ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 Попутникам
Друзям-пеемівцям

У вірші навстіж
не зайдіть намарно,
у серце навстіж -
в обрисах обрАз.
Дочитані зірки
і нашим кармам
відкриють щирим відблиском
анфас.
Гортаю тишу
в палітурках міста
без добрих і фальшивих зауваг,
бо кожне слово,
як і ми, не дійсне,
коли в галопі
злякані дива.
За вікнами метуть минуле мітли,
на світанковім вибарвивши тлі,
що тиша – драма,
але та, у світлім,
перейнята у Бога,
при столі.
Без неї нам –
сумне жебракування
самих у себе
для блаженства літ.
У вірші навстіж
не зайдіть востаннє,
у серце навстіж
відшукайте брід.

2015р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-03 13:12:08
Переглядів сторінки твору 6879
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.614 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.693
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.10.13 19:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-05-04 17:12:15 ]
Либонь, друзям ПМ-цям зараз не до цього доброго вірша. Шкода.
Дякую за Божу тишу і за те, що взяли в попутники )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-04 22:04:01 ]
Любове, дякую! Друзі обов'язково навідаються, хоча не всі знайдуть час щось написати на цій сторінці. Ми дійсно з Вами та іншими авторами попутники в прекрасному поетичному просторі. Шкода тільки, що псують його інколи чиїсь матюки або злоба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-05-05 10:42:00 ]
"...Гортаю тишу
в палітурках міста
без добрих і фальшивих зауваг..." - дякую, Богдане! Така поезія - бальзам на зранені війною душі
"пеемівців"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-05 21:33:47 ]
Нінеле, дякую! Час загоїть всі рани, а ті, що були необов'язковими, - поготів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 19:25:55 ]
Чим наповнена душа поета, те і виливається у віршах. Дякую за світлий романтизм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 22:05:34 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 23:46:42 ]
Як то важливо, почути (прочитати) таке добре слово! І затриматися, смакуючи слова та звороти! І зрозуміти! Як то важливо помовчати з коимось, хоча би поміж рядків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 11:08:21 ]
Наталіє, мусить бути в поетів у чомусь, дуже важливому, спорідненість. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 14:45:33 ]
Цікаво, що пан Богдан написав би НЕ ДРУЗЯМ-пеемівцям?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 14:49:47 ]
"...самих у себе .."
Чи не варто позбуватись подібних "знахідок"? Упевнений, що це погана традиція в сучукрліті...Примітив...
Хоча я - не Бог. Можливо, помиляюсь... Не виключено, що наші укрлітерознавці на цьому заробили нагороди і наукові ступені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:05:54 ]
Не друзям-пеемівцям? Якщо напишу колись, то так, щоб стали друзями. :)). Щодо "жебракування самих у себе..." - в моєму контексті певний серйозний смисл. Тому хочу, Сергію, щоб Ви на цей раз помилялися... :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:18:36 ]
Тавтообри « сіль солі», «кров крові» і т.д. два роки тому рясніли у ПМ... Пам'ятаю, що з цього приводу я навіть епіграму публікував... Наскільки мені відомо, вперше тавтообри застосувала Ліна Костенко, її почали мавпувати... Звичайно, чи не кожен із авторів зауважить, що тавтообри несуть на собі певне смислове навантаження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:44:21 ]
Здається, це було ще в літературі Середньовіччя... І чому мавпувати - наслідувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:50:05 ]
"...це було ще в літературі Середньовіччя"????

Дайте посилання, наведіть приклади! Приклади перекладів сучасних авторів, уражених тавтобрами, мені не підходять! Дайте посилання на авторів оригіналів!

Мавпування - це оцінка такої "творчої" праці, негативна оцінка ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:14:02 ]
Сергію, пошкодуйте авторів Середньовіччя, бо якщо і їм дістанеться, - це вже занадто! :)). Я зрозумів Вашу точку зору. Вона має сенс. Чи є потреба продовжувати розмову на цю тему?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:21:29 ]
Особисто у мене - немає портреби продовжувати "розмову".
"Сергію, пошкодуйте авторів Середньовіччя, бо якщо і їм дістанеться, - це вже занадто! :))"
Це не відповідь! Це ля-ля-ля в стилі Валентина Ліпчинського!
Шануймося! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-09 19:18:13 ]
У вірші навстіж
не зайдіть востаннє,
у серце навстіж
відшукайте брід.

Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:30:04 ]
Ксеніє, ми дружимо давно, тому дуже приємно, що завітала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:23:06 ]
портреби =потреби


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 13:10:28 ]
... пане Сергій - питання тавтології вельми цікавим для мене є... Масло масляне - вода водяна, так реально є! Можжна сказати й по іншому, якось... але масло водянисте а вода масляниста... теж буває... в поезії заради щирості я можу сприйняти і таку тавтологію: дружні друзі, в тіснім крузі на мягкім зеленім лузі не сваряться через такі дурниці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-10 14:09:28 ]
Я не мав на увазі суто тавтологію! Мова йде про тавтоообри, тобто - про тавтологічні образи.
Тавтообр - термін мій. Цілком ймовірно, що він приживеться в сучукрлітературознавстві. ((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 16:10:02 ]
...треба буде взяти ваші "тавтообри" до увати... а загалом проблема толерантності "сучукропства",як це не дивно, історично-тавтологічна - те саме, те саме, те саме... але і тавтологія, наприклад, квіткової клумби - та сама квітка... хоч сто раз - вибачте за деяку абсурдність ряду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 01:20:28 ]
серце навстіж у віршах навстіж - це так беззахисно... але тільки так народжується справжня поезія, від якої і серце читача розкривається навстіж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 10:17:34 ]
Галю, ми дісно беззахисні, бо навіть підсвідомо, інколи не бажаючи такого, виявляємо у віршах свою сутність... А з часом у цьому - наша душевна міць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 10:18:32 ]
Дійсно - виправив одруківку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 10:27:08 ]
Виявляти у вірші свою сутність чи не виявляти... Коли у тексті немає автора, його дихання, голосу, ритму серця - для мене це анемічний безжиттєвий набір слів.
А міць я люблю!
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 20:38:11 ]
Світлано, нехай щастить і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-12 21:24:00 ]
гарне побажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-13 00:52:09 ]
Світлано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-18 09:11:56 ]
Ваш вірш - як нагадування, чим же насправді є Слово. Адже справді - "слово має силу, коли втілиться". Забуваємо про це.