ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.01
20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
2026.10.01
19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
2026.10.01
19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
2026.10.01
14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
2026.10.01
12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
2026.10.01
11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
2026.10.01
07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
2026.10.01
00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
2026.09.30
23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
2026.09.30
20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
2026.09.30
20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
2026.09.30
15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
2026.09.30
15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
2026.09.30
13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Одне з передостанніх засідань
Після вимушеного сеансу аналітичних заходів і виховної роботи, проведеної з черговою зміною (вахтою) "пиріжкарень", пов'язаної з відгуком на вірш
постійного дописувача Поетичних майстерень,
були отримані пояснення наступного змісту:
Вірш, на який був написаний "порошок", складається з риторичних конструкцій, які давно втратили емоційну гостроту через свою затертість.
Розглянемо це «першоджерело» трохи глибше:
Кліше та штампи
• «Зелене світло весні» — образ, який часто використовують у шкільній поезії, надто вже буквальний і без відкриттів.
Залізниця та всілякі семафори-світлофори є справою інших відомств.
• «НІ — війні! ТАК — весні!» — лексична опозиція, яка нагадує агітаційні транспаранти або вірші радянських часів. Це не художня антиномія, а гасло.
• «Хлопчики у білих кедах» — дуже штучний, стилізований образ, який може асоціюватися зі сталінськими або пізньорадянськими парадами.
Він не викликає емпатії, бо не є живим, індивідуалізованим. Це як «люди в білих халатах» тощо.
• «Дівчинка з ведмедиком» — теж штамп, який бачили в багатьох «віршах про війну», часто як спробу викликати емоційну реакцію через дитячий страх.
Проблема стилю
Цей текст «говорить правильні речі», але мова, якою вони сказані — мертва. Це мова комсомольських плакатів.
Такі вірші зазвичай добре сприймаються редакціями офіційних газет, бо ті не ризикують, не вимагають осмислення, а лише повторюють очікуване.
Порівняння з Кобзоном
Пісні цього співака часом також мали ефект стерильної величі — масштабу без глибини. Тобто формальна величавість при повній відсутності поетичної свіжості. Вірш — з тієї ж серії: начебто правильно, але душа не чує.
Пісня «Пока не поздно» (рос.) справді знакова — у стилі пафосної катастрофічності з обов’язковим рятівним «моральним посланням». Там усе те ж саме: натиск, розмашисті узагальнення, фальшивий тон турботи, за яким — ідеологічний маніпулятив.
Згадка про неї як про паралель — це не просто сарказм, а точне естетичне зчитування.
Це той тип культурного продукту, який удає гуманізм, але використовує людину як об’єкт — не як суб’єкта досвіду.
Ось вірш-"порошок" пера нашого автора, який був на зміні того дня, коли публікував його на шпальтах коментарів нашого "пиріжкового порталу" довгої та широкої інтернет-платформи "Поетичних майстерень":
пилип кобzону показав би
що він із вовни намолов
для браконьєрської газети
улов
Що у даному видалось недоречним в аспекті поетичної культури Редакцією "пиріжкарень":
– можливий прозорий натяк на якусь неймовірну та неможливу на даний час зустріч.
Ми ж усі під Богом ходимо. Коли, що і кому і за кого – це його вибір, помилковий чи ні;
– якась газета браконьєрів з назвою "Улов".
А нам відомо, що назва тієї насправді інша.
Нею щоразу маніпулює постійний дописувач у своїх коментарях-донесеннях.
Що було робити з черговою зміною?
Замість покарання (бо практично немає за що) автор "порошка" отримав цю статтю.
Погодьтесь, у цьому слові є карно-виховна складова. Однак це лише вона.
Судових дій не передбачено.
Нехай поки що "ходить під статтею" автор, який був на тій зміні.
Може, з часом на Колегії адвокатів "пиріжкарень" вона буде переглянута.
Шанси є.
P.S. кобzoн Пока не поздно
Дата, підпис.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одне з передостанніх засідань
Кожному рот дере ложка суха
Г. С. Сковорода
Протокол від 13.05.2025Після вимушеного сеансу аналітичних заходів і виховної роботи, проведеної з черговою зміною (вахтою) "пиріжкарень", пов'язаної з відгуком на вірш
постійного дописувача Поетичних майстерень,
були отримані пояснення наступного змісту:
Вірш, на який був написаний "порошок", складається з риторичних конструкцій, які давно втратили емоційну гостроту через свою затертість.
Розглянемо це «першоджерело» трохи глибше:
Кліше та штампи
• «Зелене світло весні» — образ, який часто використовують у шкільній поезії, надто вже буквальний і без відкриттів.
Залізниця та всілякі семафори-світлофори є справою інших відомств.
• «НІ — війні! ТАК — весні!» — лексична опозиція, яка нагадує агітаційні транспаранти або вірші радянських часів. Це не художня антиномія, а гасло.
• «Хлопчики у білих кедах» — дуже штучний, стилізований образ, який може асоціюватися зі сталінськими або пізньорадянськими парадами.
Він не викликає емпатії, бо не є живим, індивідуалізованим. Це як «люди в білих халатах» тощо.
• «Дівчинка з ведмедиком» — теж штамп, який бачили в багатьох «віршах про війну», часто як спробу викликати емоційну реакцію через дитячий страх.
Проблема стилю
Цей текст «говорить правильні речі», але мова, якою вони сказані — мертва. Це мова комсомольських плакатів.
Такі вірші зазвичай добре сприймаються редакціями офіційних газет, бо ті не ризикують, не вимагають осмислення, а лише повторюють очікуване.
Порівняння з Кобзоном
Пісні цього співака часом також мали ефект стерильної величі — масштабу без глибини. Тобто формальна величавість при повній відсутності поетичної свіжості. Вірш — з тієї ж серії: начебто правильно, але душа не чує.
Пісня «Пока не поздно» (рос.) справді знакова — у стилі пафосної катастрофічності з обов’язковим рятівним «моральним посланням». Там усе те ж саме: натиск, розмашисті узагальнення, фальшивий тон турботи, за яким — ідеологічний маніпулятив.
Згадка про неї як про паралель — це не просто сарказм, а точне естетичне зчитування.
Це той тип культурного продукту, який удає гуманізм, але використовує людину як об’єкт — не як суб’єкта досвіду.
Ось вірш-"порошок" пера нашого автора, який був на зміні того дня, коли публікував його на шпальтах коментарів нашого "пиріжкового порталу" довгої та широкої інтернет-платформи "Поетичних майстерень":
пилип кобzону показав би
що він із вовни намолов
для браконьєрської газети
улов
Що у даному видалось недоречним в аспекті поетичної культури Редакцією "пиріжкарень":
– можливий прозорий натяк на якусь неймовірну та неможливу на даний час зустріч.
Ми ж усі під Богом ходимо. Коли, що і кому і за кого – це його вибір, помилковий чи ні;
– якась газета браконьєрів з назвою "Улов".
А нам відомо, що назва тієї насправді інша.
Нею щоразу маніпулює постійний дописувач у своїх коментарях-донесеннях.
Що було робити з черговою зміною?
Замість покарання (бо практично немає за що) автор "порошка" отримав цю статтю.
Погодьтесь, у цьому слові є карно-виховна складова. Однак це лише вона.
Судових дій не передбачено.
Нехай поки що "ходить під статтею" автор, який був на тій зміні.
Може, з часом на Колегії адвокатів "пиріжкарень" вона буде переглянута.
Шанси є.
P.S. кобzoн Пока не поздно
Дата, підпис.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1825 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1825 seconds