ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Незакінчене
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже веселих пісень
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Сомельє
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Вона ішла на свято долі



Сіяло сонце у бокалі,
Бриніли сльози на очах...
Було все важче їй дедалі
Шукати суть в простих речах.


Так наполегливо топила
Журбу і тугу у вині.
Сльоза на горло наступила
І заблищала в сивині.


Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Пила - і знову наливала,
Та не п'яніла, як на зло.

Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...
Вона ішла на свято долі,
Але спізнилась на життя...

На сторінці звучить музика Вольфганга Амадея Моцарта - Шум дощу і звуки грому





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-18 18:23:10
Переглядів сторінки твору 4228
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.476 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.850
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 18:25:32 ]
Дуже вдало!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 19:14:29 ]
Не ті слова, Володимире!
Наша Валентина - неперевершений маестро на найтонших струнах людського відчуття. (моя думка)
Стає зрозуміло чому Бог "доручив" саме їй Хресну дорогу...
Як на мене - ідеальний триптих - слова, музика, фото...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:14:59 ]
Ой не перехваліть, а то ще "зоряною хворобою" зляжу:))) Передчасно.
Дуже дякую за високу оцінку.
Музику спробую поміняти на трішки іншу за відтінком.
Так що заходьте трохи згодом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 19:52:07 ]
Музика дійсно підходить, але її уже використано в іншому вірші. Як альтернатива - "Історія кохання", але маю сумнів. Прислухаюся до порад...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:30:39 ]
Спробуйте читати повільно, у ритмі такту музики.
Ідеально лягає в тему. Схоже що вірш писався під музику, або музика під вірш...
Дуже сильно!
Майже кожен день повертаюся до цієї композиції.
Щось тягне сюди.
Зрештої як і до всіє творчості Попелюшки.
Красно дякуу Вам за бальзам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 20:13:02 ]
Доброго вечора, Валю. Якість текстів зросла у технічному плані, це відчутно. Можна ще придертись до певних місць, як от:
СуТЬ В ПРоСТиХ РеЧаХ - чи не забагато приголосних?)
Але я нині не про те. Вірш якийсь занадто причесаний, передбачуваний, він ніби-то про якусь ліричну героїню, що спізнилася на життя на свято долі (стандартне, заїжджене, нецікаве формулювання), а насправді - відсутність конкретики, сюжет висковзнув, залишилися лише стандартні чемно написані без помилок фрази. Це повна протилежність до Вашого вірша про колишню і теперішню. Той сюжет хвилював, а тут... Загалом непогано, проте хотілося більшого.
Хай пробачить мені Ваш палкий шанувальник Фарко, проте є ще тут над чим працювати - отака моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:12:55 ]
Дякую, Ярославе! Ви багато у чому маєте рацію. Є сюжети конкретні і є абстрактні, як цей - етюд на тему самотності, кризи середнього віку.
Якщо чесно - розмістила цей вірш тут і тепер, щоб "розбавити" емоційні, пережиті, справді хвилюючі сюжети, що були опубліковані напередодні. А у вірша про колишню і майбутню, як і у мукачівських сакур, є продовження. Чекайте:)

P.S. А цікаво, невже чоловіки ніколи не переживають подібних емоційних станів? Я не про "пила і наливала", а про "спізнилась на життя"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 22:30:54 ]
Звичайно ж переживають, Валю! Ще й як.У більшій чи меншій мірі здатність до абстрагування притаманна багатьом. Щодо мене, містерія сприймається значно гостріше. Але ж не терпить вона шаблонних фраз, як от:
Сіяло сонце у бокалі або
Бриніли сльози на очах... або
топила Журбу і тугу у вині чи
Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Все це - так би мовити, ширпотреб, а мені хочеться прочитати ЛИШЕ ПРО ВАШІ, ак авторки, емоції. От про що йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:47:11 ]
Що ж, Ваше бажання не таке вже й нездійсненне: "емоції авторки" - у ще не прочитаній Вами (точніше, не прокоментованій) 11 стації "Не буде моря у твоїх вітрил". Ваша думка дуже важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 20:36:18 ]
музика й вірш... доречно й настроєво. дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:18:16 ]
Дякую Вам! Мабуть, цей настрій більше зрозумілий саме жінкам. Вони (себто ми) переживають більш глибоко і самотність, і втрачені ілюзії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 21:45:15 ]
До всіх Ваших віршів дуже
гарна музика. Тут -мелодія любові - не підходить зовсім. А ця - сам раз. І нічого, що вона є і в іншому вірші. Про причесаність, можливо і є трохи...
Але не кожен вірш, можна так пережити, як вірш про теперішню і колишню. Я Вам за нього дуже вдячний...
побачив в ньому свою перпективу...
Ви великий молодець!
Але весь час так не зможе писати ніхто...
Я якось прочитав...Що поет, радив іншому поету...
Не пиши так... Бо помреш...
А Вам треба жити і жити! І дарувати нам радість.
Своїми віршами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:24:36 ]
Ви дуже тонко підмітили - емоційно практично у кожному вірші "викладаюсь" на повну. У цьому, може, й відпочиваю, але всю глибину настрою відчуваю наскрізь.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-19 22:30:54 ]
...Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було...

...Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...

Валюшо, щиро обіймаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-20 08:27:54 ]
Дякую, Лесю! Рада Вам!