ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2017.07.23 00:44
Терпимо, но
вот мамы только и отца…
в потусторонней жизни где-то бродят
на улицах прозрачных - радость без лица
не женятся и замуж не выходят
ты там бывал однажды (было… ) повезло
какой-то сбой
болезнью зацепило

Ігор Шоха
2017.07.22 22:28
Живемо у час перемін.
Така уже карта упала.
Не ми обирали, а він
у гавані долі причали.

У часу немає керма.
У люду опущені крила.
А на перепутті нема

Світлана Майя Залізняк
2017.07.22 19:06
Кажуть Кості: не треба віршів.
Краще шубку дружині, саж...
Від Шевченка писав ти гірше,
Ось під грушу клади вантаж,
Докопай до світанку яму,
Заплануй хмарочос, біде,
Ну, навіщо ті епіграми,
Не повісиш реклам ніде,

Ігор Шоха
2017.07.22 15:35
Історію писали не герої
забутої уже старовини.
Ми - орачі і ратаї весни.
Але на сході оживає воїн
у кожному учаснику війни.

Ми обереги бойового духу
усупереч Європі і орді.

Іван Потьомкін
2017.07.22 12:42
Аврагаму,
лікарю й піаністу

Руки музика поклав на рояль.
Очі заплющив, і тої ж миті
Долоні немов одійшли од зап’ясть
На дивну розмову з чорним і білим.
Ліва басила голосом Баха,

Мирослава Шевченко
2017.07.22 12:16
Чому ізнов душа моя шукає забуття?
Чом не знайшов любові я у вирові життя?
Чому тепер знесилено блукаю у пітьмі?
Де дивний сон примарився щасливому мені?

В очах твоїх, в очах твоїх я бачив небеса,
І не питай, чом знову по щоках моїх сльоза.
Ти не

Мирослава Шевченко
2017.07.22 11:56
Бездонная лазурь морских глубин
Блестит в лучах рассвета, словно нимб.
И к небу ясному взлетает птица,
И пламенем костра волна искрится.

Хрустальный замок дремлет вдалеке,
Русалки спят на золотом песке,
Над ними звезды, как огни, мерцают,

Ірина Вовк
2017.07.22 10:35
Злетівши у Небо, Ра-Атум* 82 продовжував т в о р и т и світ, бо сотворене було ще не все. Він промовив таємне:

-- Упокоється Поле Велике!

І вийшли Поля Упокою -- Загробнеє Царство.

-- І будуть для мене рости очерети між трав соковитих! -- і

Ірина Вовк
2017.07.22 10:01
Родюча Чорна земля "Та - Кемет" в очікуванні свята врожаю. "Перт"*65 добігає кінця, за ним знову настане "шему" -- і все повториться з початку. "Білий Ніл" стане "Зеленим", а далі "Червоним" і, нарешті, "Голуби

Нінель Новікова
2017.07.22 09:35
Давно забула рук твоїх тепло.
Дивлюсь без болю, як ти пестиш іншу…
Немов того дурману й не було,
Коли здавалось, що найщасливіша.

Проходить все у нашому житті
І я дивуюсь, що була сліпою.
Рожеві окуляри – у смітті,

Микола Соболь
2017.07.22 06:54
Коли зима зав’яжеться у грудях
Така, що воля жити пропаде,
Як буде – віра, то і щастя буде
Воно потрохи зійде де-не-де.

Чи паморозь осипле ненароком
Безпам’ятства сипучий буревій,
Мине і це, легеньким іди кроком

Ігор Шоха
2017.07.22 00:01
Живемо – хто на що учився
у вирі дива і надій.
Повеселився, зажурився –
та й поганяй на упокій.

А що іще на цьому світі
тебе тримає на льоту?
Бажання квакати й летіти

Микола Дудар
2017.07.21 23:03
Животріпощеться серце …
встигнути б до перехрестя
О Боже, прошу, не сердься
зустріну ії нарешті…

засіється сум думками
зашторені вікна знову
і сонце піде за браму

Адель Станіславська
2017.07.21 19:54
ніхто тебе не згадає
як завтра тебе не стане
ти зникнеш німою тінню
розтанеш немов роса
а сонце так само зійде
і день надвечір"ям кане
на землю благословіння
розбризкають небеса

Марія Дем'янюк
2017.07.21 16:41
Небо дивиться в чашку.
Я п'ю чай.
Я п'ю небо...

Ірина Вовк
2017.07.21 10:24
Правий берег Нілу недалеко від Мемфіса -- "Хет - Ка - Пта". Велелюдна юрба єгиптян зібралася святкувати "ХЕБ-СЕД" *39, оте "30-ліття царювання" фараона Хуфу, що призначене на період "ахета" -- часу, коли розливається Ніл і о

Ірина Вовк
2017.07.21 10:11
Лівий берег Нілу, біля самої пустелі. Тут визначене місце для майбутньої усипальниці Хуфу. Вже закладений фундамент, зводяться стіни піраміди. Глибоко, під фундаментом, у скелі висічені склепіння для саркофага і підземний кор

Володимир Маслов
2017.07.20 22:07
Переводять церкви на російську,
наче грають в ворожу дуду
чорні слуги імперського війська,
вівчарі неподілених душ.

І роздвоюють сіру ментальність,
і засіюють ниву людську,
забиваючи клином фатальність

Володимир Бойко
2017.07.20 16:46
Не таланить доступити мети,
З розміру в безмір перебрести,
Хтось нерозважливо палить мости, –
Хто ж, як не ти?

Ось і укотре прогаяно шанс.
Як же кортить обпектся ще раз.
Та ж предостатньо каліфів на час, –

Любов Бенедишин
2017.07.20 12:05
Жадоба кумкає завзято.
Закон – кум королю.
Новітній Чахлик: «Срібло-злато
Міняю по рублю!»

А богатир не злізе з печі –
І тепло, і Wi-Fi.
В царівни – пластика… до речі,

Світлана Майя Залізняк
2017.07.20 11:18
Жив чоловік... а став Лілі.
Чудне - щохвилі на землі.
У всьому гендерні аспекти.
Фарбують море інтелекти,
Вдягнуть слона, мов балерину,
Закуплять нафти чи вакцини,
Наобіцяють економій -
Вдесятерять вантаж сіромі.

Ірина Вовк
2017.07.20 10:47
Після того, як Птах*1 сотворив світ, він сотворив божественні чудодійні слова - заклинання і встановив справедливість на землі."

"... І було подароване життя миролюбному, і була послана смерть злочинцеві, і були освоєні всі

Ірина Вовк
2017.07.20 10:32
Понад вертеп мирський, понад бедлам,
в сліпучім сяйві висне "Нотер-Дам".
В приливах сонця мліють черепиці,
тихесенько віддзвонюють дзвіниці
притаєні освідчення - Париж...

... Облиш цей вірш і тему цю облиш -
бо ось С о б о р завис як вирок

Серго Сокольник
2017.07.20 03:56
Зирить бараном
Здуріла від подиву хмара...
-Славтесь, баклани!!!-
Ви свідки польоту Ікара!

Вперше людина
Злітає у вічності небо.
Спалить промінням

Адель Станіславська
2017.07.19 23:00
Горіли крила... Тліли. По пір'їні.
А попіл сиво сипався до ніг.
Вдивлялась янголиця в очі сині
А там - то ніч, то сонечко, то сніг.

Вдивлялася у вир, ману, безмежжя.
Там сум застиг чи може тільки гра?
У доторку стихії протилежні

Василь Кузан
2017.07.19 21:50
На межі життя і жита
Жорна мелють зерна днів.
Веселкові перевесла.
Лик небесний сполотнів…

Бані сіна на колесах,
Коні, вітер і воли.
Янголів зійшлося десять –

Микола Соболь
2017.07.19 20:36
Спекотне літо воду п'є дніпрову.
Посохли ночі, злизана роса.
Несила вітру люляти діброву...
О де ти, де, обіцяна гроза?

Прозоре небо видуває хмари.
Лупцює землю ультрафіолет.
Пательня літа схожа на кошмари

Олександр Сушко
2017.07.19 16:06
Про кохання писати не важко,
Інтернет потопає в сльозах.
Надриваються Васі, Наташки,
Скрізь печалі, розлучення жах.

Заросило губиська і плечі,
Коси мокнуть, блищить борода.
Сльози гарно течуть понадвечір.

Світлана Майя Залізняк
2017.07.19 14:29
Дівчина брутальна,
Парубок - билина.
Вуличка - не спальня,
Поряд купа глини.

Матіоли, флокси,
Поливайка сіра.
Ельфи - Томмі, Роксі -

Адель Станіславська
2017.07.19 13:51
А він
усередині
кожного з нас...
Чи він, чи вона, чи воно - хто го зна?
У когось про те
буде версій зо сто,
а в когось затерта -
одна...

Ірина Вовк
2017.07.19 12:11
Срібнолиця моя, сладоуста моя, о жасминова,
Ти промов, не мовчи – чи в здоров'ї ти, а чи в радості…

Ти, красо весни, ружо вишняя, зоре в хладості,
о, печаль солов'я – чи в здоров'ї ти, а чи в радості…

Поцілуй мене, дай пригубити лиш… губи

Ірина Вовк
2017.07.19 12:06
Не в мені вина – не спали мене.
Знай,життя сумне – не спали мене.
Проклену тебе – нас не обмине
Чорних шат пітьма – не спали мене.

Плачу, мов свіча – б'є розлуки птах,
Темна ніч в очах – не спали мене.
Несть числа сльозам, зорям – несть числ

Вітер Ночі
2017.07.19 10:47
Ти бредеш осіннім маревом сполоханих думок,
поглинаєш очима розірвану на шматки
останнім виблиском сонця височінь неба,
твоє волосся білою павутиною чіпляється за дерева,
моє обличчя, сни. І цьому немає кінця і краю.
Для чого живеш на світі? Для

Ігор Шоха
2017.07.18 21:10
Не дивись на жіночі принади
як на ласощі й море утіх.
Все, що маємо, буде позаду,
що попереду – думати гріх.

Не дивись на чуже й епатажне,
як буває, вальяжні коти,
бо ніяка сама не покаже

Ігор Шоха
2017.07.18 21:03
Немає як апелювати
мені чужому – перехожій.
Найлегше чути і мовчати.
Не «вопіющим» воювати,
але і змовчати негоже.

***
Не заважають неживі боги

Ігор Шоха
2017.07.18 20:03
Кон’юнктури у мене немає
і тому не пишу я «поез»,
бо ніхто їх уже не чекає
і поезії не замовляє,
та не лаю себе, коли без
ремесла непутящого скнію
і чекаю на неї одну.
А коли од жари одурію,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Містер Альфред
2017.07.22

Любов Матузок
2017.07.04

Віктор Северин
2017.07.02

Сергій Щєпкін
2017.07.02

Руслана Ткаченко
2017.07.02

Садовнікова Катя
2017.06.30

Гуцуляк Микола Гуцуляк Микола
2017.06.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Микола Дудар - [ 2017.07.23 00:41 ]
    ***
    Терпимо, но
    вот мамы только и отца…
    в потусторонней жизни где-то бродят
    на улицах прозрачных - радость без лица
    не женятся и замуж не выходят
    ты там бывал однажды (было… ) повезло
    какой-то сбой
    болезнью зацепило
    оставил всех и всё
    ходил через окно
    способности? отмалчивался мило
    скрывался ты
    от санитаров и врачей
    душа, она и скальпу неподвластна
    ведь двадцать семь подряд
    ты к ним ходил ночей
    и зрел и знал и верил - не напрасно
    умом своим познавши
    вериться с трудом
    и не постичь
    как это всё случилось?
    на берегу Десны стоит уставший дом
    храни его и
    Господи, помилуй…
    22-07-2017.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Шоха - [ 2017.07.22 22:46 ]
    Перепуття
    Живемо у час перемін.
    Така уже карта упала.
    Не ми обирали, а він
    у гавані долі причали.

    У часу немає керма.
    У люду опущені крила.
    А на перепутті нема
    кому напинати вітрила.

    Надія веде уперед,
    а вибору долі немає.
    Ця дама у смужку буває...
    І поки дорога не мед,
    нехай хоч удачу поет
    рукою за гриву тримає.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Шоха - [ 2017.07.22 15:59 ]
    Незалежність від лукавого
    Історію писали не герої
    забутої уже старовини.
    Ми - орачі і ратаї весни.
    Але на сході оживає воїн
    у кожному учаснику війни.

    Ми обереги бойового духу
    усупереч Європі і орді.
    Одне погано - як укусить муха
    і настає у головах розруха,
    то кожна жаба лізе у вожді.

    Ми захищали волю і свободу.
    Віками боронили рубежі
    на заході, а нині по межі,
    де є один обов'язок народу -
    латати діри власні і чужі.

    Надія каже, - уповай на себе,
    твої діла повідає поет.
    Любов і віра - наш менталітет.
    Що на землі зав'язано, у небі
    уже реалізований сюжет.

    Опалені війною - обережні,
    та граються як діти із вогнем,
    від кого невідомо незалежні,
    у всі калюжі падаючи чесно
    охайним і опльованим лицем.

    Ні бісами, ні Богом не почуті -
    учора пацифісти і манкурти,
    сьогодні - уособлення біди,
    порукою й кайданами прикуті
    до дикої імперії орди.

    Сусіда має націю убогу,
    а ми - сусіду, а її боги -
    дияволу одному до снаги.

    Чекаємо у ляха допомоги.
    Але лукавий путає дороги.
    Герої наші - їхні вороги.

    07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Коментарі: (1)


  4. Іван Потьомкін - [ 2017.07.22 12:19 ]
    Дивна розмова з чорним і білим
    Аврагаму,
    лікарю й піаністу

    Руки музика поклав на рояль.
    Очі заплющив, і тої ж миті
    Долоні немов одійшли од зап’ясть
    На дивну розмову з чорним і білим.
    Ліва басила голосом Баха,
    Переливом Зілоті права озвалась.
    А за вікном партитуру на Пурим
    Зливою й вітром зима догравала.
    Пальма до шибки раз-у-раз припадала.
    Може, хотіла хоч трохи зогрітись
    Може, із нами музику слухать?
    ...Руки, мов птахи, з клавіш знялися –
    Бах і Зілоті розмову скінчили.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати:


  5. Ігор Шоха - [ 2017.07.22 00:52 ]
    На нитці слави
    Живемо – хто на що учився
    у вирі дива і надій.
    Повеселився, зажурився –
    та й поганяй на упокій.

    А що іще на цьому світі
    тебе тримає на льоту?
    Бажання квакати й летіти
    і жаба має за мету.

    Тягни себе бодай за коси
    з болота у широке поле
    і хай навколо аж гуде:
    – Дивіться, люди, хто це, що се?
    Ти є завжди, або – ніколи,
    або не квакаєш ніде.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Коментарі: (2)


  6. Микола Дудар - [ 2017.07.21 23:56 ]
    ***
    Животріпощеться серце …
    встигнути б до перехрестя
    О Боже, прошу, не сердься
    зустріну ії нарешті…

    засіється сум думками
    зашторені вікна знову
    і сонце піде за браму
    у діжку з водою повну

    і випхне чомусь сопілку
    до губ, що пропахли медом
    як добре що є домівка -
    шукати ночліг не треба...
    21-07-2017.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  7. Ігор Шоха - [ 2017.07.18 21:02 ]
    Моральні засади(16+)
    Не дивись на жіночі принади
    як на ласощі й море утіх.
    Все, що маємо, буде позаду,
    що попереду – думати гріх.

    Не дивись на чуже й епатажне,
    як буває, вальяжні коти,
    бо ніяка сама не покаже
    те, на що й не очікуєш ти.

    Не дивися, бо це аморально,
    все хороше – одному собі.
    Не журися, хоча і печально
    залишати її у юрбі.

    Не дивись на жону як собака,
    що забув, де масли заховав.
    Самурай у азарті атаки
    пам'ятає, яку обирав.

    І як огир не п'яль на кобилу
    косе око. Піймай за узду
    і дивися на яблука білі,
    а не фіги у райськім саду.

    Не дивися на неї ніколи,
    як вона, наче баба Яга,
    де б у гречку не стала нога.

    І гляди мені! Буде крамола
    не тоді, як вона напівгола,
    а коли абсолютно нага.

                                  2012


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Коментарі: (6)


  8. Ігор Шоха - [ 2017.07.18 21:55 ]
    Між іншим
    ***
    Немає як апелювати
    мені чужому – перехожій.
    Найлегше чути і мовчати.
    Не «вопіющим» воювати,
    але і змовчати негоже.

    ***
    Не заважають неживі боги
    служити слову і годити Музі,
    але перевелись запеклі друзі
    і завелися любі вороги.

    ***
    Сліпа Феміда і глуха.
    Такі у неї вади.
    Але тому вона й така,
    що краще пацю, ніж бика,
    на сало годувати.

    ***
    Пора тікати за тини.
    Уже закочують штани
    і голови, і глави,
    і бувші, й нинішні пани.
    І роздаються ордени
    наліво і направо.

    ***
    Перевибори? Нічого.
    Знову саме ті,
    що ідуть до перемоги,
    мочать мера бойового
    у його смітті.

    ***
    Кому, – ура! Кому, – ганьба!
    Іде підпільна боротьба
    за взятки і калими.
    І не гидує голитьба
    законами дурними.

                                  2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Коментарі: (4)


  9. Ігор Шоха - [ 2017.07.18 20:15 ]
    Без простою
    Кон’юнктури у мене немає
    і тому не пишу я «поез»,
    бо ніхто їх уже не чекає
    і поезії не замовляє,
    та не лаю себе, коли без
    ремесла непутящого скнію
    і чекаю на неї одну.
    А коли од жари одурію,
    то й ніяке до ночі утну.
    Головне, аби рима охайна,
    луки, озеро і вітерець…
    І, буває, захочу – негайно
    уявляю хороший кінець.
    Не тому, що мені, бойовому,
    захотілося миру в раю,
    а тому, що люблю я солому
    і травинки, буває, жую.
    Запряжу віслюка в колимагу
    і поїду на ній горілиць.
    Як ніхто не звертає уваги,
    не цураюсь веселих дурниць.
    Хай полають за ці обертони
    і поети, і панії ті,
    що не знають мене у житті,
    та навчають хорошому тону.
    Дуже дякую. Так воно є,
    що поету не треба таланту.
    Пам’ятайте про небо моє,
    поки інше тримають атланти.

    ……………………………..........
    Мої очі – іще голубі
    помічали, що небо зелене,
    і дивились угору щоденно.

    Епітафію пишу собі
    не на камені, а на горбі,
    де усе промовляє за мене.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Коментарі: (2)


  10. Ігор Шоха - [ 2017.07.17 22:38 ]
    Сомнамбула
    Минає у цирку на дроті
    афера: «Російська весна».
    І наче нема ідіота,
    який у миру – сатана.

    Нічого не пам'ятає,
    нікого не визнає.
    Батия на Рейні немає.
    Чума обирає своє.

    І поки затії на часі –
    повія ніде не була.
    Її не було на Донбасі
    і Ялту вона не взяла.

    За Віслу вона не ходила
    і не розоряла Волинь,
    і боїнга не зачепила,
    і рейсу – Варшава-Хатинь.

    У неї усі боголюби.
    Є роги й зоря на чолі!
    Але заявляє тригубо,
    що укри – усі москалі.

    А нині – лунатики в моді:
    дивуються, в очі плюють,
    не вірять у здачу по морді,
    але наставляють на путь.

    І не протираючи очі,
    не чуючи анітелень,
    «месія» п'яніє у пень.

    Линяє афіша. Уроче
    над чорною прірвою ночі
    схиляється завтрашній день.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Коментарі: (2)


  11. Ігор Шоха - [ 2017.07.17 19:15 ]
    На шляху істини
    У зеніті літа часу мало.
    Коло переписує Велес.
    Покотило колесо Купала
    за гарячі обрії небес.

    Зупиняють сонце вечорами
    на ночівлю хрещені боги,
    а червоне небо за лісами
    не дає надії і снаги.

    Капища руйнуються дощенту.
    Істина – у вічності душі.
    Храми – дорогі апартаменти,
    особливо крадені й чужі.

    Гея уповає ще на осінь.
    І до неї недалека путь,
    де сіріє істина і суть.
    Ідемо у світанкові роси
    ще не взуті, та нагі і босі
    а боги жертовники несуть.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.74)
    Коментарі: (2)


  12. Іван Потьомкін - [ 2017.07.17 16:52 ]
    Першоапостольні

    ...Як поєднали їх в один святковий день?
    Не були ж друзями вони.
    Ба! Найчастіше – сперечались.
    Хоча б і тоді, як Павло загостював
    В Петра на два тижні в Єрусалимі.
    Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
    Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
    Всевишнього обранців прийдешнім царством,
    не поривав із заповіданим Мойсеєві:
    обрізали хлопчиків на восьмий день,
    так і тепер годилось це робити неофітам,
    щоб зберегти в’язь із Творцем світу.
    А Павло був найздібнійшим з-поміж учнів
    рабана Гамліеля, одного з наймудріших
    на той час мудреців, котрому шану
    віддавав навіть чванливий Рим.
    Учитель і батьки гадали, що Шауль,
    (названий так іменем першого царя Ізраїлю,
    а потому переймований на латину в Савла),
    сам згодом поповнить когорту мудреців.
    Може б так і сталось, якби у ненависті
    до перших християн по дорозі в Дамаск,
    як оповідає сам апостол, не пролунало із Небес:
    «Савле, Савле! Що ж ти женеш Мене?»
    «Хто Ти, Господи?»- спитав Савл, упавши на коліна.
    «Я Ісус Назорей, якого ти гониш!»
    Відтоді Савл в когорту християн влився,
    порвавши з усотаною змалечку вірою батьків.
    «Коли ж каже «Новий Заповіт,-
    наголошує він у «Посланні до євреїв»,-
    то тим назвав перший старшим.
    А що порохнявіє й старіє, то близьке до зотління».
    Не приживсь Павло у своїм краї.
    До варварів подавсь і тішивсь успіхом.
    Фактично він оформив християнство як віру.
    Коли ж йому вдалося зробити своїм учнем
    Не когось там, а самого проконсула Павла,
    його ім’ям нарік себе новоявлений апостол…
    …А, може, поєднав першоапостолів гріх перед Ісусом?
    Петра за те, що тричі відмовивсь од Учителя.
    Павла - за розгул фанатизму?..
    …Та все ж, напевне, поєднала їх смерть.
    Хоча й вона була в кожного різна:
    Павла як римського громадянина
    не мали права вішать і голову мечем скосили.
    А Петра, як і Вчителя, нa хресті розп’яли.
    Щоправда,вдовольнили його прохання –
    головою вниз, аби не бути поруч з Ісусом,
    а тільки біля Його підніжжя.

    P.S.
    ...Не просто уявить Петра за плугом,
    Бо за життя лише на рибі знався,
    Як і Павла - погоничем волів,
    Адже освоїв мистецтво шить намети.
    Але це, певно ж, все на тому світі.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (1)


  13. Микола Дудар - [ 2017.07.16 21:08 ]
    ***
    Знесилив дощ поскубану ріллю
    і вечір покотився спочивати
    ти рівно о двадцятій на нулю
    і ледь жевріє вогник циферблату…
    росте число ти зміниш раптом курс
    в той самий бік де видимі і справжні
    таксі - минай тобі потрібен бус
    повір мені від нього більше вражень…
    16-07-2017.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  14. Микола Дудар - [ 2017.07.16 16:39 ]
    ***
    Фата Моргана…
    і це очевидно
    Венесуела? а може Париж?.. і
    зіллються в одне очей половинки
    і вийдеш на двір
    і пірнеш у спориш…
    а там інший світ цвіте і буяє
    Раю подібний
    зайди покажу
    о
    спочатку полиш думки неохайні
    і витри зісподу
    кому я кажу?..
    16-07-2017.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)