ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
Тримайтесь рідного кубла
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
***
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
* * *
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Поет Музики
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Як хлопці хотіли швидко розбагатіти
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
1962. Ніхто
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
ну-ну…
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
З голосу Евріпіда
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
* * *
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
Сховане тимчасово
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

мить на безлад
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
Валерій Шевчук
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
* * *
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Коханій, якої не існує
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Квiтка
Образ твору В гай піду на полонину,
Простирадло кину,
Під очима небосхилу
Народжу дитину.

Зав’яжу пупок поволі,
Слізно спеленаю.
Понесу дитя в подолі,
Наче квітку з гаю.

Очі у Сірка позичу,
Здибавши сусідку.
– Добрий вечір я вам зичу.
Що придбали? – Квітку…

Принесу її додому,
Там сердита мати.
Насвариться, а потому
Стане заглядати.

– Подивись, у немовляти
Сині оченята.
Візьме ненька колисати,
І розквітне хата.

Будемо дитя в маруні,
Череді купати,
очі ті небесно-сині
Ніжно милувати.

Донька виросте з пелені
Скаже: – Хто мій тато?
– Де шумлять гаї зелені,
Квіточок багато.

Я зірвала щастя в гаї,
А журу згубила.
Зараз я не пам’ятаю,
Чи його любила.

Повний місяць, певно, знає
Й оксамитна зірка…
Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-01 19:47:53
Переглядів сторінки твору 9113
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.423 / 5.5  (5.515 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.597 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.15 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 19:55:37 ]
Привіт! Сюжет полонить, народна поетика, пісенність і думка...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:03:12 ]
Ой, мені так приємно це чути :)
Дякую за коментар і Вашу оцінку.
З найкращими побажаннями,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-01 20:11:34 ]
Мені вірш теж сподобався, життєвий і сучасний... Усе правильно, краще думати про хороше...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:56:05 ]
Дякую, Миколо, дуже рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:34:50 ]
Вперше зустрічаю такий добрий погляд на таку проблему. Із вірша світиться любов до дитини. Це головне. Молодець Ви, пані Тетяно.
p.s. А моралізувати тут можна без кінця і краю :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:58:40 ]
Олесю, дякую, за відгук, мені приємно, що Вам сподобалось. Діти це наша радість!!!
З симпатією,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 21:07:13 ]
Як народна пісня! Але цікаве, нетипове подання теми.
Дуже сподобалось.
Єдине, пані Тетяно, здається, щось з наголосом в останньому стовпчику.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:55:08 ]
Дякую, Зоряно, що вказали на помилку та написали, уже виправила. Так, це пісня в народному стилі.
З теплом та повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 23:38:07 ]
Тетянко, мені сподобалася Ваша пісня, її легкість, доброта та незвичайний сюжет. Але я не певна, що в слові «гірка» вірний наголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 23:53:39 ]
Дякую, Ларисочко, що ж тепер придумати? Це ж ключова фраза.
Завтра на свіжу голову буду думати, як покращити. Завжди думала, що гІрка.
Обіймаю Вас з теплом, ще раз дякую,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-02 10:03:51 ]
В теперешній час, коли в нашої молоді такі проблеми з репродукцією, немає чого позичати очі в Сірка, а, навпаки, гордо іти посеред людей. А якщо поглянути у ці блакитні оченята, на їхньому тлі меркнуть усі людські пересуди... Та людський осуд це така дрібниця, порівняно з новим паросточком життя. Щастя Вам, Тетянко!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 13:07:58 ]
Патарочко, дякую! І Вам хай щастить!
Згодна з Вами, що на людський осуд не треба звертати увагу.
З ніжністю, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-02 15:23:27 ]
Гарно написали. Це може бути і народна пісня, якби хто приклався до музики справжній. Відчувається, що це народно-пісенне русло для Вас - природнє. Хоч тут є щось і від притчі.
Зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 16:02:44 ]
І я хотіла би, аби хтось поклав цей вірш на музику. Але де ж того композитора знайти? :)
Дякую, Ярославе, за Ваше тепло.
Зі взаємним теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:52:35 ]
Народно-пісенно-заквітчане... Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 11:19:29 ]
Дякую, Світланко!
"Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :) ". Мені дуже цікаво, що Ви мали на увазі :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:38:51 ]
Вітаю. Таню!
Оце дійсно - народна поезія:)
Кілька невеликих зауважень:
1."Зав’яжу пупок поволі,
Слізно сповиваю" - у першому рядку майбутній час, а в другому - теперішній?
Наголос у останньому рядку і повтор "доля". Варіант:
Хто на долю нарікає,
Тому й жити гірко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:00:03 ]
Вітаю! Приємно це чути, Сашо!
Дякую за зауваження. Виправила. Твій варіант сподобався, хотіла одразу його поставити, але потім побачила, що у слові "тому" наголос на другий скад, а мені треба на перший. Тож написала:
"Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко."
Отже дякую, що наштовхнув мене на думку і надихнув.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 17:04:08 ]
Успіхів, Таню!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталі Копієвська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 17:21:56 ]
Тетяно, це просто надзвичайно. Мені справді сподобався Ваш вірш-пісня. Та й уся Ваша поезія сповнена такими почуттями... Хочеться читати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 18:05:47 ]
Дякую і Вам, Наталі! Дуже приємно це чути.
Заходьте, будь ласка! Рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна