ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 До питання неперекладності
Цей найперший переклад: себе – на тісні слова.
Де узяти пташину легкість пісень на «ти»?
Кожне з тисячі слів – як незамкнена в коло крива.
Кожна з тисяч думок – як незамкнені в Всесвіт світи.

Не жбурляй мені штампи обгризених слів і фраз,
Не мовчи, бо мовчання вже стало пустим і стертим.
Я сказала б тобі. Я сказала би вже не раз.
Але як перекласти на мову, життя і час?
А тобі не почути. Бо чути – дано відвертим.

Врешті, що це я? Може, це зовсім не наша вина?
В цьому плетиві слів – лабіринти і злі шаради.
А між нами – стіна, кришталево-скляна стіна
На три кроки мовчання і на чотири – зради.
…І мовчала до ранку. І стала – морська піна.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-11 11:54:53
Переглядів сторінки твору 4150
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.732 / 5.5  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.729 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-11 22:57:58 ]
Дуже проникливий вірш. Як кажуть, береза душу. Особливо хочеться відзначити оригінальні епітети і порівняння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:24 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:42 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 23:16:53 ]
Дякую, пані Ольго:)

Знаєте, пані Ганно, питання перекладу мені особливо цікаві - я навчаюся на кафедрі перекладознавства, і чим більше вчуся перекладати, тим більше переконуюсь, що це в принципі неможливо, але необхідно. І тут не лише взаєморозуміння між людьми (коли нам на першому курсі сказали, що воно взагалі неможливе, бо спілкування, навіть однією мовою - лише збудження кола асоціацій, які у кожного різні і не піддаються спрямуванню, усі ми були дещо шоковані, а тепер розумієш: свята правда!), але і висловлення словами почуттів і думок. Часто ж буває, що просто не знайти слів. Особливо це стосується поезії. Якщо в вірш птрапляє хоча б десята частина із того, що хотілося б туди вкласти - це вже дуже добре.
Вам не здалося - малася на увазі саме Русалонька. Спало на думку: раптом справа не у втарті голосу, а вона просто не знайшла слів? У житті часто трапляється, що легше промовчати. Щось мене останнім часом тягне на переосмислення казкових сюжетів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 00:50:33 ]
Справді дуже цікава тема, Нато. Погоджуюсь також з Ганною що до "хвилі". Мені все частіше здається, що якщо люди на одній хвилі,тобто говорять однією мовою то проблем зі зрозумінням немає. Щоб зрозуміти людину яка говоорить "іноземною" ми переважно намагаємось вивчити хочаб кілька слів цієї мови... якщо для нас це справді важливо. Люди всі різні... Та при бажанні порозумітись не так вже й важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 11:03:47 ]
Долучитися до цікавої розмови завжди приємно. Зі всім згідний. :)
Вірш дуже гарний, і особливий.
Можливо, ось тільки малесенька думка у мене про заключний рядок виникла, - а якщо замість "І" - "Так"? "Так", як ключ до тіснішого приєднання прекрасної ідеї із "морською піною"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 15:26:43 ]
Дякую:)
Стосовно "І" та "Так": "Так" - справді тісніше приєднує наступну думку і встановлює наслідковість. Я ж прагнула паралельності - тобто, посилання на "морську піну" - не тема усього вірша, а один із можливих прикладів тієї "неперекладності".