ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Чекання нитка
Образ твору Чекання - нитка, протягніть від вушка тихо,
в три чисниці до смерті і навспак. Навхрест
церуйте серце кожним видихом і вдихом,
давайте волю нервам, наче раду лихам -
і буде вам добро - на зраду, чи на хрест.

Хай в люди виб`єтесь, та вистелять вам терня
і пустять вгору йти по ньому босоніж.
Та розскородять, батуватимуть майстерно
у пеклі боже. І назвуться комінтерном,
щоби навідліг, безсумнівно нісся ніж.

А ви прийміть його, немов уста причастя,
хай легко схрестяться в холодному живе -
і вам залишаться три чисниці до щастя,
півкроку до любові - то ж не бійтесь впасти,
у те незнане, де душа переживе...

17 Листопада 2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-17 18:38:41
Переглядів сторінки твору 10426
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.609 / 5.5  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 4.601 / 5.5  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 19:35:36 ]
Юрчику, ми самі немєсніє, тому підкажи, б-л, хто такі:
1) чисниці, навспак, церуйте, босоміж (це босоніж?), розскородять, батуватимуть, навідліг (заодно скажи, на якому це діалекті :)
2) з якого дива тут заблукав комінтерн, який, підлюка така, кидається з ножем;
3) "хай легко схрестяться в холодному живе" - це як? тобто ще тепле, недорізане комінтерном тіло схреститься з холодним ножем? Фантастіш мікс :))
4) виправ одруківочку "причатся".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 19:49:20 ]
Уже біжу... :)
Ну я ж западенець на одне око.... Нє? А на друге янкі.
***
ЧИСНИЦЯ, -і, ж. Десята частина (три нитки) пасма. ** Три чисниці до смерті кому, чому: а) про кого-небудь дуже старого, безнадійно хворого, хто перебуває при смерті; б) про щось дуже старе, що має незабаром загинути.
***
НАВСПАК, присл., діал. Назад, у зворотному напрямі.
***
ЦЕРУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех., діал. Штопати.
***
(роз)СКОРОДИТИ, -джу, -диш, недок., перех. і без додатка. 1. Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. // чим. Залишати на чому-небудь сліди у вигляді довгих заглибин. 2. розм. Те саме, що дряпати1 1. 3. перен., рідко. Завдавати ударів кому-небудь.
***
БАТУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Різати великими шматками.
***
НАВІДЛІГ, присл. Розмахнувшись із силою; з розмаху.

А той комінтерн - він завше був падлом. Ні бога тобі ні щастя.
Вони тільки знають одне - хто не з нами - того "чік".

Одруківочки виправив - дяки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 19:59:48 ]
Вау, скільки нових слів узнала, дяка!
Тільки все одно не зрозуміло, до чого тут цей комінтерн? Саме в цій композиції? Чи це "переносний образ"? Чи ти перечитуєш мемуари "пламєнних революцьонерів"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 20:07:24 ]
А хіба не під прапорами комінтерну - знищували мозок народу
і робили гнаних голодними і навпаки?
Комінтерн - це узагальнення - це і інквізиція, і побудова ком в СССР, і фашизм.
Це просто - ніби-то хороша ідея і звіринне її втілення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 20:15:15 ]
Ну, тоді, виходячи з твоєї логіки, коли оце все зло, втілене у тебе в комінтерні (хай йому грець! :), різатиме тебе вздовж і поперек, то і дригатися не треба: просто прийняти, як даність, і заспокоїтись, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 20:24:01 ]
Є певні процеси, котрі не залежать від нас.
На це все, що відбувалося - була Ласка Божа, бо без неї жодна волосина би на впала б з жодної людини.
І в такі часи - коли людина відчуває, що боротися немає сенсу вже - тоді та людина іде за Ласкою Божою - з миром.
Ну це щось, як Амаргедон. Звичайно, що надія помирає останьою, але тут іде мова про безнадійну ситуацію.
А складати рук не треба, коли є хоч 1 шанс вижити.
П.С.
Дивися 15сек. на хрест (концентуйся) і тоді переведи раптово погляд на "for you" - хрест буде під "for you".
Isn't cool?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 20:30:09 ]
Тут ще один момент.
Коли Христос йшов на страту - Він знав, що станеться, Він чув і бачив - яким був настрій юрби.
Але Він прийняв смерть не тримаючи зла і просив за людей пробачення - хіба це не
покладання себе на Божу Ласку, хіба це не найвищий прояв людяності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 20:46:47 ]
Ти протиречиш сам собі: якщо на все Ласка Божа, то навіщо боротися? Все станеться так, як має стати... А от Володимир вважає, що то митці винні в кривавих оргіях 19-20 століть...
Але я не хочу зараз пускатися в ці суперечки. Я кажу лише про одне: на мою думку, "комінтерн" у цьому вірші - інородне тіло.

П.С. Знаєш, дивилась і 15 сек., і 20... всі на своїх місцях. Мабуть, я ще не дозріла... Або пива замало :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 21:02:15 ]
І ще одне. Всі ті інквізіції, комінтерни, комунізми, фашизми і прочая... не з неба нам впали, а були створені саме людьми. Сильно сумніваюся, щоб Бог усе це замислював. Це щодо "певних процесів, які не залежать від нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:12:56 ]
Тобто "на даному етапі".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:17:51 ]
Вірш є так само роздумом, можливо одним з варіантів людської поведінки.
От я якось в житті впевнився, що коли рвуся з останніх сил - ніц не виходить, як хотілося б.
А ось коли скажу собі - робитиму, надіючись на Божу Ласку - тобто пробуватиму, але без піни в роті -
все якось само складається де йому треба. Можливо - це я із власною хворою уявою, а мо` і є
в цьому якась закономірність - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-17 21:37:24 ]
Шановна Любо, якраз мистецтво, як на мене, ні в чому не повинне. Як і Бог.
Фактично, навколо нас рай, тому ми і живі до сих пір, попри жваве старання багатьох?

Я вважаю, що у всіх бідах людства 19 - 20 ст. винне антимистецтво, яке конечно переконало маси, що їм можна все. Що з масами і відбулося. :(

Тому антимистецтво, як антитворча діяльність - полягає у руйнуванні традицій, у запереченні божественного навколо нас і в нас (як словом, так і ділом), зрештою, це вся та діяльність, що намагається порушити задані при сотворенні нашого всесвіту пропорції і константи.
Зрештою, антимистецтво, це і завше тільки особистості - протилежні за якостями Людині?
Але особистість - явище і вельми динамічне?
Ми всі за свого земного існування встигаємо не раз змінити напрями руху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 21:49:32 ]
Є таке - тут не сперечатимусь. Але ж вірш не про такі ситуації :)
А пиво люблю празьке :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:52:41 ]
Гммм,
Цікаве мислення, Володимире,
Особистість міцніє з віком і тут свої плюси та мінуси.
Особистість зазвичай відчуває течію, але необов`язково
пливе за нею, ну хіба вже нічим зачепитися за дно.
Динаміка особистості і є творчістю, бо це пошук, дія.
А думка - на те вона і думка, що її можна змінити, коли це не суперечить
принципам людяності.
Антимистецтво - це прояв бунту щурів на кораблі перед ходою на дно.
І коли є ознаки на те, що корабель тоне - то ці щурі перші, хто готовий вказати на його борт,
а тоді паніка - решта - справа техніки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 21:56:29 ]
А я Львівське (у нас тут його можна купити).
Правда мені сподобалось, коли був остатньо у Львові, нефільтроване - чудовий смак.
Ну то при нагоді - з мене пиво! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 21:58:15 ]
Володю, мені зараз ліньки шукати той комент, де ви казали саме про митців. Але, якщо настоюєте, я пошукаю. Втім, справа не в тому. Я розумію, що вам близький тезис Достоєвського: "Бога нет - и всё разрешено". Мені він також близький. Але я думаю, чи не перебільшуєте ви ролі антимистецтва (як, до речі, і мистецтва) у впливі на ті "маси", які творили всі ті "біди людства"? Це якщо взагалі ми під "антимистецтвом" розуміємо одне й те саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-17 22:17:14 ]
Напевно, Любо, ми все таки не одне й те саме розуміємо під "антимистецтво".
Зрештою, поясню свою думку так:
Діяльність створює простір - мистецтво - добротний, життєздатний простір ноосфери. Антимистецтво - мертвотний, нежиттєздатний простір ноосфери.
Здебільшого ці простори якось компенсують один одного. Але за значної переваги у зусиллях однієї зі сторін - трапляються світові війни, і світові кризи, криваві революції, перевороти і інше зло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 22:22:33 ]
Тут головне мабуть попасти "в струю мас" і "дєло в шляпє".
А обгорточки - вони завжди кольорові... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 22:49:26 ]
Так, Володю, здається, ви "антимистецтво" розумієте дещо ширше, ніж я :) І хоча я розумію, про що ви, все ж додам і до своєї точки зору: Адольф Гітлєр був неабияким художником... В нього є чудові романтичні, навіть сентиментальні, картини. А скільки "нелюдей" писали "добротні" вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-17 23:01:21 ]
Любо, все і справді не просто.
Але ніхто із гітлерів не був, і не міг бути і найменшим митцем у системі координат, де головний митець - Бог, бо тоді менше мало би бути подібне на більше в божественних атрибутах: любові, свободи, творчості.
Картини, чи вірші, знову ж таки, як на мене, це сліди і відображення. І один слід - не завжди пояснює все. Мало хто ким "ступив" у певну мить часу.

А ось максимальна кількість слідів таки точно говорить з ким ми маємо справу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 23:16:59 ]
Зараз ми доберемося до теми "геній і злодєйство" :) Так, все дійсно не так просто... Іноді одні й ти самі сліди ведуть і на звалище, і на берег моря. Тому на питання: чи менш виний простий солдат вермахта, який "добротно" виконував свою справу, розстрілюючи чи зачиняючи дверцята газової камери (бо просто виконував накази), ніж той, хто ці накази віддавав, у мене немає готової відповіді. Особливо якщо брати до уваги вашу систему координат, Володю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 00:09:48 ]
Отут мені хочеться встряти. Можна?
Закономірність, Юрцю, є і вона доволі проста.(Боюсь, що тут почну розглагольствовать книжковими фразами, але постараюся якомога простіше). Коли чогось надмірно хочеш, виходить все навпаки, бо не можна надто сильно хотіти, це породжує спротив середовища і законів існування всесвіту. Але всесвіт дає тобі все необхідне, лише коли ти його просто береш - не хочеш, не вимагаєш, не рвеш дупу і не борешся, а просто береш. Тоді воно й має вигляд випадковості.
Тому можу заспокоїти - з Вашою уявою все окей :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 00:22:44 ]
Чорі, ну як у воду дивилася :)
Сиділи ми оце дві дєвіци-красавіци з сусідкою на кухні німкеня та українка, і обговорювали обидва боки "солдатів"... З нашої колокольні символом пекельного зла є солдат вермахту і Гітлер. Але звідси бачиш речі інакше. Наші солдати місцями поводилися не менш звіряче, ніж "чужі". Навіть у відоношенні до своїх земляків.
А тема вини тут, у Німеччині, досі висить у повітрі... Коли ми взяли й забули, чи перекрутили, чи досі крутимо болючими темами, як циган сонцем.
Тему вини добре показав Бернхард Шлінк у своєму "Чтеці", як раз ті питання, якими ти тут задаєшся...
А вина, як на мене, справа совісті. А совість суспільною не буває, врешті-решт вона може бути викликана суспільством, але існує лише всередині кожного.
Тут я абсолютно погоджуюсь з Володимиром. Є сила, що рухає і будує, а є - що знищує і руйнує, при тій же, на перший погляд, ілюзії прогресу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 00:28:10 ]
Мудра ти, Юльцю :) Це германці тебе до цього довели? Шепни на вушко, де просто "взяти" круїз навкруги світу на білому великому пароплаві? Бажано, за рахунок світу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 00:40:53 ]
Так, Юль, я цілком згідна з тим, що у нас траплялося таке ж, а може, ще й гірше. І щодо совісті теж згідна - немає "совісті нації", є "совість особистості". І тезу про руйнівну і життєдайну сили я не заперечую. Я лише про те, щоб не перебільшувати силу мистецтва (і антимистецтва). Скажи, як ти думаєш, чи багато селян і робітників, з яких складалася Червона Армія (наприклад), мали хоча б будь-яке відношення до мистецтва? Просто у Володимира система координат, крім суто мистецтва як такого, включає і інші речі, заперечувати які безглуздо. А я намагаюсь "звузити питання" до простої фрази: "Не стріляйте в піаніста"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 00:44:32 ]
Германці - то ти надто голосно про них :))))
Жиццє довело, шо тут скажеш. Ранній шлюб і всьо такоє :)))))
А шепну! Не слабо. Ну я зараз у такому круїзі, і шо? Думаєш, щаслива? Німці платять за все, але від того не перестають бути німцями - жалуються, що життя у них дороге, економічна, блін, криза... Одні турки тут щасливі, заробляють свою копійку і живуть, розмножуються.
(І самі німці давно при таких словах заткнули б мені рота, бо то називається шовінізмом і нетолерантністю). Але своїм можна ж, правда? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 00:53:05 ]
Нас в універі одна цьоця вчила, що "культура" - це все, що створено поза природою, тобто все, створене людиною. Якщо розглядати процес створення як процес творчості взагалі, то можно його і мистецтвом назвати. Створення, що прагне гармонії, краси, миру, врівноваженості - то,як на мене, і можна віднести до володимирового "мистецтва". Антимистецтво тоді - то весь постмодернізм, все перекручення, висміювання, треш-арт, вишукування краси у лайні, насподі, у збоченні... Це виставляння речей, які теж є природнім процесом - процесом розпаду, у світлі естетики, віднесення нездорових виключень до рангу правил і подібне.
О, як раз поняття здорового і нездорового можна поставити в паралель до мистецтва і антимистецтва. Сподіваюсь, я вірно розумію систему координат Володимира.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 01:03:06 ]
Я ж не кажу, що не розумію цю систему координат або що не сприймаю її. Але я не про це. Почуй мене :) Повторю: я намагаюсь "звузити питання" до простої фрази: "Не стріляйте в піаніста"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 01:10:28 ]
Тобто, не все, що "береться" просто так, робить тебе щасливою? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 11:10:53 ]
Ну за законами жанру ж людина, якщо довго чогось добивається, потім відчуває момент щастя саме від того, що зусилля було потрачено не дарма. Тому буває, що й не все. Дурна звичка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 16:04:58 ]
Привіт і вам, Юліє!
Я вважаю, раз вам Доля дала цікаву нагоду пізнати ближче Старий Світ, то і ви радійте, і ми за вас радітимемо. А потім будуть і інші приводи для радощів.

Шановна Любо, я вже скільки раз звертав увагу, що не варто пов'язувати із добротністю, чи з добром ту діяльність, яка направлена на зло. Ну хоча би тому, що добротність таки має корінь добро.

А покірність німецького чи радянського, чи наполеонівського солдата (громадянина) не можна вважати ні добросовісністю, ні добродійністю, ні солдатською добротністю.
А взагалі, як на мене, Добро ( у системі Божественних координат) не пояснимо із "цивілізаційних точок зору".
А простіше від "Не стріляйте в піаніста" - "не стріляй". "Піаніст" і "стрілок" (по живому) - завжди по різні боки.
Що це значить - а це значить, що кожну, навіть вимушену стрілянину, потрібно компенсовувати ще більшим трудом "піаністів"? Любов'ю і мистецтвом.

Що стосується культури, то її, як на мене, теж неможливо відділяти від Природи.
Що є культура інакше, як набір необхідних для Виживання традицій - у певній точці, і у певний час?

Юліє, а ще я ніяк не міг вибити зі своїх німецьких знайомих - чим займається їхня еліта. Мої знайомі німці (думаю, що такими є і американці) щиро вважали себе елітою (напевно відразу вони наступні після Бетховена). Це я про якість німецького (та і світового) мистецтва після війни. :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 16:38:41 ]
Дуже тішуся, що ми ведемо такі розмови.
Американці - це вінегрет - тому, поки що, добре підґрунтя для творчості.
У кожного тут своя Америка і кожен її по-своєму бачить.
Стара Європа дуже розмежована по-національній ознаці, Америка - по расовій.
Хоча ця расова межа дещо затерта білими, а чорні вважають себе ображеними історією.
Тому я не маю права сказати вголос тут "негр" чи "чорний" - а "афроамериканець".
Чорні казали, що коли Ти голосуєш проти Абами (котрий і так не 100% блек) - ти расист.
А те, що 95% їх голосувало за "свого" то це не расизм? Ось такі тут пляцки.
Ось зробили білі добро - проголосували... але невідомо чим це добро для них і для самих чорних вилізе.
Добро, як монета - має дві сторони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-18 18:02:00 ]
Добро, як монета - має дві сторони...
Гарний вираз, але в чиїх руках ця монета?

Юрію, мені здається, що велика проблема сучасного світу - це, власне, ота сама відсутність мистецтва.
А якщо точніше - меншість обсягу мистецтва від обсягу антимистецтва.
І не тільки поети нині у повітрі, але й більшість homo.
І тому дуже важливо, чим займається справжня еліта (здебільшого невидима), бо добре видимі речі від антимистецтва вражають своєю колосальністю.
Ось маємо першу, небувалої сили, економічну кризу.
Концептуального виходу із кризи, схоже, немає - бо прийнятний для сучасних гравців вихід - це поновити хоча б якісь домовленості, якусь віру, якісь правила гри.
Але правила знищені. Правил нині вже не існує. І це перші глобальні наслідки антимистецької діяльності землян.
Що далі? Правий - хто сильніший? а сильнішими чуються ті, які готові першими гахнути із новітньої зброї по інших?
Аж не цікаво говорити про війну.
Цікавіше про дітей-індиго. Може з них щось інше нині зростає?
Тому про графоманію нехай говорять тільки лікарі. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 19:21:39 ]
Володимире, зважаючи кого відносити до еліти. Багатих духовно чи багатих матеріально? Я не так довго тут пробула, щоб робити висновки, та й ні з першими, ні з другими ще особливо не перетиналася. Зрозуміла лише, що для тих, хто відносив би себе до освіченої еліти, мистецтво - справа честі. Люди вже далеко не молоді обовязково ходять на виставки, до театрів, купують щось звідти... Займаються мистецтвом самі, влаштовують виставки, ходять на них одне до одного, продають одне одному роботи... В усякому разі тема мистецтва живіша і активніша, ніж у нас. Але про якість мистецтва теж сказати однозначно не можу.
В більшості випадків не зустрічала особливої техніки, естетики чи глибокої думки. Мистецтво дуже сильно привязано до соціалки, до повсякденного, або є концептуальним, несе в собі більше ідею, ніж візуальне втілення. З візуального боку я б назвала більшість з того, що бачила, огидним. Але вони цінують те, що роблять :) Мабуть всі, хто не хоче вважати себе сіспільством споживачів, відносять себе до еліти...
Що стосується культури, то правда, не можна відділяти від природи. Але я це й не мала на думці. Просто в культурі втілюється все духовне, що є в людині, але не знайшло матеріального вираження в пророді само собою. Деякі культури дуже повязані з природою, особливо ранні. Так само, як і сама людина була близькою до природи. Але то давно відома теорія :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-18 21:15:20 ]
Юліє, щодо багатства, то думаю ідеально пасувало би, як походженню слова, так і елітності - багатство опісля "смерті", так?

Знаєте, я подумав, що коли (і якщо) вдасться розробити прилад, який вимірюватиме нашу любов, тоді ми можливо отримаємо цікаві докази існування вічності життя, а також і обриси справжньої еліти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 12:58:24 ]
Я часто дивуюсь, коли читаю Ваші вірші, Юрій. Так і бачу, як Вас розбирає сміх, коли ви викладає їх на сайт. Єдине, в чому я впевнений, що у Вас, Юрій, класний тлумачний і орфографічний словник. Але доречність використання «вагона и маленькой тележки» слів, якими ви з маніакальною впертістю користуєтесь у прозі чи у віршах - сумнівна. Здається, що архаїчні слова Ви збираєте, як філателісти збирають марки. Я не виступаю за спрощення чи за обмеження змістового навантаження твору, але такі словарні конструкції, як у Вас, говорять здебільшого про любов до слів, ніж до твору в цілому.
Ну, це я так довго трендів, щоб звести свою думку до висновку щодо Вашої латентної графоманії. А те, що Ви вмієте писати, я навіть не ставлю під сумнів. Просто є в Вас щось таке, «що не вмирає».
З повагою, Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 13:15:53 ]
"Три чисниці до смерті"- це досить поширений фразеологізм.

А архаїзми надають творові особливої колоритності, хіба ні? :) Принаймні мені так здається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2008-11-18 14:18:30 ]
Іноді надають.Коли це доречно та не заважає читати. Іноді заради них і увесь вірш задумують. Але ж не так часто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-18 16:21:10 ]
Вітаю тезко,
Дякую за відвідини. Мені приємно дізнатися, що Ви часом заглядаєте на мою аторську сторінку.
Маєте рацію - я подекуди "вставляю" маловідомі чи то діалектичні слова. Звичайно - "цо за дужо - то нє здрово".
Часом вони самі влазять у текст підсвідомо, а часом спеціально кладу їх у рядок - з метою популяризацїї того
чи іншого слова. Хто це робитиме, як не ми. Був час, коли я просто експерементував зі словом - пробував його
кордони. Зараз я потихеньку відходжу від цієї, як Ви зауважили, латентної графоманії, але залишилися ще відголоски
давньої звички, котрі, надіюсь, згодом відійдуть по Леті за овид.
Хоча деякі слова мені - ну просто рідніші, як скажімо "церувати" - моя бабуся, мама - "церували" і ніколи не "штопали" -
це звичне для мене слово, а "штопати" не виликає у мене взаємозв`язку, як і "піджак" - для мене це "маринарка",
"сковорода" - "пательня", "добре" - "файно".
Негатив ужитку таких слів - буксування тексту, так як читач, котрий ніколи не чув певного слова губить смак
до вірша, бо думка стає рвучкою. І хто вже дуже цікавий - той заглядає до словника, але зазвичай людина "скіІпає" і
біжить далі.
Всі Ваші зауваги прийняв - вони слушні. Для того ми тут і виставляємось, щоби дізнатися у якому керунку рухатись.
З повагою,
Л.Ю.