ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Квiтка
Образ твору В гай піду на полонину,
Простирадло кину,
Під очима небосхилу
Народжу дитину.

Зав’яжу пупок поволі,
Слізно спеленаю.
Понесу дитя в подолі,
Наче квітку з гаю.

Очі у Сірка позичу,
Здибавши сусідку.
– Добрий вечір я вам зичу.
Що придбали? – Квітку…

Принесу її додому,
Там сердита мати.
Насвариться, а потому
Стане заглядати.

– Подивись, у немовляти
Сині оченята.
Візьме ненька колисати,
І розквітне хата.

Будемо дитя в маруні,
Череді купати,
очі ті небесно-сині
Ніжно милувати.

Донька виросте з пелені
Скаже: – Хто мій тато?
– Де шумлять гаї зелені,
Квіточок багато.

Я зірвала щастя в гаї,
А журу згубила.
Зараз я не пам’ятаю,
Чи його любила.

Повний місяць, певно, знає
Й оксамитна зірка…
Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-01 19:47:53
Переглядів сторінки твору 8374
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.422 / 5.5  (5.443 / 6.07)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.526 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.23 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 19:55:37 ]
Привіт! Сюжет полонить, народна поетика, пісенність і думка...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:03:12 ]
Ой, мені так приємно це чути :)
Дякую за коментар і Вашу оцінку.
З найкращими побажаннями,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-01 20:11:34 ]
Мені вірш теж сподобався, життєвий і сучасний... Усе правильно, краще думати про хороше...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:56:05 ]
Дякую, Миколо, дуже рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:34:50 ]
Вперше зустрічаю такий добрий погляд на таку проблему. Із вірша світиться любов до дитини. Це головне. Молодець Ви, пані Тетяно.
p.s. А моралізувати тут можна без кінця і краю :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:58:40 ]
Олесю, дякую, за відгук, мені приємно, що Вам сподобалось. Діти це наша радість!!!
З симпатією,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 21:07:13 ]
Як народна пісня! Але цікаве, нетипове подання теми.
Дуже сподобалось.
Єдине, пані Тетяно, здається, щось з наголосом в останньому стовпчику.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:55:08 ]
Дякую, Зоряно, що вказали на помилку та написали, уже виправила. Так, це пісня в народному стилі.
З теплом та повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 23:38:07 ]
Тетянко, мені сподобалася Ваша пісня, її легкість, доброта та незвичайний сюжет. Але я не певна, що в слові «гірка» вірний наголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 23:53:39 ]
Дякую, Ларисочко, що ж тепер придумати? Це ж ключова фраза.
Завтра на свіжу голову буду думати, як покращити. Завжди думала, що гІрка.
Обіймаю Вас з теплом, ще раз дякую,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-02 10:03:51 ]
В теперешній час, коли в нашої молоді такі проблеми з репродукцією, немає чого позичати очі в Сірка, а, навпаки, гордо іти посеред людей. А якщо поглянути у ці блакитні оченята, на їхньому тлі меркнуть усі людські пересуди... Та людський осуд це така дрібниця, порівняно з новим паросточком життя. Щастя Вам, Тетянко!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 13:07:58 ]
Патарочко, дякую! І Вам хай щастить!
Згодна з Вами, що на людський осуд не треба звертати увагу.
З ніжністю, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-02 15:23:27 ]
Гарно написали. Це може бути і народна пісня, якби хто приклався до музики справжній. Відчувається, що це народно-пісенне русло для Вас - природнє. Хоч тут є щось і від притчі.
Зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 16:02:44 ]
І я хотіла би, аби хтось поклав цей вірш на музику. Але де ж того композитора знайти? :)
Дякую, Ярославе, за Ваше тепло.
Зі взаємним теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:52:35 ]
Народно-пісенно-заквітчане... Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 11:19:29 ]
Дякую, Світланко!
"Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :) ". Мені дуже цікаво, що Ви мали на увазі :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:38:51 ]
Вітаю. Таню!
Оце дійсно - народна поезія:)
Кілька невеликих зауважень:
1."Зав’яжу пупок поволі,
Слізно сповиваю" - у першому рядку майбутній час, а в другому - теперішній?
Наголос у останньому рядку і повтор "доля". Варіант:
Хто на долю нарікає,
Тому й жити гірко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:00:03 ]
Вітаю! Приємно це чути, Сашо!
Дякую за зауваження. Виправила. Твій варіант сподобався, хотіла одразу його поставити, але потім побачила, що у слові "тому" наголос на другий скад, а мені треба на перший. Тож написала:
"Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко."
Отже дякую, що наштовхнув мене на думку і надихнув.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 17:04:08 ]
Успіхів, Таню!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталі Копієвська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 17:21:56 ]
Тетяно, це просто надзвичайно. Мені справді сподобався Ваш вірш-пісня. Та й уся Ваша поезія сповнена такими почуттями... Хочеться читати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 18:05:47 ]
Дякую і Вам, Наталі! Дуже приємно це чути.
Заходьте, будь ласка! Рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна