ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Поетичному тролю
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
***
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
* * *
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Пам’ятай
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Самотик
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Дача в Рожнах
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
* * *
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Двір
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Мов у прірву
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Голоси
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Тріо
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Тривога у Харкові
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
Як Семен Полозович Тавань боронив у 1524 році
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Вона ішла на свято долі



Сіяло сонце у бокалі,
Бриніли сльози на очах...
Було все важче їй дедалі
Шукати суть в простих речах.


Так наполегливо топила
Журбу і тугу у вині.
Сльоза на горло наступила
І заблищала в сивині.


Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Пила - і знову наливала,
Та не п'яніла, як на зло.

Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...
Вона ішла на свято долі,
Але спізнилась на життя...

На сторінці звучить музика Вольфганга Амадея Моцарта - Шум дощу і звуки грому





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-18 18:23:10
Переглядів сторінки твору 4144
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.476 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.850
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 18:25:32 ]
Дуже вдало!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 19:14:29 ]
Не ті слова, Володимире!
Наша Валентина - неперевершений маестро на найтонших струнах людського відчуття. (моя думка)
Стає зрозуміло чому Бог "доручив" саме їй Хресну дорогу...
Як на мене - ідеальний триптих - слова, музика, фото...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:14:59 ]
Ой не перехваліть, а то ще "зоряною хворобою" зляжу:))) Передчасно.
Дуже дякую за високу оцінку.
Музику спробую поміняти на трішки іншу за відтінком.
Так що заходьте трохи згодом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 19:52:07 ]
Музика дійсно підходить, але її уже використано в іншому вірші. Як альтернатива - "Історія кохання", але маю сумнів. Прислухаюся до порад...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:30:39 ]
Спробуйте читати повільно, у ритмі такту музики.
Ідеально лягає в тему. Схоже що вірш писався під музику, або музика під вірш...
Дуже сильно!
Майже кожен день повертаюся до цієї композиції.
Щось тягне сюди.
Зрештої як і до всіє творчості Попелюшки.
Красно дякуу Вам за бальзам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 20:13:02 ]
Доброго вечора, Валю. Якість текстів зросла у технічному плані, це відчутно. Можна ще придертись до певних місць, як от:
СуТЬ В ПРоСТиХ РеЧаХ - чи не забагато приголосних?)
Але я нині не про те. Вірш якийсь занадто причесаний, передбачуваний, він ніби-то про якусь ліричну героїню, що спізнилася на життя на свято долі (стандартне, заїжджене, нецікаве формулювання), а насправді - відсутність конкретики, сюжет висковзнув, залишилися лише стандартні чемно написані без помилок фрази. Це повна протилежність до Вашого вірша про колишню і теперішню. Той сюжет хвилював, а тут... Загалом непогано, проте хотілося більшого.
Хай пробачить мені Ваш палкий шанувальник Фарко, проте є ще тут над чим працювати - отака моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:12:55 ]
Дякую, Ярославе! Ви багато у чому маєте рацію. Є сюжети конкретні і є абстрактні, як цей - етюд на тему самотності, кризи середнього віку.
Якщо чесно - розмістила цей вірш тут і тепер, щоб "розбавити" емоційні, пережиті, справді хвилюючі сюжети, що були опубліковані напередодні. А у вірша про колишню і майбутню, як і у мукачівських сакур, є продовження. Чекайте:)

P.S. А цікаво, невже чоловіки ніколи не переживають подібних емоційних станів? Я не про "пила і наливала", а про "спізнилась на життя"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 22:30:54 ]
Звичайно ж переживають, Валю! Ще й як.У більшій чи меншій мірі здатність до абстрагування притаманна багатьом. Щодо мене, містерія сприймається значно гостріше. Але ж не терпить вона шаблонних фраз, як от:
Сіяло сонце у бокалі або
Бриніли сльози на очах... або
топила Журбу і тугу у вині чи
Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Все це - так би мовити, ширпотреб, а мені хочеться прочитати ЛИШЕ ПРО ВАШІ, ак авторки, емоції. От про що йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:47:11 ]
Що ж, Ваше бажання не таке вже й нездійсненне: "емоції авторки" - у ще не прочитаній Вами (точніше, не прокоментованій) 11 стації "Не буде моря у твоїх вітрил". Ваша думка дуже важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 20:36:18 ]
музика й вірш... доречно й настроєво. дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:18:16 ]
Дякую Вам! Мабуть, цей настрій більше зрозумілий саме жінкам. Вони (себто ми) переживають більш глибоко і самотність, і втрачені ілюзії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 21:45:15 ]
До всіх Ваших віршів дуже
гарна музика. Тут -мелодія любові - не підходить зовсім. А ця - сам раз. І нічого, що вона є і в іншому вірші. Про причесаність, можливо і є трохи...
Але не кожен вірш, можна так пережити, як вірш про теперішню і колишню. Я Вам за нього дуже вдячний...
побачив в ньому свою перпективу...
Ви великий молодець!
Але весь час так не зможе писати ніхто...
Я якось прочитав...Що поет, радив іншому поету...
Не пиши так... Бо помреш...
А Вам треба жити і жити! І дарувати нам радість.
Своїми віршами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:24:36 ]
Ви дуже тонко підмітили - емоційно практично у кожному вірші "викладаюсь" на повну. У цьому, може, й відпочиваю, але всю глибину настрою відчуваю наскрізь.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-19 22:30:54 ]
...Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було...

...Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...

Валюшо, щиро обіймаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-20 08:27:54 ]
Дякую, Лесю! Рада Вам!