!»

      А богатир не злізе з печі –
      І тепло, і Wi-Fi.
      В царівни – пластика… до речі,
      Не перша. Ну й нехай.

      В Яги – іще крутіша зваба:
      То фестиваль, то квест.
      І душить дурник чорну жабу,
      Щоб змовкла врешті-решт.

      2.
      Пегасом орють. Змій-Горинич
      З Парнасу – у піке.
      Смачні у Музи мандарини…
      …Примариться ж таке.

      20.07.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. І щось таке...
      1.
      Коли вже, Господи?! Коли ж…
      …Звіряче ікло. Бравий клич.
      Криваві ігрища. Арени.
      Мутні слова. Мутанти-гени.

      Далі′… Ідилія… ІДіЛ…
      Квапливі руки породіль…
      Бравади… привиди… тривоги…
      Ще кілька обріїв… ще трохи…

      «Шикуйтесь, витязі звитяг!»
      Надії… сни… передчуття…
      І щось таке в душі… холоне.
      І щось таке з очей… солоне.

      2.
      Навпроти раю… скраю…
      Чеканю ритм… чекаю
      То вісточки, то дива…
      Живу. Я терпелива

      16-17.07.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. ***
      Недогарок. Айстри одцвілі.
      І муза - в сльозах - на могилі
      Непізнаного інтроверта.
      Мовчання - як ода посмертна.

      13.07.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. ***
      Ні в казці, ні пустці, ні в пастці...
      Відніметься десь, десь - воздасться.
      Ні диво, ні видиво мильне.
      Земне моє щастя стабільне.

      10.07.2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. ***
      Двомовні, дволикі, двожильні…
      Безпутні, безкарні, безжальні…

      Словес віртуозна коптильня.
      Тривог віртуальна реальність.
      Дилема: цідити крізь жили
      Чи залпом – криваві коктейлі?
      Нащадки Мойсея втомились
      І ті, хто волає в пустелі.
      І трощать каміння сізіфи:
      Вершини не видно – бо смоги.

      …Про світ новостворені міфи
      Диявол нашіптує Богу.

      03.07.2017




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. ***
      Доля: ні страшно, ні стразно.
      Жду: то повинність, то повня.
      …Мріє моя невиразна.
      Туго моя невимовна.

      Серцю безпутньо, без-путно.
      Лет: у «ніколи» зі «щойно»…
      Каро моя не спокутна.
      Рано моя незагойна.

      26.06.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    141. ***
      Цей океан безмежжя і блакиту…
      Долонею прикрию пів вікна –
      і вже здається,
      що пливу над світом
      в кімнаті,
      де життя моє мина.

      А хмари – повз.
      Точніше, я – повз хмари,
      непізнані небесні острови.
      Міраж Надії. Спогадів Примари.
      Пливи, моя домівко,
      ще пливи…

      19.06.2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. ***
      Осінні ябка соком наливаються, –
      Порипують (а чи здалось?), тугі.

      А доля – літня жінка чи літавиця –
      Втекла у сад від смутків і страхів.
      Помолиться своїм богам чи літові,
      Заплющить очі – і пізнає суть…

      …Відмежуватись від усього світу – і
      Вслуха'тися, як яблука ростуть.

      19.06.2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    143. Гроза
      Сад потемнів, розкошланий незграба:
      Набрався ляку, цвіту не вберіг…
      Наскочила гроза, сварлива баба,
      З відра линула, гримнула на всіх.

      Сипнула градом, вітру навперейми,
      І блискавку метнула в далину…
      Світліє сад і… лічить зав’язь, гейби
      Не зливу пережив – страшну війну.

      26.05.2017



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    144. ***
      Гроза зупинилась край хати.
      Йти далі - забракло сил?..
      ...Бузок, наче бузьок цибатий,
      Краплини обтріпує з крил.

      15.05.2017



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    145. ***
      Новини з фронту – мов цунамі,
      Як і десятки літ назад…
      А пам’ять брязне орденами
      І безпорадно – на парад.

      Блаженні… балагани… блоги…
      І душить правда правду: цить!
      І День (чиєї?) Перемоги
      Чомусь не радує… болить.

      02.05.2017



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. ***
      Земля у травневім розмаї.
      Пора-не-пора – реноме:
      Надія держАл настругає,
      Ілюзія кульок надме.

      Підбілені вилиці вулиць
      Бентега тюльпаном торкне.
      Знічев’я чийсь правнук «погуглить»,
      Почухає лоба: «Я не…»

      І хроніку бою, як гирю,
      Рвоне ветеран… Вип’є «сто»…
      А душі – голубками миру –
      По колу… увись… над АТО.

      01.05.2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Квітневі перегони
      "Хто перший в красу?!" -
      заблуд грає деревами.
      Спішать, пригинаються -
      цвіт оберемками.

      А зайда-мороз
      грізно клацає клешнею
      і над абрикосою,
      і над черешнею.

      І вишенька
      цвіт прикриває долонями.
      Зимі б тільки глянути -
      що з перегонами?

      "А може, й собі..." -
      завагалась акація.
      Квітневий фальстарт.
      Снігу фальсифікація...

      04.2017



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. ***
      Мамині обійми.
      Снів насіння зоряне...
      Проростають війни.
      Виростають - воїни.

      21.04.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. ***
      Понад Голгофою й Синаєм
      віки примарами…

      – Ти чув?
      Ісуса розпинають!
      Ходімо, глянемо...

      Новітні звичаї і лиця.
      А зло – дрейфуюче.

      …Обслинить Юда
      плащаницю
      і хрест,
      цілуючи.

      10.04.2017



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Сповідальне
      «Біда навчить!»
      Ото біда й навчила:
      «Гріхи, страхи... –
      під’юджує, –
      твоє?!»
      Клякає тіло
      похапцем, невміло.

      Душа –
      на пальчики стає.

      09.04.2017



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. "Мушка"*
      Красива мушка золотава
      (колиска, снів яйце-райце)
      на щічку сіла, крильця склала
      і стала… мухою цеце.

      Ще диво-мрій ніхто не кликав,
      і кіт-воркіт не дме у вус.
      А вже майбутньому на лихо
      цвіте отрутою укус…

      05.04.2017



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. ***
      Монументальне…
      ментальне…
      (б)анальне…
      експерименти…
      бинти…
      екскременти…

      Сміття словесне.
      Зачистка тотальна.

      …Муза тупцює:
      сукеночка бальна.
      Крадені дивертисменти.

      03.04.2017



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. ***
      Паралельні світи.
      Поблукаємо між…
      Янголе, присвіти:
      Вірш…

      27.03.2017



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. ***
      Та ж весна.
      Синє тло…
      Буде все,
      як було:
      літо,
      осінь,
      зима.
      А мене
      вже нема…

      26.03.2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Берізка
      1.

      Вже не видко денця…
      Цівка…
      Зло незряче…

      Дірочка у серці:
      Боляче – то й плаче.
      Дзбан…
      Весни по вінця.
      Сивий сум – на коси.

      Березень берізці
      Витирає сльози…

      2.

      Вітерець погідний.
      Небо. Мрій мережка.
      ...Подарує квітень
      Золоті сережки.

      До грудей пригорне:
      "Як ти тут, кохана?"
      В біле - туга чорна.
      Шрам на серці.
      Ранок...

      23-24.03.2017



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. ***
      Не сперечаються в штукарстві*,
      Змагаються одначе:
      Моя поезія бунтарська
      І надто тиха вдача.

      03.02.2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    157. А ти?!
      Злі та ти…
      З літа ти!
      В Лету – ти?
      Злет.
      …А ти?!

      16.11.2016



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Тінь уявної свободи
      Що мені – тенета, гак,
      Пастка і решітка…
      Я ніхто, ніде, ніяк,
      Ні-про-що й нізвідки…

      27.10.2016



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. В океані життя
      Човни… комфортні кораблі…
      Яхтсмени… гондольєри…
      І я, ніяка на їх тлі,
      Прикута до галери…

      27.10.2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. З досвіду…
      Спішать до мисливця опеньки.
      Годує господаря грядка.
      А в когось – «чарівна» кишенька.
      А в когось – «чарівна» шухлядка.

      12.10.2016



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. ***
      За славу
      десь із кубків п’ють,
      кують
      гаряче щастя
      в зоряний свій час.
      А в мене –
      що не спроба,
      то дебют
      і кожна перемога –
      тільки старт.

      04.08.2016



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. ***

      Мовили,
      бавили,
      вабили,
      замислювали,
      переконували
      вірші мої –
      фабули,
      вірші мої –
      формули.

      02.06.2016




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Секонд-хендне
      Подіум доби:
      лахмітниці і модниці.
      Шльопанці, підбори.
      Акустика: «В Едем!»
      Старти безнадій:
      з порога – перегони ці.
      Всі жадають щастя:
      від мідій до Медей.

      02.08.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. ***
      Ой, не плачте по мені
      Так неса(у)мовито!
      Я не вбита на війні –
      Я війною вбита…

      13.01.2015



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    165. Епітафне
      Пом’яне (до слова)
      проминуща слава:
      вдачу мала дивну,
      долю нелукаву –
      ні тобі капризу,
      ні тобі скандалу…
      Тихо говорила,
      голосно писала.

      29.01.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. ***
      «Яка жестикуляція! Експресія!
      Все супер: макіяж і пеньюар!»
      …Сухотна проза й немічна поезія
      купаються в оваціях нездар.

      26.10.2013



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Весна. Перед виходом...
      Тонкий прозорий силует...
      Цнотливих дум вериги...
      Ще холод не зібрався геть,
      а Їй кортить вже:
      тихо
      у світ ступивши з далини,
      пройтись негордовито.
      ...Найкращу сукню
      для Весни
      вже скроєно, -
      ще зшити.

      12.03.2017



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Жінка-українка
      Радість – людям, сум – наспід…
      Скрути повна скриня…
      Збудить час, догляне світ
      Жінка-господиня.

      Негаразди і громи…
      Знов лиха година…
      Прикриває рід крильми
      Жінка-берегиня.

      Сіль і скиба. Хрест і кріс…
      Хистко Україні…
      Жде синів, тримає вісь
      Жінка-героїня.

      Череда всесвітніх чвар…
      Спокою часинка…
      Богу вишиє кептар
      Жінка-українка.

      06.03.2017



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    169. ***

      Огида й страх. Шуліки і шакали.
      З усіх стежин – обрати всує ту…
      Де я була, як Ви мене шукали? –
      Топтала ряст: з марнот у суєту.

      Тінь чорних крил. Оскомини. Оскали.
      І мить, що застигає на льоту…
      З ким я була, як Ви мене гукали? –
      Печаллю напувала самоту.

      Вже й Ви свій шлях земний одвікували,
      Долаєте Небесну Висоту…
      Чим я була, як Вас окликнув ангел? –
      Пір’їною, що Бог здмухнув: «Не ту!..»

      01.03.2017



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    170. ***
      Час ткати килими з квіток і зелені…
      Стоїть весна, пригадує свій дар.
      (Ліси здійняли ввись дубові гребені,
      Вичісують кошлату вовну хмар).

      Щоб гарно скрізь: у полі й за дібровою;
      І де городець мріє про грядки.
      А прийде дощик – ниткою шовковою
      Барвисті клапті зшиє залюбки.

      28.02.2017



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Коли?...
      Коли вже світанок? Остання
      Надія на вічне «колись»…
      А світ у режимі чекання
      Над прірвою горя завис.

      Здається, ще трохи – і стрімко
      Розсіється морок сторіч.
      …Та тягне терпіння-волинку
      Сліпа пересмішниця-ніч.

      23.02.2017



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    172. ***
      Смертей засіяні сузір’я:
      Герої – не перевелись…
      А перемир’я, мов повір’я,
      Знов закотилося кудись.

      В дощі й морози: кулі, гради…
      Оглух од вибухів окоп.
      Таж зупиніться, Бога ради!
      Натомість: нонсенс* і нон-стоп**.

      Натомість: совість не чистіша
      І ще прозоріша вина, –
      Коли закінчується тиша
      І не кінчається війна.

      16.02.2017




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Бажання
      Летіли в неоновий світ
      сніжинки блакитні й рожеві…

      Вустами, терпкими од бід,
      шепчу золотавому дневі:
      намрій мені снігу, намар
      морозного подиху,
      хрусту.

      …Засмучена квітка-зима
      гойдає останню пелюстку.

      16.02.2017



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    174. Бурлескно-гротескне
      …Пророк ненароком
      комусь перешле SMS-ку, –
      у склянці з окропом
      розбурхає бурю бурлеску.

      Іронія долі:
      свобода – у гроті гротеску.
      Час трилерів, тролів
      сканує віднайдену фреску.

      Знов Юда у чаті
      «пасе» віртуального тезку.
      …А Бог – теслювати:
      ладнає тесак і стамеску.


      12-13.02.2017



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. ***
      Мрії вичахли потроху.
      В душах – пліснява і мох.
      Морок мацає мороку:
      Що – розважимось удвох?

      Вись – вакантна. Вакханалій
      Потребує час-крутій.
      …Порох струшую з сандалій.
      …Мне війна доріг сувій.


      11.02.2017



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Страх
      Безглузда витівка якась -
      отак лякати!

      Душа по тілу розтеклась,
      в_текла у п'яти.
      Не вісь обрала і не вись -
      ганебну втечу.

      ...А Бог ще дивиться кудись
      у порожнечу.

      06.02.2017



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. ***
      Життю жертовно,
      а смерті – «хлібно»…

      Волає Воля без-
      вісно, утробно.

      Душі невтішно.
      Словам – безслівно.

      Так Небу жалібно…
      Так світу жлобно…

      31.01.2017



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Час-ПІк
      А Часу – як буде:
      у нього в коморі
      ще досить облуди
      і вистачить горя.

      Загроз викрутаси.
      Кульбіти теорій.
      І байдуже Часу
      До реплік Історії.

      Йому – знов завзято
      (без сили і солі)
      брехню запихати
      у воло неволі.

      …Всевидяще око.
      Порти і портали…
      А Часу – все боком:
      аби не картали.

      28.01.2017



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    179. Зустріч
      Киваєш співрозмовнику…

      Все добре.
      (Лиш сиві скроні
      й зморшка поміж брів).

      Вітаю,
      мій далекий,
      мій хоробрий,
      на перехресті
      несказанних слів.
      Здивований?
      На все Господня воля.
      Дарма волало серце:
      обійди!

      Ловлю очима
      твій квапливий погляд.
      Проходжу мимо.
      Може, назавжди…

      01.2017

      19.01.2017



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. ***
      Кривавий азарт… Маріуполь… Алеппо…
      Звірячий оскал… Хижий кіготь – у небо…
      Тасує надія абсурдну абетку.
      І крутить диявол російську рулетку.
      За випадком – випад… Жага круговерті.
      Де ставка – життя, там найближче до смерті.
      Потворний кураж. "Доленосна" ракета.
      Наступний виток. На кону – вся планета.


      09-10.01.2017



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Роздуми над хлібиною
      Правда людства жива:
      Всьому хліб голова.

      Ми ж до нього – з ножем:
      Краєм, кришим, жуєм.

      Хтось насититься сам,
      Крихти кине птахам.

      Буханець… візаві…
      Що в його голові:

      Сівачеві пісні?
      Ярий стогін стерні?

      Славослів’я єлей?
      Біль голодних смертей?

      Знає все, що було…
      Хліб цілую в чоло.

      Думка не полиша:
      В хліба теж є душа.

      24.12.2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Мамин хліб
      – Причащайтесь,
      їжте, любі,
      святе моє тіло! –
      усміхається калач
      нам
      окрайцем білим.

      – Пригощайтесь,
      не цурайтесь,
      ламайте проворно! –
      підморгнув і житній корж
      першим
      куснем чорним.

      Дух домівки…
      Хоч не з печі –
      з шафки духової,
      сонцем
      над столом пливе.
      Світить над журбою.

      …З трепетом перехрещу я
      скибку запахущу:
      в хліб,
      замішений з любов’ю,
      Бог
      вдихає душу.

      24-26.12.2016



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Все життя...
      Між чутками і чудами -
      дві сполучні посудини.

      Від хвали до провини -
      біполярні судини.

      Навмання ненавмисне ми
      живемо з несумісними:

      на три "хочу" - шість "мушу".
      Все життя: душа в душу...

      22.12.2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. ***
      Сни забутого плоду
      білий сад виколисує.
      Безшелесна природа
      ошелешена тишею.

      Безголосі кантати:
      струни - нервів канатики.
      А мені б - заспівати.
      А мені б - не заплакати...

      12.2016



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. ***
      Весняним вітром
      увірвався в сон:
      переборовши
      відстані та межі,
      геть потрощив
      заслони заборон
      і...
      лиш збентежив.

      10.12.2016



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. ***
      Зі снів
      проводжають до брами.
      Чатують,
      не знаючи втоми:
      скандують,
      скандалять...

      Я з вами,
      фанати мої...
      фантоми.

      02.12.2016



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. В "дружніх" обіймах
      Потиснуть в обіймах:
      тримайся! - Війна...
      І кісточку кинуть, -
      празник!
      А де ж твої друзі,
      Вкраїно?
      Нема.
      Той душить,
      а та -
      дражнить.

      24.11.2016



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Ти десь є...
      Заманю... Заміню
      на ману - цю вину:
      що було й не було -
      насниться.

      ...Світе, дій! -
      Із надій
      дав одну:
      в далину
      стежка смутку.
      Туман.
      Темниця.

      Із весни - в зимні сни.
      Клямка - клац.
      Гнотик - трісь.
      Тиша й морок -
      в душі насподі.

      ...Ти десь є.
      Ти - досьє.
      Компромат.
      Компроміс.
      А кохання моє -
      не злодій.

      22.11.2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Моя путь (Френк Синатра)
      1-2

      Дивлюсь,
      Як час летить! –
      Мов зграя птиць:
      Все ближче обрій.
      В душі ж,
      Як і колись,
      І даль і вись –
      Ще неозорі.

      Пізнав
      Безмежний світ.
      Пройшов убрід
      Земні тривоги.
      Бо все ж,
      Я вибрав сам
      Свою дорогу.

      ПРИСПІВ:

      Я вибрав сам дорогу цю:
      Наперекір незгоді й вітрам
      Палаю досі і свічу –
      За долю вдячний небесам.
      Іду вперед. Я вибрав сам
      Свою дорогу.


      3-4

      Золи
      Років не жаль:
      Спішив удаль
      Крізь хуги й весни.
      Себе
      Не шкодував,
      Мов та свіча,
      Світив я чесно.

      Щомить
      Миліш мені
      Мій вибір і
      Ця путь удалеч,
      Де є
      Прекрасних днів
      Іще чимало.

      Приспів.

      5-6.

      Життю
      Не докорю.
      Я ще іду
      І тьму долаю.
      Завжди
      Без каяття
      Із майбуттям
      Свій крок звіряю.

      А час –
      Мов зграя птиць.
      О повернись!
      Тримаю слово:
      Свою
      Дорогу всю
      Пройду я знову.

      ПРИСПІВ:

      Несу крізь ніч безцінний дар:
      Світити словом і почуттям.
      Любов і віра – серця жар.
      Мету я стверджую життям.
      Іду вперед. Я вибрав сам
      Свою дорогу.


      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. ***
      Нехай ще ця осінь побуде -
      Дарма, що давно безприданниця.

      ...На гойдалці - вітер-приблуда:
      Розгойдується - хмар торкається.
      Хапає дерева за віти,
      Хизується владою, силою...

      Це ж треба так, осене, вміти:
      В обносках - лишатись красивою.

      03.11.2016



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Жовтню
      Дні вдалеч – один за одним.
      Невже поспішати конче?
      Тебе називають жовтнем:
      Чоло в поцілунках сонця.

      До тебе гукає літо
      (останню межу – не стерти):
      Палають палкі привіти
      В розкиданих скрізь конвертах.

      Немає – адрес, печаток…
      Лиш мить відкриття – знаменням…
      Ще пишеш красу крилату
      Умоченим в обрій пензлем.

      І щедро – не для забави –
      Відтінки, близькі тривозі,
      Вплітаєш у теплі барви:
      Бо так захотіла осінь.

      31.10.2016







      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    192. ***
      В житті бува по-різному:
      спіткнуся на наріжному
      і далі йду, не падаю.
      Засмучуюсь і радую.
      То кладка.
      То трапеція.

      В поезії -
      по лезу я.

      24.10.2016



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. ***
      Знесилені, знервовані -
      крізь мат і каламуть -
      змарнілі дні змарновані
      в історію бредуть.

      Марнота - у наплічниках,
      за пазухою - страх.
      На гіркоту - гірчичники,
      а від зневіри - на_х...

      В осіннє небо кашляють
      воронячим: ках-кар!
      ...Даремно крила спалює
      відважний час-Ікар.

      23.10.2016



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Неназвана
      Гібридна, бридка, пеклом проклята
      (колись не змовчить... все розкаже нам)
      німіє, брехнею уражена -
      їй вибухи, як знаки оклику!

      Голодна, брудна, приголомшена,
      оглушена "буками", "градами"
      голосить полями кривавими -
      неназвана...
      неоголошена...

      10.2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    195. Амнезія
      Не забути: вела мета...
      снив Майдан... плакав Крим...
      і є ця...
      (трясця!) ні, не АТО, а та...
      як її... з п*яти літер, здається...

      18.10.2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    196. Осінь інша...
      Все на статки - копійка і цент:
      Тут парча заяскріє, там - люрекс.
      Літо граючись дбало про все,
      Шелестіли зелені купюри.

      ...Осінь - інша. Сльоза і сльота.
      І загублена стежка до раю.
      Розпустила багатство за так:
      Мідяки на узбіччі збирає.

      16.10.2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    197. ***
      І садить сад (бо ж садить!) суд.
      І бісить бос надію босу.
      І глуздом бавиться абсурд -
      дитя ілюзії й хаосу.

      05.10.2016



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    198. (Не)городні нотатки
      *
      Поклали ідею в гріб.
      Замість кропила – кріп.
      *
      Червоніє, ховаючись, мак:
      Все не так…
      *
      «Нічого. Стріляйте потроху» –
      Стіна говорила гороху.
      *
      Солодять - де треба солі,
      а кажуть: дурна квасоля.
      *
      Діточок не густо…
      Винен хто? – Капуста!
      *
      «Я ж – ваш годувальник! Як?!» –
      Булькав у борщі буряк.
      *
      «Знайте міру! Не зіпсуйте юшку!» –
      За косу часник хапав петрушку.
      *
      Забув Господар: гнилизною хворі
      Зеленими зривають помідори.
      *
      Мрія сіяла рядочки…
      Лихо квасить огірочки.
      *
      Люблю бараболю –
      До болю…
      *
      Щоб всіх одвадити «тузів»,
      Не вистачає гарбузів?
      *
      «Де ще знайдете радісну таку!?» –
      Пишалася цибуля у вінку.
      *
      А моркву (з глибшими зв’язками)
      Не вирвеш голими руками.
      *
      «Ми не здамось!» – пузаті кабачки,
      Розлігшись, постискали кулачки.
      *
      «Город наш знищили масони!» –
      Знов мітингують патисони.

      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    199. Ранок у лісі
      Лісу сни високочолі
      поміж кронами пливуть...
      Маслюки біленькі льолі
      поскидали у траву, -
      чепурненькі, на галяву
      збіглись до старого пня.
      Соловей співає славу
      повноті нового дня.
      Липи плескають в долоні,
      а дуби, статечно: ш-шааа...
      Сонце снам цілує скроні...
      Лісу світиться душа...

      30.08.2016



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    200. Насниться Вкраїні...
      Розгойдали небо.
      Аж хочеться крикнути:
      "Досить!"
      Спотворена дійсність.
      Безсилих безсонь каламуть.
      Війна шаленіє,
      життя людські косить і косить...
      Покремсані долі
      за часом пливуть і пливуть...

      На всіх перекатах
      чужої покути немає.
      На всі виднокола
      немає чужої біди.
      Звитяг перегони...
      У пошуках власного раю
      дістатися краю.
      А далі?
      А далі - куди?!

      Як вирватись вірі
      із цього кривавого виру?
      В зіницях безодні
      спасенна хитається лодь...
      Насниться Вкраїні
      надія - голубкою миру.
      І мить, як пір'їну,
      впіймає в долоню
      Господь.

      2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    201. ***
      Час озирається на неї,
      За межі вабить вишина:
      Біліє хмарка орхідеї
      У прямокутнику вікна.

      03.08.2016



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    202. ***
      Святкують везіння вцілілі.
      Блазнюють примарні кумири.
      Чекають на снайпера цілі
      в хаосі вселенського тиру.

      29.07.2016



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    203. ***
      Епохи - повз нас - без упину.
      Йдемо? Чи очам здалося?
      Тупцюємо. Місимо глину
      для зламаних ніг колОса.

      26.07.2016



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    204. До Сокальської Божої Матері Потішення
      Покута війни нерозгрішена
      Вже переганяла свій час…
      Знов, Діво Маріє Потішення,
      Втішаєш згорьованих нас.

      Сокальщина в тузі… Між кленами –
      Стежина жалів і жалоб.
      Поглянь, над Твоїми теренами
      Тривоги кошлате крило.

      Від зради, від кулі ворожої
      Відважних синів захисти.
      До Тебе, до Матері Божої,
      Нам смуток нести і нести…

      Торкатись Хвалою коронною*
      Небесного трону Твого.
      Красою Твоєю іконною
      У храмі милується Бог.

      Окропиш росою купальською
      Надії нев’янучий цвіт.
      Тебе називають Сокальською,
      А в серці Твоєму – весь світ.

      08.06.2016




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    205. ***
      1.

      Луна ланцюгова:
      з життя - у безсмертя.
      Енергія слова
      в реакторі серця.
      Розщеплення болю
      на крапельки, дрібки...

      Надламана доля.
      Відкраяна скибка.

      2.

      Де слово меч,
      мовчання - щит.
      Видовище відваги...
      Сховати безборонне
      під
      сарказму саркофагом.
      І вчора -
      ув останній бій,
      з поправкою на хибу.
      Війна програм.
      Системний збій.
      Вагання.
      Вибір.
      Вибух.


      06.2016



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    206. На хресті
      Правічну темінь світу
      Днем Світла перекреслити.
      Окреслити стражданням
      спасенний - вгору - шлях.
      Померти на хресті.
      І на хресті... воскреснути
      у золотому храмі
      в іконах і свічках.

      А люд як люд:
      хто прагне
      діткнутись Тіла Божого,
      хто підставляє чашу
      (по вінця - кров свята).
      І тулиться до ран
      сліпа молитва кожного...

      ...співаємо осанну
      Не_знятому з хреста.

      05.2016









      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    207. Травневе
      Поріділий змикається стрій,
      ген за обрієм. Не на параді.
      Знову сходи весняних надій
      "Град" побив - і нема на те ради.

      Донесе з позачасся луна
      щемну пісню про День Перемоги.
      За сльозою - ясна далина,
      та немає навспак дороги.

      Будні. Горе. І - свят, свят, свят...
      Світлом дому в окопі зігрітись...
      Блокпости, наче скелі, стоять
      поміж тінями палеоліту.

      І трамбують криваву траву
      бронтозаври війни - БеТееРи.
      ...Поспішають на передову
      чи то янголи, чи волонтери.

      05.05.2016







      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    208. Клич
      Ходім у засвіти, ходім
      у сон до_світній...
      Ген за межею - рідний дім
      у вічнім квітні.
      Там ненароджених малят
      Марія бавить.
      На чатах янголи стоять
      край смутку брами:
      сльозу покутну обітруть
      смертельній втомі...
      Звільни себе.
      І - в довгу путь,
      у невагомість...

      ...У пастці кревних протиріч
      єство ятриться.
      І виє знов
      на тихий клич
      душа-вовчиця.

      28.04.2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    209. Віз
      Понеділок (повно ж діл!)
      витирає піт:
      впрігся в тиждень, мовби віл.
      А за ним услід
      вже вівторок вируша -
      брату пособить.
      Задивилася душа
      у небес блакить...
      Добігає середа,
      сердиться: "Мерщій!
      Як застрягнемо - біда..."
      А четвер їй: "Стій!
      Вам не впоратись утрьох.
      Добре, що є я.
      Нумо, піднатужмо крок!"
      Аж тріщить шлея...

      П'ятниця зімкнула брови:
      "Теж мені турбота!
      Що не встигнемо, доробить
      все як слід субота".

      А неділі нема діла:
      що - на тому возі.
      Знов зітхає понеділок:
      "Без кінця в дорозі..."

      24.03.2016



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    210. Безкрайня хата
      Веселий вогник блимнув і зачах.
      З усіх усюд - ні звіту, ні привіту.
      Безкрайній хаті смутком зносить дах
      і хочеться зашторитись од світу.
      Гудуть вітри незгод:
      гримлять баси...

      Похилий день
      з золи жаринку вигребе.
      Зійдуться на пораду всі часи.
      Поміряються мітками всі виміри.
      Сховає морок гарне і страшне.
      Лиш вічне бовванітиме між стінами.

      ...Безкрайня хата
      двері не замкне.
      До ранку
      шепотітиметься
      з тінями.

      08.03.2016



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    211. ***
      Воїн - каску. А злодій - касу.
      Хто в безсмертя, а хто - у "мерси".
      Зла оскал у свічаді часу.
      Скалка болю - в Христове серце.

      29.02.2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    212. ***
      Ілюстрація ґвалту - люстрація.
      Глузду вибрики і вихиляси.
      Писк Феміди: "...закон... констатація..."
      Кров дзюркоче. І точаться ляси.

      28.02.2016



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    213. ***
      "До Божого Світла (облиште жалі!)
      по всьому дістанусь... нон-стопом".
      ...Мироване тіло - в обіймах землі,
      душа ж - на війні, в окопах.

      26.02.2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    214. ***
      Шляхами горбатої дійсності
      гарба "нічиєї" доби:
      з висот Революції Гідності
      у тиху ковбаню ганьби.

      20.02.2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    215. ***
      Зіпсований дух шоко-ладу.
      Планида, гнилої закваски.
      Час-пік перемінює владу.
      А влада (ро)змінює маски.

      20.02.2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    216. ***
      Розгорну цукерку, як цикуту:
      хоч у свято - мінімум біди.

      ...А душа
      (під вибухи салюту)
      сонно
      поривається туди,
      де щоночі
      градно і бліндажно...

      Завтра - будень,
      круговерть подій.
      Що то звичка -
      вже не так і страшно
      не вмирати
      на передовій.

      07.01.2016



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    217. Свято
      Намалюю вечір зі сніжинками
      і шматок Європи у вікні...

      Олів'є і таця з мандаринками.
      Конфеті, гірлянди і вогні.
      Феєрверки, янголів овації...

      А над ранок
      (до небес - луна!)
      упадуть
      святкові декорації,
      за якими -
      будні... і війна.

      12.2015



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    218. ***
      Небес блакитним перламутром
      глибокий погляд заяснів...
      Чи ця зима не любить хутра?
      Не беручка до ковзанів?

      Контрасту легітне контральто...
      Відлуння нотки золоті...
      І шпацирує по асфальту
      зима в осінньому пальті.

      11.12.2015



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    219. ***
      Селам аж дивно, їй-право.
      Звістку смакують міста:
      та ж ілюзорна оправа,
      тільки... картина - не та!

      Злочин!? Сенсація року!?
      Котяться слухів громи:
      в грудні - у серці Європи -
      викрадення... зими.

      11.12.2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    220. Варіації зі снігом
      Живи собі й тішся... Та от
      халепа - усе чогось мало нам.
      На кухні небесній - цейтнот.
      А тут, на землі, пахне смаленим.
      Клубочаться чорні дими,
      аж булькає бісове вариво...

      Прикрив сивий ангел крильми
      найширшу шпарину між хмарами.
      А білий - намеле крупи...
      відміряє щедро...
      хай вистигне...
      Внизу -
      шумовиння доби.
      Імла над стежками
      драглистими.
      Мугикне: була ж десь-не -десь
      надія - тепер ані жодної?

      - Дай хліба насущного днесь...
      і... снігу, як манни Господньої.

      29.11.2015



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    221. ***
      Листопад
      на дороги безпутні
      сивим саваном стеле
      туман.
      Завмирання
      оголена сутність.
      Проростання у тишу -
      а там...

      23.11.2015



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    222. ***
      Марудна мряка - вже не гість:
      від обрію до неба.
      Збанкрутувала осінь -
      скрізь
      убогість і занепад.

      Замістя мештики брудні.
      Благенький плащик площі.
      Опале листя - не в ціні.
      Не в тренді - гілля мощі.

      Дощі стоптали гобелен,
      що барвився красою.
      І зажурився в парку клен -
      хитає головою...

      18.11.2015



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    223. Любов
      Святкує диявол і кров розливає в карафи...
      За вибухом - тиша... така, аж у вухах дзвенить.
      Як тяжко любові - в оковах безсилля і страху.
      Як легко згубити до глузду тонесеньку нить.

      Натягнутим нервом - убивча енергія болю.
      Обвугленим словом - уламки вчорашніх надій.
      Обманутий світе, розгублений голий королю,
      Ти й досі на троні? А трон той - давно вже не твій.

      ...Диявол регоче, знов суміш гримучу готує.
      Залишилось тільки відкинути Божий покров...
      О хто ж тебе, світе, від кроку в безодню врятує,
      Якщо не зумієш в собі врятувати любов?

      16.11.2015



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    224. Надія
      Казок надсвіти дивограйні
      зорять у розстріляних снах...

      Солдатики не_олов'яні
      гартують серця у боях.
      Геройським освячені чином:
      стояти, дратуючи смерть.

      ...Вдивляється в завтра хлопчина,
      вчорашній гортаючи герць.
      Зі спогадів привидом вирине
      (пощезни, зневіри мано!):

      "Майбутнє прекрасне і мирне
      вже сходить. Оце вже воно -
      отам... за тривог пеленою...
      ген-ген, у тремкій далині.
      Надія, убита війною,
      нарешті воскресне.
      Я - ні..."

      11.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    225. Самотність...
      - Як мені колір цей - личить?
      (Мутно у дзеркалі плеса).

      Ранить довірливу тишу
      слова луна тонколеза:

      - Подруго, я ще вродлива?
      Де мій коханий блукає?...

      ...Осінь, туманами сива,
      коси вербі розплітає.

      11.2015



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    226. Віра
      Химерна тиша.
      Снів безодня-тьма.
      Маруди-тіні,
      спогади-блюзніри...

      Тремтить душа,
      розгублена й німа,
      і тулиться
      до лагідної віри:

      суцвіття
      розпогоджених облич
      торкнеться ранок
      літепло і м'яко.

      Дарма, що дощ
      під вікнами
      в_сю ніч
      виходжує
      тривог багнисту мряку.

      10.2015



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    227. Рівновага
      То у захваті, то...
      знов у тузі.
      Те хитання
      між двох ілюзій.
      Те впадання
      із крайності в крайність.

      Прісно й мілко
      думкам життєдайним.
      Кам'яніють
      слова життєствердні.

      Ти, кохання моє,
      безсмертне?
      Недо_сни,
      переваги,
      вагання...
      Парасолька де?!
      Балансування
      поміж небом
      і крахом_до_щенту.

      Не спіткнутись
      І - строго по центру.

      10.2015



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    228. Голуб
      Перестуда підкосила?
      Зголоднів? Намокли крила?
      Я спасти тебе зумію,
      Пташе миру і надії.
      Відступися, хижа хуго!
      ...Голуб став для мене другом,
      ліком від журби і болю.
      Як не дякувати долі?
      Пильні очі, кігті вперті.
      Зручно всівся на мольберті.
      Не рухнеться, мов позує.
      Розуміє все і чує...
      Ти не бійся, не ображу.
      Подолаєм кривду вражу.
      Не лякатимуть не(з)годи.
      Кілька (з)речень до свободи.
      Гетьте, думи невеселі!
      Більше світла. Мало - стелі.
      Жменька проса на долоні.
      Ти, мій друже, не в полоні.
      Кілька змахів до мети.
      Як зміцнів крильми, лети!

      ...Добрий ранок. Ноги босі.
      Три пір'їни на підлозі.

      10.2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    229. Без ліку...
      Просяк будинок сумом і дощем.
      Од Всесвіту - ні жалості, ні милості.
      Натхнення не заманиш калачем.
      І муза спить -
      калачиком скрутилася.

      Бува, не застудилась? Може, грип?
      Блукання - за тремтливими повіками...
      На Слово теж підвищено тариф.
      А слів - багато.
      Та не всі є ліками.

      2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    230. Добити війну...
      До фронту - сім днів Інтернетом. І...
      війну (з усіма "іпостасями")
      вженемо у ступор фуршетами,
      промоціями, презентаціями...

      З ігнором і гонором - сильні ми.
      Боротися! Сказано - склеєно.
      Якщо не приб'ємо весіллями,
      доб'ємо війну ювілеями.

      12.10.2015



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    231. Додому...
      Додому...
      з болю і тривог,
      із безнадій і чаду...
      Стоїть
      у балаклаві Бог,
      мовчить услід...
      Позаду
      криваві сходи на ланах,
      нерваний крик - луною.
      І перемир'я пелена,
      зрешечена війною.

      2015



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    232. За лаштунками
      Вже вітер-костюмер
      явив свою личину.
      А в тебе ще тріумф.
      А ти - і досі та:
      мереживна хода
      під шурхіт криноліну...
      беззахисне зап'ястя
      і маска золота...

      Холодний блиск очей
      і посмішка незмінна:
      в оваціях дощу
      купаєшся на біс.
      Ще приймеш дар Небес:
      не успіх, а - успіння.
      А поки що ти - Прима.
      Продовжуй бенефіс.

      01.10.2015



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    233. Зненацька...
      Ніяк не скину фартушка -
      доволі справ є.
      Рука обов'язку важка -
      не відпускає.

      Зібрати миті золоті...
      Полити квіти...
      Весна майнула, мовби тінь, -
      ми з нею квити.

      Квиток у давнє - поверну
      (без місця й дати).
      Надій мелодію чудну
      не пригадати.

      Чого ж, обірвана струно,
      зовеш і досі?
      Зненацька гляну за вікно:
      а там - вже осінь.

      03.09.2015



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    234. Післясон
      Неба миро.
      Саду птахоспіви.
      Дня жаринка
      у кадилі часу.
      Післясмак причастя.
      І - о диво! -
      післясон
      Горіхового Спаса.

      Прощення -
      росинкою на віях.
      Коло каяття.
      Псалом прощання.
      Літа п(р)оминальна літургія.
      Летаргія.
      Серця завмирання...

      01.09.2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    235. ***
      ...по сей бік зими за межею
      у безмірі маряться знов мені
      злеліяні літом лілеї
      і мальви немов намальовані

      2015



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    236. *** (2)
      Замрії прив'яла квітка.
      Долина розлуки. Доля.
      Покликати... Леле, звідки?
      Згадати... Хіба що погляд.

      Журби шкарубка долоня.
      Надій золоте насіння.
      До_світнє моє безсоння.
      Осоння моє осіннє.

      08.2015



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    237. *** (1)
      Часу отерплі жовна:
      Доки - по ранах, рунах?
      Пісне моя бездомна,
      Мріє моя безумна...

      Феб із очима Фавна...
      Леза доріжка срібна.
      Плахо моя без_славна,
      Прощо моя безслівна...

      2015



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    238. Ненаписаний вірш
      Задухи пелена. Безсилий порух слова.
      За розчахом дверей: вологе і густе
      Вростає в небеса безвітря вечорове.
      Завмер, здається, час. І світ притих і жде...

      Ось-ось хитне порив незримою габою
      Й народиться рядок: ще півхвилини... мить...
      Та вже давно, на жаль, написано не мною:
      "Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить..."*

      08.2015



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    239. ***
      ...Заскорублі спогади, обітниці.
      Зимний чай, канапа, канапе...
      Втомлений очікуванням вічності,
      спить Пігмаліон, в кулак сопе.

      Побуту діра... Проблем галактики...
      Сутінки. Віконце. Інтернет.
      Сива Галатея у халатику...
      Стосик зацерованих шкарпет.

      2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    240. Інерція
      Невідь -
      від кроку до краху.
      Нехіть:
      долонь далина.
      Цикли:
      рух сонця - на захід.
      Звикли -
      на сході війна.

      Постріл:
      аби мимо долі.
      Гострі -
      покути кути.
      Нерви:
      інерція болю.
      Мертвий,
      живому прости...

      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    241. ***
      Нестримна спрага літа...
      Летючі міражі...
      Пустеля неба.
      Хмари - мов ковчеги.
      Юрмляться нетерпляче
      за обрієм
      дощі -
      погримують
      і ждуть своєї черги.

      Але ночам у млості
      вже сняться холоди,
      і ватра днів
      поволі догорає.
      І щедрий сад
      останні
      вигойдує плоди,
      нічого
      не чекаючи навзаєм.

      26.07.2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    242. Чужа Несміяна
      Мережила маревом ночі сумні...
      Гіркої біди наковталась, як трунку...
      Тепер, з далини, розпізнав би в мені
      Русяву і юну свою сміхотунку?

      В оселю, із клунками туги й сльоти,
      Прибилася гостею осінь неждана.
      І добре: ніколи не знатимеш ти,
      Як сивіє стрімко чужа Несміяна.

      07.2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    243. Скарби
      Скарбів розмаїття одвічне -
      Природи прикметні принади.
      Рубінові грона порічок...
      Господа Господнього саду.

      Тут вишні і яблуні - кралі.
      Дарма, невисока і боса
      Стоїть абрикоса: у косах -
      Тугі бурштинові коралі.

      07.2015



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    244. З Іллі Сельвінського
      Нема безсмертя. Слава ж тільки дим,
      І надими на поколінь хоч сто ти,
      А десь минеш і змінишся новим,
      Таким же бідним генієм достоту.

      Історії був необхідний ти
      Миттєвостей лиш кілька вірогідно.
      Та не зважай, що ти лиш геній бідний,
      Печальний однодуме самоти.

      До вічності й надалі линь – увись!
      Нехай тебе не полишає мисль,
      Про те, що відгук із грядущих далей
      Потрібніший од лаврів і медалей.

      Нема безсмертя. Та життя – зерно,
      Коли безсмертю віддане воно.

      2010 (2015)







      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    245. Зі Світлани Винокурової
      «Я від кохання вмер», - гладенький білий камінь
      І гра безглуздих слів, як недоречний збіг.
      В майстерні шрифтовик непевними руками
      Замовнику в догоду швидко висік їх.
      Хлоп’ячий зирк навскіс, і дві стандартні дати.
      І на гілках стирчить місцеве вороння.
      Розкошлав сивину прохожий винувато:
      «Ти від кохання вмер, ожив од нього я…»

      2010 (2015)



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    246. Виняткові дні (З Бориса Пастернака)
      Згадаю серед зим тривких
      Сонцестояння дні чудові:
      Був неповторним кожен з них,
      І повторявся знову й знову.

      Вони із року в рік брели
      І череду вже склали довгу
      Ті виняткові дні, коли
      Призупинявся час немовби.

      Я полічити б їх зумів:
      Близька зима до середИни,
      Мокріє шлях, тече з дахів
      І сонце мліє на крижині.

      Й залюблені, немов у сні,
      Шукають зустрічей нестримніш.
      І між гілок у вишині
      Пітніють від тепла шпаківні.

      По колу стрілкам ліньки - їх
      Дрімота хилить нездоланна.
      І день триваліший за вік,
      І нескінченне - обіймання.

      2010 (2015)



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    247. В Зарваниці
      1. Зірка Зарваниці

      Світу тихшають громи…
      Місце благодаті.
      Тут, незрима,
      між людьми
      ходить Божа Матір.

      Піднебесся.
      «…дай нам десь…»
      Літо. Літургія.
      Тисячі палких сердець
      слухає Марія.

      Чол торкається перстом.
      Осіняє лиця.
      …сяє сонечком
      престол
      Зірки Зарваниці.

      2. Зарваницькій Божій Матері

      Царице Пресвята,
      Богородице,
      Твій печальний погляд
      сповнений ніжності,
      на Твоїх мовчазних устах –
      таїна Слова.

      Щедра на ласки,
      одною рукою
      обіймаєш небо
      в особі маленького Ісуса,
      другою –
      благословляєш землю:
      нас,
      грішних паломників,
      спраглих
      Божої любові.

      Уклін Тобі!

      3. Джерело

      Позавимірні світи
      в зашпорах до споду:
      мов у небеса ввійти
      у цілющу воду.

      Сяйво віри над чолом…
      Прощавай, недуго!
      Хто святився джерелом,
      народився вдруге.

      …На долівку кам’яну –
      крапельки блакитні.
      Так і з доленьки струсну
      незлади і злидні.

      05.07.2015



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    248. З Роберта Рождественського
      Вдай,
      що схожий з небом зірним.
      Щедрого удаючи,
      ніби злива по міжгір'ях,
      по журналах гуркочи.
      Найпотрібнішим прикинься!
      Довгожданим, як капіж.
      Рідним,
      чистим, мов криниця.
      Вдав?..
      То відчини хутчіш
      навстіж у кімнаті вікна
      і лузгу з душі змети.
      Кожним днем життя
      потрібно
      власні вірші
      довести.

      (переклад 2010 року)



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    249. Анна Ахматова. Ввечері
      Дзвеніла музика в саду
      До болю несказанним горем.
      І гостро й свіжо пахли морем
      На таці устриці в льоду.

      Сказав мені: «Я вірний друг» –
      Моїх рамен діткнувся рвійно.
      О, як не схожі на обійми
      Ті доторки жаданих рук.

      Так вершниць оглядають стрій,
      Так гладять кішок принагідно.
      Лиш сміх в очах його погідних
      Під золотим розкриллям вій.

      А скрипок пісня голосна
      Скорботно стелиться з туманом:
      «Благослови-но небеса –
      Уперше ти сама з коханим».





      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    250. Шоста...
      Ближче до істини
      хвиля за хвилею.
      Рідна земля у жмені...
      Нас то відстрілюють,
      то обстрілюють.
      Ми - мішені?

      06.2015



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    251. ***
      Жага квітуча,
      жура лелітна...
      Ще грає вітер
      на лютні літа:
      лади елегій,
      громи рапсодій...
      І крає серце
      одна з мелодій.

      2015



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    252. ***
      Дрібка великого.
      Безліч дрібного.
      Тісно душі:
      тче надію тихцем -
      бути помешканням
      Духа Святого,
      а не тілесності
      винаймачем.

      2015



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    253. Елегія раннього літа
      Позаростали споришами
      весною ходжені стежки.
      Вже червень босими ногами
      покоси топче навпрошки.

      Пустує вітерець крилатий -
      у квітів запахи краде.
      Хмарин білесеньке латаття
      цвіте в блакиті де-не-де.

      Шумлять пророче і безкрайньо
      увись задивлені поля.
      І знов осанною осяяні
      Сади, смарагдові здаля.

      Сам Бог у сонячній крисані
      трудом освячує плоди
      на цій землі обітованій...
      Блаженна Радосте, гряди!

      2009



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    254. Мойсей
      Тремтить Синай,
      коли Господь говорить...

      Важкі скрижалі. Праведні труди.
      "Як і тоді
      через Червоне море,
      крізь сумніви народ переведи".

      Душа,
      покірна заповіді кожній,
      пізнає смак високих перемог.
      Торкнуться чистих плес уста неложні.
      І після довгих триз(е)н і тривог
      впізнає серце небо Ханаана.

      Стражденний шлях:
      у спокій - зі спокус.

      Блаженна мить.
      Земля обітована.
      Хоч здалеку
      на неї подивлюсь...

      2015



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.6 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    255. ***
      Проклять "гоморра і содом".
      Божки убогі.

      Утроба Всесвіту...

      Аж до
      тяжких пологів:
      примарні радощі земні,
      надій плацебо.

      ...болить і плаче
      у мені
      зачате небо.

      2015



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    256. ***
      Недовіри недокрів'я...
      Злісних виправдань сухоти...
      Дуло. Цятка. Поміжбрів'я.
      Лотереї. Лати. Лоти.
      Тут ні слуху,
      там - ні духу.
      Хтось у смальті,
      хтось - у смальці.

      ...перемир'я потеруху
      смерть
      просіює крізь пальці.

      04.05.2015



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    257. Спокуса
      Спасенна даль.
      Світіння незникоме...

      Тягар прозріння: не втечеш, то зрадиш.
      Содом конає, корчиться в судомах.
      А ти йому нічим вже не зарадиш.

      Вік заміжня, то поспішай за мужем.
      Залиш усе: надибане й надбАне.
      Душа переболить і перетужить,
      і перевіє спомини й омани.
      Прощальний стогін рідної домівки,
      руїни - від покуття до покути.
      Невиплакані сльози... стежка...

      Тільки б
      осилити спокусу
      озирнутись...

      04.2015



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    258. Євангеліє від Любові
      Бути у Слові. Творити, як жити.
      Шептати надії: живи...
      Сповіддю весен земних дорожити
      і заповіддю трави.

      Віру плекати. Ділитися щастям:
      буденним, бездонним, ясним...
      Кожному, - знати, - по вірі воздасться
      у безмірі схем і схим.

      Воїном Світла стояти на чатах,
      звільняти мету від оков.
      І, як уперше, довіку звіщати
      між строфами: я - Любов.

      03.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    259. Жінці, що має крила...
      Ґрати - в театрі абсурду.
      Оплески від Сатани.
      Жінко, що має крила,
      бранко сліпої війни...

      ...втома впереміж із болем.
      Холодно.
      "...дай нам днесь..."

      ...дивиться катові в очі
      Той, Хто в тобі воскрес.
      Судді хто?
      Далі буде...
      Завтра -
      в кривавій імлі.
      Тужно твоєму небу,
      тяжко твоїй землі.
      Місія нездійсненна.
      Месії - від ОБееСЄ...

      Слава Богу, Надіє,
      що ти в України
      є!

      14.02.2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    260. ***
      Просіює душі крізь сутності сито
      час фарсу, афер, офір...
      Де проскуру прОщення ладив Спаситель,
      замішує муку Звір.

      02.2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    261. ***
      Офіри... ефіри... піари...
      Невидиме... видиме... фари...
      Аж вигулькне смерть на дорозі
      "камазом" чи... молоковозом.

      02.02.2015



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    262. ***
      Здається, нема на те ради, -
      терпи від закону до скону:
      у кожної ліпшої влади
      свої таргани і дракони.

      26.01.2015



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.67

    263. ***
      Плювався чадом
      пристрастей вулкан,
      жадання магма
      обпікала душу...

      ...Жива! -
      після такого землетрусу,
      після стількох
      поранень і страждань!

      Завулок давніх мрій -
      куди він щез?
      Лиш тло руїн
      безкрає і безчасе.

      ...А білий попіл
      сиплеться з небес
      на місто,
      де жило
      кохання наше.

      2015




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    264. Зимі-не_зимі
      Брунькуй, виструнчуйся, брини,
      викралюйся і троль!
      Якщо це навіть роль Весни,
      все ж, зимо, - тільки роль...

      16.01.2015



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    265. ***
      Там: Ату! А тут - АТО.
      Перемога тільки сниться.
      Чи то порох вже(ще) не той,
      чи гнила порохівниця?

      14.01.2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    266. Навіяне
      Сумна - Гора Весела
      (все тяжче впізнавати):
      біда - що не оселя.
      Сльозу втирає мати.

      Ридає кров'ю Діва.
      Солоний смак причастя.
      І гнівається Гнівань.
      І Щастю - не до шастя...

      01.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    267. У пошуках Ревеки
      Мій Господи, почуй – і приведи
      Примхливу долю до цієї студні:
      Хай в дзеркалі джерельної води
      Хитнеться лик місцевої красуні.
      А може, й не красуні. То таке…
      Аби душею - щедра і багата…

      …Не йде – пливе, як видиво тремке.
      Боюсь поворухнутись… і злякати…
      Хай зачерпне. І усміхнеться: «пий!» –
      І припаду до глиняного глека!
      …Жде вдома Ісаак, господар мій.
      Хай стане господинею Ревека.

      01.2015



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    268. І знову... Передноворічне
      А нам би пережити свято.
      І не впустити зло до хати
      з казками про дари й обнови...
      Не будьмо вівцями, панове!

      12.2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    269. Рута
      В теплій земній утробі
      зріють Давидові зерна...

      Жінко в довічній жалобі,
      мамо моя не кревна,
      будь мені хлібом, словом -
      не проганяй невістку.
      З болем повінчана, Богом
      зватиму добру звістку.
      Любо мені збирати
      долі благі колосочки...

      Благослови, Мати,
      в щасті зачати синочка.

      24.12.2014



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    270. З Вероніки Тушнової "Як часто лежу я без сну..."
      Як часто лежу я без сну в темноті,
      і будять уяву мою
      та річечка світла,
      ялиночки ті
      в далекім лісистім краю.
      Мабуть, вже огорнений тишею ліс,
      чорніє дерев голизна.
      І день покоротшав - темніє раніш -
      і сяйво не ллється з вікна.
      В будинку ні скрипу, ні шереху, він
      увесь потемнів і намок,
      і сходи час листям опалим замів,
      на дверях іржавий замок...
      А гуси із криком тривожним летять
      крізь тьму, зледенілу до тла...
      Яке мені горе судилося -
      я
      без тебе
      життя прожила.

      2009 (2014)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    271. Напередодні Року Вівці
      Затерли вже до чорних дір
      портфелики і течки.
      І що не прихвостень, то звір
      під шкурою овечки.

      22.12.2014.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    272. Ной. Перед потопом
      Яка вага! –
      у землю вгрузло днище.
      А міць! А височінь! –
      лиш небо вище.

      Та звідусіль –
      плювки і кпини гострі:
      це що?
      Кошара?
      Дім?
      Плавучий острів?
      Зібрався в мандри Ной?
      То непогано.
      До цього «корабля»
      ще б океану!
      Сміються,
      крутять пальцем біля скроні…

      Стоїть ковчег
      у Бога
      на долоні…

      2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.63

    273. Пророк Йона
      Твоя душа – м’якуш,
      без віри зглевіє:
      запнись молитвою,
      розхристана Ніневіє!
      Бо жде тебе
      час болю і страждання…

      …Ще зріє Слово
      в череві чекання.
      Лиш тиші океан
      «во врем’я оно».
      Сузір’я Риб.
      І тьма…

      Ти прийдеш,
      Йоно?!

      2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    274. Цар Навуходоносор і троє сміливців
      Перед ідолом благоговіймо
      І на заклик труби – клякаймо!

      …Не страшні їм вогню обійми?!
      Не вклонятимуться боввану?!
      То зв’яжіть цю зухвалу трійцю –
      У розжарену піч – непокірних!..

      …Впали мертвими слуги-вбивці.
      А сміливі мужі,
      Богу вірні,
      Вийшли з полум’я звільнені, гожі,
      Не обвуглені подихом смерті…

      Перешіптуються вельможі:
      «Там ходив з ними Хтось четвертий…»

      2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    275. Даниїл і цар Дарій
      – Живий, як бачиш.
      Дякую на слові…
      Питаєш, як було мені
      в тім рові,
      де гниль і тьма,
      і нагла смерть чатує?
      Я просто знав,
      що Бог мене врятує.
      Молився вголос,
      у смиренні, вірі.
      Кружляли надовкіл
      голодні звірі…
      І перед неминучою бідою
      враз Ангел став
      між левами
      і мною.

      2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    276. Даниїл і Валтасар
      – Вже дні твої, Валтасаре,
      злічені до кінця.
      Позбудешся зовсім хутко
      царства свого і вінця.
      І душу твою вгодовану
      кинуть на терези –
      нічого вона не заважить,
      не варта й одної сльози.
      Твої володіння поділять
      прибульці з чужих сторін…

      Стіна.
      Загадковий напис:
      «Мене, мене
      текел,
      упарсін»*.


      2014






      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    277. Цар Йоаким і пророк Єремія
      Сувій тримає, як вужа.
      Вуста безкровні.
      У злобі корчиться душа.
      Горить жаровня...
      Ледь верне капосний язик
      рядки пророчі.

      - Народу осьдечки твій крик!
      Він тиші хоче.
      Він хоче виправдань. І все.
      Бо що в тій правді?!
      Ну, що казатимеш на се?
      (Слів тліють клапті).
      Гріхів багато на землі?!
      Бог покарає?!
      Дивись, як марева твої
      вогонь читає...

      2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    278. Пророк Ісая. Одкровення
      Яка ж то мука вдалині!
      Душа – спасенна…
      Не знаю сам, за що мені
      це одкровення.

      Віків кривава круговерть…
      З Небес Насіння:
      святе народження… і смерть…
      і Воскресіння…

      Старозавітна темнота…
      І сяйво Зірки…
      Щоб осягнути чин Христа,
      нема ще мірки…

      Доби майбутньої сувій
      перемотаю…
      Я все це бачив. Підпис мій –
      пророк Ісая.

      2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    279. Йов. Діаметральний діалог
      І прийшов Сатана до Бога.
      І спитав у лукавця Господь:

      – Бачив? Праведника такого
      ще не знала земля.
      Шкодь-не шкодь –
      у молитві, у праці щоденній
      віддаляється Йов од зла.

      – Не ТОБОЮ він благословенний?
      САМ діткнувся його чола!
      Дав багатства і щастя премного.
      А хоч що забери – далебі,
      пригадаєш мою засторогу –
      не подякує Йов тобі.

      – Можеш слати на нього напасті,
      спокушати (на те ти Змій) –
      віру Йова згубити не вдасться.
      Тож і душу чіпати не смій!

      – Ну, то згода! Ловлю на Слові…
      Тільки, знаєш... захмар лице.
      Я швиденько!
      (Не бійся, Йове,
      Бог поверне тобі усе).

      2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    280. Священик Езра. Покаянна молитва
      Мій Господи, перед Твоїм лицем
      У соромі стою… ховаю очі…
      Знов грішимо: напоказ і тихцем.
      Той самий блуд у серці червоточить.
      Віддячили за милість Небесам…
      Ти знаєш, Боже, беззаконня наші:
      Відступництво, злодійство, глум, бедлам…
      Переведи нас крізь криваві хащі!
      …А вже ж було: прозріли, ожили,
      Народом возродились із толоки.
      І дім Твій із упадку підняли,
      І пригадали заповідь пророків…
      Тягнусь руками кволими увись –
      Прошу, молю за плем’я це незряче:
      Прости нам, Боже Праведний! Дивись,
      Як грішний люд і кається, і плаче…

      20.11.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    281. Чорна Книга пам'яті
      Втирає пам'ять сліз струмки солоні,
      Аж вечір причаївся і - мовчок...
      Лиш свічечка горить на підвіконні,
      Мигтить у темінь, мовби маячок, -
      Де місяць, мов надламана хлібина,
      І зір осінніх щедрий урожай...
      Після земного пекла днів полинних,
      Їм все позаземне, напевно, - рай,
      Невинним душам, що у Вічність канули,
      Де вже ніякий голод ні по чім;
      Хто до сих пір, немов блукальці-ангели,
      Летять крізь ніч на полум'я свічі.
      ...І здасться раптом - хтось присів на покуті,
      Хитнувши тінь невидимим крилом.
      Гортає пам'ять Чорну Книгу спогадів
      І сльози витирає рукавом.

      2007



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    282. Реанімація осені
      Самотньо і гірко...
      Кінець.
      Ні овацій, ні квітів.
      Багряна накидка
      сама зісковзнула з плеча.
      ...Ще вчора мережила
      золотом
      бабине літо.
      А час вже торочить
      гаптовану сріблом печаль.
      Стоїш на порозі
      у вічність,
      одягнена в чорне.
      І тулиш до серця
      днів усмішки,
      на незабудь.
      Ще ждеш - хтось підійде,
      незлими словами пригорне
      й зупинить очима:
      "Не йди так раптово!
      Побудь..."

      20.11.2014



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    1. Завіт царя Йосії
      Ні захлинутись у журбі,
      Ні вмерти од розпуки…
      Одежу дерти на собі!
      Заламувати руки!
      Розтлінних почестей зола…
      Гріхів липкі вериги…
      Де стільки літ вона була,
      Ця наймудріша Книга?!
      Палахкотить Господній гнів –
      Гримлять слова Закону.
      За нерозважливість отців
      Покута нам до скону.
      Чиїм кадили ми божкам? –
      Прославились ділами?!
      Хитає тіні смутку храм…
      Не гасне гнів над нами…
      Та відтепер оцей Завіт –
      Для зла пересторога:
      Допоки час, допоки світ
      Ми вірні слуги Бога.

      19.11.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Молитва царя Єзекії
      – О Господи, Боже, надіюсь на Тебе,
      Того, Хто створив і цю землю, і небо.
      Співають осанну Тобі херувими…
      Мерзенне посланіє – від Санхериба.
      Благаю, Святий, прихили Своє вухо –
      Почуй, що він каже! Відчуй мою муку!
      Очима Своїми узрій, любий Боже,
      Його словоблуддя гидке і вороже.
      А нам поможи. І скріпи нас у вірі.
      Руйнують, катують. Не люди, а звірі!
      Молю, зупини їх навалу невпинну.
      Щоб знали всі царства: Ти, Боже, – Єдиний!..

      …молитва ще лине під куполом храму, –
      А кат уже вбитий… своїми синами.

      2014



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Царствування Йоаса
      - Хвала царю і небесам!
      Нехай живе сто років!..

      …У двадцять три – відновить Храм.
      Вивчатиме пророків…
      …У тридцять – слухатиме ще
      Навчителя святого…
      …За сорок – вчинком обпече,
      Що зневажає Бога...
      …Душі холодна каламуть.
      Грішити звичка згубна…
      …У сорок сім його уб’ють
      По-змовницьки, підступно…

      …юрба скандує!
      З груденят – сердечко безборонне.
      Вгрузає в долю хлопченя
      Під тягарем корони.

      2014





      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Пророк Єлисей
      – Так, вірний мій слуго,
      наш ворог – сильний.
      Питаєш: як нам бути?
      Не боятись!
      Об стіни
      б’ється регіт замогильний…
      Але дарма втішається
      триклятий.
      Наш ворог – Звір.
      Натура в нього підла.
      Та з нами – Бог.
      Дивись!
      Будь справді зрячим:
      Небесне військо…
      Легіони Світла…

      – Я бачу їх, мій пане!
      Я їх бачу!!!

      2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Пророк Ілля
      Ці сумніви, як тіні, звідусіль…
      Ахаве, чи ТЕБЕ вона кохала?
      Солодка Єзавель… Жадання хміль…
      Дарунок – храм… для ідола Ваала.

      Вчепився гріх, як шолудивий пес –
      Обнюхує і лиже царські руки.
      Вже стільки літ – ні крапельки з небес.
      Земля аж зашкарубла від засухи.

      А той пророк, подейкують, десь є.
      Щодня літають вОрони до нього.
      Їсть хліб насущний. І з джерельця п’є.
      І молиться за пазухою в Бога.

      Край неба виколисує свій дар:
      Душі цілитель, заклинати майстер…
      Ще трохи – й вознесеться вище хмар
      І звідти гримотітиме: Покайтесь!!!

      2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Соломонові скарби
      Благай у Бога, що завгодно,
      Лише багатства не проси…

      Стоїть у небі дім Господній
      В оздобі слави і краси:
      Словам – не хитко і не хутко,
      Душі – любуйся і люби…

      Там – Соломонові здобутки.
      Там – Соломонові скарби.

      2014



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Смерть Авесалома*
      Мов точені – статура і лице.
      Від матері, либонь, – волосся пишне.
      Але ж нутро! – як збовтане яйце:
      Не розбереш де праведне, де грішне.

      Авесаломе! Сину мій… це ж я…
      Сам плачу від своєї перемоги…
      Потворніша за гидь – пиха твоя.
      Тобі не страшно – не боятись Бога?!

      Куди тебе спокуси завели?
      Чия неправда тулиться до ребер?
      Пронижуть мстиве серце три стріли…
      Якби я міг померти замість тебе!

      Тікаєш, переможений… Авжеж,
      Гадаєш – одчепилась клята згуба.
      Тікай!!!

      Хіба від смерті утечеш?

      …Стежина.
      Ліс.
      Кремезні пальці дуба…

      2014




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 6

    8. Давидові псалми
      О Боже мій! Хто я перед Тобою?
      Спасибі, що звеличуєш мене –
      Не царським чином, лаврами героя –
      А Словом, що ніколи не мине.

      Крізь вічну тишу в сяйві Оберегу,
      Крізь те, що буде, й те, чого нема –
      Пливу в Твоєму, Господи, ковчегу
      До берега останнього псалма…

      Як і давно – замріяний і юний,
      До лона гусел тягнеться рука.
      Хвала Тобі! Перебираю струни…
      Великий цар з душею пастуха.

      24.10.2014




      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    9. Давид і Голіаф
      На мене, Голіафа – з патерицею!?
      Якесь безвусе набожне хлоп’я!?
      Я – велетень. Стою горою-крицею.
      В нутрі моєму лють і кров – киплять!
      Жахайтеся, тремтіть, раби Саулові.
      Важкий мій меч, міцна моя рука.
      Мені немає рівних. Чи забули ви?
      Оце дитя – суперник мій?! Ха-ха!
      Та не сміши, малий, отою пращею,
      Сховай мерщій у торбу камінця!
      Змирітеся із долею пропащою:
      Я всіх вас розтрощу,
      Я обіця…





      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Самуїл
      ...Кого приставлю до благого діла?
      Хто сум змахне з моєї сивини?
      Це ж треба! - у пророка Самуїла
      корисливі, неправедні сини.
      В них сукровиця - слово, - а не криця.
      Серцями - ледве тліють, не горять...

      А люду вже не терпиться, аж сниться.
      Юрба волає:"Нам подай царя!"
      Ти Правий, Боже, - вибір невеликий.
      Знов сіє час прострочені "якби"...
      Жив-був народ - високий, не безликий...
      - Поглянь, Сауле. Це твої раби!

      2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.67

    11. Самсон
      Такі ж підступні, як моя Даліла...
      Кладуть своєму богові куші...

      Я так їй вірив! О, вона уміла
      усі секрети витрясти з душі.
      Цікаво, чи сплакнула хоч, як стригла?

      ...Забрали очі. Навіть не в борні.
      Сміються... Звідки знати їм, що сила,
      хай ненадовго, знову при мені?
      Вдихну на повні груди і... постою,
      підперши небо, поміж двох колон.

      За мить загину. Але й ви - зі мною.
      Інакше, вороги, я не Самсон.

      2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Гедеон
      Ріка життя… струмочок голубий
      Між берегів із хвищами і хащами…

      Ти, Гедеоне, виграєш цей бій.
      Спостерігай – щоб виграти з найкращими.
      Єдину спробу кинувши на кін,
      Суперника здолати – не заввиграшки.

      …Тамують спрагу, хлебчуть із колін.
      А де ж оті, хто зачерпнув і – з пригорщі?!

      2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.63

    13. ***
      Всесильний Бог
      зішле нам допомогу:
      зупинить час,
      щоб довше день синів.
      Благословить у бій...
      Та перемогу
      виборювати мусимо самі.

      2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Єрихон
      Той довгий шлях здаля -
      покута чи осанна?
      Чия оця земля,
      кому - обітована?

      Надії світлий лик...
      Приреченість до згуби...
      Душі гортанний крик
      і Єрихонські труби.

      2014



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Помилка пророка Валаама
      Покликали: прийди і прокляни -
      нам цей народ, немов у горлі кістка!

      Погодився. Хоч до його "вини"
      шлях неблизький, і темрява, і хистко.

      Куди ж ти? Не порадився з Отцем.
      Послухав тих, чиї бажання ниці.

      Невже не бачиш Янгола з мечем
      в очах твоєї впертої ослиці?

      Цього народу стежка золота
      ще висіється славними ділами.

      Допоки не отверз палкі вуста, -
      вважай, не помилися, Валааме!

      2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Вихід
      Ніяк не вгодиш їм: ні з неба манною,
      Ні сплеском джерела – де цвіль і твань.
      До видива Землі обітованої
      Бредуть… від нарікань до нарікань.

      Недовірки! Якого ще Мойсея вам?!
      Поганите стежки: не ту, то цю…
      «До біса всі скрижалі зі знаменнями –
      Зручніше-бо молитися Тельцю».

      І моляться. І в сумнівах змагаються.
      І докоряють – кожен за своє…
      З таких блукань уже не повертаються.
      Нема путі назад. Лиш вихід є.


      2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ***
      Єгипте! Роззирнися надовкіл,
      в майбутнє зазирни - в слова і лиця.
      Чуже дитя гойдатиме твій Ніл,
      і дасть йому ім'я твоя цариця.

      Вдивись у віхи сутінків... світань...
      Хоч раз на триста років стань добрішим!
      О, ще накличеш дев'ять покарань,
      не омине й десяте - найстрашніше.

      А поки... множ скарби, лічи рабів,
      куй зброю, пий вино, розбещуй славу...
      Вже віщий сон пасе тобі корів:
      сім тлустих, а за ними - сім кістлявих...

      2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Про виночерпа
      А на четвертий день
      таки збулось –
      розтанула темниця, як примара.
      Улігся гнів господаря.
      І ось –
      радій: уникнув долі хлібодара.
      Його круки докльовують…
      А ти
      вино ковшем зачерпуй
      біля трону.
      І так зумій ту чашу піднести,
      аби не розлютити фараона.
      Дивися і помовчуй.
      Ти – слуга.
      Лови і жести, й погляди.
      Одначе,
      подякувавши всім своїм богам,
      згадай Того,
      хто сон твій розтлумачив.

      2014



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. (Не)Якову
      Тепер – люби, шануй, жалій.
      Тепер це –
      жона твоя, від стіп і до чола.
      Навіщо ти впустив її
      у серце?
      Вона ж туди обманом увійшла.
      Привиділась… прикинулася мною,
      причарувала ніжністю долонь…
      Тепер – їй прокидатися сумною
      в тіні твоїх приборканих безсонь
      сім літ… і ще…
      А там, і посвітліють
      журба і мрії, спогади і біль.
      …Та як воно, скажи,
      прощати Лію,
      розлукою караючи Рахіль?

      2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Той, хто боровся з Богом…
      Жадана ціль.
      Обман.
      Благословення…
      …Простив отець.
      Одгнівався Господь.
      Та досі
      в молитовному натхненні
      душа страждає,
      усмиривши плоть.
      Не раз
      у світлі, радісні хвилини
      причується –
      самотньому в журбі:
      ще Хтось
      тебе зненацька перестріне…
      ще випробуєш віру
      в боротьбі…

      2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. ***
      Далеких предків первородний гріх...
      Украдене у брата первородство...
      Ні, й цього разу
      змій не переміг,
      хоча і спокусив обманом...

      Просто -
      по-писаному все.
      І тільки так.

      Але чи був би іншим світ,
      цікаво,
      якби таки не Якова -
      Ісава! -
      благословив незрячий Ісаак?

      2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Випробування віри
      ...худенькі плечі. Дрова для жертовника.
      Стражденна путь... угору... В небеса?...
      Смиренний погляд... і долоні човником...

      "Так треба, любий... вір мені..." -
      сльоза...

      І зблиснув ніж над ясночолим агн(е)цем...

      - Спинись!!!
      І - плач,
      що зміг би... що не днесь...
      Тепер ти знаєш, Аврааме, як же це
      єдиним сином жертвує отець...

      2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Вибір Лота
      Водойми щедрі, ниви плодовиті.
      Є де пасти і сіяти є де.
      Хвала Отцю! Від оцієї миті
      прямуй туди, куди Господь веде:
      якщо тобі наліво, я – направо.
      І відтепер, послухай-но Аврама,
      не буде ані заздрісно, ні тісно…

      … Розкинув шатра.
      Незнайоме місто…

      Злостиві душі, плем’я чорнороте.
      І ніч тривожна. І недобрий сон…
      Молись.
      Не нарікай на долю, Лоте.
      Ти сам обрав майбутній свій Содом.

      2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Вавилон - ХХI
      Вертляві плани. Вертикальні гони.
      Агов, куди ти пнешся, Вавилоне?

      - До слави!
      (Аж захекався, пихатий.
      Отак-то в горе місто будувати).
      Народу тьма.
      Доточуєм. Обмежуєм.
      Зате, коли вже будемо із вежею -
      не знатимем ні холоду, ні голоду.
      А там... і Бога вхопимо за бороду.
      Землі не відчуваєм під ногами -
      що нам потоп!?

      ...Сплелися язиками.
      Єдина мова. Спільний інтерес.
      І що не день - то далі од Небес...

      2014



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.63

    25. Каїн і Авель
      ***

      Трудися на землі.
      Паси овець.
      Твоїх плодів очікує Отець.
      Не приховаєш -
      видно все Йому згори:
      за вмістом серця
      Бог оцінює дари.

      ***

      - Забудьмо чвари!
      Бог - суддя нам, брате.
      Ходімо в поле,
      нивку обробляти...

      ...Земля пустує.
      Небеса мовчать.
      У спадок людству -
      Каїна печать.

      ***

      Вже весь твій рід
      по горло у крові.
      А ти новій
      натьмарився добі.
      І не розкаявся!
      Лише лицем змінився.
      Та ж чорна заздрість.
      Той же братовбивця.

      2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      Отак би й кільчилось повік...
      Безмежно. Ясно.
      Едем. Щасливий чоловік.
      Життя* прекрасне.

      Ні болю, ні журби, ні бід
      Під небесами...
      - Поглянь, який чудовий плід!
      Скуштуй, Адаме...

      2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. скриЖАЛЬне. Замість епілогу
      Душі суцільний морок... запах крові...
      Світ вип'є небо й вічністю заїсть...
      Весь рід земний з дияволом у змові?!
      А Я ж творив людину із любові.
      А Я ж для щастя виплекав її.

      ...Гадав: упоравсь - можна й відпочити.
      ...Після Потопу тямив - не кінець.
      ...Тримаю Слово. Стримую терпець.
      Путі - Господні. Непутящі діти:
      Це ж треба так звести все нанівець!

      01.09.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. ***
      у сутність
      у реальність
      у сьогодні
      виборсуватись
      пам'яттю
      з безодні
      із небуття
      недуги
      невагомості
      поволі
      повертатись
      до свідомості

      23.08.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Нічний монолог
      Пересохлі губи.
      Ночі глибочінь.

      - Спи, синочку любий.
      В тиші відпочинь...
      Годі вже безсоння,
      вибухів, атак...

      ...синова долоня
      стиснута в кулак.

      - Хай засіє ранок
      мертву пустку снів.
      Хочеш, на сніданок
      напечу млинців?
      Наварю узвару...

      ...запеклася кров.

      - Ой, не тую пару
      ти собі знайшов.
      Кулі-нареченій
      свахою війна...

      Чорна хустка нені.
      Цинкова труна.

      22.08.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Хід конем
      Прилюдно, не соромлячись,
      чин-чином
      підрихтував ту бісову личину,
      перехрестив,
      як слід, по-християнськи:
      - Прийміть у дар коня!
      (А кінь - троянський).

      21.08.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. ***
      Горе, що ближче за долю, - здаля.
      Авеля вбито. Насіялись каїни.
      Пекло. Шукає рятунку земля
      від Окаянного і нерозкаяних.

      19.08.2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. ***
      Небеса безборонні...
      Слова вкрадені корені...
      Гуманізм без кордонів:
      Миротворці - озброєні.

      10.08.2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ***
      Смиренних, аж святих, Господь мирує миром...
      Затерпни і мовчи, моя лірична ліро.

      ...вдихати чад війни і дихати на ладан.
      Ісуса розп'яли. Нехай живе "бен ладен"?

      03.08.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Рейс у Небеса
      небесний тихохід...
      рухома срібна цятка...
      летючий не_голландець...
      до мрії... на курорт...
      у чорному квадраті
      мішень для супостата
      і три фатальні сімки
      для нелюда джек-пот...

      збере дбайливо Бог
      усі квитки і візи...
      і янголи притлумлять
      плачі у голосах...

      Усміхнені обличчя,
      надії, гам, валізи.
      Ніхто не запізнився
      на рейс у Небеса.

      18.07.2014



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.63

    35. Поет і час
      Шукати лик Спасителя
      у лицях
      і не згубити
      Світло вдалині...
      Поет - прочанин духу,
      пішаниця.
      А час летить, -
      він завше на коні.

      Нестримний вершник -
      аж двигтить планета:
      галопом по...
      гаряче стремено...
      "Війна світів".
      Риторика і ретро.
      І "миру мир" -
      тепер лише в кіно.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.63

    36. ***

      По той бік Слова, де слова –
      ще не слова, – утроби вихлипи,
      душа очікує різдва:
      один скупає,
      Другий викупить.

      Народження гріховна суть
      від першосну до кличу трубного…
      Благословенна, доле, будь
      перстом одного,
      кров’ю Другого.

      Святися. Істиною сходь.
      Сій світло у земній обителі…
      Все так, як визначив Господь:
      Йордан – Предтечі,
      хрест – Спасителю.

      07.07.2014




      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.69 | Рейтинг "Майстерень": 5.69

    37. Прощальне…

      Хай дзвони скорботні
      країну розбудять, як грім.
      Нехай стрепенеться
      рутини і ситості раб:
      війна – не бестселер
      і, звісно,
      судилось не всім
      її осягнути
      до тої останньої крап…

      …за тебе, Вкраїно,
      тривога фантомно пече.
      Душа невагома –
      по синьому плесу –
      в-над вись.
      Горнило прозріння:
      я обраний смертю.
      Та ще
      попереду Вічність.
      І час відпустити «колись».

      Так праглося жити!
      Радіти й кохати – щоб аж…
      Тримайтеся, друзі.
      Матусю, пробачте за все.
      Ріка піднебесна
      до Бога мій човник несе…
      Прийми, рідна земле,
      тяжкий свій
      «200-ий вантаж».

      23.06.2014
      м.Сокаль





      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Зачаття неба
      У собі зачати вись -
      хай народиться колись...

      Тінь журби над головою.

      А душа - поза пітьмою:
      світу світиться в словах.

      Дума важчає жива:
      як це світло не згасити?
      Як це небо доносити?
      Чи народиться колись?..

      У собі зачати вись...

      06.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Реанімація літа-2014
      Дитяча мрія
      щулиться під обстрілом.
      Вивчає світ
      безпечності ази.

      Уперше
      не від спеки знепритомніло
      жур-літо –
      ні розради, ні сльози.
      Саме собі
      уже здалося казкою:
      засмага, бризки,
      пустощів луна…

      Вогонь і дим.
      Бронежилет із каскою.
      Тримайся, рідне. Дихай.
      Це війна.

      06.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    40. ***
      це ж треба
      так розбовтатись
      розтринькатись
      розтріскатись углиб

      і спроквола
      заснулими прикинувшись
      прокинутись

      у кігтях
      двоголового
      орла

      03.06.2014



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. ***
      У всячині тліну і тлущу,
      В безладді, де смуток і смог,
      Поезія - Хліб мій насущний,
      І Слово - Спаситель і Бог.

      02.06.2014



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. За любов...
      Спивати біль калиново-полинний,
      Горнутися до пісні й вишиття...
      Допоки є надія в України, -
      Є в українки доля й майбуття.

      І хай життя то кришиться, то креше:
      Луна й осколки - ген за океан!
      На віддалі любити - ой, не легше...
      За цю любов ми дякуємо вам.

      23.05.2014



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Без слів...
      ...бо в цій пекельній кузні,
      у цій різні безбожній
      усі слова - безглузді,
      усі слова - порожні.

      Легіонери Звіра.
      Обновами - окови.

      Шукає душу віра.
      Чатує в часі Слово.

      09.05.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. ***
      До Воскреслого
      спраглий просвітлення
      молиться.

      Світ обмацують
      хтиві очиці
      Злостивця.

      Славу вкрадено -
      руки заламує
      Хортиця.

      Правду продано -
      міряє Прада
      чортиця...

      20.04.2014



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. ***
      Роду славного корені -
      від Трипілля до Прип'яті:
      не вмирають - нескорені,
      воскресають - розіп'яті.

      2014



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ***
      Знову правді - і мілко, і мулько.
      Стигне в часі желе дежавю.
      І надія - мара без притулку -
      тінь між "виживу" і "доживу"...

      03.04.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    47. Різні...
      Хто манто заплямує, хто - мантію,
      хто - матерію, хто - материк...

      Той - на паті*. А та - в апатію.
      Хтось - у фрак. А комусь - у фрик.**

      2014



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    48. (((
      Салюти: від Тули до Тузли.
      Дамокле, твій меч - іще твій?!
      Півострів - одрубаний вузол -
      програти... в "морський бій".

      24.03.2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    49. Ласкаво просимо?..
      - Чолом Вашій мутності-темності!
      (Крим стримає стогін із надр).
      ...Від чемності до нікчемності -
      один двадцять п'ятий кадр.

      24.03.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. ***
      І незчулись:
      як нутром - у нетрі;
      як на серці вигріли гюрзу.
      Ой, куди ж ти дивишся, Ай-Петрі?
      О Гурзуфе, горе поблизу...

      21.03.2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Нонсенс-анонс
      Годі сльози лити! Гей, народ!
      Хто живий, оговтуйся, виходь -
      вивертай полатані кишені.

      Зустрічай "на біс" і "на ура"
      гамірне парад-але. Пора -
      скоро! скоро! скоро! на арені:

      клоуни, гімн_асти, силачі,
      ілюзіоністи, трюкачі,
      і жонглери... грішми чи словами.

      Втім, про наболіле - нічичирк.
      Знову в Україну їде цирк.
      А квитки вже в продажу - у храмі...

      2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Реферндум_не
      Матимете пиво і креветки,
      й бонус від "російської рулетки".
      Будуть вам ембарго і енерго.
      Хтось не згоден?! - Автоматна черга...

      13.03.2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***
      під кадри сфабрикованих подій
      у випарах прострочених надій
      ще мариться країні "дісней ленд"...
      ще крутиться планета "секонд хенд"...

      13.03.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. ***
      Криму тяжко - за галасом, димом -
      Світ зійшовся на ньому клином.
      Світ - над прірвою. Молишся, Риме?! -
      Всі дороги ведуть до Криму...

      11.03.2014



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Струни
      ***
      В найвищому світі, найдальшій глуші
      невимірне і многолунне
      Шевченкове слово бринить у душі,
      найтонші торкаючи струни.

      ***
      Луна звитяг. Доба відлунь.
      Крізь марево століть
      Шевченко дивиться на юнь.
      Замислився... Мовчить...

      ***
      Чужа правда. Чужа воля.
      Продається й хата...
      А кричали: не моголи!
      нас не подолати!

      ***
      Здригнеться гранітний: свавілля заброд,
      нащадки, ділами знеславлені...
      Якби не та віра у вічний народ,
      здається, вже б "вийшов із каменю".

      ***
      Час досконало вивчає параметри
      і підбирає фасон по фігурі:
      хтось після смерті - безсмертний - у мармурі,
      хтось за життя - неживий - у гламурі.

      ***
      Пілон, рулетка, модний тренд,
      джек-пот, валюта, крам...
      Ларьок. Аптека. Секонд-хенд.
      Кобзар. Дорога. Храм.

      ***
      Якби, Кобзарю, ти ожив,
      хоча б на пів доби!
      ...ще підпирають небосхил
      Тарасові стовпи.

      02.2014



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    56. А знаєш, Кобзарю...
      Хитнеться свобода,
      долонею серце затулить.
      І світ одсахнеться,
      відчувши розпуку без меж.

      За що стільки болю -
      оцій найшляхетнішій з вулиць*?
      А знаєш, Кобзарю,
      у тебе тут цілились теж.
      Беззахисна мрія...
      і снайпер... і кров... і жахіття...
      За пострілом постріл -
      зривалися душі увись.

      ...Це ще Україна.
      Це вже двадцять перше століття.
      Шевченкові очі...

      Ти сильний, Тарасе.
      Дивись!

      26.02.2014



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    57. Міфічне...
      Прорвало тривкі ланцюги і загати
      Майдану священне цунамі.
      Прокльони з молитвою, будні зі святом
      Обмінюються полюсами.

      Поглине безодня все тлусте і тлінне,
      афери, карати, корита...
      І вийде сухою з кривавої піни
      Заледве жива Афродіта.

      24.02.2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. ***
      Розпука і біль...
      Що ж ви, нелюди, робите?
      Під небом,
      безлюдним як степ,
      ви душі людські,
      наче хліб святий, дробите
      в коритища власних потреб.
      Ви долі людські,
      як насіння лузаєте.
      Лушпинням обмов плюєтесь.
      І давитесь Правди зернятком...
      А знаєте?
      Й на вас меч розплати є десь.
      Гадаєте, він обмине вас?
      Побачимо.
      Все має логічний кінець.
      Я вірю, народу моєму терплячому
      колись та й урветься терпець.

      2003



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Майдан.Forever...
      І знову безвихідь.
      Обіруч - брехня і дурня.
      Чужа перемога
      украдені міряє лаври.
      Пришпорює гетьман
      в нікуди
      баского коня.
      І стогне свобода
      отерплими дзвонами Лаври.

      ...а за барикадами
      днів, місяців і... століть,
      куди ні луна ще,
      ні камінь вже
      не долітають,
      казали: за мрію,
      говорять: стояв і стоїть
      Майдан -
      осіянний форпост українського раю.

      Там слово - не всує.
      І слава вовік не сливе.
      І зірка Руслана -
      як символ борні -
      у зеніті.
      Майдан терпеливий -
      працює, співає, живе...
      у власному вимірі,
      у паралельному світі.

      12.2013



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Реанімація зими
      Пустилась берегів чи з глузду з'їхала?
      Ти ж сильна. Будь собою. Схаменись!

      Втекли за океан мороз і віхола.
      І білий сон - світ за очі кудись.
      Агов! Там снігу - гори. (Горе! - доста з них).
      А тут - таке, що вже бракує слів:
      беззахисна жага ланів оголених,
      обманута довірливість садів...
      - Допроситесь. Вона іще покаже вам! -
      метне хтось раптом камінь із юрби.

      ...Стоїш: чи то блаженна, чи зневажена.
      В полоні: чи то мрії, чи ганьби.

      2014



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Послання Рокові Коня
      Пишу Новому Рокові послання:
      Не віддавай надію на заклання!

      Гарцюй удатно вершником-ковбоєм,
      Та сторонись рекламних трюків боєнь.

      Рятуй довіру від арен-видовищ
      І від припонів дармових пасовищ.

      Розширюй горизонти-виднокола,
      Щоб рухатись до цілі – не по колу.

      І сподоби від вигоди до згоди
      Здолати всі бар’єри й перешкоди.

      Швидкий на шори й хомути-обнови, –
      Не пошкодуй щасливої підкови.

      Даруй терпінню не мульку попругу
      Й ділам насущним – радісного плуга.

      Дай розпізнати вибрики омани
      І відверни дилем прути й аркани.

      Храни від пут байдужості і сплячки,
      А ще – від ролі «темної конячки».

      Щоб гордо і шляхетно – не галопом –
      Із авгієвих стаєнь – у Європу.

      12.2013




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Діалог
      - Це тільки ілюзія раю...
      - Я знаю...
      - ...та й то ненадовго. Отож...
      - Що ж...
      - ...дарма сподіватись на диво.
      - Можливо...
      - Це просто безхмар'я - дивись!
      - ...вись!

      15.11.2013



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    63. По_дорожнє
      Якщо в дороги
      не державне значення,
      дорога - нічия.
      Дорога - втрачена.

      Господарі її -
      дощі та віхоли.

      А все могло б змінитися,
      якби
      ви раз хоча б,
      з цікавості,
      проїхались
      дорогами державної ганьби.

      2013



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Криза
      Суспільству кепсько:
      виснажене й хворе.
      Чатує час,
      підступний басаврюк.
      Ой, горе, горе! -
      тихо схлипне Горинь.
      О, Боже, Бо... -
      зітхання втопить Буг.

      Дніпро -
      про дні славетні щось бурмоче.
      Десна - як зачарована -
      де сни.
      Суспільство марить:
      духи й поторочі...
      і силует Спасителя
      між них.

      2013



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Неопалимі
      1. Василь Макух (1968)

      Безмовний біль. Затьмарена доба:
      Блукає страх між викликом і схлипом.
      Ні продиху, ні просвітку - хіба
      Самому спалахнути смолоскипом.

      Черкнеться дух об небо, як сірник...
      Шкода, прозрінню факела замало.
      А заки з часу виросте Гірник,
      Зметнеться вгору полум'ям Ян Палах*.

      Палатимем повік. Над манівцем
      Світитимем незрячим і незримим.
      Душа, що світ осяяла вогнем, -
      Неопалима.

      2. Олекса Гірник (1978)

      Тарасова круча... і ніч...
      О Дніпре! Чому ж тільки стогнеш?!
      ...геть, думи! І сумніви - пріч!
      Прости... одвернися, мій Боже...

      Я - сполохом - над небокрай,
      Де (с)Палах і Макух-предтеча.
      Свята Україно, світай...
      Світися, голгофо Чернеча!

      2013



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Довкола_літературне*
      Яка жестикуляція! Експресія!
      Все супер: макіяж і пеньюар!
      ...Сухотна проза й немічна поезія
      Купаються в оваціях нездар.

      2013



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    67. ...і поезія
      Поезіє, нутро моє боляще...
      Є десь і слава. Й почесті десь є.
      Тобі ж - до змагу. Ти - напризволяще.
      І "неблагонадійна" - у досьє.

      22.10.2013



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Поет
      Нірванами, ранами - як іще...
      Од злету до Лети - колú ще...
      Не сполох. Не спалах. Не явище.
      Я - вúще.

      2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Ти...
      То роз_долля весіль,
      то оплакувань
      вимір холодний...

      Ти - зачаєний біль,
      незачатий
      мій гріх первородний.

      Мрій невтішна сівба
      і рутини ланцюг -
      на зап'ястях.

      Ти - за небом журба,
      з перед_раю
      не вкрадене щастя.

      2013



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. З голосІНЬ - 3
      Ой, ладо... Ой, люлі... Ой, леле...
      Пройдисвіти, прусти, прокрусти...
      Моя невесела оселе:
      "шуткую", шаткую капусту.

      Усе перемнеться, втрамбується...
      (Сльозою б - не пересолити).
      Дарма прислухається вулиця -
      нема коли й поголосити.

      За веснами - заполоч, потолоч...
      Під вікнами - привиди й тіні...
      Віддушина... відгомін... поголос...
      І плакання - на волосині.

      2013





      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. З голосІНЬ - 2
      - Мій лірнику... ратнику... зраднику... -
      увись лебеджу, лебедію...
      В Божественному палісаднику
      раюю, ридаю, ра_дію.

      Довірила долі
      надію,
      а доля
      змахнула крильми...

      Десь там, поза пам'яттю - ми -
      квітневі... серпневі... осінні...
      Хотіла співати псалми.
      А з горла - глухе голосіння.

      2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. З голосІНЬ
      Шарадами, шорами, шАрами -
      незвідане... Піки і крайності.

      Ще сходять у тиші примарами
      непрощені дивності, давності.
      Романами, ранами, рунами,
      магноліями,
      магнезіями...

      Душа захлинається лунами -
      голосить у світ
      поезіями.

      2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Відлуння лісу
      На пні, край стежки,
      (раптом дощик знову?)
      розклала осінь
      парасольки глив.

      Опеньки
      дубу видерлись на стовбур, -
      аж капелюха
      більшенький згубив.

      На те й природа:
      листяно і грибно.
      На те й узлісся:
      купка маслюків.

      ...А серцю
      так задивлено, аж дивно.
      Така в душі луна -
      не треба й слів.

      02.10.2013




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. До лісу...
      - Здорові будьте, берести, ялини...
      Сумна осико, і тобі - чолом!

      Дуб наступив на ниточку стежини,-
      Ген за рікою - вузликом - село.
      У світ краси мандрівка недаремна:
      Опеньок усміхнувся з-під листка.

      А ліс мовчить... Проникливо і щемно
      Вдивляється у душу грибника.

      26.09.2013.



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. ***
      Промінчик
      маслюка покаже...
      Де гурт опеньків,
      жабка - стриб!
      ...І вірш
      під купиною вражень
      до ранку визріє,
      як гриб.

      26.09.2013



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. ***
      Просвітлення за крок до божевілля.
      За подих до осяяння - пітьма.
      Солона хвиля власного безсилля
      І сила тридцять п'ятого псалма.

      24.09.2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Переміщення
      по соші
      по зачовганій шинами трасі
      нелегке переміщення
      в просторі й часі

      крізь чорну діру
      недоречної відстані
      озираюсь на речі
      на спогади-пристані
      де сонячних днів
      урожайний псалом
      і пізні вечері
      за отчим столом
      і праця сільська
      непідвладна літам

      єство уже в місті
      душа
      іще там

      23.08.2013



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Позашляхове...
      Мостів потовчені хребти.
      Доріг невиліковна віспа.
      ...За часом, хижим як Батий,
      плететься воля-одаліска.

      23.08.2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. ***
      Ледь хитнеться гілочка бентежно, -
      Жовто блисне на зеленім тлі.
      Як мара, нечутно й обережно
      Вже ступає осінь по землі.

      22.08.2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. ***
      Добра вість: народилась людина.
      Трохи - й вилюдніє* народ.

      Ще душа - як податлива глина,
      Над якою схиливсь Господь:
      Що не замисел, то дрібка болю;
      Що не доля - крутий заміс.

      Благодатний, хто ставши собою
      Боже Світло у світ приніс.

      05.06.2013



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 0

    81. Біла Пані*
      Льоху темний колодязь…
      І часу глибінь…
      Хвилі жаху і болю –
      од входу до виходу.
      Біла Пані стоїть,
      непомітна, в юрбі,
      придивляється пильно
      до власного «привиду».

      Двадцять перше століття:
      фортуна і фарс.
      Божевільна печаль
      зі сталевими нервами…
      - Вибачайте,
      в покої не зватиму вас… -
      даленіє луна
      за дверима запертими.

      10.06.2013



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Вишиваний Сокаль
      Дива! - що не майстриня, то чаклунка.
      Краса! - що не сорочка, то шедевр.
      На вишукані давні візерунки
      Сам час аж задивився - і завмер.

      Низинка... хрестик... таїна зі скрині.
      Причастя рук. Молитва рукавів.
      Сокаль у вишиванці старовинній
      Ураз на років сто помолодів.

      26.05.2013.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. ***
      Природ(н)ою бути нелегко...
      Листком золотавим тремчу:
      З тортур аномальної спеки -
      В холодні обійми дощу.

      2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Стара картина на новий лад
      Чорнозем під ногами і Небеса вгорі…
      Розумні, працьовиті і хоробрі,
      Почухують потилиці три богатирі
      І дивляться з надією за обрій.

      2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. ***
      Час мене підганяє. Іти
      важче тим, хто обдумує кроки,
      хто не вміє себе нести
      в цьому світі, де все - напоказ.

      В цьому шабашеві суєти,
      в цьому слові, забутому Богом.
      Час мене підминає. А ти
      не здавайся. Встигай з ним у ногу.

      Зводь рахунки і зводь мости.
      Вчися бути і списом, і Спасом.
      Час мене обганяє. Лети,
      моя пісне, і будь поза часом.

      2005



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. ***
      У синяві очей богині Лади -
      розпуки ненароджені громи.
      ...Оговтується серце після зради,
      мов сад після тривалої зими.

      16.04.2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. ***
      Десь поза часом, на межі,
      де Бог і тиша віща,
      леліє гілочка душі
      майбутню бруньку вірша…

      14.03.2013



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Ірина Білик. Сніг
      Сніг жорстокий – чому так? -
      Залишає твої сліди.
      Біг по колу – сумний знак.
      І від мене біжиш ти.
      Над безсонням – небес край.
      Сніг розтане: вода – лік.
      Ти одне тільки пам’ятай –
      Я кохаю тебе навік.
      Над безсонням – небес край.
      Сніг розтане: вода – лік.
      Ти одне тільки пам’ятай –
      Я кохаю тебе навік.

      Гомін зір – ледь ясний – крізь
      Хлипи темряви в тишині.
      Вітер сльози дощу приніс.
      Та сльозам я кажу: ні!
      Вже не вабить очей даль.
      І не стримує час: жди.
      Лютий знає мою печаль, –
      він украв тебе назавжди.
      Вже не вабить очей даль.
      І не стримує час: жди.
      Лютий знає мою печаль, –
      він украв тебе назавжди.

      Розставання – зола зрад,
      задзеркалля пітьми – сон.
      І навіщо думкам лад,
      Як по тілу жаги вогонь.
      Хочеш спогадом, що ж… будь.
      Забувається – забувай.
      Та нічого остання путь
      не поверне вже, так і знай.
      Хочеш спогадом, що ж… будь.
      Забувається – забувай.
      Та нікого остання путь
      не поверне вже, так і знай.













      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. ***
      Це ж треба десь не мати голови –
      Щоб вистругати довбню з булави!

      …Могло б уже світати, а півень все не піє.
      Хапається за серце скорботний привид Гії.

      04.2013




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. ***
      Змирись, надіятись дарма.
      Забудь: про щебет і суцвіття.
      Сміється віхола... Зима
      Весну вітає з першим квітня.

      01.04.2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. ***
      Так легко: без гніву й образ…
      Крізь ніч усміхається Спас.
      І дякує Богу за зцілення
      Душа, що угору націлена.

      03.2013



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. ***
      Якась багатовимірна покута,
      Якась багатозначна плутанина:
      І ця весна, сама на себе люта;
      І ця журба, смертельна як отрута;
      І ця любов, сама собі провина…

      03.2013



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Поезії
      Належиш всім. (Не в клітці золотій!)
      І нічия. (Оце – єдина втіха!)
      Чом нидієш на паперті надій? –
      Здається ж, не пропаща й не каліка.

      Все ждеш любов, цілющу, як женьшень,
      І доброту – не хвойду і не скнару…
      Поезіє, настав твій Судний день!
      Байдужість дужих – найстрашніша кара.

      2011










      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. ***
      Овідій лайнувся б у рупор
      На дивні ці метаморфози:
      За гаслами поступу – ступор,
      За змістом позиції – поза.

      19.03.2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. ***
      Навперейми: і пункти, і пунктики.
      Інновація - як інквізиція.
      Кволі випари опору, бунтики.
      Позитиву катма. Опозиція.

      15.03.2013



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Зимове…

      Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
      Торкалась неба в Часу на плечі…
      Збіга сльоза знайомою стежинкою
      У вигойданий смуток – по щоці.

      Ой, де ж ви, карі очі, ніжні рученьки?
      У серці – щем… воно ж не льодяне.
      Обійстя посивілої Снігуроньки
      Укотре Ладо-квітень обмине.

      Зима така – що вічність їй суперниця:
      Триває, і триває, і трива…
      Мітла. Замети спогадів. Метелиця.
      Самотня баба… баба снігова…

      14.03.2013



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Ображена жінка
      Ображена жінка,
      словами, як струмом,
      уражена.
      Ще трохи – і гнів
      заіскрить поміж дугами брів.
      А вчора ж іще –
      посміхалась,
      дивилася зважено
      на втомлений день,
      що до обрію ледве добрів.
      Вже серце вразливе
      образами вкрите,
      як стразами –
      болючі осколки,
      а так відривати шкода!
      Все трапиться хтось
      із мірилом без мір і маразмом, чи…
      в кого по сім п’ятниць.
      (А в неї – завжди середа).
      Крутитиме сажнем,
      на біле – труситиме сажею.
      І сумнів посіє.
      І чисте занурить у гидь.
      …Ображена жінка
      в четвер
      прокидається вражою,
      аби від напруги
      образи свої захистить.

      03.03.2013



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. NB
      Бентежне дійство –
      бенефіс життя:
      ні грама гриму,
      в обладунках долі.
      Софіти.
      Тінь сахнеться од лиця.
      – Ну?! З чим прийшла
      до головної ролі?

      Про все промовчиш.
      Викладеш, як є.
      У вузликах:
      земне і небуденне.
      Допоки серце мрію
      впізнає.
      Допоки тане в небі
      нота_Бене…

      01.03.2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    99. ***
      Чумацька сіль - на язви* - занедбаним дорогам...
      На шахівниці зиску - глибока туга шахт...
      Стрибунені амвони... І Фарс із Форс-мажором
      За долю України вже п'ють на брудершафт.

      20.02.2013



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Услід любові...
      Коли забуду я, моя любове,
      твій силует печально-неземний.
      Озвися у мені далеким болем,
      думки гірким туманом огорни.

      Сльозою затремти у дня на віях.
      І ночі спопели. І не прости,
      коли душа з розпуки заніміє
      й оглухне від своєї німоти.

      Стань привидом і переслідуй всюди.
      Стань снами - і боли у кожнім сні.
      Коли, моя любове, я забуду
      твій силует, що тане вдалині...

      2003 (2013)



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. ***
      Не виростуть зі свар, як зі старої форми.
      То кулуарний дим, то віча у вбиральнях.
      І гасла, й кулаки: за поступ! за реформи!
      А зміни - все такі ж - на рівні гормональних.

      2013



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. ***
      До дідька - всі ці кодекси і коди.
      Конфуцій мертвий. Хай живе конфуз!
      Ікар тасує карти... І з колоди -
      то чалий джокер, то хрестовий туз.

      2013



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    103. ***
      ...І що не день - азартна вікторина:
      безглуздя парадигм і словоформ.
      Уже себе не тямить Україна,
      а їй, мов непритомній - хлороформ.

      2013



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Чаклунка
      Раменом поведе - і заіскриться
      бурульок діамантове кольє.
      Зима - цариця снігу, чарівниця -
      на царство роззирається своє.

      А паличка в чаклунки кришталева,
      хода - танечно-тиха і легка.
      Де пройде, мерехтять скляні дерева:
      торкне - і дзенькне гілочка крихка.

      2013



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. СнігоПАд…
      Снігопад за вікном…
      Снігошал…

      Кружеляє, регоче хурделиця:
      то зметнеться до хмар біла шаль,
      то по вулиці шлейфом простелиться.

      Розійшлася – аж поли розвіялись!
      …Тільки взір* за пухнастими віями
      повний туги – із танцем не в лад.

      Снігошал за вікном…
      Снігопад…

      2013



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Сніг...
      В полоні снігу пів планети.
      Біліє – в місті і селі:
      зима розкинула тенета
      навскіс
      од неба до землі.

      Уже гілкам – не ворухнутись.
      Уже птахам – хоч не злітай!
      Лиш перкалеву сіть
      напнуту
      вітрисько шарпає за край…

      2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Христос народився...
      В надвечірній тиші січня
      Зі зорею на чолі
      З Вічності постала Вічність…
      Не десь там, а на Землі
      З лона Діви Пресвятої
      Воплотився Божий Син.
      З миті дивної отої
      Бог – душею – землянин.
      Знов, зодягнений в людину,
      Стукатиме в кожний дім…
      Осіняє й Україну
      Люблячим хрестом своїм.
      Знає бо ціну терпіння
      І немарних сподівань:
      Це ж укотре до Спасіння
      Непочатий край страждань!
      …Колисанкою – колядка,
      Як молитва на вустах.
      Бог милується Дитятком,
      Що в Марії на руках.
      В темноту посвітить – ніби
      Звично крутиться Земля.
      На гвіздку терновий німбик –
      Хай поспить собі Маля.

      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Ні те, ні се...
      Утну куплетів купу - ще і ще...
      З емоцій бозна-що наторочу.
      Стулю нашвидкуруч ні те, ні се
      І римами так-сяк перестрочу.

      Суть куцу доточивши хтозна-чим,
      Слів лиштву підрівняю казна-як.
      Щоб гикнув борзописець-пілігрим,
      А критик одвернувся - маніяк.

      2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. І готується світ...
      Вже гаптує зима
      найгарнішу, найтоншу мережку.
      І шукає душа,
      без оздоб, найщиріші слова.
      Рік Новий, мов пророк,
      до оселей протоптує стежку
      для Святої Родини,
      для Світлої Миті Різдва.

      Сниться вже дідуху
      і кутя, і Вертеп з колядою.
      На сторожі – хвіртки.
      Димарі виглядають когось…
      І тривожиться Бог –
      чи за клопотами й суєтою
      упізнають Месію?
      Чи двері відчинить хоч хтось?

      Віфлеємська зоря
      вже чоло прикрашає ялинці.
      При надії – Земля.
      Небеса – мов чекання покров.
      І готується світ
      дарувати Господній Дитинці
      не багатства та миро, –
      сердець безкорисну любов.

      2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --

    110. (Не)тутешнє
      Хатина-привид на краю зими...
      Усе сучасне, а вона – в старому:
      Тамує в грудях нетутешню втому,
      Вдихає синь сінешніми дверми,
      Печалі видихає через комин.

      Озветься пічка позіхом чудним, -
      Домовичок зіскочить на долівку, -
      Дохрумкує вогонь вишневу гілку...
      А вітровій то дмухає на дим,
      То хмарку снігу здмухує з причілка.

      Зорить у ніч віконце золоте:
      Чого ж іще? – криниця і дровітня.
      Гойдає сад мереживні суцвіття...
      І знову до світанку замете
      Ту стежку, що з минулого століття.

      16.12.2012



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Вибори-2012. Відголос.
      Свист і писк – на всякий лад.
      Кольори – на вибір.
      Площа без координат –
      український вимір.
      Добазарились.
      Межа:
      безголосо й голо.

      …торгувалася душа.
      …продавався голос.

      2012



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Осінь під_ступна...
      Замріяна і тиха,
      на осонні
      сукає срібну ниточку
      із мрева, –
      щоб уночі,
      кошлаті і бездонні,
      зимові сни
      мережити
      деревам.

      2012



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Право
      Я землю цю не розлюблю ніколи.
      Я цій землі судилася. І все ж
      У ній довіку не озвуся болем,
      І гордістю її не стану теж.

      Не здужаю… Безпам’яття завія
      Ту стежечку в початок замела:
      Невже це мій прапращур світ засіяв?
      Невже це я з Оратти* проросла?
      Невже моєї руни парость гине
      Під кригою мовчання, десь внизу?

      …Чи ж доросту колись до України,
      Щоб мати право втерти їй сльозу?

      2004 (2012)



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Посланець…
      «Даремно прилетів…» -
      опустить руки-крила.
      Скорботно помовчить
      над сплячою душею.
      Зітхне у небеса:
      «Нічого не змінилось…»

      …І хрусне темнота
      розчавленим хореєм.

      2012



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Вихід…
      Волаєш: «Випусти! Не муч!»
      А щойно впораєшся з нервами,
      Збагнеш – за пазухою ключ.
      І двері – замкнені зсередини.

      01.10.2012




      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. З темноти…
      Задмухати свічку покути.
      Зацитькати жалощі-зваби.
      Недогарок-біль загорнути
      у смуток, пастельної барви.
      Приміряти посмішку милу
      (бо ж радість – не жменя поп-корну).

      …Я ще не залюблена в біле,
      та вже не обожнюю чорне.

      2012



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    117. кРАмольне…

      По літу.
      По літавиці –
      поРА:
      осіння туга,
      сріблом припорошена.
      С_тікає час
      по крапельці,
      по кра…
      по капищу надій.
      Жертвоприношення
      єства і тіла.
      Побут і табу.
      А що ж душа,
      безРАдісна
      кРАмольниця?
      …Мій Господи,
      прости
      свою рабу.
      Я в цім коханні –
      ідолопоклонниця.

      2012




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Ти – в слові…
      1.
      Не виблагати
      благодати,
      хіба що
      молитись услід.
      До тебе
      вже не догукатись.
      Ти – в слові,
      допоки світ…

      2.
      …В омріяний рай
      супокою –
      із пекла
      тривалих тривог.
      До тебе –
      сягнути рукою.
      Ти – в слові,
      а слово – Бог.

      31.08.2012



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Танець зі Скибою…
      …питоме запитання
      і – пітьма.
      Багатозначне –
      навхрест обнулилось:
      «А хто Ви є?...»

      …я є? Уже нема.
      Виболює душа
      словесний силос
      у порожнечу.
      Невагомий стан.

      Вагання рук.
      Сердечна аритмія.
      І танцю алгоритм –
      останній шанс
      о!-жити…
      після Скибо_терапії.

      13.08.2012




      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Первозданне
      …де древність
      задивилася на гори,
      а привиди дерев –
      як міфи давні,
      цілує вітерець
      флояру флори
      і фауна
      гойдає в люльці
      фавна…

      10.08.2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Тополя
      ...заламує руки,
      рвучись то за пруг,
      то в зеніт –
      самотній тополі
      з розпуки хитається світ…

      06.08.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Востаннє…
      Все геніальне –
      варте поклоніння…
      Підносять «Крила»
      оплесків луну…
      Аж так зіграти смерть –
      замало вміння.
      Зіграв…
      хвала Таланту й талану.

      Востаннє,
      понад реготом і горем,
      огудою і славою –
      десь там,
      на тлі небес –
      прозірлива й прозора,
      душа Актора
      кланяється нам.

      25.07.2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Липа
      Серпень у серденько глипне,
      Рій-гіркоту розтривожить...
      Липа, похресниця липня,
      Цвіт роздала перехожим.

      Перса серпанком прикрила:
      - Солодко… Дякую, доле…
      …Од золотавого пилу
      Липа обтрушує поли.

      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. У зіницях німоти...
      1.
      О, мово зболена моя,
      ще кличеш за собою...
      Ще слово праведне сія,
      мов німб над головою.

      Ще думка вірою цвіте
      під градом зла і скверни.
      Та вже в чоло твоє святе
      вп'ялись криваві терни.

      І невблаганний - долі перст,
      хоч вий, хоч серце вийми!
      Для тебе витесаний хрест
      вже розпростер обійми.

      Хто ж відкриватиме світи
      німим, сліпим і хворим?
      О, рідна мово, нам прости -
      не відаєм, що творим.

      2.

      Настане день чорніший чорноти
      (І що там ті пророцтва Заповіту!) –
      Розтане у зіницях німоти
      Останній рідний знак із алфавіту.

      Вже не озветься тугою з пітьми
      І болем не вдарятиметься в груди.
      І будуть звуки краятись людьми,
      Лиш слова українського не буде.

      І мливо букв молотиме язик,
      Й душа не відчуватиме покути.
      І буде світ увесь – що крок, то крик!
      Лиш мові українській – вже не бути?

      А буде простір. Буде навіть час.
      І буде край – окраїна країни.
      Лиш мулятиме пам’яті якась
      Давно забута пісня України.

      …Злетять віки, немов єдина мить.
      І знов Ісус на грішну Землю стане,
      Щоб всі народи поблагословить.
      І лиш мого народу... не застане?



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. ***

      В які світи помандрувала, Музо?
      Не дорікаю далями. І все ж…
      Даруєш мантри голосу Карузо?
      Чи десь для Крузо мандрики печеш?

      03.07.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Україні – з надією…
      ...поблагословиш,
      і торкнешся мечем
      рамена достойного сина.

      І стане той день
      найостаннішим днем
      для лиха,
      що в чорну годину
      шаманить,
      шматує,
      шмагає навхрест
      півмертву
      надію останню…

      Плекай, Україно,
      і гідність, і честь.
      Бо лицарі* –
      вже підростають.

      2012





      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Українській жінці
      ...Атланти пішли воювати.
      В атлантів - важливі дебати:
      хто небо тримає найкраще?
      чи вище піднять не пора ще?
      Щоднини - словесні кориди.
      ...А втомлені каріатиди
      (одна - в українському строї),
      кохання і ласки сувої
      провітрять, - і знов до роботи:
      спекти, посадити, сполоти,
      помить, побілити, попрати...
      А треба ще ж небо тримати!

      2004 (2012)



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. ***
      Ще крутиться Земля,
      по небеса в гріхах,
      мов у ядучих
      випарах отрути.
      І дивиться Творець
      на нас,
      на весь цей жах, -
      замислюється:
      "Бути чи не бути?"

      Вже стільки того зла -
      аж терези тріщать!
      Аж хочеться на все
      махнуть рукою.
      І сенсу вже нема -
      ковчеги будувать.
      І жодного -
      на всю планету! -
      Ноя.

      2009(2012)



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Журналіст
      Всюдисущий, мов янгол.
      Суттєво озброєний:
      диктофон, об'єктив,
      інтуіція, рація.
      Що де сказано-зроблено,
      створено, скоєно
      навіть з пекла дістане
      ловець інформації.

      Інтелектом сяйне,
      мов здивує перлиною.
      І пірне з головою
      в обурення масове.
      Від землі до небес,
      між болотом і глиною
      висотою мети
      виправдовує засоби.

      2012



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Випадок у Гетсиманському саду…
      …не знаю ще:
      де я і хто я.
      Із Сутності –
      у суєту?
      І як
      цим скорботним сувоєм
      прикрити
      душі наготу.
      Зі Слова,
      мов іскра з Огнива,
      так викресався –
      аж воскрес…

      Іду за Ним –
      видиво дива.
      Відлунюю тілом:
      «Я єсмь…»

      2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. ***
      Той смутку смичок,
      із натхненням ножа…
      Та думка,
      од муки захрипла…
      В собі –
      похлинається болем душа,
      немовби знеструнена скрипка.

      2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. ШКІЛЬНИЙ ПОРІГ
      Все більше слідів незагойних.
      Неходжених – менше доріг.
      Знов, юносте, нас із тобою
      шкільний зустрічає поріг.
      Галантно притримавши двері,
      на хвильку зупиниться Час...
      Пірну у "колись" із "тепер" – і
      ввійду ученицею в клас,
      де ще: ні сумних перекличок,
      ні осиротілих парт.
      І світлі знайомі обличчя –
      не в шрамах здобутків і втрат.
      Де німб чистоти – над журбою,
      і радість – як перший сніг.
      Де, юносте, нас із тобою
      шкільний проводжає поріг.

      2011




      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. ***

      Смерть переверне все. І виверне
      Таємну суть, як на духу.
      Хіба той виміряв невимірне,
      Хто визначив душі вагу?

      Хіба той розпізнав знецінене,
      Хто склав безцінному „ціну”?
      Життя. Переоцінка цінностей.
      То на коні, то на кону.

      То почуттів торгівля роздрібна,
      То Слова сіль – на терезах...
      Про що мовчить безодня зоряна?
      Куди веде Чумацький Шлях?


      2009



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Хустка
      Пригадую матусю молодою
      (Русяві кучері, природний макіяж),
      Усміхненою, світлою такою,
      Що й світ, здається, дивувався аж!

      …Вже сивий сум в очах у мами стигне.
      Прийшли до хати втомлені роки.
      І світ вже звикся з тим, що до хустини
      Частіше – літні – горнуться жінки.

      Дбайливо й обережно на полицю
      Складає мама випрані хустки, –
      Квітками рясно всіяно світлицю,
      Пливуть крізь неї спогади й віки.

      Світліє погляд у моєї неньки,
      Летять у вирій втомлені літа…
      Тернова хустка, мовби світ усенький,
      Матусину тривогу пригорта.

      2005



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Жереб…
      Життя – єдиний вир і сотні вирв,
      І плуг, і мрії пруг на видноколі.
      Сьогодні ти вкладаєш душу в твір*,
      Від завтра – твориш серцем власну долю.

      А доля – не турнір і не турне.
      Плоди пізнання дістаються гідним.
      У кожній божій справі головне –
      Потрібним бути, а не принагідним.

      Професія – не жереб, загалом…
      Та вже коли обрав з-поміж загалу,
      Зі скальпелем в руці чи з молотком,
      Будь не профаном, – професіоналом.

      2012



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. І знов прийшла весна...
      І знов прийшла весна -
      дванадцята вона
      на пустищі відчуженої зони.
      Убрались в цвіт сади...
      Вкраїну розбуди
      від снів байдужих,
      поминальний дзвоне!

      Квітневий апогей
      і тисячі смертей
      навік сплела водно
      жахлива дата.
      Чорнобиль - спільний хрест,
      на виживання тест.
      Мені судилось батька поховати.

      Ще жертв лічба трива...
      А в небі птах співа,
      тюльпани
      червоніють на осонні.
      Це знов прийшла весна -
      дванадцята вона
      в безцінному житті моєї доні.

      26 квітня 1998 року



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Еволюція світосприймання
      В душі: зневіри виразка
      і впевненість-пітьма,
      що Бог - красива вигадка,
      що Бога ж бо нема...

      ...Єство, смішне й розгублене,
      замислилось таки:
      що Бог у світ залюблений,
      що Бог - це на віки...

      ...Дивлюсь услід минущому
      і бачу не вві сні:
      що Бог - у всьому сущому,
      що Бог є і в мені.

      2004(2012)



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. ***
      Серед безміру і суєти
      Божий задум - життя твоє.
      Віриш ти чи не віриш ти -
      Бог існує.
      Бог є.
      Бо...є.

      І приймаєш Його чи ні,
      Вічний Пастир твій час пасе.
      Він і поруч, і там, вдалині.
      Бог - світ.
      Бог - всесвіт.
      Бог - все.

      2005



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Така як усі...
      Краю миті, мережу вірші.
      І купаюсь у Слова красі…
      А в цілому – така як інші.
      А в дрібницях – така як усі.

      Менше справою, думкою більше,
      Світ кручу надовкола осі…
      А в цілому – така як інші.
      А в дрібницях – така як усі.

      Сліпну з горя і сни бачу віщі,
      Підкоряючись часу-ріці…
      А в цілому – така як інші.
      А в дрібницях – така як усі.

      Знаю, долі є кращі, є гірші.
      А в моєї – сльоза на щоці…
      Я для тебе – така як інші.
      Я для тебе – така як усі.

      2003(2012)



      Коментарі (58)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Реанімація весни
      Воно то так… Великий Віз… Без візи…
      Важкий – трансгалактичний переліт…

      Але зберись. І розпакуй валізи.
      Роздай деревам довгожданий цвіт.

      Сипни квіток (не сіяні – не рвані).
      У квітня – кілька пуп’янків. Овва!

      Ти, весно, де – у трансі чи нірвані?
      Роби вже щось! Не стій, мов нежива.

      18.04.2012



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. скриЖАЛЬне. Замість прологу
      Не віриться, що тут був Рай…
      Бедлам!
      Чи Сам-Один людину в пекла виборю?
      Я все їй дав.
      Я душу в неї вклав.
      Вручив найголовніше – право вибору.

      Я не стеріг ту яблуньку в саду…
      Застерігав од щастя бутафорного…
      Скрижальний жаль.
      І слово – у чаду.
      Свічу, дивлюсь
      у вічі дневі чорному.

      Гнобити – зась.
      І гніватись – дарма.
      Латентний абсолют – ні кроку хибного.
      Я Бог.
      А в Бога – вибору нема.
      (Казав: не сотвори собі подібного!)

      12.04.2012



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Веснянка
      Ще хмурять брови мовчазні діброви…
      А над рікою – ввись і навскоси –
      Пухнастогруді котики вербові
      Вже граються у «довгої лози».

      Весна – ще зовсім дівчинка, веснянка
      З тонесеньким дзвіночком-голоском.
      У серденьку любов – родима плямка,
      Промінчиків пасемце – над чолом.

      Наївна, недосвідчена й невміла.
      Однаково їй – осуд чи осот.
      …Розквітне. Одцвіте. І гляне зріло
      На першу зав’язь плоду і турбот.

      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Сно_видне…
      Чи наснилося?
      Чи я марила?
      Сплеск емоцій – мов
      лет над хмарами.
      Вихлюп радості.
      Горя вихлипи.
      І за_гроз громи –
      дивні (стихли би!)
      Думка блискала.
      Серце маялось.
      А душа – то в рай,
      то над краєм – ось.
      І сміялася.
      І сумна була.
      …Я прокинулась.
      Я – сомнамбула.

      2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Де гуси?!
      Мінерві зле, у неї щось із нервами.
      Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
      А змій-спокусник шелестить папером – і
      вповзає гадом у словесну гидь.

      Блукає глуз(д) затоптаними тропами.
      Атрофувалась лексика у строф.
      Мілкі слова – нест_римними потоками –
      з усіх усюд. Не треба й катастроф!

      Уже Творець свого не чує голосу
      у галасі, ядучому як дим:
      Рим_ують – і містечка, й мегаполіси.
      Де гуси, що врятують світ од рим?!

      2012



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. ***
      «Отче наш, Ти, що єси…»
      …Яке квітневе небо чисте!
      На перші паростки краси
      Розщедрилось гілля безлисте.
      І віджурились журавлі…
      Така до болю недоречна –
      Весни мелодія танечна
      Над свіжим горбиком землі…

      2001



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Без п’єдесталу
      П’єдестали всіх уже дістали…
      Ну, а так – хоч ближче до людей.
      Скрізь, від Кос-Аралу до астралу,
      ті ж перекоти-жалі… Але й

      з Вічності – в цей вік… ніяк не звикнеш.
      Сам ніяковієш на плацу:
      хто під ноги мимоходом чвиркне,
      хто по-свійськи лясне по плечу.

      Не зважай… Пробач нам цю потребу –
      по собі вкорочувати вись:
      чи… щоб дотягнутися до тебе,
      чи… щоб не дивився зверху вниз.

      2012



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Коли нема лелеки у гнізді…
      З небес холодна цебенить вода
      І затікає березню за комір…
      А світ завмер, у здивування комі,
      Над пусткою лелечого гнізда.
      Мов не збагне вагомості причин –
      Чому не повертаються пернаті.
      (Країн казково-сонячних багато,
      А рідний край, як істина – один.)
      Мені здається: людство у біді,
      Земля напередодні катастрофи,
      І мучеників ждуть нові голгофи, –
      Коли нема лелеки у гнізді…

      2000



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Тарасове перехрестя
      Пам’ятник – від слова «пам’ятати».
      Пам’ять – це ж не начинка в граніті.

      …Перехрестя святості і свята.
      Оберемки почестей і квітів.
      До землі – поклони постаменту.
      До небес – промова величальна…

      В вуса посміхається Шевченко.
      І чомусь та посмішка – печальна.

      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Зв’язок
      …десь
      нащадка
      душа
      не сувора
      крізь
      віки
      вже
      вдивляється
      в мене
      і
      все тоншає
      нитка
      сурова
      за яку
      ще
      тримаються
      гени…

      2012



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Само_іронічне
      Щоб не рядки строчити –
      мережила б серветки.
      Оце було би хобі!
      І вигода – була б.

      А то… не біллю* – болем.
      Не строфи, так – чернетки.
      До чистої поезії
      душа не доросла…

      2012




      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    151. ***
      Здригнеться нива – колоском – благенько…
      У неба запитаю і полів:
      «Чи ще колись народиться Шевченко
      На цій святій сплюндрованій землі?»

      І хукне Час на сонячну печатку:
      Не той Григорій вже, не той Андрій…
      Земля все жде Тараса… Та спочатку
      Іван* повинен вирости на ній.


      2002(2012)



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    152. З любов’ю до України

      Ще довго хвилі спогадів печальних
      котитиме крізь час Інта-ріка…

      А серце озивається причально,
      за линву слів хапається рука.
      Бо як же – цій землі – одній із болем:
      святе – на дно, і найдорожче – вщерть.

      Коли по сподіваннях – тільки кола,
      хтось мусить викликати зло на герць,
      без докору і страху. Не зважати
      на зойк юрби: «З пером – на вітряки!»

      Такій свободі – прутиками – ґрати.
      Такій любові – прихистком – віки.

      2012





      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Трішки про еротику…
      Їй слово –
      Камасутрою.

      Цнотлива як дівча,
      тремтить перед при_сутніми
      оголена душа.

      Ранима
      (струмом! – дотики),
      між ликів – і мармиз…

      Оце така еротика.
      Оце такий стриптиз.

      2012



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Моїй любові…
      Хоч би гілочку від Персефони –
      чи відпустить ушосте Харон?
      Заборонене і безборонне.
      Тора Слова і слави тавро.
      Я – за обрій… Умієш – молися.
      Повертатимусь, доки ти є.

      …П’ятикнижжя моє. П’ятивисся.
      П’ятисмертя безсмертне моє.

      2012




      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    155. ***
      Майне забутий спогад, мов примара.
      Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
      Не бачити тебе – найтяжча кара.
      Не снитися тобі – найлегша з помст.

      Благословлю розлуки ніч безкраю.
      Хитне задума відстаней імлу.
      О, як це сумно – вже не сподіваюсь…
      О, як це дивно – до сих пір люблю…

      2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    156. «Панахида» по яблуках…
      Морозу дотик –
      на дарах осінніх –
      блищить зловісно
      інеєм брунатним…
      Сахнеться розум,
      по заціпенінні
      прикине шкоду,
      підсумує втрати,

      у смутку,
      де склепіння
      замість неба.

      Душа ж –
      чудна! –
      сльозину потай втерла
      (всі яблука померзли –
      от халепа!):
      «Яке нещастя –
      яблука помер(з)ли…»

      2012




      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Заметіль…
      Безкрая біла заметіль,
      кружляння снів незриме…
      Мов наречені без весіль –
      мої самотні зими.
      На роздоріжжя двох не_доль
      сніг стелиться фатою.
      Моя любове, не дозволь
      не_марити тобою.

      Моя любове, не змалій
      до звичної печалі.
      Терзай безсиллям рим і мрій,
      зови увись... і далі...
      Та, не_нарéчену, не жди
      на срібному весіллі.
      Я заблукала назавжди
      в цій білій заметілі.

      2003 (2012)



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Саме_тій самоті…
      …ми неприкаяні з тобою,
      моя самóто-сумотó.

      Побудь сьогодні саме_тою:
      мов ти – не ти, і я – ніхто.
      Побудь подобою Бермудів:
      мов я – не тут, і ти – ніде.

      …згуби мене у велелюдді,
      душа – сама тебе знайде.

      2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    159. По небесах…
      Стіка Йорданською водою
      снігів посріблена яса.
      Блакить небес – над головою,
      і під ногами – небеса.

      Хитнеться світ… По мокрій кризі –
      непевна – дійсності хода…
      Зірки втопились у відлизі
      і дню – по кісточки вода.

      А я од відчаю – до раю,
      повз кленів стрій неговіркий.
      Калюж буденність обминаю,
      не наступаю на хмарки.

      І віддзеркалена осанна
      в зими замріяних очах.
      А я, щаслива і кохана,
      іду, іду по небесах…

      2004(2012)



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    160. Планета любові. Відкриття
      …І вірила: є десь планета любові,
      єдина з мільярдів планет.
      І мріяла: витворить обрій бузковий
      той, милий душі, силует.
      І жодну галактику не обминала,
      в яких лиш світах не була!
      Народжувалась. І жила. І зникала.
      І знов, народившись, жила.
      Та скрізь і завжди –
      на розпачливе: «Де ти?» –
      у відповідь тиша німа…
      Невже не існує такої планети?
      Планети любові – нема?
      …І раптом ця зустріч,
      влаштована квітнем,
      це небо – над нас, над поля.
      Дарує закоханим
      Світле і Вічне
      планета любові… Земля.

      2004 (2012)



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    161. ***
      – Тим віршуванням убиваєш час! –
      закине той, хто сам ні дня не гає.
      Не відповім на тисячну з образ,
      хоча насправді – час мене вбиває.
      Повільно убиває, зі смаком,
      вигадуючи все нові тортури.
      Поглиблюючи долі перелом,
      недоліки характеру й статури.
      Оголюючи нерви і думки,
      висотуючи мрії і судини…
      Вже стільки мук далось мені взнаки,
      а скільки їх ще стерпіти повинна!
      І все ж… благословенна – кожна мить
      земних страждань, що мов небесна кара.
      Прислухаюсь: болить душа? Болить.
      Це свідчить – я жива. Принаймні, зараз…

      2003 (2012)



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Зимовий етюд
      З гілки горобини
      сніг -- торкнувши -- зрушу…
      Ти – замерз у руки.
      Я замерзла – в душу.

      Вік любити -- годі,
      вічність – не примушу…
      Ти – згубив кохання.
      Я втрачаю – душу.

      Білий сон алеї
      сміхом слів порушу…
      Ти – ховаєш очі.
      Я ховаю – душу.

      Виправдань холодних
      слухати не мушу…
      Ти – рятуєш совість.
      Я рятую – душу.

      2002(2012)



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. ЖИТТЯ_БУТТЯ
      Час не щадив мого лиця,
      не полишала серця мука.
      А вічна – ближчає – розлука,
      тяжіє казка до кінця.

      І скажуть всі: жила-була
      не фея і не Попелюшка.
      Хтось на щоці згадає «мушку»,
      а хтось – не пригадає зла.

      …А років менше, ніж за сто –
      зелом покриється могила,
      і ту, що ці рядки створила,
      не поминатиме ніхто.

      2000(2012)




      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Моя доня
      Кирпатий гном, смішинка самосійна.
      Просилась «гайтю». І любила «цюці».
      ...Доросла вже. Серйозна. Самостійна.
      Тепер ми з нею – друзі… у «Фейсбуці».

      2012



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Love_story як історія_хвороби
      Анамнез. Амнезія: ти – не сам. І я –
      в анабіоз: назавжди у ніколи,
      де кожен ранок – як реанімація,
      і кожен спогад – із фантомним болем.

      2011




      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Грудень
      За межею надій – небеса голубі,
      мерехтіння сріблистого снігу…
      Вже два тижні, як грудень
      замкнувся в собі.
      Мокне аура барви індиго.

      Час розмотує днів несусвітний сувій,
      тьмяним золотом блиснувши зрідка…
      Вже два тижні, як грудень
      стоїть сам не свій.
      Мов пригадує, хто він і звідки.

      Недорікуватий, недолюблений – не
      звинувачує дощ і знемогу.
      Вже два тижні, як грудень
      ніяк не збагне:
      чом зима відреклася од нього.

      2011



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Обереги
      Обереги_мої. О_мої_береги!
      Оболонки душі. Оболоні.
      Храм світлиці. Свіча.
      Рушників корогви.
      Полотно. І нитки на ослоні.

      Чи за вікнами – тьма.
      Чи за хвірткою – чад.
      Чи за обрієм – німо й тривожно.
      Тут – народ. Бо – порода!
      Не конгломерат.
      Тут – Господь.
      Не богема безбожна.

      Повернутись туди…
      До бабусі… в село…
      Понад Стік*, наче Стікс** повнолюдий.
      Де усе – ще початок.
      І все вже було.
      Колисанка.
      І звістка – у груди…

      О_мої_береги. Обереги_мої!
      І надійні, і рідні до щему:
      Серцем вишитий сум,
      Рукавів ручаї.

      І тополь золотаві тотеми.

      2011



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    168. Біліла хата…
      Біліла хата: стінами і стелею.
      Бувало хаті: людно і погідно.
      Тоді вона ще звалася оселею.
      Тоді вона ще знала слово «рідна».
      Була їй спрага зустрічі – солодкою.
      І світ зорів – одразу за порогом.
      …Замкнули нащось. Брязнули колодкою.
      Лишили хаті пустку і тривогу.
      Це ж скільки літ її душа не світиться.
      Це ж скільки зим – не мариться й не спиться.
      Така стара? – пісок із ребер сиплеться.
      Така сліпа? – ні просвітку в зіницях.
      Єдиний привид щез кудись, без приводу.
      Останній спомин вивітрився в комин.
      І нікому присолодити кривду ту,
      Ця хата – вже сама собі оскома.
      Ні шурхоту – під крівлею й долівкою.
      Забутий клопіт. Нічия провина.
      …Біліла хата – світлою домівкою.
      …Чорніє хата, ніби домовина.

      2011




      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    169. І знову про любов…
      У кожного любов своя:
      сліпа, блаженна чи свавільна,
      свята, наївна як дитя.
      Мені судилась… божевільна.
      Втікаю – годі утекти,
      а проганяю – не прогнати.
      Благаю вкотре: відпусти! –
      вона ж не вміє відпускати.
      Зорею ніжності сія
      в тривожній тиші передрання
      і заборонене ім’я
      шепоче, ніби заклинання.
      Мирські умовності й табу
      їй, божевільній, не збагнути.
      І знову зірвано скобу
      із мрій, що прагла я забути.
      І заздрю всім, хто перехресть
      життя твого не міг минати,
      і жінці тій, що мала честь
      тебе – як сина – пригортати.
      І тій, з якою восени
      відзначиш бронзове весілля.
      …Мені зостались тільки сни
      й любові тихе божевілля.

      2002(2011)



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    170. ***
      А час незворушно:
      по колу, по колу…
      Є речі,
      яких не змінити ніколи.
      І хто б намагався?
      Я – сильна.
      Я звикла.
      Знов сонце, як щастя,
      за обрієм зникло.
      Вечірнього неба
      ряхтить позолота.
      Погасло вікно
      у будинку навпроти.
      Повернеться щастя,
      як ранок погожий.
      …А син мій –
      ні краплі
      на тебе не схожий.

      2002




      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Скарб
      У сутіні правічної прамуки,
      Крізь терни пралюдської прабіди
      Безцінний скарб нащадкам – з рук у руки –
      Мої передавали прадіди.

      Оберігали від хули і пилу,
      Від кіптяви і зради – як могли.
      Дідівський скарб до краю, до могили,
      Немов зіницю ока берегли.

      Той дивоскарб, збережений батьками,
      Тримаю гордо вже в своїх руках –
      Мов зірку, що не гасне між зірками,
      Мов сонце, що за пругом не зника.

      Коли ж доньки і сина рученята
      Зміцніють для високого труда,
      Хай справедлива жде мене розплата,
      Якщо я скарбу їм не передам.

      2001




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. ***
      Сад виплекав
      і – всі! –
      віддав плоди.
      Пізнав добро.
      Навчився зло прощати.
      Собі – ані листочка, бо…

      – Ади,
      знов насмітила
      осінь
      коло хати!

      2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. А жінка йде…
      – Ото вже безсоромниця! Ти бач,
      веде своє байстря, немов царівна.
      І гордовита ж, Господи_пробач...

      А жінка йде. А жінці тій – не гнівно,
      що хтось вороже дивиться услід,
      або й сичить отруйною змією:
      мовляв, ганьбить вона жіночий рід
      і місце їй – у пеклі, під землею.

      Привітна і усміхнена до всіх.
      До малюка – голубкою туркоче.
      Спокутала з лихвою Євин гріх –
      і вистражданим щастям сяють очі.

      У неї непокрита голова.
      Їй легко по стерні злоби ступати,
      бо в’януть найогидніші слова
      перед святим
      прекрасним словом –
      Матір.

      2005(2011)




      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    174. ***

      ...І як воно, давати всьому лад,
      коли так вірно служиш Мельпомені?
      Крім власного життя, ще – п’ятдесят
      судилося прожити Вам на сцені.

      Була хрестом і злетом кожна роль,
      де все спочатку – жити і любити.
      О, як воно, пройти крізь стільки доль,
      і у собі себе не загубити?

      О, як воно, сказати танцем те,
      що часом не під силу і поету?
      Яке над Вами сяйво золоте!
      Яка велична магія балету!

      Здається, жести й музика – і все.
      А світ, як слову, вірить Вашій Фрії*.
      І мова танцю вабить і несе,
      немов ріка життя, в захмарні мрії…

      Обітниця мовчання на губах,
      і сцена, ніби небо – під пуантом.
      Це зречення себе – і є Судьба.
      Цю відданість Мистецтву – й звуть
      талантом.

      2003(2011)






      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. ***
      Все бачив світ:
      приниження і злети,
      хрест милосердя і фашистську свастику.
      Цікавить, що очікує планету? –
      Читай найнеймовірнішу фантастику.

      Епоха біороботів із клонами?
      Чи ера надможливостей людини?
      …Лише б жінки не звалися «беллонами»*.
      І гриб – не атомний –
      у мрії-сні дитини.

      2004(2011)





      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Старі світлини
      …засяють віконця старих фотографій:
      то спомином дивним… то давнім теплом…
      то відблиском щастя, в родинній оправі…
      то німбом надії над рідним чолом...
      і ликом бабусі, що літу всміхнулась…
      і образом неньки, з обличчям весни…

      Тьмяніють світлини – віконця в минуле.
      Вони ще засвітяться, лиш зазирни…




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Горіх
      А вересень мій – на поріг –
      у тернах терпіння й чекання…
      Вдивляється в обрій горіх –
      невизнане древо пізнання.
      Дивується, певно, горіх
      всією чутливістю звивин:
      хто жив без любові -- чи міг
      по-справжньому бути щасливим?
      Розколює час без кінця
      життя на минуле й минуще.
      Майбутнього серцебиття –
      в ядрі, під замком шкаралущі.
      І присмак гіркої журби
      в плодах, що збираю для доні.
      Горіхове зерня… якби
      і мудрість – ось так, на долоні.

      2004(2011)




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    178. (Не)Якову
      Тепер – люби, шануй, жалій.
      Тепер це –
      жона твоя, від стіп і до чола.
      Навіщо ти впустив її
      у серце?
      Вона ж туди обманом увійшла.
      Привиділась… прикинулася мною,
      причарувала ніжністю долонь…
      Тепер – їй прокидатися сумною
      в тіні твоїх приборканих безсонь
      сім літ… і ще…
      А там, і посвітліють
      журба і мрії, спогади і біль.
      …Та як воно, скажи,
      прощати Лію,
      розлукою караючи Рахіль?

      2011




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Хвороба нації

      Метаморфози без духовності:
      Від простоти – до просто дикості.

      Складна мутація безмовності
      З побічним проявом дволикості.

      Роздвоєне жало двомовності,
      Синдром набутої безликості.

      Душа народу – в резервації.
      Яка тяжка хвороба нації!

      2002 (2011)




      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Край неба…

      Руїни… рубікони… рубежі…
      Мікс апокаліпсису з апогеєм…

      Чи то мені – ще близько до межі?
      Чи то вже ти – далеко за межею
      втомилась озиратися на світ,
      своє минуле і моє майбутнє?

      Пішла з життя, немов зняла пристріт…
      Зустрінь мене зі смерті, якщо тут – ні.
      Постоїмо край неба, в унісон
      помріємо про віще і грядуще.

      Чи ти – лиш недодивлений мій сон?
      Чи я – вже не живу тобі, а снюсь ще?

      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. ***

      Зізнайтесь, Майстре,
      звідки Ви?
      І хто Ви?
      Чи в підмайстрах у Вас,
      бува, не янгол?
      Що не конання плоті*, то ікона.
      Що не безсоння Духу, то осанна.
      Тут що не зала – арка із порталом.
      І де не стань – стіна плачу для істини…
      Десь тут сама історія вклякала,
      теплішали холодні очі містики.
      З якої піднебесної майстерні
      ці дивом інкрустовані інтарсії**? –
      Живе душа у неживому дереві,
      аж дихає…
      Напевно, так і справді є:
      коли вогні погаснуть вечорові,
      і світ засне,
      на довгу ніч, як вимре –
      по сходах тінь ковзне
      на третій поверх…
      і двері рипнуть
      у четвертий вимір…

      2011








      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Вирок-2
      Любові чекала, мов свята.
      Не зчулась, як звиклася з буднями.
      Притихли думки-адвокати,
      Розбиті думками-суддями.
      А серцю тяжкі звинувачення
      Ураз відхилити – запросто.
      Для серця-бо – жодного значення –
      Відсутність причин для захисту.
      Дарма, що не має виправдань
      Розлука, не має алібі…
      Чи в тебе сорочка випрана?
      Лиш біди твій дім обминали би!
      Лиш ти б розминався з грозами!
      Дружина тебе кохає?
      …Безжалісний вирок розуму
      Оскарженню не підлягає.

      2004(2011)



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    183. ***
      Хмари осінні, як айсберги,
      вросли у небес океан.
      Тут, на землі, віддавай борги –
      аби не спізнитися… там.

      2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Кожному - своє...
      Від високих матерій –
      до плотського.
      Як у прірву.
      Душа – у свічаді...
      Щоб тонути в любові
      Висоцького,
      треба бути
      Мариною Владі.
      А не просто
      чужою дружиною.
      Кава. Чай.
      Макарони по-флотськи.
      Що ж...
      мене нарекли не Мариною.
      Та і Ви –
      не Володя Висоцький.

      2009



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    185. У саду
      Убрід ріку печалі перейду…
      Не озирнусь на берег не_свободи.
      На хвильку заблукаю у саду,
      розтану в чистім голосі природи.
      І на палітрі райдужній її
      себе відчую золотим відтінком.
      Яка глибінь відкриється мені!
      Яка п’янка – в мені – озветься жінка!
      Ота, якою марив ти і снив.
      Ота, що вже
      у рабство будням продана.
      …Зварю варення, ти його любив.
      Терпким цілунком на губах – смородина.

      2004(2011)



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    186. Про людину-невидимку
      У клопотах невтомна,
      в розвагах не_елітна,
      жила людина скромна,
      людина непомітна.

      Всміхалася привітно,
      про світле щось мовчала…
      Людину непомітну
      ніде не помічали.

      Усі – в лице і в спину,
      улітку чи узимку –
      дивились крізь людину,
      немов крізь невидимку.

      Платити за образу
      добром людина звикла,
      та ось одного разу
      взяла й направду… зникла.

      І стала чорна дата –
      до болю достовірна.
      І виявилось: втрата
      для світу – непомірна.

      2004 (2011)



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    187. Не будь рабом…
      Не будь рабом ні кривди, ні брехні.
      Нехай тобою не керує настрій.
      Не будь рабом чиєїсь маячні,
      І наче раб, не прислуговуй – власній.

      І шлунку повсякчас не догоджай,
      Найниціші – раби свойого шлунку.
      На шепіт самолюбства не зважай
      І ревнощів не пий гіркого трунку.

      Скуштуєш раз – і вже навіки раб.
      Рябіє світ продажними рабами.
      А ти не будь рабом ні схиб, ні зваб
      І не торгуй святими почуттями.

      Дороги і суми рабом не будь.
      Не будь рабом безсилля й безнадії.
      Не дай, ще чистій, совісті заснуть,
      Засне – тобою зло заволодіє.

      Об землю лихом бий і бий чолом,
      Та не ламай об сумнів правди стрижень.
      …Ніхто не назива мене рабом,
      Чому ж душа втомилась од принижень?

      2004 (2011)



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    188. ***

      Не виринув з буднів, немов не вернувся із бою.
      Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
      Душа – не в жалобі. Солом’яною вдовою
      За_вмерла у горі. І вірить у диво. І жде.

      Чутки, наче круки, кружляють над зяючим болем.
      Чуткам-бо не вперше – очорнювати висоту.
      …Душа, як блаженна, тебе виглядає з ніколи.
      І тужить. І вірить у силу любові святу.

      09.2011




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    189. ***
      Не страшно
      у смерть, як у сон-летаргію,
      пірнути надовго й до дна.
      Страшніше прокинутись
      у безнадії –
      ще крутить Землею
      війна.
      Націлені помсти
      «іржаві» зенітки
      на чийсь волелюбний зеніт.
      І знову
      навзаєм
      держави-сусідки
      клянуть, як баби через пліт.
      І звично –
      у двадцять якомусь! –
      столітті
      торгують «ранетами» бомб.
      І ріками
      кров розливається в світі,
      де луснув ненависті тромб.
      І вірусом зла
      ще хворіє планета,
      в коралях
      майорок і мальт.
      …І дивиться з болем
      чеченка Комета*
      з пожовклих
      прострілених
      шпальт.

      2002 (2011)





      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. ***
      Ні, щоб загаятись хоч раз,
      Відкласти золоту толоку.
      Було ж – обманювали час
      Усі три інші пори року.

      Не заречеться жодна від
      Причин запізнення банальних.
      І тільки Осені прихід –
      По_королівськи_пунктуальний.

      2011





      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. ***

      «…безсмертний!!!» –
      аж хитається юрба.
      З часів Христових
      не було так... юдно.
      Припнули
      до хвалебного стовпа,
      щоб знов каменувати
      привселюдно.

      2011



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    192. Герой новітньої доби…
      Що не герой,
      то ситий клон
      ненаситних іуд…
      Тепер не шабля,
      а шаблон –
      звитяги атрибут.

      Себе
      понад усе люби.
      Молись:
      рай_крапка_ком…
      Герой новітньої доби
      не з Духом,
      а – з душком.

      2011



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Україна – манкуртам
      Все одно як –
      нахабно чи нишком,
      одбирати дароване –
      гріх!
      Ані словом фальшивим,
      ні вчинком
      не торкайтесь Героїв моїх.

      Імена ці –
      святої Свободи
      найнадійніша із запорук.
      І достойні вони
      нагороди.
      Та не з ваших
      неправедних рук.

      2011




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Україні – до запитання…


      Зав’ємо смуток
      римами і квітами.
      Фанерно загримить
      фанфарний грім…
      Святкуй!
      І ми вдамо,
      що не помітили
      гіркого щему
      в погляді твоїм.
      Нехай ніщо
      зневіри не виказує.
      Літа блукань і сумнівів…
      Але й,
      можливо,
      вже десь яблуками ласує
      маленький спас,
      майбутній твій Мойсей.
      А поки що:
      з двадцятою річницею!
      Ще, начебто,
      терпіння є… і час.
      Прийми
      букет салютів над столицею.
      І все ж…
      якої думки ти про нас?

      2011



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    195. Передосіннє
      Налюбувався яблуками Спас…
      У сонці накупались верболози…
      О, перевтілень дивовижний час!
      Природи чарівні метаморфози.

      Дерева приміряють золоте…
      Згортає небо шовковисту просинь…
      І боляче дивитися на те,
      Як літо перетворюється в осінь.

      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    196. Полуднева спека
      А полудень,
      спекотою нестерпний,
      ще маревом тремтить у вишині...
      Ніяк
      у цьому сонячному серпні
      надовше не затриматись мені.

      Лелеки вже кружляють
      понад літом,
      над сивою стернею за селом.
      Ще трохи й одлетять –
      хоч на край світу! –
      услід за даленіючим теплом.

      Та знов прийду
      в замрію березневу
      крізь крижану завію безнадій.
      І наклекоче спеку полудневу
      щасливий бусол
      в рідному гнізді.

      2009




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    197. ***
      На зло всім законам тяжіння
      До сонця, до слави летіла…
      А в слави – гаряче проміння.
      А в успіху – воскові крила.

      Одна із примхливих теорій –
      На досвіду власній скрижалі:
      У злету – мільйон траєкторій,
      А падати… по вертикалі.

      2000



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    198. ***
      Як самоїдства витравити звичку?
      Здолати як абсурду торжество?
      Хтось душу виверта, мов рукавичку.
      А хтось – перелицьовує єство.

      Подоба казки істиною зветься.
      І викривлено світ – до навпаки.
      Тут сльози лити б, а юрба сміється,
      Над власною ж мізерністю таки.

      2000(2011)



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    199. Високе мовчання судилось людині…
      Безмовні – і радість велика, і горе.
      І справжнє кохання блаженно мовчить.
      Не сміє… не вміє… лиш очі говорять:
      Співає душа чи нестерпно болить.

      Високе мовчання судилось людині…
      У горя горлянці – знемовлений крик.
      Кохання і радість мовчати повинні:
      Безсилий тут розум, нікчемний – язик.

      2000(2011)




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    200. ***
      Іще трапляються дива:
      без приказки – чарівна казка,
      без пафосу – гучні слова,
      без несподіванки – розв’язка,
      не згірш татар – незваний гість,
      у ворога – долоня тепла…
      І тільки наміри благі,
      як завше,
      мостять шлях до пекла.

      2000



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    201. ***
      Ось бездуховності вендета
      і сьогодення ниця суть –
      знецінений талант
      поети
      за хліб насущний віддають.

      2000




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    202. ***
      В душі твоїй нема для мене місця.
      В моїй – для тебе – повна протилежність.
      Байдужості кохання не боїться:
      І в крапку поміщається безмежність.

      2000



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    203. У липні
      Густіє, наче мед, липневий вечір.
      Під вишнею – вечеря на столі.
      І як від остигаючої печі,
      Пашіє й пахне сонцем од землі.

      Ні шелесту… Лиш цвіркуни таємно
      Римують звуки з тишею – в траві.
      Так хороше навколо, аж богемно…
      Солодка втома липне до повік…

      Турботи дня і дихання задухи
      У небуття вже спогадом пливуть.
      Занурюються саду світлі духи
      У сутінків ще теплу каламуть.

      Здається світ казковим проти ночі.
      …Зібрати посуд мати поспіша.
      Розплющує будинок вікна-очі,
      В яких родини світиться душа.

      2004(2011)




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --

    204. ***
      Борись і прагни, нехтуй і терпи –
      Не відведеш біди і не накличеш.
      Пан – випадок, а ми – лише раби
      Нав’язливих ідей і згубних звичок.

      2000(2011)



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    205. ВИРОК
      Світлини любові cховаю надійно
      між буднів, нудних і марудних…
      Святкую свободу – в оковах сумління –
      немовби на лаві підсудних.

      Картайте мене за небес велелюдність
      і часу ходу безупинну!
      У Вашому щасті – мою не_присутність –
      не ставте мені за провину.

      Я долю благала свій вирок змінити.
      А доля – жорстока й лукава:
      Ви маєте право
      мене
      не любити,
      любити – не маєте права…

      2004(2011)



      Коментарі (48)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    206. Чаро-марення
      Привітно, елегантно, чарівливо
      шовкові Ви мережили слова.
      Душа любов’ю дякувала Вам
      за зблиск надії і за віру в диво;
      за мрію, що над буднями злітала.

      …Як гірко повертатись до яви.
      Я зачарована була. А Ви…
      Навіщо Ви мене роз_чарували?!

      2010




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    207. Серед літа
      Закипа спекотний день
      в сонця кратері.
      Час пливе крізь літо – вже й
      «на екваторі».

      Хто веслує, повен мрій.
      Хто вагається.
      Ще дивлюсь, як образ твій
      віддаляється.

      На межі важливих слів –
      мить-прелюдія.
      Рівновага почуттів –
      лиш ілюзія.

      І все ближчий до сльози
      сум непрошений.
      ...Вже хитнула терези
      шалька осені.

      2009



      Коментарі (48)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    208. Жарт
      Відвага світиться в очах,
      а м'язи - повні сили:
      "Не забарюсь! Такі як я -
      на мамонта ходили."
      І хвацько підкрутивши вус -
      козацьких рис окрасу, -
      пішов мій милий... на базар,
      по яловиче м'ясо.

      2000



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    209. Любити Україну…
      Віддати усе
      ради неї?
      Але ж…
      Не зрадити?
      Там буде видно…

      Чи любимо
      ми Україну?
      Авжеж,
      хто – вигідно,
      хто – принагідно.

      А нам би
      любити,
      як любить вона –
      трагічно, стоїчно,
      безмежно.

      Любити повік,
      не_зважаючи на…
      Любити
      хай_що,
      не_залежно…

      2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    210. Літні дні
      Відласкавились дні полуничні.
      Відпишались малинові дні.
      І вишневі – драгльовані вишні
      Залишили на згадку мені.

      Дні смородинові і порічкові…
      Літа спілого ягідний смак.
      Вже й на липня смаглявому личкові –
      Благодатної осені знак.

      Застигає-проміниться в слоїчках –
      Бурштином – абрикосовий джем.
      А в саду – папіровки, як сонечка.
      Зріє яблучних днів тихий щем…

      07.2010




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    211. ***
      Зі світла ореол зіткавши власноруч,
      я простягла тобі прозорий символ віри.
      Та здивувався ти: "Навіщо цей обруч,
      холодний і важкий?"... Він був тобі не в міру.

      2000(2011)



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    212. Шовковиця
      Лагіднішає світ біля неї…
      Пестить легіт кору зашкарублу.
      Ця шовковиця любить дітей,
      Їх замурзані пальчики й губи…

      Ніби вчора – уперше цвіла,
      Ягідок приміряла намисто.
      Знов незчулася, як забрела
      По коліна в траву шовковисту.

      Сипле блискітки небо ясне
      На шовковиці сукню шовкову…
      Пригости, як в дитинстві, й мене –
      Нагадай ту пору пречудову.

      А захочеш побути в журбі –
      Обітру дві дитячі долоньки…
      Я, шовковице, вдячна тобі
      За осонцену усмішку доньки.

      2004(2011)



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    213. Тече ріка...
      Тече ріка. Як мовлять, протікає…
      Та це ж вона світ за очі тече!
      Немов сама од себе вже тікає,
      але ніяк, нещасна, не втече.
      Однак, ще не пропаща, не безсила,
      ще повінню взиває до людей:
      бо ж сміття, гнане вітром, – не вітрила,
      і нечистоти, звісно, – не єлей.
      Нове тисячоліття. Що поробиш...
      Хода цивілізації – стрімка.
      Все людство на порозі катастрофи.
      Що там якась отруєна ріка?
      Тече собі й тече між берегами,
      несе, мов кару, мертву каламуть.
      ...Була колись так схожа з небесами
      ріки прозора і глибока суть!
      Їй досі сняться лебеді й русалки,
      вінки купальські й хрещення обряд,
      і риби сплеск, і вудочка рибалки...
      Якби ж то повернути час назад!
      Якби переінакшити, змінити
      і вчинки недолугі, і слова...
      Тече ріка. Й така в ній спрага жити,
      що і вода, здається, ожива!

      2009



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    214. Золота еліта сонячної проби
      То манни ждем, то снігу серед літа.
      Знайомі ґулі. Ті ж чужі граблі.
      Де українська золота еліта?
      Там, де і споконвік була – в селі.
      Їй просто не до чвар, не до містерій,
      вона і так щодня, як на війні:
      земля, ця найдуховніша з матерій,
      уже по саму душу в бур’яні;
      на пустирях надій, де сонне царство,
      вже так давно не сходила любов…
      «Романтикам» сільського господарства
      не до рожевих мрій, не до розмов.
      На луках – корови. Нехай пасуться…
      Жита? Ще колосяться у полях…
      І поки там, в парламенті, гризуться,
      плекають ниву руки в мозолях.
      Їм за життя усі гріхи відпущено
      (хоч і нема в них жодної вини).
      А ми все хліба просимо насущного.
      І маємо. Бо трудяться вони –
      одвічні гречкосії, хлібороби.
      …Є Україна, доки є село
      і світлі люди сонячної проби,
      що ближчих у Землі ще не було.

      2006 (2011)



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    215. Гомер
      ...Ще подивує містові невдячному.
      В сумирну Смірну повернувсь.Додому.
      Нелегко жити між людей незрячому,
      Та іноді ще важче не глухому.
      А він співав! І линув спів етером
      Понад віки - натхненно і крилато.
      Потрібно народитися Гомером,
      Щоб так любити світ, і так співати!
      ...Божественно бриніла "Іліада".
      Бездомний старець лагідно і сумно
      Дивився в очі рідної Еллади,
      Перебирав наосліп слова струни.
      Душа Співця формінгою* звучала...
      Аж вигулькнув один - Зоїл Зоїлом.
      (Чи талану сутязі бракувало?
      Чи ще якась там їдь його заїла?)
      Це ж треба - учепитися гієною
      У світлоносний хист, у пісню генія!
      (Чи мстою одержимий був таємною?
      Чи сам од себе вже не мав спасенія?)
      Воно ж нескладно - скривдити Поета
      (Ні, щоб собі щось гарне сотворити!)
      Вибльовує таких і досі Лета,
      Не здатна їх злобу перетравити.
      Ну, що ж... Співця обов'язок і право -
      Не зневажати заздрісних і ницих.
      Гомера Слово - на Олімпі слави.
      А злість Зоїла - притча во язицех.
      ...Нема Еллади. Йде новітня ера.
      Лише б поети не ламали крила, -
      Аби тягнулись до висот Гомера.
      Аби не опускались до Зоїла.

      2008




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    216. ***
      Забудь мене.
      Чи врешті-решт
      здобудь,
      як здобувають
      замки і фортеці.
      Зникай для інших,
      а для мене будь
      і нині й прісно,
      ніби дзвін картечі.

      У мрію цілься,
      спогади тривож,
      навіки-вічні
      сни бери в облогу…
      Я надто горда,
      неприступна.
      Що ж,
      знов піррову
      святкую перемогу.

      2004



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    217. Прамісто
      В минуле віднайти ключі таємні,
      не_пам’яті протерти каламуть.
      І двері придорожньої харчевні *,
      як мушлю часу, навстіж розчахнуть…
      Вдихнути запах меду чи тарані,
      присісти десь на лаві, край вікна…
      Прамісто, – що в твоїм найменуванні?
      Гіпотези. Хоч істина – одна.
      В цих стінах стільки доль перебувало!
      І пив, либонь, вино сам князь Сокал **,
      іще тоді, як соколи літали ***
      і Буг яснів, прозорий мов опал.
      Іще тоді: до панства і староства,
      чужинської навали і пожеж…
      Ввійти у тьму віків і світло й просто
      спитати у праміста: - Як живеш?
      …Від істини не одвернути вічі,
      застерегти майбутнє від біди…
      Стоїть харчевня край дороги в вічність.
      Та як мені потрапити туди?

      2004(2011)




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    218. Випускникам
      Ніколи не повториться це свято...
      Ніколи день ще так не голубів!
      Невдовзі школи рідної пенати
      Відпустять вас, мов зграю голубів.

      Злітайте сміло, розправляйте крила!
      Підкорюйте життя захмарну даль.
      Як швидко десять років пролетіло.
      Яка дзвінка і світла ця печаль.

      Знаменний час... Ось-ось з його долоні
      Під звуки вальсу – кожен з вас – спурхнЕ.
      Черпайте силу в істині бездонній,
      Шукайте правди слово осяйне.

      У кожного із вас – висоти власні.
      У кожного – свій обрій і зеніт.
      Нехай любов’ю, в хмурі дні й прекрасні,
      Благословляє небо ваш політ.

      На відстані – і мрії, й виднокола,
      Та найдорожче завжди поблизу:
      Візьміть у сни прощальний погляд школи
      І вчителя розчулену сльозу.

      2007



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    219. ***
      Скінчився бал.
      Каштанів згасли свічі.
      Святкові шати скинули сади:
      пора дивитись істині у вічі
      і братися за праведні труди.

      Щоб плоду нелукавого діждати
      і долі – щоб високою була.
      ...Старезна груша молиться край хати
      за яблуньку,
      що вперше одцвіла.

      2009




      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    220. ***
      Доленька моя пропаща –
      пересуди і жалі…
      Я й сама дивуюсь:
      нащо
      ходжу тінню по землі?
      Сплю.
      Вчорашній день шукаю.
      Трачу гроші і слова…
      І чому, сама не знаю,
      до сих пір іще жива?
      Все без тебе
      низько й дрібно –
      від зеніту до зела…

      Просто
      іншому потрібно,
      щоб на світі я жила.

      2004




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    221. Билинне
      …В задумі хтось вже м’яв отак билину,
      в безодню неба дивлячись, коли
      мене на цю планету, мов піщину
      вітри астральні ще не занесли.

      Коли я ще сама себе не знала
      (як звуть мене і хто моя рідня) –
      чиясь душа вже істину шукала
      в очах такого ж сонячного дня.

      І хтось давно збагнув на цій планеті,
      сповна пізнавши горя круговерть,
      життя – це птах_не_смертний, що у леті
      двома крильми занурений у смерть.

      Минуть віки. Все зайве світ забуде.
      Замислено хтось м’ятиме зело…
      Не дивно, що мене колись не буде.
      А дивно, що мене – і не було.

      2004 (2011)





      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    222. Єдність

      Стають навшпиньки квіти і слова,
      і тягнуться туди, де сонце сяє…
      Земля – не просто ґрунт. Вона – жива.
      Вона, як матір любить і страждає.
      Округлість форми, і глибокий зміст
      єдиного жіночого начала.
      Любові і страждань крутий заміс, –
      які плоди із нього проростали!
      Які закарбувалися скарби
      в бездонних надрах пам’яті земної!
      …Між амнезій новітньої доби
      прогрес гримить стомильною ходою.
      А на городі – як споконвіків –
      тендітна постать, схилена низенько.
      У храмі картопель та огірків
      молитву праці ревно творить ненька.
      В сакральній тиші стебел і колось,
      де молиться комашка на зелинці, –
      земля то слуха, то шепоче щось,
      мов душу відкрива вкраїнській жінці…

      2007




      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    223. 22 червня
      Ненависть в огненних шатах,
      потвора ця – пеклом породжена.
      Від крові – червона дата,
      у війн також є день народження.

      …На фронт! – все гудуть ешелони.
      Мовчать безіменні могили…

      Вона визрівала ще в «лоні»,
      а двоє – вже нею снили.
      А їм вже була жадана
      (зіткнути лобами народи!) –
      двом ідолам,
      двом тиранам
      звірячої, звісно, породи;
      перевертням двом доморощеним,
      що долі метали, мов «кості».
      Не буде в цій грі переможених…
      Не буде в цій грі переможців…
      Криваві прислужники смерті,
      клястимуть вас ваші ж нащадки!

      …Скорботі в трикутнім конверті
      нема ні кінця, ні початку.
      І борються: славне й безславне.
      І молиться мати за сина…

      Ще прийде дев’яте травня!
      У війн також є день кончини.

      2008




      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    224. Лист*
      Війна котилась, набирала обертів,
      солдатські душі огортала льодом,
      юнацькі душі – Паулів і Робертів,
      що славились германським древнім родом.
      І їх – матусі берегли молитвами.
      І їм – любов загоювала рани.
      Й вони – у хвилі тиші поміж битвами
      складали серенади для коханих,
      і всім єством – від погляду до подиху –
      жадали щастя щиро та натхненно…
      І кожен – доростав до предків «подвигу»**,
      втопивши в горі спрагу невтоленну:
      «Впиваймось не вином, а кров’ю ворога!»
      Чи солодко пилась та чаша, Паулю?
      За неї ти сплатив не надто дорого –
      своїм життям, не проклятим коханою.
      …Бадьорий тон в рядках листа солдатського
      і бура пляма зліва від адреси.
      Ця смерть прийшла як помста, не зненацька, бо
      її не відвернула жодна меса.
      Бо всі свічки, які палились Магдою,
      слізьми гасились (Галі чи Людмили)…
      Як ти жила, німецька жінко, з правдою:
      що так по-людськи нелюда любила?

      2002(2011)



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    225. Заковика
      І геніальність, і банальність
      здаля впізнАє критик-час...
      В поетах вироста нагальність,
      тож музи обирають - нас.
      Росте потреба у поетах
      (можливо, людство у біді?)
      У музи випитай секрети:
      чи витривала у труді?
      Чи строфи Гете їй відомі,
      й Тараса слово золоте?
      Чи в Пушкіна бувала в домі?
      Моя - промовила на те:
      ти б досі вже була ВЕЛИКА,
      якби з Шевченком зналась я.
      У тому-то і заковика,
      що муза в кожного - своя.

      2004



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    226. «Падам, падам…»
      Роззирається світ, як по паводку:
      Де намул, де – намитий пісок?

      …Ще та музика – навіть не в зародку.
      І той голос – іще голосок.
      Ще не сниться Едіт рідній вуличці.
      Ба, і Норберт – іще Натан.*
      Не змінити вже місце їх зустрічі,
      Та ще кожен із них – не там.
      Поміж ними – ще долі і відстані.
      Де Париж, а де – Рогатин!
      Їй рости ще, як пісні - до істини.
      Ще пишається Вюрцберг – не ним.
      До війни ще далеко. Й до вічності.
      Ще дрімає талант-Голіаф.**
      Ключ його скрипковий – не магічний ще.
      І вона – ще не та, не Піаф.
      В небеса ще їх душі не падають,
      Обійнявшись: «Падам, падам…»

      А майбутнє – себе уже згадує.
      І дивується власним слідам…

      2011



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    227. «Уявний» заклик

      Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
      Ввірвалось екранне цунамі – у геть не екранний світ.
      …А треба ж було край безодні не гратись бездумно словами.
      І хвору, безглузду уяву – саму не пускати вбрід.

      Їй всюди – і темно, і страшно. Їй скрізь – під ногами хистко.
      Вона ж бо зайшла так далеко, що явно кудись не туди.
      І чи не її «молитвАми», – і збоченки, і мазохістки, –
      Японія аж похитнулась під шквалом лихої води.

      То, може, тепер схаменемось? А раптом це допоможе
      І Бог чергову катастрофу відмінить чи хоч відкладе? –
      Почнімо собі і планеті «пророчити» тільки хороше,
      Або – взагалі нічого, ніколи, нізащо, ніде…

      03.2011




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    228. Весна
      Непоказна й похмура.
      Аж ворожа!
      (Зійшла з небес,
      як з потяга вночі).
      Закутана у хмари і дощі,
      стоїть,
      сама на себе
      ще не схожа.

      Ще непогідна
      вдачею й лицем.
      І погляд –
      ще не Лади*, а Паллади**.
      Та вже пульсують
      сонячні принади
      під сірим
      непривабливим плащем!

      2008




      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    229. Після зими
      1.
      І ще одну зиму, як біль пережито.
      І ще один рік – у скарбницю розлуки.
      І знов прийде мрією зраджене літо –
      І мимо пройде, без образ і докуки.

      І знов будуть ночі і будні безкраї,
      І довге чекання, і туга, як море…
      Скарбницю розлуки вже не замикаю.
      Скарбниця розлуки – не скринька Пандори.

      2.
      Про досвід, що на пальці дмухав;
      про мрію, ту, що обпеклась;
      про сум твій – я ні сном, ні духом –
      у власних клопотах товклась.

      Губила дні. Губилась в здогадах.
      Всього було: і бід, і див…
      Про тебе знов – ні сну, ні спогаду –
      рік, що минув, не залишив.

      3.
      О, скільки незабутнього й забутого –
      між наших снів, між наших берегів.
      Знов – березень, дитя любові лютого,
      загублене у мареві снігів.

      Знов – березень, весни любимий пасинок,
      пригорнений до смутку назавжди.
      …А небеса вдивляються прояснено
      в мутні свічада талої води.

      4.
      ...Як довго ця зима тривала.
      Як тяжко сходили сніги…
      Вернись, любове, – все помалу
      вертає на «своя круги».

      Весна крокує, тепла й гожа,
      за руки клопоти веде…
      Вернись, допоки мрія може
      обличчя осявать бліде.

      Допоки може оживати,
      зігріта сонцем і людьми.
      Душі – все важче розцвітати
      після тривалої зими.

      2004





      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    230. Покаянний вірш

      Ти народився, мов Зоря, яка не гасне…
      Та що, здрібнілим, висота? Й навіщо, власне?

      Воскреслих мрій Великий День. І сотні років –
      Доба обманутих надій і лжепророків.

      Якби думки з Твоїм звіряли заповітом
      І, наче в храм, до Тебе йшли з духовним звітом!

      Якби плекали добрі справи й чесні вісті, –
      Не тупцювали би отарою на місці.

      Уже б відчули висі й простору потребу,
      І власну пам’ять привели до справжніх себе.

      Ти шлях цей Словом освітив… А ми і досі –
      Під небом рідної землі, як в темнім льосі.

      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    231. Тарас Шевченко
      Він був завжди. Як Слово, що лягло
      в основу первородної ідеї.
      Ще, може, України не було –
      а він вже був призначений для неї…
      І як окреслив Бог стражденний шлях
      землі святій, що серцем безборонна,
      він був – в її крові, її сльозах,
      її молитвах і її прокльонах.
      Коли ж безмовно гинула в біді,
      знов зрадою упившись, наче трунком –
      він був її надією тоді,
      він був її останнім порятунком...

      …Вкраїно! Материнських мук снаго!
      Одвік, до неба зводячи долоні,
      всміхалась ти крізь сльози, бо його
      вже відчувала у своєму лоні.
      І він явивсь. Не бого-чоловік.
      Твоєю опечалений журбою.
      Щоб у тобі воскреснувши, повік
      єдиним цілим бути із тобою.
      Він з тебе ріс. І в тебе проростав:
      свободи Духом, пам’яті корінням.
      В тобі – його могуть і висота,
      у нім – твоя надія на спасіння.

      2006(2011)




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    232. Про Пісню

      1.
      Нехай ще «скрипка грає, серце крає»!
      ...А в кого замість серця – камінець?
      Пекла вам кожна крапля «Водограю»,
      що спраглим Пісні
      дарував Співець.

      Допоки Він плекав «Червону руту»,
      любов’ю пестив ніжні пелюстки,
      ви бовтали ненависть як отруту
      й сумління рештки
      рвали на шматки.

      Це ж треба вже дорватись до нестями,
      щоб зважитися врешті на таке!
      Й земля не розступилась під ногами
      в ту мить, як замишляли ви
      лихе...

      2.
      В дрімучім лісі тіло ще гойдалось...
      А ви за упокій уже пили
      у спокої й покоях. Чи гадали –
      на Пісні міцно зашморг затягли?

      Самі, напевно, не збагнете й досі
      чим саме вам та Пісня допекла:
      чи тим, що рута-м’ята у волоссі,
      чи тим, що за плечима два крила?

      Тоді її сахались, наче ладана,
      й тепер вона шмагає вас навхрест.
      Та Пісня зроду-віку ниць не падала.
      Усе при ній: душа, краса і честь.

      ...Пливла людська печаль за крижмом білим.
      Сльозу ронили квіти на труні.
      А ви, мов круки, каркали над тілом,
      і думали – хороните її,

      зраджену і заборонену,
      зболену Пісню Володину...

      3.
      ...Втирався світ од мряки й плісні
      і в синє небо позирав:
      так високо вкраїнську Пісню
      іще ніхто не підіймав!

      Не горда, згадана не всує.
      І словом – тиха і проста.
      Дивіться, ниці, як пасує
      їй благодатна висота!

      Щось є в цій Пісні від санскриту,
      прадавня загадка якась...
      І неможливо приручити
      її крилату іпостась.

      Погляньте, до наживи ласі,
      як їй свобода до лиця!
      ...Витає Пісня в позачасі,
      подібна до свого творця.

      03.2009(2011)



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    233. Спостереження
      У лоно -
      як у двері: "Відчини-но!" -
      постукає нове серцебиття...
      Народження
      приходить до людини
      у свято -
      і на все її життя.

      А смерть -
      така буденна...
      Гостювати
      їй ніколи. У неї -
      справ без меж.
      Ось похапцем зайшла
      в сусідню хату...
      В очікуванні -
      траурний кортеж...

      03.03.2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    234. Стрічай мене, весно!
      Стрічай мене, весно!
      Я знову до тебе прийшла.
      Крізь болі й тривоги,
      багряні і білі завії.
      Я в буднях щезала,
      а ти й поза часом – була.
      Тому що не бути
      у світі – не можеш, не вмієш.

      Стрічай мене, весно! –
      з негоди, розлуки, біди –
      підсніжником першим
      і вітру поривом спонтанним.
      І гамом пташиним,
      і цвітом, що зронять сади,
      і смутком, – що… може,
      приходжу до тебе востаннє.

      2004(2011)




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    235. Велика Українка
      Над болем і долею многостраждальною
      возносилась Піснею, наче молитвою…
      Мабуть, не вважала себе геніальною.
      І не почувалась, напевно, великою.
      Лише відчувала – належить народові,
      якому і Духом, і Словом є рівною.
      Точили сухоти здоров’я і вроду їй, –
      у Пісні жила. І жила Україною.
      Любила Полісся – світання і клечання –
      де хащі казкові й озера прозористі…
      Чи знала, що смеркне так рано:
      - Приречена!?
      Та Пісню палку не припнути до хворості –
      і строфи в душі гартувалися крицеві,
      і мова із вуст жебоніла, мов річечка,
      і серце з грудей виривалося птицею!
      А тіло тендітне згасало, як свічечка…
      Борись і світи, якщо бути судилося:
      і мужнім поетом, і ніжною жінкою.
      …Вона ж і боролась, допоки світилася.
      Вона ж на віки нареклась Українкою.

      2008(2011)




      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    236. "Пророцтво" на захист української мови
      Настане день чорніший чорноти
      (І що там ті пророцтва Заповіту!) –
      Розтане у зіницях німоти
      Останній рідний знак із алфавіту.

      Вже не озветься тугою з пітьми
      І болем не вдарятиметься в груди.
      І будуть звуки краятись людьми,
      Лиш слова українського не буде.

      І мливо букв молотиме язик,
      Й душа не відчуватиме покути.
      І буде світ увесь – що крок, то крик!
      Лиш мові українській – вже не бути?

      А буде простір. Буде навіть час.
      І буде край – окраїна країни.
      Лиш мулятиме пам’яті якась
      Давно забута пісня України.

      …Злетять віки, немов єдина мить.
      І знов Ісус на грішну Землю стане,
      Щоб всі народи поблагословить.
      І лиш мого народу... не застане?

      2008



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --

    237. Між зір...
      Їй би заміж… в травні чи у квітні.
      Ще й для доньки зберегти фату…
      Як трудились пальчики тендітні!
      Мить краси ловили на льоту.

      Їй ще б жити. Народити сина.
      Щастя жінки випити до дна…
      Боже мій! Вона ж іще дитина.
      Нащо їй та місія трудна?

      А проте, Тобі таки видніше –
      Раз дівча за той десяток літ
      Доброти створило, може, й більше,
      Ніж створив для світу – цілий світ.

      Добра справа – ось найвища слава.
      Добре серце – ось найбільший хист.
      У малюнках впізнаЄ Полтава
      Неземну печаль знайомих рис.

      …А між зір, що світять незборимо,
      Всю планету сяйвом обійма
      Дівчинка з великими очима,
      Дівчинка, якої вже... нема…

      2004



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    238. Перший "вихід в світ" принцеси Айко
      Той «променад»…
      Уперше так публічно
      всміхатись щиро – діло нелегке.
      Всміхнулася.
      І навіть символічно
      із дідусем пригубила саке.
      З одної чаші. Як диктує звичай.
      Як вимага прадавній ритуал.
      Дивились об’єктиви їй в обличчя.
      Чи ще хтось так природно позував?
      Це ж треба! На виду у телекамер
      чарівно помахала кулачком.
      Як догоджають їй «придворні дами»!
      Як сяє чин високий над чолом!

      «…Напевне, близько
      дні страшних судилищ, –
      наступники престолу – в кімоно!*
      Жіночий дух! І де? – Серед святилищ!
      Втім, що нам з того? Мертвим – все одно…», –
      хвилюється у Храмі тіней зграйка.
      Порушено Святішу з заборон.

      …Чверть року їй.
      Вона – принцеса Айко.
      І «хризантемовий» – для неї – квітне трон.

      2002(2011)






      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    239. Пророцтво
      Чи бачила справді: багатство і трон
      В той вечір, у свіч мерехтінні?..
      Вдивлялась проникливо пані Лебон
      У тихе, незграбне створіння.

      А юній особі здалося, мабуть,
      Жахливим обличчя старече, –
      Дівча відсахнулося, щоби відчуть
      Матусині руки на плечах.

      …Ворожка в задумі торкнулась чола
      І пасмо поправила сиве.
      Чи справді – найкраща в окрузі була
      І бачила щось особливе?

      Промовила врешті, немовби здаля,
      Край долі позначила міткою:
      «Ця крихітка стане колись
      короля –
      розрадою і... фавориткою».

      І поглядом гострим, як лезо меча,
      Єства таїну пронизала, –
      Уже перед нею – не бідне дівча –
      Мадам Помпадур* стояла.

      ...Чи бачила справді: Версаль і (не)славу?
      І зустріч – в Сенарському лісі,
      Де вперше король удостоїться права
      Всміхнутись майбутній маркізі.

      2002(2011)




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    240. Книги - як люди
      Книги – як люди.
      Бояться самотності й болю.

      Книги – як люди.
      Читають... людей по очах.

      Книги – як люди.
      В них різні характери й долі.

      Книги – як люди.
      У кожної – вік свій і шлях.

      Книги – як люди.
      Народжуються і вмирають.

      Книги – як люди.
      Подібні до свого творця.

      Книги – як люди.
      Також воскресіння чекають.

      Книги – як люди.
      Їм надто гірке – забуття!

      2010




      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    241. Мій світ
      Мій світ: дрібничок і світил,
      Він також старіє зі мною.
      ...На скронях зір - сріблястий пил.
      Мій світ: дрібничок і світил -
      Світ колисанок і могил.
      ...Космічний пил - в передпокої.
      Мій світ: дрібничок і світил,
      Він також старіє зі мною.

      2004



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    242. Плутанина?
      Караюся
      поправкою суттєвою,
      якій життям
      завдячує
      цей світ.
      Сам Бог
      тобі призначив
      бути з Євою.
      А я не Єва.
      Я - твоя Ліліт.

      Впереміш:
      і насіяне, й навіяне.
      Зі мною -
      а не з кимось! -
      безліч зим
      щасливий
      чийсь Адам...
      І невтямки йому,
      що тужить десь
      його Ліліт
      за ним.

      2004(2011)



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    243. Олесеві пісні
      Судьба вигнанця.
      Смерть на чужині.
      Живого слова
      містика й акустика.
      Вдихає світ
      Олесеві пісні.
      Душі зітхання
      видихає музика.

      Журба і радість -
      хто розніме їх? -
      то вище хмар,
      то ближче слів і значень.
      І солов'ї
      у строфах запашних,
      немов у кронах
      і сміються, й плачуть.

      І любо-любо веснам
      у рядках,
      які сама любов
      благословила.
      Сумний надгробок.
      Одинокий птах.
      Спасибі чужині -
      що прихистила.

      2008(2011)



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    244. Хати
      ...І ні хмаринки над дахами.
      Морозний день.
      Снігів яса.
      Хати високими димами
      хапаються за небеса.
      Немовби прагнуть одірвати
      закляклі стіни
      від землі.
      Хатам не хочеться вростати
      в щоденні клопоти й жалі.
      І сняться їм:
      світлиця біла
      і крила рушників...
      Ачей,
      давно би птицями злетіли,
      та як покинути
      людей?

      02.2009(2011)



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    245. Клятва Степана Бандери
      Погляд чесний. І слово – як гиря.
      І карбований мужністю лик:
      «Я приймаю
      смертний ваш вирок,
      бо тікати від смерті не звик.
      Та допоки живу боротьбою
      і живуча мерзота слизька,
      запевняю – "безноса з косою»
      ще по світу мене пошука.
      І допоки моя Україна
      буде скніти в полоні брехні –
      обіцяю, що кожна хвилина
      стане спрагою помсти в мені.
      І щоб заспівом стала, початком,
      недоспівана пісня моя –
      знайте, вбивці, мов прапор, нащадкам
      заповім я своє ім’я.
      Народився і виріс я в герці,
      щоб свободи наблизити час.
      Перед Богом клянусь: і по смерті
      повставатиму супроти вас!»

      27.01.2009





      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --

    246. Монолог музейної скульптури
      ...Тепер я – скульптура.
      Мистецтво доби ренесансу, -
      Жіноча фігура*
      у позі напівреверансу.
      Душа дерев’яна.
      На сукні – сліди позолоти.
      Здається, був танець...
      партнер... і кружляння...
      А потім?
      Замовкли раптово
      мелодії дивної звуки.
      Лиш сутінки знову
      мені цілуватимуть руки.
      Й задума огорне
      у тиші музейній
      голівку.
      І щось неповторне
      сльозою впаде на долівку.
      У часу питаю:
      чи стіни оці
      мені личать?
      Стою. Не минаю.
      Минають віки і обличчя.
      …Й бува, на світанку
      відкрається тінню од мене
      чи спогад незваний,
      чи він… мій творець безіменний?

      2004 (2011)





      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    247. Триста героїв
      Безсмертного подвигу
      гідні обранці -
      не просто собі відчайдухи.
      Ті триста вкраїнців -
      не триста спартанців, -
      ще діти, хоч велетні Духом.

      Хтось, може, леліяв
      рядки непочаті,
      а хтось - почуття недоспіле...
      Хто знав,
      що легенда повториться в часі,
      що будуть і в нас "Термопіли"?

      Супроти навали -
      лиш горстка, лиш триста -
      Вкраїни остання надія...
      Як цвіт, розтоптала
      смерть люта, плечиста
      юнацькі розвеснені мрії.

      Зима над кривавим побоїщем
      стерпла,
      прикрила останки габою...
      Напевно, крізь сніг
      аж до сьомого пекла
      земля просочилася кров'ю.

      ...Зібрала тіла,
      мов надії осколки,
      Могила свята над горою:
      Іванки, Романки, Степанки,
      Миколки,
      Михайлики... - юні герої.

      Що пам'ять про них -
      знаменО і знамення,
      багнистій душі не збагнути.
      ...Повік
      матерями голублені ймення
      зрослися із назвою Крути.

      27.01.2008



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    248. Казка
      Колоскова колискова.
      КленОва колиска...
      Пахла тиша вечорова
      чебрецем, любистком.
      Пісня неньки. Біла хата.
      І росли потрошки
      не "перекотиполята",
      а - Котигорошки.
      Споришів меридіани.
      Хмарок паралелі.
      Підростали отамАни
      в батьковій оселі.
      Виростали з козачат
      Довбуші сміливі.
      Та настала Поттер-чад
      ера галаслива.
      "Чари-мари", "тари-бари"...
      Ось вам і розв'язка -
      в ріднім домі, як примара,
      сива добра казка.
      Хазяйнують у світлицях
      "фентезі" і містика.
      І байдужістю ятриться
      в серці казки істина -
      та, де тиша вечорова
      в пахощах любистку.
      Колоскова колискова.
      КленОва колиска...

      2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    249. Книга пам'яті
      Тишина... тишина... тишина...
      Шелест аркушів,
      мов шелест листя.

      Імена... імена... імена...
      Час над ними
      в жалобі схилився.

      Скільки їх! Скільки їх! Скільки їх!
      Ні страждань, ані сліз -
      не злічити.

      Чи це гріх? Чи це гріх? Чи це гріх? -
      рідну землю
      всім серцем любити?

      Сторінки... сторінки... сторінки...
      І рядків
      поминальна молитва.

      Крізь віки... крізь віки... крізь віки
      в'ється "вервиця",
      кров'ю обмита.

      Далина... далина... далина
      до нащадків
      луною озветься.

      Все мина... все мина... все мина...
      Тільки пам'ять людська -
      зостається.

      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    250. Хист
      Такою народилась... Що ж я вдію? -
      В мені примовк мій хліборобський рід.
      Але я мову квітів розумію,
      Говорю з ними ще з дитячих літ.
      І слухаю, й дивлюсь. Од щастя плачу.
      І Господові дякую за це.
      За мить натхнення світові пробачу
      Насмішки в спину, і злобу в лице.
      У пісні дивобарви роздобуду,
      Зчарую пензля з власної коси.
      Чого ж вам так недобре, добрі люди?
      Чого ж ви так сахаєтесь краси?
      За дивний хист мене пробачте, грішну.
      Сама не знаю - нащо і звідкіль?
      Перемовчу печаль свою невтішну.
      Замкну в душі невиплаканий біль,
      Лиш світлу радість випущу за двері -
      Нехай милує око, хай цвіте...
      Вони живі, ці квіти на папері.
      Для них, мов сонце, - серце золоте.
      Вони також, бува, за крок од смерті.
      І гинуть від жорстокої руки.
      Зате, коли розквітнуть на мольберті,
      Здається - будуть квітнути віки.
      Як ті, що у садочку біля хати,
      Чи ті, що в лузі, в крапельках дощу.
      Убийте... або дайте малювати!
      Я більш у вас нічого не прошу...

      2008



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.81 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    251. ***
      Згасають, як зірки, земні святА.
      А будні - мов космічні чорні діри.
      Я втомлена. І, звісно, не свята -
      Живу в гріху печалі та зневіри.

      Грішу рядками болю і жалю,
      Допоки сяє свічечка натхнення.
      ...Я Вас люблю. Я й досі Вас люблю.
      І, може, це і є мені прощення.

      2003



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    252. Годинникар
      А світ вже звик до милостей і кар.
      А світ - то зводить храми, то руйнує.
      ...За сивим склом старий годинникар
      Над механізмом втомленим чаклує.

      Чи ж дивина? - годинник поламавсь.
      Квапливі кроки. Перехожих лиця.
      У цього Майстра Часу є якась
      Лише йому відома таємниця.

      Він прослуховує уважно кожну мить.
      Він кожен "трибик" серцем відчуває,
      І наче добрий лікар Айболить,
      Годинникам здоров'я повертає.

      Стрілки щоб не обманювали нас
      І пульс життя був рівномірним всує.
      А може, не годинники - сам час -
      Годинникар за сивим склом лікує?

      2004



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    253. Лелека
      А з мрією прощатися нелегко...
      І не прощайся. Просто відпусти.
      ...Він вижив, той поранений лелека,
      Що впав з небес, мов янгол з Висоти.

      Злим випадком відлучений від зграї?
      Чи покарав за щось пташиний бог?
      Тепер повік - ні вирію, ні раю.
      Тепер повік - із тугою удвох.

      Зимові хуги. І земні потреби.
      І руки, що рятують од біди.
      ...Стоїть лелека. Молиться до неба.
      І вірить, що повернеться туди.

      2009




      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    254. Доля
      Аґукає дитятко в сповиточку -
      Гукає долю, ніжками пряде.
      А біль вже причаївся у куточку,
      І Час із далини уже гряде.

      І снить Вкраїна під покровом січня
      Про те, що буде, й те, що вже було.
      Чия ти, доле: і трудна, й трагічна?
      Кому пораниш тернами чоло?

      Кому готуєш місію месії?
      В чию колиску свій направиш перст?
      На волі - "Дух одвічної стихії"*,
      А до свободи - ще багато верст.

      Минатимуть віки, епохи й ери.
      І збудеться усе, що не збулось.
      ...Такий малий - а вже Степан Бандера.
      ...Дитя ж іще - а вже Ісус Христос.

      2009



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    255. ***
      Навіщо знов зустрілись?
      Хто привів
      дві долі
      на тривог знайому вулицю?
      ...Як злодій,
      погляд скрадливий відвів.
      Нічого.
      Перебудеться.
      Забудеться.
      Оговтаюсь...
      Цей світ - мені якраз.
      До невпізнання
      в ньому я змінилася.
      Мов те дівчисько,
      виросла з образ.
      І шати сподівань
      давно зносилися.
      Як біль,
      переступлю
      чужі сліди.
      Змахну з плеча
      сніжинки
      рукавичкою.
      Ще серце стрепенулось,
      як завжди.
      Та вже
      не з хвилювання,
      а... за звичкою.

      12.2005



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    256. Відлига
      Відлига...

      Відпустило.
      Відлягло.
      А вже здавалось -
      ніч не перебути.
      Така журба
      вмерзала у чоло.
      Така розпука
      вила в серці люто.
      Такий
      вривався в душу
      сніговій -
      надію замете, -
      накоїть лиха...
      ...Ти все-таки прийшов,
      світанку мій!
      Сльоза...
      печаль нетануча...

      ...Відлига.

      07.12.2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    257. Смирення
      То гнів, то страх...
      Образи і провини...
      А розум - куций підпанок,
      не пан, -
      якщо царює над усім гординя,
      страшний самозакоханий тиран.
      Промінчик щастя
      чи ковток натхнення,
      усе в її очах -
      зола і тлін.
      Нічого не сахається,
      окрім
      єдиного суперника -
      смирення.
      Від нього лиш тіка,
      мов чорт од ладана -
      маліє... даленіє... пропада...
      Благословенна
      сила нерозгадана
      смиренної душі,
      що не вклада
      з мерзенною огудою
      угоди
      і не плекає помсту.
      Далебі,
      смирення - це не рабство,
      це свобода
      від ницього тирана
      у собі.

      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    258. Вона
      Від неї не відгородитися
      ні пирогом, ні порогом...
      Насправді ж (якщо придивитися),
      вона - не страшна, а строга.
      Хова за підступністю грізною
      щось незбагненне й бентежне.
      Нічого вона не вирішує,
      бо - і сама залежна.
      Вона не підштовхує в засвіти -
      лиш відмикає двері.
      І зовсім не варт
      дивуватися
      її не манірній манері.
      Незанепалих Духом
      поглядом ввись проводжає...
      Вона співчува відчайдухам,
      нав'язливих - зневажає.
      Сама - із терпіння виткана,
      в просторі й часі обмежена.
      Їй так на роду написано -
      приходити без попередження.
      Не спізниться, не завагається.
      Знає, коли і до кого.
      Вона - лише виконавиця,
      Всевишньої волі Бога.

      2010



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    259. Каменярева любов
      - Моя любове, зіронько жадана!...

      А їй від щастя бракувало слів.
      Не генія кохала, не титана -
      Перед Іванком голосок тремтів.
      Отак би і стояла до світання
      В обіймах і блаженстві неземнім.
      І хай по тому: срібна тінь прощання
      І та розлука в сяйві золотім.
      Любов сліпа. Її страждання вічні.
      Вона безсмертна - навіть в забутті.
      А він - Поет. У нього думи віщі.
      Його тривога завжди у путі.
      У нього "Дух, що тіло рве до бою".
      Чоло ясне й високе. І мета.

      - Ох, чи зів'єм гніздечко із тобою,
      Чи в самоті змарнуємо літа?
      Моя любове, мрій моїх окрасо!..

      ...Вже й молодість за юністю пішла.
      ...Уже й віки метнулись вдаль. І часом
      Торкнеться сум гранітного чола.
      Він - Каменяр. Гребуть його ідеї,
      Не гребують. По-праву і без прав.
      А хтось кивне вслід спогаду про Неї:
      "Це та, що сам Франко її кохав!"

      2008



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    260. ***
      У щастя - коротка пам'ять.
      У горя - довге прощання.
      Вслухається серце тривожно
      у тишу, до болю знайому.
      Приречено час лічить миті,
      мов кожна
      наступна -
      остання.
      Це ж тільки
      кінець листопада.
      Це ж не кінець усьому!

      Ще трохи - й зима відбудує
      мости, нами спалені зопалу.
      І будуть жаринки в каміні
      іще яскравІше зоріти.
      І втричі сильніше кохання
      повстане,
      як Фенікс
      із попелу.
      І буде
      весни початок -
      нашим початком світу.

      11.2005



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    261. В тому сні...
      Мій Господи, я знову ожила!
      Спасибі за чудесне воскресіння.
      Як довго я у ньому не була, -
      У цьому сні, що схожий на спасіння.

      Ті очі, що обожнюють мене...
      І ніжних рук освідчення відверте...
      Нехай мій дім світанок обмине, -
      О, Господи, не дай мені померти!

      ...Отямилась у ліжку, як в труні,
      За марево хапаючись панічно:
      Я й досі ще КОХАНА - в тому сні.
      Навіщо я прокинулась? Навіщо?!

      11.2010




      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    262. Таємниця Нефертіті
      Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
      Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
      І ясноокий погляд, і витончений профіль
      Бентежать і сьогодні допитливість умів.
      Хтось ревно й безсоромно гортає Вашу долю.
      Обмацують поставу мільйони пар очей...
      Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
      Не втямиш так одразу. Маленький привілей
      Великої цариці: тримати гордо спину,
      Невимушено й легко мережити ходу;
      Як в дзеркало дивитись у Лету швидкоплинну,
      І нескінченну вічність бути на виду.
      Всміхатись загадково. (Де міфи, а де - правда?)
      І сяяти, мов сонце. (Бо ж - сонячне ім'я!*)
      Навіщо смертним знати, що є у світі зрада,
      Підступна і лукава. І звуть її Кійа.**
      Змією прослизнула у душу фараона,
      А потім знахабніла - в літописи вповзла.
      А Вам, любові гідній, обраниці Атона,
      Не личить захлинатись од зненависті й зла.
      Що швидше поборола - огуду чи огиду?
      Вигнання чи визнання - що більше Вам пече?
      Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду.
      Чи не тому, що в жилах кров аріїв тече?***



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    263. На початку
      Любив садки над Бугом і небо голубе.
      Світивсь добром, на сонечко подібний.
      І музикою жив. У ній знайшов себе.
      Чи знав тоді, що їй - також потрібний?

      Чи про стрімкий свій злет здогадувався сам,
      Коли в пісні вслухався солов'їні?
      ...Це потім був Париж. (Його вітали там).
      Овації у Токіо й Берліні.

      Це згодом був Нью-Йорк. І слава, і тріумф.
      Й натхненний змах руки на сцені Риму,
      Де непокірні ноти корилися йому,
      Душею володіючи незримо.

      Усе було пізніше: і недосяжна даль,
      І та невідворотна близькість Лети...
      А на початку - мрія, і юність, і Сокаль,
      І вуличок вузьких дзвінкі куплети.

      І метронома стук, палкому серцю в такт.
      І перші кроки в найскладніші гами.
      ...О, як же все змінилось! Тут все тепер не так.
      Ще стіни є. Училища* - нема вже.

      Лиш небо над містечком - бездонне, як колись.
      Шумлять сади оновленим оркестром.
      І гілочка на вітрі все рветься, рветься ввись,
      Мов диригентська паличка Маестро.

      2006



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    264. Монолог єгипетської мумії
      Я мертва? Чи - безсмертна?
      Приходили у гості
      в мій прихисток прадавній
      і сумніви, і сни.
      Така я безборонна!
      (Ну, звісно, шкіра й кості!)
      А проклинати долю -
      та, боже, борони!
      Уже й сама не знаю:
      чи я - небес творіння,
      чи тільки ритуальний
      витвір людських рук.
      Безмовна. Безвідмовна.
      Прокляте оніміння!
      Воно стократ страшніше
      за пекло вічних мук.
      Я нічия? Чи - власність
      сучасних слуг Мамони?
      Минуле відступає.
      Майбутнє ще гряде.
      Раби і піраміди...
      Боги і фараони...
      А де ж моє коріння?
      Мої нащадки - де?
      У лабіринтах часу
      душа десь заблукала.
      І там, де серце билось, -
      дрімуча пустота.
      Чи я була щаслива?
      Чи я колись кохала?
      Спливли тисячоліття.
      Епоха вже не та.
      Торги й аукціони.
      Розкрадені гробниці.
      Така я тут самотня.
      Беззахисна така.
      Я ж досі ще... людина!
      О, жадібні і ниці!
      Немов безцінний мотлох
      піду з-під молотка.

      2008




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    265. Ранні вірші
      Стали смутками
      давні радощі.
      І покутою
      стала вина...
      Не гортаю
      пожовклі аркуші, -
      ранні вірші -
      не рання весна.

      Не світлини,
      жалями обрамлені,
      і не спогадів
      стомлена рать.
      Ранні вірші -
      мов птиці поранені,
      що ніколи уже
      не злетять...

      2005



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    266. Юній мисткині
      Є молодість.
      О, як же це багато!
      Є Божий Дар.
      Твори, якщо дано!
      І задум є.
      А задум - це початок.
      Є доля -
      ніби чисте полотно...
      А далі що?
      А далі що?
      А далі:
      палітра барв
      і пензлик у руці.
      Й сто-енна спроба -
      кольору печалі...
      ...Та головне,
      щоб десь наприкінці,
      пройшовши
      крізь остуду і горіння,
      пізнавши
      ґвалт хули і слави грім,
      не проклинав Митець
      своє творіння,
      впізнаючи
      себе самого
      в нім.

      24.10.2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.58 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    267. ***
      Розкажуть: я у відчаї - не вір!
      Вже не болять ні спогади, ні крила.
      Це ж скільки весен одцвіло з тих пір,
      Як плакати собі заборонила
      За тим, що не судилось, не збулось;
      За тим, чого не повернути більше...

      Сумну мене зустрінеш - знай: здалось!
      Ще розсміюсь услід щасливим віршем.
      Знайду ті переконливі слова,
      Щоб і душа моя - тебе забула.
      А то... на самоті... сплакне, бува,
      Тихесенько, щоб навіть я не чула.

      27.08.2010



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    268. Костел
      Старий костел... Він досі служить людям,
      На рештках віри пам'ять береже.
      Чужа печаль застрягла в нього в грудях
      І небо над хрестами - як чуже.
      Усі зв'язки із Богом обірвались,
      Та й сходи пощербатіли давно.
      Колись в цих стінах Тайни зберігались,
      Тепер тут зберігається... зерно.
      А на даху ще моляться лелеки,
      Злітаються на меси голуби.
      Старий костел... Йому, мабуть, нелегко
      На звалищі новітньої доби.
      Не раз у дальнім закутку терпіння
      Образа ворухнеться... А проте,
      Він служить людям. Під його склепінням -
      Майбутній хліб. А хліб - то є святе.

      2004




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    269. Куди йдемо?
      Куди йдемо? Що завтра буде з нами?
      Не луками - лукавими шляхами

      Блукаємо. Заплутали сліди.
      Уже й самим - ні звідси, ні сюди.

      Уже душі ні холодно, ні тепло.
      І байдуже - до раю чи до пекла.

      Відколи йдем? І по якому колу?
      Невже отак ходитимем до скону?

      Розгублені. Загублені в пітьмі.
      Знемовлені. Безмовні - як німі.

      Позаду: чорні діри й білі плями.
      Уже й не пригадаєм - звідкіля ми.

      03.03.2009




      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    270. ***
      А небеса насуплено мовчать...
      Чекають свята вулиці безлюдні.
      І ледь тремтить берізка, мов свіча,
      На тлі холодних безнадійних буднів.

      Все тихне, завмирає, відліта...
      Усе навколо - в стадії згасання.
      І плаче, ніби посестра альта,
      Любов моя осіння і остання.

      Колись відплаче. Грудень замете
      жалі й турботи, болі і тривоги.
      Я осені вклонюсь хоча б за те,
      Що ця берізка світить край дороги.

      17.10.2003



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    271. По батькові
      Колись я соромилась...
      - Донечка татова! -
      лунало в обличчя і вслід.
      ...Вже доля моя
      сто разів перелатана.
      І тата - нема вісім літ.
      Залишились тільки
      альбом зі світлинами
      і світло в душі осяйне, -
      коли хтось молодший
      чи теж із сивинами -
      Євгенівна! - кличе мене.
      ...Спадковість тривог людських
      генна (чи генова) -
      на неї Творець нас прирік.
      Я татова донька.
      Я - донька Євгенова -
      сьогодні і завтра. Повік.
      І кланяюсь знов
      найдорожчому спадкові,
      що вище підносить ім'я.
      І дякую людям,
      що зватись по батькові
      у них заслуговую я.

      10.2003



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    272. Літня жінка. Рання осінь
      Долі перегорнута сторінка...
      Спогадів притихлі голоси...
      Наче рання осінь - літня жінка
      В аурі прив'ялої краси.

      Втомлена, сумна і непомітна,
      Та чекає й досі в кожнім сні -
      Юність, що мов птаха перелітна,
      Так зненацька щезла вдалині.

      Рання осінь... Може, ще не пізно
      Погукати з вирію любов?
      Ще душі у клітці буднів тісно,
      Ще вогонь жаги не охолов.

      Є ще шанс затримати значиме,
      Щось незгасне - ще в очах цвіте.
      Наче купина неопалима,
      В серці жінки - літо золоте.

      04.10.2007



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.6 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    273. ***
      Хмуріє вись, од злих очей ховаючись.
      В докОрах - незахищеність моя.
      Не знаю, у люстерко літ вдивляючись, -
      Чи світ змінився, чи змінилась я?

      Нехай цей біль струмком із серця витече
      І хоч на мить повернеться пора, -
      Коли єство для дивовиж відкрите ще
      І навіть смерть сприймається як гра.

      Коли надії пагін
      ненадломлений
      Підносить вище небо голубе...
      Мій світе, перекручений і втомлений,
      Невже я справжнім бачила тебе?

      Тоді, в дитинстві, доброму і світлому,
      Коли усе - до серця й до лиця.
      ...Болить душі, мов птаху перелітному,
      Дорога без початку і кінця.

      2004



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    274. ***
      Упевненого профілю взірець
      І впертих вуст усмІшка таємнича...
      Повторюється іноді Творець,
      Людські натхненно ліплячи обличчя.

      Дивуюся. Дивлюсь - не надивлюсь.
      Мов слухаю мелодію знайому.
      На кожну Вашу рисочку молюсь,
      Що вгадується в образі чужому.

      Милуюся. Тамую подих, щоб
      Миттєве не сполохати навіки.
      І знічена душа - від того, що
      Вже трішки любить... цього чоловіка.

      2005



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    275. ***
      Провів до сонних лип, аж за ворота.
      Неначе за межу. Без вороття.
      Щось мовив на прощання про роботу,
      Даремність мрій і труднощі буття.

      Затримав у долонях мою руку,
      Мов виправдати мить гірку хотів...
      До стежки нескінченної розлуки
      Із власного життя мене провів.

      І я пішла... І йду. Не озираюсь.
      Душа палає болем, як болід.
      Коханню сповідаюсь.
      Сподіваюсь,
      Що ти мені ще дивишся услід.

      2005



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    276. ***
      І бачу - мріями і віршами,
      Як сни ростуть із незабутнього.
      Як день за днем стають чіткішими
      Розмиті контури майбутнього.

      Як проступають з невідомого -
      Новими рисами й деталями -
      Початок смутку незнайомого,
      Кінець дороги, що за далями.

      Як над коханням нерозтраченим
      Пливуть століття за хмаринами.
      І я всміхаюсь по-дитячому,
      Десь між пожовклими світлинами...

      2003



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    277. Задзеркалля
      Зніму каблучку з лівої руки.
      Правицею змахну сльозу печалі...
      А в неї все достоту навпаки -
      У жінки, що існує в задзеркаллі.

      Всміхнуся їй. Не личить нам, жінкам,
      Обходити свічадо стороною.
      Вона - як я. Живе не тим життям.
      Напевно, їй набридло бути мною.

      До неї, може, щастя зазирне
      Вже завтра, пронизавши мрій безмежність.
      Ця жінка - точна копія мене,
      А придивитись - повна протилежність.

      Та ж вперта гривка. І надія та ж.
      А в рисах щось чуже вже проступає.
      Я в ній себе ледь впізнаю. Вона ж -
      Мене давно, як власну душу, знає.

      Стрічаємось в свічаді стільки літ,
      Неначе в просторовому порталі.
      Вже й не збагну: де світ, де - антисвіт?
      По той бік чи по цей бік - задзеркалля?

      2007



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    278. ***
      Далекий подих юності ловлю:
      Розчарування, сльози і образи.
      "Люблю тебе. Я так тебе люблю!" -
      Сприймалось, як пуста банальна фраза.

      Час все простить. І виправдає - час.
      Я грішниця. З народження й до скону.
      Я Вас кохаю. Я кохаю Вас.
      І вищого нема мені закону.

      2005



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    279. ***
      Як живеш, мій знайомий далекий?
      Як живеш, незнайомцю мій?
      Чи надійно тобі, чи легко
      Поклонятись юдолі земній?

      Як ведеться тобі? Як ідеться?
      Хай недоля твій шлях обмине.
      Я кохала тебе, здається.
      Ти, здається, любив не мене.

      Під чиї молитви засинаєш?
      Що тобі провидінням дано?
      Я нічого про тебе не знаю...
      Я знаю тебе давно...

      2005




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    280. ***
      Без докорів сумління і хули
      (Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)
      Самі себе на муки прирекли,
      Хто дурістю своєю, хто - байдужістю.

      Гряде орда пітьми (числа їй несть!).
      В жалобі смутку Та, що "ще не вмерла".
      Самі собі звели Голгофський хрест
      На стежці до Духовної Говерли.

      А вже ж були близенько... А могли ж...
      Чого забракло: сили чи терпіння?
      Самі себе цвяхуємо. Коли ж
      Заслужимо у неба воскресіння?

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5