ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
***
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Поїзд
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій поете...?
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,

В Горова Леся
2025.12.28 12:13
Риби
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.

Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий

Артур Сіренко
2025.12.28 11:06
Наче світанок
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Вона ішла на свято долі



Сіяло сонце у бокалі,
Бриніли сльози на очах...
Було все важче їй дедалі
Шукати суть в простих речах.


Так наполегливо топила
Журбу і тугу у вині.
Сльоза на горло наступила
І заблищала в сивині.


Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Пила - і знову наливала,
Та не п'яніла, як на зло.

Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...
Вона ішла на свято долі,
Але спізнилась на життя...

На сторінці звучить музика Вольфганга Амадея Моцарта - Шум дощу і звуки грому





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-18 18:23:10
Переглядів сторінки твору 4253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.476 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.850
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 18:25:32 ]
Дуже вдало!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 19:14:29 ]
Не ті слова, Володимире!
Наша Валентина - неперевершений маестро на найтонших струнах людського відчуття. (моя думка)
Стає зрозуміло чому Бог "доручив" саме їй Хресну дорогу...
Як на мене - ідеальний триптих - слова, музика, фото...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:14:59 ]
Ой не перехваліть, а то ще "зоряною хворобою" зляжу:))) Передчасно.
Дуже дякую за високу оцінку.
Музику спробую поміняти на трішки іншу за відтінком.
Так що заходьте трохи згодом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 19:52:07 ]
Музика дійсно підходить, але її уже використано в іншому вірші. Як альтернатива - "Історія кохання", але маю сумнів. Прислухаюся до порад...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:30:39 ]
Спробуйте читати повільно, у ритмі такту музики.
Ідеально лягає в тему. Схоже що вірш писався під музику, або музика під вірш...
Дуже сильно!
Майже кожен день повертаюся до цієї композиції.
Щось тягне сюди.
Зрештої як і до всіє творчості Попелюшки.
Красно дякуу Вам за бальзам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 20:13:02 ]
Доброго вечора, Валю. Якість текстів зросла у технічному плані, це відчутно. Можна ще придертись до певних місць, як от:
СуТЬ В ПРоСТиХ РеЧаХ - чи не забагато приголосних?)
Але я нині не про те. Вірш якийсь занадто причесаний, передбачуваний, він ніби-то про якусь ліричну героїню, що спізнилася на життя на свято долі (стандартне, заїжджене, нецікаве формулювання), а насправді - відсутність конкретики, сюжет висковзнув, залишилися лише стандартні чемно написані без помилок фрази. Це повна протилежність до Вашого вірша про колишню і теперішню. Той сюжет хвилював, а тут... Загалом непогано, проте хотілося більшого.
Хай пробачить мені Ваш палкий шанувальник Фарко, проте є ще тут над чим працювати - отака моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:12:55 ]
Дякую, Ярославе! Ви багато у чому маєте рацію. Є сюжети конкретні і є абстрактні, як цей - етюд на тему самотності, кризи середнього віку.
Якщо чесно - розмістила цей вірш тут і тепер, щоб "розбавити" емоційні, пережиті, справді хвилюючі сюжети, що були опубліковані напередодні. А у вірша про колишню і майбутню, як і у мукачівських сакур, є продовження. Чекайте:)

P.S. А цікаво, невже чоловіки ніколи не переживають подібних емоційних станів? Я не про "пила і наливала", а про "спізнилась на життя"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 22:30:54 ]
Звичайно ж переживають, Валю! Ще й як.У більшій чи меншій мірі здатність до абстрагування притаманна багатьом. Щодо мене, містерія сприймається значно гостріше. Але ж не терпить вона шаблонних фраз, як от:
Сіяло сонце у бокалі або
Бриніли сльози на очах... або
топила Журбу і тугу у вині чи
Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Все це - так би мовити, ширпотреб, а мені хочеться прочитати ЛИШЕ ПРО ВАШІ, ак авторки, емоції. От про що йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:47:11 ]
Що ж, Ваше бажання не таке вже й нездійсненне: "емоції авторки" - у ще не прочитаній Вами (точніше, не прокоментованій) 11 стації "Не буде моря у твоїх вітрил". Ваша думка дуже важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 20:36:18 ]
музика й вірш... доречно й настроєво. дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:18:16 ]
Дякую Вам! Мабуть, цей настрій більше зрозумілий саме жінкам. Вони (себто ми) переживають більш глибоко і самотність, і втрачені ілюзії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 21:45:15 ]
До всіх Ваших віршів дуже
гарна музика. Тут -мелодія любові - не підходить зовсім. А ця - сам раз. І нічого, що вона є і в іншому вірші. Про причесаність, можливо і є трохи...
Але не кожен вірш, можна так пережити, як вірш про теперішню і колишню. Я Вам за нього дуже вдячний...
побачив в ньому свою перпективу...
Ви великий молодець!
Але весь час так не зможе писати ніхто...
Я якось прочитав...Що поет, радив іншому поету...
Не пиши так... Бо помреш...
А Вам треба жити і жити! І дарувати нам радість.
Своїми віршами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:24:36 ]
Ви дуже тонко підмітили - емоційно практично у кожному вірші "викладаюсь" на повну. У цьому, може, й відпочиваю, але всю глибину настрою відчуваю наскрізь.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-19 22:30:54 ]
...Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було...

...Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...

Валюшо, щиро обіймаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-20 08:27:54 ]
Дякую, Лесю! Рада Вам!