ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно
Михайло Юрієвич Лєрмонтов І скучно, і сумно, і нікому дати руки
У хвилю душевної скрути...
Жадання?!.. Примарні і вічно даються взнаки!
А кращі йдуть роки - і їх не вернути.

Любити... кого?.. Тимчасово – марнота потуг,
А вічно любити незмога.
Заглянути в себе? – минулого втрачений дух:
І радість і муки - що дійсність убога...

А пристрасті? – рано чи пізно солодкий недуг
Од розсуду никне без лишку.
І навіть життя, як поглянути пильно округ,
Нагадує тільки нікчемну насмішку.



© З російської переклав В.Ляшкевич


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «И скучно и грусно»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 16:46:04
Переглядів сторінки твору 23054
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.09.11 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 16:51:59 ]

М.Ю.Лєрмонтов
И скучно и грусно...

И скучно и грустно, и некому руку подать
В минуту душевной невзгоды...
Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!

Любить... но кого же?.. На время — не стоит труда,
А вечно любить невозможно.
В себя ли заглянешь? — Там прошлого нет и следа:
И радость, и муки, и всё там ничтожно...

Что страсти? — Ведь рано иль поздно их сладкий недуг
Исчезнет при слове рассудка;
И жизнь, как посмотришь с холодным вниманьем вокруг, —
Такая пустая и глупая шутка...

Январь 1840


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 16:53:59 ]
Скромна і, звичайно, ще сира спроба, буду радий корисним підказкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:23:16 ]
Рада була наткнутися на гарний переклад одного з моїх улюблених класиків. Дякую, Володимире.
...мені наче би тут: І (або — На) недовго – марнота потуг... -?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:35:03 ]
Точно, дякую, є проблемка, зараз спробую виправити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 18:50:38 ]
"Роки з мороки" - гарна гра слів, але чи сказав би так Лермонтов? Може,нейтральнішіе:
А роки минають - і їх не вернути!
А, може, подумати ще над цим рядком, щоб таки залишити той жаль не просто за роками, що минають, а КРАЩИМИ роками!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:39:18 ]
Думаю, що М.Ю.Лєрмонтов усе що завгодно міг сказати, Оксано, - гострий був на язик і дії товариш.
Щодо зауваженого вами, я тут вагався, - поступити формально, чи містерійно. Наразі поступив містерійно.

А формально могло би звучати:
А роки, і кращі! - хіба повернути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 18:58:41 ]
здається, має бути НЕДУГА, ж.р.
???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:07:09 ]
Та ніби, словник дозволяє і НЕДУГ, -у, ч., рідко. Те саме, що недуга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 19:06:26 ]
Майстерно.
Вкоторе пересвідчуюсь, що вмієш вишукувати потрібні слова. І живуть вони на своїх місцях вдало. Та інколи глушать собою пагони оригіналу.
Думаю в четвертому рядку другого сонету трішки відхід в бік.

Любити... кого ж?.. На недовго – марнота потуг,
А вічно любити незмога.
Шукати в собі? – де минулого втрачений дух:
І радості й муки – усе там убоге...

Якось так. Сам додумай.
Бо Міша мав на увазі, що як шукати в собі, то там тільки...
Ну розумієш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 19:08:29 ]
Можливо,
потрібно ще добре приглядітись, довідчути...
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 20:32:21 ]
Каласний переклад, Володю! Вітаю!
Як на моє дохторське вухо, якось слабше і натуралістично прозвучало:
де ВНУТРІШНІСТЬ вбога.

Там радощі й муки дрібнішають - голо і вбого...
(можливо це трохи ближче до оригіналу?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 21:36:37 ]
Я радий, що так багато цікавих зауважень, економлю років зо два!
Всі правки в один день. :)
Ярославе, дуже хочу зберегти точну риму "незмога - вбога"

Бачу, що із цим усім ще приємно буде попрацювати і завтра. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:21:54 ]
Гарно вловлено настрій, Володимире!

Тільки чому на початку "І скучно, і сумно"? Може б "І сумно, і тоскно"?..
І оте "На недовго..." якесь штучне - тимчасово? чи щось таке...

Але все одно мені сподобався переклад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:03:32 ]
Вікторіє, дякую, згоден.
Насправді, основним мені видається в таких спробах - точно виставити межі рим, і тоді вже в окресленому ними обсязі займатися уточненнями авторського тексту.
Що і робимо. :)
"Тимчасово" - і справді виглядає краще, а ось "тоскно", наразі я не певен, що дає очевидне покращення.
Звичайно, є більш милозвучні означення українською, але "И скучно и грустно..." виглядає для мене фундаментальним брендом композиції, тому рухати остерігаюсь. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:41:19 ]
Іще раз прочитала... Може, замість "як поглянути пильно округ" - "роззирнутися пильно довкруг"?

По собі знаю, перекладацький "хліб" - важкий... Та й приємності в ньому багато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-17 23:35:37 ]
"і нікому дати руки" - "и некому руку подать"? якось не те


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:08:06 ]
Нормально, сенсові відмінності майже не помітні. Можливо ви чули "Дай руку, брате!" Це навіть більш потужно звучить, ніж, наприклад, "Подай руку, брате".
А ось "подай рученьку, моє серденько" - зовсім інша справа.
А "нікому руку подать" - явно не аристократично, тож які ще маємо варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 02:33:33 ]
Лєрмонтов - моя любов з юності. Тому дякую, Володю, за ще одну можливість зустрічі з ним. Але в цьому перекладі, нмсд, не вистачає легкості, музики, притаманних оригіналу. Якось воно важко промовляється. Можливо, багато "р" і "г" :)
І – кілька можливих варіантів:
1) і нудно, і сумно
2) мені здається, Л-в мав на увазі саме кохання, а не любов, тому "Кохати - кого ж?", "А вічно кохати"
3) Кохати - кого ж? Як недовго - не варто потуг
4) Поглянути в себе? – Минулого втрачений дух,
І радість, і муки - як дійсність убога
5) Що пристрасті?
6) Од розсуду (з)никне.
7) нарешті "пустая и глупая шутка" - не те ж саме (за змістом), що "бездумна усмішка".
Вибач ще раз. Напевно, мене блюзить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 09:34:06 ]
Любо, дякую, багато корисного.
Дещо врахував. Можливо дещо врахую і ще.
І справді - у мене 15 "р" у М.Ю. 12.
А ось із "г" у нас порівну! :)
1) Про "скучно" вже казав трохи раніше, додам лише, раз є в нашій мові це слово, то чому би й ні?
2) Думаю, що аристократ М.Ю. Лєрмонтов говорив саме про любов, про найглибше її розуміння, яке охоплює, зрозуміло і більш прості форми.
Про пристрасті (чим, на мою скромну думку, і є кохання) він пише трохи далі.
6) "Никне" наразі мені більше подобається, бо у теперішньому часі, утім, буде видно, коли остаточно сформується останній рядок в рамках рими "без лишку - усмішку".
А над останнім рядком і справді ще варто попрацювати, маю відчуття, що це дається удосконаленню. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 10:05:10 ]
Взагалі, рішенням останнього рядка може бути точне розуміння російського "глупая шутка" - як на мене, це близько до насмішки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 10:45:14 ]
Так, останній рядок краще в цьому варіанті :)
Інше: забагато рядків, що починаються з "А", нмд, дещо спрощують текст. Тому я і пропонувала "А пристрасті" змінити на "Що пристрасті" (так і до оригіналу ближче). До того ж, рядок "А кращі йдуть роки - і їх не вернути." логічніше виглядав би так:
"А роки йдуть кращі - їх не повернути".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 11:43:22 ]
Дякую, Любо. Ось для найостанніших штрихів і покладемося трохи на час, нехай дасть нам змогу охопити цілісно композицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 14:59:49 ]
Я хотів сказати, що переклад першого рядка не зовсім правильний. Аргументую. "дати" і "подати" в даному контексті мають різні значення. У Лєрмонтова "подать". Він просить чи надіється. А "дати руку" означає більш "простягнути руку на рівних".
І душно, і сумно, й нікому подати руки...
Але це все, як прийнято говорити нині, імхо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 15:43:54 ]
Дякую за увагу, Олександре!
І я згідний, що "дати" тут і справді трохи вужче, дещо не так милозвучно, і вже точно менш звично, аніж "подати". І даний варіант перекладу (можливо і більш виразно) вивертає ситуацію зі звичного розуміння, мовляв, "у мене скрута, і в цей час нікому подати руку", на інше, як ви точно зауважили, "простягнути руку на рівних".
З якими цілями простягнути руку на рівних? Отримати допомогу чи допомогти? Зрештою, в той час, наскільки я розумію, і потреба в допомозі, і пропозиція допомоги в середовищі М.Ю.Лєрмонтова розумілися лише як "на рівних"?
Зрештою, не так вже важливо, що саме мав на увазі М.Ю. - дати чи отримати, і кажучи:
"Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!.."
Але дещо пояснює ось це:
"Любить... но кого же?.. " Оце - "но кого же", може тягнутися і від "И скучно и грустно, и некому руку подать", ніби і не засвідчуючи, що йдеться саме про отримання чогось? Скоріше про вибір "згори" - до "нижче", чи, принаймні, на "рівних"?

Але, в цілому, за багатоваріантності, "дати руку" "покриває" тільки дві третини, а "подати руку" таки всі варіанти. :)

І є сенс шукати краще рішення, і я шукатиму, і сподіваюся, інші теж :)
Тобто йдеться не про правильно - не правильно (перекладено), а саме про можливість кращого (що, як відомо, ворог хорошого) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:24:40 ]
Хорошого і кращого, я розумію це так, що можна перекладати вірш як текст, а можна перекладати вірш як Лєрмонтова. Я трохи цікавився біографією Михаїла Юрійовича, не бог зна скільки, але в першому наближенні вистачить. Цей вірш в нього як і все життя. Це відчай і погорда. І тут зовсім не заслання на Кавказ. В своєму середовищі Лєрмонтов був непомічений серед різного роду мадмуазелей, яким лестила увага відомого поета, але вибір вони робили серед багатих вельмож. Звідси і нотки озлобленності його характеру, який пізніше привів до рокової дуелі.
В Пушкіна хоч на короткий строк, але були взаємні кохання, а в Лєрмонтова, точно не скажу.