
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.16
10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
2025.10.16
10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
2025.10.16
06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
2025.10.15
23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
2025.10.15
22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
2025.10.15
21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
2025.10.15
15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
2025.10.15
14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
2025.10.15
12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тетяна Роса (1964) /
Проза
Оферта (пропонується як основа для укладання договору між авторами та сайтом))
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оферта (пропонується як основа для укладання договору між авторами та сайтом))
Я погоджуюсь бути на цьому сайті, якщо модератори і власники визнають, що
1) Я – найяскравіша особистість на цьому ресурсі. Конкурентів тут у МЕНЕ просто не існує, бо Я не просто віршуюча особа, а живий класик. Тож критикувати МЕНЕ дозволяється тільки класикам, а тут, крім МЕНЕ, таких бути не може. Всі інші мають ловити кожне МОЄ слово і намагатись хоч чомусь навчитись, бо вони усього лиш графомани та невмійки. Ще усілякій дрібноті дозволяється кусати себе за лікті від заздрощів, але мовчки.
2) Всі користувачі сайту мають чесно визнати, що МОЯ творчість подобається усім, бо якщо не подобається – це ознака несмаку і заздрощів.
3) Я генній, а геніям дозволяється більше, аніж невдахам-сіромахам. Так завжди було, є і буде. Тож, якими б не були МОЇ дії, усі мають терпіти і радіти з того, що їм дісталось щастя бути на одному ресурсі з такою визначною особистістю, як Я. Звісно, за МНОЮ закріплюється право не терпіти нікого і нічого, бо перечити геніям зась. Хай навчаються, і поки Я не визнаю, що вони досягли МОГО рівня, мають відкривати рота тільки щоб визнавати МОЮ геніальність і МОЇ права.
4) Усі інші користувачі ресурсу, а також власники і модератори, мають визнавати, що Я роблю їм ласку, перебуваючи тут. Моє перебування тут необхідне, як повітря усьому, що дихає, як вода спраглому, як вчитель дітям. Без МЕНЕ тут все прийде в занепад. Усі присутні на цьому сайті потребують МОЄЇ допомоги, але, на жаль, Я маю обирати, на кого звернути свою увагу, а на кого не звертати, бо власна МОЯ творчість дасть світові більше, аніж витрачання часу на тих, хто ніколи не досягне МОГО рівня.
5) На сайті мають бути жорсткі правила для всіх, щоб ніхто не смів створювати МЕНІ незручності. Звісно, Я маю право порушувати будь-яке правило, бо вони пишуться для бездарної маси, а не для геніїв. Талант не може бути обмежений якимись там правилами.
6) Оскільки досягти МОГО рівня - мета практично нездійснена (бо генії не часто приходять на цю землю, тим паче одночасно), усі мають прийняти той факт, що бути на рівних зі МНОЮ неможливо.
7) Прирівнювати себе до інших – не МОЯ справа. Це не погорда і не зарозумілість, просто учні повинні намагатись підійнятись до рівня вчителя, отже, МОЯ справа залишатись недосяжним взірцем, і не спускатись у болото безбарвних графоманів.
8) Я не маю вибачатись, якщо комусь не сподобається тон МОЇХ зауважень чи ще щось. Я маю право критикувати і висміювати недоліки недолугих писак і повчати їх, бо вони цього потребують. Це на їхню ж користь.
9) Нікому не вільно від МЕНЕ щось вимагати чи намагатись МНОЮ маніпулювати. Якщо Я наполягаю, щоб було ПО-МОЄМУ – отже, так і має бути, бо МЕНІ, як непересічній особистості, видніше. Я соловей, що зробив ласку цьому курятнику, зробивши досяжним свій спів для недорозвиненого слуху його мешканців. Хто хоче хоч чогось досягти – уперед, слухати МОЇ настанови та виконувати МОЇ вимоги.
10) МОЯ критика може бути нещадною. Садівник повинен обрізати сухе гілля і корчувати бур’яни. Учень, що не виконує вимог учителя, котрим Я є на цьому ресурсі, ніколи не стане чимось більшим, аніж графоманом. А цю породу, заради її величності Поезії, треба знищувати під корінь. Обов’язок модераторів МЕНІ у цьому допомагати.
11) Світ має бути вдячний геніям за те, що вони є. Я геній, отже, буде не зайвим зайвий раз виявити МЕНІ подяку за те, що Я існую і, вже тільки одним цим, роблю ваш недолугий світ кращім. Дякуйте, щоб не жалкувати потім.
УСІ ПУНКТИ ОФКРТИ ВИПИСАНІ НА ПІДСТАВІ 11 ОЗНАК ГЕНІАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
https://variat.com.ua/11-perekonan-lyudini-narcisa-shho-vidriznyayut-%D1%97%D1%97-vid-zdorovo%D1%97-lyudini/
1) Я – найяскравіша особистість на цьому ресурсі. Конкурентів тут у МЕНЕ просто не існує, бо Я не просто віршуюча особа, а живий класик. Тож критикувати МЕНЕ дозволяється тільки класикам, а тут, крім МЕНЕ, таких бути не може. Всі інші мають ловити кожне МОЄ слово і намагатись хоч чомусь навчитись, бо вони усього лиш графомани та невмійки. Ще усілякій дрібноті дозволяється кусати себе за лікті від заздрощів, але мовчки.
2) Всі користувачі сайту мають чесно визнати, що МОЯ творчість подобається усім, бо якщо не подобається – це ознака несмаку і заздрощів.
3) Я генній, а геніям дозволяється більше, аніж невдахам-сіромахам. Так завжди було, є і буде. Тож, якими б не були МОЇ дії, усі мають терпіти і радіти з того, що їм дісталось щастя бути на одному ресурсі з такою визначною особистістю, як Я. Звісно, за МНОЮ закріплюється право не терпіти нікого і нічого, бо перечити геніям зась. Хай навчаються, і поки Я не визнаю, що вони досягли МОГО рівня, мають відкривати рота тільки щоб визнавати МОЮ геніальність і МОЇ права.
4) Усі інші користувачі ресурсу, а також власники і модератори, мають визнавати, що Я роблю їм ласку, перебуваючи тут. Моє перебування тут необхідне, як повітря усьому, що дихає, як вода спраглому, як вчитель дітям. Без МЕНЕ тут все прийде в занепад. Усі присутні на цьому сайті потребують МОЄЇ допомоги, але, на жаль, Я маю обирати, на кого звернути свою увагу, а на кого не звертати, бо власна МОЯ творчість дасть світові більше, аніж витрачання часу на тих, хто ніколи не досягне МОГО рівня.
5) На сайті мають бути жорсткі правила для всіх, щоб ніхто не смів створювати МЕНІ незручності. Звісно, Я маю право порушувати будь-яке правило, бо вони пишуться для бездарної маси, а не для геніїв. Талант не може бути обмежений якимись там правилами.
6) Оскільки досягти МОГО рівня - мета практично нездійснена (бо генії не часто приходять на цю землю, тим паче одночасно), усі мають прийняти той факт, що бути на рівних зі МНОЮ неможливо.
7) Прирівнювати себе до інших – не МОЯ справа. Це не погорда і не зарозумілість, просто учні повинні намагатись підійнятись до рівня вчителя, отже, МОЯ справа залишатись недосяжним взірцем, і не спускатись у болото безбарвних графоманів.
8) Я не маю вибачатись, якщо комусь не сподобається тон МОЇХ зауважень чи ще щось. Я маю право критикувати і висміювати недоліки недолугих писак і повчати їх, бо вони цього потребують. Це на їхню ж користь.
9) Нікому не вільно від МЕНЕ щось вимагати чи намагатись МНОЮ маніпулювати. Якщо Я наполягаю, щоб було ПО-МОЄМУ – отже, так і має бути, бо МЕНІ, як непересічній особистості, видніше. Я соловей, що зробив ласку цьому курятнику, зробивши досяжним свій спів для недорозвиненого слуху його мешканців. Хто хоче хоч чогось досягти – уперед, слухати МОЇ настанови та виконувати МОЇ вимоги.
10) МОЯ критика може бути нещадною. Садівник повинен обрізати сухе гілля і корчувати бур’яни. Учень, що не виконує вимог учителя, котрим Я є на цьому ресурсі, ніколи не стане чимось більшим, аніж графоманом. А цю породу, заради її величності Поезії, треба знищувати під корінь. Обов’язок модераторів МЕНІ у цьому допомагати.
11) Світ має бути вдячний геніям за те, що вони є. Я геній, отже, буде не зайвим зайвий раз виявити МЕНІ подяку за те, що Я існую і, вже тільки одним цим, роблю ваш недолугий світ кращім. Дякуйте, щоб не жалкувати потім.
УСІ ПУНКТИ ОФКРТИ ВИПИСАНІ НА ПІДСТАВІ 11 ОЗНАК ГЕНІАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
https://variat.com.ua/11-perekonan-lyudini-narcisa-shho-vidriznyayut-%D1%97%D1%97-vid-zdorovo%D1%97-lyudini/
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію