ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
У полоні дармограю
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
завікном
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
* * *
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ще живу
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 9)
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
* * *
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Її голос
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
Вбивають!
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
* 193 *
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
"Не помічаєш. Повз проходиш знову..."
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
***
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
прозвички
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Та чому...
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Співаймо Ромале
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Вітер вітру емпірею.
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
* * *
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Вона ішла на свято долі



Сіяло сонце у бокалі,
Бриніли сльози на очах...
Було все важче їй дедалі
Шукати суть в простих речах.


Так наполегливо топила
Журбу і тугу у вині.
Сльоза на горло наступила
І заблищала в сивині.


Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Пила - і знову наливала,
Та не п'яніла, як на зло.

Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...
Вона ішла на свято долі,
Але спізнилась на життя...

На сторінці звучить музика Вольфганга Амадея Моцарта - Шум дощу і звуки грому





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-18 18:23:10
Переглядів сторінки твору 4583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.476 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.850
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 18:25:32 ]
Дуже вдало!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 19:14:29 ]
Не ті слова, Володимире!
Наша Валентина - неперевершений маестро на найтонших струнах людського відчуття. (моя думка)
Стає зрозуміло чому Бог "доручив" саме їй Хресну дорогу...
Як на мене - ідеальний триптих - слова, музика, фото...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:14:59 ]
Ой не перехваліть, а то ще "зоряною хворобою" зляжу:))) Передчасно.
Дуже дякую за високу оцінку.
Музику спробую поміняти на трішки іншу за відтінком.
Так що заходьте трохи згодом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 19:52:07 ]
Музика дійсно підходить, але її уже використано в іншому вірші. Як альтернатива - "Історія кохання", але маю сумнів. Прислухаюся до порад...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:30:39 ]
Спробуйте читати повільно, у ритмі такту музики.
Ідеально лягає в тему. Схоже що вірш писався під музику, або музика під вірш...
Дуже сильно!
Майже кожен день повертаюся до цієї композиції.
Щось тягне сюди.
Зрештої як і до всіє творчості Попелюшки.
Красно дякуу Вам за бальзам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 20:13:02 ]
Доброго вечора, Валю. Якість текстів зросла у технічному плані, це відчутно. Можна ще придертись до певних місць, як от:
СуТЬ В ПРоСТиХ РеЧаХ - чи не забагато приголосних?)
Але я нині не про те. Вірш якийсь занадто причесаний, передбачуваний, він ніби-то про якусь ліричну героїню, що спізнилася на життя на свято долі (стандартне, заїжджене, нецікаве формулювання), а насправді - відсутність конкретики, сюжет висковзнув, залишилися лише стандартні чемно написані без помилок фрази. Це повна протилежність до Вашого вірша про колишню і теперішню. Той сюжет хвилював, а тут... Загалом непогано, проте хотілося більшого.
Хай пробачить мені Ваш палкий шанувальник Фарко, проте є ще тут над чим працювати - отака моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:12:55 ]
Дякую, Ярославе! Ви багато у чому маєте рацію. Є сюжети конкретні і є абстрактні, як цей - етюд на тему самотності, кризи середнього віку.
Якщо чесно - розмістила цей вірш тут і тепер, щоб "розбавити" емоційні, пережиті, справді хвилюючі сюжети, що були опубліковані напередодні. А у вірша про колишню і майбутню, як і у мукачівських сакур, є продовження. Чекайте:)

P.S. А цікаво, невже чоловіки ніколи не переживають подібних емоційних станів? Я не про "пила і наливала", а про "спізнилась на життя"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 22:30:54 ]
Звичайно ж переживають, Валю! Ще й як.У більшій чи меншій мірі здатність до абстрагування притаманна багатьом. Щодо мене, містерія сприймається значно гостріше. Але ж не терпить вона шаблонних фраз, як от:
Сіяло сонце у бокалі або
Бриніли сльози на очах... або
топила Журбу і тугу у вині чи
Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було.
Все це - так би мовити, ширпотреб, а мені хочеться прочитати ЛИШЕ ПРО ВАШІ, ак авторки, емоції. От про що йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:47:11 ]
Що ж, Ваше бажання не таке вже й нездійсненне: "емоції авторки" - у ще не прочитаній Вами (точніше, не прокоментованій) 11 стації "Не буде моря у твоїх вітрил". Ваша думка дуже важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 20:36:18 ]
музика й вірш... доречно й настроєво. дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:18:16 ]
Дякую Вам! Мабуть, цей настрій більше зрозумілий саме жінкам. Вони (себто ми) переживають більш глибоко і самотність, і втрачені ілюзії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-18 21:45:15 ]
До всіх Ваших віршів дуже
гарна музика. Тут -мелодія любові - не підходить зовсім. А ця - сам раз. І нічого, що вона є і в іншому вірші. Про причесаність, можливо і є трохи...
Але не кожен вірш, можна так пережити, як вірш про теперішню і колишню. Я Вам за нього дуже вдячний...
побачив в ньому свою перпективу...
Ви великий молодець!
Але весь час так не зможе писати ніхто...
Я якось прочитав...Що поет, радив іншому поету...
Не пиши так... Бо помреш...
А Вам треба жити і жити! І дарувати нам радість.
Своїми віршами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 22:24:36 ]
Ви дуже тонко підмітили - емоційно практично у кожному вірші "викладаюсь" на повну. У цьому, може, й відпочиваю, але всю глибину настрою відчуваю наскрізь.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-19 22:30:54 ]
...Як у тумані, пропливало
В уяві все, що вже було...

...Що завдало такого болю?
Сама не знала до пуття...

Валюшо, щиро обіймаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-20 08:27:54 ]
Дякую, Лесю! Рада Вам!