ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
* * *
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Чаша, що зроблена з бронзи
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Фантомний розум
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Містечко дерев'яне (рондель)
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
* * *
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
* * *
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий і море
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Ретроспективна перспектива?
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
* * *
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Обличчя обличчя
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Синтепон
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
У Світлий Вівторок
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт

Ольга Олеандра
2025.04.22 15:41
Дерева ще безлисті
Дерева ще безлисті, а птахи
вже гнізда в’ють, викохують домівки,
сприймаючи оголені гілки
за місце для надійної криївки.

По лісу походжає благодать.
Повітря напахтилося весною,
і сосни дружелюбно гомонять,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Позичте крейди
Образ твору Ні гласу з небес не було,
Ні брук не репнув –
Спинилась, плечем здвигнула:
Чи ж не дурепа?

Сім років дірки докупи
Зшивала здуру,
Плодила сопливо-трухлу
Макулатуру…

Обридло щодня трусити
Порожні верші.
Пощезни, нудьго несита!
Аріведерчі!

Смеркання світи осінні
Скубе-коротить.
Наопаш курними сіньми
Гасає протяг,

Подвір’ям – чужі котиська
В листвянім смерчі…
Терпіла б – та ніч заблизько.
Аріведерчі!

І лячно – а треба гнати
Нудьгу-вампірку:
Три кола навколо хати,
Часник – на хвіртку…

Така їй гостина вперше,
Напевно, зроду.
Що ж, ікла тепер хай стеше
Хоч об колоду,

Сльозами її посолить
І ще й поперчить.
Не крейда доб’є – так голод.
Аріведерчі! ;))




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-09 12:00:22
Переглядів сторінки твору 10428
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 16:42:07 ]
міцно, за серце бере, глибинні пласти філософських підтекстів, майстерно, щиро, про наболіле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 18:49:13 ]
Нє, ну шо за чоловік ))
Яке щастя, що в мене з почуттям гумору все в порядку ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 19:53:28 ]
додам, що сподобалось про сшивання дірок докупи.
маючи упереджене ставлення до рим на "ння-нні, ття-тті", очікував на "осінні-спасінні-волосінні-голосінні" тощо, а зустрів "сіньми". чудово. не гірші і всі інші. можливо, вампірка з хвірткою не дуже, та все одно цілісне сприйняття вірша справило глибоко позитивне враження попри гнітючі моменти тематичного порядку. щоправда, арівідерчі сприяло зняттю деякої емоціональної напруги. мені завжди подобалась пісня зі словами "арівідерчі, (х)аста маньяна" і т.д.
співучі слова, ліричне прощання. доля виконавців - то інша оповідка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 20:53:12 ]
Вампірка із хвірткою стрілися несподівано - після купи правок. Позітхала я над ними тяженько, а тоді махнула рукою - і лишила. Спишу на боротьбу з моїм задавненим перфекціонізмом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 16:59:52 ]
а ще хотілось би написати, що:
- знайома мені така ситуація, коли після погляду на зроблене-створене, думаєш собі - а нащо ото було ночей не досипати, з родиною за місце біля компутера сваритись, маніяком виглядаючи? воно що, було настільки важливим?
- і зробити, напевне, те ж саме - коло крейдою намалювати, і хай тільки сунеться та осінь і все супутнє. бо невже мені нема чим займатися, аніж ото віршувати та віршувати - і все про осінь, а як не про осінь, то про війну, а як не про війну, то про розлуку, а як не про розлуку, то про зустріч, як не про одну картину, то про другу?
та таки нема. бо маю час, і його більш, ніж досить. то й пишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:18:03 ]
Якщо віршування відіграє роль такого собі балансира, то домашні мають безмірно тішитися, що поет вибрав саме таку "жердину" і розмахує нею десь на просторах інтернету, а не в рідній хаті, бо інакше ґулі з їхніх лобів не сходили б :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 17:06:02 ]
та не все так, як написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:21:39 ]
Звичайно. Хоча й віртуальна - але ж реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 18:22:14 ]
Вав!!! Схотілось піти й собі на хвіртку чисночини завісити, а до того ще сала шмат, щоб вдавилася)) Тепер відверто - поліобразність, своєрідна стильова зарисовка під хеловін, мислю. Круто!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:20:03 ]
Ну, якщо вже сало, то ще й чарчину ))
Може, якраз замість нудьги внадиться який добрий чоловік ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-09 19:23:20 ]
Ох, добре, що тільки сім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:02:37 ]
Що то значить жінка - саму суть вловила ))
Та да. Туди сім, сюди сім - і поки дотумкаєш, що тобі життя цим усім намагалося вдовбати, глядь - а особистий ліміт "сімок" уже й кінця добігає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 20:23:02 ]
Аріведерчі таки додає південних спецій до непростої страви, Гренуілье

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:05:10 ]
Спочатку в голові появилося саме оте "аріведерчі" - непонятно чого, звідки і нащо. А кругом нього потім намоталася решта ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:21:29 ]
для експресії

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:22:07 ]
"аріведерчі". італійською читається, як пишеться. водночас, подвоєна "р". то виходить, що "арріведерчі". чи як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:33:56 ]
а як ви собі гадаєте, "штрасе" чи "штрассе"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:49:10 ]
я кажу "штрассе". зазвичай спрощують (спотворюють) якісь росіяни.

у попередньому коментарі я хотів визнати, що я міг помилятись (суто технічно), коли писав "і" в укр. версії чого чудового слова прощання з перспективою зустрічі, а виникло питання. природно, у вигляді саме питання. не зауваження. вчитись ніколи не пізно. англійська версія мені знайома.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:50:06 ]
Наскільки я знаю, у словах іншомовного походження подвоєння приголосних зберігається: у власних назвах; при збігу однакових приголосних префікса і кореня (якщо паралельно вживається форма без префікса) та ще в парі десятків слів-винятків, які зафіксовані у словнику. У решті випадків пишемо одну літеру - за "правилом ледаря" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:52:02 ]
а ви чудово орієнтуєтеся на місцевості)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:52:53 ]
аналогічно "білбордам".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 22:22:25 ]
(Злодійкувато ховає в кишеню ґуґл-навігатор і удавано байдуже починає колупати мох з північного боку хвіртки):
- Та-а-а... Орієнтуюся трохи - але то чисто інтуїтивно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 22:52:08 ]
Риба мòя!.. Буона сера! Яким прекрасним дальоким війнуло! :))
Шо за нумерологія, кума: сім років, три кола?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:04:53 ]
Ух, какіє люді ;))
Та вже швидше доброї ночі, хоч у вас там смеркає на пару годин пізніше.
Ну, про сім років - чиста правда. "Маялась дурью" рівно стільки - оце нарешті попустило, причому внєзапно ))
А три кола - бо на стільки крейди хватило. Чим тепер викрійки робити - прямо не знаю ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:20:26 ]
Викрійки?. Будем
"шить сарафаны и легкие платья из ситца?
Вы полагаете, все это будет носиться?.."
Я полагаю, що краще вампірку душить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:26:15 ]
Які там сарафани - зима, холод, халатик байковий хочу скапарити...
Нащот "душить" - та ти шо, як можна, я ж не звєрь!
Їсти не дам - сама загнеться... :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:33:49 ]
Якщо є часник - голоду не буде, якщо є такі "глибинні пласти з філософським підтекстом" - поезія не загнеться :)) ( іду спать у припіднятому дусі - наче крейди гризнула :)) Спасібо тобі, Грені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:36:34 ]
То тобі спасибі - за пісню і за казочку про сумниці. Давно ми з котом на ніч гарних казочок не читали ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 13:40:33 ]
Вірш з родзинкою, тобто з крейдою )

Обридло щодня трусити
Порожні верші.

Чогось замість "верші" прочиталось "вірші". )))
І одразу сприйняла весь вірш як свій, рідний. Наче про мене )

Пішла й собі шукати крейду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-11 00:08:01 ]
Ті верші у кожного по-своєму бувають порожні, і кожного та пустота час від часу дістає, що називається, "до живих печінок" ))
Крейдою можу поділитися - ничку знайшла. Так що халатик таки буде ;)