ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Позичте крейди
Образ твору Ні гласу з небес не було,
Ні брук не репнув –
Спинилась, плечем здвигнула:
Чи ж не дурепа?

Сім років дірки докупи
Зшивала здуру,
Плодила сопливо-трухлу
Макулатуру…

Обридло щодня трусити
Порожні верші.
Пощезни, нудьго несита!
Аріведерчі!

Смеркання світи осінні
Скубе-коротить.
Наопаш курними сіньми
Гасає протяг,

Подвір’ям – чужі котиська
В листвянім смерчі…
Терпіла б – та ніч заблизько.
Аріведерчі!

І лячно – а треба гнати
Нудьгу-вампірку:
Три кола навколо хати,
Часник – на хвіртку…

Така їй гостина вперше,
Напевно, зроду.
Що ж, ікла тепер хай стеше
Хоч об колоду,

Сльозами її посолить
І ще й поперчить.
Не крейда доб’є – так голод.
Аріведерчі! ;))




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-09 12:00:22
Переглядів сторінки твору 10215
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 16:42:07 ]
міцно, за серце бере, глибинні пласти філософських підтекстів, майстерно, щиро, про наболіле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 18:49:13 ]
Нє, ну шо за чоловік ))
Яке щастя, що в мене з почуттям гумору все в порядку ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 19:53:28 ]
додам, що сподобалось про сшивання дірок докупи.
маючи упереджене ставлення до рим на "ння-нні, ття-тті", очікував на "осінні-спасінні-волосінні-голосінні" тощо, а зустрів "сіньми". чудово. не гірші і всі інші. можливо, вампірка з хвірткою не дуже, та все одно цілісне сприйняття вірша справило глибоко позитивне враження попри гнітючі моменти тематичного порядку. щоправда, арівідерчі сприяло зняттю деякої емоціональної напруги. мені завжди подобалась пісня зі словами "арівідерчі, (х)аста маньяна" і т.д.
співучі слова, ліричне прощання. доля виконавців - то інша оповідка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 20:53:12 ]
Вампірка із хвірткою стрілися несподівано - після купи правок. Позітхала я над ними тяженько, а тоді махнула рукою - і лишила. Спишу на боротьбу з моїм задавненим перфекціонізмом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 16:59:52 ]
а ще хотілось би написати, що:
- знайома мені така ситуація, коли після погляду на зроблене-створене, думаєш собі - а нащо ото було ночей не досипати, з родиною за місце біля компутера сваритись, маніяком виглядаючи? воно що, було настільки важливим?
- і зробити, напевне, те ж саме - коло крейдою намалювати, і хай тільки сунеться та осінь і все супутнє. бо невже мені нема чим займатися, аніж ото віршувати та віршувати - і все про осінь, а як не про осінь, то про війну, а як не про війну, то про розлуку, а як не про розлуку, то про зустріч, як не про одну картину, то про другу?
та таки нема. бо маю час, і його більш, ніж досить. то й пишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:18:03 ]
Якщо віршування відіграє роль такого собі балансира, то домашні мають безмірно тішитися, що поет вибрав саме таку "жердину" і розмахує нею десь на просторах інтернету, а не в рідній хаті, бо інакше ґулі з їхніх лобів не сходили б :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 17:06:02 ]
та не все так, як написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:21:39 ]
Звичайно. Хоча й віртуальна - але ж реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 18:22:14 ]
Вав!!! Схотілось піти й собі на хвіртку чисночини завісити, а до того ще сала шмат, щоб вдавилася)) Тепер відверто - поліобразність, своєрідна стильова зарисовка під хеловін, мислю. Круто!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:20:03 ]
Ну, якщо вже сало, то ще й чарчину ))
Може, якраз замість нудьги внадиться який добрий чоловік ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-09 19:23:20 ]
Ох, добре, що тільки сім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:02:37 ]
Що то значить жінка - саму суть вловила ))
Та да. Туди сім, сюди сім - і поки дотумкаєш, що тобі життя цим усім намагалося вдовбати, глядь - а особистий ліміт "сімок" уже й кінця добігає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 20:23:02 ]
Аріведерчі таки додає південних спецій до непростої страви, Гренуілье

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:05:10 ]
Спочатку в голові появилося саме оте "аріведерчі" - непонятно чого, звідки і нащо. А кругом нього потім намоталася решта ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:21:29 ]
для експресії

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:22:07 ]
"аріведерчі". італійською читається, як пишеться. водночас, подвоєна "р". то виходить, що "арріведерчі". чи як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:33:56 ]
а як ви собі гадаєте, "штрасе" чи "штрассе"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:49:10 ]
я кажу "штрассе". зазвичай спрощують (спотворюють) якісь росіяни.

у попередньому коментарі я хотів визнати, що я міг помилятись (суто технічно), коли писав "і" в укр. версії чого чудового слова прощання з перспективою зустрічі, а виникло питання. природно, у вигляді саме питання. не зауваження. вчитись ніколи не пізно. англійська версія мені знайома.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:50:06 ]
Наскільки я знаю, у словах іншомовного походження подвоєння приголосних зберігається: у власних назвах; при збігу однакових приголосних префікса і кореня (якщо паралельно вживається форма без префікса) та ще в парі десятків слів-винятків, які зафіксовані у словнику. У решті випадків пишемо одну літеру - за "правилом ледаря" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:52:02 ]
а ви чудово орієнтуєтеся на місцевості)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:52:53 ]
аналогічно "білбордам".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 22:22:25 ]
(Злодійкувато ховає в кишеню ґуґл-навігатор і удавано байдуже починає колупати мох з північного боку хвіртки):
- Та-а-а... Орієнтуюся трохи - але то чисто інтуїтивно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 22:52:08 ]
Риба мòя!.. Буона сера! Яким прекрасним дальоким війнуло! :))
Шо за нумерологія, кума: сім років, три кола?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:04:53 ]
Ух, какіє люді ;))
Та вже швидше доброї ночі, хоч у вас там смеркає на пару годин пізніше.
Ну, про сім років - чиста правда. "Маялась дурью" рівно стільки - оце нарешті попустило, причому внєзапно ))
А три кола - бо на стільки крейди хватило. Чим тепер викрійки робити - прямо не знаю ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:20:26 ]
Викрійки?. Будем
"шить сарафаны и легкие платья из ситца?
Вы полагаете, все это будет носиться?.."
Я полагаю, що краще вампірку душить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:26:15 ]
Які там сарафани - зима, холод, халатик байковий хочу скапарити...
Нащот "душить" - та ти шо, як можна, я ж не звєрь!
Їсти не дам - сама загнеться... :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:33:49 ]
Якщо є часник - голоду не буде, якщо є такі "глибинні пласти з філософським підтекстом" - поезія не загнеться :)) ( іду спать у припіднятому дусі - наче крейди гризнула :)) Спасібо тобі, Грені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:36:34 ]
То тобі спасибі - за пісню і за казочку про сумниці. Давно ми з котом на ніч гарних казочок не читали ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 13:40:33 ]
Вірш з родзинкою, тобто з крейдою )

Обридло щодня трусити
Порожні верші.

Чогось замість "верші" прочиталось "вірші". )))
І одразу сприйняла весь вірш як свій, рідний. Наче про мене )

Пішла й собі шукати крейду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-11 00:08:01 ]
Ті верші у кожного по-своєму бувають порожні, і кожного та пустота час від часу дістає, що називається, "до живих печінок" ))
Крейдою можу поділитися - ничку знайшла. Так що халатик таки буде ;)