ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2020.04.09 20:18
Було це, кажуть, в ті часи, коли
Усі степи займало поле Дике
І українці зрідка там жили,
Селилися у селах невеликих
По балках, по байраках береглись
Від скорого татарського набігу.
Хоч, звісно, боягуз тут не селивсь,
Лиш той, який від ворога не біг

Вікторія Лимарівна
2020.04.09 12:37
Принцип ласого шматка:
приватизаційний простір.
Загребущого рука
не цуралась з дев’яностих!

Йшов розподіл всіх і вся
серед сильних цього світу.
Не одне тоді ім’я

Сергій Губерначук
2020.04.09 08:16
І він побачив,
що рука його
піднесла сонце
над безмежним світом.
Йому пекло..,
а пекло не могло
очей його
і голосу спалити!

Віктор Кучерук
2020.04.09 05:45
Спів пташиний на світанку,
Мов будильника сигнал, –
Забринів безперестанку
В сонній тиші на загал.
Дерся піснею в кімнату
Крізь прочинене вікно
Неспокійно і завзято,
Шанобливо й угурно.

Микола Соболь
2020.04.09 05:35
Чи поставить доля на коліна,
Чи здіймешся птахом до небес…
Пам’ятай назавжди ти – людина
І життя дано тобі єдине
Проживи, щоб лід душевний скрес.

Не шукай високої науки,
У добрі народиться добро.

Ярослав Чорногуз
2020.04.09 02:54
Красуня, яка мене любить,
Про мене лиш думає все.
І пестить цілунками в губи,
І квіти найкращі несе
Красуня, яка мене любить.

Красуня, яка мене любить.
Зітхає… Все «Ох!» їй та «Ах!»

Володимир Бойко
2020.04.08 23:27
Оптимісти мрійливо дивились
У світле майбутнє.
Песимісти, однак,
Готувались до чорного дня.

Посміхнулась фортуна останнім,
Та тільки на кутні,
Бо в нерівному герці

Віктор Кучерук
2020.04.08 21:34
Поміняв би професію,
Та не хоче душа, –
Хоч нема від поезії
Для родини й гроша.
Не хвалюся зарплатою
Але йду на парі,
Що штани перелатую
І гризу сухарі.

Оксана Логоша
2020.04.08 21:10
Пташечко моя,дрібко,
Мила моя втіха.
Не затонка гілка?
Не затісна стріха?
Серце твоє пташине.
Сила твоя крилата.
Що тобі ті вершини...
Що тобі ті грати...

Євген Федчук
2020.04.08 20:57
Сиджу собі на лавці попід тином.
Вже сонечко на захід погляда.
На возі хтось везе додому сіно,
Сидить у ньому, що його й не видно,
Лиш чути голос іноді: «Гайда!»
Навпроти за дорогою толока.
Бабуся пасти вивела козу.
Коза ще молоденька – кілька рокі

Олександр Панін
2020.04.08 17:59
Чорт Стецько та біс Агапко -
Чортеня із бісеням,
Ледь не попсували лапки:
Ухопить не можуть "крам"!

Ох, яка, яка "хвеміня",
А,точніше, це - "чортиня,
Це - Чортиця-молодиця,

Тетяна Левицька
2020.04.08 15:02
Минали місяці - вервечки голубі,
полином пахли вечори духмяні.
Проходило життя в депресії, журбі
не рятувало навіть фортеп'яно.

Боявся подумки вертатися туди,
де одночасно солодко і гірко
було йому, ще до розлучення, біди.

Анастасія Поліщук
2020.04.08 14:23
Горнятко кави - не перше точно.
Закриєш очі - стаєш півтінню.
Дзеркальний вимір твоїх безодень
Повік забралом тебе поглинув.

Горнятко кави - лишився запах.
У голові - безкінечне віче
Усіх твоїх несвідомих. Правди

Сергій Губерначук
2020.04.08 08:57
Постать, спинившись на постаменті,
довго чекала до себе параду…

Квіти посохли і стали паперами –
постать ніколи не набридала.

Коні подохли і стали екзотикою –
постать ніколи не набридала.

Олександр Панін
2020.04.07 21:26
Шкандибає Старенька із ключкою,
По горбатій стежині чвала,
Тяжко крапають сльози горючії,
Зразу видно - життя не халва!

І чорти, і зміюки, і грішники
Витрищають "квадратні" баньки:
"Хто ж Чортячу Матусеньку вирішив

Євген Федчук
2020.04.07 21:10
Якось сиділи ми на лавці біля двору:
Дідусь, бабуся та із ними третім я.
Ще череда не йшла із паші на ту пору.
Її й чекали ми. Спекотний день стояв.
Нас рятувала тінь великого горіха,
Легенький вітерець, що з поля залітав.
Дідусь газету м’яв, бурмо

Ігор Деркач
2020.04.07 20:41
Яка оказія явилась!
Весна не за горою,
а сіячі заякорились
у гавані застою.
Ячить поезія висока
кімвалами кумира,
куняє муза одинока
і почиває ліра.

Вікторія Лимарівна
2020.04.07 17:10
З’являється шанс, відкриваються дверці
у поклику до небайдужого серця,
якому так боляче зараз за всіх.
Планета в загрозі: це догма чи збіг?
Фатальний кінець чи замолимо гріх?

Наскільки умілі в майстерності спроби,
щоб відсіч надати смертельній х

Микола Дудар
2020.04.07 13:18
Коронавірус? Корона - вірус:
А свита - меч… снаряд…. тротил…
Все сіють смерть, я смерті вірю
Вакцині - ні, глибокий тил…
О Боже! Боженько, наш Царю! О
Владико Всесвіту, тримайсь...
У нас такого вдосталь "жару",
А з Тебе, в пекло, аусвайс…

Тетяна Левицька
2020.04.07 13:03
Насолодитися, не випити до дна,
розкішна пава, зірка промениста,
утіха жадібна, мольфарка чарівна,
заволоділа серцем піаніста.

Їй місячну сонату, п'єси дарував,
цнотливі орхідеї і браслети.
Страшенно ревнував, хоч не було підстав,

Микола Соболь
2020.04.07 09:39
До плеча пригорнутися хочу,
Там де квітнуть вишневі сади.
Соловей свою пісню охоче
Заспіває, ти тільки прийди.
Усміхнеться нам зоряне небо
Вітер косу тобі розплете…
І вінок зі смарагдових стебел
Покладу на волосся густе.

Сергій Губерначук
2020.04.07 08:33
Попід зіркою гіркою,
понад гіркою паркою,
серед ночі поміж літа
проти вітру полетів ти…

Хто міг знати, що так буде?
Я гукав тебе крізь груди!
Я не знав про хресні крила,

Віктор Кучерук
2020.04.07 05:18
Повзти, вставати, йти і знову
Спіткнутись, впасти і повзти
Крізь вічні зради та обмови
До недосяжної мети.
Хоч прогинаю трохи спину,
Щоб дати спокою ногам, –
Ніхто й ніщо мене не спинить,
Якщо, на жаль, не стану сам.

Олександр Панін
2020.04.07 01:06
Лімерики -"фрістайл"


Щур та Зайці


Годі, Зайці, ридати, зітхати –
Обіцяли нам позику дати!

Іван Потьомкін
2020.04.06 21:22
Не в тому суть –
Воскрес чи не воскрес,
Вознісся до Всевишнього,
Сидить з ним одесную...
Чи, може, як усі,
Перетворивсь на прах,
Пробивсь з-під каменя травою...
Не тим, що начебто узяв гріхи на себе

Євген Федчук
2020.04.06 21:13
Добра і зла на світі є багато
І кожен по-своєму прагне жить:
Хтось хоче всі хвороби злікувати,
А хтось їх на нещасних напустить.
Усе від того, що в душі у нього
І чим живе, до чого прагне він:
Чи стіни зводить, городить дорогу,
Чи щось велике взага

Серго Сокольник
2020.04.06 20:48
Час наврочить сумні
Сірі ночі без ніжності губ,
І цокоче, і ні-
чим розвіяти пізню нудьгу...
Потаємно відкрий
Простір шафи минулих оман.
У шухлядці старій
(розбирать її часу нема,

Володимир Бойко
2020.04.06 18:52
Вихвалявся чорний Пень,
Що не вірить в чорний день,
Бо його, крутого Пня,
Аніщо не зупиня.

Та не варто було Пню
Отаку нести дурню.
Хтось недопалок лишив –

Роксолана Вірлан
2020.04.06 18:35
Розбуди мене теплими лисками
По чолі, по щоці та по рученці,
Коли росяні зорі ізвисока
На прокільчені трави обрушаться.

У маєвому мареві виспіє
Перша лілія, світ розлелечений
І розкліпнуться обрії виспані

Микола Дудар
2020.04.06 18:18
І де ж від усього ваш "інструмент"…
У якому ж оркестрі прописка?
Шляпу - додолу, пасаж... комплімент
І зіграв би на ньому - не близько…
Згоден, побуду простим глядачем
Зала, вогні, світанки предранні
Ритмічно до рим… і ладом тече
Оплески славні,

Микола Соболь
2020.04.06 18:02
Раніше курви працювали в лазні,
А нині – аташе, як не крути.
Прийшли до влади злодії та блазні,
Народу слуги, сепари, свати…

Наїлися по горло шоколаду?
Потрібні зміни і відразу – упс!
Враховуючи стан важкий громади,

Сергій Губерначук
2020.04.06 09:36
Зустрівши кілька снів, невидимих таких,
закутаних у превелебну ніч нечутно, –
на тиші днів нових, між проявів тонких,
радію світлу я і посміхаюсь чудно.

Достатньо вітру й трав, розпатланих по нім,
аби згадати все до кінчиків коріння,
коли конем-во

Алла Даниленко
2020.04.06 08:58
А наостанок я скажу:
Бувай, не обіцяй кохати!
Здається, з розуму зійшла,
Йду до найвищої розплати.

Як ти кохав! Але згубив.
І все навколо спорожніло.
Не в тому справа, що згубив.

Ярослав Чорногуз
2020.04.06 07:55
Укривши світ габою голубою,
Весна ішла у чарівній обнові…
А ми були, як лебеді, з тобою
В смарагдовому озері любові.

Його розхвилював бурхливий вітер –
Аж бризки золоті навкруг летіли.
І шал кохання підіймав над віти,

Віктор Кучерук
2020.04.06 05:01
Жар світання синизною
Освітляє височінь, –
Ти прощаєшся зі мною
Метушливо, наче тінь.
Від задухи меркнуть зорі
І здригаються серця, –
Ти зітхаєш сумно з хворим
Трохи виразом лиця.

Микола Соболь
2020.04.06 03:11
Усе впирається в межу:
Для відьми маю помело
І брагу хлопцям на село,
Ярке для клоуна шатро,
Для любки, звісно, пісню про…
А, що я дурню докажу?

Тому, ні доводів, ні фактів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Богдан Бойко
2020.03.22

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.03.02 05:57 ]
    весняне лібрето
    “пора-пора” ~ збагнув поет
    & народив натхненну оду
    лібрето про весну й балет
    народу


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (75)


  2. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.02.03 22:09 ]
    про газ
    щораз покращення все більше
    нов-гав придумав п-рас:
    сірків здавати не на мило
    на газ


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (28)


  3. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.01.20 10:42 ]
    анонс - пиріжки і порошки
    у нашій славній пиріжкарні
    печуть найкращі пиріжки
    смачні пухкі поживні гарні
    але бувають з тарганом

    "Порошки" ж відрізняються від традиційних «пиріжків» тим, що парні рядки в них римуються, при цьому останній рядок виділяється своєю довжиною: він складається всього з двох (інколи до 4-х максимум!) складів. Кінцівка «порошків» — це їхня основна "фішка", що допомагає створити дотепну мініатюру з несподіваною розв'язкою.

    ***
    Здіймав poetto патос "вІрші"
    і не терпів м'яке "віршІ"
    ну хоч якийсь замінник сексу
    душі

    ***
    пікантна дездемонна в пачках
    отелло скубає плюмаж
    в очах марксизм, і купа свінгу
    вінта-а-ж

    (Г.М.)

    ***
    я вам послав імейл учора
    ви мовчите мабуть облом
    у нас весна а шо у вас там...
    прийом...

    ***
    схід веселкового реґґі
    зарості маріхуани
    тигр доїдає негра
    травень
    (Сонце Місяць )

    ***
    а дві квитанції за світло
    за жовтень і за листопад
    як папірці пожмакав звикло
    усі підряд

    ***
    нема про що писати вірші
    думки як петлі ліссажу
    капусти кислої поївши
    лежу
    (Сидорів Юрій)

    ***
    А їй ще пічку би й колонку
    чи твердопаливний котел
    бо скільки там гігакалорій
    з Отелл

    ***
    в підвалі гамору багато
    сусід поставив на "Бєду"
    й мене гукає на регату
    іду

    ***
    могучий голос батареї
    щоночі чує весь стояк
    коли сусід об неї здуру
    фігак
    (Устимко Яна)


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (305)


  4. Галантний Маньєрист - [ 2020.01.04 19:21 ]
    Зимові пиріжки
    *
    Тремкі словесні оригамі,
    пребілі аркуші зими,
    наснаг і сподівань духмяні
    дими

    бо сутінки, і псячий холод,
    і неземна ціна на газ,
    але поезія земніша -
    рятують сторінки
    і хмиз

    *
    Що підіймає патос вІршів,
    те вабить у м'які віршІ,
    мов не чужі питання сексу
    й душі

    і свіжий сніг летить, як перший,
    морозний відгук на віршІ,
    бо передують завше гІрші,
    бо строчиш "вІрші" - й ти поет

    *
    Писати теж потрібно смачно:
    незнане - в знане, і в коньяк,
    і з кожного рядка спочатку,
    хмільне - і байдуже про що

    лише жінки - тверезий вибір,
    ось тільки втримати кермо,
    мотор - в регістри Челентано,
    й аmоrе mоrе mоrе mоrе nо

    *
    Позаслоняли вІрші-пави
    рій віршеняток і віршат,
    ошатні вІрші, крутодзьобі -
    академічні голоси

    тому вважай себе найкращим,
    найліпшим з найфайніших, - от
    щоякнайкращим і найбільшим,
    що не вмістити в жодний твір

    *
    Коли на терезах стосунків
    кохання, а потойбіч смерть -
    то спершу почуття найвищі,
    а далі раз - і легша смерть

    а ще кохання - зірка в небі,
    а потім - щастя в повен ріст,
    і сяєва того все більше,
    аж доки бах! і ти один

    *
    Весняних крапель римування
    і ті ще помисли дівчат,
    філософ гляне на усе це
    і скаже: ні-фі-га собі, -

    весна завершиться зимою,
    кохання упокоїть шлюб,
    і знов по колу, в сенсі жити, -
    платівка грає саме це

    *
    Підступні зваби приховали
    в зимові шати строгий піст,
    мужчини сторожко ступають,
    муркочуть «гречка» і - в сніги

    колінця, стегна, спинка, перса,
    протяжне «мяу», три рази
    тягнути хором «Алилуя»,
    еректум духу, піст як піст

    *
    Отак би й малював з натури
    хоча і муляє перо:
    і тут, і там - не те з жінками,
    лише з пупками все гаразд

    і все глядиш в її безодню,
    вона, достоту, теж кудись,
    але навзаєм анітрохи -
    ох, Ніцше, ти не знав жінок!



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  5. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:17 ]
    КРИТИКА
    Рано з ранку на базарі
    Все кругом вирує
    Хто з прилавку , хто з землі
    Продає , торгує

    Вибір в різний гаманець
    Контрастний попит вжитку
    Для когось пил , комусь капець
    Від фірмового зиску

    Як з власних рук , за свій товар
    Ціна цілком прийнятна
    А де вже профі - спекулянт
    Там мінімальній амба

    Маркетинг весь тут на коні
    Із глини ліплять кулю
    Для їх усе ціна - ціні
    Проценти солять шкуру

    І так кругом у нас завжди
    Політика абсурду
    Хто воза тягне , спину гне
    Працює за копійку.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  6. Ігор Шоха - [ 2017.10.29 09:31 ]
    Ювілейне
    Хай буде у пошані – Жінка!..,
    яка у вуйків на чолі
    вирівнює кути і стінки.
    А що не зробить українка,
    коли прижали москалі?

    Бо поки майстра відшукала,
    оцінку кожному дала.
    Великий досвід – це не мало.
    За відставного генерала
    немає кращого хохла.

    І як не дивуватись нині?
    Сама, у ролі конячини
    із лошаками сам на сам,
    а перетворює руїни
    в неперевершений Сезам.

    Чоловіки – слабкі істоти,
    а особливо до роботи.
    Та дещо додає снаги.
    Бо ми і випити не проти,
    коли закушуємо тортом
    або жуємо пироги.

    На це й даються іменини!
    І хай ламаються столи,
    коли обідають хохли,
    аби на славу України
    за щастя нашої родини
    ми гарно їли і пили.

                                          29.10.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.66)
    Коментарі: (5)


  7. Володимир Книр - [ 2013.08.04 17:27 ]
    Про роботу з читачем
    я кожним з творів неодмінно
    ділюся з любим читачем
    читач лайном їх називає
    та споживає разом з тим

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (3)


  8. Володимир Книр - [ 2013.08.02 18:16 ]
    Про пиріжковий вірш
    раз пиріжків наївшись з м'ясом
    я пиріжковий вірш зліпив
    тоді сіркові дав на пробу
    так він мов критик загарчав

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  9. Володимир Книр - [ 2013.07.25 16:35 ]
    Про пиріжкове віршарство
    віршарство зветься пиріжковим
    ну я проглянув кілька штук
    і навіть подумки всміхнувся
    хоч голоду й не втамував

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  10. Оксана Галузкевич - [ 2012.05.06 17:30 ]
    Пиріжки)))





    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  11. Галантний Маньєрист - [ 2012.03.17 18:43 ]
    Неправильні пиріжки із пристрастями
    ІІІ

    * * *
    Прийшла аби піти одразу
    слова як лід а ось духи́
    і очі ярими огнями
    і що б це значило
    капець


    * * *
    Вона одна така у світі
    і світ один у мене теж
    а ще одна у неї кішка
    і ліжко теж одне на всіх


    * * *
    Півдня знімав я з неї лати
    затим шукав під ними щось
    так важко щось знайти нового
    хіба що аж на третій день


    * * *
    Вона у ліжку невгамовна
    і це заводить до пори
    рятує зрештою подушка
    ну скільки можна пролюбов


    * * *
    А спершу ти украй потрібен
    І ти звикаєшся - моє
    вона ж тебе згортає й ніжно
    кладе в кишеню гаманця


    * * *
    В усіх садах ті самі граблі
    хоч весни спершу як нові
    та мить і вже зів'яле листя
    і свіжі садна на чолі


    * * *
    І я подумав що спочатку
    чогось такого не було:
    стрічання проводів чекання -
    відразу ліжко і капець
    .........................
    .........................

    ІІ

    * * *
    Нехай життя у нас фігове
    ось тільки фіги не ростуть
    бігме не рай кажу сусідці
    а спробувати не дає


    * * *
    І взагалі вона дарунок
    який дістався не мені
    його тримав я б тільки в ліжку
    якого б теж не покидав


    * * *
    Безсонні дні безсонні ночі
    і в неї теж не все гаразд
    та одного лише я прагну
    вона ж все інше лиш не це


    * * *
    Та й чоловік Її недавно
    на заробітки поміняв
    а за півроку я напевно
    на заробітки дремену


    * * *
    О як багато мудрих правил
    та ліків більше все одно
    що еталон кохання склався
    уролог написав рецепт






    Їхні води. І

    * * *
    О як нелегко із жінками
    доки знайдеш якусь одну
    то іншу втратиш ледь не зразу
    лечу як над водою млин


    * * *
    Вона була як сонні брижі
    як далечінь і ніжний пляж
    як у блакиті мрійне сонце
    я ж каже все це зіпсував


    * * *
    Жінки насправді тільки хвилі
    бурхливі а приємно так
    чому приємно не згадати
    бо далі скелі і прибій


    * * *
    У цім буремнім океані
    я борсався з останніх сил
    доки "від жінки тільки жінка"
    востаннє не порадив глузд

    .........................
    .........................




    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (36)