ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
Мовчіть Боги --- українська рок-балада
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
Історія однієї Любові
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога…
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
Гримаси часу
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
***
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осінній мотив
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Мисливський реквієм
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
* * *
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
До подій в Угорщині 1956 року
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
***
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови 2
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Дирижаблики
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
Поневіряючись (Procol Harum)
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
Туманний
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Невідомість
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Остання Єва
Зав`язати у вузлик нікчемне нажите добро:
Кілька усмішок, кілька удач і розваги словами.
Ще найперший Адам не хотів віддавати ребро.
І минають віки. А ніщо не змінилось, Адаме.

Я свій клуночок-вузлик-надію зібрала сама.
Вимагати у Бога побільше тепла? Терпіння?
…І кидала монету. І випала - Колима.
Врешті-решт, чи не байдуже, де починати спасіння?

Що ти хочеш, Адаме? Зі мною – мої гріхи?
Вже не шкода тобі для мене одне реберце?
…Та гординя – мій гріх – все роздмухує темні міхи…
Мало. Мало, Адаме. Тепер мені треба серце.

Я візьму тільки вузлик – в руки.
На плечі – душу.
Будуть довгі дороги у поросі і смолі.
Не на прощу, не на спокуту, а просто – мушу.
В цю найдовшу дорогу крізь кожне із кіл Землі.




Найвища оцінка Ольга Прохорчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 21:01:48
Переглядів сторінки твору 5598
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.050 / 5.33  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 21:56:19 ]
***
Цікаве бачення Адама. Звідкіля ж це Ви взяли, що Адам не хотів віддавати..?
Його ж не питали... та й він певно й не відав :-)
***
А коли би монетка упала іншим боком - тоді що би випало?
***
"Вже не шкода тобі для мене одне реберце?" - так Ви ж і є цим реберцем...
***
"зола" - ми не говоримо "Золушка", а "Попелюшка".

Творчих успіхів,
Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:05:21 ]
***
От-от. Йому навіть не сказали, щоб не зміг відмовитись:)
***
Найцікавіше було б, якби монетка випала ребром:)))
***
О, ні! Остання Єва - від ребра ще першого Адама, а не цього - теж останнього.
***
А щодо останнього - тут я припустилась помилки. Дякую, що звернули увагу. Тепер буду думати, як виправити.
Щиро, Ната Вірлена


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:09:20 ]
Наразі змінила "золі" на "смолі". Це був запасний варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 22:11:24 ]
Будь Ласка.
P.S.
А так апропо - коли Єва вже "іде на Калиму" - то для чого їй Адамові ребро і серце.
По-куркульськи якось виходить. :D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:23:59 ]
Ну от. Зробили із майже-мучениці майже-куркульку:)
А для чого людині взагалі чиєсь серце?
Якщо вона шукає власний шлях до Бога, відчуваючи на плечах тягар людської гріховності, а на додачу - вона, хоч остання, а таки - Єва - і бере на себе відповідальність за той, перший гріх, на який Єва "підмовила" Адама, це не означає, що їй не потрібна людська підтримка і любов. Вона, остання Єва, хоче замкнути "прокляте коло". От тільки краще робити це одній, у добровільному вигнанні, ніж разом з людиною, яка, хоч і пропонуючи підтримку, може дати лише руку-ребро-т.д. А Єві потрібно все. От їй і хочеться Адамового серця.
Я відповіла на Ваше питання? Мабуть, мені просто не вдалось це все передати віршем, а шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 22:40:08 ]
Сидів Адам і думав. А потім промовив: "Єво, коли Ти хочеш моє серце - то залишайся у ньому..." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 22:46:03 ]
О, так Ви прихильник так званих "хеппі-ендів"? Щоб усе закінчилось добре, "і жили вони потому довго і щасливо"? Чи малося на увазі - "залишайся у серці, а не в житті. Я любитиму тебе вічно. Напевно. На відстані"? На жаль, чи то на щастя, у вірші - інша ситуація.
З Вами цікаво полемізувати. Принаймні, так я власні вірші ще ні з ким не обговорювала.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 23:08:19 ]
Хороший вірш, Нато. У "смолі" навіть краще. Двічі перечитала текст - спочатку до Вашого пояснення у коментах, вдруге - після. І ці два "прочитання" були різними (от вам Ізер та Яусс із їхньою герменевтикою!). Коли на перше впливало моє власне розуміння "класичної ситуації Адам-Єва", то друге було розшифровуванням, виловлюванням Вашої. А тут ще й "чоловічий голос" приєднався - Юрій (він же Адам) намагався відстояти свої права - "Хто ж його, Адама, мовляв, питав? Чи ж йому реберця шкода".
От би цікаво було створити якусь антологію, де би подати тексти різних авторів на цю вічну тему. Причому, окремо - чоловічі, і окремо - жіночі. Та й дослідити специфіку статевого бачення. І додати, окрім того, теологічну версію - з потужними коментами. Та й ілюстрації. І прозу...От, щось мене занесло! АЛЕ - завдяки Вашому віршу в мене, здається, з"явилася цікава тема для наступного наукового дослідження! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 23:11:53 ]
Вся приємність з мого боку теж.
Матимем надію, що Єва не піде зі своїм клуночком-вузликом-надією дальше Адамового серця... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 23:29:21 ]
Справді, цікава вийшла розмова. Кажуть, що насправді розуміти свою позицію починаєш лише тоді, коли комусь її пояснюєш. Я не хотіла втручатись у чуже сприйняття тексту і нав*язувати власне бачення, але коментарі і мене саму наштовхнули на чергове переосмислення. Отож, тут ми усі квити:) Дуже цікава ідея із антологією - із задоволенням почитала б щось подібне. Адам і Єва, як і багато інших біблійних сюжетів, це ж така собі вічна тема - тут можливі сотні, а то й більше інтерпретацій.
Дякую Вам, пані Ганно:)


Сподіваймося, пане Юрію, сподіваймося:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 13:38:56 ]
Вдало розвинена тема.
Новий погляд... А що коли би Бог створив жінку не з ребра, а з шматочка серця???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 14:28:58 ]
Дякую:)
О, якби зі шматочка серця - було би дуже символічно. І романтично-красиво. Ніби одне серце - на двох. Тоді було би можна говорити про вічну любов і про те, що закохані - дві половинки одного цілого. Бо поки цьому немає достовірних підтверджень, лише теорії:)