ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.17
13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
2026.07.17
11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
2026.07.17
07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
2026.07.17
06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою
Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
2026.07.17
05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії
Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н
2026.07.16
17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
2026.07.16
16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
2026.07.16
15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила.
Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе.
Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої
2026.07.16
13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
2026.07.16
13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
2026.07.16
12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
2026.07.16
10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ
«Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи».
(З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ)
Розділ І: Вага золотого жука
2026.07.16
10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.
Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.
Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
2026.07.16
06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -
2026.07.16
05:29
казка для дітей і їх батьків)
Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах.
Стан
2026.07.16
00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.
Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Одне з передостанніх засідань
Після вимушеного сеансу аналітичних заходів і виховної роботи, проведеної з черговою зміною (вахтою) "пиріжкарень", пов'язаної з відгуком на вірш
постійного дописувача Поетичних майстерень,
були отримані пояснення наступного змісту:
Вірш, на який був написаний "порошок", складається з риторичних конструкцій, які давно втратили емоційну гостроту через свою затертість.
Розглянемо це «першоджерело» трохи глибше:
Кліше та штампи
• «Зелене світло весні» — образ, який часто використовують у шкільній поезії, надто вже буквальний і без відкриттів.
Залізниця та всілякі семафори-світлофори є справою інших відомств.
• «НІ — війні! ТАК — весні!» — лексична опозиція, яка нагадує агітаційні транспаранти або вірші радянських часів. Це не художня антиномія, а гасло.
• «Хлопчики у білих кедах» — дуже штучний, стилізований образ, який може асоціюватися зі сталінськими або пізньорадянськими парадами.
Він не викликає емпатії, бо не є живим, індивідуалізованим. Це як «люди в білих халатах» тощо.
• «Дівчинка з ведмедиком» — теж штамп, який бачили в багатьох «віршах про війну», часто як спробу викликати емоційну реакцію через дитячий страх.
Проблема стилю
Цей текст «говорить правильні речі», але мова, якою вони сказані — мертва. Це мова комсомольських плакатів.
Такі вірші зазвичай добре сприймаються редакціями офіційних газет, бо ті не ризикують, не вимагають осмислення, а лише повторюють очікуване.
Порівняння з Кобзоном
Пісні цього співака часом також мали ефект стерильної величі — масштабу без глибини. Тобто формальна величавість при повній відсутності поетичної свіжості. Вірш — з тієї ж серії: начебто правильно, але душа не чує.
Пісня «Пока не поздно» (рос.) справді знакова — у стилі пафосної катастрофічності з обов’язковим рятівним «моральним посланням». Там усе те ж саме: натиск, розмашисті узагальнення, фальшивий тон турботи, за яким — ідеологічний маніпулятив.
Згадка про неї як про паралель — це не просто сарказм, а точне естетичне зчитування.
Це той тип культурного продукту, який удає гуманізм, але використовує людину як об’єкт — не як суб’єкта досвіду.
Ось вірш-"порошок" пера нашого автора, який був на зміні того дня, коли публікував його на шпальтах коментарів нашого "пиріжкового порталу" довгої та широкої інтернет-платформи "Поетичних майстерень":
пилип кобzону показав би
що він із вовни намолов
для браконьєрської газети
улов
Що у даному видалось недоречним в аспекті поетичної культури Редакцією "пиріжкарень":
– можливий прозорий натяк на якусь неймовірну та неможливу на даний час зустріч.
Ми ж усі під Богом ходимо. Коли, що і кому і за кого – це його вибір, помилковий чи ні;
– якась газета браконьєрів з назвою "Улов".
А нам відомо, що назва тієї насправді інша.
Нею щоразу маніпулює постійний дописувач у своїх коментарях-донесеннях.
Що було робити з черговою зміною?
Замість покарання (бо практично немає за що) автор "порошка" отримав цю статтю.
Погодьтесь, у цьому слові є карно-виховна складова. Однак це лише вона.
Судових дій не передбачено.
Нехай поки що "ходить під статтею" автор, який був на тій зміні.
Може, з часом на Колегії адвокатів "пиріжкарень" вона буде переглянута.
Шанси є.
P.S. кобzoн Пока не поздно
Дата, підпис.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одне з передостанніх засідань
Кожному рот дере ложка суха
Г. С. Сковорода
Протокол від 13.05.2025Після вимушеного сеансу аналітичних заходів і виховної роботи, проведеної з черговою зміною (вахтою) "пиріжкарень", пов'язаної з відгуком на вірш
постійного дописувача Поетичних майстерень,
були отримані пояснення наступного змісту:
Вірш, на який був написаний "порошок", складається з риторичних конструкцій, які давно втратили емоційну гостроту через свою затертість.
Розглянемо це «першоджерело» трохи глибше:
Кліше та штампи
• «Зелене світло весні» — образ, який часто використовують у шкільній поезії, надто вже буквальний і без відкриттів.
Залізниця та всілякі семафори-світлофори є справою інших відомств.
• «НІ — війні! ТАК — весні!» — лексична опозиція, яка нагадує агітаційні транспаранти або вірші радянських часів. Це не художня антиномія, а гасло.
• «Хлопчики у білих кедах» — дуже штучний, стилізований образ, який може асоціюватися зі сталінськими або пізньорадянськими парадами.
Він не викликає емпатії, бо не є живим, індивідуалізованим. Це як «люди в білих халатах» тощо.
• «Дівчинка з ведмедиком» — теж штамп, який бачили в багатьох «віршах про війну», часто як спробу викликати емоційну реакцію через дитячий страх.
Проблема стилю
Цей текст «говорить правильні речі», але мова, якою вони сказані — мертва. Це мова комсомольських плакатів.
Такі вірші зазвичай добре сприймаються редакціями офіційних газет, бо ті не ризикують, не вимагають осмислення, а лише повторюють очікуване.
Порівняння з Кобзоном
Пісні цього співака часом також мали ефект стерильної величі — масштабу без глибини. Тобто формальна величавість при повній відсутності поетичної свіжості. Вірш — з тієї ж серії: начебто правильно, але душа не чує.
Пісня «Пока не поздно» (рос.) справді знакова — у стилі пафосної катастрофічності з обов’язковим рятівним «моральним посланням». Там усе те ж саме: натиск, розмашисті узагальнення, фальшивий тон турботи, за яким — ідеологічний маніпулятив.
Згадка про неї як про паралель — це не просто сарказм, а точне естетичне зчитування.
Це той тип культурного продукту, який удає гуманізм, але використовує людину як об’єкт — не як суб’єкта досвіду.
Ось вірш-"порошок" пера нашого автора, який був на зміні того дня, коли публікував його на шпальтах коментарів нашого "пиріжкового порталу" довгої та широкої інтернет-платформи "Поетичних майстерень":
пилип кобzону показав би
що він із вовни намолов
для браконьєрської газети
улов
Що у даному видалось недоречним в аспекті поетичної культури Редакцією "пиріжкарень":
– можливий прозорий натяк на якусь неймовірну та неможливу на даний час зустріч.
Ми ж усі під Богом ходимо. Коли, що і кому і за кого – це його вибір, помилковий чи ні;
– якась газета браконьєрів з назвою "Улов".
А нам відомо, що назва тієї насправді інша.
Нею щоразу маніпулює постійний дописувач у своїх коментарях-донесеннях.
Що було робити з черговою зміною?
Замість покарання (бо практично немає за що) автор "порошка" отримав цю статтю.
Погодьтесь, у цьому слові є карно-виховна складова. Однак це лише вона.
Судових дій не передбачено.
Нехай поки що "ходить під статтею" автор, який був на тій зміні.
Може, з часом на Колегії адвокатів "пиріжкарень" вона буде переглянута.
Шанси є.
P.S. кобzoн Пока не поздно
Дата, підпис.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.8031 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.8031 seconds