ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
***
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри...
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
До редакції майстерень
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
* * *
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
Перший стрибок
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Жура за журавлями" (2003)

 * * *
На просторах України
Завелися буржуїни…
Про "гаранта" кажуть:
"Він –
Щонайбільший буржуїн!".

Я не вірю в цю вигадку:
"Адже Він – гарант порядку
В українській нашій хаті,
Де всі порівну багаті!".

То кепкують з України
Зарубіжні буржуїни,
Заздрять, певне, нашій славі
Сери й містери лукаві.

Я пліткам не вірю жодним
І під стягом синьо-жовтим
Йтиму вірно за "гарантом",
Голий зад прикривши бантом!

Щоб усім було помітно,
Що живу я відповідно:
Весноцвітно і мажорно,
Себто впеньдержавотворно!


2003





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-23 02:14:06
Переглядів сторінки твору 3753
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.065 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2024.05.06 15:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 05:34:46 ]
:))) який же багатожанровий поет- І. Низовий. Просто зачудовуюся Його творчій різногранності.
І тут, он яка гуморина...! і в десятку ж як! умів Вій сміятися і життя видно що любив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 18:47:47 ]
Спасибі, Ляночко, за такі слова!
Тато справді дуже любив життя...

Вистояти б тільки, не зламатися,
До весни дожити, до роси,
За корисні справи завше братися,
Прагнути первісної краси,
Як було це в юності.

Так хочеться
Жити повноцінно
Й відчувать,
Як зайчатко сонячне лоскочеться,
Прагнучи в уста поцілувать.

Вийшовши з лікарні, озираюся,
Чи ніхто, бува, не підгляда,
Як зі смертю в піжмурки я граюся,
Посміхаюсь в очі їй згорда.

Вдома ждуть мене собачки й котики,
Обцілують радісно мене,
Їхніх лапок зцілюючі дотики
Запевняють: лихо промине!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 09:38:59 ]
Іронічна поезія від Низового!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 18:50:52 ]
Спасибі, Володю, що завжди читаєте різні за жанром вірші тата!

ІРОНІЧНЕ, РАНКОВЕ

Донька – на службу,
Дружина – до ринку.
Зранку і я вже пописую віршики.

В доньки – платня.
На свіженьку шкоринку
Жінка вторгує.
Я ж соплі розвішаю
Патріотичні й дощемно-ліричні…

Зарібки в кожного з нас –
Ідентичні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 10:10:34 ]
Хто вміє по - справжньому жити, той і посміятися вміє по - справжньому. Дякую за настрій, Лесю! Як уявила той бантик...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:04:10 ]
Світланко, дякую за таку реакцію!
Дозвольте ще такий відвертий іронічний віршик:

О, "секондхенд" – жива легенда
В нужденнім нашому житті!
Щоб я робив без "секондхенда"
В своїй босоті-наготі?!
В костюмах Єви і Адама
В земнім "раю" не ходять вже:
Згорить на сонці ніжна дама
(Тож буде драма!) в негліже;
А на хрещенському морозі
Богорожденний джентльмен
Навік зганьбиться при курйозі
Занапастить священний член.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:05:08 ]
що б я робив )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 20:09:00 ]
Щиро дякую! У нас сьогодні - вечір сімейних читань творів І.Низового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 10:21:06 ]
"впеньдержавотворно!"!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:11:12 ]
Дякую за Ваші емоції, Мирославе!!!

Здрастуй, сонце, будь ласкаве,
Запромінь мою квартиру…
Зварим зараз разом кави,
Завулканим люльку миру;
Заговорим всі хвороби,
Залікуємо всі рани;
Загадаєм зранку, щоби
Знов здійснились добрі плани!

Зранку – настрій березневий –
Значить, знов "зрадію" змінам,
Запровадженим Кабміном,
Завізованим "гарантом"…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 10:52:41 ]
Чортзна-що і збоку бантик! Я довго думав, звідки пішла ця загадка, відгадка якої - голий мужчина в профіль. Тепер знатиму: від Івана Низового!
А якщо серйозно: від естетичного та інших видів задоволення аж підскакую! Бантик - вищий клас! А чого варті "сери"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:22:01 ]
Анатолію, я в захваті від Вашої реакції!))))))))))
Щиро вдячна!

БЕЗ ІРОНІЇ, ПІДНЕСЕНО-ГОРДО

Центр області – в Новоайдарі,
Що значить майже пуп землі.
Чутки, мов тісто на опарі,
Ростуть, і в кожному селі
Подробицями обростають,
Неначеб реп’яхами пес,
І ширяться, і викликають
Сентиментальний інтерес.

А там, де Вись тече і Тясмин, –
Центр України: звідтіля
І починається всеясність
Майбутності, й навкругаля
Розходиться за колом коло
І на норд-ост, і на зюйд-вест,
І котиться, мов покотьоло,
Захоплюючи світ увесь.

А в Тячеві, на Закарпатті –
Вже й центр Європи, вісь тонка
Материка… Там в кожній хаті
Свідома гордість виника
За європейство: ми центральні,
Ми найцентральніші з усіх
Земних народів, ідеальні
Обранці долі – для утіх!

Так, ми воістину центристи
На перелогах зим і літ,
Ми фігуристи-танцюристи,
Нас тренував азійський лід,
І триста літ ми готувались
До сьогочасної пори,
Щоб на Говерлі розвивались
Блакитно-жовті прапори!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 14:45:49 ]
Надзвичайно дотепно! Напевно, ще Леся Українка напророкувала появу поета Івана Низового у своєму відомому творі, поета, який словом підіймає дух раті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:48:47 ]
Богдане, я буду щасливою, якщо поезія Низового хоч якоюсь мірою сприятиме підняттю духу небайдужих людей... Кращого визнання поета не існує...
Спасибі Вам велике за такий відгук!!!

"...Не скоро ще скажу: "Я вас любив!",
А нині всім скажу: "Люблю вас, люди!
Хоч скрізь мене мотало і повсюди –
Підкову щастя я не загубив".
Насамкінець "До зустрічі!" скажу,
А не "Прощайте...". Любі мої, милі,
Вертатимусь, допоки ще на силі,
На спільний наш рубіж, на цю межу..."

"...Я ще не здав позицій – поживу
розкуто й вільно в рідному народі
не в мареннях і снах, а – наяву!..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 18:31:49 ]
Я не рахував скільки поетів на цьому сайті. Але знаю одне,що таких як Пан Іван, які пишуть МУДРО І СПІВУЧО дуже мало. нам УСІМ вчитися ві Нього. Це черговий вірш, який ЩОСЬ говорить, чогось ВЧИТЬ. Щиро дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:59:42 ]
Пане Василю, спасибі, рідненький, за теплоту!

Дозвольте ось такий іронічний вірш Низового:

Зголив стерню на худорбі
свого пожнивного обличчя
й скептично мовив сам собі:
"Скромнішим будь, не возвеличся!".

Не возвеличуюсь – хіба
я вихвалявся до нестями
тим, що косив свої хліба
і розживався сухарями?

Хіба ж кричав я, що живу
в другому вимірі, і звірі,
й птахи ві сні і наяву
були мені по вищій мірі
братами й сестрами?!

Я знав,
що теж помру,
й наївні вірші
порвав,
вінок лавровий зняв,
аби не заздрили всі інші.

Лаврове листя на борщі
пішло... Щасливий я – погляньте:
в моїм кущі живуть хрущі,
і на моїм кущі дощі
дзвінкі розвішують гірлянди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 20:18:06 ]
Світлано, я аж зашарілася від радості!!!
Тоді ще один вірш:

Вставлю зуби і знову стану
Симпатичним для молодиць,
І позаздрить тоді Низовому Івану
Навіть сам Половинко Гриць.

А я сплюну крізь нові зуби,
Пил старий струшу з підошов:
Крим і Рим і мідяні труби
Я, не втративши честі, пройшов!

І, дасть Бог, зароблю на м’ясо –
Шмат свинини собі куплю
І наїмсь до пуття, і народні маси
Самовіддано полюблю.

Поділю свій хороший настрій –
Через вірші – на весь народ.
Щоб нарешті зігрівся, продутий наскрізь
Гострим вітром осінніх негод.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 22:21:44 ]
Йтиму вірно за "гарантом",
Голий зад прикривши бантом!
- пакращання...:)

так нам і треба - обирали, обирали - вибрали на свій зад! :)
от і прикриваймо тепер бантом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 11:24:38 ]
Але й не всім і тих бантиків вистачає :)
Дякую, Людочко! Ось тобі віршик, щоби на хвилинку відволікти від думок про рідну владу:

СУМСЬКА КАВ’ЯРНЯ

Маєш зайві три гривні,
Значить, будеш при каві,
І три дівочки дивні,
Примітивно-лукаві,
Приласкавлять помалу
Хоч до самої ночі –
До твого капіталу,
Шельми, вельми охочі…

По три гривні за чашку
Хто ж не буде платити
І палити взатяжку
І «Мерсі» говорити,
І ловити в кишені
По три гривні ізнову –
За палкі теревені,
За інтимну розмову?!

Ох, напився я кави
В унісон перебріху,
Аж дівчата ікали
Від невтримного сміху.
Чималенько потратив
Із наявної суми –
Недарма ж бо потрапив
Я в улюблені Суми!

Дурень той, хто скупиться,
Бувши в рідному місті,
Й не бажає напиться
Кави гривень на двісті!
Перебільшую, може,
Задля власної слави,
Тільки й справді негоже
Не напитися кави
В моїх Сумах чудових
На Соборній
В кав’ярні
В амазонок бідових,
Що й воістину – гарні?!
Обійшлось і без чарки –
Так взаємно старались:
Незнайомі спочатку,
Мило так родичались,
І прощались ласкаво,
Й обіцяли зустрітись,
Щоби знову при каві
Задушевно погрітись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 17:13:57 ]
ех, за три гривні вже хліба не купиш, яка там кава...! але, все"дно, дякую за вірш... Дуже цікаво про Суми з уст Івана Даниловича!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-27 19:12:19 ]
...сучасно, панове українці. Вчитися нам і вчитися висловлюватися так як НИЗОВИЙ, пережитим і переосмисленим у вимірі нації, вищого, що йде від осмислення, і розуміння, і УСВІДОМЛЕННЯ... ой як довго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 00:23:52 ]
Яке задоволення від відвідин цієї сторінки!
І вірш на сторінці публікації, і ті, що в коментарях - справжня поезія!
Лесю, ДЯКУЮ!
А нова система рейтингування, хоч ще не зовсім мені зрозуміла, але дуже показова на віршах І.Низового - тепер цифри виглядають справедливіше щодо оцінки його творчості. Так мені видається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 11:27:35 ]
Галюнь, я радію, що Ви отримали задоволення :)
Сердечно дякую за щирість й емоційність, теплоту!!!

Нарешті я купив костюм
(Тринадцять з «хвостиком» мільйонів)…
Пливу галушкою в бульйоні,
Хвалу співаючи життю
І свому спонсору. Вона
(Мій спонсор – жінка. Лиш не рідна)
Уміє жити. Тож не бідна.
І не поетова жона.
Мов на опудалі, висить
На схудлім тілі ця обнова…
Але ж доба переходова –
Усіх здолала ненасить!
Усі голодні. Хто на гріш,
А хто й на пліснявий сухарик,
На тишу без сусідських сварок,
На добру казку чи на вірш…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 18:20:38 ]
)))))))))))))))