ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно
Михайло Юрієвич Лєрмонтов І скучно, і сумно, і нікому дати руки
У хвилю душевної скрути...
Жадання?!.. Примарні і вічно даються взнаки!
А кращі йдуть роки - і їх не вернути.

Любити... кого?.. Тимчасово – марнота потуг,
А вічно любити незмога.
Заглянути в себе? – минулого втрачений дух:
І радість і муки - що дійсність убога...

А пристрасті? – рано чи пізно солодкий недуг
Од розсуду никне без лишку.
І навіть життя, як поглянути пильно округ,
Нагадує тільки нікчемну насмішку.



© З російської переклав В.Ляшкевич


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «И скучно и грусно»


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 16:46:04
Переглядів сторінки твору 23228
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.210 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 11:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 16:51:59 ]

М.Ю.Лєрмонтов
И скучно и грусно...

И скучно и грустно, и некому руку подать
В минуту душевной невзгоды...
Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!

Любить... но кого же?.. На время — не стоит труда,
А вечно любить невозможно.
В себя ли заглянешь? — Там прошлого нет и следа:
И радость, и муки, и всё там ничтожно...

Что страсти? — Ведь рано иль поздно их сладкий недуг
Исчезнет при слове рассудка;
И жизнь, как посмотришь с холодным вниманьем вокруг, —
Такая пустая и глупая шутка...

Январь 1840


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 16:53:59 ]
Скромна і, звичайно, ще сира спроба, буду радий корисним підказкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:23:16 ]
Рада була наткнутися на гарний переклад одного з моїх улюблених класиків. Дякую, Володимире.
...мені наче би тут: І (або — На) недовго – марнота потуг... -?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:35:03 ]
Точно, дякую, є проблемка, зараз спробую виправити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 18:50:38 ]
"Роки з мороки" - гарна гра слів, але чи сказав би так Лермонтов? Може,нейтральнішіе:
А роки минають - і їх не вернути!
А, може, подумати ще над цим рядком, щоб таки залишити той жаль не просто за роками, що минають, а КРАЩИМИ роками!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:39:18 ]
Думаю, що М.Ю.Лєрмонтов усе що завгодно міг сказати, Оксано, - гострий був на язик і дії товариш.
Щодо зауваженого вами, я тут вагався, - поступити формально, чи містерійно. Наразі поступив містерійно.

А формально могло би звучати:
А роки, і кращі! - хіба повернути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 18:58:41 ]
здається, має бути НЕДУГА, ж.р.
???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:07:09 ]
Та ніби, словник дозволяє і НЕДУГ, -у, ч., рідко. Те саме, що недуга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 19:06:26 ]
Майстерно.
Вкоторе пересвідчуюсь, що вмієш вишукувати потрібні слова. І живуть вони на своїх місцях вдало. Та інколи глушать собою пагони оригіналу.
Думаю в четвертому рядку другого сонету трішки відхід в бік.

Любити... кого ж?.. На недовго – марнота потуг,
А вічно любити незмога.
Шукати в собі? – де минулого втрачений дух:
І радості й муки – усе там убоге...

Якось так. Сам додумай.
Бо Міша мав на увазі, що як шукати в собі, то там тільки...
Ну розумієш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:08:29 ]
Можливо,
потрібно ще добре приглядітись, довідчути...
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 20:32:21 ]
Каласний переклад, Володю! Вітаю!
Як на моє дохторське вухо, якось слабше і натуралістично прозвучало:
де ВНУТРІШНІСТЬ вбога.

Там радощі й муки дрібнішають - голо і вбого...
(можливо це трохи ближче до оригіналу?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 21:36:37 ]
Я радий, що так багато цікавих зауважень, економлю років зо два!
Всі правки в один день. :)
Ярославе, дуже хочу зберегти точну риму "незмога - вбога"

Бачу, що із цим усім ще приємно буде попрацювати і завтра. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:21:54 ]
Гарно вловлено настрій, Володимире!

Тільки чому на початку "І скучно, і сумно"? Може б "І сумно, і тоскно"?..
І оте "На недовго..." якесь штучне - тимчасово? чи щось таке...

Але все одно мені сподобався переклад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:03:32 ]
Вікторіє, дякую, згоден.
Насправді, основним мені видається в таких спробах - точно виставити межі рим, і тоді вже в окресленому ними обсязі займатися уточненнями авторського тексту.
Що і робимо. :)
"Тимчасово" - і справді виглядає краще, а ось "тоскно", наразі я не певен, що дає очевидне покращення.
Звичайно, є більш милозвучні означення українською, але "И скучно и грустно..." виглядає для мене фундаментальним брендом композиції, тому рухати остерігаюсь. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:41:19 ]
Іще раз прочитала... Може, замість "як поглянути пильно округ" - "роззирнутися пильно довкруг"?

По собі знаю, перекладацький "хліб" - важкий... Та й приємності в ньому багато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-17 23:35:37 ]
"і нікому дати руки" - "и некому руку подать"? якось не те


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:08:06 ]
Нормально, сенсові відмінності майже не помітні. Можливо ви чули "Дай руку, брате!" Це навіть більш потужно звучить, ніж, наприклад, "Подай руку, брате".
А ось "подай рученьку, моє серденько" - зовсім інша справа.
А "нікому руку подать" - явно не аристократично, тож які ще маємо варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 02:33:33 ]
Лєрмонтов - моя любов з юності. Тому дякую, Володю, за ще одну можливість зустрічі з ним. Але в цьому перекладі, нмсд, не вистачає легкості, музики, притаманних оригіналу. Якось воно важко промовляється. Можливо, багато "р" і "г" :)
І – кілька можливих варіантів:
1) і нудно, і сумно
2) мені здається, Л-в мав на увазі саме кохання, а не любов, тому "Кохати - кого ж?", "А вічно кохати"
3) Кохати - кого ж? Як недовго - не варто потуг
4) Поглянути в себе? – Минулого втрачений дух,
І радість, і муки - як дійсність убога
5) Що пристрасті?
6) Од розсуду (з)никне.
7) нарешті "пустая и глупая шутка" - не те ж саме (за змістом), що "бездумна усмішка".
Вибач ще раз. Напевно, мене блюзить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:34:06 ]
Любо, дякую, багато корисного.
Дещо врахував. Можливо дещо врахую і ще.
І справді - у мене 15 "р" у М.Ю. 12.
А ось із "г" у нас порівну! :)
1) Про "скучно" вже казав трохи раніше, додам лише, раз є в нашій мові це слово, то чому би й ні?
2) Думаю, що аристократ М.Ю. Лєрмонтов говорив саме про любов, про найглибше її розуміння, яке охоплює, зрозуміло і більш прості форми.
Про пристрасті (чим, на мою скромну думку, і є кохання) він пише трохи далі.
6) "Никне" наразі мені більше подобається, бо у теперішньому часі, утім, буде видно, коли остаточно сформується останній рядок в рамках рими "без лишку - усмішку".
А над останнім рядком і справді ще варто попрацювати, маю відчуття, що це дається удосконаленню. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 10:05:10 ]
Взагалі, рішенням останнього рядка може бути точне розуміння російського "глупая шутка" - як на мене, це близько до насмішки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 10:45:14 ]
Так, останній рядок краще в цьому варіанті :)
Інше: забагато рядків, що починаються з "А", нмд, дещо спрощують текст. Тому я і пропонувала "А пристрасті" змінити на "Що пристрасті" (так і до оригіналу ближче). До того ж, рядок "А кращі йдуть роки - і їх не вернути." логічніше виглядав би так:
"А роки йдуть кращі - їх не повернути".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 11:43:22 ]
Дякую, Любо. Ось для найостанніших штрихів і покладемося трохи на час, нехай дасть нам змогу охопити цілісно композицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 14:59:49 ]
Я хотів сказати, що переклад першого рядка не зовсім правильний. Аргументую. "дати" і "подати" в даному контексті мають різні значення. У Лєрмонтова "подать". Він просить чи надіється. А "дати руку" означає більш "простягнути руку на рівних".
І душно, і сумно, й нікому подати руки...
Але це все, як прийнято говорити нині, імхо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 15:43:54 ]
Дякую за увагу, Олександре!
І я згідний, що "дати" тут і справді трохи вужче, дещо не так милозвучно, і вже точно менш звично, аніж "подати". І даний варіант перекладу (можливо і більш виразно) вивертає ситуацію зі звичного розуміння, мовляв, "у мене скрута, і в цей час нікому подати руку", на інше, як ви точно зауважили, "простягнути руку на рівних".
З якими цілями простягнути руку на рівних? Отримати допомогу чи допомогти? Зрештою, в той час, наскільки я розумію, і потреба в допомозі, і пропозиція допомоги в середовищі М.Ю.Лєрмонтова розумілися лише як "на рівних"?
Зрештою, не так вже важливо, що саме мав на увазі М.Ю. - дати чи отримати, і кажучи:
"Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!.."
Але дещо пояснює ось це:
"Любить... но кого же?.. " Оце - "но кого же", може тягнутися і від "И скучно и грустно, и некому руку подать", ніби і не засвідчуючи, що йдеться саме про отримання чогось? Скоріше про вибір "згори" - до "нижче", чи, принаймні, на "рівних"?

Але, в цілому, за багатоваріантності, "дати руку" "покриває" тільки дві третини, а "подати руку" таки всі варіанти. :)

І є сенс шукати краще рішення, і я шукатиму, і сподіваюся, інші теж :)
Тобто йдеться не про правильно - не правильно (перекладено), а саме про можливість кращого (що, як відомо, ворог хорошого) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:24:40 ]
Хорошого і кращого, я розумію це так, що можна перекладати вірш як текст, а можна перекладати вірш як Лєрмонтова. Я трохи цікавився біографією Михаїла Юрійовича, не бог зна скільки, але в першому наближенні вистачить. Цей вірш в нього як і все життя. Це відчай і погорда. І тут зовсім не заслання на Кавказ. В своєму середовищі Лєрмонтов був непомічений серед різного роду мадмуазелей, яким лестила увага відомого поета, але вибір вони робили серед багатих вельмож. Звідси і нотки озлобленності його характеру, який пізніше привів до рокової дуелі.
В Пушкіна хоч на короткий строк, але були взаємні кохання, а в Лєрмонтова, точно не скажу.