ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 До питання неперекладності
Цей найперший переклад: себе – на тісні слова.
Де узяти пташину легкість пісень на «ти»?
Кожне з тисячі слів – як незамкнена в коло крива.
Кожна з тисяч думок – як незамкнені в Всесвіт світи.

Не жбурляй мені штампи обгризених слів і фраз,
Не мовчи, бо мовчання вже стало пустим і стертим.
Я сказала б тобі. Я сказала би вже не раз.
Але як перекласти на мову, життя і час?
А тобі не почути. Бо чути – дано відвертим.

Врешті, що це я? Може, це зовсім не наша вина?
В цьому плетиві слів – лабіринти і злі шаради.
А між нами – стіна, кришталево-скляна стіна
На три кроки мовчання і на чотири – зради.
…І мовчала до ранку. І стала – морська піна.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-11 11:54:53
Переглядів сторінки твору 4260
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.732 / 5.5  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.729 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-11 22:57:58 ]
Дуже проникливий вірш. Як кажуть, береза душу. Особливо хочеться відзначити оригінальні епітети і порівняння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:24 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:42 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 23:16:53 ]
Дякую, пані Ольго:)

Знаєте, пані Ганно, питання перекладу мені особливо цікаві - я навчаюся на кафедрі перекладознавства, і чим більше вчуся перекладати, тим більше переконуюсь, що це в принципі неможливо, але необхідно. І тут не лише взаєморозуміння між людьми (коли нам на першому курсі сказали, що воно взагалі неможливе, бо спілкування, навіть однією мовою - лише збудження кола асоціацій, які у кожного різні і не піддаються спрямуванню, усі ми були дещо шоковані, а тепер розумієш: свята правда!), але і висловлення словами почуттів і думок. Часто ж буває, що просто не знайти слів. Особливо це стосується поезії. Якщо в вірш птрапляє хоча б десята частина із того, що хотілося б туди вкласти - це вже дуже добре.
Вам не здалося - малася на увазі саме Русалонька. Спало на думку: раптом справа не у втарті голосу, а вона просто не знайшла слів? У житті часто трапляється, що легше промовчати. Щось мене останнім часом тягне на переосмислення казкових сюжетів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 00:50:33 ]
Справді дуже цікава тема, Нато. Погоджуюсь також з Ганною що до "хвилі". Мені все частіше здається, що якщо люди на одній хвилі,тобто говорять однією мовою то проблем зі зрозумінням немає. Щоб зрозуміти людину яка говоорить "іноземною" ми переважно намагаємось вивчити хочаб кілька слів цієї мови... якщо для нас це справді важливо. Люди всі різні... Та при бажанні порозумітись не так вже й важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 11:03:47 ]
Долучитися до цікавої розмови завжди приємно. Зі всім згідний. :)
Вірш дуже гарний, і особливий.
Можливо, ось тільки малесенька думка у мене про заключний рядок виникла, - а якщо замість "І" - "Так"? "Так", як ключ до тіснішого приєднання прекрасної ідеї із "морською піною"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 15:26:43 ]
Дякую:)
Стосовно "І" та "Так": "Так" - справді тісніше приєднує наступну думку і встановлює наслідковість. Я ж прагнула паралельності - тобто, посилання на "морську піну" - не тема усього вірша, а один із можливих прикладів тієї "неперекладності".