ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Можливо
Дорога крутить чорно-білу корбу,
ідеш по світу непомітним гостем.
– А що ти забереш собі у торбу?
– Можливо, досвід, брате, тільки досвід.

Штурмує душу вічне передгроззя
із пам'яті покинутого саду.
– А що ти загубив на тій дорозі?
– Можливо, радість, брате, тільки радість.

Погасле небо опускає віти,
як руки, над безоднею простерті.
– А що тобі у темряві присвітить?
– Можливо, серце, брате, тільки серце.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-11 21:22:25
Переглядів сторінки твору 35047
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.993 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петрів Батіг (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 23:55:18 ]
Шановний Андрію Басанець! Браузер не дає можливості відповісти під Вашим коментом, тому пишу тут.

Вас не підвело мовне чуття. Справді, словник подає -а, але це йдеться про гороскоп у конкретному значенні, тобто про певний прогноз тощо, але у процитованому Вами вірші слово "гороскоп" вживає автор у абстрактному значенні, як розміщення небесних тіл, особливі параметри часопростору, тому тут має бути все ж закінчення -у.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 12:36:17 ]
Мені сподобалась метафора навіть в умовах її чорно-білого забарвлення.
А римується корба з торбою.
Мені здалось, що другий рядок виглядає якимсь відірваним від першого. Обидва речення поєднує кома, але, нмсдд, вони ближчими один до одного не стають.
Подобається і рима «гостем» - «досвід». Дієслівні рими наче кажуть про себе: «Ми дієслівні. Читай». А ця – ні. Настільки вона тонка (асонанасна, мабуть). Про торбу з корбою я б так не сказав.
З «дітьми» я б не зв’язувався. Всі рими до них здебільшого старі, або треба шукати щось практично невідоме. І «серце» таке ж саме.
А про вірш можу сказати, що йому б гумору додати. Серйозний він.
А коли читач сміється, у нього деякі ділянки розуму відключаються.
Йому смішно. Він радіє :)
Як і я, коли щоразу звертаюсь до Ваших віршів, якими б серйозними вони не були.
Без критики та експертизи,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-14 12:55:03 ]
Світла і радості в Новоу році, Олю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 19:31:53 ]
Чудовий вірш, Олю!
Як гарна, красива музика!
– А що ти забереш собі у торбу?
Зовсім його не портить, а тільки додає трошки гумору.

А найкраще, як і повинно бути , в останніх рядках

– А що тобі у темряві присвітить?
– Можливо, серце, брате, тільки серце.

Ось цим світлим серцем і написаний вірш.
І тому до нього вже не можна, ні нічого додатию
Ні нічого відняти.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 08:32:35 ]
Агов! Олю! Де Ви пропали?
Сумно без Ваших віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 01:39:46 ]
Справді, Олю,де Ви?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2013-05-05 14:56:31 ]
Щиро дякую, друзі, за підтримку,
вона мені - як повітря,
уклін усім.

я зараз митарствую :) по інших сайтах
найчастіше в Літклубі.
побачимось.

Христос Воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 22:05:43 ]
Радий Вас чути! Де можна прочитати Ваші нові вірші?
Справді, дуже їх люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-06-09 19:09:50 ]
якось у свій час не потрапив на цю кориду
абстрагуючись від всяко вищесказаного тощо ~

оці штучки із ’вічним передгроззям у пам’яті покинутого саду’

здається, не потребують ревізії
але на тому ґрунті можна було би
багато чого насправді ще зростити

бо це якби джимі пейдж настроїв гітару & взяв загадковий акорд

*і...*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2018-06-11 19:06:00 ]
Я писала цей вірш, коли була ще дуже маленька і дурна :) Зараз вже трохи соромно за нього, але хай буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2026-09-12 17:11:46 ]
Сильний і глибокий вірш. Прекрасно написано


1   2   3   4   Переглянути все