ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ліна Масляна (1981) / Вірші

 22
Сьогодні захистила! Дяка Богу!
І на житті друкує «двадцять два» –
Два приводи залити всю тривогу –
Пий, дівко! Пробачає голова!

На крилах ангела залишить «Сьоме небо»,
Бо ноги не тримають алкосталь…
(Тверезе чмо! Навіщо тобі треба
Втирати цьому тісту про мораль?)
На «Театральній» лавки – долетіла.
У голові штовхаються думки:
Попереду – усе ще дошка біла,
Те, що позаду – кращі вже роки.
А наверху всі друзі очманілі:
Куди подівся сьогоденний діамант?
На всіх ногах (чи на руках) униз летіли…
Знайдуть її десь там, поміж троянд.

Минуть роки. У кріслі модна боска
Зітре на порох тонкі цигарки…
Вже не почне із білої все дошки,
Бо на своїх полицях всі думки.

2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-27 16:33:35
Переглядів сторінки твору 10406
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (4.985 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.741 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.04 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-27 17:00:10 ]
А дата написання вірша?
Чи вірш писався досить довго? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:02:55 ]
Написано у 28! Згадався один вечір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:06:56 ]
Ліно, чомусь думаю, що думки в неї "не на своїх полицях" - якщо вони були справжніми, то їх там не втримати. А от загратувати їх своїми діями - то ми гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:15:05 ]
От про це, Віталію, і говориться: їй сумно від того, що тепер думки на своїх місцях!
Ув'язнена "обов'язками крісла" (хоча колись про це мріяла) вона не в змозі усе почати знову...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:16:39 ]
Чи таки зможе? Як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:21:27 ]
Віталію, можна на ти?
Вже те, що задумалася про зміни - щось означає...
Якщо та випускниця з минулого надалі частіше буде з'являтися у пам'яті, то хто знає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:24:52 ]
Мабуть, варто їй подарувати троянди)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:32:03 ]
Вона у замішанні...
Дякує і запрошує на каву


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:34:40 ]
Приємна заварилась кава,
А як же відстані?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:40:32 ]
Ти говориш про сантиметри між повідомленнями?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:45:14 ]
Про сторінки, які нап"ються кави і не захочуть спати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:50:26 ]
Каву можна замінити м'ятним чаєм.
Та чи варто? Тут люблять активних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:55:11 ]
Чи треба нам такої їх любові? Чаю - в липовім настої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:57:19 ]
Липа - то з дитинства...
Вона давно не смакувала


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:59:01 ]
Згадай, ти посміхалась, і щаслива. І зривала


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 18:02:58 ]
Так і було.
Хоча, я і зараз уміхаюся, і щаслива. Тільки зриваю не липу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-27 18:34:59 ]
Ліночко, вітаю! У вас тут така цікава розмова, але знахабніло втручусь. Тішить оптимістичне закінчення. Дозволь придертися до останніх рядків:
"Вже не почне із білої все дошки,
Бо на своїх полицях всі думки." -все-всі-хотілося б уточнення, адже закінчення твору часто є фінальною окрасою, тому її варто використати уповні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 18:38:23 ]
Юлечко, вдячна за поради, обов'язково прислухаюся і покумекаю над уточненнями!

Дякую, що зайшла!
Пригощайся кавою, чи то чаєм - м'ятним, липовим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 09:11:44 ]
Привіт, Ліно! Вірш сподобався. А от з коментарів дізналася таке, чого мені не прочиталося. Що це все -давній спогад (!), що хочеться авторці змінити оті "думки на полицях" (чи не хочеться?). А ще дуже сподобався Твій вислів "Ув'язнена "обов'язками крісла" ". Дуже точний і "сочний" (вартий попасти у віршовані рядки, нмсд). Думаю, багато хочуть змінити оті "крісла", але бояться, як гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 10:00:25 ]
Привіт, Лесюню!
Як завжди, дякую за "сочний" коментар.
Аби тобі ще краще зрозумілося, роз'ясню детальніше:
Спогад (за який чомусь зовсім не соромно) - усе крім останнього катрена.
Але прагнення тієї дівчинки і вже сучасне життя ідуть у такому напрямку, що минуть роки і з'явиться жінка ув'язнена обов'язками крісла...
Та чи принесе задоволення таке життя?
Чи цікаво жити, коли усі думки у повному порядку?
Може, краще, аби вони штовхалися?
Може краще, коли можна собі дозволити "злітати на крилах"?
У жінки, яка живе між 22 і "минуть роки. У кріслі модна боска..." ніби є шанс не докотитися до в'язниці обов'язків і неможливості жити за бажаннями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 11:42:30 ]
Мені все дуже зрозуміло, Ліно, а особливо з Твоїх коментарів, які можуть вилитися ще в один гарний поетичний твір. А чому це має бути соромно за спогад? Адже він прекрасний, він (тоді) - як відкриті двері у світ і майбутнє! Я згідна з Тобою, що тяготить, якщо всі думки у повному порядку, всім зрозумілому і передбачуваному. Хоч трохи жити за бажанням (в правильному розумінні) - дуже часто страшенно дивує людей "навіщо Тобі ці дурниці?". До речі, схожі проблеми досить гарно описано у "Дві хвилини правди" Ірен Роздобудько, читала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 11:51:31 ]
Почитаю обов'язково!
І про ще один поетичний твір подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 11:58:49 ]
А, мо*, не варто з білої дошки чи білого листа?! У Вас у душі стільки кольору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 15:26:58 ]
Дякую, Софійко, за комплімент моїй душі!
Може тому їй і хочеться змінювати палітри...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-01 01:08:04 ]
Ой, Ліно, знову Тобі набридаю! Сподобалось Твоє "ув'язнення" (в смислі образу) :-)

"Каламбурчик" для Ліни
Ув’язнена обов’язками крісла
В душі ще не зовсім прокисла.
Бродіння вина молодого,
Бува, зупиняє тривога:
В пам’яті – вузлик “на пам’ять”
Скоро Гордієвим стане.
Тож поки вино нуртує –
Пий його, щоб не забула!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-02 10:20:35 ]
Дякую, Олесю, за каламбурчик!
Я посміхнулася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 12:51:10 ]
За цю літгероїню і справді нічого турбуватись,
оськільки вона пізнала життя у широких межах: від повної свободи виплеснутих емоцій до чіткого самоконтролю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 14:32:02 ]
Ось бачите, не всі юні панянки, які дозволяють собі алкоголь, котяться донизу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:52:26 ]
Ліно з першого дня як ти опублікувала це я дуже хотіла написати щось такоє возрастноє і нарешті написала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 22:38:43 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=36930