ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2017.04.27 23:39
Буття - кав`ярня, цирк,
Мажорна баркарола.
Застигнув поводир
У позі дискобола.

Вирує хвильний плац,
Пливуть макітри в Лету...
Вареник - за ерзац

Олександр Сушко
2017.04.27 19:54
Майбутнє роду вперлось у реактор,
Зітхає тяжко знівечений ліс,
Навік своїм корінням тут уріс
Приречений до смерті гладіатор.

Сумний самітник пекло рукотворне
Не проміняв на дем вдалині,
Печуть його невидимі огні,

Ігор Шоха
2017.04.27 16:33
Іду від отчого порогу
у рай, додому, ...на війну.
Якби не ці мої дороги,
то як би бачив я весну?

Уже поорані окопи
і маки, краплями крові,
які посіяли укропи,

Анонім Я Саландяк
2017.04.27 14:14
роздуми невігласа) Параметри ідеального... ... питання розміру, сьогодні, вийшло на передній план людської свідомості в зв’язку із запануванням, там, ідеї: розширення всесвіту в наслідок великого вибуху*. Тут-тепер величина (розмір) матеріальног

Нінель Новікова
2017.04.27 10:44
БАБУСІ

Трохи довгастий, точений овал,
Чорної сукні розтруби…
Юна бабусенько! Хто цілував
Ваші погордливі губи?

Руки, що в залах палацу колись

Вікторія Торон
2017.04.27 03:44
Під ліхтарями -- тепло, непорушно,
немов у ваті.
Культі асфальту втоплені у тінях
і ніздрюваті.
Поснули люди. Блякла скатертина –
в нерівних складках.
Засохлі плями. Скніє недопите
вино в карафках.

Олександр Сушко
2017.04.27 03:21
У кожного народа свій Христос,
Пілат байдужий, зрАдливий Іуда.
Навергали своїх гріхів обоз,
І понесли чужим богам до суду.

Своє лайно - сусіду за паркан,
Неначе із балкона папіросу.
І усихає з люті Іордан,

Ігор Шоха
2017.04.26 23:32
Зі мною поряд, мирно, звично,
як іноді в одній сім'ї,
здавалось, будуть жити вічно
усі ровесники мої.

Здавалося, усі сусіди –
моя родина по крові,
коли обманюючи біди,

Галина Михайлик
2017.04.26 23:08
Шановні колеги по перу! Кременчуцька поетеса і педагог, а також наша колега по "Поетичних майстернях" Тая Цибульська, організовує колективну збірку творів, присвячену Т.Г.Шевченку. Кого зацікавить цей проект - заходьте на сторінку проекту у Фейсбу

Лариса Пугачук
2017.04.26 22:22
Нижче плінтуса опустився…
Радикулiтна криза?
Чи може тарганів
людина ця шукає
або зарядку робить?..

26.04.2017

Ярослав Чорногуз
2017.04.26 21:59
Ці чари музики святої,
Яка підносить і п”янить –
Доба епохи золотої,
І золотого чуда нить -

Коли душа зліта над світом,
Як лебідь, маючи крильми,
І сонця золотого квіту

Ігор Шоха
2017.04.26 15:17
На етюди
Минають покаянні дні.
Гріхів уже немає,
та є Амур, що навесні
на інші спокушає.

Лукавий ангел у серцях
ламає перепони

Нінель Новікова
2017.04.26 11:50
Переклад з російської мови

З-під плюшу пледу, як знемога,
Сон учорашній визирав.
Що це було? Чи перемога? –
І хто програв?

Все передумую щоразу.

Олександр Сушко
2017.04.26 06:25
Не питай, чом заплакані очі,
Чом сховала обличчя в кущах;
Плаче серце від горя дівоче,
Бо на носі нагнало прища.

Я боюся з’явитись на люди,
Телефона до рук не беру.
Від ридання здригаються груди,

Володимир Бойко
2017.04.26 00:14
Вечір жагою мене напоїв,
Я вже хмелію думками про тебе,
Більше нічого мені і не треба,
Ані жар-птиці, ані солов’їв.

Решту візьму я від теплої ночі –
Руки твої, що мене оповили,
Ніжне, тремтливе від дотику тіло,

Ніна Виноградська
2017.04.25 21:54
Я вперше приїжджаю не до мами,
А до її могили і хреста.
Весни початок і квітневі гами
Птахи вивчають з нотного листа.

Немає квітів і не квітне слово,
Із-за парканів зиркне кропива.
Пусті гніздечка ластівок, діброви,

Іван Потьомкін
2017.04.25 21:52
Обвішані турботами,
як у радянську давнину
колгоспниці з торбами,
що вершили хресний хід у Київ,
вертаючись із хлібом в «авоськах»,
з рулонами паперу туалетного на шиї,-
куди ви дивитесь, Жінки, сьогодні?
На Захід, де можна понаймитувати?

Микола Соболь
2017.04.25 19:57
До кожного в життя прийде спокуса.
Щоб вирішити Ви самі змогли:
Чи Юдою на хрест звести Ісуса,
Чи вкрити сіном, наче ті воли.

У кожного у грудях б'ється серце.
Яке воно рішати Вам оте:
А чи любов'ю до людей озветься,

Олександр Сушко
2017.04.25 17:14
Живе зі мною поруч пан.
Але не можу я збагнути,
Чому в пітьмі через паркан
Летять брудні шматки отрути.

То пісню я не так пишу,
Сумну змальовую картину.
Щодня сатирою грішу,

Віта Парфенович
2017.04.25 14:33
Уже не важливо, що скажеш,
якщо скажеш,
бо вчинки красномовніші від слів,
мене ти оцінити не зумів,
хоча тобі відкрилась надто справжня,
обман...
з обману саме ти почав,
продовжував, аби доволі зручно,

Адель Станіславська
2017.04.25 14:09
Попід хмари - туман.
Сонцеколо поринуло спати.
Поміж простір думки -
розсівається туглість єства.
Ілюзорна ява...
Гори, тіні, потріскує ватра,
лижуть ніч язики -
медативний огень божества.

Нінель Новікова
2017.04.25 13:56
НІНЕЛЬ НОВІКОВА

Переклад з російської мови

***

Чудово, що не Вами хвора я,
Чудово , що і Ви не хворі мною,

Юрій Ерметов
2017.04.25 12:23
Як крапель чи клавіш
музичних
легкий перебір...

Промайнути, пробігти
а чи оминути?..

Хвилини чужі

Ніка Новікова
2017.04.25 12:21
Вітер біг біля мене, ніч розливала скло.
Через очі у груди олова натекло.
Я дивилася вгору, місяць отам білів.
І лягали на щоки видихи ліхтарів.

І молилася тінь від гострих моїх колін:
хтось із нас прямо тут, навколішки догорів.
Чи сидів у мені, п

Марія Дем'янюк
2017.04.25 11:22
Цілий світ у мені:
Минуле, цей день і майбутнє,
Мов кленові вогні,
Ті події такі незабутні.
Пурпурові світанки,
І краплини дощу на віконні,
Твої ніжні обійми
І синочкові оченьки сонні.

Юрій Ерметов
2017.04.25 10:29
Щоранку варто
затамувати подих,
тому що все
залишиться
від вчора.

Щовечора не зчуєшся,
як заклякає вічність

Любов Бенедишин
2017.04.25 09:45
Хто перший в красу?!" -
заблуд грає деревами.
Спішать, пригинаються -
цвіт оберемками.

А зайда-мороз
грізно клацає клешнею
і над абрикосою,

Наталка Янушевич
2017.04.25 07:50
Він стояв обличчям до вулиці, обпершись боком об синій потрісканий одвірок і повільно роздивлявся навколо. Що нового могло бути на дідовому подвір’ї, щоліта переміряному Михайловими кроками? Нічогісінько. Однак тепер усе видавалося таким малим, майже ігр

Олександр Сушко
2017.04.25 07:37
Кричали чайки, наче ті коти,
І билися за вкрадену рибину,
Стовбурчили загривки та хвости,
І клацали дзьобами безупину.

Не помічали в приступах жаги
Затоптану, скалічену чайчину.
Стирчала кістка в неї із ноги,

Ярослав Чорногуз
2017.04.24 23:15
Простелилася днина ясна,
Пригорнула гаї світлоруко.
Чарівлива красуня весна
Забуяла розкішно на луках.

І розвіялась ночі імла,
Має зачіска густоволоса.
Смарагдові* стрічки заплела

Лариса Пугачук
2017.04.24 22:48
Прийшов на поміч
так своєчасно.
Та своєрідно…
Ще тільки гомін
зачувсь неясний,
а ти вже спіднє
здираєш прудко.
До тіла рвешся,

Юрій Ерметов
2017.04.24 17:42
Колись я думав, що почуття гумору – чи не найвища чеснота!.. Що це те, що робить нас людьми. Дозволяючи поглянути на страхи й затятості легко і невимушено бічним а чи ущипливим поглядом... Коли правила стають пекучими (або пекельними), наче розжарені пу

Микола Соболь
2017.04.24 17:28
Моя сусідка по городу
Сварлива баба, хай їй грець.
Оце взяла собі за моду,
Іще ходити навпростець.

Повчає "лізучи" по грядці:
– Не так посаджено усе!
Кляне мене, як у гарячці,

Ніна Виноградська
2017.04.24 16:47
Ви на колінах біля трону квилите,
Долоні простягнули для прохань.
І скільки треба сліз — ви стільки й виллєте,
Напишете про тисячі кохань.

Про квіточки, про яблуні і вишеньки,
Про ґрона виноградні і вино.
А правду ви ніколи не напишете,

Олександр Сушко
2017.04.24 16:09
Вже котрий рік тебе немає поруч,
І жити звик уже на самоті.
Але не відпускає болю обруч -
Без тебе стіни дому геть пусті.

І, як колись, уже не тішать свята
Та потьмяніли юності дива.
Пішла у рай моя старенька мати

Юрій Ерметов
2017.04.24 12:34
Любиш Путіна, ну, зізнайся? Ах, який сурйозний чувак! І, головне, строгий!.. І чьоткий. Чьоткий пацан. "Сказал – сдєлал". Нє, ну ні то що нєкоторіє. І нє сказал, і нє сдєлал. А, главноє, нє заставіл. Вот в чьом йіго нєдостаток! Гдє же ваш вождь? Чт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Степовий Сергій Ханенко Сергій
2017.04.25

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Іван Гористеп
2017.04.20

Катерінка Ярошовець
2017.04.17

Олександр Крижанівський Космос
2017.04.13

ксюша корнелюк
2017.04.08

Бондаренко Вікторія Бондаренко Вікторія
2017.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Вова Ковальчук - [ 2017.04.27 14:13 ]
    Пейзаж №.1 Ботанічний сад.
    Ти вічно за гратами
    Поруч жодної таблички
    З годинами для відвідування
    Лише одні заборони

    Випадковий перехожий кине
    Зневажливо недопалок в камеру
    Чи недопиту пляшку

    Хочеш будемо разом за гратами
    Споглядатимемо віртуозний
    Танок трамваїв
    Ловитимемо розмови підлітків

    Ти вічний дисидент а я
    Мандела
    Рано чи пізно вийду

    Коли прийде мій час
    Прощатися
    Щиро впаду в обійми
    Попри те що деякі рослини
    Є отруйними


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (4.91)
    Прокоментувати:


  2. Лариса Пугачук - [ 2017.04.26 22:27 ]
    Споглядальне
    Нижче плінтуса опустився…
    Радикулiтна криза?
    Чи може тарганів
    людина ця шукає
    або зарядку робить?..

    26.04.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  3. Іван Потьомкін - [ 2017.04.25 21:10 ]
    В який вам бік дивитися, Жінки?

    Обвішані турботами,
    як у радянську давнину
    колгоспниці з торбами,
    що вершили хресний хід у Київ,
    вертаючись із хлібом в «авоськах»,
    з рулонами паперу туалетного на шиї,-
    куди ви дивитесь, Жінки, сьогодні?
    На Захід, де можна понаймитувати?
    Чи на Схід, де незалежність України
    добувається синами вашими й братами?
    Та поки, мов той півень на флюгері,
    що тільки обертається, а не кукуріка,
    ви змушені не менш крутитися щоднини...
    А, може, все ж краще навідатися в Раду?
    Туди, де обранці-недоріки аж захлинаються,
    базікаючи про вашу роль у новім світі,-
    і де потоплено надії на прийдешні зміни.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (5)


  4. Віта Парфенович - [ 2017.04.25 14:13 ]
    Не важливо
    Уже не важливо, що скажеш,
    якщо скажеш,
    бо вчинки красномовніші від слів,
    мене ти оцінити не зумів,
    хоча тобі відкрилась надто справжня,
    обман...
    з обману саме ти почав,
    продовжував, аби доволі зручно,
    о, ти мене насправді стільки мучив,
    але на свому вперто настояв...

    Тепер чудово, знай, мені без тебе,
    якщо дурю, то лиш сама себе,
    нема в тобі ніякої потреби,
    і обираю зовсім не тебе.
    Не хочу!
    Я без тебе є щаслива,
    у сні жила, прокинулася враз.
    Образила?
    Ти як холодна злива,
    а я, як пастушок, що вівці пас...


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  5. Юрій Ерметов - [ 2017.04.25 12:21 ]
    Наввипередки...
    Як крапель чи клавіш
    музичних
    легкий перебір...

    Промайнути, пробігти
    а чи оминути?..

    Хвилини чужі
    ні для кого
    не рідні,
    а рідне, мабуть,
    оте, що обожнює
    ледь
    не уклінно?

    Й сплітається
    в мрії вишневими
    понеділками –
    ми подвигом зоряним
    все ж таки не ідем,
    а зазираєм
    так витонченно
    й навіть граційно
    у ночі, у ночви
    та ноші
    чиїсь...

    То хто ж це, що
    майже хороший,
    що навіть
    і не помітиш,
    чи був він,
    чи ні?

    То хто ж,
    що націлений
    надто охоче
    до нагород несвоїх,
    неначе і рідних,
    і теплих невласних
    хиб?..

    Пробігти по спинах
    осліплих і
    кимось обвітрених
    так переможно,
    як у стодолі
    нестерпна долоня
    на шкірі
    твоїй...

    Ковтаєм
    чужі насолоди
    занадто вороже
    чи не тому,
    що у розпачі
    трішки бракує
    своїх?..

    2017


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.04) | "Майстерень" 5.5 (5.25)
    Коментарі: (12)


  6. Юрій Ерметов - [ 2017.04.25 10:35 ]
    Мабуть
    Щоранку варто
    затамувати подих,
    тому що все
    залишиться
    від вчора.

    Щовечора не зчуєшся,
    як заклякає вічність
    перед бентежною
    порою.

    І ти забудеш –
    серце завше
    не забуває
    калатати
    весни.

    Маленькі Будди
    усміхаються
    назустріч.
    Чи Ісуси.
    Чи причулось...

    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.04) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9)


  7. Юрій Ерметов - [ 2017.04.24 00:37 ]
    Нууу...
    Я вже починаю сердитись!..
    Із цими своїми коханнями...
    Я вже починаю сердитись!..
    Ви жити мені не даєте...
    Як можна весь час вас любити?
    Я вже починаю сердитись!..

    Коли я вже стану,
    як скеля,
    тверда і байдужа?
    Як річка, холодна, байдужа?
    Як вітер, високий, потужний...
    і, звісно ж, байдужий?..

    І звісно, без вас
    і бажання
    не зникне, а також
    натхнення...
    І хліб несмачний без варення!..
    Щоб завтра проспати як довше,
    а чари вам знов не поможуть!

    Напевно, останнє змагання,
    коли просинаєшся зрання:
    це знов перестати кохати
    і знову почати вмирати...
    Яке ж це життя без кохання?
    Кажу це собі невостаннє...

    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.04) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  8. Нінель Новікова - [ 2017.04.22 09:34 ]
    Біле та чорне
    Білі лебеді
    Сяють на темній воді.
    Холодна весна…

    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати: