ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ховаючись від зливи
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Шизофренія
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
* * *
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Лабух і єжи з ним...
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
По тонкому льоду
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
нема чого читати
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі з-під чужого крила…
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
* * *
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно...
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
* * *
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Мертві Душі, Поема (2019)
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино…
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
* * *
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях...
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Контроверсійне – 4
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Остання Єва
Зав`язати у вузлик нікчемне нажите добро:
Кілька усмішок, кілька удач і розваги словами.
Ще найперший Адам не хотів віддавати ребро.
І минають віки. А ніщо не змінилось, Адаме.

Я свій клуночок-вузлик-надію зібрала сама.
Вимагати у Бога побільше тепла? Терпіння?
…І кидала монету. І випала - Колима.
Врешті-решт, чи не байдуже, де починати спасіння?

Що ти хочеш, Адаме? Зі мною – мої гріхи?
Вже не шкода тобі для мене одне реберце?
…Та гординя – мій гріх – все роздмухує темні міхи…
Мало. Мало, Адаме. Тепер мені треба серце.

Я візьму тільки вузлик – в руки.
На плечі – душу.
Будуть довгі дороги у поросі і смолі.
Не на прощу, не на спокуту, а просто – мушу.
В цю найдовшу дорогу крізь кожне із кіл Землі.




Найвища оцінка Ольга Прохорчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 21:01:48
Переглядів сторінки твору 5626
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.050 / 5.33  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 21:56:19 ]
***
Цікаве бачення Адама. Звідкіля ж це Ви взяли, що Адам не хотів віддавати..?
Його ж не питали... та й він певно й не відав :-)
***
А коли би монетка упала іншим боком - тоді що би випало?
***
"Вже не шкода тобі для мене одне реберце?" - так Ви ж і є цим реберцем...
***
"зола" - ми не говоримо "Золушка", а "Попелюшка".

Творчих успіхів,
Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:05:21 ]
***
От-от. Йому навіть не сказали, щоб не зміг відмовитись:)
***
Найцікавіше було б, якби монетка випала ребром:)))
***
О, ні! Остання Єва - від ребра ще першого Адама, а не цього - теж останнього.
***
А щодо останнього - тут я припустилась помилки. Дякую, що звернули увагу. Тепер буду думати, як виправити.
Щиро, Ната Вірлена


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:09:20 ]
Наразі змінила "золі" на "смолі". Це був запасний варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 22:11:24 ]
Будь Ласка.
P.S.
А так апропо - коли Єва вже "іде на Калиму" - то для чого їй Адамові ребро і серце.
По-куркульськи якось виходить. :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:23:59 ]
Ну от. Зробили із майже-мучениці майже-куркульку:)
А для чого людині взагалі чиєсь серце?
Якщо вона шукає власний шлях до Бога, відчуваючи на плечах тягар людської гріховності, а на додачу - вона, хоч остання, а таки - Єва - і бере на себе відповідальність за той, перший гріх, на який Єва "підмовила" Адама, це не означає, що їй не потрібна людська підтримка і любов. Вона, остання Єва, хоче замкнути "прокляте коло". От тільки краще робити це одній, у добровільному вигнанні, ніж разом з людиною, яка, хоч і пропонуючи підтримку, може дати лише руку-ребро-т.д. А Єві потрібно все. От їй і хочеться Адамового серця.
Я відповіла на Ваше питання? Мабуть, мені просто не вдалось це все передати віршем, а шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 22:40:08 ]
Сидів Адам і думав. А потім промовив: "Єво, коли Ти хочеш моє серце - то залишайся у ньому..." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:46:03 ]
О, так Ви прихильник так званих "хеппі-ендів"? Щоб усе закінчилось добре, "і жили вони потому довго і щасливо"? Чи малося на увазі - "залишайся у серці, а не в житті. Я любитиму тебе вічно. Напевно. На відстані"? На жаль, чи то на щастя, у вірші - інша ситуація.
З Вами цікаво полемізувати. Принаймні, так я власні вірші ще ні з ким не обговорювала.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 23:08:19 ]
Хороший вірш, Нато. У "смолі" навіть краще. Двічі перечитала текст - спочатку до Вашого пояснення у коментах, вдруге - після. І ці два "прочитання" були різними (от вам Ізер та Яусс із їхньою герменевтикою!). Коли на перше впливало моє власне розуміння "класичної ситуації Адам-Єва", то друге було розшифровуванням, виловлюванням Вашої. А тут ще й "чоловічий голос" приєднався - Юрій (він же Адам) намагався відстояти свої права - "Хто ж його, Адама, мовляв, питав? Чи ж йому реберця шкода".
От би цікаво було створити якусь антологію, де би подати тексти різних авторів на цю вічну тему. Причому, окремо - чоловічі, і окремо - жіночі. Та й дослідити специфіку статевого бачення. І додати, окрім того, теологічну версію - з потужними коментами. Та й ілюстрації. І прозу...От, щось мене занесло! АЛЕ - завдяки Вашому віршу в мене, здається, з"явилася цікава тема для наступного наукового дослідження! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 23:11:53 ]
Вся приємність з мого боку теж.
Матимем надію, що Єва не піде зі своїм клуночком-вузликом-надією дальше Адамового серця... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 23:29:21 ]
Справді, цікава вийшла розмова. Кажуть, що насправді розуміти свою позицію починаєш лише тоді, коли комусь її пояснюєш. Я не хотіла втручатись у чуже сприйняття тексту і нав*язувати власне бачення, але коментарі і мене саму наштовхнули на чергове переосмислення. Отож, тут ми усі квити:) Дуже цікава ідея із антологією - із задоволенням почитала б щось подібне. Адам і Єва, як і багато інших біблійних сюжетів, це ж така собі вічна тема - тут можливі сотні, а то й більше інтерпретацій.
Дякую Вам, пані Ганно:)


Сподіваймося, пане Юрію, сподіваймося:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 13:38:56 ]
Вдало розвинена тема.
Новий погляд... А що коли би Бог створив жінку не з ребра, а з шматочка серця???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 14:28:58 ]
Дякую:)
О, якби зі шматочка серця - було би дуже символічно. І романтично-красиво. Ніби одне серце - на двох. Тоді було би можна говорити про вічну любов і про те, що закохані - дві половинки одного цілого. Бо поки цьому немає достовірних підтверджень, лише теорії:)