Іронічно заколосили Ви, Іване :))
"І все такі" - "всі" ????

Та я міряв і "все", і "всі", але лишив ось так. :)

Мої вітання :)
Симпатичний віршик :)
Як правильно - "вертіти" чи "крутити" ?

:) Дякую, пані Оксано. А що, хіба неправильно? Власне, жіноцтву має бути видніше. :)

Та, власне, пане Іване, слово "вертіти", як і "верткий" є у українських словниках. Я можу помилятися, тому надіюся на появу пана Святослава Синявського, він дасть пораду обґрунтовано і зі знанням, а я раджу тільки інтуїтивно, серцем (мої словники не годяться)

Якось грайливіше звучить - вертіти.

Якось грайливіше звучить - вертіти.

Ага, особливо, коли "задком" ;)

це що - гумор? щодо аналогічних римоспроб один мій знайомий літкритик влучно каже: " письменницький орган свербить". що автор при цьому хотів сказати навіки залишається таємницею...

Це іронія, Юлю. Лазірку он це було очевидно. :) А що, Вас зачепило?

мене завжди чіпляє, коли не можу зрозуміти сутності процесу. ну, згодна, коли щось подібне пишуть для студентських капусників... а так... зараз спробую знайти іронію, наприклад, тут: "І всі такі корисні та поживні..." Де іронія? Фраза заради фрази, як на мене.

Ну так поставте мені одиницю або двійку - що заслуговую. Що Вас стримує? Але ж ні, тут не ставлять низьких оцінок, навіть за погані твори. Чому? А поганих творів тут достатньо. І поганих поетів теж. От я й порівняв їх з городиною, з дешевою городиною, яку продають пучками.
Але ж не треба думати, що я всіх тут присутніх вважаю слабкими поетами. Але відсутність низьких оцінок підживлює графоманство у бездарностей.

ставити оцінки, тим більше одиниці - це все одно що тішити власну гординю. "не розумію і не хочу" - чи не так? все одно що розписатися у власній неспроможності:) я просто прагну зрозуміти мотиви: навіщо складати саме такі вірші. Ви пояснили - я зрозуміла. Дякую.

Не згоден. Треба ставити оцінки. Треба людям показувати, коли вонги роблять непотріб. Якось я робив одну річ, і показував знайомим. Вони казали "О! Класно". І тільки один сказав: "Дорогенький, це ж фігня!" І пояснив, чого це фігня. Я їй був страшенно вдячний!
У всякому разі, Юлю, дякую за реакцію. Потішили мою гординю. :)

Ти ба! А я собі уявила рядочки книжечок кольорових на Петрівці (ринок у Києві) :)

А оцінки за вірші ставити не потрібно. Потрібно давати поради. Ставлення поетичних душ до оцінок є різне: когось низька оцінка підштовхне до покращення творчості, іншого - уб'є наповал. А гарна порада - це неоціненний скарб. Відсутність поради і уваги також непростима...

Іване, правдива точка зору та її адекватне сприйняття передбачає тісні дружні взаємини:) Коли починаєш висловлюватись "від фонаря" згідно творчості незнайомої людини зазвичай у відповідь отримуєш звинувачення у необєктивності...хоча будь-яка оцінка апріорі субєктивна:) У Вашому творі відомий анекдотивний вислів про три пучки на гривню особисто в мене викликав дуже неоднозначні асоціації. Враховуючи те, що фраза відноситься до особистостей поетів, а не до їх творів..це якось... неакуратно...образливо якось:))

Цікава розмова. Утім, який сенс звинувачувати авторів, які свідомо навчаються поезії на спеціалізованому сайті? Вони ж не випускають бездарних книжок, вони не продаються, просто намагаються осягати близький собі Предмет. Ось і все. Щодо оцінок, то без них неможливо зробити більш-менш глибокий і якісний ресурс.
Щодо опублікованого вірша, то напевно є зміст його зазначити як "Сатира. Чорний гумор та інші дошкульності"? Це є у формі для редагування.

Редакція як завжди вражає своєю коректністю і толерантністю. Щодо зазначення змісту - цілковито згодна, це дещо помякшувало б позиції.

Юля Бро: "фраза відноситься до особистостей поетів, а не до їх творів". Ні, фраза стосується творців поганих творів, а не живих людей, які є більше ніж просто поетами.
Зазначати вірш як "Сатира. Чорний гумор та інші дошкульності" не хочу, бо це ж, ніби, означає його участь в конкурсі, а я брати участь в конкурсі не маю наміру (нема з чим:)). Най буде все, як є.
Це був стьоб, провокація. Може й трохи жорстка, ну але нехай, я навіть не каюсь. :) А ще ж, як сказав один поет, "всі поети брешуть". Хоча це можна коректно і толерантно назвати гіперболізацією. Прошу зазначити, що я й над собою стібаюсь, бо ж я теж, на одній грядці з вами і навіть не зарікаюсь від публікації інших своїх творів. Слабеньких. :) І я насправді дуже радий, що є такий ресурс в інтернеті і вдячний його творцям.

Пане Іване, розділ "Сатири" - зовсім не конкурс, а просто поєднання певних творів, певного напрямку.

Дякую. Я не можу не зважати на реакцію громадськості. :-) Відгуки і коментарі мене переконали і перевиховали. :-) Я зрозумів, що писати такі ядучі речі не можна. От і не пишу більше.

А колоти вже є кого? Бракує лише Максима?..

:)) А Ви тойво... пучкуйтеся. :) Ну, тобто, купкуйтеся. От, скажімо, поети-двотисячники зібралися загальною масою в 2000 кг (2 тонни овочів!:)) і видали збірку поезії "Дві тонни" чи щось таке. І продаються ж, мабуть. :) Але після прослуховування їх вживу бажання купити збірку не виникло. Так що насправді я Вам зовсім не раджу слухатись моїх порад.:)