ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.20 16:04
Ніхто
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,

Борис Костиря
2025.12.20 12:54
* * *
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.

Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,

Юрко Бужанин
2025.12.20 12:42
***
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
Горить у Серці Вифлеєм --- музика родинного свята
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Диригентові. На гітіт . Псалом Давидів 8
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
Нерозлучна парочка навиворіт
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Вірші-листівки
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
Ультиматум пройдисвітам
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
* * *
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Про туринського коня
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
* * *
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 До питання неперекладності
Цей найперший переклад: себе – на тісні слова.
Де узяти пташину легкість пісень на «ти»?
Кожне з тисячі слів – як незамкнена в коло крива.
Кожна з тисяч думок – як незамкнені в Всесвіт світи.

Не жбурляй мені штампи обгризених слів і фраз,
Не мовчи, бо мовчання вже стало пустим і стертим.
Я сказала б тобі. Я сказала би вже не раз.
Але як перекласти на мову, життя і час?
А тобі не почути. Бо чути – дано відвертим.

Врешті, що це я? Може, це зовсім не наша вина?
В цьому плетиві слів – лабіринти і злі шаради.
А між нами – стіна, кришталево-скляна стіна
На три кроки мовчання і на чотири – зради.
…І мовчала до ранку. І стала – морська піна.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-11 11:54:53
Переглядів сторінки твору 4163
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.732 / 5.5  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.729 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-11 22:57:58 ]
Дуже проникливий вірш. Як кажуть, береза душу. Особливо хочеться відзначити оригінальні епітети і порівняння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:24 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:59:42 ]
Цікаве питання Ви зачепили, мила Нато - перекладу - тобто змоги зрозуміти. Причому не лише перекладу з однієї мови на іншу (із жіночої - на чоловічу) , а й із перекладу з мови одного індивіду- на мову іншого. Чим довше живу - тим більше переконуюся - усі ми - на своїй окремій хвилі. Подекуди розмовляєш з людиною (найгірше - коли із надто близькою) і усвідомлюєш - намарно! однаково не збагне! і не тому, що недалека, а тому, що інша! (А може, воно й добре? Хто зна?).
Скажіть, Нато - "і мовчала до ранку. І стала морська піна" - це перегук із Русалонькою, чи мені здалося? Гарно. Направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 23:16:53 ]
Дякую, пані Ольго:)

Знаєте, пані Ганно, питання перекладу мені особливо цікаві - я навчаюся на кафедрі перекладознавства, і чим більше вчуся перекладати, тим більше переконуюсь, що це в принципі неможливо, але необхідно. І тут не лише взаєморозуміння між людьми (коли нам на першому курсі сказали, що воно взагалі неможливе, бо спілкування, навіть однією мовою - лише збудження кола асоціацій, які у кожного різні і не піддаються спрямуванню, усі ми були дещо шоковані, а тепер розумієш: свята правда!), але і висловлення словами почуттів і думок. Часто ж буває, що просто не знайти слів. Особливо це стосується поезії. Якщо в вірш птрапляє хоча б десята частина із того, що хотілося б туди вкласти - це вже дуже добре.
Вам не здалося - малася на увазі саме Русалонька. Спало на думку: раптом справа не у втарті голосу, а вона просто не знайшла слів? У житті часто трапляється, що легше промовчати. Щось мене останнім часом тягне на переосмислення казкових сюжетів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 00:50:33 ]
Справді дуже цікава тема, Нато. Погоджуюсь також з Ганною що до "хвилі". Мені все частіше здається, що якщо люди на одній хвилі,тобто говорять однією мовою то проблем зі зрозумінням немає. Щоб зрозуміти людину яка говоорить "іноземною" ми переважно намагаємось вивчити хочаб кілька слів цієї мови... якщо для нас це справді важливо. Люди всі різні... Та при бажанні порозумітись не так вже й важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 11:03:47 ]
Долучитися до цікавої розмови завжди приємно. Зі всім згідний. :)
Вірш дуже гарний, і особливий.
Можливо, ось тільки малесенька думка у мене про заключний рядок виникла, - а якщо замість "І" - "Так"? "Так", як ключ до тіснішого приєднання прекрасної ідеї із "морською піною"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 15:26:43 ]
Дякую:)
Стосовно "І" та "Так": "Так" - справді тісніше приєднує наступну думку і встановлює наслідковість. Я ж прагнула паралельності - тобто, посилання на "морську піну" - не тема усього вірша, а один із можливих прикладів тієї "неперекладності".