ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
* * *
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 5)
Розділ V. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
* 122 *
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Батий
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...

Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Загнати у життєвий лабіринт.

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
* * *
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Спека (сонет)
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Харківська катастрофа травня 1942 року
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
Світовит. Роман п'ятий
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Пам'ять
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
У тепер
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
* 121 *
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Недоспівана пісня
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 4)
Розділ ІV. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єписко

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
* * *
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Татова любов
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
1936. Кінармійська
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Український серіал

 Український серіал. П'ята серія.
Натщесерце аналіз крові
Здавати в місто їде дід.
Недавно був іще здоровим,
Але останнім часом зблід.

Шкода його бабусі стало –
Далеко місто від села.
Окраєць хліба, кусень сала
В дорогу дідові дала.

Коли дід вийшов із лікарні,
Бо «екзекуцію» відбув,
У животі бурчало гарно,
Тому про сало не забув.

«Ні, сало їсти я не стану,
Вже стільки з’їв його за вік.
Піду хоч раз до ресторану,
Як справжній білий чоловік».

Голодний, ледве плівся кволо,
Здавалося - усе, капут.
Зайшов, не сів – упав до столу,
Офіціант вже тут як тут.

- Я хочу спершу з’їсти супу,
А далі - м’яса, ковбаси.
Офіціант брову насупив:
- Є суп-харчо.
- Давай, неси.

Незчувсь, як перше від обіду
За дві щоки встиг уплести.
- Я суп доїв, - гукає дідо,-
Вже можеш і харчо нести.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-07 16:11:19
Переглядів сторінки твору 4232
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-07 16:38:34 ]
Парасі жаль стало дідуся.Бідненький.І бабусю жаль.Парасі всих жаль тих, хто зи села в місто їде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 20:15:42 ]
І бабусю, що продавала яблука "по вісім - не по п'ять"?:))
А мені шкода тих, хто в наш час змушений залишатися в селі, кинутому напризволяще...
Але то вже зовсім інша історія, яка незабаром буде теж опублікована...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-07 16:54:55 ]
Дотепно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 23:09:52 ]
Взято з життя, а воно саме по собі - дуже дотепне:))
Дякую, Затіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-07 17:25:36 ]
Ні, краще сало, ніж харчо,
без нього ковбаса - ніщо!

Дякую, Валюшо, усміхнули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 20:11:53 ]
Сало таки й справді краще:))
Дякую, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анрі Бой (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-07 18:30:29 ]
Я б не став насміхатися над старенькими... Їм надто важко живеться зараз.
Вибачте(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 20:10:57 ]
Це не насмішка, Анрі, а добра іронія. Насправді у цьому вірші описано реальний сюжет із життя однїєї із найрідніших мені (вже покійних) людини, яка, потрапивши вперше до міської їдальні, не знала, що суп-харчо - це одна страва, а не дві. Часто потім, згадуючи, сама з себе сміялася...
Вибачаю:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-08 01:00:19 ]
знаходите, Валю, цікаві і дотепні ситуації житейські- а це є цінним і правдивим матеріалом ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 17:27:58 ]
"Нє віноватая я! Он сам пришел!":))
Самі попадаються оті ситуації. Іноді - зразу у рядочки, а іноді довго десь у куточках пам'яті, як оцей.
Дякую Вам, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 07:13:38 ]
О, славетний суп харчо! Хто ж його в "совку" не знав? Тіко він і залишався ще на полицях, коли ніц не можна було найти крім морської капусти.
Щодо тексту:
1.Він дотепера був здоровий,
але останнім часом зблід. - як варіант
2. ЯК З Поліклініки дід вийшов, важко таке вимовити:
Коли від лікаря дід вийшов?
Із поліклініки дід вийшов?
3.На лавочці у парку тиші - що за парк такий оригінальний? Малася на увазі паркова тиша, а вийшло...

Я любив той суп!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 17:29:08 ]
А я любила морську капусту, уявляєте?:))
"Доварила" начебто оце харчо:))
Дякую за поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 09:43:47 ]
Суп харчо,
І більше нічо...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 17:30:22 ]
Ну, як гарно зварити, то й одним харчо можна наїстися:))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-09 19:21:15 ]
Радий за Вас, Валю!
Що такі веселі Ваші вірші.
А ще, красива аватарка.
І гарні слова про себе.
Ви стали кращою ніж були.
Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 21:01:42 ]
Навіть і не знаю, Мішелю, радіти мені від таких слів чи не дуже... Мабуть, старію...:) Тому хай краще буде жучок-сонечко:)
Я не стала кращою, Мішелю, за два місяці на ПМ. Трохи іншою - це правда. Трохи досвідченішою як автор, завдяки порадам майстрів. А в житті - така ж, як і була...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 21:02:47 ]
А вірші не нові, написані кілька років тому. Є веселі, є сумні, є філософські, є ліричні. Всього потроху, як і в житті. Дякую, що їх читаєте!