ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юляна Галич (1985) / Інша поезія

 ВОНИ (десь у Європі)
Образ твору мурами старого замку блукає місячне сяйво,
розсипаючи срібну куряву,
розбризкуючи відголоски давнього сміху
награє на павутинячих арфах.
кажани і сови – чи не єдині мешканці
сумної обителі…
та ще пацюки,
але про них не заведено говорити
вони звикли любити тишу
аби не тривожити сплячих привидів,
колишньої величі спраглих,
а можливо, і свіжої крові…

на ратуші захриплі куранти видзвонюють північ
таємничий шурхіт долинає з глибин
вікових підземель, що приховують
сотні жорстоких історій,
зовсім не схожих на казку про лицарів
круглого столу
як там їх звали, до речі?
ковзає по білому мармуру коштовний оксамит
скрегочуть завіси
зі склепу пахне топленим воском,
а ще - іржавим залізом.
князівна прокинулась,
зволите подавати сніданок?
вона йде
волочить за собою тягар покути
а на устах – спопеляюча посмішка

місяць здивовано
вкотре у цьому тисячолітті, як йому
ще не набридло…
роздивляється
обриси дивної постаті
він її знає, хоч ні…
радше вона йому когось дуже нагадує,
але пристаркуватий напівбожевільний
блукач половинного світу
не має снаги пригадати
або просто боїться
панянка сходить на вежу,
стає на самісінький наріжний камінь
і тільки й тіні всієї у ній,
що колами попід очима
на блідому шляхетному личку
і тільки й дзеркала в неї, що
глянцеве кружало повні.

співає...
кажани злітаються на голос,
а от сови - значно обачніші,
навчилися вдавати глухих.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-12 00:25:47
Переглядів сторінки твору 9610
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.898 / 5.5  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-12 00:30:47 ]
Юляно дуже свіжо. Готично якось. Ви звідки з"явились ? Останні два доробки примушують заглянути і в минуле Ваше, і в майбутнє .Чи" сови - не ті , за кого себе видають."?:)
Вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 00:34:20 ]
Сови бувають різні, Кішко. А в майбутнє зазирати не варто - це небезпечно - тим більше, в чуже))Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-12 00:42:44 ]
Бр-р- р... Мене звати Юлею. Майже, теска.:) Інколи , можна і в майбутнє, і в чуже ( угу- угу):)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-12 01:03:00 ]
ТЕЗКА- пліЗ! очепятка.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-12 01:26:26 ]
ну,всіх 175 імен не знаю,але Ланселот і Івейн там були точно :)
чимало таких історій міг би нашепотіти місяць, якби не боявся кажанів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 01:32:34 ]
Він їх не боїться... ЦЕ ВІДМАЗКА)))
Спасибі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-12 01:35:44 ]
Да? Тоді хай розказує. А ми послухаємо, поки панянка стояти не втомилася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 01:46:44 ]
Вона не просто собі стоїть - а снідає))))) А на місяця тре застосувати техніку допиту "з прістрастієм": пальці в двері - розкаже все, шо було і чого не було ;-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-12 01:56:42 ]
Пальці в двері - то застарілий метод, дідівський. Краще праску на пузо, або водичку на тім"ячко :)) Або -о! - в барокамеру його, у повну тишу і повну темряву! такі глюки підуть - тільки встигай розповідати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 09:59:58 ]
ОК, Чорі, візьму на замітку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 09:47:27 ]
Вампірично-сутінково:)) Цікава характеристика місяця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 10:00:26 ]
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 11:21:28 ]
Юляно, вибач, якщо строго. Але мені в цьому творі бракує образів. Якщо це верлібр, то він мусить триматися на якомусь внутрішньому стержні. Тут багато зайвини, яку варто би прибрати. Може, я щось не вловила, але, на жаль, не побачила харизми цього твору.(Не віднось це до інших своїх творів:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-12 11:47:58 ]
Не вибачайся, Оленко (можна "на ти" ?) - завжди рада конструктивній критиці.
Проте, дозволю собі не погодитись з тобою - це не верлібр-рефлексія, а верлібр сюжетний, така собі оповідка, в якій присутні в першу чергу - персонажі, а не образи... Також мені здається, що деталі взаємодоповнюються і створюють якусь цілісну історію...
Інша справа - що пр тому всьому твір цілком може бути невдалим, тут я не сперечатимусь :-)))) Хоч, звісно, мене, як автора, важко запідозрити в обєктивності ))
Мерсі ще раз. Тримаймось


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-13 15:44:56 ]
ви неперевершена. і поезія чудова. не бачу тут ніяких мінусів, бо поезія, чк дехто вважає, - це емоція - і з боку автора, і зі сторони реципієнта. вона викликала в мене ту емоцію. дякую Вам за це. а ще - Ваші сови, які вдають глухих - як на мене - чудесний образ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 14:33:19 ]
Щиро дякую за теплі слова. Боюся, що в них більше лестощів, аніж правди, та все одно приємно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 14:56:17 ]
та ні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 14:59:39 ]
мені зазвичай не надто подобаються якісь готичні речі, бо складається враження, що так пишуть - бо так модно. але ця поезія дещо інше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 15:36:48 ]
Приємно чути)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 15:37:44 ]
Не знаю, як щодо іншості - але мотивом її написання була далеко не тенденція модно - це абсолютно точно і щиро))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 16:08:47 ]
Пані Юляно, такого веселого готичного вірша в житті не читав. Дякую. Оті вставки, курсивом виділені, - річ дуже класна, бо не дає повірити у Вашу абсолютно чорну готичну похмурість. А які то гарні образи сховалися у хитрих совах, котрі навчилися вдавати глухих! Кажанам же і належить летіти до вампірської панянки, яка забула скільки їй літ від роду. Так що не вірте критикам, які говорять про зайвину.