ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 * * *
Ти мені – сад,
ти мені – суд,
ти мені – осад.
Пам’ять прим’ята схлипує стиха, шморгає носом.
В дивнім польоті яблука падають серцем розбитим.
Осінь розбіглась – не зупинити, не зупинити…

Губи нарізно – як поцілунок на ешафоті.
Просто візьми мене міцно в долоні… просто, а потім…
Нитка крізь голку. Тіло крізь тіло. Вишита доля.
Тільки от чорним – більше ніколи, більше ніколи…

Грай мене, чуєш… Музика тіла, музика крові.
Вежа образи пала без бою. Змій паперовий
бився у грудях, трішки пручався, зрештою віршем
ліг на подушку, де ти дрімаєш, злизує тишу.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-18 02:20:07
Переглядів сторінки твору 10801
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.105 / 5.65  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.182 / 5.75  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.09.03 19:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 02:43:55 ]
лірично, щемко читається. перше враження: саме такою авторку я давно не чула... а сказати якою ж саме - зась :( усі емоції-образи ніби на дні осіннього ставка: і кричать до тебе твоїм же голосом, і зрозумілі геть усі, і живі, проглядають, поблискують крізь крижану воду, а руку запустиш (вловити!) - не витримаєш, забереш одразу,
і стоїш, дмухаєш на пальці.
холодно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 09:23:58 ]
"В дивнім польоті яблука падають серцем розбитим"...
найбільше вразили ці слова.
Вірш дуже цілісний і багатошаровий,
а чому змій паперовий у грудях? біль, який хтось смикає за ниточку, уражує? біль, який мусить бути озвученим? прагнення польоту виливається у поезію?
а, мабуть, усе не так:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:46:31 ]
Ніко, саме такою авторку я теж давно не чула. :)
Дякую, що ти є!

Василинко, це щось на зразок "випустити пар". :) Але, звісно, усе так, як прочитав кожен для себе сам.
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:48:57 ]
Дуже гарна поезія.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 12:51:38 ]
У саду, де є суд і осад, змій паперовий - не спокусник, а вірш. І цей вірш, як на мене, - значно більше, ніж спокуса, ніж яблуко... Це справді - вишита доля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 15:12:41 ]
Чудово, Магадаро, такий тугий жмут емоцій - видно, що ледве втримується в руці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 15:31:54 ]
Дорога Магадаро,
основа і справді чудова, у сенсі - задум, але мене тривожать і очевидні, досить серйозні проблеми.
Шановні колеги, які до мене вже висловилися, думаю теж вам про це написали.
Напишу і я, окремим мейлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 19:44:12 ]
Спасибі всім, хто не лишився байдужим!
Любі мої дівчата, хто ж як не Ви зрозумієте жінку краще? Дякую, що ви є! :)

РМ, дякую за спроби розуміння, але Ви все вивернули під себе. :) З Вашим текстом у мене серйозні проблеми, бо я його не сприймаю цілісно. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:06:49 ]
Даро, здається, РМ більше не сприйняла оцінку Ніки, як це стає вже звичним останнім часом :) Шкода, що РМ не звертає уваги на дійсно серйозні проблеми, але, сподіваюсь, це мине, як і міжсезоння.

А вірш - справжній, і почуття - справжні, і слова ти знайшла справжні, не фальшиві. Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:52:58 ]
Чого ж так, ЧЖ?
Ви б краще запитали, аніж таке говорити.

Та можливо саме у вас міжсезоння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:04:50 ]
Про що запитали, Володимире? А говорю - те, що бачу. Даруйте за відвертість. Щодо міжсезоння, воно для всіх, у цьому Ви праві. Сподіваюсь, ми його переможемо, а не воно нас.
ПС. Особливо дякую за коректність Вашої, Володю, відповіді. Зауважте, я сказала, що це мине, як міжсезоння. Але кожний бачить те, що хоче побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:28:06 ]
А бачу я те, що у деяких авторів (теж R2)
http://maysterni.com/publication.php?id=38623
http://maysterni.com/user.php?id=2945
Ви не помічаєте ані збігів приголосних, ані римових "слабин", ані інших недоречностей. До чого б це?
Мені зрозумілі Ваші мотиви, Володю. Але, нмсд, вони скоріше шкодять, ніж приносять користь. Бо порушують баланс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:01:00 ]
Якщо виникають якісь питання щодо композицій на інших сторінках, то їх і логічно вирішувати на відповідних сторінках, а не кидати натяки. :(

На цій ж бо сторінці я зауважив ряд напружених, як на мене, місць, які можна було, щонайменше, спробувати дослідити. Натомість маємо дещо інше.

Успіхів! Так тримати і далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 23:09:41 ]
Як скажете: на відповідних, то на відповідних. І це не "пустопорожні натяки".І Ви це чудово розумієте. Сподіваюсь.

І Вам душевного спокою і усіляких ґараздів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:10:08 ]
:)
Рада тобі...
Та мине це міжсезоння... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:42:14 ]
Будь-ласка, СМ, тоді оголошу свої дуже скромні спроби розуміння - куди ж бо нам, чоловікам. :)

Як на мене, можна звернути увагу на те, що для вибраної вами глибоко ліричної композиції напевно найкраще було би подати перший рядок м'якше і, як всі інші перші рядки композиції, 15 складовим - бо так у вас ніби інша тривалість внутрішніх пауз, та й милозвучність не оптимальна?
"Ти мені – сад, ти мені – суд, ти мені – осад."
Напевно з огляду на милозвучність можна звернути увагу і на :
"схлипує стиха"
"(В д)ивні(м п)ольоті"
"серце(м р)озбитим"
"візьми мене міцно"
"тіло(м, м)узика"

Рядок "Тільки от чорним – більше ніколи, більше ніколи…" якось не типово для композиції завис без рими? Можливо з "долі"-"ніколи" було би трохи краще...
Та й римування "зрештою віршем"-"злизує тишу" теж ніби можна ближче до "віршу" - "тишу"?

І над закінченням - два останні рядки - можна було би ще над ними подумати, знову ж таки, суто як на мене, бо "злизує тишу" (будучи віршем) якось не зовсім ніби оптимально?

Та й "ліг на подушку, де ти дрімаєш" - можна сприйняти і ніби хтось дрімає не на ліжку-дивані,а повністю розмістившись на подушці, як кіт-муркіт, а біля нього ось і паперовий змій віршем приліг.

Власне це я мав на увазі.

Та якщо ви вже говорите про мій текст, про який я (у приватному листі до вас) відразу зауважив, що це лише думки на тему, то можу привести і його тут, додумавши до більш-менш цілісного стану.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:05:48 ]
РМ,
це вже було зайвим. Мені доводиться двічі товкти воду в ступі - даруйте. :(
Якщо технічно ще можна дещо прийняти, то от до змісту не чіпляйтеся, бо він не Ваш. Але те, що Ви запропонували я не можу осягнути в тому діапазоні, в якому звучу я...
Про рими... Не вилизуйте... Це вже минуле. Співзвуччя наголошеного складу є... Напівнатяк на риму - от що приносить насолоду від звучання... для мене. От тому і такі вірші.
Вірш написаний на папері, який спочатку накипів у душі з образи, а потім вирвався на волю з полегшенням і прощенням. Вірш на папері, з якого складено паперового змія запросто лягає на подушку, де спить коханий... Бо коханий... Бо біль минув... І тепер хочеться його розбудити... після напруги неспілкування. Ой, що ж там далі буде... :))))
Отакої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:21:44 ]
На подушку, де спить коханий???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:30:43 ]
Ну, типу дрімає... Не в тому суть... :))) Бо, може, він тільки прикидається - хто його знає? - вимір домислів і фантазій. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 11:38:52 ]
цікаво... особливо чітко виписаний перший катрен. На нього й головна увага припадає. У другому чогось бракне, хоч і чорні нитки згадані і сум. Технічно чогось бракне. Третій катрен вималюваний рівніше. Такий задум авторки? Яблука летіли долі.... яблука летіли Долі...
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 23:25:45 ]
Не пройшло і року, як і я долучилася до когорти вдячних читачів. Це моє перше знайомство з вашою поезією, і воно незабутнє. Дякую, просто дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 20:28:03 ]
Вам спасибі, що маєте час і натхнення читати...