ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Білий сад

 Пізній сад
фото із мережі Іду збирати в сад покору й тугу,
Коли туманом набрякає ніч.
А погляд місяця – химерна жовта смуга –
Навпомацки горнеться моїх пліч.

Удвох із ним почнем блукати садом,
Де в’ялий плід медами капотить.
Тут ще чутно підмерзлим виноградом.
Квітневий спогад між гілок бринить.

І прогортаючи туману сірі шати,
Поволечки у ранок забредем
Разом покору й тугу куштувати,
Пізнаючи на смак нічний Едем.

Ось падалиця, росами упита,
Прив’ялена у вересневім сні,
Вже забуває мріяти і жити
В саду, де родять ще її пісні.

Жовтневий сад у тузі і покорі
Сильніше вабить шепотом зими.
Спить зібгана трава, заснуло Вчора,
Полігши ниць байдужими крильми.

Тсссс!.. В умиранні визріває внОві
Краса весни. І заселяє сад.
Остання ніч – або першооснова –
Щоб знову ми прийшли по виноград.

Пізня осінь 2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 23:49:36
Переглядів сторінки твору 10006
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 03:17:15 ]
приємно було ознайомитись… образно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:10:49 ]
взаємно) і буквально, а не образно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 18:30:03 ]
образи гарні. як варіант - ще чутно тут... внОві - мені трохи не те. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:16 ]
Дякую.
ВнОві й вновІ- це так у нас говорять на Поліссі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 19:41:16 ]
НавпОмацкИ горнЕться моЇх плІч...
Знову наголоси, Ірино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:16:26 ]
Щоб краще зрозуміти зауваження, скажу як у мене звучить по написаному:

НавпОмацки горнЕться моїх пліч...

Тобто, ЦІ наголоси невірні? Уточніть. Бачте, це нюанси письмового спілкування з блондинкою. Бо з вашого коментаря я не зрозуміла, чи Ви подаєте вірний варіант, чи цитуєте мою невіру орфоепію.

Дякую. Чекаю уточнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:03:30 ]
Навпомацки доторкується пліч.
Тут ще пахтіє мерхлим виноградом
і розтинаючи туману...

поволечки-поволеньки

забагато ррр
покору й тугу стиглу куштувати

туга повторюється тричі, тому:
жовтневий сад у туску та покорі
німотно вабить

В садку, де родять шал її пісні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:23:52 ]
Ого! мерхлий - супер! туск? яке колоритне слово! у мене так легко видобуваються слова. Коли пишу російською. І це прикро, бо рідну мову люблю більше.

Щодо повтору - так - мінятиму чимось, бо там повтори невмотивовані...

Стосовно "В садку, де родять шал її пісні" від Вас.
Ще раз повернімося до мого варіанту.

Вже забуває мріяти і жити
В саду, де родять ще її пісні.

Там "ще" замикає пару з "вже". Тобто, я гадала, що то органічне поєднання. Тобто - падалиця вже відходить, а душа її - ще ні.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:05:43 ]
....В умиранні визріва чудова
Краса весни. І заселяє сад.
Остання ніч – або першооснова –
Щоб знову ми прийшли по виноград.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:28:54 ]
Мені дуже корисні всі зауваження і коригування. резюме наступне. Варто всі зауваги вилучити на світ божий на папір, переночувати з цим кілька ночей - і взятися до вірша "внОві", як кажуть поліщуки.

Цілком адекватно все використаю, однак має бути пауза. Без неї приготую "салат", а не сад.

А у Вас буде нагода переконатися у якості результату.

Ще. Така участь тягне на співавторство, пані Світлано Майє!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:44 ]
Хм...цікаве блукання садом, ввиділося що то Гетсиманський був. Кожний катрен - окрема історія, брила відколота, яка кінцево об'єднується з усіма в цільний материк, у пристойну картинку. Торкнули. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:35:06 ]
А воно якось так у поезії (у мистецтві) кожен сад трохи Гетсиманський. От спостерігайте цю тему в інших і переконайтесь.

Дякую. Ви й мої попередні редактори пан Кучерук і пані Залізняк - вовтузитесь зі мною - приємно. Вчуся. В мені багато творчого запалу і рушаю завжди у віршування зі старту на п"ятій швидкості. Потім важко самій редагувати, якщо пролилося дощем, стихійно - і то шкода, і то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:57:37 ]
А що означає "внОві"?????????? Знову? Аналогічне російському "вновь"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 21:03:54 ]
Прислівник. Не зовсі рос. "вновь". Російський варіант - просто синонім "опять", "еще раз" тощо. А моє оте "внОві" - "опять" і "вновь", і "еще", тільки з навантаженням ОНОВЛЕННЯ, набуття нової сили, з новим вдихом на повні груди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 21:13:30 ]
Діалектне слівце?
Може, й собі вжити у якомусь віршику схоже за значеням слівце, що зустрічається на моєму рідному Поліссі.Це "зновика"! Ото було б!!!!!!!!! Чесно, кажучи, я не вважаю за доцільне вживати подібні слова у віршах...Інша справа - проза( в діалогах)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:40:32 ]
Дискусійне питання. Щодо прози згодна 100%-во. Не знаю, як бути з поезією. Адже вона більш стихійна. У прозі можна і треба штукувати. Там не розриває на шмаття. А вірш народжується, як дитина, ростучи на очах.
"Зновика" - смаковито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:32:30 ]
Дуже красиві образи!
А з наголосами допоможе ось цей ресурс: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:37:41 ]
Дякую за відгук і пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:39:54 ]
З наголосами поможе вухо й серце!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:43:24 ]
Навряд. Тут потрібна системна освіта. Варто засісти за орфоепічні словники.

Колись в класі 4-5 вчителька з української сказала, що в нашій мові плаваючий наголос. От я й пустилася у вільне плавання. Плюс вплив двомовності. Плюс поліські реп"яшки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:46:02 ]
Повірте людині з вищою мистецькою освітою))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:56:43 ]
ой) а я не казала, що не вірю людині з вищою мистецькою освітою - вірю!

Може Вас здивує - у мене вища філологічна - російська... Хоча завдяки цьому я навернулася до української, як це не парадоксально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:59:47 ]
Це дуже добре, вірним шляхом йдете! А взагалі, освіта ні причім, головне відчувати те що пишеш, а коли відчуваєш то й пишеться ого як!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 23:00:27 ]
Плаваючий - це трішки не те, що вам усім, тодішнім учням і вчителям, здалось. Можливо, ця стаття, допоможе:
http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm35_04
А в інтернеті - їх безліч.
Звісно, можна вживати будь-який наголос, аби тебе розуміли. І саме про це у якихось параграфах каже наука, яку вивчають філологи, якщо вони, звісно, ходять на "пари", а не в SPA-салуни чи на пиво тощо.
Так що, на мою думку, нічого страшного немає, але що тоді робити зі словниками?

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 23:07:53 ]
Співати))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 23:17:21 ]
В піснях такі наголоси, що не доведи, Господи.
Якщо важко або неможливо засвоїти нормативні наголоси, то можна спробувати знайти себе у прозі. Але там інша проблема - обсяги. А чим їх більше - тим більше шансів схибити в чомусь іншому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 23:24:24 ]
Дивлячись якого змісту пісні. Якщо такого як пишуть подеякі там маестри, ну вважають себе ними, тоді я згоджуюсь)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:01:18 ]
О, і у Вас звесніло. Хоча написано восени, а зараз зима, та відчуття весни - це ж прекрасно! І надії на виноград - теж. Чи варто ще казати, що дуже сподобалося?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 00:27:38 ]
Дякую за активне читання моїх сторінок. Тепер можу хоча б умовно намалювати портрет свого читача)