Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

В цієї – дві сестри, не засумуєш,
та тільки я – не голуб миру теж:
в конторі в нас, якщо ти не лютуєш,
то довго на землі не проживеш!

Жених:
Оце фужер налив мені Вован!
Я випив – й раптом нате, наречена!
Й тепер на шиї маю отакенний
у вигляді метелика аркан!

Але дарма́, я теж не пелюсток,
солідніше її кіло на вісім!
Не лізу до кишень за компромісом,
як щось не так – нокаут, і мовчок!

Хор гостей:
А гірко-гірко, усім нам гірко,
а поцілуйтеся натще́!
Цілуй солодше, Колька, Ірку,
а ми за вас наллєм іще!

Працівниця ЗАГСу:
Любі друзі, ви прийшли за реєстрацією,
чепурні такі, з обличчями схвильованими!
Супроводжені загальною овацією,
звідси підете в життя зареєстрованими!

Підійдіть сюди, будь ласочка, одружувані,
піднесіть до столу свідка, вже налиганого,
розпишіться ось отут і ось отут –
й віднесіть його мерщій, на жаль, обриганого...

Теща (на мотив частівки):
Ваш на вигляд – не того́:
черевики ношені;
на потилиці його –
кудли заяложені!

Свекруха:
Про штиблети – ми мовчим,
а волосся збилося
через те, що поряд з ним
ваша притулилася!

Хор гостей:
А гірко-гірко, усім нам гірко,
тому – цілуйтеся давай!
Один, два, три, чотири... На п’ятірку!
За це – ізнову наливай!

Свідок:
Ми з Колькою... ми змалку...
А Колька... зараз де?...
А Вовка... на рибалку.
А Колька... бозна-де...

Працівниця ЗАГСу:
А тепер, в ознаку вірності подружньої,
обміняйтеся обручками коштовними,
щоб на базисі взаємності потужної
потішатися стосунками любовними.

А якщо, наперекір усім напученням,
у взаєминах стається каламучення,
завітайте у кімнату 35, –
там приймають документи на розлучення...

Наречена:
Каблучка на палець – бичок у ярмі!

Теща:
Кіло сухофруктів, філе пристипоми...

Свекруха:
Закуску всі гості приносять самі,
а що не доп’ють – забираєм додому!

Хор гостей:
А гірко-гірко, усім нам гірко,
не перебити киселем!
Цілуй солодше, Колька, Ірку,
а ми за вас іще наллєм!

Дідусь нареченої (з-під столу):
На палубу, друзі, усі по місцях!
Останній парад наступає!
Не здасться нікому наш гордий «Варяг»,
пощади ніхто не прохає!

(Переклад: 2025)

Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС¹.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Наліво гості – в жовто-синіх маєчках,
направо ми – в червоних, як завжди.
А на трибунах, настрій підіймаючи,
болільники згуртовують ряди...

В гостей на полі – сильний форвард Панченко,
та в нас є сильний захисник Панов;
у них – потужний пенальтист Іванченко,
зате у нас – голкіпер Іванов.

Арбітр²:
Зайве скаже хтось – так дам пенальті,
за дебати – видалю ураз!
Краще, капітани, не скандальте,
й передайте далі мій наказ!
(Свистить.)

Тренер наших:
Де подівся спортивний кураж?
Ви не граєте зовсім на швидкість!

Тренер їхніх:
Де кинджальних відривів форсаж
й комбінацій мережаних чіткість?!

Коментатор³:
Який момент, який момент,
а ось і перший інцидент!
Який момент, який момент,
а ось і перший інцидент!

Порушник, захисник Панов⁴:
Я взагалі відношення не маю,
він сам спіткнувсь, там горбик на землі,
я зіткнення не дуже пам’ятаю,
бо я підбіг пізніше взагалі...

Арбітр⁵:
Картка жовтесенька,
стерта злегесенька,
бо уживається
геть без обмеження!
Запис у книжечку,
що за підніжечку
мною вчиняється
вам попередження!

Потерпілий, форвард Панченко⁶:
Ой, нога, нога,
Ой, меніск, меніск...
Я ж тепер кульга!
Де наш пенальтист?

Коментатор:
А час у першім таймі вже спливає...
Суддя, мабуть, додасть хвилини дві...
Дивіться, він пенальті призначає!
І бити будуть гості, ти диви!

Голкіпер Іванов:
Лиш би тільки не в «дев’ятку»...
Та й «пане́нка» – теж ганьба...
Нафінтить іще спочатку...
Затаїтися, хіба?..

Пенальтист Іванченко:
Пробити в штангу? Ні, зламаю!
Та і голкіпер там стоїть.
А він дітей та жінку має,
він хоче жити зайву мить...

Пенальтист розбігається, б’є, м’яч влучає в арбітра, арбітр у голкіпера, голкіпер у штангу, а м’яч опиняється на п’ятнадцятому ряді східної трибуни.

(Переклад: 2025)ееееееееееееееееееееееееееееееееееееееее

Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров²
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов³
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов⁴
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв⁵
• Суддя Йозеф Компалла (ФРН)⁶
• Вболівальники наші
• Вболівальники їхні

Коментатор:
Добрий вечір, наші любі вболівальники!
Налаштовуйте яскравість та контраст.
Тут зібралися хокейні цінувальники...
Я ввімкнутися забув. Тепер – гаразд.

Пригадав сьогодні майже мимоволі я
«Суперсерію»... Як виріс рівень гри!
Як сказав тут мій колега із Монголії:
«Не знайти у вас у про́дажу ікри́».

Вже запівніч⁷ в Омську, Томську та Челябінську,
та не можна пропустити і́гри ці!
На трибунах – просто ніде впасти яблуку,
на арені – наші браві молодці!

Вболівальники їхні:
Хейя, хейя, до-то-го!⁸

Вболівальники наші:
Шайбу, шайбу, хто кого!

Тренер:
Ну, хлопці, – у дію!
за нами – Росія,
велика Росія,
вона не простить!
Болільники мріють,
в парткомі – зариють,
не зрадьте надію!
Суддя вже свистить.

Суддя (убік):
У синіх – десять тисяч на трибунах,
за спиною в червоних – тьми і тьми...
Mein Gott, моя Ніколь⁹ ще надто юна,
щоб сиротою бути між людьми!..

Коментатор:
Шайба вкинута! Пішли в атаку трійкою!
Пас наліво, пас направо, пас назад!..
Ось наш тренер, я для вас його посмикаю:
– А скажіть нам, чи іде в нас гра на лад?

Тренер:
Я мрію лелію:
вперед, за Росію!
(Убік.) Бо знаю Росію:
вона не простить!
Якщо нас нагріють –
мене ж і зариють,
дощенту зариють...
Це хто там свистить?

Суддя (убік):
Штраф п’ять хвилин, не можна аперкотом!..
Mein Gott, яке збіговисько страшне!
Припустимо, я видалю... А потім
десь у куточку видалять мене...

Захисник:
Вдав суддя, що ніби не помітив;
видно, розуміє, що почім!
Нам не треба штрафів та булітів,
самотужки будь-кого повчим!

Коментатор:
Так захищатись можна,
так захищатись – слушно;
звичайно, переможно,
звичайно, відчайдушно!

Іграють наші класно,
атаки гострі дійсно,
все поки що прекрасно,
борня безкомпромісна!

Нападник (важко дихає):
Іще один такий дурний ривок –
і буду в гробі грюкати кістьми...
Немов коняка загнана, я змок,
а він все давить, чорт його візьми!

Захисник:
Ізнов біжать, не бережуть меніски.
Зіткнувся? Не кажіть, що без підстав...
Яка ж гидота – це шотландське віскі!
Мабу́ть, я вчора дійсно перебрав¹⁰...

Коментатор:
Летять на лід ворота, клюшки, краги...
Такий хокей не трібний нам ніяк!¹¹
Я прецедент пригадую Гааги:
арештували там заводіяк!

Наш хлопець, може, надто розпалився,
в азарті гри не стримав свій порив;
але ж він усвідомив, повинився,
і навіть сам носилки прикотив!

Вболівальники їхні:
Хейя! Хейя! Хейя!

Вболівальники наші:
Зуби – на – трофеї!

Тренер:
Ну, хто́ у нас вміє?
Вперед, за Росію!
Вона ж там боліє,
боліє за нас!
Щоб краху не взнати,
лупцюй супостата,
плювати на втрати,
це зоряний час!

Нападник (рубається з хеканням):
Що, утретє в чемпіони вам кортить¹²?
Ні, шановні, ця пожива не для вас!
Лівий крайній, в око вхопиш ти за мить –
і подивимось, я́к бачитимеш пас!

Недарма́ ми тренувалися усмерть!
Всіх зрубаєм, а не пустим до воріт!
А чого отой смугастенький¹³ круть-верть?
Вово¹⁴, вмаж його голівкою об лід!..

Суддя:
Будь ласка, розійдіться, джентльмени!
Ай, боляче, я ж майже без щитків!..
(Убік.) Вони й не обертаються на мене...
Mein Gott, і от навіщо я свистів?

Тренер:
Допхаєм додому –
ухопим дипломи,
подяку парткому,
нові «Жигулі»¹⁵!
Вперед, офіцери,
міліціонери¹⁶,
порвіть вже, холера,
усіх взагалі!

Коментатор:
Інтрига матчу будить інтерес:
увесь майданчик – геть суцільний бій!
А їхня «зірка» – враз за бортом щез...
Це неспортивно, ти ж іще живий!

А все ж – сильніший склад команди наш;
а воротар – який у нас герой!..
Впритул до мене – знов розгардіяш...
Я, хлопці, свій, не бийте!... Ой-ой-ой!..

(Переклад: 2025)ееееееееееееееееееееееееееееееееееееееее