ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
НЕ ВИДНО КІНЦЯ КРАЮ...
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Стихійне лихо
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
* * *
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Улюблені думи про себе
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Сповідь
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Tired with all these: 400 років потому
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весняний вірш (тавтограма на літеру "в")
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
***
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він сьогодні живий
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
Ювілейні мандри
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Мій Шевченко
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Літо
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
1939. Марш танкистів (в скороченні)
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
Березнева лірика
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла

Віктор Кучерук
2026.03.09 07:04
* * *
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,

Ярослав Чорногуз
2026.03.08 16:08
Наснись мені, кохана мамо
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.

Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Квiтка
Образ твору В гай піду на полонину,
Простирадло кину,
Під очима небосхилу
Народжу дитину.

Зав’яжу пупок поволі,
Слізно спеленаю.
Понесу дитя в подолі,
Наче квітку з гаю.

Очі у Сірка позичу,
Здибавши сусідку.
– Добрий вечір я вам зичу.
Що придбали? – Квітку…

Принесу її додому,
Там сердита мати.
Насвариться, а потому
Стане заглядати.

– Подивись, у немовляти
Сині оченята.
Візьме ненька колисати,
І розквітне хата.

Будемо дитя в маруні,
Череді купати,
очі ті небесно-сині
Ніжно милувати.

Донька виросте з пелені
Скаже: – Хто мій тато?
– Де шумлять гаї зелені,
Квіточок багато.

Я зірвала щастя в гаї,
А журу згубила.
Зараз я не пам’ятаю,
Чи його любила.

Повний місяць, певно, знає
Й оксамитна зірка…
Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-01 19:47:53
Переглядів сторінки твору 9457
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.423 / 5.5  (5.585 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.664 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 20:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 19:55:37 ]
Привіт! Сюжет полонить, народна поетика, пісенність і думка...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:03:12 ]
Ой, мені так приємно це чути :)
Дякую за коментар і Вашу оцінку.
З найкращими побажаннями,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-01 20:11:34 ]
Мені вірш теж сподобався, життєвий і сучасний... Усе правильно, краще думати про хороше...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:56:05 ]
Дякую, Миколо, дуже рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:34:50 ]
Вперше зустрічаю такий добрий погляд на таку проблему. Із вірша світиться любов до дитини. Це головне. Молодець Ви, пані Тетяно.
p.s. А моралізувати тут можна без кінця і краю :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:58:40 ]
Олесю, дякую, за відгук, мені приємно, що Вам сподобалось. Діти це наша радість!!!
З симпатією,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 21:07:13 ]
Як народна пісня! Але цікаве, нетипове подання теми.
Дуже сподобалось.
Єдине, пані Тетяно, здається, щось з наголосом в останньому стовпчику.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:55:08 ]
Дякую, Зоряно, що вказали на помилку та написали, уже виправила. Так, це пісня в народному стилі.
З теплом та повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 23:38:07 ]
Тетянко, мені сподобалася Ваша пісня, її легкість, доброта та незвичайний сюжет. Але я не певна, що в слові «гірка» вірний наголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 23:53:39 ]
Дякую, Ларисочко, що ж тепер придумати? Це ж ключова фраза.
Завтра на свіжу голову буду думати, як покращити. Завжди думала, що гІрка.
Обіймаю Вас з теплом, ще раз дякую,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-02 10:03:51 ]
В теперешній час, коли в нашої молоді такі проблеми з репродукцією, немає чого позичати очі в Сірка, а, навпаки, гордо іти посеред людей. А якщо поглянути у ці блакитні оченята, на їхньому тлі меркнуть усі людські пересуди... Та людський осуд це така дрібниця, порівняно з новим паросточком життя. Щастя Вам, Тетянко!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 13:07:58 ]
Патарочко, дякую! І Вам хай щастить!
Згодна з Вами, що на людський осуд не треба звертати увагу.
З ніжністю, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-02 15:23:27 ]
Гарно написали. Це може бути і народна пісня, якби хто приклався до музики справжній. Відчувається, що це народно-пісенне русло для Вас - природнє. Хоч тут є щось і від притчі.
Зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 16:02:44 ]
І я хотіла би, аби хтось поклав цей вірш на музику. Але де ж того композитора знайти? :)
Дякую, Ярославе, за Ваше тепло.
Зі взаємним теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:52:35 ]
Народно-пісенно-заквітчане... Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 11:19:29 ]
Дякую, Світланко!
"Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :) ". Мені дуже цікаво, що Ви мали на увазі :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:38:51 ]
Вітаю. Таню!
Оце дійсно - народна поезія:)
Кілька невеликих зауважень:
1."Зав’яжу пупок поволі,
Слізно сповиваю" - у першому рядку майбутній час, а в другому - теперішній?
Наголос у останньому рядку і повтор "доля". Варіант:
Хто на долю нарікає,
Тому й жити гірко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:00:03 ]
Вітаю! Приємно це чути, Сашо!
Дякую за зауваження. Виправила. Твій варіант сподобався, хотіла одразу його поставити, але потім побачила, що у слові "тому" наголос на другий скад, а мені треба на перший. Тож написала:
"Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко."
Отже дякую, що наштовхнув мене на думку і надихнув.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 17:04:08 ]
Успіхів, Таню!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталі Копієвська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 17:21:56 ]
Тетяно, це просто надзвичайно. Мені справді сподобався Ваш вірш-пісня. Та й уся Ваша поезія сповнена такими почуттями... Хочеться читати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 18:05:47 ]
Дякую і Вам, Наталі! Дуже приємно це чути.
Заходьте, будь ласка! Рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна