ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму —
Ні батькового, ні материнського.
Кажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
То будьмо й надалі тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Vagatio
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Благодійний внесок нашого блогера
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Арлекін (Genesis)
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
* 174 *
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 До питання неперекладності
Цей найперший переклад: себе – на тісні слова.
Де узяти пташину легкість пісень на «ти»?
Кожне з тисячі слів – як незамкнена в коло крива.
Кожна з тисяч думок – як незамкнені в Всесвіт світи.

Не жбурляй мені штампи обгризених слів і фраз,
Не мовчи, бо мовчання вже стало пустим і стертим.
Я сказала б тобі. Я сказала би вже не раз.
Але як перекласти на мову, життя і час?
А тобі не почути. Бо чути – дано відвертим.

Врешті, що це я? Може, це зовсім не наша вина?
В цьому плетиві слів – лабіринти і злі шаради.
А між нами – стіна, кришталево-скляна стіна
На три кроки мовчання і на чотири – зради.
…І мовчала до ранку. І стала – морська піна.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-11 11:54:53
Переглядів сторінки твору 4439
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.732 / 5.5  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.729 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-11 22:57:58 ]
Дуже проникливий вірш. Як кажуть, береза душу. Особливо хочеться відзначити оригінальні епітети і порівняння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:24 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:42 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 23:16:53 ]
Дякую, пані Ольго:)

Знаєте, пані Ганно, питання перекладу мені особливо цікаві - я навчаюся на кафедрі перекладознавства, і чим більше вчуся перекладати, тим більше переконуюсь, що це в принципі неможливо, але необхідно. І тут не лише взаєморозуміння між людьми (коли нам на першому курсі сказали, що воно взагалі неможливе, бо спілкування, навіть однією мовою - лише збудження кола асоціацій, які у кожного різні і не піддаються спрямуванню, усі ми були дещо шоковані, а тепер розумієш: свята правда!), але і висловлення словами почуттів і думок. Часто ж буває, що просто не знайти слів. Особливо це стосується поезії. Якщо в вірш птрапляє хоча б десята частина із того, що хотілося б туди вкласти - це вже дуже добре.
Вам не здалося - малася на увазі саме Русалонька. Спало на думку: раптом справа не у втарті голосу, а вона просто не знайшла слів? У житті часто трапляється, що легше промовчати. Щось мене останнім часом тягне на переосмислення казкових сюжетів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 00:50:33 ]
Справді дуже цікава тема, Нато. Погоджуюсь також з Ганною що до "хвилі". Мені все частіше здається, що якщо люди на одній хвилі,тобто говорять однією мовою то проблем зі зрозумінням немає. Щоб зрозуміти людину яка говоорить "іноземною" ми переважно намагаємось вивчити хочаб кілька слів цієї мови... якщо для нас це справді важливо. Люди всі різні... Та при бажанні порозумітись не так вже й важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 11:03:47 ]
Долучитися до цікавої розмови завжди приємно. Зі всім згідний. :)
Вірш дуже гарний, і особливий.
Можливо, ось тільки малесенька думка у мене про заключний рядок виникла, - а якщо замість "І" - "Так"? "Так", як ключ до тіснішого приєднання прекрасної ідеї із "морською піною"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 15:26:43 ]
Дякую:)
Стосовно "І" та "Так": "Так" - справді тісніше приєднує наступну думку і встановлює наслідковість. Я ж прагнула паралельності - тобто, посилання на "морську піну" - не тема усього вірша, а один із можливих прикладів тієї "неперекладності".