ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 агой!
Образ твору агой! луна покотиться по горах,
шулікою на спини полонин.
не люди ми - зухвалі дві жони
в боки вітрів устромлюємо шпори

агой! плює господар за плече
на любок відьмака і ворожбита
забув? жона народжувала діти,
справляючись і з кіньми, і з мечем

агой! нам ще до Місяця - й назад,
а сіль з мішка тікає через дірку.
підніжкою мостив нечистий зірку,
а не спіткнемось - надійде гроза

...

чіплялася рука за край човна;
із крашанок дощі змивали лиця,
зривалися зірки і блискавиці,
ми ідолів спускали у Дунай

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-19 18:56:36
Переглядів сторінки твору 9378
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.008 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 19:37:44 ]
агой! музоглядна плодотворнице :)
Не вірш, а цукерочка-довгосмоктулька.
***
"і ми не люди - а злиденні дві жони" - а що "жони" то вже "не люди" 8-/
***
заміни б.л. "хазяїн" на "господар" - а то мені відразу Москва перед очима.
***
"уміло правлячи і конями, й мечем" - якийсь неорганічний рядок, як на мене - нот смуз.
***
якось несподівано - ніби-то гори , а тут Dніпро - це вже ніби інший вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 19:58:28 ]
агой! :)
Юр, а в Закарпатті - жони окремо, люди (чоловіки) окремо, кажуть напр. - на весіллі було 100 людей, решта жони :))
І "хазяїн" теж кажуть, хоча можна й змінити...
Мені здається можна сказати "правити" (володіти, користуватися) мечем, хіба ні?
І ти правильно підмітив, Дніпро було аж у кінці вірша - ... (трикрапки) то дорога з Карпат до Дніпра :)) А може, ще подумаю над цим.
Дякую, що не оминаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 20:09:37 ]
Вандзю,
ну ти ж не пишеш для Закарпаття онлі,
звідкіля мені знати, що там "люди" то "хлопи"?
Та я немаю ніц проти "правити", але якось цей рядок "горбкуватий", як на мене.
"кіньми уміло правлячи, а то й мечем" - нє?
Вибач, але я не зауважив цієї дороги, але ти автор - тобі вона видніша. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:55:47 ]
Юр, про "жони-люди" - то своєрідна іронія на деякі радикально патріархальні погляди :)
Рядок з кіньми трохи підрихтувала, дякую! А Дніпро став Дунаєм, так справді доречніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:04:11 ]
Ти не жартуєш, Ванд? Оце й досі такий середньовіковий "домострой" на Закарпатті?! Жах!
А вірш класний - насправді.
"нам, сестро, ще до Місяця - й назад!" :)
Одне слово - "Літавиці"... Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:19:37 ]
Чесслово, коли я жила там десь 3 роки тому, то це було досить традиційно :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:13:21 ]
Високохудожньо, читати потрібно, перемкнувши "тумблер" на асоціативне мислення. Гарно, Вандо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:20:37 ]
Дякую, Володимире, і з поверненням! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 22:55:43 ]
Мій провінційний патріотизм тішить, що закарпатські мотиви стали "модними" на Пмі :)
"Люди - жони", шановні пані, це не зовсім радикально патріархальні погляди, і абсолютно не
середньовіковий "домострой" на Закарпатті. Тут справа закорінена глибше, але про це слід розлогіше оповісти, вдаючись і до етимології, і до традицій.
Рядок "і ми не люди - а злиденні дві жони" – у контексті Вашого, пані Вандо, твору зовсім інші викликає асоціації – такі злиденні, що й людьми себе не вважають. Правда, у наступних строфах уже зовсім інше. Тобто, відчувається, на мою думку, певна суперечність. Найбільш вдала третя строфа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:14:31 ]
Олександре, а можна про "люди - жони" докладніше? цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:19:18 ]
Олександре, глибин направду не знаю, бо лише три чудові роки провела на Закарпатті :) Я мала на в тім рядку, що "гасати верхи" - то за традиційними переконаннями справа чоловіча, а героїні лище дві бідні жінки. Трохи іронії, звісно є :)
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:25:28 ]
Боюсь, це забере багато часу (:). Якщо стисло, то фактично тут би мало бути "люди" і "челядь", людина і челядина. це справді ще аж із тисячолітніх традицій збереглося. Жона – це одружена челядина, чоловік – одружена людина. І ніякого приниження не було, просто кожне слово має своє значення, відмінне, очевидно, від сучасно прийнятого. А все інше, як і скрізь – традиійно чоловік є глава сімейства, він працює в лісі, спускає дараби – ризикує життям, отож челядь і шанує людей. А люди люблять челядь :)))
Але це набагато цікавіше, ніж оці мої сумбурні виклади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:29:45 ]
Жінкам значно частіше, ніж чоловікам, доводилося гуцуликами (це в нас такі коники низькорослі) по верхах тягатися – в долину на храм чи на торговицю.
Чоловіки з кіньми роблять, а гасають в основному жони. :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:44:55 ]
Звучть же як: "одружена челядина" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:48:28 ]
Дякую за роз"яснення - було надзвичайно цікаво, Олександре! :) Можливо, й варто змінити "злиденні" на "зухвалі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:55:58 ]
На мою пам"ять, то жонами називали і неодружених...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-02-19 23:11:52 ]
Ahoj!Динамічно,по-амазонківськи,по-булгаківськомаргаритівськи,і не по-домостроївськи, а навіть феміністично :)
Мені як сонному поету-обсерватору отакий динамізм довподоби(іноді) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:20:21 ]
Дякую сонному поетові-обсерватору! Заходьте ще, коли буде довподоби :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 08:58:50 ]
А все-таки жони на багато здатні! Бути газдинею, любкою і відьмочкою! Як і наша Ванда - така багатогранна! Агой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 13:48:12 ]
Вандо, а ви там по горах удвох просто так, по душі чи за ідею? Тривожить....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-20 13:50:43 ]
:)) Не тривожся, Сашко. Звісно, за ідею - "пустих божків пускати у Дунай". Але ж "у розвідку" не з кожним підеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 14:00:12 ]
Вандо, ти мене стривожила. Не жіноча це справа з мечем, луком... Але тобі довіряти можна. Тільки по горах і хутчій назад. Щоб коней бува не запалили. :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 23:36:35 ]
Безумовно гарно ;)
Справжній вірш амазонки з закарпатським колоритом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-03 12:37:51 ]
В свій час цікавилася культурою Закарпаття, так так, жони у них, як для водіїа даішніки - нелюди))))
Ну то я жартю, звісно)))
Файний вірш, Вандо!