ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно
Михайло Юрієвич Лєрмонтов І скучно, і сумно, і нікому дати руки
У хвилю душевної скрути...
Жадання?!.. Примарні і вічно даються взнаки!
А кращі йдуть роки - і їх не вернути.

Любити... кого?.. Тимчасово – марнота потуг,
А вічно любити незмога.
Заглянути в себе? – минулого втрачений дух:
І радість і муки - що дійсність убога...

А пристрасті? – рано чи пізно солодкий недуг
Од розсуду никне без лишку.
І навіть життя, як поглянути пильно округ,
Нагадує тільки нікчемну насмішку.



© З російської переклав В.Ляшкевич


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «И скучно и грусно»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 16:46:04
Переглядів сторінки твору 22570
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.198 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.208 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.05.04 09:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 16:51:59 ]

М.Ю.Лєрмонтов
И скучно и грусно...

И скучно и грустно, и некому руку подать
В минуту душевной невзгоды...
Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!

Любить... но кого же?.. На время — не стоит труда,
А вечно любить невозможно.
В себя ли заглянешь? — Там прошлого нет и следа:
И радость, и муки, и всё там ничтожно...

Что страсти? — Ведь рано иль поздно их сладкий недуг
Исчезнет при слове рассудка;
И жизнь, как посмотришь с холодным вниманьем вокруг, —
Такая пустая и глупая шутка...

Январь 1840


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 16:53:59 ]
Скромна і, звичайно, ще сира спроба, буду радий корисним підказкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:23:16 ]
Рада була наткнутися на гарний переклад одного з моїх улюблених класиків. Дякую, Володимире.
...мені наче би тут: І (або — На) недовго – марнота потуг... -?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:35:03 ]
Точно, дякую, є проблемка, зараз спробую виправити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 18:50:38 ]
"Роки з мороки" - гарна гра слів, але чи сказав би так Лермонтов? Може,нейтральнішіе:
А роки минають - і їх не вернути!
А, може, подумати ще над цим рядком, щоб таки залишити той жаль не просто за роками, що минають, а КРАЩИМИ роками!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:39:18 ]
Думаю, що М.Ю.Лєрмонтов усе що завгодно міг сказати, Оксано, - гострий був на язик і дії товариш.
Щодо зауваженого вами, я тут вагався, - поступити формально, чи містерійно. Наразі поступив містерійно.

А формально могло би звучати:
А роки, і кращі! - хіба повернути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 18:58:41 ]
здається, має бути НЕДУГА, ж.р.
???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:07:09 ]
Та ніби, словник дозволяє і НЕДУГ, -у, ч., рідко. Те саме, що недуга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 19:06:26 ]
Майстерно.
Вкоторе пересвідчуюсь, що вмієш вишукувати потрібні слова. І живуть вони на своїх місцях вдало. Та інколи глушать собою пагони оригіналу.
Думаю в четвертому рядку другого сонету трішки відхід в бік.

Любити... кого ж?.. На недовго – марнота потуг,
А вічно любити незмога.
Шукати в собі? – де минулого втрачений дух:
І радості й муки – усе там убоге...

Якось так. Сам додумай.
Бо Міша мав на увазі, що як шукати в собі, то там тільки...
Ну розумієш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:08:29 ]
Можливо,
потрібно ще добре приглядітись, довідчути...
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 20:32:21 ]
Каласний переклад, Володю! Вітаю!
Як на моє дохторське вухо, якось слабше і натуралістично прозвучало:
де ВНУТРІШНІСТЬ вбога.

Там радощі й муки дрібнішають - голо і вбого...
(можливо це трохи ближче до оригіналу?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 21:36:37 ]
Я радий, що так багато цікавих зауважень, економлю років зо два!
Всі правки в один день. :)
Ярославе, дуже хочу зберегти точну риму "незмога - вбога"

Бачу, що із цим усім ще приємно буде попрацювати і завтра. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:21:54 ]
Гарно вловлено настрій, Володимире!

Тільки чому на початку "І скучно, і сумно"? Може б "І сумно, і тоскно"?..
І оте "На недовго..." якесь штучне - тимчасово? чи щось таке...

Але все одно мені сподобався переклад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:03:32 ]
Вікторіє, дякую, згоден.
Насправді, основним мені видається в таких спробах - точно виставити межі рим, і тоді вже в окресленому ними обсязі займатися уточненнями авторського тексту.
Що і робимо. :)
"Тимчасово" - і справді виглядає краще, а ось "тоскно", наразі я не певен, що дає очевидне покращення.
Звичайно, є більш милозвучні означення українською, але "И скучно и грустно..." виглядає для мене фундаментальним брендом композиції, тому рухати остерігаюсь. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:41:19 ]
Іще раз прочитала... Може, замість "як поглянути пильно округ" - "роззирнутися пильно довкруг"?

По собі знаю, перекладацький "хліб" - важкий... Та й приємності в ньому багато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-17 23:35:37 ]
"і нікому дати руки" - "и некому руку подать"? якось не те


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:08:06 ]
Нормально, сенсові відмінності майже не помітні. Можливо ви чули "Дай руку, брате!" Це навіть більш потужно звучить, ніж, наприклад, "Подай руку, брате".
А ось "подай рученьку, моє серденько" - зовсім інша справа.
А "нікому руку подать" - явно не аристократично, тож які ще маємо варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 02:33:33 ]
Лєрмонтов - моя любов з юності. Тому дякую, Володю, за ще одну можливість зустрічі з ним. Але в цьому перекладі, нмсд, не вистачає легкості, музики, притаманних оригіналу. Якось воно важко промовляється. Можливо, багато "р" і "г" :)
І – кілька можливих варіантів:
1) і нудно, і сумно
2) мені здається, Л-в мав на увазі саме кохання, а не любов, тому "Кохати - кого ж?", "А вічно кохати"
3) Кохати - кого ж? Як недовго - не варто потуг
4) Поглянути в себе? – Минулого втрачений дух,
І радість, і муки - як дійсність убога
5) Що пристрасті?
6) Од розсуду (з)никне.
7) нарешті "пустая и глупая шутка" - не те ж саме (за змістом), що "бездумна усмішка".
Вибач ще раз. Напевно, мене блюзить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:34:06 ]
Любо, дякую, багато корисного.
Дещо врахував. Можливо дещо врахую і ще.
І справді - у мене 15 "р" у М.Ю. 12.
А ось із "г" у нас порівну! :)
1) Про "скучно" вже казав трохи раніше, додам лише, раз є в нашій мові це слово, то чому би й ні?
2) Думаю, що аристократ М.Ю. Лєрмонтов говорив саме про любов, про найглибше її розуміння, яке охоплює, зрозуміло і більш прості форми.
Про пристрасті (чим, на мою скромну думку, і є кохання) він пише трохи далі.
6) "Никне" наразі мені більше подобається, бо у теперішньому часі, утім, буде видно, коли остаточно сформується останній рядок в рамках рими "без лишку - усмішку".
А над останнім рядком і справді ще варто попрацювати, маю відчуття, що це дається удосконаленню. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 10:05:10 ]
Взагалі, рішенням останнього рядка може бути точне розуміння російського "глупая шутка" - як на мене, це близько до насмішки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 10:45:14 ]
Так, останній рядок краще в цьому варіанті :)
Інше: забагато рядків, що починаються з "А", нмд, дещо спрощують текст. Тому я і пропонувала "А пристрасті" змінити на "Що пристрасті" (так і до оригіналу ближче). До того ж, рядок "А кращі йдуть роки - і їх не вернути." логічніше виглядав би так:
"А роки йдуть кращі - їх не повернути".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 11:43:22 ]
Дякую, Любо. Ось для найостанніших штрихів і покладемося трохи на час, нехай дасть нам змогу охопити цілісно композицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 14:59:49 ]
Я хотів сказати, що переклад першого рядка не зовсім правильний. Аргументую. "дати" і "подати" в даному контексті мають різні значення. У Лєрмонтова "подать". Він просить чи надіється. А "дати руку" означає більш "простягнути руку на рівних".
І душно, і сумно, й нікому подати руки...
Але це все, як прийнято говорити нині, імхо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 15:43:54 ]
Дякую за увагу, Олександре!
І я згідний, що "дати" тут і справді трохи вужче, дещо не так милозвучно, і вже точно менш звично, аніж "подати". І даний варіант перекладу (можливо і більш виразно) вивертає ситуацію зі звичного розуміння, мовляв, "у мене скрута, і в цей час нікому подати руку", на інше, як ви точно зауважили, "простягнути руку на рівних".
З якими цілями простягнути руку на рівних? Отримати допомогу чи допомогти? Зрештою, в той час, наскільки я розумію, і потреба в допомозі, і пропозиція допомоги в середовищі М.Ю.Лєрмонтова розумілися лише як "на рівних"?
Зрештою, не так вже важливо, що саме мав на увазі М.Ю. - дати чи отримати, і кажучи:
"Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!.."
Але дещо пояснює ось це:
"Любить... но кого же?.. " Оце - "но кого же", може тягнутися і від "И скучно и грустно, и некому руку подать", ніби і не засвідчуючи, що йдеться саме про отримання чогось? Скоріше про вибір "згори" - до "нижче", чи, принаймні, на "рівних"?

Але, в цілому, за багатоваріантності, "дати руку" "покриває" тільки дві третини, а "подати руку" таки всі варіанти. :)

І є сенс шукати краще рішення, і я шукатиму, і сподіваюся, інші теж :)
Тобто йдеться не про правильно - не правильно (перекладено), а саме про можливість кращого (що, як відомо, ворог хорошого) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:24:40 ]
Хорошого і кращого, я розумію це так, що можна перекладати вірш як текст, а можна перекладати вірш як Лєрмонтова. Я трохи цікавився біографією Михаїла Юрійовича, не бог зна скільки, але в першому наближенні вистачить. Цей вірш в нього як і все життя. Це відчай і погорда. І тут зовсім не заслання на Кавказ. В своєму середовищі Лєрмонтов був непомічений серед різного роду мадмуазелей, яким лестила увага відомого поета, але вибір вони робили серед багатих вельмож. Звідси і нотки озлобленності його характеру, який пізніше привів до рокової дуелі.
В Пушкіна хоч на короткий строк, але були взаємні кохання, а в Лєрмонтова, точно не скажу.