Дуже дякую, Ганно!
Щось я ніяк з ритмом не подружусь :))
все виправила, тільки от "Зла опій..."
Ви вже вибачайте, але "зло" тут трошки не те... це має бути щось типу - фальші, нещирості, хитрощів...
А що, "лукавство" зовсім не підходить?
якшо вже дуже кострубато, я буду щось ше думати :)
Ще раз дякую за Вашу допомогу :)

а може, "Ілюзію в рядки запишу"?
і той зміст десь там пробігає... а Вам як би така зміна виглядала?
Дякую :)

а знаєте, мені Ваш варіант теж сподобався, можливо він навіть більш влучно відображає суть :)
йой, шо ж з тим злощасним рядком...як деколи кілька слів примушують думати по пару днів :)))
Дякую :)

а знаєте, мені Ваш варіант теж сподобався, можливо він навіть більш влучно відображає суть :)
йой, шо ж з тим злощасним рядком...як деколи кілька слів примушують думати по пару днів :)))
Дякую :)

Ляно, найголовніше у вашому творчому процесі, як на мене, те, що ви ставите перед собою певні якісні задачі. І їх потрібно сміливо і публічно ставити. У цьому - і весь кайф наш від Майстерень.
Мені очевидно, що така чутлива жінка, як ви, зараз бореться із вчорашніми умовностями життя, і намагається прийти до себе, ідеальної. І славно - хочете, і прийдете.

Пане Володимире, такі слова - як бальзам на душу кожній жінці, і я теж не вийняток :))
можливо, Ви мене тоді зможете розсудити - який варіант мені обрати? який на Вашу думку є найвлучнішим в цьому вірші?
цей вже здається п"ятим буде :)))
Дякую :)

стати "іншою"? хм...шось я не дуже зрозуміла про що Ви...
та я впринципі знаю рівень своїх можливостей, не всім ж дано бути поетом,і я точно знаю, що поетом мені не бути :))
Як недавно казав пан Ю.Л., я теж знаю "своє місце" :)))
а так як я є просто аматор, то напевно мені вже і нема чого втрачати, можна і емоції оголювати, хіба нє? ;)
а в цьому конкретному вірші мені не дає спокою один рядок:
"Ілюзію явитись змушу"
я його стільки раз змінювала, що і з рахунку збилась, ну муляє він мене чомусь :)))
Дякую :)

Ляночко,
Всі ми тут аматори і вчимося одне в одного і всі ми поети і всі - люди.
Хто за поезію нині прокормить сім`ю? А ті, що сидять і протирають
задки у покликаних до того місцинах - вони від того думаєте "бліже к тєлу"?
Ви пишіть, як серце підказує, а решта..., коли має прийти - прийде.
Головне мати віру в собі.

Під "іншою" я маю на увазі - стати собою. Не всі це встигають за життя, та й не всім це до пори до часу потрібно :(
А хто не хоче бути поетом, не повинен писати вірші, чи не так?
А оголити емоції, це навіть більше аніж оголити тіло? отож доглянутість, доцільність, зарядженість має значення.

А я люблю красиво-оголене жіноче тіло - це ж витвір мистецтва.
Ням-ням. Дайош стриптиз душі!

Пане Володимире, я вже дожилася до того віку, коли вже маю сформовані стійкі переконання і принципи, тому я думаю, що можу з впевненістю сказати - я є така яка є, а точніше - я вже є собою :))
Чи хочу бути поетом? питання, яке на яке нема в мене однозначної відповіді. Тому що, з одної сторони я точно знаю, що не вистарчить мені таланту, щоб справді стати Поетом, а от з другої - вірші для мене - це свого роду сльози душі :))
Що я маю на увазі? а те, що слізьми виводяться "токсини" з організму, а от віршами (у мене) - "токсини" з душі. Тому і хочеться і колиться водночас....
Щось я розвідвертнічалась :))))
Вже вибачайте :)

Ви як відчували, що "стриптиз душі" намічається :)))
Прям телепат ;)

Єйко,
Чекатимем с. Я ж вовк - нюхом чую, чухом сню. :)
Стриптиз, стриптиз, стриптиз!

ну дик...во вже було вище :)))
не будьте таким ненаситним вовком ;)
хорошого (чи то оголеного) потрошки, жиби не знудило :))

Аб-аб-со-гррррр-лют-но. Але ми вовки такі - ненажери, або роздираємо, або ковтаємо загалом. :)
Попрошу починати з опуску рюшечок на плечику...

а Ви жартівник, пане Юрію :))))
хто б подумав :)

З вовками "шюткі пльохі" :)
Можна всіх рюшечок позбутися і не зауважите ;)

Це дивлячись під котрим кутом дивитися на це слово, Сергію.
Я наприклад вважаю, що людина без амбіцій - ні-риба-ні-м`ясо - тюфтяй.
Це так само як дивится на слово "націоналізм" - теж можна трактувати - кому як захочеться - севбто -зручно.

"гонор" - якщо Ви уважно порівняєте ці два слова (з "амбіцією" мається на увазі), то побачите, що їх значення дещо різниться. Але ж, кожен сам собі вибирає трактування, яке йому більше до снаги, чи не так?
Далі - "Овва" - а Ви дивились у тлумачному словнику значення цього слова? якщо так, то мали б там прочитати наступне - "Уживається для вираження здивування, сумніву, іронії і т. ін. "
В розмовній ж мові "убоге" "Вав" чи "Вау" переважно вживається, коли отримуються несподівані або приємні враження... Тим більше, що цих слів по словниках тлумачних Ви не знайдите, тому висновок - чисто розмовні вигуки, придумані людьми для підсилення передачі своїх емоцій при спілкуванні.
Та й, пане Сергію, якби вся проблема людства зводилась лишень до вживання граматично некоректних чи запозичених слів, то життя б здавалось раєм....
Дякую :)

"... Ось приклад з Інтернету: "Овва! Голуб миру залетів до хати!" Тут і подив, і здивування.... "
От Ви тут самі говорите - подив, здивування. Це те саме значення цього вигуку про яке і я говорила.
"...Якщо підставити "Вау" - зміст не зміниться..." - та нє, акраз тут і зміниться зміст, тому що тепер він буде передбачати - піднесення, радість і т.п...
Тай, чого ми сперечаєось, я ж не кажу, що вигук "Вау" потрібно вживати в літературі, а всього - навсього маю на увазі, що це чисто розмовне.
Дякую :)

:))
Шановний Сергію, Ви помилки не робили. Все правильно - "подив" має і таке визначення в словнику - "Надзвичайне здивування від когось, чогось, захоплення ким-, чим-небудь." З мого ж боку це було "грою слів", я просто Вас заплутала. Напевно, хотіла захиститись за це злощасне "Вау", яке сама частелько вживаю, але СУТО (зауважте) в розмовній мові. Тай хто не грішить мовним суржиком :)) Якби так не було, то напевно б спілкування було дещо нудним, якщо можна так виразитись. Бо деякі (дуже маленька часточка)такі недосконалі слова (в розумінні чистоти мови) надають трохи кольорів і емоційності. Забігаючи наперед, скажу, що я теж за чистоту української мови :)) але не є аж занадто катигоричною щодо розмовної.
Дякую :)

Ну раз і другий дохтор каже, що цілком годиться, значить годиться.

Ляно, ми насправді всі тішимося живому - бачите і дохтори теж ;:)

:))))
Тобто пане Дохфторе - Ти часто бавишся з опіком та венами??? ;)
Чи то від хфотки так...?

опійком :))))

оєйку!
з чого б то всі раптом такі добрі стали ;)
я вже м збиралась свої манатки складати, а теперкай не знаю, чи то тішитись, чи ше скорше втікати...:)))

Не перейматеся так сильно, Ляно! Не знаю, як у інших дохторів, а у д-ра Нахмана інколи бувають такі витончені підходи, що не зрозуміти без опіуму: чи він серйозно, чи просто знущається... :)

кажете :))
а я то думаю...

Ні - він серйозно - це вироблений рефлекс.
У нас вовків щось подібне, але ми дикі бестії і тренування струмом не проходили.
Де ж ми Вас таку файну відпустимо? (ласкаво усміхається, вуха припали, хвіст мітлою)

йой, пане Юрію
вовкам довіряти не можна, а тим паче самітникам... ковтнуть і призвіща навіть не спитають :))

А ви зі собою журнал "Воуг(к)" носіть у бардачку до сукенки і палку ковбаски - як я
раптом зголоднію - то коббасосочка піде, а як дуже зголоднію - то журнальчиком мене
відволікайте ^-^, там де воугчиці вишкіруються...

я б з радістю, але нажаль таких журнальчиків не читаю, та й в бардачку не ковбаска валяється :))