ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
«Ксавер Моцарт: СПОВІДЬ У ДОЩІ»
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С

Борис Костиря
2026.07.26 13:27
* * *
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.

Там ворони невтомно голосили,

Олександр Сушко
2026.07.26 12:36
Золотий ліфон
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.

А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,

Тетяна Левицька
2026.07.26 11:22
Сьогодення
Війна гучна і все догори-дригом —
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.

В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав

хома дідим
2026.07.26 10:04
* 153 *
іще поет спішить біжить додому
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе

Паб Лімерик
2026.07.26 08:56
Лімерики нашого блогера
На собі перевіз до Уганди
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.

Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.

Богдан Манюк
2026.07.26 08:27
Музика
Триптих
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,

Віктор Кучерук
2026.07.26 06:39
* * *
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.

Юрій Лазірко
2026.07.26 01:54
Де ти --- джаз - українська версія
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...

Володимир Бойко
2026.07.26 00:41
Лімерики - 9
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.

В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.

С М
2026.07.25 21:12
Джуліє (The Beatles)
Хай би у словах недосить сенсу
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене

Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє

Вячеслав Руденко
2026.07.25 20:55
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Роксолана Вірлан
2026.07.25 18:34
Мудрі Ду́хи
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 агой!
Образ твору агой! луна покотиться по горах,
шулікою на спини полонин.
не люди ми - зухвалі дві жони
в боки вітрів устромлюємо шпори

агой! плює господар за плече
на любок відьмака і ворожбита
забув? жона народжувала діти,
справляючись і з кіньми, і з мечем

агой! нам ще до Місяця - й назад,
а сіль з мішка тікає через дірку.
підніжкою мостив нечистий зірку,
а не спіткнемось - надійде гроза

...

чіплялася рука за край човна;
із крашанок дощі змивали лиця,
зривалися зірки і блискавиці,
ми ідолів спускали у Дунай

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-19 18:56:36
Переглядів сторінки твору 10964
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.008 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 19:37:44 ]
агой! музоглядна плодотворнице :)
Не вірш, а цукерочка-довгосмоктулька.
***
"і ми не люди - а злиденні дві жони" - а що "жони" то вже "не люди" 8-/
***
заміни б.л. "хазяїн" на "господар" - а то мені відразу Москва перед очима.
***
"уміло правлячи і конями, й мечем" - якийсь неорганічний рядок, як на мене - нот смуз.
***
якось несподівано - ніби-то гори , а тут Dніпро - це вже ніби інший вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 19:58:28 ]
агой! :)
Юр, а в Закарпатті - жони окремо, люди (чоловіки) окремо, кажуть напр. - на весіллі було 100 людей, решта жони :))
І "хазяїн" теж кажуть, хоча можна й змінити...
Мені здається можна сказати "правити" (володіти, користуватися) мечем, хіба ні?
І ти правильно підмітив, Дніпро було аж у кінці вірша - ... (трикрапки) то дорога з Карпат до Дніпра :)) А може, ще подумаю над цим.
Дякую, що не оминаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 20:09:37 ]
Вандзю,
ну ти ж не пишеш для Закарпаття онлі,
звідкіля мені знати, що там "люди" то "хлопи"?
Та я немаю ніц проти "правити", але якось цей рядок "горбкуватий", як на мене.
"кіньми уміло правлячи, а то й мечем" - нє?
Вибач, але я не зауважив цієї дороги, але ти автор - тобі вона видніша. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:55:47 ]
Юр, про "жони-люди" - то своєрідна іронія на деякі радикально патріархальні погляди :)
Рядок з кіньми трохи підрихтувала, дякую! А Дніпро став Дунаєм, так справді доречніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:04:11 ]
Ти не жартуєш, Ванд? Оце й досі такий середньовіковий "домострой" на Закарпатті?! Жах!
А вірш класний - насправді.
"нам, сестро, ще до Місяця - й назад!" :)
Одне слово - "Літавиці"... Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:19:37 ]
Чесслово, коли я жила там десь 3 роки тому, то це було досить традиційно :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:13:21 ]
Високохудожньо, читати потрібно, перемкнувши "тумблер" на асоціативне мислення. Гарно, Вандо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:20:37 ]
Дякую, Володимире, і з поверненням! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 22:55:43 ]
Мій провінційний патріотизм тішить, що закарпатські мотиви стали "модними" на Пмі :)
"Люди - жони", шановні пані, це не зовсім радикально патріархальні погляди, і абсолютно не
середньовіковий "домострой" на Закарпатті. Тут справа закорінена глибше, але про це слід розлогіше оповісти, вдаючись і до етимології, і до традицій.
Рядок "і ми не люди - а злиденні дві жони" – у контексті Вашого, пані Вандо, твору зовсім інші викликає асоціації – такі злиденні, що й людьми себе не вважають. Правда, у наступних строфах уже зовсім інше. Тобто, відчувається, на мою думку, певна суперечність. Найбільш вдала третя строфа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:14:31 ]
Олександре, а можна про "люди - жони" докладніше? цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:19:18 ]
Олександре, глибин направду не знаю, бо лише три чудові роки провела на Закарпатті :) Я мала на в тім рядку, що "гасати верхи" - то за традиційними переконаннями справа чоловіча, а героїні лище дві бідні жінки. Трохи іронії, звісно є :)
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:25:28 ]
Боюсь, це забере багато часу (:). Якщо стисло, то фактично тут би мало бути "люди" і "челядь", людина і челядина. це справді ще аж із тисячолітніх традицій збереглося. Жона – це одружена челядина, чоловік – одружена людина. І ніякого приниження не було, просто кожне слово має своє значення, відмінне, очевидно, від сучасно прийнятого. А все інше, як і скрізь – традиійно чоловік є глава сімейства, він працює в лісі, спускає дараби – ризикує життям, отож челядь і шанує людей. А люди люблять челядь :)))
Але це набагато цікавіше, ніж оці мої сумбурні виклади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:29:45 ]
Жінкам значно частіше, ніж чоловікам, доводилося гуцуликами (це в нас такі коники низькорослі) по верхах тягатися – в долину на храм чи на торговицю.
Чоловіки з кіньми роблять, а гасають в основному жони. :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:44:55 ]
Звучть же як: "одружена челядина" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:48:28 ]
Дякую за роз"яснення - було надзвичайно цікаво, Олександре! :) Можливо, й варто змінити "злиденні" на "зухвалі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:55:58 ]
На мою пам"ять, то жонами називали і неодружених...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-02-19 23:11:52 ]
Ahoj!Динамічно,по-амазонківськи,по-булгаківськомаргаритівськи,і не по-домостроївськи, а навіть феміністично :)
Мені як сонному поету-обсерватору отакий динамізм довподоби(іноді) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:20:21 ]
Дякую сонному поетові-обсерватору! Заходьте ще, коли буде довподоби :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 08:58:50 ]
А все-таки жони на багато здатні! Бути газдинею, любкою і відьмочкою! Як і наша Ванда - така багатогранна! Агой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 13:48:12 ]
Вандо, а ви там по горах удвох просто так, по душі чи за ідею? Тривожить....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-20 13:50:43 ]
:)) Не тривожся, Сашко. Звісно, за ідею - "пустих божків пускати у Дунай". Але ж "у розвідку" не з кожним підеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 14:00:12 ]
Вандо, ти мене стривожила. Не жіноча це справа з мечем, луком... Але тобі довіряти можна. Тільки по горах і хутчій назад. Щоб коней бува не запалили. :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 23:36:35 ]
Безумовно гарно ;)
Справжній вірш амазонки з закарпатським колоритом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-03 12:37:51 ]
В свій час цікавилася культурою Закарпаття, так так, жони у них, як для водіїа даішніки - нелюди))))
Ну то я жартю, звісно)))
Файний вірш, Вандо!