Шановна редакція ,
В мене склалось таке враження ,
Що я появився на сайді, як горох з неба.
Хтось справедливо вказує на помилки, а хтось
Чи завідує, чи не розуміє мови.
Я пишу різноманітно і на різні теми.
Вірш арештант був написаний в 1987році
Коли судили не по заслугам а планово
І дебошир молоді не був повід
для суворості. Декому дивне слово «дригань» В народі особливо
В селах кажуть пішов дригатись на дригань – на гулянку
Виникли підозри, що це чужий перепис.
Щодо того що потяг мчиться по степу без рейок
Нехай коментатор повернеться на перший стовпчик
Повторяти про рейки не повторяв. А села минає це так.
Значить їде без зупинки Н і один автор не розжовує , на то поезія . Чому пишу вам, щоб читали всі , особливо тій що в критиці слабо. Підкреслюю справедливу критику де правильно вказано помилки висвітлення дій, героїчні події не правильно висвітлені Я це радо зустріну. А звинувачувати в перекручуванні чужих творів це можуть казати ті, хто по цьому спец.
Я пишу більше про героїзм про любов, пишу так , як думаю.
Я знищив тій коментарій, Які були дані в грубому тоні, не були обґрунтовані. В дальшому автори які будуть звинувачувати мене в крадених творах Думаю це не метці редакція майстерень повинна зробити їм висновок .Я думаю , що ми всі рівні і допускати образ один до одного це анти морально. Дяку за коментарі дані на моєму сайді.

Я з насолодою прочитав, пане Григорію, ваш коментар, - я дитячі і шкільні роки прожив у славному місті Мукачеві, і ледь не все моє оточення, яке не розмовляло на ту хвилю російською, говорило говіркою, схожою до вашої. :)
Так що поринув я трохи приємні згадки.

Щодо можливого вирішення поставлених вами питань, то, як на мене, з огляду на пріоритети Поезії і розкриття Автора, важливими користувачі "Майстерень" вважають:
а) творчі спроби, здійснені літературною українською мовою, з очевидною для читача роботою автора над кожним своїм словом;

б) творчі спроби написані на тому чи тому діалекті української мови;

в) з цікавістю сприймаються спроби мистецького повернення до вжитку "забутих" слів, чи новоутворень, коли вони і справді пасують, композиційно доцільні.

Негативно сприймаються:

а) неоправдані, нецілісні використання діалектної мови у творі, який автор намагається писати ніби-то літературною мовою, неоправдане використання іншомовних запозичень;


Щодо будь-яких грубих коментарів, то власник сторінки, що зберігає такі коментарі, переймає на себе відповідальність за них - можливо, угледівши у них якусь необхідність. Але, зазвичай, краще їх видаляти.

Висновок: ми йдемо кожен своєю дорогою, намагаємось пройти її достойно, і не заважаємо йти своїм шляхом іншим. :)

Дякую, Наталю, виправив - автомат. :)

Мені все більш очевидною є ось яка річ -
автори, які користуються сайтом під псевдонімом мають перевагу над тими, хто публікується під власним прізвищем.
Отже, потрібно це якось врівноважити.
Я бачу таку можливість у свідомому обмеженні таких інкогніто-авторів при оцінюванні.
Можливо такі автори не мають переступати межу 4,5-5,5 балів при оцінюванні?

Хм... Цікаво, як Ви збираєтесь перевіряти - псевдонім чи ні? Лесю Українку теж уріжемо в правах? Псевдонім таки. А Іван Гонта - псевдонім чи ні?

Чи можливо запровадити таке обмеження технічно? Завтра, скажімо, я зареєструюся як імярек (не хочу називати, бо хтось цим може скористатися мені на шкоду) українським імям і прізвищем, а вони будуть моїм псевдом. Як ви визначете, що то псевдо?

За номером паспорта, який тра буде вписувати у відомості :)

Справедливі запитання.
На них повинна бути тільки справедлива відповідь?

Наприклад, якщо творчий образ автора вкрай серйозний, і його віршування, коментування, і оцінювання не дають підстав сумніватися у авторській справжності - то жодних обмежень.

Власне, після модернізації це все робитиме техніка, а до закінчення модернізації - адміністратор (Ростислав, і я трохи допомагатиму).

Отже публічно визначаємо того чи того користувача, як "потребуючого обмежень". На основі оцінок, коментарів, творів.
Нашому ресурсу не потрібні війни, а ті, хто ховаються за псевдонімами часто її розпалюють.
Отже, розглядатимемо кожну таку особистість і робитимемо висновки.

Отже публічно визначаємо того чи того користувача, як "потребуючого обмежень". На основі оцінок, коментарів, творів.
Нашому ресурсу не потрібні війни, а ті, хто ховаються за псевдонімами часто її розпалюють.
Отже, розглядатимемо кожну таку особистість і робитимемо висновки.
Публічно визначає хто?

І якщо автори без псевдо за якихось причин (помста, наприклад, або просто образа за "недопойнятість"), ставитимуть "псевдовикам" низькі оцінки, це буде беззаперечним критерієм, так, РМ?

Схоже на полювання на відьом. Але я не знаю, як краще. Нічого радити не буду. Принаймні поки що.

Це вже інше питання, але вимагає теж справедливої відповіді. Наявність "псевдо" не є причиною жодної дискримінації у ставленні до такого автора, до його творчості.
У попередньому моєму коменті йшлося про стримування певних переваг "псевдо" в оцінюванні інших не "псевдо" авторів.

Отож, - є кнопка на сторінці вірша - вона виводить на форму для контакту із адміністрацією - неоправдані правилами оцінки адміністратор Ростислав видалятиме. "Псевдо" не страждатимуть.

Реально кожен може прилюдно, чи "анонімним" листом запропонувати розгляд вчинків того чи іншого користувача на предмет обмежень, так?

Це звісно не стосується минулого, тільки завтрашнього дня.
Закон ж бо зворотньої сили не має :) ?

Пропоную анонімок не розглядати. Приватно, листом можна, але підписаним.

Пропоную ще такій критерій: прізвище, імя і по батькові автора спотворювати та вульгарно обігрувати категорично забороняється. Пестливі та скорочкні форми дозволяються тільки зі згоди автора.

Я згідний, пане Валентине, - будь-яке використання прізвища, чи псевдо автора - потенційна проблема, тому таке обігрування потрібно заборонити.
Прошу всіх переглянути свої публікації на предмет не використання імен-прізвищ наших авторів в образливому контексті, - їхнє використання завтра - може стати причиною для публічного конфлікту.

Щойно надибав цікаві і перевірені часом рекомендації, які рекомендує до вжитку знаний мудрець:

о Не прощаючи помилок, ти робиш помилку і сам.

о Прощаючи підлість, ти допомагаєш здійсненню нової підлості.

о Дурень узагалі не потребує прощення. Бо його дурість ні від чого не залежить, вона як вітер. Дурість потрібно сприймати такою, якою вона є, і, захищаючись від неї, знаходити в ній користь.

Сян-Цзи

А я щойно надибала теж дещо:

Если ты шутишь больше других, это не значит, что у тебя больше чувства юмора. Это значит, что тебя больше достали (NN)

Если бы обитатели пещер умели смеяться, вся бы история сложилась иначе. (Оскар Уайльд)

Правда, как женщина - одним нравится голая, другим - приодетая. (Валентин Домиль)

Одна із поширених відповідей адміністрації щодо авторських проблем:
"... Зі своєї сторінки ви можете видаляти не корисні, як на вашу думку, коментарі.
Навіть більше того, ви просто зобов'язані слідкувати за порядком на ваших сторінках.
Якщо є проблемні коментарі (які знаходяться в допустимих межах коректності висловлювань) на інших сторінках, то ви можете публічно обговорити проблеми з ними пов'язані на відповідних сторінках - із редакцією, адміністрацією, іншими авторами - наприклад, на одній із зазначених на
http://www.maysterni.com/publication.php?id=17280

Коментарі, які містять прямі образи автоматично повинні видалятися власниками сторінок, або адміністрацією, якщо існує відповідне звернення.
Що пан Ростислав (адмін), а деколи і я, періодично робимо.

Щодо ЕПН ( http://www.maysterni.com/user.php?id=177 )- там теж багато чого видаляється, але формально у "Відкритому Античемпіонаті "Майстерень" ЕПНи висловлюють своє захоплення певними творами, - що адміністрація повинна у такому випадку робити? Дискутуйте з ними. Звинувачуйте у некоректності і необ'єктивності, у аналітичній неадекватності - це буде приводом для можливого видалення тих чи інших публікацій від ЕПН.
Як на мене - такий шлях вирішення проблем був би найбільш ефективним..."

Щодо коментування
Як на мене, автор має право на погляди в усі сторони. Власне, як і читач.
Але чи можемо ми, читачі, диктувати авторові, що писати? Інколи наші коментарі носять характер таких порад.

У нашому колі - авторів, напевно найдоцільніше ефективно витрачати свій час, і коментувати близькі для себе на даний момент теми.
Тобто я би радив шановним критикам бути трохи егоїстами - шукаючи для себе вигоди, звертати увагу не на ідеї, ідеологію, а на художню сторону, на ті чи інші прийоми, вирішення.

Якщо нас цікавлять практичні деталі, альтернативне бачення їх вирішення - то є зміст у коментуванні, а якщо не йдеться про якусь вигоду для нас, то у чому сенс коментування?

З іншого боку навряд чи доцільно підходити до кожного авторського творіння із найвищими вимогами. Тобто є й ескізи, є завершені чи не завершені картини - і то, й інше має свою цінність.
І, головне, автор публікує на "Майстернях" свої твори не стільки для нас, читачів "Майстерень", скільки для самого себе. Автор формує свою бібліотеку, додає, віднімає - це його творча Майстерня.

Тобто завжди буде актуальним такий образ - Операційний стіл перед нашими, глядацькими, очима - за склом монітора, але наскільки ми можемо і повинні втручатися у ті процеси?

• Захист від "спаму". 18.11.08. Задіяне чергове "покращення".
Програмно втілено право автора на відсутність неприємного для себе читача.
Тобто, "мізантропи" зможуть звільнити себе від будь-якої читацької активності, а дехто просто від декого - тимчасово, чи надовго.
Для цього потрібно вказати того чи іншого користувача на своїй сторінці "Змінити дані".
Щастя, утім, не буде повним, бо редактори таки зможуть проходити крізь заборони. Але і з цим, думаю, можна щось вдіяти.

Володимире, я повторю своє запитання, яке Ви імовірно не помітили на сторінці Елі Форманюк. Упевнена, відповідь на нього цікавить не лише мене:

Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-14 21:26:30 ] - відповісти

Мене, Володимире, теж цікавить питання, чому деяких зрілих авторів довго "тримають" в любителях, в той час як свіжих на сайті персоналій - як от Блакитна Кішка - блискавично переводять у R2.
Не сперечаюся, авторка цікава - але при всій повазі, це не до рівень Мирослави Меленчук чи Еліни Форманюк...Як саме визначаються критерії переведення [Любителя в R2]?

і сюди ж.
аби трохи зняти тягар відповідальності з головного редактора, який і так має купу мороки з нашими мегатворчими і емоційними авторами, можна було б розглянути як варіант:
надання статусу типу Р2 скажімо, голосуванням.
наприклад,
дати список авторів у столбік, і запропонувати редакторам, визначити шляхом таємного голосування тих, хто вже довів свої творчі світи до стану Р2, для інших це означатиме, що ще потрібен певний час для вдосконалення.

на голосування ж варто було б винести і деяких нинішніх Р2шників, які отримали свій статус скажімо, за останній рік.
було б дуже корисно і показово.

Вітаю, колеги!
Поспішаємо повільно. :)
Все насправді відбувається поступово. Серед тисячі наших авторів є сильніші, є слабші, і в кожного своя динаміка. А ще є і різні мистецькі напрямки, і настільки різні, що і не сприймаються "не прихильниками".

Вчора виникли питання щодо адекватності оцінювання нами авторки Еліни Форманюк, і прийшли ми до висновку, що оцінюємо її строго, на рівні R2 авторів, а не "Любителів".
Тому і надала адміністрація шановній Еліні статус, який офіціалізує такий строгий підхід.
І воно було Еліні потрібно?

Тобто, ці статуси передусім потрібні для розуміння, наскільки строго ми повинні оцінювати того чи іншого автора.

І багато наших авторів не прагнуть, аби ми їх творчість під мікроскопом переглядали. Багатьом хочеться просто мистецького спілкування і без наїздів. Такі конфлікти вже були у нашій історії.

Що стосується Мирослави Меленчук, то ось ви, Вандо, як автор і як редактор підняли це питання, і Аня Осмоловська теж - значить адміністрація повинна відповісти на питання, і відповідає позитивно.
Якщо Мирослава не проти - то ми змінюємо її статус на R2.

Щодо того, чому одним дають суворіші R-умови швидше, а іншим пізніше - то відповідь залежить в основному тільки від вашої творчої активності. Тобто, ваші дії змушують адміністрацію якось їх кваліфікувати, ось і все.

А ідея, щодо голосування, висунута Нікою, виглядає ніби непогано. Але, як на мене, до неї ще потрібно дорости нашому ресурсу.
Зараз ми начебто знаходимося на рівні індивідуальної відповідальності - хтось із редакторів пропонує переглянути статус того чи іншого автора, адміністрація реагує (якщо до неї це звернення доходить).
І нехай поки що так все залишається (що крайня адміністрація), бо якщо ми нині візьмемо курс на нетворчі колегіальні рішення, то невдовзі прийдемо до повного КПРС, що святе і не підсудне.
А так є адміністрація, що трохи заважає жити, є декілька груп більш-менш дружніх між собою авторів, і майже тисяча творчих одинаків, чиє усамітнення, схоже, найбільш характерна форма для поетичного існування?

Можливо, йдучи руслом пропозиції Ніки, можна "зробити" між R1 i R2 ( у рейтингах) проміжну групу авторів, яка формуватиметься з групи R2 і "Любителів Поезії" і існуватиме у динамічному вигляді 10-15-ти тимчасово кращих (вершина якогось постійного голосування), проголосованих редакторами і переможцями головного конкурсу таємно. Таке постійне голосування могло би багато про що натякати нам усім.
Але це також не зразу. Запитаю у програмістів.

якщо шановна адміністрація попри все
все ж хоче повною мірою взвалити на себе тягар відповідальності за кастовий розподіл жителів сьогошнього ресурсі - моя їй повага. як там писали (ачи не писали...): якщо сиситему не можна змінити, її завжди можна вдосконалити :)
звісно, мова не йде про всякі там формально-пунктирні штуки, типу, у кого рейтинг довший...тьфу, єресь, - вищий. йдеться про те, яким ми робимо простір свого існування.
бо який смисл стоічно і гордо виступати проти певних недогідних нам, стоічним і гордим, умовностей, хоча б час від часу не пробуючи щось змінити? слова, не підтримані діями безвартісні, на жаль.
ой, пааафосно вийшло :)))

Напевно цей коментар важливий і для цієї сторінки, тому додаємо.

Тетяна Роса (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-14 00:17:24 ]

Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось...

Думаю, актуальною мала би стати традиція надання певної і "відповідальної" свободи - як молодим авторам, так і молодим редакторам чи молодим лауреатам наших головних конкурсів.

Проблема в тому, що авторський склад з часом усе більше "поляризуватиметься" - старші автори говоритимуть-писатимуть про одне, молоді - про інше. І все ці теми важливі!
Та непорозуміння все частіше виникатимуть і в оцінюванні, і в конкурсному визначенні, бо що би там не говорилося, а "протиріччя", які ми вирішуємо своєю творчістю - з віком різні. Словом, кожному важливе своє.
Тому зараз ми і дискутуємо на тему, дозволяти "молодим" вибирати серед молодих, а "старшим" серед старших, чи ні, чи ще, скажімо, трохи зарано підіймати це питання? І діяти, як раніше.
Але, як на мене, вже потрібно готуватися до креативних рішень, питання актуальні.

З іншого боку, досвідчених і зважених редакторів, не літ.редакторів, а саме досвідчених авторів, які би потужніше впливали на вибір "Майстерень", на певні скерування у розвитку "ПМ" - не вистачає.
Тому адміністрація робить чергові пропозиції досвідченим і зрілим стати нашими редакторами.
Імена дам наступним коментарем.

Зважаючи на сталу присутність, і активність, і досвід цих авторів, і те, що ресурс уже звик до них, важливо було би надати статус редакторів Івану Редчицю, Василю Степаненку, Тамарі Ганенко, Вячеславу Семенку, Любі Долик, Оксані Лозовій, Ярославу Чорногузу, Світлані Луцковій, Вікторії Сироватко...

Я звернуся до шановних авторів із пропозицією підтримати ініціативу адміністрації, погодитися отримати відповідний статус.

Нагадаю, що життя авторське ніяк від цього не зміниться, просто надалі думка - оцінка, коментарі, конкурсний вибір - таких авторів буде мати вище значення, і формуватиме не лише "народний" погляд, але і фаховий погляд "Майстерень" в цілому.

Названим авторам буде надіслана відповідна пропозиція, з проханням тільки позитивної відповіді. :)

І, безумовно, ці автори матимуть право брати участь в наших конкурсах, ставати лауреатами. Бо це наша участь в загальному літературному процесі.

Нагадаю, що переможці нашого головного поетичного конкурсу впливають на життя "Майстерень" нарівні із редакторами.

Володимире, а звідки взялося саме 35? Що за сакарльне число таке? Чому не 33 чи 30? Це значить, що, скажімо, Аня Осадко, якій ще немає 35, не доросла до того, щоб зрозуміти, просякнути і оцінити творчість, наприклад, того ж Юрія Лазірка чи Івана РЕдчиця або чудової і мною палко любимої Світлани Луцкової?

Знаєте, ви би краще щось пропонували, а то руйнувати всі майстри. :)

Отже, повторюсь для креативного сприйняття - (пропозиція) пропонується розділити конкурсну авдиторію на уявно молодих (30, 33, 35 років?), і інших - (після якогось віку) - виборці, як і зараз, редактори і переможці минулих відзначень (з 2004).

Але - (пропозиція) одні й ті самі виборці не зможуть бути членами журі "і там, і сям". Доведеться визначатися - чи вибиратимуть серед "молодих", чи серед "інших". До "інших", між тим, можуть зараховуватися і молодші віком автори, які отримали вже статус "R2".

Разом з тим, вважаю цілком природним, що молодші віком виборці краще знають і тому більш справедливо оцінюватимуть молодшу авдиторію, а старші - старшу.

Потрібно буде при цьому натиснути у "Змінити дані" якусь галочку, аби виборець міг віднести себе до певного журі...

Тих, хто не вказуватиме вік (серед "ЛП" і "R2") - відносимо до молоді, звичайно. Вони ж саме на це і натякають, не вказуючи свій вік, чи не так?..

Відповідь талановитим авторам.

Ви зауважуєте, що на ваших сторінках редактори нечасто бувають. Але що вони вам можуть сказати? Що порадити?
У вас суто своя дорога, і більшість читачів ще остаточно не розуміє, яка саме. Тому, думаю, що нормальний стан речей, це спокій довкола автора, коли можна сконцентрувати зусилля тільки на творчості.

У чому ж тоді полягає "редакторство"? Швидше у формуванні більш-менш об'єктивного рейтингу "Майстерень", виборах нових переможців, публікуванні нових і нових творів високого рівня, на яких можна навчатися Поезії й іншим.

Але навчатися поезії, я так розумію, не можливо користуючись загальними порадами, потрібні і різноманітні зразки, і прямі й доброзичливі стосунки авторів між собою - той підкаже одне, той - інше. Так чи інакше - з роками увиразняться різні школи, авторитети певних напрямків...

Словом, рости без поспіху, але у постійно.

Очікуване закінчення чергового етапу модернізації ресурсу повинно дати нові "покращення", у тому числі і коефіцієнти прозорості текстів - думаю, що це буде вельми корисним для всіх нас.

У світлі нещодавніх, та й постійних дискусій на Майстернях, щодо якості коментування і оцінювання, ще раз викажу погляди адміністрації ПМ на ці питання, як і на питання критики і аналізу авторської творчості взагалі.

1) У спілкуванні між авторами повинна бути присутньою етика і естетика.

2) Аби братися за "писання" - потрібно мати уявлення про світ, про його конструктив і, бажано, оцінивши різні світоглядні точки зору. Їх не так вже й багато.
Дві основні: Руйнування і Творення.

2.1)Якщо наші користувачі займаються Творенням - жодних проблем із адміністрацією не буде.

2.2)Що стосується руйнування, то відповідь буде, як завжди, жорсткою, без огляду на імена і регалії. ПМ ніколи не стане місцем, з якого поширюється зло - через це із сайту пішло вже багато талантів, напевно туди, де дозволено все...

3) Щодо способів творення і творчості взагалі, то тут якраз і працюють стилі - цілі мистецькі напрямки. Навіть якщо ви їх не знаєте, це не значить, що підсвідомо не дотримуєтеся одного з них, або не "присіли" на руйнуванні чи спробі "оновлення" ("модернізму")одного із них.

4) Якщо для вас мистецькі напрямки - тьма єгипетська, то не вдавайте, що ви вищі за це, нічого не вдавайте, просто вчіться далі, а не намагайтеся повчати інших...

5) Для того і Майстерні, щоби нормально розвиватися, і не заважати іншим це робити, і якщо ви вже на вершині, то Майстерні вам не потрібні - тоді не затримуйтесь тут.

Щодо цензури і самоцензури на ПМ

Йшлося про публікацію Андрія Мироховича "Іс*с був піратом". Публікація видалена адміністрацією з огляду на некоректне, як на думку адміністрації, використання автором образу Ісуса.

Коментарі

• Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 11:05:42 ]
Несподівана і цікава паралель... приваблює ця довірлива розмовна форма вірша.


• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 11:12:09 ]
Перепрошую, але це крайній прояв несмаку поєднувати власну недалекість із Ісусом і Апостолами, не кажучи вже про інші тонкощі.
Такі публікації адміністрація на ПМ не зберігає.
Якщо цей текст вам дорогий, то збережіть його деінде.
Текст буде видалений за годину...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 11:16:48 ]
цензура?


• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 11:22:12 ]
Жорстка

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 11:24:29 ]
ваше право


• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 11:25:29 ]
до речі, деінде - це де, на іншому ресурсі чи в іншому розділі ПМ?


• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 11:32:54 ]
На ПМ ні.

Прикро, що ви дозволяєте собі таку небезпечну гру з фундаментальними цінностями, вас від цього не стане більше, а слід залишиться, точніше - рана...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 11:45:46 ]
мені так видається, що ви просто утрируєте, така рецепція для мене аж надто несподівана.

Загалом це так нескромно, але я коли чую про гру з фундаментальними цінностями то вмент згадую про Салмана Рушді (ось і зараз)

З повагою

• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 12:04:23 ]
Не тільки Рушді вправно руйнує і наносить рани. Таких дуже багато, які шукають ефектного, барвистого і (чомусь так у них виходить) найчастіше таки цинічного вирішення, у той час, коли вирішення чого б не було, лише в доброчинстві - чомусь те доброчинство, здебільшого, прозоре, як повітря, як чиста вода... Малопомітне, а кидається в очі неприродними якостями інше, на жаль...
Такий нинішній "гламур"...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:29:24 ]
Але Рушді - майстер слова, а Хомейні з усім своїм доброчинством чистим, як вода та фундаменталізмом не викликає жодної симпатії, принаймі в мене.
Цікаво - доброчинство запроваджує цензуру, яка за визначенням є відмовою від діалогу.

• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 12:32:49 ]
До чого тут Хомейні, пане Андрію?
Рушді гадив у підніжжі однієї зі світових релігій...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:47:47 ]
так вони вже перечитали його і відволали свій вирок, справа все таки не в текстах, важливими є їх рецепції


• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 15:57:18 ]
як це до чого Хомейні - це є він був основним літературним критиком Рушді?

• Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 11:59:17 ]
Шановна Майстерень Адміністрація, цензура потрібна, - але ж мені здається, що це надмірно вже... все змінюється...(далі по тексту) і фундаментальні цінності набувають забарвлення, неможливого в інші минулі вже часи...
З повагою.

• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 12:07:27 ]
Константи гармонії і краси не змінилися.
На ПМ намагаємось триматися начал, а не деяких прикрих, особистісних скінчень...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:18:15 ]
все змінюється, а найперше константи

• Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:20:56 ]
N.B. В одному віддаленому дуже столітті еталоном жіночої краси були товста шия і очі виразно-опуклі (на полотнах видатних живописців), а зараз науковці з іншої сфери дослідили, що тоді в тих краях була поширена хвороба щитовидної залози... це, підкреслюю, пишу на берегах нашої розмови.

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:24:12 ]
угу, і рубенсовські красуні зараз сидять на дієтах та лікують ожиріння

• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 12:26:09 ]
Константи непорушні, помітні спроби відхилення від них...
Так, на жаль нинішні роблять все для цього - і все більше народжується дауанів, сіамських близнят, жінки мають страшенні проблеми з вагітністю, чоловіки зникають як чоловіки...

Але це цивілізаційні і особистісні відхилення від констант, вибір смерті...

• Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:28:40 ]
Давно сказано - часи міняються і ми разом з ними...

• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 12:31:26 ]
Марія Гончаренко, звідки ви взяли, що товста шия і виразно опуклі очі - це Божественна константа?
Принаймні тут ми говоримо про доброчинство і фундаментальні цінності. Жіночість і чоловічість - це вже наближення до констант, але вони глибше.

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:32:49 ]
в часи Гомера константою був гекзаметр - хто зараз так пише і хто сприймає світ мітологізовано, як Гомер із своїми читачами? Атеняни стратили Сократа, але потім стратили і його оскаржувачів.

• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 12:43:02 ]
Це знову ж таки відхилення від людяності.
І прикладів такого відхилення безліч. В тому числі і ця публікація...
Ще раз зауважу, що не суспільство створює константи і не суспільству їх змінювати...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:49:09 ]
щодо констант краси - здається, загальноприйнята думка, що краса - це біологічна доцільність

• Маріанна Шутко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-29 12:11:13 ]
Цей вірш - просто кривляння. В Андрія, перепрошую за такий вислів, просто гальма не працюють.

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:22:10 ]
по-перше, це не кривляння.
по-друге, щодо гальм - самоцензура це добре, але не занадто.

• Маріанна Шутко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-29 12:25:49 ]
А що це таке, як не кривляння? Поясніть, будь ласка. Я саме так сприйняла Ваш текст, Андрію!

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:50:20 ]
може, розмова, розповідь-про-себе (ЛГ)

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 13:23:38 ]
варіант творчої біографії.

це авторський текст.

• Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 14:18:42 ]
Чому ти переходиш на особистості?

А вірш - дуже класний.

Просто таким як ти його не зрозуміти, от і все.

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 14:49:47 ]
за класний - спасибі.
а на особистості переходити не варто всім, краще говорити про текст-як-текст, як на мене

• Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:50:03 ]
О, шановний пане Володимире Ляшкевичу! Відчуваю жесть! Ше одне на берегах цієї розмови: зовсім недавно Борхісевське трактування Іуди не сприймалося, м"яко кажучи, а зараз і святі отці кажуть вже так...

• Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 12:53:00 ]
даруйте, треба - Борхесівське...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 13:15:30 ]
І Л. Толстого відлучали від церкви...

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 13:18:00 ]
Я вже мовчу про Джордано Бруно, Жанну Д'Арк та інші дрова.
Геоцентрична концепція зовсім недавно була константою. а потім "Адаме, я поставив тебе в центрі всесвіту" - а потім Освенцім. Що константа?

• Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 13:37:24 ]
Мені здається, що якби з"явилася друга частина, щось на зразок "знаєш коли мені виповнилось 33" - всі претензії шановної МА були б вичерпані... бо, власне, тут просто напрошується диптих.

• Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 13:51:20 ]
Константи проявляються в доброчинності, в життєдайності, - це їх, констант, краса. Краса дається і жінці, і чоловікові, наче в борг, наче на виріст, - далі вона зникає з наших облич від частих зловживань, або залишається, зріднившись із нашою якісною сутністю.
Так само і з цивілізаціями, які є нагромадженням наших "я"...

Я щиро сподіваюся, що коли ваш рівень творчого сприйняття і спроможності підвищиться, ви відчуєте безпосередній вплив цих констант, а до того часу прийміть на віру, що вони існують...

Переносимо цю дискусію (коментарі) на іншу сторінку, я вкажу яку, де за бажання, можна буде продовжити...

А текст, таки видаляємо...

• Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 14:19:03 ]
Жаль.

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 14:45:58 ]
? що саме?

• Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 14:46:45 ]
що Редакція так зреагувала!

• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 14:50:51 ]
це її право


• Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 14:52:11 ]
звичайно. тому я лише можу сказати, що жаль.


• Андрій Мирохович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 14:53:43 ]
я чогось не сприймаю цієї ремінісценції з "Портрету Доріана Грея".
особисті нападки "коли ваш рівень творчого сприйняття і спроможності підвищиться" тут, як на мене, недоречні, мова про текст

особисті нападки "коли ваш рівень творчого сприйняття і спроможності підвищиться" тут, як на мене, недоречні, мова про текст

Шановний пане Андрію Мирохович, це не особисті нападки, це проста констатація досвіду щодо цілком природного творчого онтогенезу кожного автора, на шляху якісних перетворень.

В нашому випадку йдеться про інтелектуальну чутливість кожного адекватного автора, яка з часом здатна значно покращуватися...

Долучаючись до привітань на адресу нашого любого жіноцтва, радію, що є такий День, як 8 березня!
Особливий День Весни!
Попри всі інші світлі сторони цього дня - побутові, і абсолютно святкові й неземні, знаю, що цей день таки дуже важливий і сенсово, бо він прийшов навзамін жорстокості минулого, заперечуючи оте минуле суто осяйним сьогоденням! А життя - це завжди сьогодення, і, для нас, чоловіків, це таки, попри все, завжди наші жінки!
Не менш важливо, що ініційоване це свято саме представницями того народу, якому різні сили глибоко "вживили" недолю, - тими, що прагнули відкрити світу звільнене з неволі ницих і грубих стереотипів сили витончене жіноче єство ...
Як Христос замінив темні старожитні традиції животворною Вічністю, так і нам слід жити світлим - і цей день з числа саме таких днів. І кількість таких днів - необмежена. ) Дивлячись на прекрасних наших жінок нині, дозволяючи їм нині значно більше, аніж у важкі зимові будні, ми, надіюсь, уважніше дивимось крізь наших Красунь у майбутнє. Бо ж тільки наші жінки можуть нам відкривати Божисту Нескінечність радості - і душевно, і тілесно!
Нехай, зазвичай, нам, чоловікам, більше властива узагальненість і монументальність помислів щодо майбуття, але такими вже ми є, тож і добре, що саме сьогодні, можливо і "дещо змушено", повертаємось до реальності дійсних величин і насолод. Бо ж, якщо чесно, то найбільша монументальність, якою нам дано насолоджуватися насправді - це жіночі форми, жіноча краса, жіноче тіло, тільки це ми можемо обійняти, і ощасливлено завмерти, можливо і не підозрюючи, що звідусіль цю всю композицію оточує жіноче єство...

Зі святом вас, дорогі жінки!

А взагалі шановне товариство, принаймні якась частина його, має рацію, коли говорить про потребу в завершенні чергової фази "воєнних" дій. Тому, цілком ясно, що необхідне адміністративне втручання, бо позиції абсолютно непримиримі.
Отже, з причини постійного провокування конфліктів на ПМ, а також за поширення відверто наклепницьких свідчень в Інтернеті, на Фейсбуці, а саме хворобливих марень "Виявляється, Боглдан Ступка тепер не людина - через свої політичні погляди. " (і з посиланням на цю публікацію на ПМ) - Лібуркіній Любові (Чорнява Жінка) відмовлено в технічній підтримці її перебування на ПМ. (http://www.facebook.com/profile.php?id=100000819162303)
Це крайній крок, але з тим, хто поширює в якості "редактора" на ПМ і за межами його неправду і сіє ворожнечу, інакше не можливо. Це вже не вперше, але цього разу - востаннє. Помилку можна пробачити, а постійні, такого гатунку вчинки - напевно таки ні. Толерантність толерантністю - але для подальшого творчого існування ПМ це доводиться робити попри всі вагання і пошуки конструктиву.
За свідоме поширення цього ж обману в інтернеті також відмовлено в користуванні сайтом Я.Петришину, а також буде відмовлено всім іншим, хто цілком свідомо вводитиме в оману читачів щодо дійсного стану справ.

Із http://maysterni.com/publication.php?id=83768

Тетяна Мілєвська (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-05 00:06:58 ] -

пане редакторе, а в чому тут збіг ("Лили(сь с)лова у творче піднебесся", ред.), це швидше асонанс і алітераці,засоби звукопису?
буває дуже корисно,може б, оскільки це приватний сайт, ви виставили нам точні вимоги, якими ви б хотіли бачити вірші на своєму сайті, вимоги, це, в принципі, Ваше право, власника, тільки поезія - річ демократична, вона і існує, аби в канонах створювати нові канони.
З повагою

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 11:01:15 ]

Тетяно, ми і поезія - різні речі. ПМ тримаються русла не вихваляння скромних і дуже скромних творчих спроб, а можливого вдосконалення наших умінь. Саме тому адміністрація наполягає на різних не дрібничках у творах, які автори скеровують на головні сторінки.
Адміністрація, в цілому, не відділяє поетичних спроб від поезії, але вимагає, аби на головні сторінки автори відправляли уважно доглянуті композиції.
Отже - НЕОБОВ'ЯЗКОВІ збіги, порушення наголосів, ритмізації. Безумовно - вульгарні, цинічні публікації теж не проходитимуть - тобто, говоримо і про рівень етики-естетики, відповідний перебуванню у публічних місцях...

Щодо пародій - це хоча і важливо, але в разі, якщо автор виступить із запереченням потреби в присутності власного оригіналу на сторінці іншого автора, як і свого прізвища там, то адміністрація виконає авторські побажання без жодних зволікань.
А також якщо пародія образливо скерована проти автора оригіналу, то адміністрація не буде підтримувати таку публікацію на сторінках ПМ.

А ще є такий собі ефект Даннінга, який, думається, поширений і в поетичних колах. І потребує переростання )

"Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне спотворення, яке полягає в тому, що «особи, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки і приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки в силу свого низького рівня кваліфікації».
Це призводить до виникнення у них завищених уявлень про власні здібності, в той час як дійсно висококваліфіковані особи, навпаки, схильні занижувати свої здібності і страждати недостатньою впевненістю у собі, вважаюючи інших більш компетентними.
Таким чином, менш компетентні в цілому мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво просто компетентним, які до того ж схильні припускати, що оточуючі оцінюють їх здібності так само низько, як і вони самі.

Гіпотеза про існування подібного феномена була висунута в 1999 році Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом, які при цьому посилалися на висловлювання Чарльза Дарвіна («Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання») і Бертрана Рассела («Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якимось уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості»).
Для перевірки висунутої гіпотези Крюгер та Даннінг провели серію експериментів за участю студентів - слухачів курсів з психології в Корнельському університеті. При цьому вони виходили з результатів досліджень своїх попередників, які продемонстрували, що некомпетентність багато в чому виникає з незнання основ тієї чи іншої діяльності, будь то розуміння прочитаного, керування автомобілем, гра в шахи, гра в теніс і т. п.
Ними була висунута гіпотеза, що для осіб із низькою кваліфікацією в будь-якому виді діяльності характерно наступне:
1. Вони схильні переоцінювати власні вміння;
2. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь у інших;
3. Вони не здатні усвідомлювати всю глибину своєї некомпетентності;
(4 У разі, якщо рівень цих умінь вдається значно підвищити, у них з'являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності ..)

Результати експериментів, які підтвердили висунуту гіпотезу, були опубліковані в англ. Journal of Personality and Social Psychology"

Щодо деяких аспектів діяльності ПМ в 2013 та 2014 роках.

Перш за все, усьому високому поетичному товариству найглибша подяка за публікації в 2013 році, за витримку, і теплі емоції, за взаємопідтримку, за рух нашої поезії вперед, за поблажливість до адміністрації, в т.ч. ПМ.
Планка 2014 буде вищою, та й ми вже більше вміємо, і ще більше навчимося. )
З Новим Роком!

Між тим, шановні колеги, ви вже пробачте, що адміністрація не може дозволити собі особливо дружніх стосунків з авторами ПМ, утім, як і стосунків неприязних. Адміністрація, ж бачиться, лише як свого роду система відповідальності за розвиток ресурсу в напрямку "поетичного народовладдя", з основним акцентом на домінанту не стосунків автор-читач, автор-автор, а таки автор-поезія, автор-поезія-промисел. В цьому сенсі цього року сталося і розширення можливостей авторів рівнів R у формуванні всіх рейтингів ("народного" і "ПМ"), а також і технічних можливостей нових-старих авторів, наприклад, при публікації творів на головних наших сторінках.
В цілому ж для адміністрації в 2013 році важливими були доброзичливі мікровпливи на творчість кожного нашого автора з огляду на покращення милозвучності поетичної мови (відсутність збігів, що дуже часто є штампами), а також і обережні етико-естетичні вимоги, як до авторського образу в цілому, так і до його публікацій на наших сторінках, зокрема. Це все нікуди не дінеться і в 2014 році, бо ми всі лише на шляху до досконалості, і сторонній дружній погляд і поміч (вкрай делікатні) з розумінням того, що саме потрібно кожному з нас у всій нашій самобутності, - не зашкодять.
Утім, починаючи з 2014 року особливо цінною мала би стати більш глибока авторська праця над сенсами, над максимально точним розумінням означень вживаних слів. Адміністрація вважає, і продовжує вважати за доцільне у розумінні слів, як означень, опирання не стільки на "актуальні" стереотипи від невідомо чи відомо кого із суто сучасних світових джерел, скільки на потребу, за змоги, торкатися витоків слів, для найбільш гармонійного, а значить, і найбільш чесного, найбільш доброчинного їх використання. Бо ж символьна, магічна складова кожного слова не змінює свою дію на нас і простір навколо від того, як змінюється з часом розуміння масами цих слів. Зазвичай, це не так важливо для макросвіту, але коли автор збільшується, поглиблюється до стосунків із мікросвітом (який, власне, і творить макросвіт), тоді ситуація, схоже, різко змінюється і невидиме стає значно більш впливовим фактором...
Тому, хоча, і, як то найчастіше стається, перша творча криза зустрічає нас на рівні недосконалої милозвучності, та вже наступна точно чекатиме в нагромадженні неточно використовуваних означень. І ця криза більш небезпечна, бо торкається вже не лише нашого письма, але й життя в цілому.
Є й наступні етапи криз, але до них ще потрібно нам дорости. )
Саме тому, для уникнення важких наслідків для авторів і ПМ в цілому, адміністрація наголошує на більш свідомому ставленні до слів, які ми вживаємо. Зрозуміло, зважаючи на творчі рівні авторів - тобто, на глибину впливу.
До цього особливі вимоги на сторінках ПМ звучали стосовно "людини", "любові", "Бога-Творця", тощо, а також назв та імен, які могли викликати міжнаціональні, та міжконфесійні ворожнечі. Це також буде актуальним і в цьому році. Але є і просто широкий спектр слів, що можуть нести в собі небезпеку для подальшого творчого (доброчинного) зростання кожної авторської сутності, - коли за штампами загального і звичного розуміння раптом виявляється те, що може руйнувати подальші труди і здобутки. В цьому сенсі, для прикладу, хотілося би привести таке просте і зрозуміле нам усім слово як "історія". Здавалося б нічого такого, але якщо автор гармонійно захоче вийти за межі чи то інформації "З Тори", чи то "З Тора", тоді краще користуватися і дещо іншими словами...
Зрозуміло, такі тонкощі не стосуються всіх і кожного, але багатьох з нас таки вже стосуються...
І, зрозуміло, і надалі сайт функціонуватиме без надмірностей з боку адміністрації, у сподіваннях, що нинішня вагомість дій авторів зі статусом R втримає і від "компанійщини", і від воєн просто між авторами...