ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Остання Єва
Зав`язати у вузлик нікчемне нажите добро:
Кілька усмішок, кілька удач і розваги словами.
Ще найперший Адам не хотів віддавати ребро.
І минають віки. А ніщо не змінилось, Адаме.

Я свій клуночок-вузлик-надію зібрала сама.
Вимагати у Бога побільше тепла? Терпіння?
…І кидала монету. І випала - Колима.
Врешті-решт, чи не байдуже, де починати спасіння?

Що ти хочеш, Адаме? Зі мною – мої гріхи?
Вже не шкода тобі для мене одне реберце?
…Та гординя – мій гріх – все роздмухує темні міхи…
Мало. Мало, Адаме. Тепер мені треба серце.

Я візьму тільки вузлик – в руки.
На плечі – душу.
Будуть довгі дороги у поросі і смолі.
Не на прощу, не на спокуту, а просто – мушу.
В цю найдовшу дорогу крізь кожне із кіл Землі.




Найвища оцінка Ольга Прохорчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 21:01:48
Переглядів сторінки твору 5434
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.050 / 5.33  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 21:56:19 ]
***
Цікаве бачення Адама. Звідкіля ж це Ви взяли, що Адам не хотів віддавати..?
Його ж не питали... та й він певно й не відав :-)
***
А коли би монетка упала іншим боком - тоді що би випало?
***
"Вже не шкода тобі для мене одне реберце?" - так Ви ж і є цим реберцем...
***
"зола" - ми не говоримо "Золушка", а "Попелюшка".

Творчих успіхів,
Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:05:21 ]
***
От-от. Йому навіть не сказали, щоб не зміг відмовитись:)
***
Найцікавіше було б, якби монетка випала ребром:)))
***
О, ні! Остання Єва - від ребра ще першого Адама, а не цього - теж останнього.
***
А щодо останнього - тут я припустилась помилки. Дякую, що звернули увагу. Тепер буду думати, як виправити.
Щиро, Ната Вірлена


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:09:20 ]
Наразі змінила "золі" на "смолі". Це був запасний варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 22:11:24 ]
Будь Ласка.
P.S.
А так апропо - коли Єва вже "іде на Калиму" - то для чого їй Адамові ребро і серце.
По-куркульськи якось виходить. :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:23:59 ]
Ну от. Зробили із майже-мучениці майже-куркульку:)
А для чого людині взагалі чиєсь серце?
Якщо вона шукає власний шлях до Бога, відчуваючи на плечах тягар людської гріховності, а на додачу - вона, хоч остання, а таки - Єва - і бере на себе відповідальність за той, перший гріх, на який Єва "підмовила" Адама, це не означає, що їй не потрібна людська підтримка і любов. Вона, остання Єва, хоче замкнути "прокляте коло". От тільки краще робити це одній, у добровільному вигнанні, ніж разом з людиною, яка, хоч і пропонуючи підтримку, може дати лише руку-ребро-т.д. А Єві потрібно все. От їй і хочеться Адамового серця.
Я відповіла на Ваше питання? Мабуть, мені просто не вдалось це все передати віршем, а шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 22:40:08 ]
Сидів Адам і думав. А потім промовив: "Єво, коли Ти хочеш моє серце - то залишайся у ньому..." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:46:03 ]
О, так Ви прихильник так званих "хеппі-ендів"? Щоб усе закінчилось добре, "і жили вони потому довго і щасливо"? Чи малося на увазі - "залишайся у серці, а не в житті. Я любитиму тебе вічно. Напевно. На відстані"? На жаль, чи то на щастя, у вірші - інша ситуація.
З Вами цікаво полемізувати. Принаймні, так я власні вірші ще ні з ким не обговорювала.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 23:08:19 ]
Хороший вірш, Нато. У "смолі" навіть краще. Двічі перечитала текст - спочатку до Вашого пояснення у коментах, вдруге - після. І ці два "прочитання" були різними (от вам Ізер та Яусс із їхньою герменевтикою!). Коли на перше впливало моє власне розуміння "класичної ситуації Адам-Єва", то друге було розшифровуванням, виловлюванням Вашої. А тут ще й "чоловічий голос" приєднався - Юрій (він же Адам) намагався відстояти свої права - "Хто ж його, Адама, мовляв, питав? Чи ж йому реберця шкода".
От би цікаво було створити якусь антологію, де би подати тексти різних авторів на цю вічну тему. Причому, окремо - чоловічі, і окремо - жіночі. Та й дослідити специфіку статевого бачення. І додати, окрім того, теологічну версію - з потужними коментами. Та й ілюстрації. І прозу...От, щось мене занесло! АЛЕ - завдяки Вашому віршу в мене, здається, з"явилася цікава тема для наступного наукового дослідження! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 23:11:53 ]
Вся приємність з мого боку теж.
Матимем надію, що Єва не піде зі своїм клуночком-вузликом-надією дальше Адамового серця... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 23:29:21 ]
Справді, цікава вийшла розмова. Кажуть, що насправді розуміти свою позицію починаєш лише тоді, коли комусь її пояснюєш. Я не хотіла втручатись у чуже сприйняття тексту і нав*язувати власне бачення, але коментарі і мене саму наштовхнули на чергове переосмислення. Отож, тут ми усі квити:) Дуже цікава ідея із антологією - із задоволенням почитала б щось подібне. Адам і Єва, як і багато інших біблійних сюжетів, це ж така собі вічна тема - тут можливі сотні, а то й більше інтерпретацій.
Дякую Вам, пані Ганно:)


Сподіваймося, пане Юрію, сподіваймося:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 13:38:56 ]
Вдало розвинена тема.
Новий погляд... А що коли би Бог створив жінку не з ребра, а з шматочка серця???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 14:28:58 ]
Дякую:)
О, якби зі шматочка серця - було би дуже символічно. І романтично-красиво. Ніби одне серце - на двох. Тоді було би можна говорити про вічну любов і про те, що закохані - дві половинки одного цілого. Бо поки цьому немає достовірних підтверджень, лише теорії:)