ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Вячеслав Руденко
2026.11.01 12:30
Журба заклякла горілиць,
Гузьким лежить між блискавиць,
Летить крихке між довгих віт,
По гіллю сходить чорний кіт,
До змерзлих відьом на льоду
Підносить всохлу лободу,
Говорить відьмам: — Ворожба
Перлинам пер знайшла гриба!

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому

Світлана Пирогова
2026.10.31 19:59
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.

Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,

Ігор Терен
2026.10.31 19:13
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:

Іван Потьомкін
2026.10.31 18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс

В Горова Леся
2026.10.31 15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:

Ніяковіють пізні хризантеми

Борис Костиря
2026.10.31 13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.

Мене викреслив світ з електр

Віктор Кучерук
2026.10.31 07:23
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.

хома дідим
2026.10.30 21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою

Артур Курдіновський
2026.10.30 18:40
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.

Юрій Лазірко
2026.10.30 16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення

Вячеслав Руденко
2026.10.30 12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.

В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі

Юрій Гундарів
2026.10.30 11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ігор Шоха - [ 2026.10.08 15:19 ]
    Руськоязичеська мелодрама
                            І
    Розбійники з великої дороги
    трамбують меншу із усіх боків,
    ніде не припиняються тривоги...
    ніхто не кликав їх, а хто привів
    неважко здогадатися – це строгі
    третейські судді – жупел демагогів
    у вигляді ґарантів і братів.

                            ІІ
    Великороси люблять малоросів
    і люблячи, звичайно, кожен б’є,
    аби як і вони ходили босі,
    зимою гартувались на морозі
    і не претендували на своє
    на берегах Дніпра, Сули і Росі.
    Такі вони, язичники-пани...
    розп’яти Україну – їхнє кредо
    і це не міф, не байка, не легенда,
    що їхній бог на капищі війни,
    підв’язує закаляні штани
    і йде позаду, а не попереду.

                            ІІІ
    А малороси мають свій девіз –
    терпіти, поки раша їх подоїть,
    і доїть, наче сидорових кіз
    у хвіст і гриву та зганяє злість,
    коли вони на суржику глаголять.
    Своє коріння забуває молодь...
    ....................................................
    ой люди, люди, боляче до сліз
    і гидко... гірко, гірко! –
                    виє проблядь.

    10.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Шоха - [ 2026.09.16 16:14 ]
    Репост прозріння
                      І
    Закони – альфа і омеґа
    конституційності, однак
    вони виконуються як
    дитячі іграшки у лєґо
    у клоунаді про барdак.
    Та не сміємося наразі,
    бо наші буки та ази:
    гучні сирени, грім грози,
    мінливі о́брази, обра́зи,
    заплакані іконостаси,
    мироточиві образи́.
    Міняє лиця мімікрія,
    оглянешся на ці події, –
    чого у світі не було!
    І скільки ще чого не буде
    за дорогу́ дорогу в люди,
    яку будують нам на зло.

                      ІІ
    Усі претензії до влади,
    до опозиції, до Ради,
    а от маленький бонапарт
    не винен, що веде назад
    і узаконює проекти,
    властиві часу есесер...
    за оприлюднені сюжети,
    що нібито чужі, поети
    відповідатимуть тепер.
    А за украдені бюджети,
    а за війну – чия вина?
    Ой! Розхитаємо човна,
    в якому сидимо із чортом,
    якому треба, – «цап-царап»
    усе підряд... і патріоти
    із європейського болота
    не відають, що cе каcап.

                      ІІІ
    Керують нами дилетанти,
    у головах яких пітьма,
    тому і горе від ума,
    і нікому іти за ґрати...
    ............................
    та цур їм, є у нас таланти
    і дітям нашим, зокрема,
    не аплодують задарма,
    буває... є кого вітати.
    Вітаю ШІ... за плагіати
    статті каральної нема.

    09.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  3. Борис Костиря - [ 2026.09.16 13:23 ]
    * * *
    Відрахунок ведеться на долі секунди.
    Щось повинно відбутися саме тепер.
    Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
    Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
    Може, випити залпом гіркої цикути.
    Я прорвався у небо, у вічний етер.

    Щось повинно відбутися. Маятник грізно
    Колихає хвилини, немовби арбітр.
    І майбутнє вривається в латах залізних
    В пориванні до центру неназваних битв.
    А навколо процесії парії слізно
    Просять час зупинити. Неспинний цей біг.

    Ніби Первісний Вибух відбутися має
    Чи страшний катаклізм із запилених книг.
    Ми ввірвемося в сніг чи цвітіння розмаю.
    Так хвилюємось ми. Головою поник
    Наш пророк сивочолий стражденного краю,
    Та лунає із далі прийдешнього рик.

    7 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (7)


  4. Борис Костиря - [ 2026.09.07 14:02 ]
    Вода
    Вода розлилася в долини.
    Мовчання панує в степах.
    І правда тополі й калини
    Кричить, як поранений птах.
    Чекаємо світлої днини,
    Яка відкидатиме страх.

    Вода розлилася степами,
    Як щось непромовлене в нас.
    Вода розлилася, мов панна.
    У неї шубовснув Пегас.
    Слова пронеслись козаками.
    І промінь у лісі погас.

    Вода вже не знає обмежень,
    Нестримно несеться кудись.
    Вода, ніби пісня для мертвих,
    Звучатиме в даль і у вись.
    Фатальний завершився термін.
    Минуле й майбутнє зійшлись.

    1 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (5)


  5. Борис Костиря - [ 2026.09.04 14:40 ]
    * * *
    Останні помахи руки
    Зими епічної, важкої,
    Як покарання за гріхи.
    Не вибратися нам із колій.
    Спадають краплі й матюки.
    Співає крига колискову.

    Останні помахи зими,
    Як відставного диригента.
    Кулак напружено здійми
    У вирішальності моменту,
    Розпачливо закрий грудьми
    Майбутнє від ресентименту.

    Зима - промовець, мім, актор
    На сцені пізнього театру.
    Ми не побачимо повтор
    В напівзабутому Монмартрі.
    Сніг падає, немов мінор.
    До когось він спішить на варту.

    27 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (5)


  6. Борис Костиря - [ 2026.09.03 16:46 ]
    * * *
    Калюжі розлилися, як моря.
    Виходить божевілля із порогів.
    Ідей могутніх первісна зоря
    Укаже шлях для магів і пророків.
    Виходить з берегів прадавній світ,
    Давно забутий, згаяний, завмерлий.
    Він проривається, немовби квіт
    На цвинтарі, де відпочили мертві.
    Жага виходить з русел річкових,
    Затоплює округи і долини,
    Звільняється з неволі вартових
    І у безмежність нездоланно лине.
    Пророк іде крізь доли і ліси,
    Долаючи дощів лихі полони,
    До світу нездоланної краси,
    Зневаживши багнети й перепони.

    26 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (3)


  7. Борис Костиря - [ 2026.09.01 22:13 ]
    * * *
    Я нікуди не хочу іти.
    Я побуду сьогодні удома.
    Подивлюсь я на все з висоти
    Чи із попелу й диму Содома.

    Подивлюсь я із храму хмарин
    Чи з боліт, із низини Аїда.
    Не пізнаю я більших вершин,
    Ніж вершини прадавні Колхіди.

    Подивлюся із вибуху магм,
    З мікросвіту амеби чи голки,
    Як потужний невизнаний маг,
    Що в полоні безжальних моголів.

    Подивлюсь я із жовтих домів
    На сувору величність Касталій,
    Що побачити я не зумів
    У гонитві зухвалих баталій.

    Давня Спарта постане тепер
    Як сучасність, а не як минуле,
    Щоб поглянув я і завмер,
    Відшукавши алмази в намулі.

    25 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (5)


  8. Борис Костиря - [ 2026.08.25 13:17 ]
    * * *
    Дешеве срібло висне із дахів,
    Важливе щось промовити нам хоче.
    Це витвори прихованих гріхів,
    Які прийдуть нечутно серед ночі.

    Прозорий страх, розкаяння і блуд,
    Прозора пристрасть бачиться узимку.
    Вони впадуть на зледенілий брук.
    І піде Блум в майбутнє на обжинки.

    Прозорі сором, роздуми, гріхи,
    Прозорий час, напівпрозорий простір.
    Нап'ємося з прозорої ріки,
    Аж поки жрець нам не промовить: "Пробі!"

    20 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (5)


  9. Володимир Журавльов - [ 2026.08.21 00:33 ]
    За лісами не видно дерев
    Провал вистави.
    Глядачі пішли.
    А втомлені актори
    все ще грають.
    Безумний бог
    з небес картонних
    в підвал зійшов,—
    під скрип іржавий
    театральної машини,
    і там —
    дияволом розгубленим —
    блукає по деталях…

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Володимир Журавльов - [ 2026.08.20 00:10 ]
    Від мавпи до Ейнштейна
    А слово так спритно зловило предмет…
    якого за словом і зовсім немає ...

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.19 20:20 ]
    Нічне божество
    Коли все добре вже лягло
    і суєта вже вгамувалась
    приходить час
    для мене…
    чорніший за чорний
    і в ньому — Місяць ...
    і так легко
    зіллюся я
    з місячним світлом
    та силуетом Божества
    або Нічного Звіра
    по вашим снам
    пройдусь
    і сріблом осиплю…

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.18 14:26 ]
    Очікування
    В вечірнім небосхилі є
    тривалі миті
    коли природа мріє
    в загадковій тиші

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Борис Костиря - [ 2026.08.18 13:22 ]
    Відлига
    Ураз погода зіпсувалась.
    Потоки бруду, як вулкан.
    Чи зможе у багнюці Вагнер
    Створити музику? Чи Кант
    Спроможен думати, як варвар?
    Абсурд виконує канкан.

    Потоки бруду полилися
    У душі і на тротуар.
    Відлига грає пізнім Лістом.
    Крадеться лисом наш звіздар.
    Похмурим і торішнім листям
    Вульгарність пре із Ніагар.

    Народження весни потворне.
    Воно не може породить
    Барвисті кетяги і грона,
    Мов неповторну вічну мить.
    Тому найвища нагорода -
    Це острів у морях століть.

    16 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (5)


  14. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.17 13:40 ]
    Сутінки
    Вечір розчиняє фарби в сутінках
    кішкою з'явлюсь на дереві
    на самій верхівці
    гілочка не обломиться піді мною
    тінь дерева вкаже дорогу
    ковзаючи змійкою введе в ніч
    від тиші заплющу очі
    і все зникне

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.16 16:06 ]
    Ім'я своє пригадую
    Звір не біжить у нору
    Звір починає біг
    Час завмирає
    Чекає

    Згадую ім'я своє
    але слово зносить
    Потоп

    Повітря наповнилось пилом
    хрускіт гілки сухий у задусі
    Вогонь зароджується опівдні

    Згадую ім'я своє
    томиться вогонь у Землі

    День у волозі нічній приховав
    тіні постійні та вічні

    Згадую ім'я своє
    світлом далекої Зірки

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.15 18:04 ]
    Кіт у серпні
    Кіт у сутінках
    це не той Кіт
    що вдень чи вранці
    із сонячними плямами
    на боках

    Кіт у сутінках
    мерехтливе тепло
    яке народжує
    метелика за вікном

    не доклавши до цього
    ані думки ані лапи
    ні хвоста
    і навіть бажання знати
    чи народжує він
    метелика за вікном

    безмовне Ом
    вимальовує
    у сутінках
    застиглий ієрогліф
    завтрашнього дощу

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Ігор Шоха - [ 2026.08.15 13:15 ]
    Парейдолія незбагненої дійсності
    І
    Ніколи не помиряться, їй Богу,
    розбійники з великої дороги.
    Ця візія «у мене на виду»,
    чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
    отямлюсь і дивуюся із того,
    які я миролюбні діалоги
    з юрбою войовничою веду.
    Та й наяву є видива чимало –
    як і було, та якось виживали
    у світі, де не бачили добра.
    І бевзі уму-розуму навчали,
    і генії теорій капіталу,
    і автори сокири і пера,
    і ось... настала іспитів пора
    або точніше – це небесна кара
    за те, що і не бідні, та дурні
    самі себе лаштуємо на нари,
    то й маємо: руїни у вогні,
    мозаїки Херсону і Чонгару,
    потішну владу, бомбові удари –
    парейдолія миру на війні.

    ІІ
    У хаосі помітити нелегко,
    якій картині застує пітьма.
    До істини, здається, недалеко.
    та це не додає ані ума,
    ані уяви, що добра нема,
    а ми ще є, завжди напоготові,
    що пощезають люті москалі.
    Буває, чую голоси в імлі, –
    не вляпуйтеся, як бувало, знову
    у чергову історію, панове!
    На те і є сибірська Колима
    і Соловки, і світова тюрма,
    аби не забували помилково
    своє коріння, материнську мову
    і захищали в місті і селі
    скарби обітованої землі,
    досягнення науки та освіти,
    допоки Україна ще стоїть
    останньою Бастилією світу,
    де силами фальшивої еліти
    винищують культуру всіх століть
    пірати ХХІ-го століття.

    ІІІ
    Не помагає вічна боротьба
    із братією лютого сусіди
    повірити, що це така судьба,
    якщо до пацаків нема огиди.
    Усяке лихо де-не-де ще їде
    наосліп із бідою на горбі,
    з лапшею на вухах, що далебі,
    стосується любителів кориди –
    яким аршином міряєш собі,
    таким тобі відміряє Феміда...
    ....................................................
    На пагорбах не чують ще сирен,
    над Колізеєм ще нема сафарі,
    аби плішива гадина і пень
    і далі верховодили у парі.
    Відомо і для кого, і чого
    не хочуть миру ні американці,
    ні їхні сателіти росіянці,
    змагаються дебіли – хто кого
    переплює з трибуни ліги націй.
    Не діє право і мовчить закон,
    імперія винищує мільйони...
    а скільки буде посивілих скронь,
    щоб довго царював хамелеон
    в оточенні каліґул і неронів,
    які ведуть із полум’я в огонь.

    08.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  18. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.14 17:10 ]
    Дудук
    Середа чи п'ятниця
    Але все це раптом
    Перетворюється
    У кімнату
    Де вікон немає і
    Завіса
    А вихід за рогом
    Сусіднього кварталу
    Де під протяжний дудук
    Чується чийсь подих
    І все закрутиться заново
    Понеділок
    Вівторок
    П'ятниця.

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.13 20:08 ]
    Намистинка
    Намистинки розкотилися
    радісно підстрибуючи
    застигли — посміхаються
    чи все я зберу?

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.12 18:35 ]
    Погляд не встиг
    Погляд не встиг помітити
    пташку на гілочці
    спурхнула вона
    листок тремтить на вітрі

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Борис Костиря - [ 2026.08.12 13:45 ]
    Слушний час
    Він вичікував слушну нагоду,
    Щоб до неї колись підійти,
    Подолавши непевність, погорду,
    Перешкоди до тої мети.
    Він чекав дорогу нагороду,
    А одержав плоди пустоти.

    Слушний час забарився, спізнився.
    І про нього забула давно
    Його пасія. Спалах в зіницях
    Відгорів, як старе полотно.
    І минуле зрадливе, столице
    Відійшло в чорно-біле кіно.

    Слушний час не прийшов, загубився
    І обличчя у вічності стер.
    А у душах точилася битва,
    Мов далека мета трьох сестер.
    Наш герой доторкається бильця,
    Вириваючись з болісних сфер.

    Та все марно, зусилля даремні.
    Хижий час відкидає його
    В тепле ліжко, у спогади темні,
    У минуле, мов болю крило.
    Лиш примари зникомі і чемні
    Пронеслись, ніби їх не було.

    10 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (9)


  22. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.11 13:33 ]
    Лускунчик
    Прогнози
    до мінус
    ну загалом
    зима
    морози
    Лускунчик
    балет
    які слова
    танець квітів
    ну то навесні
    зараз зима
    залишу записку
    пішла
    не забудь
    погодувати кота

    1999


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  23. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.10 16:17 ]
    Коротше ніж думка
    Слова
    мало
    а то
    й багато
    слова
    того
    що коротше
    ніж думка

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Борис Костиря - [ 2026.08.10 12:17 ]
    * * *
    Біліє поступово полотно
    Від снігу із його авангардизмом.
    Вже вицвіло гомерове руно,
    Укривши душі білим песимізмом.
    Так чорно-біле втомлене кіно
    Міняється і міниться зі свистом.

    Сніг владно і уперто наступа,
    Іде вперед, немов нова поема.
    Виконують сніжинки ніжні па.
    Навколо білі гасла і знамена.
    Танцюють сніговії гопака.
    Лунають фуги хуги безіменні.

    Хто переможе в цьому полотні:
    Веласкес, Рафаель чи Пимоненко?
    Ідеї не ідуть у множині,
    А в однині, мов незабутнє небо.
    Ми беремо натхнення у вині
    Зимової сюїти і у Феба.

    8 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (7)


  25. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.09 15:33 ]
    Лети і ти
    білим мете хуртовина
    по краю
    зима проходить
    повз вас
    навряд чи
    затримається

    і маючись від туги
    все в очікуванні
    весни
    піднімаються
    навшпиньки
    трохи
    злітаючи
    переміщаючись
    за календарем
    ближче до травня

    лети і ти

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Борис Костиря - [ 2026.08.09 13:16 ]
    На льоду
    Ледве шкутильгають люди на льоду,
    Ніби оминають лихо і біду.
    На льоду пратексту, на льоду буття
    Падає людина в пазли каяття.
    Падає людина у глибокий страх
    У безжальних, лютих, навісних вітрах.
    Падає людина в пазури зусиль,
    У лабети пам'яті, в пастку голосінь.
    Падає людина, ніби на війні.
    Заглушають Шумана постріли сумні.
    Заглушають грізно паростки надій,
    Наче невблаганний сильний буревій.

    8 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (3)


  27. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.08 16:58 ]
    Тихо
    Рік а то й два
    прошу небо бути
    блакитним
    блакитним
    не змушуйте мене
    говорити голосно

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  28. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.07 13:22 ]
    Море та дитинство
    Вони кажуть, все буде добре
    спливають
    Я чекаю на березі

    Через обрій дивиться щось
    іЗ хвилями під ноги стелиться
    З постійним рокотом
    Шепче лякаюче ласкаво
    Твій слід зникне в мені

    Я не зводжу погляду з горизонту
    я чекаю
    Море дихає
    парує під сонцем

    Потім вони повертаються
    Красиві як боги
    Вони жорстокі
    Батьки не залишають свою дитину
    На березі з медузами
    які жалять
    Навіть коли їх рятують
    І хіба медузи можуть навчити чекати
    Нетерплячі тануть у піску

    Сонце ховається у щось за обрій
    Наші тіні повертаються додому

    завтра
    знову вчитимусь чекати

    1991


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.06 12:25 ]
    Літня ніч
    Пізніше від опівночі
    дві собаки оглушують
    простір
    новинами
    і раптом
    стало тихо
    яка прекрасна літня ніч
    у шарудінні цвіркунів
    нарешті стала чутна
    власна маячінь

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.05 20:26 ]
    Ластівка
    Рожевий захід Сонця
    І в небі було тихо
    Лиш ластівка злітала в височінь
    Також мені хотілось вільній бути

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  31. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.04 21:57 ]
    Падає сніг
    Танцівниця
    в кімоно та
    з віялом
    у повільному
    русі
    до тебе
    наближається
    почуття
    так просто
    падає
    тихо
    сніг

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.03 20:22 ]
    Самотня Мері
    Хто там у віконці маячить
    що там
    то світло
    то темно
    може маніяк
    О Боже
    хай буде він
    добреньким

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Ігор Шоха - [ 2026.08.03 18:33 ]
    Вісті від Харона
    І
    У тому, що імперія проклята,
    немає української вини.
    Рятують душі дочки і сини –
    у кожного згоріла крайня хата,
    немає де ховатись від війни.

    ІІ
    Дійшло уже й до тричі ухилянта
    в його подвійній, ради себе, грі,
    що ненадійне місце угорі,
    ніхто йому не подарує яхту
    ні на Багамах, ані на Дніпрі
    ні за Чонгар, ні за міста розп’яті,
    які окупували упирі.

    ІІІ
    Феміда має всевидюще око,
    який ти окаянний чоловік
    і обраний, і той, що не утік...
    ..................................................
    і не молись даремно Мельпомені,
    що ти ані в житті, ані на сцені
    не визначився, чий прийняти бік,
    і вилізе тобі усе це боком
    іще на цьому світі рік за роком
    або на тому, де безмежний вік.

    08.2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.57) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (1)


  34. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.02 18:36 ]
    Гравець
    Мені вказали віртуозного гравця
    Ну, я і сів за гру, облишивши зухвалість
    Мій супротивник виявився туз,
    Далекоглядний в просторі та часу.
    Я не заходжу так далеко
    Упевнений в собі я б'ю впритул
    Щоби усім було все зрозуміло

    Наприкінці мій супротивник
    скрізь прорвався
    І не лишив мені ніяких шансів
    Я подумки убив його
    Та здався

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.01 12:47 ]
    Серпень, що йде
    Може, ти бачив
    як щезає серпень?
    Найкоротший
    місяць у році…

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.31 19:14 ]
    Лівійському хлопчику
    Тобі сняться сніги
    безкорислива млість
    нескінченних степів
    Лукомор'я

    де грайливе око
    зелене
    відчуло твоє минуле

    там дзюрчали слова твої
    все проходить
    і шепотіла на вушко тобі
    широкоплеча Саба
    все повториться

    2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.30 16:43 ]
    Темперою ля фанер
    намалюй
    розфарбуй
    мене сам
    у моїх пальчиках
    завиток
    та шафран
    пеклом пахне мій аромат
    млосний погляд мій
    не забудь
    мій монер
    буду фрескою
    буду Леді
    Ла Фанер

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.29 15:11 ]
    Стара Ліліт або танок Шиви
    У запорошених дзеркалах
    пропливає її тінь

    Непомітно

    Струмки засихають
    у її жилах

    Повільно

    Вона ховається
    у свою шаль

    Може цього вечора
    вона станцює

    невигадливо

    свій останній танець
    танець Шиви

    І зруйнує цей світ

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  39. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.28 16:35 ]
    Історія капелюха
    Капелюх пляшкового кольору дістався від діда.
    Ні, щоб він був старий — ні.
    Просто він був діда.
    Капелюх темно-синій, у формі казанка,
    дістався мені від батька.
    Історія капелюха завжди дуже проста.

    2020


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  40. В Горова Леся - [ 2026.07.27 17:33 ]
    Падають яблука
    Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
    Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
    Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
    Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

    Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
    Не охолонуть до ранку, бо роси далеко.
    Жевріє і за світанком вигулькує спека.
    Падають яблука гулко під відголос півнячий.


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  41. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.27 12:31 ]
    Домашня старанність
    Ми вдвох придбали праску
    до неї для загального затúшку
    торшер купили
    та килим до стіни прицвяхували
    транзитом у повітрі зависали
    торшер та килим, праска та затúшок…

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  42. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.26 23:42 ]
    Січень
    ні тіні
    ні кольору
    без жалю
    застигло
    відтепер
    все
    це точка
    вона важлива у січні

    звичайно можна
    але з нею ясніше
    визначати
    межі
    білого
    і низку днів

    звичайно можна але
    поки це точка
    розкручує
    свій біг і
    вихід у червоне

    Січень!

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Борис Костиря - [ 2026.07.26 13:59 ]
    * * *
    Сьогодні виспався на полі бою,
    На полі парадоксів і пасток.
    Схрестився я у лютому двобої
    Із долею на згарищі думок.
    І тільки так пребуду я собою,
    Будуючи із космосом місток.

    Там ворони невтомно голосили,
    Віщуючи недолю і біду.
    Я рвався уперед щораз, щосили,
    Долаючи потужну ворожбу.
    І голос вдалині озвався милий.
    До нього я приречено бреду.

    Я виспався хоч раз за сотню років.
    Це крапля вічності, святий алмаз.
    Вистукую симфонію із кроків
    У нападі чаклунства і проказ.
    Натхнення урочисте і високе
    Прийшло, мов рятівний дороговказ.

    Думки кружляють у величнім танці.
    Я провидіння ухопив за хвіст.
    Ми стоїмо, невільники і бранці,
    Мов на бенкеті у суворий піст.
    Ми спустимось, немов палкі коханці,
    На дно ночей, витворюючи твіст.

    29 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (5)


  44. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.25 12:02 ]
    Історія, якої немає
    раптом життя чи думка
    зависає десь поруч
    де?
    може там
    де недоречність
    а може непотрібність
    всього того
    що так було необхідно
    хвилину тому

    ***
    нехай скажуть
    історія рухається
    по спіралі
    але я не сперечаюсь
    але на мене
    це маячня
    топтання намагається
    здійснити втечу

    ***
    сусід Абрам
    (студент із Нігерії)
    і я заходимо в ліфт
    двері ліфта зачиняються
    прихопивши важкий запах
    смаженої риби
    через залізну завісу
    фіш?
    фіш
    але пахне російською
    ми сміємося
    чорний єврей з Нігерії
    і я — білий негр степів
    дві нереальності
    ліфт повільно піднімає нас догори

    ***
    Абрам нудьгує по дому
    щоб минуле не забуло про нього
    він поспішає у фейсбук

    ***
    можна довго згадувати номер своєї квартири
    але ключ відчиняє двері сам
    я падаю в крісло
    у темряву
    свого простору
    і віконцем з видом на тишу
    втомлена
    слухаю її
    тишу

    ***
    стара сусідка згадує
    забуте танго
    якого вже нема


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  45. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.24 19:09 ]
    Тяжке обтяхливе
    Жахливе
    Минуще… та…
    Затрималось
    Потім як належало
    Минулим назвалося
    А зміни
    Блукаюче
    Витріщилися
    Безглуздо
    В найближчому
    Майбутньому
    Не мислячи
    Нас


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  46. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.23 18:09 ]
    Каша із сокири
    Вони знають як треба

    Бредуть бредуть
    І творять порожнечу
    Одну лиш порожнечу
    Навколо себе
    І запах смерті

    Могильну огорожу
    Зводять зі страху
    І ненаситну безнадійність
    З безпросвітною надією
    Виводять із заду

    Вони знають як треба

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  47. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.22 14:30 ]
    Пісок
    Карфаген повинен
    бути зруйновано
    ми погостювали
    Барка
    нам час

    караван
    у вигинах барханів
    просуває свій шлях
    крізь
    можливість
    бути
    залишитися
    лише змінюючи
    одягу
    обличчя
    не впізнаючи себе
    на порох
    пісок
    чи вітер
    сонце
    осушить чашу
    нашу
    не встигнувши
    торкнутися тебе
    Барка
    нам час
    у дорогу

    слів
    не вимовимо
    заносить
    пісок
    хто
    був
    буде
    з нами
    потім
    поведе
    караван
    далі
    ми погостювали
    Барка
    нам час
    час у дорогу

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  48. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.21 13:04 ]
    Чорні тіні
    Shimmy
    Shimmy Ya

    Йаааааааа хочу
    розчинитися
    і померти в
    барабанних ритмах
    у звуках котячих
    Йєйо – їїєї

    у цьому
    кошшмарі (жахітті)
    ага-ага
    слів
    сміття

    Shimmy
    Shimmy Ya

    Ййааааа
    Мій Боже!

    дай померти
    мені
    білій-білій!

    білий сніг
    байдужий
    до вогнюю!

    FUCK YOU
    фак юююююююю...


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  49. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.20 13:04 ]
    Дощі
    у провінції осінь

    так безглуздість
    яка новина
    давнішої і не було
    останніх так років сто
    та недомовленості
    вдосталь

    А нині в провінції осінь

    та дощі
    дощі
    Дощі.

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  50. Володимир Журавльов - [ 2026.07.20 01:07 ]
    Семіотика
    Вуха віслюка слухають слова.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   17