ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.07.16 19:17
Із циклу
Про рай загробний мало хто з нас мріє,
Про рай земний частіш в людей думки.
Була такою, певно, і Софія,
В Аркадії бувала залюбки.

В саду у подруги, неподалік Варшави,
Була у неї там одна із вілл.
В Неборовім був парк той величавий,

Нінель Новікова
2020.07.16 14:16
Лотоси на Україні
Священна квітко чистоти,
У літеплі ріки –
Як добре прижилася ти
І, схоже, на вікИ!

Оберігаймо чистоту
Природи і душі,
Бо десь і лотоси цвітуть,

Роксолана Вірлан
2020.07.16 12:32
Літо моє
Літо моє, ой літо,
Вишнями в небо влите.
Кронами вп'яте в невідь,
Вистояне на медах.
В тому терпкому світі
Вже ми з тобою квити:
Я тобі - лиск на древі,
Ти мені - крила в снах.

Анна Віталія Палій
2020.07.16 12:19
***
Відкланялось небо.
Відмріяли віти.
Відкрили зірки свої очі до ночі.
І стишився вітер,
Прилігши де-небудь.

Та сон не летить ані словом, ні птахом
Із далей далеких, із далей предвічних.

Іван Потьомкін
2020.07.16 09:56
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Віктор Кучерук
2020.07.16 06:29
* * *
По дорозі пізнання,
Крізь утому зневір, –
Вікове сподівання
Ще іде до цих пір.
Бо пітьма безнадії
Не затьмарила те,
Що далеко леліє
І до скону цвіте…

Сергій Губерначук
2020.07.16 04:49
Ще тихше…
Ще тихше, аніж ти мені подзвониш,
не спробую ніяк відповісти.
Ти дякуєш за ці святі світи –
і більш на волі жити не дозволиш!
Ще тихше…
я збираюсь з раю
йти…

Микола Дудар
2020.07.15 22:50
***
І палка в колесах…
І настрій не настрій…
І змулені плеса…
І човник не справжній…
І знову впіймася…
І голод не тітка…
І дощ обізвався…
І зірвана квітка…

Євген Федчук
2020.07.15 19:34
Легенда про грушу
Коли з сестрою ми були малі,
В село сусіднє часто зазирали.
У ньому ми раніше проживали.
Тепер жили в великому селі,
А це на той час майже опустіло,
Зосталося всього лиш кілька хат.
Та нас чомусь весь час тягло назад,
Туди, де ми зовсім малі ходили

Микола Соболь
2020.07.15 16:54
З покращенням
Усюди чути ахи-охи
Не "слуг народу", навпаки...
Ну, що наобирали лохи?
Прийшли до влади довбаки.

Сміливо розмежують землі
Райони знищать і міста...
Плювати на країну Зелі

Дума Козак
2020.07.15 11:44
Березань
Де води рік Дніпра і Бугу
та моря чиста бірюза
через віки пливе фелюга –
містичний острів Березань.

Ще Борисфеном називали
той клаптик суші в давнину.
Через шторми в десяток балів

Петро Скоропис
2020.07.15 11:12
З Іосіфа Бродського. Серпень
Невеличкі міста, де годі почути правду.
Та і куди вам вона, навіть якщо була.
В’яз у вікні шумує, підтакуючи ландшафту,
знайомому хіба потягу. Відкись гуде бджола.

Відчайдух у кар’єрі на перепутті, витязь
сам тепер світлофор; плюс, по курсу – рік

Тетяна Левицька
2020.07.15 10:27
Відсторонений
Мій примхливий, для тебе не шкода нічого,
тільки, гідність мою не топчи чобітком.
Я колись облечу, темна осінь за рогом
точить гостру косу, косить лист за листком.

Пив зіниці-абсент, губ нектар терпкуватий,
і на рунах містичних вночі ворожив.
А ме

Анастасія Поліщук
2020.07.15 08:00
Дощі (етюд)
Цую - сезон дощів у Японії (з кінця травня і до середини липня, принаймні в Токіо)

Цую* ще тут. Безперестанку мряка.
І вітер хижо пелехатить хмари.
Так сіро, млосно, стишено і м’яко.
Найкращий час для запашної кави.
Пішли на ґанок? Дихати дощами
І

Сергій Губерначук
2020.07.15 07:53
Нісенітниця
Піч холодні млинці пече.
Сонце на схід заходить.
Річка з долу навзгір тече.
Мертве живе народить.

Нісенітниця, та й усе!
А назирни пильніше –
і прочитай: "Такі есе –

Віктор Кучерук
2020.07.15 06:29
* * *
Розляглася безкрая
Понад шанцями ніч, –
Кулі наче співають
У пітьмі навсібіч.
Гримнув гучно, мов бубон,
Край траншеї снаряд
І наповнює груди
Швидко вибуху чад.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Український серіал

 Український серіал. П'ята серія.
Натщесерце аналіз крові
Здавати в місто їде дід.
Недавно був іще здоровим,
Але останнім часом зблід.

Шкода його бабусі стало –
Далеко місто від села.
Окраєць хліба, кусень сала
В дорогу дідові дала.

Коли дід вийшов із лікарні,
Бо «екзекуцію» відбув,
У животі бурчало гарно,
Тому про сало не забув.

«Ні, сало їсти я не стану,
Вже стільки з’їв його за вік.
Піду хоч раз до ресторану,
Як справжній білий чоловік».

Голодний, ледве плівся кволо,
Здавалося - усе, капут.
Зайшов, не сів – упав до столу,
Офіціант вже тут як тут.

- Я хочу спершу з’їсти супу,
А далі - м’яса, ковбаси.
Офіціант брову насупив:
- Є суп-харчо.
- Давай, неси.

Незчувсь, як перше від обіду
За дві щоки встиг уплести.
- Я суп доїв, - гукає дідо,-
Вже можеш і харчо нести.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-07 16:11:19
Переглядів сторінки твору 2165
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-07 16:38:34 ]
Парасі жаль стало дідуся.Бідненький.І бабусю жаль.Парасі всих жаль тих, хто зи села в місто їде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 20:15:42 ]
І бабусю, що продавала яблука "по вісім - не по п'ять"?:))
А мені шкода тих, хто в наш час змушений залишатися в селі, кинутому напризволяще...
Але то вже зовсім інша історія, яка незабаром буде теж опублікована...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-07 16:54:55 ]
Дотепно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 23:09:52 ]
Взято з життя, а воно саме по собі - дуже дотепне:))
Дякую, Затіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-07 17:25:36 ]
Ні, краще сало, ніж харчо,
без нього ковбаса - ніщо!

Дякую, Валюшо, усміхнули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 20:11:53 ]
Сало таки й справді краще:))
Дякую, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анрі Бой (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-07 18:30:29 ]
Я б не став насміхатися над старенькими... Їм надто важко живеться зараз.
Вибачте(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-07 20:10:57 ]
Це не насмішка, Анрі, а добра іронія. Насправді у цьому вірші описано реальний сюжет із життя однїєї із найрідніших мені (вже покійних) людини, яка, потрапивши вперше до міської їдальні, не знала, що суп-харчо - це одна страва, а не дві. Часто потім, згадуючи, сама з себе сміялася...
Вибачаю:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-08 01:00:19 ]
знаходите, Валю, цікаві і дотепні ситуації житейські- а це є цінним і правдивим матеріалом ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 17:27:58 ]
"Нє віноватая я! Он сам пришел!":))
Самі попадаються оті ситуації. Іноді - зразу у рядочки, а іноді довго десь у куточках пам'яті, як оцей.
Дякую Вам, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 07:13:38 ]
О, славетний суп харчо! Хто ж його в "совку" не знав? Тіко він і залишався ще на полицях, коли ніц не можна було найти крім морської капусти.
Щодо тексту:
1.Він дотепера був здоровий,
але останнім часом зблід. - як варіант
2. ЯК З Поліклініки дід вийшов, важко таке вимовити:
Коли від лікаря дід вийшов?
Із поліклініки дід вийшов?
3.На лавочці у парку тиші - що за парк такий оригінальний? Малася на увазі паркова тиша, а вийшло...

Я любив той суп!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 17:29:08 ]
А я любила морську капусту, уявляєте?:))
"Доварила" начебто оце харчо:))
Дякую за поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 09:43:47 ]
Суп харчо,
І більше нічо...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 17:30:22 ]
Ну, як гарно зварити, то й одним харчо можна наїстися:))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-09 19:21:15 ]
Радий за Вас, Валю!
Що такі веселі Ваші вірші.
А ще, красива аватарка.
І гарні слова про себе.
Ви стали кращою ніж були.
Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 21:01:42 ]
Навіть і не знаю, Мішелю, радіти мені від таких слів чи не дуже... Мабуть, старію...:) Тому хай краще буде жучок-сонечко:)
Я не стала кращою, Мішелю, за два місяці на ПМ. Трохи іншою - це правда. Трохи досвідченішою як автор, завдяки порадам майстрів. А в житті - така ж, як і була...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-09 21:02:47 ]
А вірші не нові, написані кілька років тому. Є веселі, є сумні, є філософські, є ліричні. Всього потроху, як і в житті. Дякую, що їх читаєте!