ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.11.08 15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів

Борис Костиря
2026.11.08 14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?

хома дідим
2026.11.08 12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом

Юрій Гундарів
2026.11.08 10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.

2026 рік

Ірина Вовк
2026.11.08 08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія

4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)

Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.

Тетяна Левицька
2026.11.07 11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.

Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано і кольористо тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею т

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві з'яви)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Борис Костиря - [ 2026.11.05 13:31 ]
    Маршрут
    Тепер автобус більше не приїде
    За визначеним шляхом. Пізній час
    Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
    Так відійшов, що вже забув про нас.
    Замість вогнів - задавнені корита.
    Колючий дріт обплутує Парнас.

    За визначеним шляхом не приїдуть
    Жаданий спокій, щастя і слова,
    Які врятують у потужній дії
    І від яких ясніє голова.
    В полях ідуть вродливі голі діви.
    У річці часу - лиш сама плотва.

    За визначеним шляхом прийде лихо
    І катаклізми в мантії страшній.
    Це лихо заспіває пісню стиха.
    Увірветься із лісу лиходій.
    Минулий час у спину жижо диха,
    Немов суддя утрачених подій.

    27 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  2. Ігор Шоха - [ 2026.10.08 15:19 ]
    Руськоязичеська мелодрама
                            І
    Розбійники з великої дороги
    трамбують меншу із усіх боків,
    ніде не припиняються тривоги...
    ніхто не кликав їх, а хто привів
    неважко здогадатися – це строгі
    третейські судді – жупел демагогів
    у вигляді ґарантів і братів.

                            ІІ
    Великороси люблять малоросів
    і люблячи, звичайно, кожен б’є,
    аби як і вони ходили босі,
    зимою гартувались на морозі
    і не претендували на своє
    на берегах Дніпра, Сули і Росі.
    Такі вони, язичники-пани...
    розп’яти Україну – їхнє кредо
    і це не міф, не байка, не легенда,
    що їхній бог на капищі війни,
    підв’язує закаляні штани
    і йде позаду, а не попереду.

                            ІІІ
    А малороси мають свій девіз –
    терпіти, поки раша їх подоїть,
    і доїть, наче сидорових кіз
    у хвіст і гриву та зганяє злість,
    коли вони на суржику глаголять.
    Своє коріння забуває молодь...
    ....................................................
    ой люди, люди, боляче до сліз
    і гидко... гірко, гірко! –
                    виє проблядь.

    10.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Шоха - [ 2026.09.16 16:14 ]
    Репост прозріння
                      І
    Закони – альфа і омеґа
    конституційності, однак
    вони виконуються як
    дитячі іграшки у лєґо
    у клоунаді про барdак.
    Та не сміємося наразі,
    бо наші буки та ази:
    гучні сирени, грім грози,
    мінливі о́брази, обра́зи,
    заплакані іконостаси,
    мироточиві образи́.
    Міняє лиця мімікрія,
    оглянешся на ці події, –
    чого у світі не було!
    І скільки ще чого не буде
    за дорогу́ дорогу в люди,
    яку будують нам на зло.

                      ІІ
    Усі претензії до влади,
    до опозиції, до Ради,
    а от маленький бонапарт
    не винен, що веде назад
    і узаконює проекти,
    властиві часу есесер...
    за оприлюднені сюжети,
    що нібито чужі, поети
    відповідатимуть тепер.
    А за украдені бюджети,
    а за війну – чия вина?
    Ой! Розхитаємо човна,
    в якому сидимо із чортом,
    якому треба, – «цап-царап»
    усе підряд... і патріоти
    із європейського болота
    не відають, що cе каcап.

                      ІІІ
    Керують нами дилетанти,
    у головах яких пітьма,
    тому і горе від ума,
    і нікому іти за ґрати...
    ............................
    та цур їм, є у нас таланти
    і дітям нашим, зокрема,
    не аплодують задарма,
    буває... є кого вітати.
    Вітаю ШІ... за плагіати
    статті каральної нема.

    09.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  4. Борис Костиря - [ 2026.09.16 13:23 ]
    * * *
    Відрахунок ведеться на долі секунди.
    Щось повинно відбутися саме тепер.
    Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
    Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
    Може, випити залпом гіркої цикути.
    Я прорвався у небо, у вічний етер.

    Щось повинно відбутися. Маятник грізно
    Колихає хвилини, немовби арбітр.
    І майбутнє вривається в латах залізних
    В пориванні до центру неназваних битв.
    А навколо процесії парії слізно
    Просять час зупинити. Неспинний цей біг.

    Ніби Первісний Вибух відбутися має
    Чи страшний катаклізм із запилених книг.
    Ми ввірвемося в сніг чи цвітіння розмаю.
    Так хвилюємось ми. Головою поник
    Наш пророк сивочолий стражденного краю,
    Та лунає із далі прийдешнього рик.

    7 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (7)


  5. Борис Костиря - [ 2026.09.07 14:02 ]
    Вода
    Вода розлилася в долини.
    Мовчання панує в степах.
    І правда тополі й калини
    Кричить, як поранений птах.
    Чекаємо світлої днини,
    Яка відкидатиме страх.

    Вода розлилася степами,
    Як щось непромовлене в нас.
    Вода розлилася, мов панна.
    У неї шубовснув Пегас.
    Слова пронеслись козаками.
    І промінь у лісі погас.

    Вода вже не знає обмежень,
    Нестримно несеться кудись.
    Вода, ніби пісня для мертвих,
    Звучатиме в даль і у вись.
    Фатальний завершився термін.
    Минуле й майбутнє зійшлись.

    1 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  6. Борис Костиря - [ 2026.09.04 14:40 ]
    * * *
    Останні помахи руки
    Зими епічної, важкої,
    Як покарання за гріхи.
    Не вибратися нам із колій.
    Спадають краплі й матюки.
    Співає крига колискову.

    Останні помахи зими,
    Як відставного диригента.
    Кулак напружено здійми
    У вирішальності моменту,
    Розпачливо закрий грудьми
    Майбутнє від ресентименту.

    Зима - промовець, мім, актор
    На сцені пізнього театру.
    Ми не побачимо повтор
    В напівзабутому Монмартрі.
    Сніг падає, немов мінор.
    До когось він спішить на варту.

    27 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  7. Борис Костиря - [ 2026.09.03 16:46 ]
    * * *
    Калюжі розлилися, як моря.
    Виходить божевілля із порогів.
    Ідей могутніх первісна зоря
    Укаже шлях для магів і пророків.
    Виходить з берегів прадавній світ,
    Давно забутий, згаяний, завмерлий.
    Він проривається, немовби квіт
    На цвинтарі, де відпочили мертві.
    Жага виходить з русел річкових,
    Затоплює округи і долини,
    Звільняється з неволі вартових
    І у безмежність нездоланно лине.
    Пророк іде крізь доли і ліси,
    Долаючи дощів лихі полони,
    До світу нездоланної краси,
    Зневаживши багнети й перепони.

    26 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  8. Борис Костиря - [ 2026.09.01 22:13 ]
    * * *
    Я нікуди не хочу іти.
    Я побуду сьогодні удома.
    Подивлюсь я на все з висоти
    Чи із попелу й диму Содома.

    Подивлюсь я із храму хмарин
    Чи з боліт, із низини Аїда.
    Не пізнаю я більших вершин,
    Ніж вершини прадавні Колхіди.

    Подивлюся із вибуху магм,
    З мікросвіту амеби чи голки,
    Як потужний невизнаний маг,
    Що в полоні безжальних моголів.

    Подивлюсь я із жовтих домів
    На сувору величність Касталій,
    Що побачити я не зумів
    У гонитві зухвалих баталій.

    Давня Спарта постане тепер
    Як сучасність, а не як минуле,
    Щоб поглянув я і завмер,
    Відшукавши алмази в намулі.

    25 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  9. Борис Костиря - [ 2026.08.25 13:17 ]
    * * *
    Дешеве срібло висне із дахів,
    Важливе щось промовити нам хоче.
    Це витвори прихованих гріхів,
    Які прийдуть нечутно серед ночі.

    Прозорий страх, розкаяння і блуд,
    Прозора пристрасть бачиться узимку.
    Вони впадуть на зледенілий брук.
    І піде Блум в майбутнє на обжинки.

    Прозорі сором, роздуми, гріхи,
    Прозорий час, напівпрозорий простір.
    Нап'ємося з прозорої ріки,
    Аж поки жрець нам не промовить: "Пробі!"

    20 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  10. Володимир Журавльов - [ 2026.08.21 00:33 ]
    За лісами не видно дерев
    Провал вистави.
    Глядачі пішли.
    А втомлені актори
    все ще грають.
    Безумний бог
    з небес картонних
    в підвал зійшов,—
    під скрип іржавий
    театральної машини,
    і там —
    дияволом розгубленим —
    блукає по деталях…

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Володимир Журавльов - [ 2026.08.20 00:10 ]
    Від мавпи до Ейнштейна
    А слово так спритно зловило предмет…
    якого за словом і зовсім немає ...

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.19 20:20 ]
    Нічне божество
    Коли все добре вже лягло
    і суєта вже вгамувалась
    приходить час
    для мене…
    чорніший за чорний
    і в ньому — Місяць ...
    і так легко
    зіллюся я
    з місячним світлом
    та силуетом Божества
    або Нічного Звіра
    по вашим снам
    пройдусь
    і сріблом осиплю…

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.18 14:26 ]
    Очікування
    В вечірнім небосхилі є
    тривалі миті
    коли природа мріє
    в загадковій тиші

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Борис Костиря - [ 2026.08.18 13:22 ]
    Відлига
    Ураз погода зіпсувалась.
    Потоки бруду, як вулкан.
    Чи зможе у багнюці Вагнер
    Створити музику? Чи Кант
    Спроможен думати, як варвар?
    Абсурд виконує канкан.

    Потоки бруду полилися
    У душі і на тротуар.
    Відлига грає пізнім Лістом.
    Крадеться лисом наш звіздар.
    Похмурим і торішнім листям
    Вульгарність пре із Ніагар.

    Народження весни потворне.
    Воно не може породить
    Барвисті кетяги і грона,
    Мов неповторну вічну мить.
    Тому найвища нагорода -
    Це острів у морях століть.

    16 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  15. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.17 13:40 ]
    Сутінки
    Вечір розчиняє фарби в сутінках
    кішкою з'явлюсь на дереві
    на самій верхівці
    гілочка не обломиться піді мною
    тінь дерева вкаже дорогу
    ковзаючи змійкою введе в ніч
    від тиші заплющу очі
    і все зникне

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.16 16:06 ]
    Ім'я своє пригадую
    Звір не біжить у нору
    Звір починає біг
    Час завмирає
    Чекає

    Згадую ім'я своє
    але слово зносить
    Потоп

    Повітря наповнилось пилом
    хрускіт гілки сухий у задусі
    Вогонь зароджується опівдні

    Згадую ім'я своє
    томиться вогонь у Землі

    День у волозі нічній приховав
    тіні постійні та вічні

    Згадую ім'я своє
    світлом далекої Зірки

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.15 18:04 ]
    Кіт у серпні
    Кіт у сутінках
    це не той Кіт
    що вдень чи вранці
    із сонячними плямами
    на боках

    Кіт у сутінках
    мерехтливе тепло
    яке народжує
    метелика за вікном

    не доклавши до цього
    ані думки ані лапи
    ні хвоста
    і навіть бажання знати
    чи народжує він
    метелика за вікном

    безмовне Ом
    вимальовує
    у сутінках
    застиглий ієрогліф
    завтрашнього дощу

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Ігор Шоха - [ 2026.08.15 13:15 ]
    Парейдолія незбагненої дійсності
    І
    Ніколи не помиряться, їй Богу,
    розбійники з великої дороги.
    Ця візія «у мене на виду»,
    чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
    отямлюсь і дивуюся із того,
    які я миролюбні діалоги
    з юрбою войовничою веду.
    Та й наяву є видива чимало –
    як і було, та якось виживали
    у світі, де не бачили добра.
    І бевзі уму-розуму навчали,
    і генії теорій капіталу,
    і автори сокири і пера,
    і ось... настала іспитів пора
    або точніше – це небесна кара
    за те, що і не бідні, та дурні
    самі себе лаштуємо на нари,
    то й маємо: руїни у вогні,
    мозаїки Херсону і Чонгару,
    потішну владу, бомбові удари –
    парейдолія миру на війні.

    ІІ
    У хаосі помітити нелегко,
    якій картині застує пітьма.
    До істини, здається, недалеко.
    та це не додає ані ума,
    ані уяви, що добра нема,
    а ми ще є, завжди напоготові,
    що пощезають люті москалі.
    Буває, чую голоси в імлі, –
    не вляпуйтеся, як бувало, знову
    у чергову історію, панове!
    На те і є сибірська Колима
    і Соловки, і світова тюрма,
    аби не забували помилково
    своє коріння, материнську мову
    і захищали в місті і селі
    скарби обітованої землі,
    досягнення науки та освіти,
    допоки Україна ще стоїть
    останньою Бастилією світу,
    де силами фальшивої еліти
    винищують культуру всіх століть
    пірати ХХІ-го століття.

    ІІІ
    Не помагає вічна боротьба
    із братією лютого сусіди
    повірити, що це така судьба,
    якщо до пацаків нема огиди.
    Усяке лихо де-не-де ще їде
    наосліп із бідою на горбі,
    з лапшею на вухах, що далебі,
    стосується любителів кориди –
    яким аршином міряєш собі,
    таким тобі відміряє Феміда...
    ....................................................
    На пагорбах не чують ще сирен,
    над Колізеєм ще нема сафарі,
    аби плішива гадина і пень
    і далі верховодили у парі.
    Відомо і для кого, і чого
    не хочуть миру ні американці,
    ні їхні сателіти росіянці,
    змагаються дебіли – хто кого
    переплює з трибуни ліги націй.
    Не діє право і мовчить закон,
    імперія винищує мільйони...
    а скільки буде посивілих скронь,
    щоб довго царював хамелеон
    в оточенні каліґул і неронів,
    які ведуть із полум’я в огонь.

    08.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  19. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.14 17:10 ]
    Дудук
    Середа чи п'ятниця
    Але все це раптом
    Перетворюється
    У кімнату
    Де вікон немає і
    Завіса
    А вихід за рогом
    Сусіднього кварталу
    Де під протяжний дудук
    Чується чийсь подих
    І все закрутиться заново
    Понеділок
    Вівторок
    П'ятниця.

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.13 20:08 ]
    Намистинка
    Намистинки розкотилися
    радісно підстрибуючи
    застигли — посміхаються
    чи все я зберу?

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.12 18:35 ]
    Погляд не встиг
    Погляд не встиг помітити
    пташку на гілочці
    спурхнула вона
    листок тремтить на вітрі

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Борис Костиря - [ 2026.08.12 13:45 ]
    Слушний час
    Він вичікував слушну нагоду,
    Щоб до неї колись підійти,
    Подолавши непевність, погорду,
    Перешкоди до тої мети.
    Він чекав дорогу нагороду,
    А одержав плоди пустоти.

    Слушний час забарився, спізнився.
    І про нього забула давно
    Його пасія. Спалах в зіницях
    Відгорів, як старе полотно.
    І минуле зрадливе, столице
    Відійшло в чорно-біле кіно.

    Слушний час не прийшов, загубився
    І обличчя у вічності стер.
    А у душах точилася битва,
    Мов далека мета трьох сестер.
    Наш герой доторкається бильця,
    Вириваючись з болісних сфер.

    Та все марно, зусилля даремні.
    Хижий час відкидає його
    В тепле ліжко, у спогади темні,
    У минуле, мов болю крило.
    Лиш примари зникомі і чемні
    Пронеслись, ніби їх не було.

    10 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (9)


  23. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.11 13:33 ]
    Лускунчик
    Прогнози
    до мінус
    ну загалом
    зима
    морози
    Лускунчик
    балет
    які слова
    танець квітів
    ну то навесні
    зараз зима
    залишу записку
    пішла
    не забудь
    погодувати кота

    1999


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.10 16:17 ]
    Коротше ніж думка
    Слова
    мало
    а то
    й багато
    слова
    того
    що коротше
    ніж думка

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Борис Костиря - [ 2026.08.10 12:17 ]
    * * *
    Біліє поступово полотно
    Від снігу із його авангардизмом.
    Вже вицвіло гомерове руно,
    Укривши душі білим песимізмом.
    Так чорно-біле втомлене кіно
    Міняється і міниться зі свистом.

    Сніг владно і уперто наступа,
    Іде вперед, немов нова поема.
    Виконують сніжинки ніжні па.
    Навколо білі гасла і знамена.
    Танцюють сніговії гопака.
    Лунають фуги хуги безіменні.

    Хто переможе в цьому полотні:
    Веласкес, Рафаель чи Пимоненко?
    Ідеї не ідуть у множині,
    А в однині, мов незабутнє небо.
    Ми беремо натхнення у вині
    Зимової сюїти і у Феба.

    8 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (7)


  26. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.09 15:33 ]
    Лети і ти
    білим мете хуртовина
    по краю
    зима проходить
    повз вас
    навряд чи
    затримається

    і маючись від туги
    все в очікуванні
    весни
    піднімаються
    навшпиньки
    трохи
    злітаючи
    переміщаючись
    за календарем
    ближче до травня

    лети і ти

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Борис Костиря - [ 2026.08.09 13:16 ]
    На льоду
    Ледве шкутильгають люди на льоду,
    Ніби оминають лихо і біду.
    На льоду пратексту, на льоду буття
    Падає людина в пазли каяття.
    Падає людина у глибокий страх
    У безжальних, лютих, навісних вітрах.
    Падає людина в пазури зусиль,
    У лабети пам'яті, в пастку голосінь.
    Падає людина, ніби на війні.
    Заглушають Шумана постріли сумні.
    Заглушають грізно паростки надій,
    Наче невблаганний сильний буревій.

    8 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  28. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.08 16:58 ]
    Тихо
    Рік а то й два
    прошу небо бути
    блакитним
    блакитним
    не змушуйте мене
    говорити голосно

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.07 13:22 ]
    Море та дитинство
    Вони кажуть, все буде добре
    спливають
    Я чекаю на березі

    Через обрій дивиться щось
    іЗ хвилями під ноги стелиться
    З постійним рокотом
    Шепче лякаюче ласкаво
    Твій слід зникне в мені

    Я не зводжу погляду з горизонту
    я чекаю
    Море дихає
    парує під сонцем

    Потім вони повертаються
    Красиві як боги
    Вони жорстокі
    Батьки не залишають свою дитину
    На березі з медузами
    які жалять
    Навіть коли їх рятують
    І хіба медузи можуть навчити чекати
    Нетерплячі тануть у піску

    Сонце ховається у щось за обрій
    Наші тіні повертаються додому

    завтра
    знову вчитимусь чекати

    1991


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.06 12:25 ]
    Літня ніч
    Пізніше від опівночі
    дві собаки оглушують
    простір
    новинами
    і раптом
    стало тихо
    яка прекрасна літня ніч
    у шарудінні цвіркунів
    нарешті стала чутна
    власна маячінь

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  31. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.05 20:26 ]
    Ластівка
    Рожевий захід Сонця
    І в небі було тихо
    Лиш ластівка злітала в височінь
    Також мені хотілось вільній бути

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.04 21:57 ]
    Падає сніг
    Танцівниця
    в кімоно та
    з віялом
    у повільному
    русі
    до тебе
    наближається
    почуття
    так просто
    падає
    тихо
    сніг

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.03 20:22 ]
    Самотня Мері
    Хто там у віконці маячить
    що там
    то світло
    то темно
    може маніяк
    О Боже
    хай буде він
    добреньким

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Ігор Шоха - [ 2026.08.03 18:33 ]
    Вісті від Харона
    І
    У тому, що імперія проклята,
    немає української вини.
    Рятують душі дочки і сини –
    у кожного згоріла крайня хата,
    немає де ховатись від війни.

    ІІ
    Дійшло уже й до тричі ухилянта
    в його подвійній, ради себе, грі,
    що ненадійне місце угорі,
    ніхто йому не подарує яхту
    ні на Багамах, ані на Дніпрі
    ні за Чонгар, ні за міста розп’яті,
    які окупували упирі.

    ІІІ
    Феміда має всевидюще око,
    який ти окаянний чоловік
    і обраний, і той, що не утік...
    ..................................................
    і не молись даремно Мельпомені,
    що ти ані в житті, ані на сцені
    не визначився, чий прийняти бік,
    і вилізе тобі усе це боком
    іще на цьому світі рік за роком
    або на тому, де безмежний вік.

    08.2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.57) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (1)


  35. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.02 18:36 ]
    Гравець
    Мені вказали віртуозного гравця
    Ну, я і сів за гру, облишивши зухвалість
    Мій супротивник виявився туз,
    Далекоглядний в просторі та часу.
    Я не заходжу так далеко
    Упевнений в собі я б'ю впритул
    Щоби усім було все зрозуміло

    Наприкінці мій супротивник
    скрізь прорвався
    І не лишив мені ніяких шансів
    Я подумки убив його
    Та здався

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.01 12:47 ]
    Серпень, що йде
    Може, ти бачив
    як щезає серпень?
    Найкоротший
    місяць у році…

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.31 19:14 ]
    Лівійському хлопчику
    Тобі сняться сніги
    безкорислива млість
    нескінченних степів
    Лукомор'я

    де грайливе око
    зелене
    відчуло твоє минуле

    там дзюрчали слова твої
    все проходить
    і шепотіла на вушко тобі
    широкоплеча Саба
    все повториться

    2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.30 16:43 ]
    Темперою ля фанер
    намалюй
    розфарбуй
    мене сам
    у моїх пальчиках
    завиток
    та шафран
    пеклом пахне мій аромат
    млосний погляд мій
    не забудь
    мій монер
    буду фрескою
    буду Леді
    Ла Фанер

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  39. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.29 15:11 ]
    Стара Ліліт або танок Шиви
    У запорошених дзеркалах
    пропливає її тінь

    Непомітно

    Струмки засихають
    у її жилах

    Повільно

    Вона ховається
    у свою шаль

    Може цього вечора
    вона станцює

    невигадливо

    свій останній танець
    танець Шиви

    І зруйнує цей світ

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  40. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.28 16:35 ]
    Історія капелюха
    Капелюх пляшкового кольору дістався від діда.
    Ні, щоб він був старий — ні.
    Просто він був діда.
    Капелюх темно-синій, у формі казанка,
    дістався мені від батька.
    Історія капелюха завжди дуже проста.

    2020


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  41. В Горова Леся - [ 2026.07.27 17:33 ]
    Падають яблука
    Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
    Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
    Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
    Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

    Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
    Не охолонуть до ранку, бо роси далеко.
    Жевріє і за світанком вигулькує спека.
    Падають яблука гулко під відголос півнячий.


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  42. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.27 12:31 ]
    Домашня старанність
    Ми вдвох придбали праску
    до неї для загального затúшку
    торшер купили
    та килим до стіни прицвяхували
    транзитом у повітрі зависали
    торшер та килим, праска та затúшок…

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.26 23:42 ]
    Січень
    ні тіні
    ні кольору
    без жалю
    застигло
    відтепер
    все
    це точка
    вона важлива у січні

    звичайно можна
    але з нею ясніше
    визначати
    межі
    білого
    і низку днів

    звичайно можна але
    поки це точка
    розкручує
    свій біг і
    вихід у червоне

    Січень!

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  44. Борис Костиря - [ 2026.07.26 13:59 ]
    * * *
    Сьогодні виспався на полі бою,
    На полі парадоксів і пасток.
    Схрестився я у лютому двобої
    Із долею на згарищі думок.
    І тільки так пребуду я собою,
    Будуючи із космосом місток.

    Там ворони невтомно голосили,
    Віщуючи недолю і біду.
    Я рвався уперед щораз, щосили,
    Долаючи потужну ворожбу.
    І голос вдалині озвався милий.
    До нього я приречено бреду.

    Я виспався хоч раз за сотню років.
    Це крапля вічності, святий алмаз.
    Вистукую симфонію із кроків
    У нападі чаклунства і проказ.
    Натхнення урочисте і високе
    Прийшло, мов рятівний дороговказ.

    Думки кружляють у величнім танці.
    Я провидіння ухопив за хвіст.
    Ми стоїмо, невільники і бранці,
    Мов на бенкеті у суворий піст.
    Ми спустимось, немов палкі коханці,
    На дно ночей, витворюючи твіст.

    29 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  45. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.25 12:02 ]
    Історія, якої немає
    раптом життя чи думка
    зависає десь поруч
    де?
    може там
    де недоречність
    а може непотрібність
    всього того
    що так було необхідно
    хвилину тому

    ***
    нехай скажуть
    історія рухається
    по спіралі
    але я не сперечаюсь
    але на мене
    це маячня
    топтання намагається
    здійснити втечу

    ***
    сусід Абрам
    (студент із Нігерії)
    і я заходимо в ліфт
    двері ліфта зачиняються
    прихопивши важкий запах
    смаженої риби
    через залізну завісу
    фіш?
    фіш
    але пахне російською
    ми сміємося
    чорний єврей з Нігерії
    і я — білий негр степів
    дві нереальності
    ліфт повільно піднімає нас догори

    ***
    Абрам нудьгує по дому
    щоб минуле не забуло про нього
    він поспішає у фейсбук

    ***
    можна довго згадувати номер своєї квартири
    але ключ відчиняє двері сам
    я падаю в крісло
    у темряву
    свого простору
    і віконцем з видом на тишу
    втомлена
    слухаю її
    тишу

    ***
    стара сусідка згадує
    забуте танго
    якого вже нема


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  46. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.24 19:09 ]
    Тяжке обтяхливе
    Жахливе
    Минуще… та…
    Затрималось
    Потім як належало
    Минулим назвалося
    А зміни
    Блукаюче
    Витріщилися
    Безглуздо
    В найближчому
    Майбутньому
    Не мислячи
    Нас


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  47. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.23 18:09 ]
    Каша із сокири
    Вони знають як треба

    Бредуть бредуть
    І творять порожнечу
    Одну лиш порожнечу
    Навколо себе
    І запах смерті

    Могильну огорожу
    Зводять зі страху
    І ненаситну безнадійність
    З безпросвітною надією
    Виводять із заду

    Вони знають як треба

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  48. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.22 14:30 ]
    Пісок
    Карфаген повинен
    бути зруйновано
    ми погостювали
    Барка
    нам час

    караван
    у вигинах барханів
    просуває свій шлях
    крізь
    можливість
    бути
    залишитися
    лише змінюючи
    одягу
    обличчя
    не впізнаючи себе
    на порох
    пісок
    чи вітер
    сонце
    осушить чашу
    нашу
    не встигнувши
    торкнутися тебе
    Барка
    нам час
    у дорогу

    слів
    не вимовимо
    заносить
    пісок
    хто
    був
    буде
    з нами
    потім
    поведе
    караван
    далі
    ми погостювали
    Барка
    нам час
    час у дорогу

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  49. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.21 13:04 ]
    Чорні тіні
    Shimmy
    Shimmy Ya

    Йаааааааа хочу
    розчинитися
    і померти в
    барабанних ритмах
    у звуках котячих
    Йєйо – їїєї

    у цьому
    кошшмарі (жахітті)
    ага-ага
    слів
    сміття

    Shimmy
    Shimmy Ya

    Ййааааа
    Мій Боже!

    дай померти
    мені
    білій-білій!

    білий сніг
    байдужий
    до вогнюю!

    FUCK YOU
    фак юююююююю...


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  50. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.20 13:04 ]
    Дощі
    у провінції осінь

    так безглуздість
    яка новина
    давнішої і не було
    останніх так років сто
    та недомовленості
    вдосталь

    А нині в провінції осінь

    та дощі
    дощі
    Дощі.

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   17