ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Талант
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Краплі айстрового меду
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Вона ішла на свято долі



Сіяло сонце у бокалі,
Бриніли сльози на очах...
Було все важче їй дедалі
Шукати суть в простих речах.


Так наполегливо топила
Журбу і тугу у вині.
Сльоза на горло наступила
І заблищала в сивині.


Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Пила - і знову наливала,
Та не п'яніла, як на зло.

Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...
Вона ішла на свято долі,
Але спізнилась на життя...

На сторінці звучить музика Вольфганга Амадея Моцарта - Шум дощу і звуки грому





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-18 18:23:10
Переглядів сторінки твору 4599
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.476 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.850
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 18:25:32 ]
Дуже вдало!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 19:14:29 ]
Не ті слова, Володимире!
Наша Валентина - неперевершений маестро на найтонших струнах людського відчуття. (моя думка)
Стає зрозуміло чому Бог "доручив" саме їй Хресну дорогу...
Як на мене - ідеальний триптих - слова, музика, фото...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:14:59 ]
Ой не перехваліть, а то ще "зоряною хворобою" зляжу:))) Передчасно.
Дуже дякую за високу оцінку.
Музику спробую поміняти на трішки іншу за відтінком.
Так що заходьте трохи згодом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 19:52:07 ]
Музика дійсно підходить, але її уже використано в іншому вірші. Як альтернатива - "Історія кохання", але маю сумнів. Прислухаюся до порад...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:30:39 ]
Спробуйте читати повільно, у ритмі такту музики.
Ідеально лягає в тему. Схоже що вірш писався під музику, або музика під вірш...
Дуже сильно!
Майже кожен день повертаюся до цієї композиції.
Щось тягне сюди.
Зрештої як і до всіє творчості Попелюшки.
Красно дякуу Вам за бальзам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 20:13:02 ]
Доброго вечора, Валю. Якість текстів зросла у технічному плані, це відчутно. Можна ще придертись до певних місць, як от:
СуТЬ В ПРоСТиХ РеЧаХ - чи не забагато приголосних?)
Але я нині не про те. Вірш якийсь занадто причесаний, передбачуваний, він ніби-то про якусь ліричну героїню, що спізнилася на життя на свято долі (стандартне, заїжджене, нецікаве формулювання), а насправді - відсутність конкретики, сюжет висковзнув, залишилися лише стандартні чемно написані без помилок фрази. Це повна протилежність до Вашого вірша про колишню і теперішню. Той сюжет хвилював, а тут... Загалом непогано, проте хотілося більшого.
Хай пробачить мені Ваш палкий шанувальник Фарко, проте є ще тут над чим працювати - отака моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:12:55 ]
Дякую, Ярославе! Ви багато у чому маєте рацію. Є сюжети конкретні і є абстрактні, як цей - етюд на тему самотності, кризи середнього віку.
Якщо чесно - розмістила цей вірш тут і тепер, щоб "розбавити" емоційні, пережиті, справді хвилюючі сюжети, що були опубліковані напередодні. А у вірша про колишню і майбутню, як і у мукачівських сакур, є продовження. Чекайте:)

P.S. А цікаво, невже чоловіки ніколи не переживають подібних емоційних станів? Я не про "пила і наливала", а про "спізнилась на життя"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 22:30:54 ]
Звичайно ж переживають, Валю! Ще й як.У більшій чи меншій мірі здатність до абстрагування притаманна багатьом. Щодо мене, містерія сприймається значно гостріше. Але ж не терпить вона шаблонних фраз, як от:
Сіяло сонце у бокалі або
Бриніли сльози на очах... або
топила Журбу і тугу у вині чи
Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Все це - так би мовити, ширпотреб, а мені хочеться прочитати ЛИШЕ ПРО ВАШІ, ак авторки, емоції. От про що йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:47:11 ]
Що ж, Ваше бажання не таке вже й нездійсненне: "емоції авторки" - у ще не прочитаній Вами (точніше, не прокоментованій) 11 стації "Не буде моря у твоїх вітрил". Ваша думка дуже важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 20:36:18 ]
музика й вірш... доречно й настроєво. дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:18:16 ]
Дякую Вам! Мабуть, цей настрій більше зрозумілий саме жінкам. Вони (себто ми) переживають більш глибоко і самотність, і втрачені ілюзії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 21:45:15 ]
До всіх Ваших віршів дуже
гарна музика. Тут -мелодія любові - не підходить зовсім. А ця - сам раз. І нічого, що вона є і в іншому вірші. Про причесаність, можливо і є трохи...
Але не кожен вірш, можна так пережити, як вірш про теперішню і колишню. Я Вам за нього дуже вдячний...
побачив в ньому свою перпективу...
Ви великий молодець!
Але весь час так не зможе писати ніхто...
Я якось прочитав...Що поет, радив іншому поету...
Не пиши так... Бо помреш...
А Вам треба жити і жити! І дарувати нам радість.
Своїми віршами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:24:36 ]
Ви дуже тонко підмітили - емоційно практично у кожному вірші "викладаюсь" на повну. У цьому, може, й відпочиваю, але всю глибину настрою відчуваю наскрізь.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-19 22:30:54 ]
...Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було...

...Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...

Валюшо, щиро обіймаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-20 08:27:54 ]
Дякую, Лесю! Рада Вам!